Ця стаття є сирим з іншої мови. Можливо, вона створена за допомогою машинного перекладу або перекладачем, який недостатньо володіє обома мовами. |
Ця стаття потребує додаткових для поліпшення її . |
Ату́шці, ату́шські уйгури, арту́шці, арту́шські уйгури (уйг. atushluqlar, атушлуқлар) — невелика уйгурська субетнічна група (юрт). Розмовляють атушським говором центрального діалекту уйгурської мови. За антропологічними ознаками у більшості належать до паміро-ферганського типу європеоїдної раси, також зустрічаються представники змішаної між монголоїдами та європеоїдами південносибірської (туранської) раси. Загальна кількість приблизно 350–400 тис. осіб. Мешкають переважно в м. Артуш поблизу Кашгара (35-40 км), а також як і кашгарці атушські уйгури значно розселені по Синьцзян-Уйгурському автономному району (Урумчі, Кульджа, Карамай), нащадки атушців є в Центральній Азії: Бішкек, Ферганська долина (див. ) тощо.
атушці | |
---|---|
Кількість | приблизно 350-400 тис. |
Ареал | Сіньцзян-Уйгурський автономний район КНР (Артуш, Кашгар, Урумчі, Кульджа, Карамай), Узбекистан, Казахстан, Киргизстан тощо. |
Близькі до: | ін. |
Мова | уйгурська мова (атушський говір центрального діалекту) |
Релігія | іслам |
Історія
Походження
Перші згадки про Артуш та його мешканців з'являються в ІХ-ХІ ст.ст., у період караханідів. Поселення Артуш було засноване тюркським племенем з уйгурського племінного союзу — Ягма.
ARTUJ було багатолюдним поселенням ягма, але змії (надто) виросли кількістю (що) люди покинули це поселення.
Махмуд Кашгарі стверджував, що artuj означає «яловець» ('ar'ar), тобто є імовірно дерево, яке у Туркестані називають арча.
Атушці ведуть своє походження від тюркського племені ягма, легендарного керівника караханідів — султана Сутук Абдукерім Бограхана. З Атуша вийшли перші караханідські правителі. У місті знаходяться і мазари (мавзолеї) представників династії, у тому числі мавзолей султана Сутук Абдукерім Бограхана.
Незважаючи на близькість Кашгара (35-40 км), атушці не відносять себе до , розмовляють своїм говором, мають власну музикальну традицію, своє головне вбрання, що відрізняються від кашгарських.
Традиційні зайняття
Головне зайняття атушців з давніх-давен — торгівля. Через гористу, кам'янисту та посушливу місцевість в Артуші було складно вести землеробство і воно у господарстві атушських уйгурів мало другорядне значення. Основними поширеними культурами були фруктові — інжир, виноград, гранати, персики та ін. Тваринництво в Артуші також було добре розвинутим, як відгонне, так і кочове, атушці, як правило, наймали пастухів з місцевих кочових народів.
Торгували атушці у різних регіонах — у країнах Центральної Азії, Індії, Афганістані, Китаї, Сибіру, у країнах Близького і Середнього Сходу. Атушські уйгури поруч з кашгарцями у період Джунгарського ханства брали участь у заснуванні торгового міста Чугучак, звідки вели торгівлю з Сибіром та Степом, і заклали початок новому уйгурському юрту — . У Джунгарському ханстві торгівля знаходилася, переважно, під контролем атушських та кашгарських уйгурів.
У період Цінської імперії багато атушських уйгурів осіло у Кумулі (Хамі), де були зручніші умови для ведення торгівлі з китайськими містами й монгольськими народами.
У теперішній час атушці в СУАР мають потужний прошарок підприємців, основні сфери діяльності яких — готельний, ресторанний, бізнес, гуртова торгівля. Атушські уйгури володіють низкою оптових ринків у країнах Центральної Азії і складають основну частину підприємців уйгурського походження, які торгують на гуртових ринках Киргизстану, Узбекистана, Таджикистана — Атуш, Сомон (Таджикистан), у Ташкенті (Уйгурський ринок, поблизу Іподрома), Карасуйські ринки (Карасу, Киргизстан), Мадіна (Бішкек, Киргизстан).
У Саудівській Аравії, у м. Мекка, де дуже багато виселенців з Артуша, атушці мають свій громадський центр — Атуш Рабат, велика 7-а поверхова будівля, яка суміщає також — готель для уйгурських паломників, ресторан, магазини. Вказаний центр був побудований зусиллями великих атушських підприємців. Артушські уйгури стали поселятися у Саудовській Аравії ще з кінця 19 ст., велика хвиля мігрантів прибула у проміжку 30-50-х рр. ХХ ст.
Атушські уйгури значно представлені у місцевих та партійних органах влади у Синьцзян-Уйгурському автономному районі.
- Сабіт Дамулла Абдулбакі
- Сайпідін Азіз (голова народного уряду СУАР 50-60 рр.)
- Муса бай хаджі (великий підприємець кін. 19 ст. у Центральній Азії)
- Абдукерім Аббасов (один з лідерів СТР)
Примітки
- КИТАБ ХУДУД АЛ-'АЛАМ МИН АЛ-МАШРИК ИЛА-Л-МАГРИБ § 13 Рассказ о стране *Yaghma [3] и ее городах
- Диван лугат ат-тюрк
- . Архів оригіналу за 21 січня 2015. Процитовано 9 лютого 2011.
- . Архів оригіналу за 9 травня 2010. Процитовано 9 лютого 2011.
- . Архів оригіналу за 14 травня 2010. Процитовано 9 лютого 2011.
- . Архів оригіналу за 21 січня 2015. Процитовано 9 лютого 2011.
{{}}
: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title ()
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Cya stattya ye sirim perekladom z inshoyi movi Mozhlivo vona stvorena za dopomogoyu mashinnogo perekladu abo perekladachem yakij nedostatno volodiye oboma movami Bud laska dopomozhit polipshiti pereklad Cya stattya potrebuye dodatkovih posilan na dzherela dlya polipshennya yiyi perevirnosti Bud laska dopomozhit udoskonaliti cyu stattyu dodavshi posilannya na nadijni avtoritetni dzherela Zvernitsya na za poyasnennyami ta dopomozhit vipraviti nedoliki Material bez dzherel mozhe buti piddano sumnivu ta vilucheno Atu shci atu shski ujguri artu shci artu shski ujguri ujg atushluqlar atushluklar nevelika ujgurska subetnichna grupa yurt Rozmovlyayut atushskim govorom centralnogo dialektu ujgurskoyi movi Za antropologichnimi oznakami u bilshosti nalezhat do pamiro ferganskogo tipu yevropeoyidnoyi rasi takozh zustrichayutsya predstavniki zmishanoyi mizh mongoloyidami ta yevropeoyidami pivdennosibirskoyi turanskoyi rasi Zagalna kilkist priblizno 350 400 tis osib Meshkayut perevazhno v m Artush poblizu Kashgara 35 40 km a takozh yak i kashgarci atushski ujguri znachno rozseleni po Sinczyan Ujgurskomu avtonomnomu rajonu Urumchi Kuldzha Karamaj nashadki atushciv ye v Centralnij Aziyi Bishkek Ferganska dolina div tosho atushciKilkistpriblizno 350 400 tis ArealSinczyan Ujgurskij avtonomnij rajon KNR Artush Kashgar Urumchi Kuldzha Karamaj Uzbekistan Kazahstan Kirgizstan tosho Blizki do in Movaujgurska mova atushskij govir centralnogo dialektu Religiyaislam m Artush ta prilegli do nogo rajoniIstoriyaPohodzhennya Pershi zgadki pro Artush ta jogo meshkanciv z yavlyayutsya v IH HI st st u period karahanidiv Poselennya Artush bulo zasnovane tyurkskim plemenem z ujgurskogo pleminnogo soyuzu Yagma ARTUJ bulo bagatolyudnim poselennyam yagma ale zmiyi nadto virosli kilkistyu sho lyudi pokinuli ce poselennya Mahmud Kashgari stverdzhuvav sho artuj oznachaye yalovec ar ar tobto ye imovirno derevo yake u Turkestani nazivayut archa Mavzolej Sutuk Abdukerim Bograhana H st legendarnogo ujgurskogo predka m Atush Atushci vedut svoye pohodzhennya vid tyurkskogo plemeni yagma legendarnogo kerivnika karahanidiv sultana Sutuk Abdukerim Bograhana Z Atusha vijshli pershi karahanidski praviteli U misti znahodyatsya i mazari mavzoleyi predstavnikiv dinastiyi u tomu chisli mavzolej sultana Sutuk Abdukerim Bograhana Nezvazhayuchi na blizkist Kashgara 35 40 km atushci ne vidnosyat sebe do rozmovlyayut svoyim govorom mayut vlasnu muzikalnu tradiciyu svoye golovne vbrannya sho vidriznyayutsya vid kashgarskih Tradicijni zajnyattya Golovne zajnyattya atushciv z davnih daven torgivlya Cherez goristu kam yanistu ta posushlivu miscevist v Artushi bulo skladno vesti zemlerobstvo i vono u gospodarstvi atushskih ujguriv malo drugoryadne znachennya Osnovnimi poshirenimi kulturami buli fruktovi inzhir vinograd granati persiki ta in Tvarinnictvo v Artushi takozh bulo dobre rozvinutim yak vidgonne tak i kochove atushci yak pravilo najmali pastuhiv z miscevih kochovih narodiv Torguvali atushci u riznih regionah u krayinah Centralnoyi Aziyi Indiyi Afganistani Kitayi Sibiru u krayinah Blizkogo i Serednogo Shodu Atushski ujguri poruch z kashgarcyami u period Dzhungarskogo hanstva brali uchast u zasnuvanni torgovogo mista Chuguchak zvidki veli torgivlyu z Sibirom ta Stepom i zaklali pochatok novomu ujgurskomu yurtu U Dzhungarskomu hanstvi torgivlya znahodilasya perevazhno pid kontrolem atushskih ta kashgarskih ujguriv U period Cinskoyi imperiyi bagato atushskih ujguriv osilo u Kumuli Hami de buli zruchnishi umovi dlya vedennya torgivli z kitajskimi mistami j mongolskimi narodami U teperishnij chas atushci v SUAR mayut potuzhnij prosharok pidpriyemciv osnovni sferi diyalnosti yakih gotelnij restorannij biznes gurtova torgivlya Atushski ujguri volodiyut nizkoyu optovih rinkiv u krayinah Centralnoyi Aziyi i skladayut osnovnu chastinu pidpriyemciv ujgurskogo pohodzhennya yaki torguyut na gurtovih rinkah Kirgizstanu Uzbekistana Tadzhikistana Atush Somon Tadzhikistan u Tashkenti Ujgurskij rinok poblizu Ipodroma Karasujski rinki Karasu Kirgizstan Madina Bishkek Kirgizstan U Saudivskij Araviyi u m Mekka de duzhe bagato viselenciv z Artusha atushci mayut svij gromadskij centr Atush Rabat velika 7 a poverhova budivlya yaka sumishaye takozh gotel dlya ujgurskih palomnikiv restoran magazini Vkazanij centr buv pobudovanij zusillyami velikih atushskih pidpriyemciv Artushski ujguri stali poselyatisya u Saudovskij Araviyi she z kincya 19 st velika hvilya migrantiv pribula u promizhku 30 50 h rr HH st Atushski ujguri znachno predstavleni u miscevih ta partijnih organah vladi u Sinczyan Ujgurskomu avtonomnomu rajoni Fotogalereya Sabit Damulla Abdulbaki Sajpidin Aziz golova narodnogo uryadu SUAR 50 60 rr Musa baj hadzhi velikij pidpriyemec kin 19 st u Centralnij Aziyi Abdukerim Abbasov odin z lideriv STR PrimitkiKITAB HUDUD AL ALAM MIN AL MAShRIK ILA L MAGRIB 13 Rasskaz o strane Yaghma 3 i ee gorodah Divan lugat at tyurk Arhiv originalu za 21 sichnya 2015 Procitovano 9 lyutogo 2011 Arhiv originalu za 9 travnya 2010 Procitovano 9 lyutogo 2011 Arhiv originalu za 14 travnya 2010 Procitovano 9 lyutogo 2011 Arhiv originalu za 21 sichnya 2015 Procitovano 9 lyutogo 2011 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 Storinki z tekstom archived copy yak znachennya parametru title posilannya