Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Ан Ан Зионг вионг в єт An Dương Vương тьи ном 安陽王 справжнє ім я Тхук Ф

Ан Зионг-вионг

Ан Зионг-вионг
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Ан.

Ан Зионг-вионг (в'єт. An Dương Vương, тьи-ном 安陽王), справжнє ім'я Тхук Фан (в'єт. Thục Phán, 蜀泮) — вождь аув'єтів, який у III ст. до н. е. розбив державу [ru] — Ванланг — і заснував свою державу Аулак. Столицею Аулаку стала фортеця Колоа. Згідно з легендами, правління Тхук Фана тривало з 258 до 208 року до н. е. У цей період племена гірських жителів аув'єтів і рівнинних лакв'єтів об'єдналися, і народ, що утворився, став іменуватися в'єтами. Існування Ан Зионг-вионга як історичної особи заперечують деякі історики.

Ан Зионг-вионг
image
Народився3 століття до н. е.
Помер207 до н. е.
Країнаimage В'єтнам
Діяльністьсуверен
РідQ107193102?
Батькоd
Дітиd
image
Храм Ан Зионг-вионга в поблизу Ханоя

Згідно з Повним зібранням історичних записок Дайв'єта і Схваленого найвищим повелінням загального зерцала в'єтської історії, основа і подробиці, Ан Зионг-вионг був принцом з царства Тхук, тобто царства Шу (Thục, кит. трад. 蜀, піньїнь: Shǔ, акад. Шу), якого батько послав дослідити території, які зараз є південними китайськими провінціями Гуансі та Юньнань, щоб переселити своїх людей у сучасний північний В'єтнам під час вторгнення династії Цінь. Однак ця історія суперечить фактам, оскільки Шу було завойоване у 316 році до н. е., а Тхук Фан правив між 257 р. і 207 р. до н. е.

Перемога Тхук Фана над останнім хунгвионгом [vi] (Hùng Duệ) овіяна легендами. Є принаймні три версії подій.

  1. Тхук Фан багато разів нападав на Хунг Зуе, але той кожного разу легко відбивав атаку. Розслабившись, Хунг Зуе став постійно бенкетувати, і одного разу, напившись, пропустив напад. Коли придворні нарешті змогли розбудити хунгвионга, він злякався і стрибнув у колодязь, де й помер. Народ Ванлангу підкорився Ан Зионг-вионгу.
  2. Тхук Фан переміг Хунг Зуе, убив його і всіх його родичів;
  3. Хунг Зуе на деякий час передавав трон божеству, яке порадило поступитися престолом Тхук Фану, що перший і зробив.

Закінченню царювання Ан Зионг-вионга також присвячена легенда. Нібито чоловік на ім'я Као Ло виготовив чарівний арбалет, який вражав одним пострілом 300 осіб, і передав його Ан Зионг-вионгу. Володар Намв'єта Ч'єу Да попросив руки Мі Тяу (Mỵ Châu, 媚珠), дочки Ан Зионг-вионга, нібито для укладення шлюбу зі своїм сином Чонгом Тхюї (Trọng Thủy, 仲始). Насправді син, потрапивши в царські покої, замінив чарівний спусковий гачок арбалета на копію, після чого Ч'еу Та напав на Колоа і розгромив її. У запалі битви Ан Зионг-вионгу явилася Золота Черепаха, яка сказала йому, що врятує його, якщо він уб'є свою дочку, винуватицю події. Ан Зионг-вионг так і вчинив, після чого Черепаха змусила води моря розступитися і забрала його на дно. Китайські джерела не згадують чарівного спускового гачка, повідомляючи, що Чонг Тхюї поламав арбалет. Насправді син Ч'еу Та одружився з Мі Тяу і жив в Аулаку кілька років, до вторгнення армії Намв'єту.

Коментарі

  1. Частина «вионг» означає «король, правитель», фактично є титулом і українською пишеться через дефіс, на відміну від [ru].

Примітки

  1. Гатауллина, 1969, с. 47.
  2. Мхитарян, 1983, с. 35—36.
  3. Вестник МГУ, 2002, с. 110.
  4. . Архів оригіналу за 3 січня 2014. Процитовано 11 листопада 2019.
  5. . Архів оригіналу за 3 листопада 2013. Процитовано 11 листопада 2019.
  6. Кнорозова, 2000, с. 112.
  7. Кнорозова, 2000, с. 183.
  8. Памятники письменности Востока, 1980, с. 45.
  9. Huy Long Tạ, 2008.
  10. Кнорозова, 2000, с. 115.
  11. Vo, 2012, с. 108.
  12. Деопик, 2002, с. 172.

Література

  • Мхитарян С. А. История Вьетнама. — Наука, 1983.
  • Гатауллина Л.М.. Вьетнам (справочник). — Наука, 1969. — 431 с.
  • Деопик Д.В.. Вьетнам: история, традиции, современность. — Восточная литература, 2002.
  • Московский государственный университет им. М.В. Ломоносова. Вестник Московского университета: Востоковедение. — Изд-во Московского университета, 2002.
  • Академия наук СССР. Отделение истории, Институт народов Азии (Академия наук СССР), Институт востоковедения (Академия наук СССР), Российская академия наук. Отделение истории. Памятники письменности Востока. — Наука, 1980. — (Памятники письменности Востока).
  • Huy Long Tạ, Việt Hà Nguyẽ̂n. An Dương Vương. — Nhà xuá̂t bản Kim Đò̂ng, 2008.
  • Кнорозова Е.Ю.. Мифы и предания Вьетнама. — Петербургское Востоковедение, 2000.
  • Nghia M. Vo. Legends of Vietnam: An Analysis and Retelling of 88 Tales. — McFarland, 2012. — .

