Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Би́тва під Батого́м (22—23 травня (1—2 червня) 1652 року) — бій союзної армії Війська Запорозького і Кримського Ханства під проводом Богдана Хмельницького проти війська Речі Посполитої під командуванням Марціна Калиновського. Битва була однією з важливих подій в ході Хмельниччини, завершилася перемогою союзників.
| Битва під Батогом | |||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Хмельниччина | |||||||
 | |||||||
| 48°35′30.000012100008″ пн. ш. 29°16′55.999992100005″ сх. д. / 48.59167° пн. ш. 29.28222° сх. д. | |||||||
| |||||||
| Сторони | |||||||
 Гетьманщина  Кримське ханство |  Річ Посполита | ||||||
| Командувачі | |||||||
 Богдан Хмельницький Тиміш ХмельницькийІван Богун Іван Золотаренко Нуреддин-султан Карач-бей |  Марцін Калиновський | ||||||
| Військові сили | |||||||
| До 12 000 (козаки) 8 000-10 000 (татарська кіннота) | 9 000 (кіннота) 4 500 (піхота) разом із табірною челяддю до 20 тисяч | ||||||
| Втрати | |||||||
| Невідомо | Марцін Калиновський 8 000-10 000 вбитими, до 15 000 разом з челяддю з них 3 000-5 000 замордованих полонених | ||||||
Відбулася під горою Батіг біля сучасного села Четвертинівки Тростянецького району на Вінниччині.
Передумови
Невдала загалом для Української держави воєнна кампанія 1651 року, призвела до тяжкої Білоцерківської угоди. Досягнені у попередні роки здобутки під час війни за незалежність України опинилися під загрозою. В Україну почали повертатися магнати і шляхтичі, які відновлювали феодально-кріпосницькі порядки. У відповідь, наприкінці 1651 року на Надніпрянщині, Чернігівщині і Полтавщині спалахнули великі селянські повстання. Не без згоди Богдана Хмельницького керував цими виступами наказний гетьман Степан Пободайло. У травні 1652 року спалахнули повстання на Київщині і Брацлавщині. Польсько-шляхетська залога на чолі з воєводою Адамом Кисілем змушена була покинути Київ. Протестували незадоволені складанням зменшеного реєстру козаки, більша частина з яких мала повернутися в підданство до панів. Річ Посполита прагнула знищити Гетьманщину як державу та поновити на її землях колишнє колоніальне становище.
Наприкінці квітня 1652 року, у Чигирині відбулася таємна нарада гетьмана зі старшинами, де було вирішено готуватися до воєнних дій із Польщею. За попередньою домовленістю, кримський хан прислав до кордонів України татарські загони. Приводом до початку воєнних дій, стало порушення молдавським господарем Василем Лупулом союзного договору.
Навесні 1652 року загін Тимоша Хмельницького вирушив до Молдови, щоб укласти династичний шлюб між Тимошем Хмельницьким і Розандою — донькою Василя Лупула й домогтися виконання умов українсько-молдовського договору.
Підготовка
Польський уряд, дізнавшись про плани Т. Хмельницького зробити похід у Молдавію, наказав Марціну Калиновському розгромити козаків. Поблизу Батога на березі Південного Бугу, в долині недалеко від міста Ладижина Марцін Калиновський влаштував на шляху Тимоша Хмельницького табір із 50-тисячним військом (12 тисяч кінноти, 8 тисяч жовнірів та близько 30 тисяч озброєних слуг), в якому було багато іноземних найманців. Перед табором була річка, на флангах ліси й болота, за табором — гора Батіг.
Богдан Хмельницький дізнався про польські наміри. Приспавши увагу польського командування повідомленням про похід у Молдавію начебто невеликого загону козаків, зібрав військо, щоби завдати удару по поляках. У військо входили Чигиринський, Черкаський, Корсунський і Переяславський полки та татарська кіннота (близько 15 тисяч) під проводом Нуреддина.
Хід битви
22 травня (1 червня) козацькі війська і кримськотатарські загони переправилися через Буг, непомітно підійшли до польського табору в урочищі Батіг між річками Буг та Соб. На північний захід від табору з'явився передовий невеликий татарський полк, який розмістився в селі Побірка — польська кіннота першою здійснила напад на татар. Поляки вибили татар із поля; потім підійшли більші татарські сили і змусили поляків відступити до початкових позицій. Кавалерійські дії тривали впродовж цілого дня. За ніч козаки зуміли щільно оточити ворожий табір з усіх боків. Із заходу підійшли головні сили української армії, розпочався вирішальний штурм польського табору вранці 23 травня (2 червня).
З півдня атакувала татарська кіннота. Козацьке військо після кількагодинного запеклого бою здолало опір супротивника, увірвалося в його табір. Польська кіннота заметушилася, розпочала підготовку до втечі. Помітивши це, Марцін Калиновський наказав німецьким піхотинцям відкрити вогонь по утікачах. Козацька й татарська кіннота переслідувала втікачів, нищила або забирала їх у полон. Тиміш дав наказ підпалити копиці сіна — поле бою освітили.
Заволодівши серединою табору, козаки притьмом пішли на приступ редутів, де закріпилися німці та до заходу сонця захопили їх. Полякам вдалося ще трохи протриматися; після прориву їхньої оборони козаками Івана Богуна доля битви була вирішена. Армія Речі Посполитої була розгромлена вщент, сам М. Калиновський разом з сином Самуелем Єжи загинули. Також загинули комендант німецької піхоти Сигізмунд Пшиємський, брат майбутнього короля Яна ІІІ Собеського Марек та інші шляхтичі. Польща втратила вбитими 8000 добірних вояків (з них за різними оцінками від 3000 до 5000 крилатих гусарів). Врятуватися від погрому вдалося не більш як 1500 польської кінноти. Точні втрати козаків та татар в цій битві невідомі, але навряд-чи вони були більше тисячі.
Після закінчення битви Богдан Хмельницький викупив у Нуреддин-султана за 50 тисяч талерів всіх полонених поляків і наказав їх замордувати, пояснюючи такий вчинок помстою за Берестечко. 3 і 4 червня козаки замордували від 3 до 5 тисяч полонених (жовнірів і челяді), попри протест татар і частини козацької старшини[].
Наслідки
- Батозьку битву її сучасники порівнювали з перемогою Ганнібала під Каннами у 216 році до н. е.. Польські загарбники мусили спішно покинути територію Гетьманщини, у певних пунктах якої вони стояли за умовами Білоцерківського мирного договору, кордон знову проліг по річці Случ, як і за умовами Зборівської угоди 1649 року. Переможна битва під Батогом, викликала повсюдні повстання козацької України проти шляхти — до початку липня на всіх землях України відновлюється діяльність національних органів влади.
- Після цієї перемоги шляхтичі почали спішно втікати до Польщі, за її межі — боялись помсти козаків. Однак як згадувалось пізніше, на заході України, лютувала чума. Богдан Хмельницький не зміг піти на Варшаву.
- Перемога козаків у цій битві і наступна облога фортеці у Кам'янці-Подільському змусили Василя Лупула виконати вимоги Богдана Хмельницького. Союз України з Молдавією було скріплено шлюбом Тимоша Хмельницького з Розандою Лупул, що відбувся в Яссах 21 (31) серпня 1652 року.
- Події в Молдавії викликали занепокоєння у Польщі (втрачала свого союзника), в сусідніх країнах — Трансільванії та Австрії. Внаслідок перемоги козацького війська під Батогом, зміцнилося міжнародне становище України.
Вшанування
В перших числах січня 2015 року, почав працювати Музей Батозької битви у Четвертинівці.
Галерея
|
Література
- Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985.
- Малий словник історії України / відпов. ред. В. А. Смолій. — К. : Либідь, 1997. — 464 с. — .
- Петровський М. Н. Визвольна війна українського народу проти гніту шляхетської Польщі і приєднання України до Росії. — К., 1940.
- Історія Української РСР, т. 1. — К., 1955.
- Грушевський М. С. Історія України-Русі. — Т. ІХ. — Кн. І. — К., 1996. — С. 430—440.
- Смолій В. А.,Степанков В. С. Богдан Хмельницький. — К., 1993. — С. 309—311.
- Стороженко І. С. Богдан Хмельницький і воєнне мистецтво у визвольній війні українського народу середини XVII століття. — Дніпропетровськ, 1996. — С. 274—282.
- Рибалка І. К. Історія Української РСР. Дорадянський період. Київ: Вища школа, 1978. с. 149—150.
- Історія Української РСР. — К.: Наукова думка, 1979. — С. 51-52.
- Сікора Р. З історії польських крилатих гусарів. — Київ: Дух і літера, 2012. .
- Радослав Сікора: Крилаті гусари Яна Собеського. Київ: Дух і літера, 2013. .
- Степанков В. С. Документальні й епістолярні джерела дослідження Батозької битви зблизька [Архівовано 17 січня 2018 у Wayback Machine.] / В. С. Степанков // Наукові праці Кам'янець-Подільського національного університету імені Івана Огієнка. Історичні науки ; [редкол.: В. С. Степанков (відп. ред.), С. А. Копилов (заст. відп. ред.), В. В. Газін (відп. секретар) та ін.]. — Кам'янець-Подільський: ПП «Медобори-2006», 2013. — Т. 23: На пошану професора С. А. Копилова. — С. 127—135.
Примітки
- Tomasz Ciesielski. Od Batohu do Żwanca… s. 22-23
- Музей Батозької битви створили на Вінниччині[недоступне посилання з травня 2019]
Посилання
- В. С. Степанков. БАТОЗЬКА БИТВА 1652 р. [Архівовано 28 квітня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2003. — Т. 1 : А — В. — С. 201. — .
- Самійло Величко. Літопис [Архівовано 9 січня 2008 у Wayback Machine.]
- М.Грушевський. Історія України-Руси. Том IX. Розділ IV. С. 16. [Архівовано 8 квітня 2006 у Wayback Machine.]
- Військово-історичний альманах, число 2 [Архівовано 13 березня 2007 у Wayback Machine.] (Володимир Ленченко. Польський Табір під Батогом (1652))
- Ярослав Століцький. Криваве сватання // Український тиждень, № 29 (246), 20.07.2012 [Архівовано 5 березня 2016 у Wayback Machine.]
- Славетна перемога. До 350-річчя Батозької битви 23-24 травня (1-2 червня) 1652 р.[недоступне посилання з червня 2019]
- Сергій Дрозд. Козацькі Канни // Український тиждень, № 29 (246), 20.07.2012 [Архівовано 30 липня 2012 у Wayback Machine.]
- До 370-Ї річниці битви під Батогом 1652 р. ЦДІАК. 14 жовтня 2022. Процитовано 16 жовтня 2022.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Batig Bi tva pid Batogo m 22 23 travnya 1 2 chervnya 1652 roku bij soyuznoyi armiyi Vijska Zaporozkogo i Krimskogo Hanstva pid provodom Bogdana Hmelnickogo proti vijska Rechi Pospolitoyi pid komanduvannyam Marcina Kalinovskogo Bitva bula odniyeyu z vazhlivih podij v hodi Hmelnichchini zavershilasya peremogoyu soyuznikiv Bitva pid Batogom Hmelnichchina Strata polonenih polyakivStrata polonenih polyakiv 48 35 30 000012100008 pn sh 29 16 55 999992100005 sh d 48 59167 pn sh 29 28222 sh d 48 59167 29 28222 Data 1 2 chervnya 1652 roku Misce Chetvertinivka Vinnicka oblast Ukrayina Rezultat peremoga Kozacko Tatarskogo vijska Storoni Getmanshina Krimske hanstvo Rich Pospolita Komanduvachi Bogdan Hmelnickij Timish Hmelnickij Ivan Bogun Ivan Zolotarenko Nureddin sultan Karach bej Marcin Kalinovskij Vijskovi sili Do 12 000 kozaki 8 000 10 000 tatarska kinnota 9 000 kinnota 4 500 pihota razom iz tabirnoyu chelyaddyu do 20 tisyach 1 Vtrati Nevidomo Marcin Kalinovskij 8 000 10 000 vbitimi do 15 000 razom z chelyaddyu z nih 3 000 5 000 zamordovanih polonenih Vidbulasya pid goroyu Batig bilya suchasnogo sela Chetvertinivki Trostyaneckogo rajonu na Vinnichchini Zmist 1 Peredumovi 2 Pidgotovka 3 Hid bitvi 4 Naslidki 5 Vshanuvannya 6 Galereya 7 Literatura 8 Primitki 9 PosilannyaPeredumovired Nevdala zagalom dlya Ukrayinskoyi derzhavi voyenna kampaniya 1651 roku prizvela do tyazhkoyi Bilocerkivskoyi ugodi Dosyagneni u poperedni roki zdobutki pid chas vijni za nezalezhnist Ukrayini opinilisya pid zagrozoyu V Ukrayinu pochali povertatisya magnati i shlyahtichi yaki vidnovlyuvali feodalno kriposnicki poryadki U vidpovid naprikinci 1651 roku na Nadnipryanshini Chernigivshini i Poltavshini spalahnuli veliki selyanski povstannya Ne bez zgodi Bogdana Hmelnickogo keruvav cimi vistupami nakaznij getman Stepan Pobodajlo U travni 1652 roku spalahnuli povstannya na Kiyivshini i Braclavshini Polsko shlyahetska zaloga na choli z voyevodoyu Adamom Kisilem zmushena bula pokinuti Kiyiv Protestuvali nezadovoleni skladannyam zmenshenogo reyestru kozaki bilsha chastina z yakih mala povernutisya v piddanstvo do paniv Rich Pospolita pragnula znishiti Getmanshinu yak derzhavu ta ponoviti na yiyi zemlyah kolishnye kolonialne stanovishe Naprikinci kvitnya 1652 roku u Chigirini vidbulasya tayemna narada getmana zi starshinami de bulo virisheno gotuvatisya do voyennih dij iz Polsheyu Za poperednoyu domovlenistyu krimskij han prislav do kordoniv Ukrayini tatarski zagoni Privodom do pochatku voyennih dij stalo porushennya moldavskim gospodarem Vasilem Lupulom soyuznogo dogovoru Navesni 1652 roku zagin Timosha Hmelnickogo virushiv do Moldovi shob uklasti dinastichnij shlyub mizh Timoshem Hmelnickim i Rozandoyu donkoyu Vasilya Lupula j domogtisya vikonannya umov ukrayinsko moldovskogo dogovoru Pidgotovkared Polskij uryad diznavshis pro plani T Hmelnickogo zrobiti pohid u Moldaviyu nakazav Marcinu Kalinovskomu rozgromiti kozakiv Poblizu Batoga na berezi Pivdennogo Bugu v dolini nedaleko vid mista Ladizhina Marcin Kalinovskij vlashtuvav na shlyahu Timosha Hmelnickogo tabir iz 50 tisyachnim vijskom 12 tisyach kinnoti 8 tisyach zhovniriv ta blizko 30 tisyach ozbroyenih slug v yakomu bulo bagato inozemnih najmanciv Pered taborom bula richka na flangah lisi j bolota za taborom gora Batig Bogdan Hmelnickij diznavsya pro polski namiri Prispavshi uvagu polskogo komanduvannya povidomlennyam pro pohid u Moldaviyu nachebto nevelikogo zagonu kozakiv zibrav vijsko shobi zavdati udaru po polyakah U vijsko vhodili Chigirinskij Cherkaskij Korsunskij i Pereyaslavskij polki ta tatarska kinnota blizko 15 tisyach pid provodom Nureddina Hid bitvired nbsp Shema bitvi pid Batogom 22 travnya 1 chervnya kozacki vijska i krimskotatarski zagoni perepravilisya cherez Bug nepomitno pidijshli do polskogo taboru v urochishi Batig mizh richkami Bug ta Sob Na pivnichnij zahid vid taboru z yavivsya peredovij nevelikij tatarskij polk yakij rozmistivsya v seli Pobirka polska kinnota pershoyu zdijsnila napad na tatar Polyaki vibili tatar iz polya potim pidijshli bilshi tatarski sili i zmusili polyakiv vidstupiti do pochatkovih pozicij Kavalerijski diyi trivali vprodovzh cilogo dnya Za nich kozaki zumili shilno otochiti vorozhij tabir z usih bokiv Iz zahodu pidijshli golovni sili ukrayinskoyi armiyi rozpochavsya virishalnij shturm polskogo taboru vranci 23 travnya 2 chervnya Z pivdnya atakuvala tatarska kinnota Kozacke vijsko pislya kilkagodinnogo zapeklogo boyu zdolalo opir suprotivnika uvirvalosya v jogo tabir Polska kinnota zametushilasya rozpochala pidgotovku do vtechi Pomitivshi ce Marcin Kalinovskij nakazav nimeckim pihotincyam vidkriti vogon po utikachah Kozacka j tatarska kinnota peresliduvala vtikachiv nishila abo zabirala yih u polon Timish dav nakaz pidpaliti kopici sina pole boyu osvitili Zavolodivshi seredinoyu taboru kozaki pritmom pishli na pristup redutiv de zakripilisya nimci ta do zahodu soncya zahopili yih Polyakam vdalosya she trohi protrimatisya pislya prorivu yihnoyi oboroni kozakami Ivana Boguna dolya bitvi bula virishena Armiya Rechi Pospolitoyi bula rozgromlena vshent sam M Kalinovskij razom z sinom Samuelem Yezhi zaginuli Takozh zaginuli komendant nimeckoyi pihoti Sigizmund Pshiyemskij brat majbutnogo korolya Yana III Sobeskogo Marek ta inshi shlyahtichi Polsha vtratila vbitimi 8000 dobirnih voyakiv z nih za riznimi ocinkami vid 3000 do 5000 krilatih gusariv Vryatuvatisya vid pogromu vdalosya ne bilsh yak 1500 polskoyi kinnoti Tochni vtrati kozakiv ta tatar v cij bitvi nevidomi ale navryad chi voni buli bilshe tisyachi Pislya zakinchennya bitvi Bogdan Hmelnickij vikupiv u Nureddin sultana za 50 tisyach taleriv vsih polonenih polyakiv i nakazav yih zamorduvati poyasnyuyuchi takij vchinok pomstoyu za Berestechko 3 i 4 chervnya kozaki zamorduvali vid 3 do 5 tisyach polonenih zhovniriv i chelyadi popri protest tatar i chastini kozackoyi starshini dzherelo Naslidkired Batozku bitvu yiyi suchasniki porivnyuvali z peremogoyu Gannibala pid Kannami u 216 roci do n e Polski zagarbniki musili spishno pokinuti teritoriyu Getmanshini u pevnih punktah yakoyi voni stoyali za umovami Bilocerkivskogo mirnogo dogovoru kordon znovu prolig po richci Sluch yak i za umovami Zborivskoyi ugodi 1649 roku Peremozhna bitva pid Batogom viklikala povsyudni povstannya kozackoyi Ukrayini proti shlyahti do pochatku lipnya na vsih zemlyah Ukrayini vidnovlyuyetsya diyalnist nacionalnih organiv vladi Pislya ciyeyi peremogi shlyahtichi pochali spishno vtikati do Polshi za yiyi mezhi boyalis pomsti kozakiv Odnak yak zgaduvalos piznishe na zahodi Ukrayini lyutuvala chuma Bogdan Hmelnickij ne zmig piti na Varshavu Peremoga kozakiv u cij bitvi i nastupna obloga forteci u Kam yanci Podilskomu zmusili Vasilya Lupula vikonati vimogi Bogdana Hmelnickogo Soyuz Ukrayini z Moldaviyeyu bulo skripleno shlyubom Timosha Hmelnickogo z Rozandoyu Lupul sho vidbuvsya v Yassah 21 31 serpnya 1652 roku Podiyi v Moldaviyi viklikali zanepokoyennya u Polshi vtrachala svogo soyuznika v susidnih krayinah Transilvaniyi ta Avstriyi Vnaslidok peremogi kozackogo vijska pid Batogom zmicnilosya mizhnarodne stanovishe Ukrayini Vshanuvannyared V pershih chislah sichnya 2015 roku pochav pracyuvati Muzej Batozkoyi bitvi u Chetvertinivci 2 Galereyared nbsp Pam yatnik pro bitvu pid Batogom na v yizdi do s ChetvertinivkiPam yatnik pro bitvu pid Batogom na v yizdi do s Chetvertinivki nbsp Nadpis na pam yatniku pro bitvu pid Batogom na v yizdi do s ChetvertinivkiNadpis na pam yatniku pro bitvu pid Batogom na v yizdi do s Chetvertinivki nbsp Pam yatnij znak bilya kozackoyi krinici na r BatigPam yatnij znak bilya kozackoyi krinici na r Batig nbsp Kozacka krinicya na okolici ChetvertinivkiKozacka krinicya na okolici Chetvertinivki nbsp Memorial na misci Bitvi pid BatogomMemorial na misci Bitvi pid Batogom nbsp Memorial na misci Bitvi pid BatogomMemorial na misci Bitvi pid Batogom Literaturared nbsp Yuvilejna moneta nominalom u 5 griven 350 richchya bitvi pid Batogom Revers Ukrayinska radyanska enciklopediya u 12 t gol red M P Bazhan redkol O K Antonov ta in 2 ge vid K Golovna redakciya URE 1974 1985 Malij slovnik istoriyi Ukrayini vidpov red V A Smolij K Libid 1997 464 s ISBN 5 325 00781 5 Petrovskij M N Vizvolna vijna ukrayinskogo narodu proti gnitu shlyahetskoyi Polshi i priyednannya Ukrayini do Rosiyi K 1940 Istoriya Ukrayinskoyi RSR t 1 K 1955 Grushevskij M S Istoriya Ukrayini Rusi T IH Kn I K 1996 S 430 440 Smolij V A Stepankov V S Bogdan Hmelnickij K 1993 S 309 311 Storozhenko I S Bogdan Hmelnickij i voyenne mistectvo u vizvolnij vijni ukrayinskogo narodu seredini XVII stolittya Dnipropetrovsk 1996 S 274 282 Ribalka I K Istoriya Ukrayinskoyi RSR Doradyanskij period Kiyiv Visha shkola 1978 s 149 150 Istoriya Ukrayinskoyi RSR K Naukova dumka 1979 S 51 52 Sikora R Z istoriyi polskih krilatih gusariv Kiyiv Duh i litera 2012 ISBN 978 966 378 260 7 Radoslav Sikora Krilati gusari Yana Sobeskogo Kiyiv Duh i litera 2013 ISBN 978 966 378 311 6 Stepankov V S Dokumentalni j epistolyarni dzherela doslidzhennya Batozkoyi bitvi zblizka Arhivovano 17 sichnya 2018 u Wayback Machine V S Stepankov Naukovi praci Kam yanec Podilskogo nacionalnogo universitetu imeni Ivana Ogiyenka Istorichni nauki redkol V S Stepankov vidp red S A Kopilov zast vidp red V V Gazin vidp sekretar ta in Kam yanec Podilskij PP Medobori 2006 2013 T 23 Na poshanu profesora S A Kopilova S 127 135 Primitkired Tomasz Ciesielski Od Batohu do Zwanca s 22 23 Muzej Batozkoyi bitvi stvorili na Vinnichchini nedostupne posilannya z travnya 2019 Posilannyared V S Stepankov BATOZKA BITVA 1652 r Arhivovano 28 kvitnya 2016 u Wayback Machine Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2003 T 1 A V S 201 ISBN 966 00 0734 5 Samijlo Velichko Litopis Arhivovano 9 sichnya 2008 u Wayback Machine M Grushevskij Istoriya Ukrayini Rusi Tom IX Rozdil IV S 16 Arhivovano 8 kvitnya 2006 u Wayback Machine Vijskovo istorichnij almanah chislo 2 Arhivovano 13 bereznya 2007 u Wayback Machine Volodimir Lenchenko Polskij Tabir pid Batogom 1652 Yaroslav Stolickij Krivave svatannya Ukrayinskij tizhden 29 246 20 07 2012 Arhivovano 5 bereznya 2016 u Wayback Machine Slavetna peremoga Do 350 richchya Batozkoyi bitvi 23 24 travnya 1 2 chervnya 1652 r nedostupne posilannya z chervnya 2019 Sergij Drozd Kozacki Kanni Ukrayinskij tizhden 29 246 20 07 2012 Arhivovano 30 lipnya 2012 u Wayback Machine Do 370 Yi richnici bitvi pid Batogom 1652 r CDIAK 14 zhovtnya 2022 Procitovano 16 zhovtnya 2022 Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Bitva pid Batogom amp oldid 43218685