Береги́ Долі́шні (пол. Brzegi Dolne) — село в Польщі, у гміні Устрики-Долішні Бещадського повіту Підкарпатського воєводства. Колишнє бойківське село, у рамках договору обміну територіями 1951 року все українське населення насильно переселено. Населення — 411 осіб (2011).
Село Дорога до села Береги Долішні Координати 49°26′38″ пн. ш. 22°37′13″ сх. д. / 49.44388888891677425° пн. ш. 22.620277777805779° сх. д.Координати: 49°26′38″ пн. ш. 22°37′13″ сх. д. / 49.44388888891677425° пн. ш. 22.620277777805779° сх. д.
Береги Долішні у Вікісховищі |
Історія села
Перша згадка про село Береги Долішні в 1532 році, закріпачене на волоському праві, село було у королівській власності. Привілей на закріпачення села виданий королем Сиґізмундом Августом братам Дмитрові і Стецеві. В 1544 році село перейшло у власність Івана Кунашевича. Входило село до складу так званої Перемишльської землі Руського воєводства.
У 1772—1918 рр. село було у складі Австро-Угорської монархії, у провінції Королівство Галичини та Володимирії. В 1784 в селі в рамках Йосифинської колонізації австрійська влада оселила німецьких колоністів у частині села, яку назвали Зіґенталь. В 1940 німецькі колоністи були депортовані до Вартегау за програмою Додому в Рейх. В 1872 р. через село прокладена Перша угорсько-галицька залізниця.
Береги Долішні є одним з найстаріших центрів у світі видобутку нафти, нафту видобували тут з 1884 року.
У 1919—1939 рр. входило до ґміни Кросьцєнко Добромильського повіту Львівського воєводства.
З 1940 до 1951 село відносилось до Нижньо-Устрицького району Дрогобицької області України (відійшло до Польщі відповідно до договору обміну територіями 1951 року). 170 родин вивезено до колгоспу ім. Молотова (с. Зміївка у Бериславському районі Херсонської області).
У 1975—1998 роках село належало до Кросненського воєводства.
Населення
Демографічна структура станом на 31 березня 2011 року:
Загалом | Допрацездатний вік | Працездатний вік | Постпрацездатний вік | |
---|---|---|---|---|
Чоловіки | 201 | 34 | 145 | 22 |
Жінки | 210 | 40 | 129 | 41 |
Разом | 411 | 74 | 274 | 63 |
Згідно з переписом 1921 року, у селі було 162 будинки і 1018 жителів (689 греко-католиків, 171 євангеліст, 136 римо-католиків і 22 юдеї).
На 01.01.1939 в селі було 1530 жителів, з них 1030 українців-грекокатоликів, 100 українців-римокатоликів, 160 поляків (приїжджі працівники лісових промислів), 20 євреїв, 40 циганів і 180 німців (у присілку Зіґенталь).
В 1951, у рамках договору обміну територіями 1951 року, все українське населення (223 сім'ї, 1055 осіб) було переміщено на схід, зокрема в село Зміївка Бериславський район Херсонської області до колгоспу ім. Молотова— 170 сімей, а до села переселено поляків з Белзу і Сокалю.
Церква Архангела Михаїла
Церква Архангела Михаїла (зараз костел Діви Марії Розарії) — греко-католицька церква, побудована з дерева в 1844 році на місці попередньої церкви (перша згадка в 1615 році), була парафіяльною і належала до Устрицького деканату Перемишльської єпархії УГКЦ. Церква стоїть у західній частині села.
Церкву внесено до загальнодержавного реєстру пам'ятників історії.
Побудована в 1844 році, ремонтувалась в 1884, 1909 і 1922 роках.
Після передання села до Польщі, церква використовувалась як склад. В 1973 передана місцевій римо-католицькій громаді як парафіяльний костел (перейменований на честь Богородиці), в 1978 відремонтована.
В церкві з початкового оформлення залишилась поліхромія на стінах. На захід від церкви є дзвіниця, побудована одночасно з церквою.
При дорозі є мурована капличка XIX століття, покрита ґонтом.
Відомі люди
- З 1914 і до смерті в 1919 в селі жив і активно діяв о. Михайло Зубрицький — відомий український етнограф, фольклорист, педагог, історик, публіцист, громадський діяч та греко-католицький священик. Похований на місцевому кладовищі.
Див. також
Примітки
- GUS. Ludność w miejscowościach statystycznych według ekonomicznych grup wieku. Stan w dniu 31.03.2011 r. [Населення статистичних місцевостей за економічними групами віку. Стан на 31.03.2011]. Процитовано 12 серпня 2018.
- Кляшторна, Наталя (2006). Акція-51. Останні свідки. Вінниця: ДП «ДКФ». с. 192. ISBN .
- Кляшторна, Наталя (2006). Акція-51. Останні свідки. Вінниця: ДП «ДКФ». с. 164. ISBN .
- . Архів оригіналу за 24 вересня 2015. Процитовано 25 серпня 2014.
