Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Аув єти в єт Âu Việt 甌越 також відомі як тейау в єт Tây Âu кит трад 西甌 піньїнь Xī Ōu акад сіоу західні оу і племене об єд

Аув'єти

Аув'єти

Аув'єти (в'єт. Âu Việt, 甌越), також відомі як тейау (в'єт. Tây Âu, кит. трад. 西甌, піньїнь: Xī Ōu, акад. сіоу, західні оу) і племене об'єднання Намкионг (в'єт. Nam Cương) — гірських племен, які жили на території, що включає північ сучасного В'єтнаму, захід Гуандуну і південь Гуансі з III ст. н. е. Столиця була розташована в сучасній провінції Каобанг Північно-Східного В'єтнаму.

Тейау
(Сі Оу, Західне Оу, Намкионг)
西甌
↓ ? – 258 до н.е.
image
Тейау: історичні кордони на карті
Країна Тейау (Nam Cương) розташовувалась північніше Ванлангу (Văn Lang)
Столиця
Державний устрій Не вказано
Історія
 - Засновано ?
 - Ліквідовано 258 до н.е.
Попередник		 Наступник
image Байюе
image Юе
Аулак image
Історія В'єтнаму image
Доісторичні часи від 500 тис. років до н. е.
Стародавні В'єтські племена,
древні В'єтські царства 		від 1 тис. років до н. е.
Аув'єти, лакв'єти,
династія Хонг-банг,
Королівство Ванланг 		до 257 до н. е.
Держава Аулак 257–207 до н. е.
Династія Чьєу,

держава Намв'єт

207–111 до н. е.
111 до н. е.–39 н. е.
Повстання сестер Чинг 40–43
43–544
Династія ранніх Лі 544–602
602–905
Династія Кхук 905–938
Династія Нго 939–967
966–968
Династія Дінь 968–980
Династія ранніх Ле 980–1009
Династія пізніх Лі 1009–1225
Династія Чан 1225–1400
• Монгольські війни з Дайв'єтом та Чампа 1257–1288
Династія Хо 1400–1407
1407–1427
• 1407–1413


Династія Ле 1428–1527
Династія Мак 1527–1592
(Відроджена династія Ле) 1533–1788
• 1545–1787
• князі Нгуен 1558–1777
Династія Тейшон 1778–1802
Династія Нгуєн 1802–1945
• французьке колоніальне правління у В'єтнамі 1887–1954
• В'єтнамська імперія 1945
Серпнева революція,
 1945
• Демократична Республіка В'єтнам 1945–1946
Перша Індокитайська війна 1946–1954
• 1949–1955
Поділ В'єтнаму 1954
• Північний В'єтнам 1954–1976
• Південний В'єтнам 1954–1976
Друга Індокитайська війна 1957–1975
• Війна у В'єтнамі 1957–1975
Третя Індокитайська війна 1975–1988
1976
• Соціалістична Республіка В'єтнам з 1976
• [en] з 1986
Пов'язані поняття
Фунам, Ченла, Камбуджадеша I – XV вв.
Ліньї, Чампа 192–1832

Аув'єтами також називали і жителів царства [ja] (кит. 东瓯国, в'єт. 東甌, дунь оу), нащадків населення удільного князівства Юе, що втекли у Фуцзянь після падіння роду Юе; іншим місцем їх втечі було Сіоу (кит. трад. 西甌, піньїнь: xī ōu, буквально «західна чаша»). Західне Оу (в'єт. «Тейау») було населене племенами байюе (кит. трад. 百越, піньїнь: bǎiyuè, акад. байюе, буквально «сто юе»). Вони стригли волосся і чорнили зуби Вони вважаються предками тайськомовних народів В'єтнаму, зокрема, тхо і [ru], а також споріднених їм чжуанів з Гуансі.

Історія

Аув'єти торгували з лакв'єтами, мешканцями Ванлангу, який розташовувався в низовині, на південь від аув'єтських поселень. Сьогодні ця місцевість називається дельтою Червоної річки (Хонгхи) (в'єт. Đồng Bằng Sông Hồng, 垌平滝紅). У 258 році (за іншими даними — у 257 році) Тхук Фан (в'єт. Thục Phán, 蜀泮), вождь союзу племен аув'єтів, захопив Ванланг і переміг останнього [ru]. Тхук Фан назвав нову націю аулакцями і проголосив себе королем Ан Зионг-вионгом.

Династія Цінь завоювала царство Чу і об'єднала землі під назвою Наньюе (в'єт. Намв'єт), що призвело до втрати королівського статусу аув'єтів. Через деякий час, Цінь Ши Хуан-ді послав п'ятисоттисячну армію на завоювання Західного Оу. Через три роки партизанської війни володар Західного Оу був убитий. Перед заснуванням династії Хань Західне і Східне Оу знову отримали незалежність. Східне Оу було атаковане царством Міньюе (кит. трад. 閩越, спр. 闽越, піньїнь: mǐnyuè), і імператор У-ді дозволив аув'єтам втекти в долину між Янцзи і Хуайхе. Західне Оу платило данину Намв'єту, поки його не завоювали імператорські війська. Нащадки володарів Оу втратили свій статус, але в їхніх прізвищах залишаються ієрогліфи оу (кит. 區, 歐).

Примітки

  1. . Архів оригіналу за 9 червня 2017. Процитовано 7 листопада 2019.
  2. Chapuis, Oscar (1995). . Greenwood Publishing Group. с. 13—14. ISBN . Архів оригіналу за 2 травня 2017.
  3. Sterling, Eleanor J.; Martha Maud Hurley, Le Duc Minh, Minh Duc Le, Joyce A. Powzyk (2006). . Yale University Press. с. 28. ISBN . Архів оригіналу за 15 квітня 2017.
  4. Stevenson, John; John Guy, Louise Allison Cort (1997). Vietnamese ceramics: a separate tradition. Art Media Resources with Avery Press. с. 109.
  5. [ru] 卷18, 人間訓
  6. zh:s:史記/卷114
  7. zh:s:史記/卷113

