Бгактіведанта Менор англ Bhaktivedanta Manor індуїстський крішнаїтський храм і сільськогосподарська громада в селі непод

Бгактіведанта-Менор (англ. Bhaktivedanta Manor) - індуїстський крішнаїтський храм і сільськогосподарська громада в селі , неподалік від міста Уотфорда в графстві Гартфордшир, за 30 км від центру Лондону. Належить Міжнародному товариству свідомості Крішни (ІСККОН). Є найбільшим храмом ІСККОН у Великій Британії і одним з найвідвідуваніших храмів Радги-Крішни в Європі. Бгактіведанта-Менор був подарований ІСККОНу в 1973 році Джоржем Гаррісоном і з тих пір є штаб-квартирою цієї індуїстської релігійної організації у Великій Британії. У дні великих індуїстських свят храм відвідують десятки тисяч індуїстів. У 2010 році в день Крішна-джанмаштамі в Бгактіведанта-Менор зібралася рекордна кількість віруючих - близько 70 000 чоловік.

Опис

У центрі Бгактіведанта-Менор знаходиться красиво прикрашену святилище, де відбувається регулярне поклоніння божествам Радхі і Крішни (які називаються «Шрі Шрі Радга- Гокулананда »), а також божества Сіти і Рами разом з його братом Лакшмана і слугою Хануману.

До храму прилягають 28 гектар ів земельних угідь, на яких розташовані сучасний театр бгакті, магазин, хлібопекарня, коледж, ашрам, ведична середня школа, корівник і сільськогосподарська ферма, де земля обробляється виключно за допомогою биків. Прилегла дорога, яка проходить через парк, називається Дхар-марг, що в перекладі з гінді означає «істинний шлях». Бгактіведанта-Менор регулярно використовується для проведення індуїстських релігійних фестивалів і весіль.

Історія

Рання історія

Перша згадка про Бгактіведанта-Менор відноситься до XII століття у, коли Вестмінстерські абат дарував землю в Томасу Пікоту. У XIII століття, так як землі навколо маєтку належали Лорду Пікоту, місце отримало назву «Пікотс-Менор» («маєток Пікота»). У 1884 на місці середньовічного тюдорівського маєтку, був побудований імітаційний тюдорівський особняк. У 1920 маєток отримав нову назву — «Пігготс-Менор». З 1957 по 1972 рік Пігготс-Менор використовувався як центр з навчання медсестер під управлінням шпиталю Св. Варфоломія.

Перетворення в вайшнавский храм

Джордж Гаррісон і в Бгактіведанта-Менор (1996 рік).

У 1973 ріку «Пігготс-Менор» був придбаний колишнім членом групи The Beatles Джорджем Харрісоном, який купив маєток в подарунок ІСККОН і його засновнику . Після цього кришнаїти перейменували Пігготс-Менор в «Бгактіведанта-Менор» (бгакті у перекладі з санскриту означає «віддане служіння Богу», а веданта - «кінцеве знання Вед ») і перетворили його в храм і ашрам. Джордж Харрісон хотів, щоб Бгактіведанта-Менор «став прикладом того, що таке . «Місцем, де люди могли б випробувати велич відданого служіння Верховному Господу».

У період з 1973 по 1977 рік Бгактіведанта-Менор служив резиденцією Бхактіведанти Свамі Прабхупади під час його візитів до Великої Британії. Та частина будівлі, в якій зупинявся Прабхупада, після його смерті в 1977 році була перетворена в присвячений його пам'яті музей.

Кампанія на захист Бгактіведанта-Менор (1994-1996)

Девід Кемерон наносить візит у Бгактіведанта-Менор (2003 рік).

Президент Бгактіведанта-Менор Гаурідас (зліва) і Ґордон Браун під час святкування Дівалі в Палаті громад в жовтні 2006 року.