- Кляшторна Н. О. Акція-51. Останні свідки. — Вінниця: ДП «ДКФ», 2006. — 232 с.: іл. ISBN 966-7151-67-0 [ 22 липня 2020 у Wayback Machine.] — с. 193.
- Згідно з методологією GUS працездатний вік для чоловіків становить 18-64 років, для жінок — 18-59 років GUS. [Терміни, які використовуються в публічній статистиці]. Архів оригіналу за 20 вересня 2018. Процитовано 14 серпня 2018.
- . Архів оригіналу за 8 серпня 2017. Процитовано 25 серпня 2014.
- Кубійович В. Етнічні групи південнозахідної України (Галичини) на 1.1.1939 [ 21 лютого 2021 у Wayback Machine.]. — Вісбаден, 1983. — с. 41, 119.
- . Архів оригіналу за 9 липня 2012. Процитовано 25 серпня 2014.
- (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 8 травня 2012. Процитовано 8 травня 2012.
- Magdalena i Artur Michniewscy, Marta Duda. Cerkwie drewniane Karpat. Polska i Słowacja. — Pruszków : Rewasz, 2003. — С. 184-185. — .
- Stanisław Kryciński. Cerkwie w Bieszczadach. — Pruszków : Rewasz, 2005. — С. 220. — .
- Nagrobek we wsi Brzegi Dolne. Архів оригіналу за 27 серпня 2014. Процитовано 25 серпня 2014.
Посилання
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Береги Долішні
- Berehy Dolne z Siegenthalem (1) // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1880. — Т. I. — S. 139. (пол.)
- Siegenthal // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1902. — Т. XV, cz. 2. — S. 580. (пол.)
Це незавершена стаття про Підкарпатське воєводство. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Beregi Doli shni pol Brzegi Dolne selo v Polshi u gmini Ustriki Dolishni Beshadskogo povitu Pidkarpatskogo voyevodstva Kolishnye bojkivske selo u ramkah dogovoru obminu teritoriyami 1951 roku vse ukrayinske naselennya nasilno pereseleno Naselennya 411 osib 2011 Selo Beregi Dolishni pol Brzegi Dolne Doroga do sela Beregi Dolishni Koordinati 49 26 38 pn sh 22 37 13 sh d 49 44388888891677425 pn sh 22 620277777805779 sh d 49 44388888891677425 22 620277777805779 Koordinati 49 26 38 pn sh 22 37 13 sh d 49 44388888891677425 pn sh 22 620277777805779 sh d 49 44388888891677425 22 620277777805779 Krayina PolshaPolshaVoyevodstvo Pidkarpatske voyevodstvoPovit Beshadskij povitGmina Ustriki DolishniPersha zgadka 1532Naselennya 411 osib 2011 Chasovij poyas UTC 1 vlitku UTC 2Telefonnij kod 48 13Poshtovij indeks 38 700Avtomobilnij kod RBISIMC 0361519GeoNames 775197OSM 1748163 R Ustriki Dolishni Beregi DolishniBeregi Dolishni Polsha Beregi DolishniBeregi Dolishni Pidkarpatske voyevodstvo Beregi Dolishni u VikishovishiIstoriya selaPersha zgadka pro selo Beregi Dolishni v 1532 roci zakripachene na voloskomu pravi selo bulo u korolivskij vlasnosti Privilej na zakripachennya sela vidanij korolem Sigizmundom Avgustom bratam Dmitrovi i Stecevi V 1544 roci selo perejshlo u vlasnist Ivana Kunashevicha Vhodilo selo do skladu tak zvanoyi Peremishlskoyi zemli Ruskogo voyevodstva U 1772 1918 rr selo bulo u skladi Avstro Ugorskoyi monarhiyi u provinciyi Korolivstvo Galichini ta Volodimiriyi V 1784 v seli v ramkah Josifinskoyi kolonizaciyi avstrijska vlada oselila nimeckih kolonistiv u chastini sela yaku nazvali Zigental V 1940 nimecki kolonisti buli deportovani do Vartegau za programoyu Dodomu v Rejh V 1872 r cherez selo prokladena Persha ugorsko galicka zaliznicya Beregi Dolishni ye odnim z najstarishih centriv u sviti vidobutku nafti naftu vidobuvali tut z 1884 roku U 1919 1939 rr vhodilo do gmini Kroscyenko Dobromilskogo povitu Lvivskogo voyevodstva Z 1940 do 1951 selo vidnosilos do Nizhno Ustrickogo rajonu Drogobickoyi oblasti Ukrayini vidijshlo do Polshi vidpovidno do dogovoru obminu teritoriyami 1951 roku 170 rodin vivezeno do kolgospu im Molotova s Zmiyivka u Berislavskomu rajoni Hersonskoyi oblasti U 1975 1998 rokah selo nalezhalo do Krosnenskogo voyevodstva NaselennyaDemografichna struktura stanom na 31 bereznya 2011 roku Zagalom Dopracezdatnij vik Pracezdatnij vik Postpracezdatnij vik Choloviki 201 34 145 22 Zhinki 210 40 129 41 Razom 411 74 274 63 Zgidno z perepisom 1921 roku u seli bulo 162 budinki i 1018 zhiteliv 689 greko katolikiv 171 yevangelist 136 rimo katolikiv i 22 yudeyi Na 01 01 1939 v seli bulo 1530 zhiteliv z nih 1030 ukrayinciv grekokatolikiv 100 ukrayinciv rimokatolikiv 160 polyakiv priyizhdzhi pracivniki lisovih promisliv 20 yevreyiv 40 ciganiv i 180 nimciv u prisilku Zigental V 1951 u ramkah dogovoru obminu teritoriyami 1951 roku vse ukrayinske naselennya 223 sim yi 1055 osib bulo peremisheno na shid zokrema v selo Zmiyivka Berislavskij rajon Hersonskoyi oblasti do kolgospu im Molotova 170 simej a do sela pereseleno polyakiv z Belzu i Sokalyu Administrativna karta novoutvorenogo Ustrickogo povitu sichen 1952 rokuCerkva Arhangela MihayilaCerkva Arhangela Mihayila 1844 r zaraz rimo katolickij kostel Cerkva Arhangela Mihayila zaraz kostel Divi Mariyi Rozariyi greko katolicka cerkva pobudovana z dereva v 1844 roci na misci poperednoyi cerkvi persha zgadka v 1615 roci bula parafiyalnoyu i nalezhala do Ustrickogo dekanatu Peremishlskoyi yeparhiyi UGKC Cerkva stoyit u zahidnij chastini sela Cerkvu vneseno do zagalnoderzhavnogo reyestru pam yatnikiv istoriyi Pobudovana v 1844 roci remontuvalas v 1884 1909 i 1922 rokah Pislya peredannya sela do Polshi cerkva vikoristovuvalas yak sklad V 1973 peredana miscevij rimo katolickij gromadi yak parafiyalnij kostel perejmenovanij na chest Bogorodici v 1978 vidremontovana V cerkvi z pochatkovogo oformlennya zalishilas polihromiya na stinah Na zahid vid cerkvi ye dzvinicya pobudovana odnochasno z cerkvoyu Pri dorozi ye murovana kaplichka XIX stolittya pokrita gontom Vidomi lyudiO Mihajlo ZubrickijZ 1914 i do smerti v 1919 v seli zhiv i aktivno diyav o Mihajlo Zubrickij vidomij ukrayinskij etnograf folklorist pedagog istorik publicist gromadskij diyach ta greko katolickij svyashenik Pohovanij na miscevomu kladovishi Div takozhRadyansko polskij obmin dilyankami teritorij 1951 rokuPrimitkiGUS Ludnosc w miejscowosciach statystycznych wedlug ekonomicznych grup wieku Stan w dniu 31 03 2011 r Naselennya statistichnih miscevostej za ekonomichnimi grupami viku Stan na 31 03 2011 Procitovano 12 serpnya 2018 Klyashtorna Natalya 2006 Akciya 51 Ostanni svidki Vinnicya DP DKF s 192 ISBN 966 7151 67 0 Klyashtorna Natalya 2006 Akciya 51 Ostanni svidki Vinnicya DP DKF s 164 ISBN 966 7151 67 0 Arhiv originalu za 24 veresnya 2015 Procitovano 25 serpnya 2014 Klyashtorna N O Akciya 51 Ostanni svidki Vinnicya DP DKF 2006 232 s il ISBN 966 7151 67 0 22 lipnya 2020 u Wayback Machine s 193 Zgidno z metodologiyeyu GUS pracezdatnij vik dlya cholovikiv stanovit 18 64 rokiv dlya zhinok 18 59 rokiv GUS Termini yaki vikoristovuyutsya v publichnij statistici Arhiv originalu za 20 veresnya 2018 Procitovano 14 serpnya 2018 Arhiv originalu za 8 serpnya 2017 Procitovano 25 serpnya 2014 Kubijovich V Etnichni grupi pivdennozahidnoyi Ukrayini Galichini na 1 1 1939 21 lyutogo 2021 u Wayback Machine Visbaden 1983 s 41 119 Arhiv originalu za 9 lipnya 2012 Procitovano 25 serpnya 2014 PDF Arhiv originalu PDF za 8 travnya 2012 Procitovano 8 travnya 2012 Magdalena i Artur Michniewscy Marta Duda Cerkwie drewniane Karpat Polska i Slowacja Pruszkow Rewasz 2003 S 184 185 ISBN 83 89188 08 2 Stanislaw Krycinski Cerkwie w Bieszczadach Pruszkow Rewasz 2005 S 220 ISBN 83 89188 38 4 Nagrobek we wsi Brzegi Dolne Arhiv originalu za 27 serpnya 2014 Procitovano 25 serpnya 2014 PosilannyaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Beregi Dolishni Berehy Dolne z Siegenthalem 1 Slownik geograficzny Krolestwa Polskiego Warszawa Druk Wieku 1880 T I S 139 pol Siegenthal Slownik geograficzny Krolestwa Polskiego Warszawa Druk Wieku 1902 T XV cz 2 S 580 pol Portal Polsha Ce nezavershena stattya pro Pidkarpatske voyevodstvo Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi