Біосферний заповідник «Асканія-Нова» ім. Фальц-Фейна — науково-дослідна установа в системі Національної академії аграрних наук України, державний заповідник, заснований 1898 року Фрідріхом Фальц-Фейном.
46°27′07″ пн. ш. 33°52′51″ сх. д. / 46.451944444471777729° пн. ш. 33.88083333336077629° сх. д.Координати: 46°27′07″ пн. ш. 33°52′51″ сх. д. / 46.451944444471777729° пн. ш. 33.88083333336077629° сх. д. | |
Країна | Україна[1] |
---|---|
Розташування | Херсонська область, Україна |
Найближче місто | Каховка |
Площа | 33307,6 га |
Засновано | 1898 |
Оператор | Українська академія аграрних наук |
Статус: | Об'єкт попереднього списку Світової спадщини ЮНЕСКО[d] |
Вебсторінка | askania-nova-zapovidnik.gov.ua/en/ |
Асканія-Нова у Вікісховищі |
Назву місцевості дав один з її попередніх власників — герцог Фрідріх Фердинанд Ангальт-Кетен-Плесський у 1841 році на честь власного маєтку Асканії в Німеччині. Звідти — «Асканія-Нова».
У 1920-х роках заповідник носив іншу назву — «Чаплі». Цей топонім походить від давнього українського терміну «чапеля», або «чапля», що означає «під» (западина). До нашого часу цей термін застосовується лише до найбільшого зі збережених степових подів, що також розміщений у заповіднику — Великий Чапельський під.
Асканія-Нова є унікальним не лише для України, а й для всього світу. Це найбільший степовий заповідник Європи, який щороку відвідує близько 140 тисяч туристів.
Географія
Заповідник міститься на Причорноморській низовині, яка являє собою пласку, дещо нахилену на південь рівнину, що прилягає до Чорного й Азовського морів. Розташована між дельтою Дунаю на заході й річкою Кальміус на сході. Висоти від −5 (поблизу Куяльницького лиману) до 179 м, у середньому 90…150 м.
За тектонічною будовою низовина є частиною Причорноморської западини, заповненої майже горизонтальними потужними шарами осадових порід, переважно морських відкладів палеогену та неогену (глини, піски, піщано-глинисті і піщано-вапнякові породи, вапняки), на яких лежать континентальні відклади антропогенового віку — червоно-бурі глини, ліси, лісоподібні суглинки. Третинні породи відслонюються лише в долинах річок і подекуди — на березі моря.
Великий Чапельський під
Великий Чапельський під — це територія з нижчим рівнем ґрунту десь на 9 метрів порівняно з іншими ділянками, звідси назва — під, низовина. Саме тут скупчуються талі води, що важливо для заповідника. Великий Чапельський під є водно-болотним угіддям заповідника міжнародного значення. Тут табуни диких копитних тварин, загалом до 1000 голів, більшу частину року перебувають на вільному випасі.
Серед рідкісних рослин роду гігрофітів — зіркоплідник частуховий (Damasonium alisma). До Червоної книги України занесені наступні представники асканійської флори: карагана скіфська, ковила українська, ковила Лессінга, ковила волосиста, тюльпан Шренка, тюльпан скіфський. Ніде, крім Асканії, не зустрічається рябчик шаховий або великий.
Клімат
Клімат заповідника «Асканія-Нова» | |||||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Показник | Січ. | Лют. | Бер. | Квіт. | Трав. | Черв. | Лип. | Серп. | Вер. | Жовт. | Лист. | Груд. | Рік |
Середня температура, °C | −3,1 | −2 | 2,2 | 9,6 | 15,6 | 20,0 | 22,3 | 21,6 | 16,5 | 9,7 | 4,4 | 0,3 | 9,8 |
Годин сонячного сяйва | 70 | 81 | 140 | 191 | 268 | 297 | 316 | 299 | 242 | 179 | 75 | 50 | 2208 |
Норма опадів, мм | 30 | 28 | 25 | 27 | 38 | 46 | 42 | 35 | 28 | 26 | 34 | 37 | 396 |
Днів з опадами | 6,7 | 6,2 | 5,4 | 5,4 | 6,3 | 6,0 | 5,1 | 4,1 | 3,8 | 3,4 | 6,6 | 7,6 | 66,6 |
Джерело: NOAA |
Історія заповідника
1800-ті: заснування і розквіт
Територія була заселена ще в давні часи. Тут знайдено мідні прикраси доби пізньої бронзи, виявлено поховання кочівника з конем, кілька кам'яних баб XI —XIII століття. Неподалік сучасного селища пролягав один із чумацьких шляхів. Саме в цьому місці чумацький шлях перетинався з поштовою дорогою, що йшла з Мелітополя на Олешки. На перехресті цих шляхів і виникло поселення Чаплі, яке вперше згадується в документальних матеріалах 1822 року.
Після закріплення Російської імперії на узбережжях Чорного та Азовського морів наприкінці XVIII століття почалося більш жваве заселення цих місць. Необжиті землі, царський уряд роздавав за невисокими цінами. 1828 року німецький герцог Ангальт-Кетенський придбав тут 42,3 тис. десятин. Через 13 років у степу поблизу Чапель виник хутір, названий герцогом на честь власного маєтку Асканія у Німеччині Асканією-Новою. На своїх землях герцог почав розводити мериносових овець, але господарство з часом занепало і 1856 року він продав маєток іншому колоністові — Фейну. Згодом Фейн поріднився зі ще одним німецьким поміщиком — Фальцем. Скуповуючи навколишні землі, Фальц-Фейни швидко стали «королями вівчарства» на півдні України. В маєтку налічувалося близько 200 постійних робітників, всього тут мешкало 312 осіб, 1831 року була відкрита школа. Посезонно на літніх польових роботах працювали сотні найманих робітників. Засновник Асканійського заповідного комплексу нащадок королів вівчарства Фрідріх Фальц-Фейн був широко освіченим біологом і добрим організатором.
1874 року в Асканії Фрідріхом Фальц-Фейном був заснований зоопарк. Саме йому дісталась «Асканія-Нова» у спадок, з-поміж численних маєтків родини на території нинішніх Херсонщини і Запоріжжя. Метою створення зоопарку була передова ідея Ф. Е. Фальц-Фейна навчитись відтворювати у напіввільних умовах рідкісні види тварин, щоб згодом могти поновити їх у природі в разі вимирання останніх. Також, одним з перших в регіоні він розпочав кільцювання птахів під час міграції. У 1887 році було створено ботанічний сад.
У 1898 році. Ф. Е. Фальц-Фейн оголошує про відкриття заповідника — недоторканої ділянки цілинного степу. Зберегти її з метою подальшого вивчення та спостереження за природними процесами землевласника надихнув відомий ботанік Йосип Пачоський.
1900-1920-ті: період становлення
Ще в роки Української народної республіки 1 квітня 1919 року була оголошена народним заповідним парком, а згодом, вже у СРСР 8 лютого 1921 — Державним степовим заповідником УРСР. На Асканію-Нову було покладено завдання зберігати і вивчати природу цілинного степу, а також акліматизувати та вивчати можливо більше число видів тварин і рослин, які мають народногосподарське значення. При Асканії-Новій були створені науково-степова станція, зоотехнічна станція з племінним господарством, фітотехнічна станція та інші наукові заклади. Значно розширено зоопарк і ботанічний сад.
1926 року заповідник перейменували на «Перший державний степовий заповідник „Чаплі“ ім. Х. Г. Раковського» (саме його декретом заповідник був оголошений 1919 року.
1930-ті: занепад
З 1932 року на базі державного заповідника Асканія Нова, до 1956 року — Всесоюзний науково-дослідницький інститут гібридизації та акліматизації тварин імені М. Іванова, сучасна назва Інститут тваринництва степових районів ім. М. Ф. Іванова «Асканія-Нова» — Національний науковий селекційно-генетичний центр з вівчарства. У заповіднику починалася наукова діяльність багатьох вчених, зокрема С. І. Медведєва, І. К. Лопатіна.
1933 року у заповіднику відбулись масові арешти переважної більшості працівників (в тому числі всього керівництва і наукового складу), після чого заповідник фактично перестав існувати як природоохоронна установа та втратив свій номінальний статус.
1980-2000-ні: відновлення
У 1983 році заповідник «Асканія-Нова» отримав статус «біосферний заповідник» ЮНЕСКО, що дало поштовх поновленню його юридичного статусу.
1984 року, заповідник внесено до Міжнародної мережі біосферних резерватів ЮНЕСКО. Після цього, у 1985 році в заповіднику проходили знімання серії «Остання ділянка незайманого степу» (англ. Last of the Virgin Steppe) для британського документального телевізійного серіалу «Даррелл в Росії», що розповідає про візит в Радянський Союз відомого англійського письменника-натураліста Джеральда Даррелла.
1989 року у складі УНДІТ «Асканія-Нова» було виділено у самостійну держбюджетну установу Біосферний заповідник «Асканія-Нова».
У 1995 році було поновлено статус заповідника.
З квітня 1990 по грудень 2021 року посаду директора обіймав еколог та зоолог Гавриленко Віктор Семенович.
З грудня 2021 року посаду директора обіймає ботанік Шаповал Віктор Володимирович.
Російсько-українська війна
Вже о 9-й ранку 24 лютого 2022 року автодорога до смт Чаплинки опинилась під контролем російських загарбників. Відтоді заповідник перебуває під тимчасовою російською окупацією, через що опинився у скрутному становищі.
Понад рік, до березня 2023 року попри російську окупацію, управління заповідником та виплата заробітної плати робітникам виконувалось з боку України, а більшість працівників продовжували жити в окупації, аби дбати про заповідник. Придбання корму для тварин та інші видатки фінансувались за рахунок пожертв й внесків. У березні 2023 року росіяни з колаборантами встановили в заповіднику окупаційну адміністрацію. Управління заповідником передали Дмітрію Мєщєрякову, на ім'я якого зареєстрували юридичну особу заповідника в Росії.
За інформацією Віктора Шаповала, директора заповідника, російські окупанти вивозили з Асканії-Нови рідкісних тварин. Попри повідомлення у медіа влітку 2023 року про те, що тварини опиняться в Криму, їхньою кінцевою точною призначення виявився Ростов. Там тварини, що перебувають під загрозою зникнення, опинилися в листопаді-грудні 2023-го року. Їхня подальша доля невідома.
Вшанування
У 1998 році виходять монети присвячені 100-річчю біосферного заповідника «Асканія-Нова».
- Ювілейна монета
-
-
-
-
2008 року, «Асканія-Нова» стала переможцем акції «Сім природних чудес України».
У 2009 році цей біосферний заповідник представляв Україну у Всесвітньому конкурсі «New 7 Wonders of Nature» (New 7 Wonders of Nature).
Структура території
Площа біосферного заповідника становить 33 307,6 га, з них 11 054 га — «заповідна зона».
Територія заповідника розділена на три великі частини, нерізко відокремлені одна від одної :
- «Північну»
- Великий Чапельський під
- «Південну»
Ботанічний сад
Під нього відведена територія у 167 гектарів. Перші ділянки саду розплановані ще у 1887 р. На кінець 20 століття колекція рослин досягла більше 1000 видів чагарників та дерев. Краєвиди саду підсилені ставком і павільйоном , де колись знімали давню кінострічку «Діти капітана Гранта».
Зоологічний парк
Заповідник утримує близько 800 різновидів диких копитних та гібридних форм свиней, оленів, коней Пржевальського, бізонів, антилоп, баранів, биків, верблюдів, лам, віслюків куланів, шотландських поні.
- Американський бізон і теля
- Лоша коня Пржевальського в Асканії-Новій через 2 доби після народження
- Зе́бра — позатаксаномічна група коней, що складається з двох підродів. До підроду Hippotigris входять такі види, як гірська зебра і зебра Бурчелла, а до підроду Dolichohippus належить пустельна зебра (Equus grevyi).
-
Частиною зоопарку є орнітопарк, розміщений поблизу ставків з протоками та острівцями. В орнітопарку нараховують понад 60 різновидів птахів: лебеді, фазани, качки, лелеки, гуси єгипетські та індійські, страуси африканські. Крім того, у заповіднику водяться такі рідкісні для України птахи, як південноамериканський нанду та австралійський ему.
Території природно-заповідного фонду, що входять до складу БЗ «Асканія-Нова»
Нерідко, оголошенню національного парку або заповідника передує створення одного або кількох об'єктів природно-заповідного фонду місцевого значення. Внаслідок цього, великий БЗ зрештою поглинає раніше створені ПЗФ. Проте їхній статус зазвичай зберігають.
До складу території біосферного заповідника «Асканія-Нова» входять такі утворення ПЗФ України:
- Дендрологічний парк загальнодержавного значення «Асканія-Нова»
- Загальнозоологічний заказник місцевого значення «Асканійський»
Біорізноманіття
Рослинний світ
Флора вищих рослин заповідного степу, за даними різних досліджень, складала 451—478 видів. За результатами аналізу попередніх флористичних зведень, поточних реінвентаризаційних обстежень 2003—2010 рр. та критичної ревізії гербарних колекцій конспект судинної флори природного ядра заповідника наразі становить 509 видів
У заповіднику виявлено 6 видів судинних рослин з Червоного списку МСОП, 9 видів з Європейської Червоної книги, 20 з Червоної книги України, 2 з Додатку І Бернської конвенції (разом — 26 видів):
- Астрагал Геннінга (Astragalus henningii (Steven) Klokov) (МСОП, ЄЧС, ЧКУ)
- Астрагал зігнутий (Astragalus reduncus Pall.) (МСОП, ЄЧС, ЧКУ)
- Волошка Талієва (Centaurea taliewii Kleopow) (МСОП, ЧКУ)
- Пісочник жорсткий (Eremogone rigida (M. Bieb.) Fenzl) (МСОП)
- Жовтозілля дніпровське (Senecio borysthenica (DC.) Andrz. ex Czern) (ЄЧС)
- Залізняк гібридний (Phlomis hybrida Zelen.) (ЄЧС)
- Залізняк скіфський (Phlomis scythica Klokov et Des.-Shost.) (ЄЧС, ЧКУ)
- Зіркоплідник частуховий (Damasonium alisma Mill.) (ЧКУ)
- Плодоріжка рідкоквіткова (Orchis laxiflora Lam.) (ЧКУ)
- Карагана скіфська (Caragana scythica (Kom.) Pojark.) (ЄЧС, ЧКУ)
- Ковила волосиста (Stipa capillata L.) (ЧКУ)
- Ковила Лессінга (Stipa lessingiana Trin. et Rupr.) (ЧКУ)
- Ковила азовська (Stipa maeotica Klokov et Ossycznjuk) (ЧКУ)
- Ковила українська (Stipa ucrainica P.Smirn.) (ЧКУ)
- Ламкоколосник ситниковий (Psathyrostachys juncea (Fisch.) Nevski) (ЧКУ)
- Льонок Біберштайна (Linaria biebersteinii Besser) (МСОП)
- Плакун чебрецелистий (Lythrum thymifolia L.) (ЧКУ)
- Руслиця угорська (Elatine hungarica Moesz) (ЧКУ)
- Рябчик малий (Fritillaria meleagroides Patrin ex Schult. et Schult. f.) (ЧКУ)
- Ситник круглоплодий (Juncus sphaerocarpus Nees) (ЧКУ)
- Тюльпан скіфський (Tulipa scythica Klokov et Zoz) (ЧКУ)
- Тюльпан Шренка (Tulipa schrenkii Regel) (ЧКУ)
- Ферула східна ( L.) (БЕРН)
- Часник Реґеля (Allium regelianum A.Becker ex Iljin) (МСОП, ЄЧС, БЕРН, ЧКУ)
- Часник скіфський (Allium scythicum Zoz) (ЄЧС, ЧКУ)
- Щавель український (Rumex ucranicus Fisch. ex Spreng.) (ЄЧС)
До ІІ видання Зеленої книги України (2009) занесені 5 формацій рослинності асканійського степу: мигдалю степового (Amygdaleta nanae), карагани скіфської (Caraganeta scythicae), ковили Лессінга (Stipeta lessingianae), ковили української (Stipeta ucrainicae) та ковили волосистої (Stipeta capillatae).
Тваринний світ
У заповіднику зареєстровано близько 1160 видів членистоногих. Герпетофауна представлена 2 видами земноводних (ропуха зелена, жаба озерна) і 7 видами плазунів (ящірка прудка, вужі звичайний і водяний, мідянка звичайна, полози жовточеревий і сарматський, гадюка степова). До аборигенної теріофауни входять, за різними даними, близько 25 видів ссавців, у тому числі лисиця, заєць сірий, тхір степовий, куниця кам'яна, 11 видів гризунів (бабак степовий, ховрах малий, тушкан великий, сліпачок звичайний, хом'як звичайний, хом'ячок сірий, полівка гуртова та ін.), 3 види кажанів (вечірниця руда, нетопир карлик, лилик двоколірний), білозубка мала; нерегулярно на заповідній території з'являються вовк, сарна європейська, асканійський олень благородний і дика свиня. У різні пори року пролітає понад 270 видів птахів, з яких 107 видів залишаються на гніздування. Серед них є багато раритетних видів тварин, занесених до Червоної книги України та інших природоохоронних документів.
Галерея
- Степова ділянка навесні, квітує льон
- Степова ділянка заповідника влітку
- Степова ділянка заповідника влітку
- Ковила в степу
Посилання
- http://www.unesco.org/new/en/natural-sciences/environment/ecological-sciences/biosphere-reserves/europe-north-america/ukraine/askaniya-nova/
- Шарлемань М. В. До походження назви «Чаплі». Вісник природознавства, 1927. № 1-2. С.66-67.
- (укр.). 3 березня 2018. Архів оригіналу за 26 вересня 2021. Процитовано 26 вересня 2021.
- . Національне управління океанічних і атмосферних досліджень. Архів оригіналу за 30 травня 2020. Процитовано 11 березня 2021.
- Приазов'я, Новини (9 квітня 2022). Херсонський заповідник «Асканія-Нова» в окупації збирає пожертви через брак коштів. Радіо Свобода. оригіналу за 6 липня 2022. Процитовано 19 серпня 2022.
- Андрій Герасим (31 березня 2023). Заповідник “Асканія-Нова” рік проіснував в окупації як українська установа. Як це вдалося. Тексти.
- Окупанти взяли під контроль заповідник "Асканія-Нова". РБК-Украина (укр.). Процитовано 28 березня 2023.
- Росія вивозить тварин з Асканії-Нової. Навіщо це окупаційній владі?. О, Море.Сity (укр.). Процитовано 30 квітня 2024.
- . Архів оригіналу за 7 квітня 2017. Процитовано 26 травня 2022.
- . Архів оригіналу за 13 травня 2016. Процитовано 13 квітня 2016.
- . Архів оригіналу за 30 квітня 2019. Процитовано 30 квітня 2019.
- Інформація на сайті «7 чудес України». Архів оригіналу за 1 грудня 2012. Процитовано 13 квітня 2016.
- MONITOR., WHOLE SKY, URL., OCLC 796720402, процитовано 24 лютого 2022
- Заповедники СССР : Заповедники Украины и Молдавии / Отв. ред. В. Е. Соколов, Е. Е. Сыроечковский. — М. : Мысль, 1987. — 271 с. (с. 114—138)
- Shapoval V.V. Re-inventory results of a vascular flora of the ascanian steppe for 2003—2010 // 8th European Dry Grassland Meeting. Dry Grassland of Europe: biodiversity, classification, conservation and management, Uman, 13—17 June 2011: Abstracts & Excursion Guides. — Uman: Publisher-polygraphic center «Vizavi», 2011. — P. 58.
- (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 23 жовтня 2015. Процитовано 8 січня 2016.
- Петроченко В. І. Природа України. Тваринний світ. Земноводні. Плазуни : біогеограф. атлас — Запоріжжя, 2014. — 32 с.
- Фауна України. Охоронні категорії : довідник / За ред. О. В. Годлевської, Г. В. Фесенка. — Київ, 2010. — 80 с
Література про заповідник «Асканія-Нова»
Найважливіші публікації з історії заповідника
1845
- Teetzmann Franz. Ueber die Südrussischen Steppen und über die darinim Taurischen Gouvernement belegenen Besitzungen des Herzogs von Anhalt-Köthen. Beiträgezur Kenntniss des Russischen Reiches und der angränzenden Länder Asiens. Elftes Bändchen. St. Petersburg, 1845. S. 3–137.
1889
- Falz-Fein. Creation d'un Jardin Zoologiqueen Russie par M. Falz-Fein. Bulletin Bimensuel de la Societe Nationale D'Acclimatation de France. 4 Serie-Tome VI. 1889. Trente-Sixiemeannee. Paris au Siege de la Societe, 20 Novembre1889. P. 953—956.
1903
- Heck L. Im Zoologischen Paradiesgarten. Herbsttage in Friedrich Falz-Fein. Tierpark zu Askania-Nova. Mit 38 Abb. In der Taurischen Steppe Herbsttage bei Friedrich Falz-Fein in Askania Nova Von Prof. Dr. L. Heck Direktor des Zoologischen Gartens in Berlin, 1902—1903. S. 17-38.
- Heck L. Steppe und Steppen wirtschaft. Herbsttage in Friedrich Falz-Fein. In der Taurischen Steppe Herbsttage bei Friedrich Falz-Fein in Askania Nova Von Prof. Dr. L. Heck Direktor des Zoologischen Gartens in Berlin, 1902—1903. S. 1-16.
1911
- Иванов М. Ф. Акклиматизационный зоологический сад Ф. Э. Фальц-Фейна в Аскании-Нова Таврической губернии. Естествознание и география, 1911. № 3. С. 1–19.
- Малышев С. Зоологический Сад Ф. — Фейна (к отчету о командировке в Аск. -Нова). Труды СПБ Общ. Естествоиспытателей, 1911. № 5-7. С. 253—270.
- Марков М. Аскания-Нова. Любитель природы, 1911. № 12. С. 385—392.
1913
- Soffel Karl und Else. ImSteppenparkzuAskania-Nova. EinTierparadies in Sud-Russland. WestermannsMonatshefte. Braunschweig und Berlin, 1913. 1 12. S. 393—478.
- Пачоскій І. К. Ботаническая экскурсія въ Асканія Нова и на Сивашъ. Записки Крымского общества естествоиспытателей и любителей природы, 1913. Т. 2. С. 128—148.
1915
- Залесскій К. Заповедная степь Ф. Э. Фальцъ-Фейна въ Асканіи-Новой. Бюллетени Харьковскаго обществава любителей природы,1915. № 5. С. 17-32.
- Козлов П. К. Аскания — Нова. Первые опыты акклиматизации животных в России. «Постоянная комиссия народных чтений при Министерстве Народного Просвещения». № 309, 1915. 43 с.
- Козлов П. К. В южно-русских степях. Газета «Русские Ведомости», 136 от 14/VI- 1915 г.
1918
- Къ судьбамъ Асканіи-Нова. Бюллетень Харьковскаго общества любителей природы, 1918. № 1. С.13.
- Козлова Е. В. Письма из земного рая (Асканія-Нова). Бюллетени Харьковскаго общества любителей природы, 1918. № 1. С. 1-6.
1919
- Falz-Fein Fr. Berichtüber die Falz-Fein-Sitzung in der Staatlichen Stellefür Naturdenkmalp flege in Preußen, Berlin am 1. Februar 1919. Sonderabdruckaus: Beitragezur Naturdenkmalp flege, Band VI, Heft 3. Berlin, 1919. S. 249—287.
- Falz-Fein Fr. Einigesüber den Tierpark von Askania Nova und seine Entstehung.Sitzungsbericht der Gesellschaft naturforschen der Freundezu Berlin. 1919. № 7. S. 296—302.
- Falz-Fein, Friedrich. Über das letzteAuftreten des Wildpferdes in Südrußland, Taurisches Gouvernementaus: Ges. Naturf. Freunde Berlinann 1919. nr. 5. P. 196—205.
- Шарлемань М. «Асканія Нова» — перший народній заповідний парк. Вісти природничої секції Українського наукового товариства, 1919. Т. 1. число 3/4. С. 122.
1921
- Шарлемань М. Перший державний Степовий Заповідник «Асканія Нова». Київ, 1921. 8 с.
1922
- Яната О. Асканія-Нова: Перший степовий заповідник України. Наука на Україні, 1922. № 2. С. 124—127.
1923
- Аверин В. Г. Аскания-Нова. Охота и Рыболовство, 1923. № 5-6. С. 31-54.
- Браунер А. А. Аскания-Нова. Южная охота, 1923. № 6–8. С. 15–16.
- Пачосский И. К. Наблюдения над растительным покровом степей Аскании-Нова. Известия Государственного Степного Заповедника Аскания-Нова. Херсон: Гостипография № 2 имени В. И. Ленина, 1923. № 2. С.1-32.
- Пачоский И. К. Список растений, обитающих на территории Государственного заповедника «Аскания-Нова». Известия Государственного Степного Заповедника Аскания-Нова. Херсон: Гостипография № 2 имени В. И. Ленина, 1923. № 2. С.97-144.
- Снігиревський C. Список птахів, що спостерігалися на островах Сиваша-Петрівка і Узган-Тугай з 13 по 15 травня 1922 року. Український зоологічний журнал. Бюлетень зоологічної секції. Ч. 2., 1923. С. 6-10.
1924
- Дергунов Н. И. Дикая фауна Аскании. Аскания-Нова. Степной заповедник Украины. Сб. статей под ред. проф. М. Завадовского и Б. К. Фортунатова. Москва: Государственное издательство, 1924. С.199-260. (Природа и культура. Книга первая).
- Завадовский М. Задачи и план работ Аскании-Нова: Планы исследования в зоопарке «Аскания Нова» по отделу экспериментальной биологии. Природа и охота на Украине, 1924. № 1 — 2. С. 237—239.
- Завадовский М., Фортунатов Б. К судьбам Аскании-Нова. Известия, 1924. № 83 (10.04.1924).
- Завадовский М. М. Общий очерк и история развития Аскании-Нова. Аскания-Нова. Степной заповедник Украины. Сб. статей под ред. проф. М. Завадовского и Б. К. Фортунатова. Москва: Государственное издательство, 1924. С. 1-60. (Природа и культура. Книга первая).
- Кожевников Г., Кулагин и Завдовский М., Фортунатов Б. К судьбам «Аскания-Нова». Известия Ц. И. К. Союза С. С. Р. и В. Ц. И. К. Совет, 1924. № 83/2118 (10 апр.) 4.
- Фортунатов Б. К. Два года жизни Аскании-Нова (1921—1922).Аскания-Нова. Степной заповедник Украины. Сб. статей под ред. проф. М. Завадовского и Б. К. Фортунатова. Москва: Государственное издательство, 1924. С. 61-80. (Природа и культура. Книга первая).
- Фортунатов Б. К. Зоопарк. Аскания-Нова. Степной заповедник Украины. Сборник статей под ред. проф. М. Завадовского и Б. К. Фортунатова. Москва: Государственное издательство, 1924. С. 115—197. (Природа и культура. Книга первая)
1926
- Десятова-Шостенко Н. Растительность 1-го Государственного заповедника «Чапли» (Аскания-Нова) им. X. Раковского. Дневник Всесоюзного съезда ботаников в Москве в январе 1926 г. С. 78.
- Теетцманн Ф. Про південно-російські степи та про маєтки герцога Ангальт-Кетенського, що знаходяться в Таврії. Вісті ДержавногоСтеповогоЗаповідника «Чаплі» ім. Х. Раковського (к. Асканія-Нова). Рік 1924. Т. ІІІ. Харків, 1926. С. 121—146.
- Шарлемань М. Матеріали до орнітофауни Державного СтеповогозаповідникаЧаплі та його району. ВістіДержавногоСтеповогоЗаповідника «Чаплі» ім. Х. Раковського (к. Асканія-Нова). Рік 1924. Т. ІІІ. Харків, 1926. С. 47-94.
- Шарлемань М., Снігіревський С. Матеріяли до бібліографії про Державний Степовий Заповідник «Чаплі», кол. «Асканія-Нова». Вісті Державного Степового Заповідника «Чаплі» ім. Х. Раковського (к. Асканія-Нова). Рік 1924. Т. ІІІ. Харків, 1926. С.105-108.
1927
- Козлов П. Академик Козлов про сучасний стан Державного Заповідника «Чаплі» (кол. «Асканія-Нова») ім. Раковського. Вісникприродознавства, 1927. № 3-4. С. 208—209.
- Козлов П. Государственный заповедник Аскания-Нова. Известия, 1927. № 226 (4.10.1927).
1928
- Браунер А. Список млекопитающих Заповедника Аскания-Нова. Вісті Державного степового заповідника «Чаплі» (Кол. «Асканія-Нова»). Харків: НКО, ДВУ, 1928.Т. IV. С.10-24.
- Висоцький Г. М. Про лісові насадження парків Заповідника «Чаплі». Вісті Державного Степового Заповідника «Чаплі» ім. Х. Раковського (к. Асканія-Нова). Рік 1928.Т. IV. За редакцією колегії: Колодько М. М., Аверін В. Г., Гомон Ю. Т., Яната О. А. Харків, 1928. С. 69-80.
- Десятова-Шостенко Н. А. Растительность гос заповедника «Чапли» (бывш. Аскания-Нова). Степной заповедник Чапли — Аскания Нова. Сб. статей под ред. М. Н. Колодько и Б. К. Фортунатова. М.-Л.:Гос.изд., 1928. С.125-145.
- Десятова-Шостенко Н. А. и Шалыт М. Растительные ассоциации степей 1-го Государственного заповедника «Чапли» (бывш. Аскания-Нова). Дневник Всесоюзного съезда ботаников в Ленинграде в январе 1928 г. Ленинград, 1928. С. 224.
- Савінов М., Францесон В. Доповідна записка про дослідження ґрунтів державного степового заповідника «Асканія-Нова» / Матеріяли, що за ними зроблено висновки експертної комісії. Підрозділ А. Доповіді установ заповідника. Вісті Державного Степового Заповідника «Чаплі» ім. Х. Раковського(к. Асканія-Нова). Рік 1926. Т. V. Харків, 1928. С. 89-90.
- Савинов Н. И., Францессон В. А. Материалы к познанию почв и лессовой толщи степи Госзаповедника «Чапли». Вісті Державного степового заповідника «Чаплі», 1928. С. 30-111.
- Соколов В. Материалы к изучению орнитофауны Первого Государственного Заповедника «Чапли». Вісті Державного Степового Заповідника «Чаплі» ім. Х. Раковського (к. Асканія-Нова). Рік 1928. Т.IV. / За редкцією колегії: Колодько М. М., Аверін В. Г., Гомон Ю. Т., Яната О. А. Харків, 1928. С. 26-68.
- Шалит М. Колонія ангальтських поселенців «Асканія Нова» (3-ІІІ-1828) — І Державний Степовий Заповідник України «Чаплі» (1928). Вісникприродознавства, 1928. № 3-4. С.157-167.
1929
- Колодько М. До сторіччя і сучасного стану Асканії-Нова, нині Першого Степового Державного заповідника «Чаплі» (1828—1928). Вісті Державного Степового Заповідника «Чаплі» (к. Асканія-Нова). Т. VI (Рік 1928). Асканія-Нова, Мелітопольська округа: Видання Державного Степового Заповідника «Чаплі» (к. Асканія-Нова), 1929. С. 6-12.
- Десятова-Шостенко Н., Шалит М. Бібліографія ДержавногоСтеповогоЗаповідника «Чаплі» (кол. Асканія-Нова). Вісті Державного Степового Заповідника «Чаплі» (к. Асканія-Нова). Т. VII (Рік 1928). За редакцією колегії: Машура С. (відп. редактор), Аверин В., Десятова-Шостенко Н., Колодько М., Проф. Яната О. Видання Державного Степового Заповідника «Чаплі» (к. Асканія-Нова). Асканія-Нова, Мелітопольська округа, 1929/1930. С. 201—203.
- Медведев С. И. О распространении насекомых в Южном Заднепровье. Вісті Державного Степового Заповідника «Чаплі» (к. Асканія-Нова). Т. VII (Рік 1928). За редакцією колегії: Машура С. (відп. редактор), Аверин В., Десятова-Шостенко Н., Колодько М., Проф. Яната О. Видання Державного Степового Заповідника «Чаплі» (к. Асканія-Нова). Асканія-Нова, Мелітопольська округа, 1929/1930. С. 5-27.
- Медведів С. Коротке попереднє повідомлення про характер ентомофавни природнього району заповідника Чаплі. Збірник праць зоологічного музею. Ч. 7: Праці науково-дослідного фізично-Математичного Відділу, 1929. Т. XIII, Вип. І. С. 21-26.
- Шалит М. Великий Чапельський під в Асканії-Нова та його рослинність року 1927—1928.Вісті Державного Степового Заповідника «Чаплі» (к. Асканія-Нова). Т. VII (Рік 1928). редакцією колегії: Машура С. (відп. редактор), Аверин В., Десятова-Шостенко Н., Колодько М., Проф. Яната О. Видання Державного Степового Заповідника «Чаплі» (к. Асканія-Нова). Асканія-Нова, Мелітопольська округа, 1929/1930. С. 165—199.
- Шалит М. Деяківідомості за процес відновлення степової рослинности на перелогах Державного степового заповідника"Чаплі" (кол. Асканія-Нова). Вісті Державного Степового Заповідника «Чаплі» (к. Асканія-Нова). Т. VII (Рік 1928). За редакцією колегії: Машура С. (відп. редактор), Аверин В., Десятова-Шостенко Н., Колодько М., Проф. Яната О. Видання Державного Степового Заповідника «Чаплі» (к. Асканія-Нова). Асканія-Нова, Мелітопольська округа, 1929/1930 р. С. 139—152.
- Шарлемань М., Борзаківський О. Чаплі: Державний степовий заповідник. Х.; К., 1929. 48 с.
Основні джерела
- Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж — Нью-Йорк : Молоде життя, 1955—1995. — .
- Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985.
- Малий словник історії України / відпов. ред. В. А. Смолій. — К. : Либідь, 1997. — 464 с. — .
- Антифеев Д. А., Голованова Г. Я. От Орлово до Аскании // Мелітопольський краєзнавчий журнал, № 17, 2021, с. 43–50
Видатні особистості, що працювали у заповіднику Асканія-Нова
- Станчинський Володимир Володимирович
- Фортунатов Борис Костянтинович
- Браунер Олександр Олександрович
- Шалит Михайло Соломонович
- Десятова-Шостенко Наталія Олексіївна
- Шарлемань Микола Васильович
- Пачоський Йосип Конрадович
- Фальц-Фейн Фрідріх Едуардович
- Медвєдєв Сергій Іванович
- Завадовський Михайло Михайлович
- Козлов Петро Кузьмич
- Сіянко Климентій Євдокимович
Посилання
- АСКАНІЯ-НОВА [ 26 квітня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — Київ : Наукова думка, 2003. — Т. 1 : А — В. — 688 с. : іл.
- Офіційний сайт [ 4 травня 2013 у Wayback Machine.]
- Перлина степу. «Український тиждень». № 36 (149), 09.2010. — С. 62-65. [ 22 лютого 2013 у Wayback Machine.]
- УНІАН: Асканія-Нова: африканські корови, коні Пржевальського і молоко антилопи [ 11 травня 2012 у Wayback Machine.]
- Серія докладних фоторозповідей про заповідник «Асканія-Нова» [ 9 вересня 2015 у Wayback Machine.]
- Асканія-Нова [ 24 квітня 2016 у Wayback Machine.] на сайті «7 чудес України»
- . http://uprom.info/. Національний промисловий портал. 15 жовтня 2018. Архів оригіналу за 15 жовтня 2018. Процитовано 15 жовтня 2018.
- Найбільший степовий заповідник Європи потребує допомоги 14.08.2022 на сайті dniprotoday
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Асканія-Нова (заповідник)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Askaniya Nova znachennya Ne plutati zi Askaniya Nova zapovidnikom sho isnuvav na teritoriyi Tavrijskoyi guberniyi v 1919 1921 rokah Biosfernij zapovidnik Askaniya Nova im Falc Fejna naukovo doslidna ustanova v sistemi Nacionalnoyi akademiyi agrarnih nauk Ukrayini derzhavnij zapovidnik zasnovanij 1898 roku Fridrihom Falc Fejnom Biosfernij zapovidnik Askaniya Nova im F E Falc Fejna46 27 07 pn sh 33 52 51 sh d 46 451944444471777729 pn sh 33 88083333336077629 sh d 46 451944444471777729 33 88083333336077629 Koordinati 46 27 07 pn sh 33 52 51 sh d 46 451944444471777729 pn sh 33 88083333336077629 sh d 46 451944444471777729 33 88083333336077629Krayina Ukrayina 1 RoztashuvannyaHersonska oblast UkrayinaNajblizhche mistoKahovkaPlosha33307 6 gaZasnovano1898OperatorUkrayinska akademiya agrarnih naukStatus Ob yekt poperednogo spisku Svitovoyi spadshini YuNESKO d Vebstorinkaaskania nova zapovidnik gov ua en Askaniya Nova u Vikishovishi Nazvu miscevosti dav odin z yiyi poperednih vlasnikiv gercog Fridrih Ferdinand Angalt Keten Plesskij u 1841 roci na chest vlasnogo mayetku Askaniyi v Nimechchini Zvidti Askaniya Nova U 1920 h rokah zapovidnik nosiv inshu nazvu Chapli Cej toponim pohodit vid davnogo ukrayinskogo terminu chapelya abo chaplya sho oznachaye pid zapadina Do nashogo chasu cej termin zastosovuyetsya lishe do najbilshogo zi zberezhenih stepovih podiv sho takozh rozmishenij u zapovidniku Velikij Chapelskij pid Askaniya Nova ye unikalnim ne lishe dlya Ukrayini a j dlya vsogo svitu Ce najbilshij stepovij zapovidnik Yevropi yakij shoroku vidviduye blizko 140 tisyach turistiv GeografiyaZapovidnik mistitsya na Prichornomorskij nizovini yaka yavlyaye soboyu plasku desho nahilenu na pivden rivninu sho prilyagaye do Chornogo j Azovskogo moriv Roztashovana mizh deltoyu Dunayu na zahodi j richkoyu Kalmius na shodi Visoti vid 5 poblizu Kuyalnickogo limanu do 179 m u serednomu 90 150 m Za tektonichnoyu budovoyu nizovina ye chastinoyu Prichornomorskoyi zapadini zapovnenoyi majzhe gorizontalnimi potuzhnimi sharami osadovih porid perevazhno morskih vidkladiv paleogenu ta neogenu glini piski pishano glinisti i pishano vapnyakovi porodi vapnyaki na yakih lezhat kontinentalni vidkladi antropogenovogo viku chervono buri glini lisi lisopodibni suglinki Tretinni porodi vidslonyuyutsya lishe v dolinah richok i podekudi na berezi morya Velikij Chapelskij pid Ryabchik shahovij abo velikijDokladnishe Velikij Chapelskij pid Velikij Chapelskij pid ce teritoriya z nizhchim rivnem gruntu des na 9 metriv porivnyano z inshimi dilyankami zvidsi nazva pid nizovina Same tut skupchuyutsya tali vodi sho vazhlivo dlya zapovidnika Velikij Chapelskij pid ye vodno bolotnim ugiddyam zapovidnika mizhnarodnogo znachennya Tut tabuni dikih kopitnih tvarin zagalom do 1000 goliv bilshu chastinu roku perebuvayut na vilnomu vipasi Sered ridkisnih roslin rodu gigrofitiv zirkoplidnik chastuhovij Damasonium alisma Do Chervonoyi knigi Ukrayini zaneseni nastupni predstavniki askanijskoyi flori karagana skifska kovila ukrayinska kovila Lessinga kovila volosista tyulpan Shrenka tyulpan skifskij Nide krim Askaniyi ne zustrichayetsya ryabchik shahovij abo velikij Klimat Zapovidnik 2018 rikKlimat zapovidnika Askaniya Nova Pokaznik Sich Lyut Ber Kvit Trav Cherv Lip Serp Ver Zhovt List Grud RikSerednya temperatura C 3 1 2 2 2 9 6 15 6 20 0 22 3 21 6 16 5 9 7 4 4 0 3 9 8Godin sonyachnogo syajva 70 81 140 191 268 297 316 299 242 179 75 50 2208Norma opadiv mm 30 28 25 27 38 46 42 35 28 26 34 37 396Dniv z opadami 6 7 6 2 5 4 5 4 6 3 6 0 5 1 4 1 3 8 3 4 6 6 7 6 66 6Dzherelo NOAAIstoriya zapovidnika1800 ti zasnuvannya i rozkvit Teritoriya bula zaselena she v davni chasi Tut znajdeno midni prikrasi dobi piznoyi bronzi viyavleno pohovannya kochivnika z konem kilka kam yanih bab XI XIII stolittya Nepodalik suchasnogo selisha prolyagav odin iz chumackih shlyahiv Same v comu misci chumackij shlyah peretinavsya z poshtovoyu dorogoyu sho jshla z Melitopolya na Oleshki Na perehresti cih shlyahiv i viniklo poselennya Chapli yake vpershe zgaduyetsya v dokumentalnih materialah 1822 roku Pislya zakriplennya Rosijskoyi imperiyi na uzberezhzhyah Chornogo ta Azovskogo moriv naprikinci XVIII stolittya pochalosya bilsh zhvave zaselennya cih misc Neobzhiti zemli carskij uryad rozdavav za nevisokimi cinami 1828 roku nimeckij gercog Angalt Ketenskij pridbav tut 42 3 tis desyatin Cherez 13 rokiv u stepu poblizu Chapel vinik hutir nazvanij gercogom na chest vlasnogo mayetku Askaniya u Nimechchini Askaniyeyu Novoyu Na svoyih zemlyah gercog pochav rozvoditi merinosovih ovec ale gospodarstvo z chasom zanepalo i 1856 roku vin prodav mayetok inshomu kolonistovi Fejnu Zgodom Fejn poridnivsya zi she odnim nimeckim pomishikom Falcem Skupovuyuchi navkolishni zemli Falc Fejni shvidko stali korolyami vivcharstva na pivdni Ukrayini V mayetku nalichuvalosya blizko 200 postijnih robitnikiv vsogo tut meshkalo 312 osib 1831 roku bula vidkrita shkola Posezonno na litnih polovih robotah pracyuvali sotni najmanih robitnikiv Zasnovnik Askanijskogo zapovidnogo kompleksu nashadok koroliv vivcharstva Fridrih Falc Fejn buv shiroko osvichenim biologom i dobrim organizatorom Nadgrobnij kamin mogili F E Falc Fejna 1874 roku v Askaniyi Fridrihom Falc Fejnom buv zasnovanij zoopark Same jomu distalas Askaniya Nova u spadok z pomizh chislennih mayetkiv rodini na teritoriyi ninishnih Hersonshini i Zaporizhzhya Metoyu stvorennya zooparku bula peredova ideya F E Falc Fejna navchitis vidtvoryuvati u napivvilnih umovah ridkisni vidi tvarin shob zgodom mogti ponoviti yih u prirodi v razi vimirannya ostannih Takozh odnim z pershih v regioni vin rozpochav kilcyuvannya ptahiv pid chas migraciyi U 1887 roci bulo stvoreno botanichnij sad U 1898 roci F E Falc Fejn ogoloshuye pro vidkrittya zapovidnika nedotorkanoyi dilyanki cilinnogo stepu Zberegti yiyi z metoyu podalshogo vivchennya ta sposterezhennya za prirodnimi procesami zemlevlasnika nadihnuv vidomij botanik Josip Pachoskij 1900 1920 ti period stanovlennya She v roki Ukrayinskoyi narodnoyi respubliki 1 kvitnya 1919 roku bula ogoloshena narodnim zapovidnim parkom a zgodom vzhe u SRSR 8 lyutogo 1921 Derzhavnim stepovim zapovidnikom URSR Na Askaniyu Novu bulo pokladeno zavdannya zberigati i vivchati prirodu cilinnogo stepu a takozh aklimatizuvati ta vivchati mozhlivo bilshe chislo vidiv tvarin i roslin yaki mayut narodnogospodarske znachennya Pri Askaniyi Novij buli stvoreni naukovo stepova stanciya zootehnichna stanciya z pleminnim gospodarstvom fitotehnichna stanciya ta inshi naukovi zakladi Znachno rozshireno zoopark i botanichnij sad 1926 roku zapovidnik perejmenuvali na Pershij derzhavnij stepovij zapovidnik Chapli im H G Rakovskogo same jogo dekretom zapovidnik buv ogoloshenij 1919 roku 1930 ti zanepad Z 1932 roku na bazi derzhavnogo zapovidnika Askaniya Nova do 1956 roku Vsesoyuznij naukovo doslidnickij institut gibridizaciyi ta aklimatizaciyi tvarin imeni M Ivanova suchasna nazva Institut tvarinnictva stepovih rajoniv im M F Ivanova Askaniya Nova Nacionalnij naukovij selekcijno genetichnij centr z vivcharstva U zapovidniku pochinalasya naukova diyalnist bagatoh vchenih zokrema S I Medvedyeva I K Lopatina 1933 roku u zapovidniku vidbulis masovi areshti perevazhnoyi bilshosti pracivnikiv v