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Auv yeti v yet Au Việt 甌越 takozh vidomi yak tejau v yet Tay Au kit trad 西甌 pinyin Xi Ōu akad siou zahidni ou i plemene ob yednannya Namkiong v yet Nam Cương girskih plemen yaki zhili na teritoriyi sho vklyuchaye pivnich suchasnogo V yetnamu zahid Guandunu i pivden Guansi z III st n e Stolicya bula roztashovana v suchasnij provinciyi Kaobang Pivnichno Shidnogo V yetnamu Tejau Si Ou Zahidne Ou Namkiong 西甌 258 do n e Tejau istorichni kordoni na kartiKrayina Tejau Nam Cương roztashovuvalas pivnichnishe Vanlangu Văn Lang Stolicya Derzhavnij ustrij Ne vkazano Istoriya Zasnovano Likvidovano 258 do n e Poperednik Nastupnik Bajyue Yue Aulak Istoriya V yetnamu Doistorichni chasi vid 500 tis rokiv do n e Starodavni V yetski plemena drevni V yetski carstva vid 1 tis rokiv do n e Auv yeti lakv yeti dinastiya Hong bang Korolivstvo Vanlang do 257 do n e Derzhava Aulak 257 207 do n e Dinastiya Chyeu derzhava Namv yet 207 111 do n e 111 do n e 39 n e Povstannya sester Ching 40 43 43 544 Dinastiya rannih Li 544 602 602 905 Dinastiya Khuk 905 938 Dinastiya Ngo 939 967 966 968 Dinastiya Din 968 980 Dinastiya rannih Le 980 1009 Dinastiya piznih Li 1009 1225 Dinastiya Chan 1225 1400 Mongolski vijni z Dajv yetom ta Champa 1257 1288 Dinastiya Ho 1400 1407 1407 1427 1407 1413 Dinastiya Le 1428 1527 Dinastiya Mak 1527 1592 Vidrodzhena dinastiya Le 1533 1788 1545 1787 knyazi Nguen 1558 1777 Dinastiya Tejshon 1778 1802 Dinastiya Nguyen 1802 1945 francuzke kolonialne pravlinnya u V yetnami 1887 1954 V yetnamska imperiya 1945 Serpneva revolyuciya 1945 Demokratichna Respublika V yetnam 1945 1946 Persha Indokitajska vijna 1946 1954 1949 1955 Podil V yetnamu 1954 Pivnichnij V yetnam 1954 1976 Pivdennij V yetnam 1954 1976 Druga Indokitajska vijna 1957 1975 Vijna u V yetnami 1957 1975 Tretya Indokitajska vijna 1975 1988 1976 Socialistichna Respublika V yetnam z 1976 en z 1986 Pov yazani ponyattya Funam Chenla Kambudzhadesha I XV vv Linyi Champa 192 1832 pr Auv yetami takozh nazivali i zhiteliv carstva ja kit 东瓯国 v yet 東甌 dun ou nashadkiv naselennya udilnogo knyazivstva Yue sho vtekli u Fuczyan pislya padinnya rodu Yue inshim miscem yih vtechi bulo Siou kit trad 西甌 pinyin xi ōu bukvalno zahidna chasha Zahidne Ou v yet Tejau bulo naselene plemenami bajyue kit trad 百越 pinyin bǎiyue akad bajyue bukvalno sto yue Voni strigli volossya i chornili zubi Voni vvazhayutsya predkami tajskomovnih narodiv V yetnamu zokrema tho i ru a takozh sporidnenih yim chzhuaniv z Guansi Istoriya Auv yeti torguvali z lakv yetami meshkancyami Vanlangu yakij roztashovuvavsya v nizovini na pivden vid auv yetskih poselen Sogodni cya miscevist nazivayetsya deltoyu Chervonoyi richki Honghi v yet Đồng Bằng Song Hồng 垌平滝紅 U 258 roci za inshimi danimi u 257 roci Thuk Fan v yet Thục Phan 蜀泮 vozhd soyuzu plemen auv yetiv zahopiv Vanlang i peremig ostannogo ru Thuk Fan nazvav novu naciyu aulakcyami i progolosiv sebe korolem An Ziong viongom Dinastiya Cin zavoyuvala carstvo Chu i ob yednala zemli pid nazvoyu Nanyue v yet Namv yet sho prizvelo do vtrati korolivskogo statusu auv yetiv Cherez deyakij chas Cin Shi Huan di poslav p yatisottisyachnu armiyu na zavoyuvannya Zahidnogo Ou Cherez tri roki partizanskoyi vijni volodar Zahidnogo Ou buv ubitij Pered zasnuvannyam dinastiyi Han Zahidne i Shidne Ou znovu otrimali nezalezhnist Shidne Ou bulo atakovane carstvom Minyue kit trad 閩越 spr 闽越 pinyin mǐnyue i imperator U di dozvoliv auv yetam vtekti v dolinu mizh Yanczi i Huajhe Zahidne Ou platilo daninu Namv yetu poki jogo ne zavoyuvali imperatorski vijska Nashadki volodariv Ou vtratili svij status ale v yihnih prizvishah zalishayutsya iyeroglifi ou kit 區 歐 Primitki Arhiv originalu za 9 chervnya 2017 Procitovano 7 listopada 2019 Chapuis Oscar 1995 Greenwood Publishing Group s 13 14 ISBN 0 313 29622 7 Arhiv originalu za 2 travnya 2017 Sterling Eleanor J Martha Maud Hurley Le Duc Minh Minh Duc Le Joyce A Powzyk 2006 Yale University Press s 28 ISBN 0 300 10608 4 Arhiv originalu za 15 kvitnya 2017 Stevenson John John Guy Louise Allison Cort 1997 Vietnamese ceramics a separate tradition Art Media Resources with Avery Press s 109 ru 卷18 人間訓 zh s 史記 卷114 zh s 史記 卷113

Дата публікації:
Топ