Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Тюаство Нгуєн (1558 —1777 роки) — в'єтнамське князівство, що правила в центральній та південній частині держави Дайв'єт під час фактично розпаду. Вела боротьбу з . Зрештою зазнала поразки під час повстання Тейшонів.
| 主阮 Тюаство Нгуєн | ||||
| ||||
 | ||||
| Столиця | Чіє Фонг (1558-1626) Фусуан (1636-1775) Фейфо (1775-1777) | |||
| Мови | в'єтнамська | |||
| Релігії | неоконфуціанство даосизм буддизм | |||
| Форма правління | монархія | |||
| тюа | ||||
| - 1558—1613 | Нгуєн Хоанг | |||
| Історичний період | Середньовіччя | |||
| - Засновано | 1558 | |||
| - Ліквідовано | 1777 | |||
| Сьогодні є частиною |  В'єтнам | |||
| ||||
Історія
Нгуєни ведуть своє походження від впливового клану провінції . Першим відомим представником був Нгуєн Бак, що обіймав у X ст. провінційні посади в часи династії Дінь. Піднесення почалося у XV ст., коли рід підтримав у війні проти китайської династії Мін. З цього моменту цей рід увійшов до найзнатніших Дайв'єту. Становище посилилося за часів регентства Нгуєн Тхі Ань, матері імператора Ле Нян Тонга у 1442—1459 роках. В цей час представники роду отримують титул тюа (на кшталт князя).
1510-х роках члени роду брали участь у придушенні декількох заколотів й повстань. 1522 року вступили у протистояння з впливовим командувачем , але той завдав ударів Нгієнам та їх союзникам Чиням. У 1527 року, коли Мак Данг Зунг змістив імператора і заснував нову династію Мак. Нгуєни і Чині відступили до провінції Тханьхоа, відмовившись визнати владу Мак. Усі області на південь від Хонгха опинилися під їх контролем. Союз Чиней і Нгуєнів очолював , донька якого була одружена з , головою роду Чинь. У 1533 році спільні війська князів (тюа) Нгуєн і Чінь відвоювали більшу частину Дайв'єту, де відновили династію Ле на роні. Новим імператором став . При цьому головою уряду став Нгуєн Кім, кий ефектино боровся з Мак Хіен Тонгом, але невдовзі стикнувся з імперією Мін, що намагалася грати на боротьбі династій Ле і Мак.
В 1545 року Нгуен Кім був отруєний. Головою союзу мав стати його син Нгуєн Уонг, але він був убитий Чинь К'ємом, внаслідок чого посада очільника уряду перейшла до останнього. Інший син Кіма — Нгуєн Хоанг — 1558 року отаборився в родинних володіннях провінції Тханьхоа, де виявив покірність Чиням. 1568 року був спрямований на південь для управління провінціями О-Чау (тепер Куангбінь та Куангнам). Резиденцією стало місто Чіє Фонг, після чого почав поширювати свою владу на південь, тоді як князі Чинь продовжували воювати з Маками за північ держави.
В 1592 місто Донг Кінь був відвойований армією . 1593 року Нгуєн Хоанг прибув допомогти Чиням у знищенні залишків армії Маків, проте невдовзі перестав підкорятися наказам зі столиці, оскільки там фактичну владу захопили Чині.
1600 року Нгуєн Хоанг, звинувативши тюа Чинь Тунга в підтримці повстання в провінції Ніньбінь, розірвав відносини з двором нового імператора . Проте бойові не проводилися. Наступний тюа — — продовжив політику попередника. При цьому налагоджувалися контакти з португальцями з метою отримання вогнепальної зброї та найманців. З 1611 року почалися війни проти держави чамів Пандуранг, які тривали з перервами протягом 80 років. 1615 року дозволено португальцям заснувати торгову факторію в Фейфо, що неподалік Фусуана.
1620 року, скориставшись поваленням родом Чинь імператора, Нгуєн Фук Нгуєн заявив, що не надсилатиме жодних податків центральному уряду, а також не визнає нового імператора . 1627 року почалася відкрита війна. Війська Нгуєнів відбили атаки Чинів, не намагаючись рухатися на північ. Навпаки головним пріоритетом залишалося розширення влади на південь. Було встановлено союзні відносини з камбоджійським володарем Четтою II, завдяки шлюбній дипломатії з яким 1623 року вдалося отримати Прей Нокор. 1636 року столицю Нгуєнів було перенесено до Фусуана.
1640 року тюа надав дозвіл католицькому місіонеру Олександру де Роду спорудити костел в своїй столиці та почати проповідувати християнство. 1646 року тюа вирішив, що католицизм загрожує його владі. Місіонера було засуджено до смерті, але потім вирок замінили на вигнання з загрозою страти у разі повернення. 1648 року невдовзі після падіння династії Мін тюа Нгуєн Фук Тоном було надано дозвіл китайським біженцям (більшість з них належали до знаті, заможних та освічених верств) оселитися в містах під владою Нгуєнів.
З 1658 року починається збройне втручання в справи Камбоджі з метою спочатку розширення володінь, а потім підкорення цієї країни. 1673 року було завершено війну проти Чинів, не втративши жодних володінь. 1693 року остаточно зломлено опір держави Пандуранг, захоплено південну долину річки Меконг. Нгуєни створили номінальне князівство Туен Тхань, щоб мати владу над двором чамів. Разом з тим держава отримує потужний морський флот у 200 вітрильних суден, кожне з яких було озброєно 16—22 гармат, та 600 легких гребельних суден.
У 1708 році було підтримано колишнього володаря Камбоджі Анг Ема проти Томмо Рачеа III, на боці якого стояв Йю Хуа Тхай Са, володар Аюттхаї. Біля Бантеймеа армія Нгуєн перемогла вороже військо, 1710 року Томмо Рачеа III зазнав поразки й втік до Аюттхаї. У 1713 і 1714 роках здійснено похід проти Анг Ема, що не бажав передавати обіцяні землі. До 1722 року Нгуєни зберігали вплив на Камбоджу, що стала фактично їх васалом. При цьому частину гирла Меконгу отримав тюа Нгуєн Фук Тю.
1736 року було надано допомогу камбоджійському правителю Сатті II, що вимушен був протистояти Томмо Рачеа III. 1739 року останній після перемоги спробував повернути втрачені землі. Війна тривала 10 років, і в результаті Нгуєни відбили всі набіги і втримали дельту Меконгу.
У 1755 року Нгуєн Фук Кхоат вдерся до Аюттхаї, скориставшись війною тамтешнього правителя Боромакота проти Алуанпаї за Мантабан. До кінця війни Нгуєни захопили Хатьєн — порт у Сіамській затоці, потім стали загрожувати Пномпеню. 1769 року Нгуєни намагалися використати внутрішню боротьбу в Аюттхаї для підкорення Камбоджі. Але стикнулися з талановитим правителем Таксином, внаслідок чого 1772 року зазнали поразки і були змушені залишити Камбоджу
1773 року тюа стикнулися з потужним повстанням братів Тейшон. У 1774 році проти Нгуєнів виступили тюа Чинь, військам яких вдалося прорватися на південь і захопити Фусуан. 1775 року Нгуєни перенесли столицю до Фейфо, який впав 1777 року і весь рід Нгуєнів був винищений, за винятком Нгуєн Фук Аня, який утік до Хатьєна, а потім до Тхонбурі.
У 1780 році Нгуєн Фук Ань почав нову боротьбу за владу з Тейшонами, яка завершилася 1802 року падінням останніх й встановленням династії Нгуєн.
Устрій
Уся повнота влада належала тюа (князю). Зберігалася система часів династії Ле, поділ на тіж самі провінції, призначення чиновників, проведення державних іспитів.
Економіка
Встановили гнучну податкову та фінансову політику, активно сприяли сільському господарству, ремісництву, рибальству, добуванню корисних копалень й торгівлі. Активно розвивали відносини з європейцями: французькими, англійськими, голландськими, іспанськими і португальськими торгівцями.
З часом більший прибуток стала приносити зовнішня торгівля з європейцями, що позначилося на розбудові морських портів. Крам (харчі, слонова кістка, олово, свинець, віск, фарби, срібло, сірка, шкіри, роги носорога, тютюн, цінна деревина, мушлі) сюди йшов з Філіппін, Яви, Тайваню, Малакки, Аютххаї, Китаю. З володінь Нгуєнів вивозили золото, залізо, шовк, цукор, галуни, бавовну, текстиль, перець.
Також місцеві торгівці займалися посередницькою торгівлею китайськими товарами з Японією, оскільки існувала заборона на торгівлі китайців і японців. Японським купцям було надано право поселитися в місті-порту Фейфо (поруч з португальською факторією). Згодом такий саме дозвіл отримали китайські купці.
Культурна політика
Незважаючи на те, що Нгуєни були конфуціанцями, вони більше підтримували буддизм, що зрештою став панівною релігією в цих володіннях. Самі тюа фундували та фінансували зведення пагод, надалися привілеї буддійським монастирям.
Значний вплив на місцеву культуру мала китайська міграція, що відбувалася у 1640—1670-х роках внаслідок падіння династії Мін.
Джерела
- Reid, Anthony (9 May 1990). Southeast Asia in the Age of Commerce, 1450—1680: The Lands Below the Winds. Yale University Press. .
- Chapuis, Oscar (1995). A History of Vietnam: From Hong Bang to Tu Duc. Greenwood Publishing Group.
- Wong Tze Ken, Danny (2004). Vietnam-Champa Relations and the Malay-Islam Regional Network in the 17th–19th Centuries. Internet Archive Wayback Machine
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Tyuastvo Nguyen 1558 1777 roki v yetnamske knyazivstvo sho pravila v centralnij ta pivdennij chastini derzhavi Dajv yet pid chas faktichno rozpadu Vela borotbu z Zreshtoyu zaznala porazki pid chas povstannya Tejshoniv 主阮 Tyuastvo Nguyen1558 1777Nguyen istorichni kordoni na kartiVolodinnya Nguyen poznacheno zelenim Stolicya Chiye Fong 1558 1626 Fusuan 1636 1775 Fejfo 1775 1777 Movi v yetnamskaReligiyi neokonfucianstvo daosizm buddizmForma pravlinnya monarhiyatyua 1558 1613 Nguyen HoangIstorichnij period Serednovichchya Zasnovano 1558 Likvidovano 1777Sogodni ye chastinoyu V yetnamVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Nguyen tyua IstoriyaNguyeni vedut svoye pohodzhennya vid vplivovogo klanu provinciyi Pershim vidomim predstavnikom buv Nguyen Bak sho obijmav u X st provincijni posadi v chasi dinastiyi Din Pidnesennya pochalosya u XV st koli rid pidtrimav u vijni proti kitajskoyi dinastiyi Min Z cogo momentu cej rid uvijshov do najznatnishih Dajv yetu Stanovishe posililosya za chasiv regentstva Nguyen Thi An materi imperatora Le Nyan Tonga u 1442 1459 rokah V cej chas predstavniki rodu otrimuyut titul tyua na kshtalt knyazya 1510 h rokah chleni rodu brali uchast u pridushenni dekilkoh zakolotiv j povstan 1522 roku vstupili u protistoyannya z vplivovim komanduvachem ale toj zavdav udariv Ngiyenam ta yih soyuznikam Chinyam U 1527 roku koli Mak Dang Zung zmistiv imperatora i zasnuvav novu dinastiyu Mak Nguyeni i Chini vidstupili do provinciyi Thanhoa vidmovivshis viznati vladu Mak Usi oblasti na pivden vid Hongha opinilisya pid yih kontrolem Soyuz Chinej i Nguyeniv ocholyuvav donka yakogo bula odruzhena z golovoyu rodu Chin U 1533 roci spilni vijska knyaziv tyua Nguyen i Chin vidvoyuvali bilshu chastinu Dajv yetu de vidnovili dinastiyu Le na roni Novim imperatorom stav Pri comu golovoyu uryadu stav Nguyen Kim kij efektino borovsya z Mak Hien Tongom ale nevdovzi stiknuvsya z imperiyeyu Min sho namagalasya grati na borotbi dinastij Le i Mak V 1545 roku Nguen Kim buv otruyenij Golovoyu soyuzu mav stati jogo sin Nguyen Uong ale vin buv ubitij Chin K yemom vnaslidok chogo posada ochilnika uryadu perejshla do ostannogo Inshij sin Kima Nguyen Hoang 1558 roku otaborivsya v rodinnih volodinnyah provinciyi Thanhoa de viyaviv pokirnist Chinyam 1568 roku buv spryamovanij na pivden dlya upravlinnya provinciyami O Chau teper Kuangbin ta Kuangnam Rezidenciyeyu stalo misto Chiye Fong pislya chogo pochav poshiryuvati svoyu vladu na pivden todi yak knyazi Chin prodovzhuvali voyuvati z Makami za pivnich derzhavi V 1592 misto Dong Kin buv vidvojovanij armiyeyu 1593 roku Nguyen Hoang pribuv dopomogti Chinyam u znishenni zalishkiv armiyi Makiv prote nevdovzi perestav pidkoryatisya nakazam zi stolici oskilki tam faktichnu vladu zahopili Chini 1600 roku Nguyen Hoang zvinuvativshi tyua Chin Tunga v pidtrimci povstannya v provinciyi Ninbin rozirvav vidnosini z dvorom novogo imperatora Prote bojovi ne provodilisya Nastupnij tyua prodovzhiv politiku poperednika Pri comu nalagodzhuvalisya kontakti z portugalcyami z metoyu otrimannya vognepalnoyi zbroyi ta najmanciv Z 1611 roku pochalisya vijni proti derzhavi chamiv Pandurang yaki trivali z perervami protyagom 80 rokiv 1615 roku dozvoleno portugalcyam zasnuvati torgovu faktoriyu v Fejfo sho nepodalik Fusuana 1620 roku skoristavshis povalennyam rodom Chin imperatora Nguyen Fuk Nguyen zayaviv sho ne nadsilatime zhodnih podatkiv centralnomu uryadu a takozh ne viznaye novogo imperatora 1627 roku pochalasya vidkrita vijna Vijska Nguyeniv vidbili ataki Chiniv ne namagayuchis ruhatisya na pivnich Navpaki golovnim prioritetom zalishalosya rozshirennya vladi na pivden Bulo vstanovleno soyuzni vidnosini z kambodzhijskim volodarem Chettoyu II zavdyaki shlyubnij diplomatiyi z yakim 1623 roku vdalosya otrimati Prej Nokor 1636 roku stolicyu Nguyeniv bulo pereneseno do Fusuana 1640 roku tyua nadav dozvil katolickomu misioneru Oleksandru de Rodu sporuditi kostel v svoyij stolici ta pochati propoviduvati hristiyanstvo 1646 roku tyua virishiv sho katolicizm zagrozhuye jogo vladi Misionera bulo zasudzheno do smerti ale potim virok zaminili na vignannya z zagrozoyu strati u razi povernennya 1648 roku nevdovzi pislya padinnya dinastiyi Min tyua Nguyen Fuk Tonom bulo nadano dozvil kitajskim bizhencyam bilshist z nih nalezhali do znati zamozhnih ta osvichenih verstv oselitisya v mistah pid vladoyu Nguyeniv Z 1658 roku pochinayetsya zbrojne vtruchannya v spravi Kambodzhi z metoyu spochatku rozshirennya volodin a potim pidkorennya ciyeyi krayini 1673 roku bulo zaversheno vijnu proti Chiniv ne vtrativshi zhodnih volodin 1693 roku ostatochno zlomleno opir derzhavi Pandurang zahopleno pivdennu dolinu richki Mekong Nguyeni stvorili nominalne knyazivstvo Tuen Than shob mati vladu nad dvorom chamiv Razom z tim derzhava otrimuye potuzhnij morskij flot u 200 vitrilnih suden kozhne z yakih bulo ozbroyeno 16 22 garmat ta 600 legkih grebelnih suden U 1708 roci bulo pidtrimano kolishnogo volodarya Kambodzhi Ang Ema proti Tommo Rachea III na boci yakogo stoyav Jyu Hua Thaj Sa volodar Ayutthayi Bilya Bantejmea armiya Nguyen peremogla vorozhe vijsko 1710 roku Tommo Rachea III zaznav porazki j vtik do Ayutthayi U 1713 i 1714 rokah zdijsneno pohid proti Ang Ema sho ne bazhav peredavati obicyani zemli Do 1722 roku Nguyeni zberigali vpliv na Kambodzhu sho stala faktichno yih vasalom Pri comu chastinu girla Mekongu otrimav tyua Nguyen Fuk Tyu 1736 roku bulo nadano dopomogu kambodzhijskomu pravitelyu Satti II sho vimushen buv protistoyati Tommo Rachea III 1739 roku ostannij pislya peremogi sprobuvav povernuti vtracheni zemli Vijna trivala 10 rokiv i v rezultati Nguyeni vidbili vsi nabigi i vtrimali deltu Mekongu U 1755 roku Nguyen Fuk Khoat vdersya do Ayutthayi skoristavshis vijnoyu tamteshnogo pravitelya Boromakota proti Aluanpayi za Mantaban Do kincya vijni Nguyeni zahopili Hatyen port u Siamskij zatoci potim stali zagrozhuvati Pnompenyu 1769 roku Nguyeni namagalisya vikoristati vnutrishnyu borotbu v Ayutthayi dlya pidkorennya Kambodzhi Ale stiknulisya z talanovitim pravitelem Taksinom vnaslidok chogo 1772 roku zaznali porazki i buli zmusheni zalishiti Kambodzhu 1773 roku tyua stiknulisya z potuzhnim povstannyam brativ Tejshon U 1774 roci proti Nguyeniv vistupili tyua Chin vijskam yakih vdalosya prorvatisya na pivden i zahopiti Fusuan 1775 roku Nguyeni perenesli stolicyu do Fejfo yakij vpav 1777 roku i ves rid Nguyeniv buv vinishenij za vinyatkom Nguyen Fuk Anya yakij utik do Hatyena a potim do Thonburi U 1780 roci Nguyen Fuk An pochav novu borotbu za vladu z Tejshonami yaka zavershilasya 1802 roku padinnyam ostannih j vstanovlennyam dinastiyi Nguyen UstrijUsya povnota vlada nalezhala tyua knyazyu Zberigalasya sistema chasiv dinastiyi Le podil na tizh sami provinciyi priznachennya chinovnikiv provedennya derzhavnih ispitiv EkonomikaVstanovili gnuchnu podatkovu ta finansovu politiku aktivno spriyali silskomu gospodarstvu remisnictvu ribalstvu dobuvannyu korisnih kopalen j torgivli Aktivno rozvivali vidnosini z yevropejcyami francuzkimi anglijskimi gollandskimi ispanskimi i portugalskimi torgivcyami Z chasom bilshij pributok stala prinositi zovnishnya torgivlya z yevropejcyami sho poznachilosya na rozbudovi morskih portiv Kram harchi slonova kistka olovo svinec visk farbi sriblo sirka shkiri rogi nosoroga tyutyun cinna derevina mushli syudi jshov z Filippin Yavi Tajvanyu Malakki Ayuthhayi Kitayu Z volodin Nguyeniv vivozili zoloto zalizo shovk cukor galuni bavovnu tekstil perec Takozh miscevi torgivci zajmalisya poserednickoyu torgivleyu kitajskimi tovarami z Yaponiyeyu oskilki isnuvala zaborona na torgivli kitajciv i yaponciv Yaponskim kupcyam bulo nadano pravo poselitisya v misti portu Fejfo poruch z portugalskoyu faktoriyeyu Zgodom takij same dozvil otrimali kitajski kupci Kulturna politikaNezvazhayuchi na te sho Nguyeni buli konfuciancyami voni bilshe pidtrimuvali buddizm sho zreshtoyu stav panivnoyu religiyeyu v cih volodinnyah Sami tyua funduvali ta finansuvali zvedennya pagod nadalisya privileyi buddijskim monastiryam Znachnij vpliv na miscevu kulturu mala kitajska migraciya sho vidbuvalasya u 1640 1670 h rokah vnaslidok padinnya dinastiyi Min DzherelaReid Anthony 9 May 1990 Southeast Asia in the Age of Commerce 1450 1680 The Lands Below the Winds Yale University Press ISBN 978 0 300 04750 9 Chapuis Oscar 1995 A History of Vietnam From Hong Bang to Tu Duc Greenwood Publishing Group ISBN 9780313296222 Wong Tze Ken Danny 2004 Vietnam Champa Relations and the Malay Islam Regional Network in the 17th 19th Centuries Internet Archive Wayback Machine