Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Betula ermanii — вид дерев роду береза родини березові.
| Betula ermanii | |
|---|---|
 | |
| Біологічна класифікація | |
| Царство: | Рослини (Plantae) |
| Клада: | Судинні рослини (Tracheophyta) |
| Клада: | Покритонасінні (Angiosperms) |
| Клада: | Евдикоти (Eudicots) |
| Клада: | Розиди (Rosids) |
| Порядок: | Букоцвіті (Fagales) |
| Родина: | Березові (Betulaceae) |
| Рід: | Береза (Betula) |
| Підрід: | |
| Вид: | B. ermanii |
| Біноміальна назва | |
| Betula ermanii Cham., 1831 | |
Поширення і екологія
У природі ареал виду охоплює південь Сибіру (Бурятія, Забайкальський край, Якутія), Далекий Схід Росії (Камчатка і Сахалін), Китай (провінції Хейлунцзян, Цзілінь, Ляонін, Внутрішня Монголія), Корейський півострів і Японію (острова Хоккайдо, Хонсю, Сікоку).
Виростає серед хвойних або мішаних гірських лісів, ближче до субальпійської смуги поодинокими деревами або групами, місцями утворює верхню межу лісу, одинично зустрічається по кам'янистих розсипах і по берегах гірських річок. На Камчатці по схилах гір, увалам, високим схилам річкових долин утворює ліси паркового характеру без домішки інших порід; майже всюди там же утворює верхню межу лісу, поблизу моря створює хащі вітрових форм.
Може рости на таких кам'янистих місцях, де інші деревні породи за браком ґрунтового шару не ростуть. Але не росте на наносних прирічкових ґрунтах, де замінюється Березою пухнастою, і на бідних піщаних і торф'яних ґрунтах, які займає Larix gmelinii.
Холодостійка, тіньовитривала, невимоглива до родючості і вологості ґрунтів. Доживає до 300-400 років.
Ботанічний опис
Велике або середньої величини дерево заввишки від 12 до 15 м, іноді до 20 м, при діаметрі стовбура 50–75 см, до 90 см. Кора темно-сіра, бура, каштаново-сіра, рожево-сіра або жовто-сіра, сильно лущиться, пізніше тріщинувата. Гілки прямостоячі у лісі і розпростерті на відкритих місцях проживання, молоді гілки залозисто-бородавчасті та запушені; родючі червоно-коричневі з білими чечевичками.
Бруньки подовжено-яйцеподібні, гострі, голі або запушені по краю луски, злегка клейкі. Листя яйцеподібні, овальні або широко овальні, з клиноподібним, округлим або злегка серцеподібною підставою і коротко загостреною верхівкою, по краю двояко-зубчасті, завдовжки 4–14 см, завширшки 3–10 см, зверху темно-зелені, знизу світліші. Черешки завдовжки 5–35 мм.
Пилякові сережки повислі, завдовжки до 8 см. Маточкові сережки майже сидячі, прямостоячі, подовжено-яйцеподібні або майже циліндричні, довжиною 2–4 см, діаметром 1–2 см. Приквіткові лусочки великі, подовжено-клиноподібні, завдовжки 7–10 мм, з трьома ланцетними, на кінцях закругленими, по краю віясті частками, з яких середня перевищує бічні.
Горішки завдовжки до 3 мм, назад-овальні або обернено-яйцюваті, вгорі запушені. Крила вужче горішка в 2–3 рази, найбільш розширені у верхній частині, донизу вужчі. Вага 1000 насінин 0,7 г; в 1 кг 1 428 000 насінь.
Зеленіє і цвіте у квітні — травні, жовтіє у вересні. Плодоношення у серпні — вересні.
Література
- Деревья и кустарники СССР. Дикорастущие, культивируемые и перспективные для интродукции. / Ред. тома . — М.—Л. : Изд-во АН СССР, 1951. — Т. II. Покрытосеменные. — С. 292—294. — 612 с. — 2500 екз. (рос.)
- Кузенева О. И. Род 364. Берёза — Betula L. // / гл. ред. В. Л. Комаров. — М. ; Л. : Изд-во АН СССР, 1936. — Т. 5. — С. 276—279. — 762, XXVI с. — 5175 екз. (рос.)
- Быкасов В. Е. Каменная берёза. — М., 2012.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Betula ermanii vid derev rodu bereza rodini berezovi Betula ermanii Biologichna klasifikaciya Carstvo Roslini Plantae Klada Sudinni roslini Tracheophyta Klada Pokritonasinni Angiosperms Klada Evdikoti Eudicots Klada Rozidi Rosids Poryadok Bukocviti Fagales Rodina Berezovi Betulaceae Rid Bereza Betula Pidrid Vid B ermanii Binomialna nazva Betula ermanii Cham 1831Poshirennya i ekologiyaU prirodi areal vidu ohoplyuye pivden Sibiru Buryatiya Zabajkalskij kraj Yakutiya Dalekij Shid Rosiyi Kamchatka i Sahalin Kitaj provinciyi Hejlunczyan Czilin Lyaonin Vnutrishnya Mongoliya Korejskij pivostriv i Yaponiyu ostrova Hokkajdo Honsyu Sikoku Virostaye sered hvojnih abo mishanih girskih lisiv blizhche do subalpijskoyi smugi poodinokimi derevami abo grupami miscyami utvoryuye verhnyu mezhu lisu odinichno zustrichayetsya po kam yanistih rozsipah i po beregah girskih richok Na Kamchatci po shilah gir uvalam visokim shilam richkovih dolin utvoryuye lisi parkovogo harakteru bez domishki inshih porid majzhe vsyudi tam zhe utvoryuye verhnyu mezhu lisu poblizu morya stvoryuye hashi vitrovih form Mozhe rosti na takih kam yanistih miscyah de inshi derevni porodi za brakom gruntovogo sharu ne rostut Ale ne roste na nanosnih pririchkovih gruntah de zaminyuyetsya Berezoyu puhnastoyu i na bidnih pishanih i torf yanih gruntah yaki zajmaye Larix gmelinii Holodostijka tinovitrivala nevimogliva do rodyuchosti i vologosti gruntiv Dozhivaye do 300 400 rokiv Botanichnij opisBetula ermanii u u kalderi vulkana Golovnina Velike abo serednoyi velichini derevo zavvishki vid 12 do 15 m inodi do 20 m pri diametri stovbura 50 75 sm do 90 sm Kora temno sira bura kashtanovo sira rozhevo sira abo zhovto sira silno lushitsya piznishe trishinuvata Gilki pryamostoyachi u lisi i rozprosterti na vidkritih miscyah prozhivannya molodi gilki zalozisto borodavchasti ta zapusheni rodyuchi chervono korichnevi z bilimi chechevichkami Brunki podovzheno yajcepodibni gostri goli abo zapusheni po krayu luski zlegka klejki Listya yajcepodibni ovalni abo shiroko ovalni z klinopodibnim okruglim abo zlegka sercepodibnoyu pidstavoyu i korotko zagostrenoyu verhivkoyu po krayu dvoyako zubchasti zavdovzhki 4 14 sm zavshirshki 3 10 sm zverhu temno zeleni znizu svitlishi Chereshki zavdovzhki 5 35 mm Pilyakovi serezhki povisli zavdovzhki do 8 sm Matochkovi serezhki majzhe sidyachi pryamostoyachi podovzheno yajcepodibni abo majzhe cilindrichni dovzhinoyu 2 4 sm diametrom 1 2 sm Prikvitkovi lusochki veliki podovzheno klinopodibni zavdovzhki 7 10 mm z troma lancetnimi na kincyah zakruglenimi po krayu viyasti chastkami z yakih serednya perevishuye bichni Gorishki zavdovzhki do 3 mm nazad ovalni abo oberneno yajcyuvati vgori zapusheni Krila vuzhche gorishka v 2 3 razi najbilsh rozshireni u verhnij chastini donizu vuzhchi Vaga 1000 nasinin 0 7 g v 1 kg 1 428 000 nasin Zeleniye i cvite u kvitni travni zhovtiye u veresni Plodonoshennya u serpni veresni LiteraturaDerevya i kustarniki SSSR Dikorastushie kultiviruemye i perspektivnye dlya introdukcii Red toma M L Izd vo AN SSSR 1951 T II Pokrytosemennye S 292 294 612 s 2500 ekz ros Kuzeneva O I Rod 364 Beryoza Betula L gl red V L Komarov M L Izd vo AN SSSR 1936 T 5 S 276 279 762 XXVI s 5175 ekz ros Bykasov V E Kamennaya beryoza M 2012