Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Астрономі́чна одини́ця (скорочено — а. о., міжнародне позначення — au, від англ. astronomical unit) — позасистемна одиниця відстані, вживана переважно в астрономії. Дорівнює середній відстані Землі від Сонця (≈149,6 млн. км). Міжнародний астрономічний союз рекомендує визначати астрономічну одиницю як 149 597 870 700 м точно.
| астрономічна одиниця | ||||
 | ||||
| Сіра лінія показує відстань від Землі до Сонця, яка в середньому становить приблизно 1 астрономічну одиницю | ||||
| Загальна інформація | ||||
|---|---|---|---|---|
| Система одиниць | позасистемна одиниця вимірювання (прийнята до використання із SI) | |||
| Одиниця | довжини/відстані | |||
| Позначення | а. о. або au чи AU | |||
| Перерахунок в інші системи | ||||
| 1 а. о. в... | дорівнює... | |||
| основних одиницях SI | 1,495978707×1011 м | |||
| англійській системі мір | 9,2956×107 миль | |||
| астрономічній системі одиниць | 4,8481×10−6 пс; 1,5813×10−5 св. р. | |||
Одиницю здебільшого застосовують для вимірювання відстаней між об'єктами Сонячної системи, а також між компонентами подвійних зір. Світло долає цю відстань за 8 хвилин і 19,8718281653569 секунд
Приклади
- Середня відстань між Землею та Місяцем 0,0026 ± 0,0001 а. о.
- Середня відстань між Марсом і Сонцем 1,52 ± 0,14 а. о.
- середня відстань між Юпітером та Сонцем 5,20 ± 0,05 а. о.
- Орбіта Седни лежить на відстані від 76 до 942 а. о. від Сонця; Станом на 2006 рік Седна перебувала на відстані 90 а. о. від Сонця.
- У жовтні 2021 Вояджер-1 перебував на відстані 154 а. о. від Сонця. Це найвіддаленіший об'єкт, зроблений людиною.
- Найближча зірка Проксіма Центавра розташована на відстані ≈268 000 а. о. від Сонця.
- Діаметр Бетельгейзе — 2,57 а. о.
- Відстань від Сонця до центру Чумацького Шляху приблизно 1,7×109 а. о.
Зв'язок з іншими одиницями
- 1 світлова секунда ≈ 0,002 а. о
- 1 світлова хвилина ≈ 0,120 а. о
- 1 світлова година ≈ 7,214 а. о
- 1 світловий день ≈ 173 а. о.
- 1 світловий рік ≈ 63 241 а. о
- 1 парсек ≈ 206 265 а. о
Історія
Тихо Браге обчислив відстань від Землі до Сонця у 8 млн км. Згодом Йоган Кеплер отримав результат 24 млн км. Ці дані дуже відрізняються від реальних. Лише 1672 року Джованні Кассіні отримав значно точніші дані. Задля цього він, перебуваючи в Парижі виміряв розташування Марса на фоні зір, а одночасно з ним, у Французькій Гвіані (фр. Jean Richer) теж здійснив аналогічні спостереження. Зіставивши дані двох вимірювань, астрономи отримали паралакс Марса, та на основі цих даних обчислили, що відстань від Землі до Сонця становить 140 млн км, що лише на 7 % менше за сучасні дані.
Згідно з постановою МАС 1976 року астрономічну одиницю було визначено як радіус кругової орбіти тіла малої маси, яке за відсутності збурень від інших планет обертається навколо Сонця з періодом один рік. У системі сталих IERS 2003 року астрономічна одиниця дорівнювала 149 597 870 691 ±6 м.
Багаторічні вимірювання відстаней між планетами у сонячній системі зафіксували повільне їх збільшення (зі швидкістю близько 15 сантиметрів за рік — для відстані від Землі до Сонця), що перевищує точність сучасних вимірювань на порядок. Одним з факторів, що може спричиняти такий вплив, є зменшення маси Сонця внаслідок сонячного вітру, однак спостережувана величина значно перевищує розрахунковий ефект (3 см на рік). За вимірюваннями 2010 року астрономічна одиниця становила 149 597 870 700±3 m.
28-ма Генеральна асамблея Міжнародного астрономічного союзу рекомендувала перевизначити астрономічну одиницю в одиницях системи SI як 149 597 870 700 м рівно. Водночас було стандартизовано міжнародне позначення астрономічної одиниці: au.
Посилання
- 3-1.C.b // Quantities and units—Part 3: Space and time — 1 — ISO, 2006. — 19 p.
- Deutsche Nationalbibliothek Record #1077621957 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
- Астрономічна одиниця // Астрономічний енциклопедичний словник / за заг. ред. І. А. Климишина та А. О. Корсунь. — Львів : Голов. астроном. обсерваторія НАН України : Львів. нац. ун-т ім. Івана Франка, 2003. — С. 36. — .
