Ця стаття не містить . (21 січня 2021) |
Територія сучасного Маріуполя була заселена людьми ще з найдавніших часів: тут була знайдена стоянка людей давньої кам'яної доби (40-10 тис. років тому).
Неоліт
Сурська культура
У VI тисячолітті до н. е. в Приазов'ї під впливом Малої і Передної Азії склався свій центр ранніх (сурських, 5700—4350 років до н. е.) неолітичних культур (новокам'яна доба). Тваринництво тут розвивалося за моделлю Східної Європи (домінування корів і овець), розвивалось гончарство, було глинобитне житло, вирощували ячмінь, просо, карликову пшеницю.
Сурські громади розселилися на території Подніпров'я, Приазов'я (у тому числі в низов'ї річки Молочної: поселення Семенівка-1 і Кам'яна Могила-1, відомий грот «Чурінг» й печера «Колдун»), однак на території самого Маріуполя ранніх неолітичних поселень немає.
Маріупольський могильник
Археологічні розкопки унікального Маріупольського могильника (могильник виявлений у 1930 р. під час будівництва заводу «Азовсталь») на території лівого берега Кальміусу виявили пізньонеолітічне родоплемінне поховання (5500-5200 років до нашої ери) нижньодінської культури.
Було знайдено 122 поховання людей, кераміку, поховальний інвентар, мушлі молюсків, пластини і скребки з кременю, намиста(в тому числі у вигляді півмісяця, які, як припускають, відігравали роль грошей), поховальні савани, охру — символ крові та вогню, якою осипали трупи померлих та інші предмети. На керамічному посуді вчені побачили орнаментальний малюнок, який був незмінним у всіх похованнях від Дніпра до Дону.
У людей, похованих у Маріупольському могильнику, була розвинена релігійна система (існували амулети, фігурки биків-фетишів, булави, близьке розташування до річки, якою, за багатьма віруваннями, душі мертвих вирушали в інший світ).
Серед знахідок — 2 вирізьблені фігурки бика — зразки реалістичного мистецтва, перламутрове намисто, нашивки для одягу із ікл кабана, прясельце (знаряддя ткацтва). Останки належали людям європеоїдної раси, що мали великий зріст (172–174 см), дуже довгі ноги, масивний скелет.
Маріупольський могильник дав назву області поширення кількох подібних між собою археологічних культур доби розвинутого неоліту — початку енеоліту — Маріупольська культурно-історична область, що включала культури: азово-дніпровську, нижньодонську (воронізько-дінську) самарську на Волзі, надкаспійську та групу пам'яток у дніпро-донецькому регіоні.
З археологічних даних відомо, що частина населення нижньодінської культури близько 5100 року до н. е. під тиском посушливого клімату пішла в Західне Поозів'я й оселилася поруч із племенами сурської культури. В результаті їх взаємодії з'явилася нова культура — азово-дніпровська (5100—4350 до н. е.).
Крім Маріупольського могильника новокам'яні стоянки в Поозів'ї є Роздорське, Самсонове, Раковинний Яр, 5 поховань на хуторі Каратайове (Ростов-на-Дону).
Мідна та Бронзова доба
На початку першого тисячоліття до нашої ери в північному Приазов'ї жили племена піннерійців, що займалися скотарством і землеробством.
У курганах «Кам'яних могил» та й у самому місті (курган на перетині проспекту Будівельників і , у народі — «Зелена гірка», на стародавніх картах — «Дід»), знайдені сліди племен епохи міді-бронзи (5-4 тис. років тому).
В 1993 році при будівництві водогону, що проходив по окраїні кургану «Зелена гірка», були знайдені кістки, виявлено три поховання, яких відносять до бронзової доби.
Скіфо-сарматська доба
Не виключено, що в кургані Зелена гурка також перебувають поховання скіфо-сарматського періоду.
Приозівські степи стали батьківщиною для багатьох античних племен (2,5-2 тис. років тому): у VII столітті до нашої ери в Приозів'я через Дон прийшли скіфи, а через п'ять сторіч їх витіснили сармати.
Велике переселення народів
У IV столітті в степу Північного Приазов'я з'явились гуни. Їхня навала надовго загальмувала тут розвиток економіки та культури.
Упродовж майже двох сторіч територією Північного Приазов'я пересувалися різні племена, розпадалися й утворювалися племінні союзи. Найзначнішими із таких об'єднань був союз утургурів.
Пізніше тут хазяйнували хозари, кочували печеніги, торки, половці.