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem An An Ziong viong v yet An Dương Vương ti nom 安陽王 spravzhnye im ya Thuk Fan v yet Thục Phan 蜀泮 vozhd auv yetiv yakij u III st do n e rozbiv derzhavu ru Vanlang i zasnuvav svoyu derzhavu Aulak Stoliceyu Aulaku stala fortecya Koloa Zgidno z legendami pravlinnya Thuk Fana trivalo z 258 do 208 roku do n e U cej period plemena girskih zhiteliv auv yetiv i rivninnih lakv yetiv ob yednalisya i narod sho utvorivsya stav imenuvatisya v yetami Isnuvannya An Ziong vionga yak istorichnoyi osobi zaperechuyut deyaki istoriki An Ziong viongNarodivsya3 stolittya do n e Pomer207 do n e Krayina V yetnamDiyalnistsuverenRidQ107193102 BatkodDitid Mediafajli u Vikishovishi Hram An Ziong vionga v poblizu Hanoya Zgidno z Povnim zibrannyam istorichnih zapisok Dajv yeta i Shvalenogo najvishim povelinnyam zagalnogo zercala v yetskoyi istoriyi osnova i podrobici An Ziong viong buv princom z carstva Thuk tobto carstva Shu Thục kit trad 蜀 pinyin Shǔ akad Shu yakogo batko poslav dosliditi teritoriyi yaki zaraz ye pivdennimi kitajskimi provinciyami Guansi ta Yunnan shob pereseliti svoyih lyudej u suchasnij pivnichnij V yetnam pid chas vtorgnennya dinastiyi Cin Odnak cya istoriya superechit faktam oskilki Shu bulo zavojovane u 316 roci do n e a Thuk Fan praviv mizh 257 r i 207 r do n e Peremoga Thuk Fana nad ostannim hungviongom vi Hung Duệ oviyana legendami Ye prinajmni tri versiyi podij Thuk Fan bagato raziv napadav na Hung Zue ale toj kozhnogo razu legko vidbivav ataku Rozslabivshis Hung Zue stav postijno benketuvati i odnogo razu napivshis propustiv napad Koli pridvorni nareshti zmogli rozbuditi hungvionga vin zlyakavsya i stribnuv u kolodyaz de j pomer Narod Vanlangu pidkorivsya An Ziong viongu Thuk Fan peremig Hung Zue ubiv jogo i vsih jogo rodichiv Hung Zue na deyakij chas peredavav tron bozhestvu yake poradilo postupitisya prestolom Thuk Fanu sho pershij i zrobiv Zakinchennyu caryuvannya An Ziong vionga takozh prisvyachena legenda Nibito cholovik na im ya Kao Lo vigotoviv charivnij arbalet yakij vrazhav odnim postrilom 300 osib i peredav jogo An Ziong viongu Volodar Namv yeta Ch yeu Da poprosiv ruki Mi Tyau Mỵ Chau 媚珠 dochki An Ziong vionga nibito dlya ukladennya shlyubu zi svoyim sinom Chongom Thyuyi Trọng Thủy 仲始 Naspravdi sin potrapivshi v carski pokoyi zaminiv charivnij spuskovij gachok arbaleta na kopiyu pislya chogo Ch eu Ta napav na Koloa i rozgromiv yiyi U zapali bitvi An Ziong viongu yavilasya Zolota Cherepaha yaka skazala jomu sho vryatuye jogo yaksho vin ub ye svoyu dochku vinuvaticyu podiyi An Ziong viong tak i vchiniv pislya chogo Cherepaha zmusila vodi morya rozstupitisya i zabrala jogo na dno Kitajski dzherela ne zgaduyut charivnogo spuskovogo gachka povidomlyayuchi sho Chong Thyuyi polamav arbalet Naspravdi sin Ch eu Ta odruzhivsya z Mi Tyau i zhiv v Aulaku kilka rokiv do vtorgnennya armiyi Namv yetu KomentariChastina viong oznachaye korol pravitel faktichno ye titulom i ukrayinskoyu pishetsya cherez defis na vidminu vid ru PrimitkiGataullina 1969 s 47 Mhitaryan 1983 s 35 36 Vestnik MGU 2002 s 110 Arhiv originalu za 3 sichnya 2014 Procitovano 11 listopada 2019 Arhiv originalu za 3 listopada 2013 Procitovano 11 listopada 2019 Knorozova 2000 s 112 Knorozova 2000 s 183 Pamyatniki pismennosti Vostoka 1980 s 45 Huy Long Tạ 2008 Knorozova 2000 s 115 Vo 2012 s 108 Deopik 2002 s 172 LiteraturaMhitaryan S A Istoriya Vetnama Nauka 1983 Gataullina L M Vetnam spravochnik Nauka 1969 431 s Deopik D V Vetnam istoriya tradicii sovremennost Vostochnaya literatura 2002 Moskovskij gosudarstvennyj universitet im M V Lomonosova Vestnik Moskovskogo universiteta Vostokovedenie Izd vo Moskovskogo universiteta 2002 Akademiya nauk SSSR Otdelenie istorii Institut narodov Azii Akademiya nauk SSSR Institut vostokovedeniya Akademiya nauk SSSR Rossijskaya akademiya nauk Otdelenie istorii Pamyatniki pismennosti Vostoka Nauka 1980 Pamyatniki pismennosti Vostoka Huy Long Tạ Việt Ha Nguyẽ n An Dương Vương Nha xua t bản Kim Đo ng 2008 Knorozova E Yu Mify i predaniya Vetnama Peterburgskoe Vostokovedenie 2000 Nghia M Vo Legends of Vietnam An Analysis and Retelling of 88 Tales McFarland 2012 ISBN 9780786490608

Дата публікації:
Топ