- XXVIII IAU GA. RESOLUTION B2 on the re-definition of the astronomical unit of length. — 2012. з джерела 16 серпня 2013. Процитовано 22 листопада 2012.(англ.)
- Глосарій бази даних астрономічних об'єктів при NASA (англійською) . Архів оригіналу за 24 червня 2013. Процитовано 31 липня 2010.
- Resolution No. 10 of the XVIth General Assembly of the International Astronomical Union [ 2 травня 2019 у Wayback Machine.], Grenoble, 1976(англ.)(фр.)
- IERS Conventions (2003) [ 2012-09-11 у Wayback Machine.](англ.)
- Georgij A. Krasinsky and V.A. Brumberg. Secular Increase of Astronomical Unit from Analysis of the Major Planet Motions, and its Interpretation // Celestial Mechanics and Dynamical Astronomy. — 2004. — Вип. 90. — С. 267–288. з джерела 29 вересня 2006. Процитовано 22 березня 2012.(англ.)
- Pitjeva, E.V. and Standish, E.M. (2009). Proposals for the masses of the three largest asteroids, the Moon-Earth mass ratio and the astronomical unit. Celestial Mechanics and Dynamical Astronomy. 103 (4): 365—372. doi:10.1007/s10569-009-9203-8.
Література
- Астрономічна одиниця // Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2001–2023. — .
- Астрономічна одиниця [ 24 листопада 2016 у Wayback Machine.] // Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985.
- Міжнародна система одиниць фізичних величин [ 17 березня 2016 у Wayback Machine.] // Фармацевтична енциклопедія
- Путівник по космосу / Юрій Олексійович Храмов. — 2-е вид., перероб. і доп. — Київ: Радянська школа, 1972. — 319 с.
- Словник юного космонавта / Ред. Н. Ф. Джинджириста. — К. : Веселка, 1964. — 294 с.
- Hughes, D.W. Six stages in the history of the astronomical unit // Journal of Astronomical History and heritage. — 2001. — Т. 4. — С. 15-28.
- Standish, E.M. The astronomical unit now // Proceedings of the International Astronomical Union. — 2004. — Т. IAUC196. — С. 163-179.
- Brumfiel, G. The astronomical unit gets fixed // Nature News. — 2012.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Astronomi chna odini cya skorocheno a o mizhnarodne poznachennya au vid angl astronomical unit pozasistemna odinicya vidstani vzhivana perevazhno v astronomiyi Dorivnyuye serednij vidstani Zemli vid Soncya 149 6 mln km Mizhnarodnij astronomichnij soyuz rekomenduye viznachati astronomichnu odinicyu yak 149 597 870 700 m tochno odinicya vidstani 1 2 ne SI odinici sho zgaduyutsya u SI i dastronomichna odinicya Sira liniya pokazuye vidstan vid Zemli do Soncya yaka v serednomu stanovit priblizno 1 astronomichnu odinicyu Zagalna informaciya Sistema odinic pozasistemna odinicya vimiryuvannya prijnyata do vikoristannya iz SI Odinicya dovzhini vidstaniPoznachennya a o abo au chi AU Pererahunok v inshi sistemi 1 a o v dorivnyuye osnovnih odinicyah SI 1 495978707 1011 m anglijskij sistemi mir 9 2956 107 mil astronomichnij sistemi odinic 4 8481 10 6 ps 1 5813 10 5 sv r Odinicyu zdebilshogo zastosovuyut dlya vimiryuvannya vidstanej mizh ob yektami Sonyachnoyi sistemi a takozh mizh komponentami podvijnih zir Svitlo dolaye cyu vidstan za 8 hvilin i 19 8718281653569 sekundPrikladiSerednya vidstan mizh Zemleyu ta Misyacem 0 0026 0 0001 a o Serednya vidstan mizh Marsom i Soncem 1 52 0 14 a o serednya vidstan mizh Yupiterom ta Soncem 5 20 0 05 a o Orbita Sedni lezhit na vidstani vid 76 do 942 a o vid Soncya Stanom na 2006 rik Sedna perebuvala na vidstani 90 a o vid Soncya U zhovtni 2021 Voyadzher 1 perebuvav na vidstani 154 a o vid Soncya Ce najviddalenishij ob yekt zroblenij lyudinoyu Najblizhcha zirka Proksima Centavra roztashovana na vidstani 268 000 a o vid Soncya Diametr Betelgejze 2 57 a o Vidstan vid Soncya do centru Chumackogo Shlyahu priblizno 1 7 109 a o Zv yazok z inshimi odinicyami1 svitlova sekunda 0 002 a o 1 svitlova hvilina 0 120 a o 1 svitlova godina 7 214 a o 1 svitlovij den 173 a o 1 svitlovij rik 63 241 a o 1 parsek 206 265 a oIstoriyaTiho Brage obchisliv vidstan vid Zemli do Soncya u 8 mln km Zgodom Jogan Kepler otrimav rezultat 24 mln km Ci dani duzhe vidriznyayutsya vid realnih Lishe 1672 roku Dzhovanni Kassini otrimav znachno tochnishi dani Zadlya cogo vin perebuvayuchi v Parizhi vimiryav roztashuvannya Marsa na foni zir a odnochasno z nim u Francuzkij Gviani fr Jean Richer tezh zdijsniv analogichni sposterezhennya Zistavivshi dani dvoh vimiryuvan astronomi otrimali paralaks Marsa ta na osnovi cih danih obchislili sho vidstan vid Zemli do Soncya stanovit 140 mln km sho lishe na 7 menshe za suchasni dani Zgidno z postanovoyu MAS 1976 roku astronomichnu odinicyu bulo viznacheno yak radius krugovoyi orbiti tila maloyi masi yake za vidsutnosti zburen vid inshih planet obertayetsya navkolo Soncya z periodom odin rik U sistemi stalih IERS 2003 roku astronomichna odinicya dorivnyuvala 149 597 870 691 6 m Bagatorichni vimiryuvannya vidstanej mizh planetami u sonyachnij sistemi zafiksuvali povilne yih zbilshennya zi shvidkistyu blizko 15 santimetriv za rik dlya vidstani vid Zemli do Soncya sho perevishuye tochnist suchasnih vimiryuvan na poryadok Odnim z faktoriv sho mozhe sprichinyati takij vpliv ye zmenshennya masi Soncya vnaslidok sonyachnogo vitru odnak sposterezhuvana velichina znachno perevishuye rozrahunkovij efekt 3 sm na rik Za vimiryuvannyami 2010 roku astronomichna odinicya stanovila 149 597 870 700 3 m 28 ma Generalna asambleya Mizhnarodnogo astronomichnogo soyuzu rekomenduvala pereviznachiti astronomichnu odinicyu v odinicyah sistemi SI yak 149 597 870 700 m rivno Vodnochas bulo standartizovano mizhnarodne poznachennya astronomichnoyi odinici au Posilannya3 1 C b Quantities and units Part 3 Space and time 1 ISO 2006 19 p d Track Q15028d Track Q26711932 Deutsche Nationalbibliothek Record 1077621957 Gemeinsame Normdatei 2012 2016 d Track Q27302d Track Q36578 Astronomichna odinicya Astronomichnij enciklopedichnij slovnik za zag red I A Klimishina ta A O Korsun Lviv Golov astronom observatoriya NAN Ukrayini Lviv nac un t im Ivana Franka 2003 S 36 ISBN 966 613 263 X XXVIII IAU GA RESOLUTION B2 on the re definition of the astronomical unit of length 2012 z dzherela 16 serpnya 2013 Procitovano 22 listopada 2012 angl Glosarij bazi danih astronomichnih ob yektiv pri NASA anglijskoyu Arhiv originalu za 24 chervnya 2013 Procitovano 31 lipnya 2010 Resolution No 10 of the XVIth General Assembly of the International Astronomical Union 2 travnya 2019 u Wayback Machine Grenoble 1976 angl fr IERS Conventions 2003 2012 09 11 u Wayback Machine angl Georgij A Krasinsky and V A Brumberg Secular Increase of Astronomical Unit from Analysis of the Major Planet Motions and its Interpretation Celestial Mechanics and Dynamical Astronomy 2004 Vip 90 S 267 288 z dzherela 29 veresnya 2006 Procitovano 22 bereznya 2012 angl Pitjeva E V and Standish E M 2009 Proposals for the masses of the three largest asteroids the Moon Earth mass ratio and the astronomical unit Celestial Mechanics and Dynamical Astronomy 103 4 365 372 doi 10 1007 s10569 009 9203 8 LiteraturaAstronomichna odinicya Enciklopediya suchasnoyi Ukrayini red kol I M Dzyuba ta in NAN Ukrayini NTSh K Institut enciklopedichnih doslidzhen NAN Ukrayini 2001 2023 ISBN 966 02 2074 X Astronomichna odinicya 24 listopada 2016 u Wayback Machine Ukrayinska radyanska enciklopediya u 12 t gol red M P Bazhan redkol O K Antonov ta in 2 ge vid K Golovna redakciya URE 1974 1985 Mizhnarodna sistema odinic fizichnih velichin 17 bereznya 2016 u Wayback Machine Farmacevtichna enciklopediya Putivnik po kosmosu Yurij Oleksijovich Hramov 2 e vid pererob i dop Kiyiv Radyanska shkola 1972 319 s Slovnik yunogo kosmonavta Red N F Dzhindzhirista K Veselka 1964 294 s Hughes D W Six stages in the history of the astronomical unit Journal of Astronomical History and heritage 2001 T 4 S 15 28 Standish E M The astronomical unit now Proceedings of the International Astronomical Union 2004 T IAUC196 S 163 179 Brumfiel G The astronomical unit gets fixed Nature News 2012