tomu chisli vsogo kerivnictva i naukovogo skladu pislya chogo zapovidnik faktichno perestav isnuvati yak prirodoohoronna ustanova ta vtrativ svij nominalnij status 1980 2000 ni vidnovlennya Dzherald Darrell v zapovidniku Askaniya Nova 1985 U 1983 roci zapovidnik Askaniya Nova otrimav status biosfernij zapovidnik YuNESKO sho dalo poshtovh ponovlennyu jogo yuridichnogo statusu 1984 roku zapovidnik vneseno do Mizhnarodnoyi merezhi biosfernih rezervativ YuNESKO Pislya cogo u 1985 roci v zapovidniku prohodili znimannya seriyi Ostannya dilyanka nezajmanogo stepu angl Last of the Virgin Steppe dlya britanskogo dokumentalnogo televizijnogo serialu Darrell v Rosiyi sho rozpovidaye pro vizit v Radyanskij Soyuz vidomogo anglijskogo pismennika naturalista Dzheralda Darrella 1989 roku u skladi UNDIT Askaniya Nova bulo vidileno u samostijnu derzhbyudzhetnu ustanovu Biosfernij zapovidnik Askaniya Nova U 1995 roci bulo ponovleno status zapovidnika Z kvitnya 1990 po gruden 2021 roku posadu direktora obijmav ekolog ta zoolog Gavrilenko Viktor Semenovich Z grudnya 2021 roku posadu direktora obijmaye botanik Shapoval Viktor Volodimirovich Rosijsko ukrayinska vijna Dokladnishe Rosijsko ukrayinska vijna z 2014 ta Rosijske vtorgnennya v Ukrayinu 2022 Vzhe o 9 j ranku 24 lyutogo 2022 roku avtodoroga do smt Chaplinki opinilas pid kontrolem rosijskih zagarbnikiv Vidtodi zapovidnik perebuvaye pid timchasovoyu rosijskoyu okupaciyeyu cherez sho opinivsya u skrutnomu stanovishi Ponad rik do bereznya 2023 roku popri rosijsku okupaciyu upravlinnya zapovidnikom ta viplata zarobitnoyi plati robitnikam vikonuvalos z boku Ukrayini a bilshist pracivnikiv prodovzhuvali zhiti v okupaciyi abi dbati pro zapovidnik Pridbannya kormu dlya tvarin ta inshi vidatki finansuvalis za rahunok pozhertv j vneskiv U berezni 2023 roku rosiyani z kolaborantami vstanovili v zapovidniku okupacijnu administraciyu Upravlinnya zapovidnikom peredali Dmitriyu Myeshyeryakovu na im ya yakogo zareyestruvali yuridichnu osobu zapovidnika v Rosiyi Za informaciyeyu Viktora Shapovala direktora zapovidnika rosijski okupanti vivozili z Askaniyi Novi ridkisnih tvarin Popri povidomlennya u media vlitku 2023 roku pro te sho tvarini opinyatsya v Krimu yihnoyu kincevoyu tochnoyu priznachennya viyavivsya Rostov Tam tvarini sho perebuvayut pid zagrozoyu zniknennya opinilisya v listopadi grudni 2023 go roku Yihnya podalsha dolya nevidoma VshanuvannyaU 1998 roci vihodyat moneti prisvyacheni 100 richchyu biosfernogo zapovidnika Askaniya Nova Yuvilejna moneta Poshtova marka SRSR 1968 r Bizon Zebra Poshtova marka SRSR 1968 r Straus Zolotij fazan Poshtova marka SRSR 1968 r Kanna Guanako Sribna moneta Askaniya Nova 2008 roku Askaniya Nova stala peremozhcem akciyi Sim prirodnih chudes Ukrayini U 2009 roci cej biosfernij zapovidnik predstavlyav Ukrayinu u Vsesvitnomu konkursi New 7 Wonders of Nature New 7 Wonders of Nature Struktura teritoriyiPlosha biosfernogo zapovidnika stanovit 33 307 6 ga z nih 11 054 ga zapovidna zona Teritoriya zapovidnika rozdilena na tri veliki chastini nerizko vidokremleni odna vid odnoyi Pivnichnu Velikij Chapelskij pid Pivdennu Botanichnij sad Pid nogo vidvedena teritoriya u 167 gektariv Pershi dilyanki sadu rozplanovani she u 1887 r Na kinec 20 stolittya kolekciya roslin dosyagla bilshe 1000 vidiv chagarnikiv ta derev Krayevidi sadu pidsileni stavkom i paviljonom de kolis znimali davnyu kinostrichku Diti kapitana Granta Zoologichnij park Zapovidnik utrimuye blizko 800 riznovidiv dikih kopitnih ta gibridnih form svinej oleniv konej Przhevalskogo bizoniv antilop baraniv bikiv verblyudiv lam vislyukiv kulaniv shotlandskih poni Amerikanskij bizon i telya Losha konya Przhevalskogo v Askaniyi Novij cherez 2 dobi pislya narodzhennya Ze bra pozataksanomichna grupa konej sho skladayetsya z dvoh pidrodiv Do pidrodu Hippotigris vhodyat taki vidi yak girska zebra i zebra Burchella a do pidrodu Dolichohippus nalezhit pustelna zebra Equus grevyi Antilopa kanna Chastinoyu zooparku ye ornitopark rozmishenij poblizu stavkiv z protokami ta ostrivcyami V ornitoparku narahovuyut ponad 60 riznovidiv ptahiv lebedi fazani kachki leleki gusi yegipetski ta indijski strausi afrikanski Krim togo u zapovidniku vodyatsya taki ridkisni dlya Ukrayini ptahi yak pivdennoamerikanskij nandu ta avstralijskij emu Drohva najbilshij sered ptahiv Ukrayini Straus doroslij iz malyukom Fazan Karibskij flamingo Teritoriyi prirodno zapovidnogo fondu sho vhodyat do skladu BZ Askaniya Nova Neridko ogoloshennyu nacionalnogo parku abo zapovidnika pereduye stvorennya odnogo abo kilkoh ob yektiv prirodno zapovidnogo fondu miscevogo znachennya Vnaslidok cogo velikij BZ zreshtoyu poglinaye ranishe stvoreni PZF Prote yihnij status zazvichaj zberigayut Do skladu teritoriyi biosfernogo zapovidnika Askaniya Nova vhodyat taki utvorennya PZF Ukrayini Dendrologichnij park zagalnoderzhavnogo znachennya Askaniya Nova Zagalnozoologichnij zakaznik miscevogo znachennya Askanijskij BioriznomanittyaRoslinnij svit Flora vishih roslin zapovidnogo stepu za danimi riznih doslidzhen skladala 451 478 vidiv Za rezultatami analizu poperednih floristichnih zveden potochnih reinventarizacijnih obstezhen 2003 2010 rr ta kritichnoyi reviziyi gerbarnih kolekcij konspekt sudinnoyi flori prirodnogo yadra zapovidnika narazi stanovit 509 vidiv U zapovidniku viyavleno 6 vidiv sudinnih roslin z Chervonogo spisku MSOP 9 vidiv z Yevropejskoyi Chervonoyi knigi 20 z Chervonoyi knigi Ukrayini 2 z Dodatku I Bernskoyi konvenciyi razom 26 vidiv Astragal Genninga Astragalus henningii Steven Klokov MSOP YeChS ChKU Astragal zignutij Astragalus reduncus Pall MSOP YeChS ChKU Voloshka Taliyeva Centaurea taliewii Kleopow MSOP ChKU Pisochnik zhorstkij Eremogone rigida M Bieb Fenzl MSOP Zhovtozillya dniprovske Senecio borysthenica DC Andrz ex Czern YeChS Zaliznyak gibridnij Phlomis hybrida Zelen YeChS Zaliznyak skifskij Phlomis scythica Klokov et Des Shost YeChS ChKU Zirkoplidnik chastuhovij Damasonium alisma Mill ChKU Plodorizhka ridkokvitkova Orchis laxiflora Lam ChKU Karagana skifska Caragana scythica Kom Pojark YeChS ChKU Kovila volosista Stipa capillata L ChKU Kovila Lessinga Stipa lessingiana Trin et Rupr ChKU Kovila azovska Stipa maeotica Klokov et Ossycznjuk ChKU Kovila ukrayinska Stipa ucrainica P Smirn ChKU Lamkokolosnik sitnikovij Psathyrostachys juncea Fisch Nevski ChKU Lonok Bibershtajna Linaria biebersteinii Besser MSOP Plakun chebrecelistij Lythrum thymifolia L ChKU Ruslicya ugorska Elatine hungarica Moesz ChKU Ryabchik malij Fritillaria meleagroides Patrin ex Schult et Schult f ChKU Sitnik krugloplodij Juncus sphaerocarpus Nees ChKU Tyulpan skifskij Tulipa scythica Klokov et Zoz ChKU Tyulpan Shrenka Tulipa schrenkii Regel ChKU Ferula shidna L BERN Chasnik Regelya Allium regelianum A Becker ex Iljin MSOP YeChS BERN ChKU Chasnik skifskij Allium scythicum Zoz YeChS ChKU Shavel ukrayinskij Rumex ucranicus Fisch ex Spreng YeChS Do II vidannya Zelenoyi knigi Ukrayini 2009 zaneseni 5 formacij roslinnosti askanijskogo stepu migdalyu stepovogo Amygdaleta nanae karagani skifskoyi Caraganeta scythicae kovili Lessinga Stipeta lessingianae kovili ukrayinskoyi Stipeta ucrainicae ta kovili volosistoyi Stipeta capillatae Tvarinnij svit U zapovidniku zareyestrovano blizko 1160 vidiv chlenistonogih Gerpetofauna predstavlena 2 vidami zemnovodnih ropuha zelena zhaba ozerna i 7 vidami plazuniv yashirka prudka vuzhi zvichajnij i vodyanij midyanka zvichajna polozi zhovtocherevij i sarmatskij gadyuka stepova Do aborigennoyi teriofauni vhodyat za riznimi danimi blizko 25 vidiv ssavciv u tomu chisli lisicya zayec sirij thir stepovij kunicya kam yana 11 vidiv grizuniv babak stepovij hovrah malij tushkan velikij slipachok zvichajnij hom yak zvichajnij hom yachok sirij polivka gurtova ta in 3 vidi kazhaniv vechirnicya ruda netopir karlik lilik dvokolirnij bilozubka mala neregulyarno na zapovidnij teritoriyi z yavlyayutsya vovk sarna yevropejska askanijskij olen blagorodnij i dika svinya U rizni pori roku prolitaye ponad 270 vidiv ptahiv z yakih 107 vidiv zalishayutsya na gnizduvannya Sered nih ye bagato raritetnih vidiv tvarin zanesenih do Chervonoyi knigi Ukrayini ta inshih prirodoohoronnih dokumentiv GalereyaStepova dilyanka navesni kvituye lon Stepova dilyanka zapovidnika vlitku Stepova dilyanka zapovidnika vlitku Kovila v stepuPosilannyahttp www unesco org new en natural sciences environment ecological sciences biosphere reserves europe north america ukraine askaniya nova Sharleman M V Do pohodzhennya nazvi Chapli Visnik prirodoznavstva 1927 1 2 S 66 67 ukr 3 bereznya 2018 Arhiv originalu za 26 veresnya 2021 Procitovano 26 veresnya 2021 Nacionalne upravlinnya okeanichnih i atmosfernih doslidzhen Arhiv originalu za 30 travnya 2020 Procitovano 11 bereznya 2021 Priazov ya Novini 9 kvitnya 2022 Hersonskij zapovidnik Askaniya Nova v okupaciyi zbiraye pozhertvi cherez brak koshtiv Radio Svoboda originalu za 6 lipnya 2022 Procitovano 19 serpnya 2022 Andrij Gerasim 31 bereznya 2023 Zapovidnik Askaniya Nova rik proisnuvav v okupaciyi yak ukrayinska ustanova Yak ce vdalosya Teksti Okupanti vzyali pid kontrol zapovidnik Askaniya Nova RBK Ukraina ukr Procitovano 28 bereznya 2023 Rosiya vivozit tvarin z Askaniyi Novoyi Navisho ce okupacijnij vladi O More Sity ukr Procitovano 30 kvitnya 2024 Arhiv originalu za 7 kvitnya 2017 Procitovano 26 travnya 2022 Arhiv originalu za 13 travnya 2016 Procitovano 13 kvitnya 2016 Arhiv originalu za 30 kvitnya 2019 Procitovano 30 kvitnya 2019 Informaciya na sajti 7 chudes Ukrayini Arhiv originalu za 1 grudnya 2012 Procitovano 13 kvitnya 2016 MONITOR WHOLE SKY URL OCLC 796720402 procitovano 24 lyutogo 2022 Zapovedniki SSSR Zapovedniki Ukrainy i Moldavii Otv red V E Sokolov E E Syroechkovskij M Mysl 1987 271 s s 114 138 Shapoval V V Re inventory results of a vascular flora of the ascanian steppe for 2003 2010 8th European Dry Grassland Meeting Dry Grassland of Europe biodiversity classification conservation and management Uman 13 17 June 2011 Abstracts amp Excursion Guides Uman Publisher polygraphic center Vizavi 2011 P 58 PDF Arhiv originalu PDF za 23 zhovtnya 2015 Procitovano 8 sichnya 2016 Petrochenko V I Priroda Ukrayini Tvarinnij svit Zemnovodni Plazuni biogeograf atlas Zaporizhzhya 2014 32 s Fauna Ukrayini Ohoronni kategoriyi dovidnik Za red O V Godlevskoyi G V Fesenka Kiyiv 2010 80 sLiteratura pro zapovidnik Askaniya Nova Najvazhlivishi publikaciyi z istoriyi zapovidnika 1845 Teetzmann Franz Ueber die Sudrussischen Steppen und uber die darinim Taurischen Gouvernement belegenen Besitzungen des Herzogs von Anhalt Kothen Beitragezur Kenntniss des Russischen Reiches und der angranzenden Lander Asiens Elftes Bandchen St Petersburg 1845 S 3 137 1889 Falz Fein Creation d un Jardin Zoologiqueen Russie par M Falz Fein Bulletin Bimensuel de la Societe Nationale D Acclimatation de France 4 Serie Tome VI 1889 Trente Sixiemeannee Paris au Siege de la Societe 20 Novembre1889 P 953 956 1903 Heck L Im Zoologischen Paradiesgarten Herbsttage in Friedrich Falz Fein Tierpark zu Askania Nova Mit 38 Abb In der Taurischen Steppe Herbsttage bei Friedrich Falz Fein in Askania Nova Von Prof Dr L Heck Direktor des Zoologischen Gartens in Berlin 1902 1903 S 17 38 Heck L Steppe und Steppen wirtschaft Herbsttage in Friedrich Falz Fein In der Taurischen Steppe Herbsttage bei Friedrich Falz Fein in Askania Nova Von Prof Dr L Heck Direktor des Zoologischen Gartens in Berlin 1902 1903 S 1 16 1911 Ivanov M F Akklimatizacionnyj zoologicheskij sad F E Falc Fejna v Askanii Nova Tavricheskoj gubernii Estestvoznanie i geografiya 1911 3 S 1 19 Malyshev S Zoologicheskij Sad F Fejna k otchetu o komandirovke v Ask Nova Trudy SPB Obsh Estestvoispytatelej 1911 5 7 S 253 270 Markov M Askaniya Nova Lyubitel prirody 1911 12 S 385 392 1913 Soffel Karl und Else ImSteppenparkzuAskania Nova EinTierparadies in Sud Russland WestermannsMonatshefte Braunschweig und Berlin 1913 1 12 S 393 478 Pachoskij I K Botanicheskaya ekskursiya v Askaniya Nova i na Sivash Zapiski Krymskogo obshestva estestvoispytatelej i lyubitelej prirody 1913 T 2 S 128 148 1915 Zalesskij K Zapovednaya step F E Falc Fejna v Askanii Novoj Byulleteni Harkovskago obshestvava lyubitelej prirody 1915 5 S 17 32 Kozlov P K Askaniya Nova Pervye opyty akklimatizacii zhivotnyh v Rossii Postoyannaya komissiya narodnyh chtenij pri Ministerstve Narodnogo Prosvesheniya 309 1915 43 s Kozlov P K V yuzhno russkih stepyah Gazeta Russkie Vedomosti 136 ot 14 VI 1915 g 1918 K sudbam Askanii Nova Byulleten Harkovskago obshestva lyubitelej prirody 1918 1 S 13 Kozlova E V Pisma iz zemnogo raya Askaniya Nova Byulleteni Harkovskago obshestva lyubitelej prirody 1918 1 S 1 6 1919 Falz Fein Fr Berichtuber die Falz Fein Sitzung in der Staatlichen Stellefur Naturdenkmalp flege in Preussen Berlin am 1 Februar 1919 Sonderabdruckaus Beitragezur Naturdenkmalp flege Band VI Heft 3 Berlin 1919 S 249 287 Falz Fein Fr Einigesuber den Tierpark von Askania Nova und seine Entstehung Sitzungsbericht der Gesellschaft naturforschen der Freundezu Berlin 1919 7 S 296 302 Falz Fein Friedrich Uber das letzteAuftreten des Wildpferdes in Sudrussland Taurisches Gouvernementaus Ges Naturf Freunde Berlinann 1919 nr 5 P 196 205 Sharleman M Askaniya Nova pershij narodnij zapovidnij park Visti prirodnichoyi sekciyi Ukrayinskogo naukovogo tovaristva 1919 T 1 chislo 3 4 S 122 1921 Sharleman M Pershij derzhavnij Stepovij Zapovidnik Askaniya Nova Kiyiv 1921 8 s 1922 Yanata O Askaniya Nova Pershij stepovij zapovidnik Ukrayini Nauka na Ukrayini 1922 2 S 124 127 1923 Averin V G Askaniya Nova Ohota i Rybolovstvo 1923 5 6 S 31 54 Brauner A A Askaniya Nova Yuzhnaya ohota 1923 6 8 S 15 16 Pachosskij I K Nablyudeniya nad rastitelnym pokrovom stepej Askanii Nova Izvestiya Gosudarstvennogo Stepnogo Zapovednika Askaniya Nova Herson Gostipografiya 2 imeni V I Lenina 1923 2 S 1 32 Pachoskij I K Spisok rastenij obitayushih na territorii Gosudarstvennogo zapovednika Askaniya Nova Izvestiya Gosudarstvennogo Stepnogo Zapovednika Askaniya Nova Herson Gostipografiya 2 imeni V I Lenina 1923 2 S 97 144 Snigirevskij C Spisok ptahiv sho sposterigalisya na ostrovah Sivasha Petrivka i Uzgan Tugaj z 13 po 15 travnya 1922 roku Ukrayinskij zoologichnij zhurnal Byuleten zoologichnoyi sekciyi Ch 2 1923 S 6 10 1924 Dergunov N I Dikaya fauna Askanii Askaniya Nova Stepnoj zapovednik Ukrainy Sb statej pod red prof M Zavadovskogo i B K Fortunatova Moskva Gosudarstvennoe izdatelstvo 1924 S 199 260 Priroda i kultura Kniga pervaya Zavadovskij M Zadachi i plan rabot Askanii Nova Plany issledovaniya v zooparke Askaniya Nova po otdelu eksperimentalnoj biologii Priroda i ohota na Ukraine 1924 1 2 S 237 239 Zavadovskij M Fortunatov B K sudbam Askanii Nova Izvestiya 1924 83 10 04 1924 Zavadovskij M M Obshij ocherk i istoriya razvitiya Askanii Nova Askaniya Nova Stepnoj zapovednik Ukrainy Sb statej pod red prof M Zavadovskogo i B K Fortunatova Moskva Gosudarstvennoe izdatelstvo 1924 S 1 60 Priroda i kultura Kniga pervaya Kozhevnikov G Kulagin i Zavdovskij M Fortunatov B K sudbam Askaniya Nova Izvestiya C I K Soyuza S S R i V C I K Sovet 1924 83 2118 10 apr 4 Fortunatov B K Dva goda zhizni Askanii Nova 1921 1922 Askaniya Nova Stepnoj zapovednik Ukrainy Sb statej pod red prof M Zavadovskogo i B K Fortunatova Moskva Gosudarstvennoe izdatelstvo 1924 S 61 80 Priroda i kultura Kniga pervaya Fortunatov B K Zoopark Askaniya Nova Stepnoj zapovednik Ukrainy Sbornik statej pod red prof M Zavadovskogo i B K Fortunatova Moskva Gosudarstvennoe izdatelstvo 1924 S 115 197 Priroda i kultura Kniga pervaya 1926 Desyatova Shostenko N Rastitelnost 1 go Gosudarstvennogo zapovednika Chapli Askaniya Nova im X Rakovskogo Dnevnik Vsesoyuznogo sezda botanikov v Moskve v yanvare 1926 g S 78 Teetcmann F Pro pivdenno rosijski stepi ta pro mayetki gercoga Angalt Ketenskogo sho znahodyatsya v Tavriyi Visti DerzhavnogoStepovogoZapovidnika Chapli im H Rakovskogo k Askaniya Nova Rik 1924 T III Harkiv 1926 S 121 146 Sharleman M Materiali do ornitofauni Derzhavnogo StepovogozapovidnikaChapli ta jogo rajonu VistiDerzhavnogoStepovogoZapovidnika Chapli im H Rakovskogo k Askaniya Nova Rik 1924 T III Harkiv 1926 S 47 94 Sharleman M Snigirevskij S Materiyali do bibliografiyi pro Derzhavnij Stepovij Zapovidnik Chapli kol Askaniya Nova Visti Derzhavnogo Stepovogo Zapovidnika Chapli im H Rakovskogo k Askaniya Nova Rik 1924 T III Harkiv 1926 S 105 108 1927 Kozlov P Akademik Kozlov pro suchasnij stan Derzhavnogo Zapovidnika Chapli kol Askaniya Nova im Rakovskogo Visnikprirodoznavstva 1927 3 4 S 208 209 Kozlov P Gosudarstvennyj zapovednik Askaniya Nova Izvestiya 1927 226 4 10 1927 1928 Brauner A Spisok mlekopitayushih Zapovednika Askaniya Nova Visti Derzhavnogo stepovogo zapovidnika Chapli Kol Askaniya Nova Harkiv NKO DVU 1928 T IV S 10 24 Visockij G M Pro lisovi nasadzhennya parkiv Zapovidnika Chapli Visti Derzhavnogo Stepovogo Zapovidnika Chapli im H Rakovskogo k Askaniya Nova Rik 1928 T IV Za redakciyeyu kolegiyi Kolodko M M Averin V G Gomon Yu T Yanata O A Harkiv 1928 S 69 80 Desyatova Shostenko N A Rastitelnost gos zapovednika Chapli byvsh Askaniya Nova Stepnoj zapovednik Chapli Askaniya Nova Sb statej pod red M N Kolodko i B K Fortunatova M L Gos izd 1928 S 125 145 Desyatova Shostenko N A i Shalyt M Rastitelnye associacii stepej 1 go Gosudarstvennogo zapovednika Chapli byvsh Askaniya Nova Dnevnik Vsesoyuznogo sezda botanikov v Leningrade v yanvare 1928 g Leningrad 1928 S 224 Savinov M Franceson V Dopovidna zapiska pro doslidzhennya gruntiv derzhavnogo stepovogo zapovidnika Askaniya Nova Materiyali sho za nimi zrobleno visnovki ekspertnoyi komisiyi Pidrozdil A Dopovidi ustanov zapovidnika Visti Derzhavnogo Stepovogo Zapovidnika Chapli im H Rakovskogo k Askaniya Nova Rik 1926 T V Harkiv 1928 S 89 90 Savinov N I Francesson V A Materialy k poznaniyu pochv i lessovoj tolshi stepi Goszapovednika Chapli Visti Derzhavnogo stepovogo zapovidnika Chapli 1928 S 30 111 Sokolov V Materialy k izucheniyu ornitofauny Pervogo Gosudarstvennogo Zapovednika Chapli Visti Derzhavnogo Stepovogo Zapovidnika Chapli im H Rakovskogo k Askaniya Nova Rik 1928 T IV Za redkciyeyu kolegiyi Kolodko M M Averin V G Gomon Yu T Yanata O A Harkiv 1928 S 26 68 Shalit M Koloniya angaltskih poselenciv Askaniya Nova 3 III 1828 I Derzhavnij Stepovij Zapovidnik Ukrayini Chapli 1928 Visnikprirodoznavstva 1928 3 4 S 157 167 1929 Kolodko M Do storichchya i suchasnogo stanu Askaniyi Nova nini Pershogo Stepovogo Derzhavnogo zapovidnika Chapli 1828 1928 Visti Derzhavnogo Stepovogo Zapovidnika Chapli k Askaniya Nova T VI Rik 1928 Askaniya Nova Melitopolska okruga Vidannya Derzhavnogo Stepovogo Zapovidnika Chapli k Askaniya Nova 1929 S 6 12 Desyatova Shostenko N Shalit M Bibliografiya DerzhavnogoStepovogoZapovidnika Chapli kol Askaniya Nova Visti Derzhavnogo Stepovogo Zapovidnika Chapli k Askaniya Nova T VII Rik 1928 Za redakciyeyu kolegiyi Mashura S vidp redaktor Averin V Desyatova Shostenko N Kolodko M Prof Yanata O Vidannya Derzhavnogo Stepovogo Zapovidnika Chapli k Askaniya Nova Askaniya Nova Melitopolska okruga 1929 1930 S 201 203 Medvedev S I O rasprostranenii nasekomyh v Yuzhnom Zadneprove Visti Derzhavnogo Stepovogo Zapovidnika Chapli k Askaniya Nova T VII Rik 1928 Za redakciyeyu kolegiyi Mashura S vidp redaktor Averin V Desyatova Shostenko N Kolodko M Prof Yanata O Vidannya Derzhavnogo Stepovogo Zapovidnika Chapli k Askaniya Nova Askaniya Nova Melitopolska okruga 1929 1930 S 5 27 Medvediv S Korotke poperednye povidomlennya pro harakter entomofavni prirodnogo rajonu zapovidnika Chapli Zbirnik prac zoologichnogo muzeyu Ch 7 Praci naukovo doslidnogo fizichno Matematichnogo Viddilu 1929 T XIII Vip I S 21 26 Shalit M Velikij Chapelskij pid v Askaniyi Nova ta jogo roslinnist roku 1927 1928 Visti Derzhavnogo Stepovogo Zapovidnika Chapli k Askaniya Nova T VII Rik 1928 redakciyeyu kolegiyi Mashura S vidp redaktor Averin V Desyatova Shostenko N Kolodko M Prof Yanata O Vidannya Derzhavnogo Stepovogo Zapovidnika Chapli k Askaniya Nova Askaniya Nova Melitopolska okruga 1929 1930 S 165 199 Shalit M Deyakividomosti za proces vidnovlennya stepovoyi roslinnosti na perelogah Derzhavnogo stepovogo zapovidnika Chapli kol Askaniya Nova Visti Derzhavnogo Stepovogo Zapovidnika Chapli k Askaniya Nova T VII Rik 1928 Za redakciyeyu kolegiyi Mashura S vidp redaktor Averin V Desyatova Shostenko N Kolodko M Prof Yanata O Vidannya Derzhavnogo Stepovogo Zapovidnika Chapli k Askaniya Nova Askaniya Nova Melitopolska okruga 1929 1930 r S 139 152 Sharleman M Borzakivskij O Chapli Derzhavnij stepovij zapovidnik H K 1929 48 s Osnovni dzherela Enciklopediya ukrayinoznavstva Slovnikova chastina v 11 t Naukove tovaristvo imeni Shevchenka gol red prof d r Volodimir Kubijovich Parizh Nyu Jork Molode zhittya 1955 1995 ISBN 5 7707 4049 3 Ukrayinska radyanska enciklopediya u 12 t gol red M P Bazhan redkol O K Antonov ta in 2 ge vid K Golovna redakciya URE 1974 1985 Malij slovnik istoriyi Ukrayini vidpov red V A Smolij K Libid 1997 464 s ISBN 5 325 00781 5 Antifeev D A Golovanova G Ya Ot Orlovo do Askanii Melitopolskij krayeznavchij zhurnal 17 2021 s 43 50Vidatni osobistosti sho pracyuvali u zapovidniku Askaniya NovaStanchinskij Volodimir Volodimirovich Fortunatov Boris Kostyantinovich Brauner Oleksandr Oleksandrovich Shalit Mihajlo Solomonovich Desyatova Shostenko Nataliya Oleksiyivna Sharleman Mikola Vasilovich Pachoskij Josip Konradovich Falc Fejn Fridrih Eduardovich Medvyedyev Sergij Ivanovich Zavadovskij Mihajlo Mihajlovich Kozlov Petro Kuzmich Siyanko Klimentij YevdokimovichPosilannyaASKANIYa NOVA 26 kvitnya 2016 u Wayback Machine Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini Kiyiv Naukova dumka 2003 T 1 A V 688 s il Oficijnij sajt 4 travnya 2013 u Wayback Machine Perlina stepu Ukrayinskij tizhden 36 149 09 2010 S 62 65 22 lyutogo 2013 u Wayback Machine UNIAN Askaniya Nova afrikanski korovi koni Przhevalskogo i moloko antilopi 11 travnya 2012 u Wayback Machine Seriya dokladnih fotorozpovidej pro zapovidnik Askaniya Nova 9 veresnya 2015 u Wayback Machine Askaniya Nova 24 kvitnya 2016 u Wayback Machine na sajti 7 chudes Ukrayini http uprom info Nacionalnij promislovij portal 15 zhovtnya 2018 Arhiv originalu za 15 zhovtnya 2018 Procitovano 15 zhovtnya 2018 Najbilshij stepovij zapovidnik Yevropi potrebuye dopomogi 14 08 2022 na sajti dniprotoday Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Askaniya Nova zapovidnik