Григорій Климентійович Атаманчук (22 серпня 1922, село Тернова, Україна — 27 листопада 1994, місто Єсентуки, РФ) — радянський офіцер, Герой Радянського Союзу (1943), в роки німецько-радянської війни командир взводу мінометної роти 231-го гвардійського стрілецького полку 75-ї гвардійської стрілецької дивізії 60-ї армії Центрального фронту, гвардії старший лейтенант.
Григорій Климентійович Атаманчук | |
---|---|
Народження | 22 серпня 1922 село Тернова, (зараз Хмельницька область) |
Смерть | 27 листопада 1994 (72 роки) місто Єсентуки, РФ |
Країна | СРСР |
Приналежність | Радянська армія |
Рід військ | артилерія |
Роки служби | 1941—1946 |
Партія | КПРС |
Звання | гвардії Майор |
Командування | взводом мінометної роти 231-го гвардійського стрілецького полку 75-ї гвардійської стрілецької дивізії |
Війни / битви | Німецько-радянська війна • Битва за Дніпро |
Нагороди |
Життєпис
Народився 22 серпня 1922 року в селі Тернова (нині Дунаєвецького району Хмельницької області України) в сім'ї робітника. Українець. Закінчив 10 класів у місті Грозний і тут же навчався у залізничному технікумі.
У Червоній Армії з 21 травня 1941 року, призваний Грозненським міськвійськкоматом Чечено-Інгуської АРСР. У березні 1942 року закінчив Астраханське військове піхотне училище і направлений у діючу армію. Член ВКП (б)/КПРС з 1943 року.
Учасник оборони Сталінграда спочатку в складі 907-ї, а з 30 вересня 1942 року в складі 95-ї стрілецької дивізії на посаді командира мінометного взводу 161-го стрілецького полку. З 1 березня 1943 року 95-та стрілецька дивізія стала 75-ю гвардійською стрілецькою дивізією і Г. К. Атаманчук воював в складі 231-го гвардійського стрілецького полку 75-ї гвардійської стрілецької дивізії до кінця війни.
Особливо відзначився при форсуванні річки Дніпро та утриманні плацдарму на північ від Києва у вересні 1943 року. 2 жовтня 1943 року в бою за село Ясногородка Вишгородського району Київської області мінометний взвод Атаманчука знищив вісім кулеметів і більше взводу ворожої піхоти.
Указом Президії Верховної Ради СРСР від 17 жовтня 1943 року за зразкове виконання бойових завдань командування на фронті боротьби з німецько-фашистськими загарбниками і проявлені при цьому мужність і героїзм старшому лейтенантові Атаманчуку Григорію Климентійовичу присвоєно звання Героя Радянського Союзу з врученням ордена Леніна і медалі «Золота Зірка» (№ 1546).
Гвардії старший лейтенант Атаманчук Г. К. брав участь у звільненні України, потім Білорусі, у звільненні міста Риги (Латвія) і прориві оборони противника на річці Вісла, розгромі варшавськой групировки німецьких військ, форсуванні річки Одер і захопленні плацдарму на її західному березі. Він бере участь в розгромі берлінської групировки противника і закінчує війну з виходом 75-ї гвардійської стрілецької дивізії до річки Ельба.
З серпня 1946 року майор Атаманчук Г. К. у відставці. У 1952 році закінчив Ростовський інститут інженерів залізничного транспорту, після закінчення якого жив і працював на залізничному транспорті в місті Конотоп Сумської області, а потім у місті Чернігів, де був машиністом-інструктором локомотивного депо «Чернігів». З 1986 року жив у місті Єсентуки Ставропольського краю. Помер 27 листопада 1994 року. Похований у Єсентуках.
Нагороди
- медаль «Золота Зірка» № 1546 Героя Радянського Союзу (17 жовтня 1943)
- Орден Леніна
- Орден Вітчизняної війни 1 ступеня
- Медалі
Література
- Герои Советского Союза. Краткий биографический словарь. Том 1. М.: Воениз., 1987(рос.)
- Гордость и слава Подолии. Львов, 1985(рос.)
- Днепр — река героев. — 2-е изд., доп. — Киев: Изд. полит. лит Украины, 1988. — (рос.)
- Нам дороги эти позабыть нельзя. Киев, 1980(рос.)
Посилання
- Атаманчук Григорий Климентьевич [Архівовано 16 червня 2012 у WebCite]
Це незавершена стаття про військового чи військову Збройних сил України. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Grigorij Klimentijovich Atamanchuk 22 serpnya 1922 selo Ternova Ukrayina 27 listopada 1994 misto Yesentuki RF radyanskij oficer Geroj Radyanskogo Soyuzu 1943 v roki nimecko radyanskoyi vijni komandir vzvodu minometnoyi roti 231 go gvardijskogo strileckogo polku 75 yi gvardijskoyi strileckoyi diviziyi 60 yi armiyi Centralnogo frontu gvardiyi starshij lejtenant Grigorij Klimentijovich AtamanchukNarodzhennya22 serpnya 1922 1922 08 22 selo Ternova zaraz Hmelnicka oblast Smert27 listopada 1994 1994 11 27 72 roki misto Yesentuki RFKrayina SRSRPrinalezhnist Radyanska armiyaRid vijskartileriyaRoki sluzhbi1941 1946PartiyaKPRSZvannyagvardiyi MajorKomanduvannyavzvodom minometnoyi roti 231 go gvardijskogo strileckogo polku 75 yi gvardijskoyi strileckoyi diviziyiVijni bitviNimecko radyanska vijna Bitva za DniproNagorodiMedaliU Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Atamanchuk ZhittyepisNarodivsya 22 serpnya 1922 roku v seli Ternova nini Dunayeveckogo rajonu Hmelnickoyi oblasti Ukrayini v sim yi robitnika Ukrayinec Zakinchiv 10 klasiv u misti Groznij i tut zhe navchavsya u zaliznichnomu tehnikumi U Chervonij Armiyi z 21 travnya 1941 roku prizvanij Groznenskim miskvijskkomatom Checheno Inguskoyi ARSR U berezni 1942 roku zakinchiv Astrahanske vijskove pihotne uchilishe i napravlenij u diyuchu armiyu Chlen VKP b KPRS z 1943 roku Uchasnik oboroni Stalingrada spochatku v skladi 907 yi a z 30 veresnya 1942 roku v skladi 95 yi strileckoyi diviziyi na posadi komandira minometnogo vzvodu 161 go strileckogo polku Z 1 bereznya 1943 roku 95 ta strilecka diviziya stala 75 yu gvardijskoyu strileckoyu diviziyeyu i G K Atamanchuk voyuvav v skladi 231 go gvardijskogo strileckogo polku 75 yi gvardijskoyi strileckoyi diviziyi do kincya vijni Osoblivo vidznachivsya pri forsuvanni richki Dnipro ta utrimanni placdarmu na pivnich vid Kiyeva u veresni 1943 roku 2 zhovtnya 1943 roku v boyu za selo Yasnogorodka Vishgorodskogo rajonu Kiyivskoyi oblasti minometnij vzvod Atamanchuka znishiv visim kulemetiv i bilshe vzvodu vorozhoyi pihoti Ukazom Prezidiyi Verhovnoyi Radi SRSR vid 17 zhovtnya 1943 roku za zrazkove vikonannya bojovih zavdan komanduvannya na fronti borotbi z nimecko fashistskimi zagarbnikami i proyavleni pri comu muzhnist i geroyizm starshomu lejtenantovi Atamanchuku Grigoriyu Klimentijovichu prisvoyeno zvannya Geroya Radyanskogo Soyuzu z vruchennyam ordena Lenina i medali Zolota Zirka 1546 Gvardiyi starshij lejtenant Atamanchuk G K brav uchast u zvilnenni Ukrayini potim Bilorusi u zvilnenni mista Rigi Latviya i prorivi oboroni protivnika na richci Visla rozgromi varshavskoj grupirovki nimeckih vijsk forsuvanni richki Oder i zahoplenni placdarmu na yiyi zahidnomu berezi Vin bere uchast v rozgromi berlinskoyi grupirovki protivnika i zakinchuye vijnu z vihodom 75 yi gvardijskoyi strileckoyi diviziyi do richki Elba Z serpnya 1946 roku major Atamanchuk G K u vidstavci U 1952 roci zakinchiv Rostovskij institut inzheneriv zaliznichnogo transportu pislya zakinchennya yakogo zhiv i pracyuvav na zaliznichnomu transporti v misti Konotop Sumskoyi oblasti a potim u misti Chernigiv de buv mashinistom instruktorom lokomotivnogo depo Chernigiv Z 1986 roku zhiv u misti Yesentuki Stavropolskogo krayu Pomer 27 listopada 1994 roku Pohovanij u Yesentukah Nagorodimedal Zolota Zirka 1546 Geroya Radyanskogo Soyuzu 17 zhovtnya 1943 Orden Lenina Orden Vitchiznyanoyi vijni 1 stupenya MedaliLiteraturaGeroi Sovetskogo Soyuza Kratkij biograficheskij slovar Tom 1 M Voeniz 1987 ros Gordost i slava Podolii Lvov 1985 ros Dnepr reka geroev 2 e izd dop Kiev Izd polit lit Ukrainy 1988 ISBN 5 319 00085 5 ros Nam dorogi eti pozabyt nelzya Kiev 1980 ros PosilannyaAtamanchuk Grigorij Klimentevich Arhivovano 16 chervnya 2012 u WebCite Ce nezavershena stattya pro vijskovogo chi vijskovu Zbrojnih sil Ukrayini Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi