Астрага́л пухнастоцві́тий, або астрага́л пухнастоквітко́вий, або во́вчий горо́шок безби́льний (Astragalus pubiflorus) — багаторічна рослина родини бобових, регіонально рідкісний вид. Поширений на півдні Східної Європи. Як лікарська рослина обмежено застосовується у народній медицині. Назви цієї рослини вказують на дві її типові особливості: відсутність стебел (звідси «безбильний») та густе запушення квіток.
Астрагал пухнастоцвітий | |
---|---|
Астрагал пухнастоцвітий у заказнику Червона Балка Північна (Україна). | |
Біологічна класифікація | |
Царство: | Рослини (Plantae) |
Клада: | Судинні рослини (Tracheophyta) |
Клада: | Покритонасінні (Angiosperms) |
Клада: | Евдикоти (Eudicots) |
Клада: | Розиди (Rosids) |
Порядок: | Бобовоцвіті (Fabales) |
Родина: | Бобові (Fabaceae) |
Рід: | Астрагал (Astragalus) |
Вид: | A. pubiflorus |
Біноміальна назва | |
Astragalus pubiflorus DC., | |
Синоніми | |
Опис
Багаторічна трав'яниста рослина заввишки 10-25 см. Корінь стрижневий із бічними відгалуженнями, дерев'янистий. Стебло надзвичайно коротке (1-3 см), часто взагалі відсутнє. Листки завдовжки 6-25 см, непарнопірчасті, складені з 8-14 пар видовжено-еліптичних листочків завдовжки 9-25 (інколи до 33) мм кожен. Листки вкриті притиснутими рудувато-жовтими волосками.
Приквітки шилоподібно-лінійні, видовженозагострені, війчасті по краю, завдовжки 10-20 мм. Квітконоси зазвичай відсутні, рідше можуть сягати довжини 2-4 см. Квітки зигоморфні, метеликового типу, притаманного усім бобовим рослинам. Чашечка завдовжки 18-25 мм, трубчасто-дзвоникувата, вкрита довгими рудими волосками, із шилоподібно-лінійними зубцями, що дорівнюють трубці. Віночок жовтий, ззовні запушений. Вітрило квітки (верхня пелюстка) сягає 23-30 мм завдовжки, іноді може бути коротшим (від 19 мм); весла (бічні пелюстки) мають довжину 16-24 мм; човник (нижня пелюстка) сягає 12-20 мм завдовжки, голий. Плід — видовжено-еліптичний, майже сидячий біб завдовжки 13-15 мм, вкритий рудуватими волосками.
Хімічний склад
Хімічний склад астрагала пухнастоцвітого вивчений недостатньо. Відомо, що ця рослина багато на флавоноїди: астрагалозид, глюкопіранозид ізорамнетину, ізорамнетин.
Поширення
Астрагал пухнастоцвітий можна віднести до широких ендеміків, чий ареал охоплює один екологічний регіон, але великий. У природі цей вид поширений у степах Балканського півострова та по всьому й Північному Причорномор'ю. На західному узбережжі Чорного моря він трапляється у Болгарії та Румунії, далі на схід поширений у Молдові, Україні аж до півдня Росії (Ростовська область, Калмикія). Зона розповсюдження цієї рослини нагадує клин, вістря якого розташоване на заході, чимдалі на схід північна межа ареалу підіймається у все вищі широти. В Болгарії астрагал пухнастоцвітий рідкісний і наразі відомий лише з осередків на Дунайській рівнині. Раніше описані популяції з околиць міст Балчик та Драгоман, ймовірно, винищені. У Правобережній Україні астрагал пухнастоцвітий зростає переважно у смузі причорноморських степів, а на Лівобережжі вже віддаляється від узбережжя і трапляється у Дніпропетровській, Полтавській, Харківській та Сумській областях. На теренах Росії північна межа ареалу проходить через Курську, Воронезьку, Бєлгородську, Волгоградську та Саратовську області.
Екологія
Рослина світлолюбна, морозо- і посухостійка. Віддає перевагу темно-каштановим ґрунтам та південним чорноземам, крім того, може оселятись на піщаних ділянках, кам'янистих схилах, карбонатних суглинках по схилам балок. Зростає у різнотравно-типчаково-ковилових та сухих типчаково-ковилових степах. Помічено, що найрозвинутіші особини трапляються на узліссях гірсько-байрачних лісів, по схилам балок, серед заростей степових чагарників. Співмешканцями астрагала пухнастого часто виступають ковила волосиста та вузьколиста, Chrysopogon gryllus. Загалом популяції цього виду нечисельні, ізольовані, складаються з десятків чи сотень особин.
Астрагал пухнастоцвітий розмножується виключно насінням. Цвітіння у різних частинах ареалу триває з кінця квітня до липня. Квіти запилюються комахами. Плоди достигають у червні-серпні. Насіння поширюється тваринами.
Використання
Господарське значення цього виду невелике. Інколи його використовують у народній медицині для лікування ревматизму й сифілісу. Задля цього заготовлять корені астрагала пухнастоцвітого. Сума флавоноїдів трави цього виду у досліді показала активність. Разом з тим, заготівлі цього виду іноді набувають хижацьких масштабів, оскільки астрагал пухнастоцвітий часто плутають із астрагалом волохатоцвітим
Статус виду
Природоохоронний:
Загалом вид не є рідкісним, але в багатьох регіонах його чисельність швидко зменшується, через що астрагал пухнастоцвітий занесений до ряду місцевих охоронних списків, Червоної книги Донецької області України, Червоних книг Ростовської та Волгоградської областей Росії, Червоної книги Болгарії. Лімітуючими чинниками для цього виду визначені природна малочисельність популяцій, тривалий період розвитку, що утруднює відновлення рослин, пожежі (перш за все штучного походження), заготівля сировини, туризм, випасання худоби. Болгарські осередки включені в мережу природоохоронних територій Natura 2000.
Таксономічний:
Видовий статус цього таксона визнаний не всіма ботаніками. За даними сайту The Plant List, його визнано синонімом підвиду Astragalus exscapus subsp. pubiflorus (DC.) Soo.
Джерела
- The Plant List: Astragalus pubiflorus DC. (англ.)
- Astragalus pubiflorus // Словник українських наукових і народних назв судинних рослин / Ю. Кобів. — Київ : Наукова думка, 2004. — 800 с. — (Словники України). — .
- Astragalus pubiflorus у Червоній книзі Болгарії. (англ.) — Процитовано 20 липня 2017.
- Червона книга Волгоградської області: Астрагал пухнастоцвітий [ 13 липня 2017 у Wayback Machine.]. (рос.) — Процитовано 20 липня 2017.
- О распространении на юго-востоке Украины некоторых раритетных видов растений [ 10 серпня 2017 у Wayback Machine.] / В.М. Остапко, В.К. Тохтарь, Е.Г. Муленкова, Н.Ю. Мельникова, А.С. Назаренко, Т.Ю. Мовчан, О.В. Зыбенко, О.М. Шевчук // Промышленная ботаника. — 2004. — Вип. 4. — С. 177-182. (рос.)
- Созологічна оцінка флори басейну ріки Кринки [ 29 березня 2022 у Wayback Machine.] / Н.Ю. Гнатюк // Промышленная ботаника. — 2010. — Вип. 10. — С. 77-83.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Astraga l puhnastocvi tij abo astraga l puhnastokvitko vij abo vo vchij goro shok bezbi lnij Astragalus pubiflorus bagatorichna roslina rodini bobovih regionalno ridkisnij vid Poshirenij na pivdni Shidnoyi Yevropi Yak likarska roslina obmezheno zastosovuyetsya u narodnij medicini Nazvi ciyeyi roslini vkazuyut na dvi yiyi tipovi osoblivosti vidsutnist stebel zvidsi bezbilnij ta guste zapushennya kvitok Astragal puhnastocvitijAstragal puhnastocvitij u zakazniku Chervona Balka Pivnichna Ukrayina Biologichna klasifikaciyaCarstvo Roslini Plantae Klada Sudinni roslini Tracheophyta Klada Pokritonasinni Angiosperms Klada Evdikoti Eudicots Klada Rozidi Rosids Poryadok Bobovocviti Fabales Rodina Bobovi Fabaceae Rid Astragal Astragalus Vid A pubiflorusBinomialna nazvaAstragalus pubiflorus DC SinonimiAstragalus exscapus subsp pubiflorus DC SooOpisBagatorichna trav yanista roslina zavvishki 10 25 sm Korin strizhnevij iz bichnimi vidgaluzhennyami derev yanistij Steblo nadzvichajno korotke 1 3 sm chasto vzagali vidsutnye Listki zavdovzhki 6 25 sm neparnopirchasti skladeni z 8 14 par vidovzheno eliptichnih listochkiv zavdovzhki 9 25 inkoli do 33 mm kozhen Listki vkriti pritisnutimi ruduvato zhovtimi voloskami Prikvitki shilopodibno linijni vidovzhenozagostreni vijchasti po krayu zavdovzhki 10 20 mm Kvitkonosi zazvichaj vidsutni ridshe mozhut syagati dovzhini 2 4 sm Kvitki zigomorfni metelikovogo tipu pritamannogo usim bobovim roslinam Chashechka zavdovzhki 18 25 mm trubchasto dzvonikuvata vkrita dovgimi rudimi voloskami iz shilopodibno linijnimi zubcyami sho dorivnyuyut trubci Vinochok zhovtij zzovni zapushenij Vitrilo kvitki verhnya pelyustka syagaye 23 30 mm zavdovzhki inodi mozhe buti korotshim vid 19 mm vesla bichni pelyustki mayut dovzhinu 16 24 mm chovnik nizhnya pelyustka syagaye 12 20 mm zavdovzhki golij Plid vidovzheno eliptichnij majzhe sidyachij bib zavdovzhki 13 15 mm vkritij ruduvatimi voloskami Himichnij sklad Himichnij sklad astragala puhnastocvitogo vivchenij nedostatno Vidomo sho cya roslina bagato na flavonoyidi astragalozid glyukopiranozid izoramnetinu izoramnetin PoshirennyaAstragal puhnastocvitij mozhna vidnesti do shirokih endemikiv chij areal ohoplyuye odin ekologichnij region ale velikij U prirodi cej vid poshirenij u stepah Balkanskogo pivostrova ta po vsomu j Pivnichnomu Prichornomor yu Na zahidnomu uzberezhzhi Chornogo morya vin traplyayetsya u Bolgariyi ta Rumuniyi dali na shid poshirenij u Moldovi Ukrayini azh do pivdnya Rosiyi Rostovska oblast Kalmikiya Zona rozpovsyudzhennya ciyeyi roslini nagaduye klin vistrya yakogo roztashovane na zahodi chimdali na shid pivnichna mezha arealu pidijmayetsya u vse vishi shiroti V Bolgariyi astragal puhnastocvitij ridkisnij i narazi vidomij lishe z oseredkiv na Dunajskij rivnini Ranishe opisani populyaciyi z okolic mist Balchik ta Dragoman jmovirno vinisheni U Pravoberezhnij Ukrayini astragal puhnastocvitij zrostaye perevazhno u smuzi prichornomorskih stepiv a na Livoberezhzhi vzhe viddalyayetsya vid uzberezhzhya i traplyayetsya u Dnipropetrovskij Poltavskij Harkivskij ta Sumskij oblastyah Na terenah Rosiyi pivnichna mezha arealu prohodit cherez Kursku Voronezku Byelgorodsku Volgogradsku ta Saratovsku oblasti EkologiyaRoslina svitlolyubna morozo i posuhostijka Viddaye perevagu temno kashtanovim gruntam ta pivdennim chornozemam krim togo mozhe oselyatis na pishanih dilyankah kam yanistih shilah karbonatnih suglinkah po shilam balok Zrostaye u riznotravno tipchakovo kovilovih ta suhih tipchakovo kovilovih stepah Pomicheno sho najrozvinutishi osobini traplyayutsya na uzlissyah girsko bajrachnih lisiv po shilam balok sered zarostej stepovih chagarnikiv Spivmeshkancyami astragala puhnastogo chasto vistupayut kovila volosista ta vuzkolista Chrysopogon gryllus Zagalom populyaciyi cogo vidu nechiselni izolovani skladayutsya z desyatkiv chi soten osobin Astragal puhnastocvitij rozmnozhuyetsya viklyuchno nasinnyam Cvitinnya u riznih chastinah arealu trivaye z kincya kvitnya do lipnya Kviti zapilyuyutsya komahami Plodi dostigayut u chervni serpni Nasinnya poshiryuyetsya tvarinami VikoristannyaGospodarske znachennya cogo vidu nevelike Inkoli jogo vikoristovuyut u narodnij medicini dlya likuvannya revmatizmu j sifilisu Zadlya cogo zagotovlyat koreni astragala puhnastocvitogo Suma flavonoyidiv travi cogo vidu u doslidi pokazala aktivnist Razom z tim zagotivli cogo vidu inodi nabuvayut hizhackih masshtabiv oskilki astragal puhnastocvitij chasto plutayut iz astragalom volohatocvitimStatus viduPrirodoohoronnij Zagalom vid ne ye ridkisnim ale v bagatoh regionah jogo chiselnist shvidko zmenshuyetsya cherez sho astragal puhnastocvitij zanesenij do ryadu miscevih ohoronnih spiskiv Chervonoyi knigi Doneckoyi oblasti Ukrayini Chervonih knig Rostovskoyi ta Volgogradskoyi oblastej Rosiyi Chervonoyi knigi Bolgariyi Limituyuchimi chinnikami dlya cogo vidu viznacheni prirodna malochiselnist populyacij trivalij period rozvitku sho utrudnyuye vidnovlennya roslin pozhezhi persh za vse shtuchnogo pohodzhennya zagotivlya sirovini turizm vipasannya hudobi Bolgarski oseredki vklyucheni v merezhu prirodoohoronnih teritorij Natura 2000 Taksonomichnij Vidovij status cogo taksona viznanij ne vsima botanikami Za danimi sajtu The Plant List jogo viznano sinonimom pidvidu Astragalus exscapus subsp pubiflorus DC Soo DzherelaThe Plant List Astragalus pubiflorus DC angl Astragalus pubiflorus Slovnik ukrayinskih naukovih i narodnih nazv sudinnih roslin Yu Kobiv Kiyiv Naukova dumka 2004 800 s Slovniki Ukrayini ISBN 966 00 0355 2 Astragalus pubiflorus u Chervonij knizi Bolgariyi angl Procitovano 20 lipnya 2017 Chervona kniga Volgogradskoyi oblasti Astragal puhnastocvitij 13 lipnya 2017 u Wayback Machine ros Procitovano 20 lipnya 2017 O rasprostranenii na yugo vostoke Ukrainy nekotoryh raritetnyh vidov rastenij 10 serpnya 2017 u Wayback Machine V M Ostapko V K Tohtar E G Mulenkova N Yu Melnikova A S Nazarenko T Yu Movchan O V Zybenko O M Shevchuk Promyshlennaya botanika 2004 Vip 4 S 177 182 ros Sozologichna ocinka flori basejnu riki Krinki 29 bereznya 2022 u Wayback Machine N Yu Gnatyuk Promyshlennaya botanika 2010 Vip 10 S 77 83