У середині 1990-х років Бгактіведанта-Менор опинився в центрі уваги британських засобів масової інформації. Це сталося після того, як місцева влада закликали припинити релігійне поклоніння в храмі, який на той час у дні індуїстських свят відвідувало близько 25 тис. індусів. Почалася публічна акція протесту, хід якої широко висвітлили засоби масової інформації Великої Британії. У Лондоні пройшов ряд багатотисячних демонстрацій індуїстів на захист Бгактіведанта-Менор.

Британський релігієзнавець присвятив цій темі свою монографію «Multiculturalism and minority religions in Britain: Krishna consciousness, religious freedom and the politics of location» («Мультикультуралізм і релігійні меншини у Великій Британії: Свідомість Крішни, релігійна свобода і місцева політика »), в якій він проводить дослідження боротьби британських індуїстів за право продовжувати здійснювати релігійне поклоніння в Бгактіведанта-Менор. Най зачіпає ключові етнографічні теми, які є основою для дискусій про расизм серед білих англійців з провінції. Він стверджує, що судова тяганина щодо «належного використання» Бгактіведанта-Менор може розглядатися як боротьба, в якій індуси-азіати боролися проти того, що, на думку могутнього класу білих англійців, було самою сутністю англійської способу життя - англійського села.

Най відзначає, що Бгактіведанта-Менор розташований в самому серці заможного і «істинно англійського» графства Хартфордшир, більшість населення якого складають білі англійці середнього класу. Згідно з Наєм, ця типова англійська сільська місцевість, де зазвичай можна зустріти людей, що грають в крикет на лугах і вечорами збираються поспілкуватися в барах за кухлем пива. Така ідилічна сільська атмосфера «люто» підтримується місцевими білими жителями середнього класу, які борються за те, щоб Хартфордшир завжди залишався відмінним від довколишнього Лондона з його шумом і потворністю. Згідно з Наєм, конфлікт виник через те, що місцеві жителі вважали, що величезна кількість азіатів-індуїстів, які відвідують храм, створювала незручність і порушувала їх мирний, сільський життєвий уклад.

Місцеві жителі регулярно подавала скарги сільській адміністративній раді, висловлюючи своє невдоволення тим, що тисячі індуїстів, які відвідували Бгактіведанта-Менор у дні свят, створювали величезний транспортоний рух в прилеглій місцевості і тим самим порушували мирну сільську атмосферу. У 1994 році місцева влада наклала заборону на поклоніння в Бгактіведанта-Менор. Як вихід із конфліктної ситуації, ІСККОН запропонував побудувати на свої кошти нову дорогу до Бгактіведанта-Менор в об'їзд села. Однак, у дозволі на будівництво дороги ІСККОН було відмовлено. 16 березня 1994 року заборона набула чинності, що викликало бурхливий протест британських індуїстів. У Лондоні відбулася величезна демонстрація, в якій взяло участь близько 36 тис. осіб. У травні того ж року, перед будівлею Британського парламенту була проведена ще одна демонстрація, в якій взяло участь понад 5 тис. індуїстів. Тим часом, поклоніння в храмі продовжилося в нормальному режимі. У серпні на фестиваль Крішна-джанмаштамі в Бгактіведанта-Менор зібралося близько 25 000 індуїстів. У результаті, британська влада порушила кримінальну справу проти діячів ІСККОН за недотримання заборони на релігійне поклоніння. Суд присудив ІСККОН виплату штрафу в розмірі 37 тис. фунтів стерлінгів, але ІСККОН подав апеляцію і позов до Європейського суду з прав людини (справа ). Конфлікт був офіційно вирішений у травні 1996 року, коли Міністерство навколишнього середовища Великої Британії схвалило будівництво об'їзної дороги і дозволило продовжити релігійне поклоніння в храмі, назвавши Бгактіведанта-Менор «неперевершеним за своїм релігійним значенням».

Галерея

Храмові божества

Див. також

Примітки

. Архів оригіналу за 29 грудня 2007. Процитовано 2 червня 2022.
Edge, 2006, с. 126
Pilgrims mark major Hindu event near Watford (англійською) . BBC News. 5 вересня 2010. Архів # оригіналу за 15 березня 2012. Процитовано 2 жовтня 2010.
. Архів оригіналу за 1 серпня 2013. Процитовано 25 червня 2019.
. Архів оригіналу за 18 травня 2006. Процитовано 19 квітня 2011.
Lynne Gibson (2002). Modern World Religions: Hinduism - Pupil Book Core (Modern World Religions). Oxford [England]: Heinemann Educational Publishers. с. p. 7. ISBN . {{}}: |pages= має зайвий текст ()
(1997). Dark Horse: The Life and Art of George Harrison (вид. rev. ed.). New York: Da Capo Press. .
Brace, 1994
Neal та Agyeman, 2006, с. 130
Neal та Agyeman, 2006, с. 131
Edge, 2006, с. 124—126

Література

Brace Matthew Hindus join Krishna celebrations at controversial temple The Independent

30 August +1994 http://www.independent.co.uk/news/uk/hindus-join-krishna-celebrations-at-controversial-temple-1386552.html [ 29 травня 2010 у Wayback Machine.]

Cole Richard J. Forty Years of Chanting: A Study of the Hare Krishna Movement from its Foundation to the Present Day Graham Dwyer, Richard J. Cole The Hare Krishna Movement: Forty Years of Chant and Change London 2007 http://books.google.com/books?id=l4cE-nzXLx8C&pg=PA26 [ 8 липня 2014 у Wayback Machine.]
Edge Peter W. 2006 Religion and Law: An Introduction http://books.google.com/books?id=LfHTAWzSE0MC&pg=PA124
2002 Hinduism

Нотт, Кім 1986 My Sweet Lord: The Hare Krishna Movement Wellingborough

http://books.google.com/books?id=23_XAAAAMAAJ [ 27 червня 2014 у Wayback Machine.]

Neal Sarah Agyeman Julian 2006 The New Countryside?: Ethnicity, Nation and Exclusion in Contemporary Rural Britain The Policy Press http://books.google.com/books?id=yW4dVOMIy1MC [ 26 квітня 2013 у Wayback Machine.]
Най, Мелорі 2001 Title = Multiculturalism and Minority Religions in Britain: Krishna Consciousness, Religious Freedom and the Politics of Location Routledge http://books.google.com/books?id=KNWCwKM3tpMC [ 8 травня 2022 у Wayback Machine.]
Riddha Dāsa 1997 Destination South Africa: The Birth of the Hare Krishna Movement in South Africa, 1972-1975 Johannesburg Visnu Garuda Books http://books.google.com/books?id=v7FuAAAAMAAJ [ 2 травня 2014 у Wayback Machine.]

Посилання

Bhaktivedanta Manor - ISKCON [ 21 серпня 2010 у Wayback Machine.] - канал Бгактіведанта-Менор на YouTube (англ.)
The Fight for Bhaktivedanta Manor [ 1 лютого 2011 у Wayback Machine.] - документальний фільм британського телебачення (1994 рік) (англ.)

[Bhaktivedanta_Manor-1] . Архів оригіналу за 29 грудня 2007. Процитовано 2 червня 2022.

[Edge126-2] Edge, 2006, с. 126

[bbc2010-3] Pilgrims mark major Hindu event near Watford (англійською) . BBC News. 5 вересня 2010. Архів # оригіналу за 15 березня 2012. Процитовано 2 жовтня 2010.

[4] . Архів оригіналу за 1 серпня 2013. Процитовано 25 червня 2019.

[5] . Архів оригіналу за 18 травня 2006. Процитовано 19 квітня 2011.

[Gibson-6] Lynne Gibson (2002). Modern World Religions: Hinduism - Pupil Book Core (Modern World Religions). Oxford [England]: Heinemann Educational Publishers. с. p. 7. ISBN . {{}}: |pages= має зайвий текст ()

[7] (1997). Dark Horse: The Life and Art of George Harrison (вид. rev. ed.). New York: Da Capo Press. .

[Brace1994-8] Brace, 1994

[Neal130-9] Neal та Agyeman, 2006, с. 130

[Neal131-10] Neal та Agyeman, 2006, с. 131

[Edge124126-11] Edge, 2006, с. 124—126