Період розвитку антського об'єднання племен відповідає III–VIII століттям н. е. і пов'язаний із розквітом Черняхівської культури, з її осілим тваринництвом, землеробством, полюванням, рибальством, писемністю (1,3-1,8 тис. років тому).
Див. також
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Cya stattya ne mistit posilan na dzherela Vi mozhete dopomogti polipshiti cyu stattyu dodavshi posilannya na nadijni avtoritetni dzherela Material bez dzherel mozhe buti piddano sumnivu ta vilucheno 21 sichnya 2021 Teritoriya suchasnogo Mariupolya bula zaselena lyudmi she z najdavnishih chasiv tut bula znajdena stoyanka lyudej davnoyi kam yanoyi dobi 40 10 tis rokiv tomu NeolitSurska kultura U VI tisyacholitti do n e v Priazov yi pid vplivom Maloyi i Perednoyi Aziyi sklavsya svij centr rannih surskih 5700 4350 rokiv do n e neolitichnih kultur novokam yana doba Tvarinnictvo tut rozvivalosya za modellyu Shidnoyi Yevropi dominuvannya koriv i ovec rozvivalos goncharstvo bulo glinobitne zhitlo viroshuvali yachmin proso karlikovu pshenicyu Surski gromadi rozselilisya na teritoriyi Podniprov ya Priazov ya u tomu chisli v nizov yi richki Molochnoyi poselennya Semenivka 1 i Kam yana Mogila 1 vidomij grot Churing j pechera Koldun odnak na teritoriyi samogo Mariupolya rannih neolitichnih poselen nemaye Mariupolskij mogilnik Arheologichni rozkopki unikalnogo Mariupolskogo mogilnika mogilnik viyavlenij u 1930 r pid chas budivnictva zavodu Azovstal na teritoriyi livogo berega Kalmiusu viyavili piznoneolitichne rodopleminne pohovannya 5500 5200 rokiv do nashoyi eri nizhnodinskoyi kulturi Bulo znajdeno 122 pohovannya lyudej keramiku pohovalnij inventar mushli molyuskiv plastini i skrebki z kremenyu namista v tomu chisli u viglyadi pivmisyacya yaki yak pripuskayut vidigravali rol groshej pohovalni savani ohru simvol krovi ta vognyu yakoyu osipali trupi pomerlih ta inshi predmeti Na keramichnomu posudi vcheni pobachili ornamentalnij malyunok yakij buv nezminnim u vsih pohovannyah vid Dnipra do Donu U lyudej pohovanih u Mariupolskomu mogilniku bula rozvinena religijna sistema isnuvali amuleti figurki bikiv fetishiv bulavi blizke roztashuvannya do richki yakoyu za bagatma viruvannyami dushi mertvih virushali v inshij svit Sered znahidok 2 virizbleni figurki bika zrazki realistichnogo mistectva perlamutrove namisto nashivki dlya odyagu iz ikl kabana pryaselce znaryaddya tkactva Ostanki nalezhali lyudyam yevropeoyidnoyi rasi sho mali velikij zrist 172 174 sm duzhe dovgi nogi masivnij skelet Mariupolskij mogilnik dav nazvu oblasti poshirennya kilkoh podibnih mizh soboyu arheologichnih kultur dobi rozvinutogo neolitu pochatku eneolitu Mariupolska kulturno istorichna oblast sho vklyuchala kulturi azovo dniprovsku nizhnodonsku voronizko dinsku samarsku na Volzi nadkaspijsku ta grupu pam yatok u dnipro doneckomu regioni Z arheologichnih danih vidomo sho chastina naselennya nizhnodinskoyi kulturi blizko 5100 roku do n e pid tiskom posushlivogo klimatu pishla v Zahidne Pooziv ya j oselilasya poruch iz plemenami surskoyi kulturi V rezultati yih vzayemodiyi z yavilasya nova kultura azovo dniprovska 5100 4350 do n e Krim Mariupolskogo mogilnika novokam yani stoyanki v Pooziv yi ye Rozdorske Samsonove Rakovinnij Yar 5 pohovan na hutori Karatajove Rostov na Donu Midna ta Bronzova dobaNa pochatku pershogo tisyacholittya do nashoyi eri v pivnichnomu Priazov yi zhili plemena pinnerijciv sho zajmalisya skotarstvom i zemlerobstvom U kurganah Kam yanih mogil ta j u samomu misti kurgan na peretini prospektu Budivelnikiv i u narodi Zelena girka na starodavnih kartah Did znajdeni slidi plemen epohi midi bronzi 5 4 tis rokiv tomu V 1993 roci pri budivnictvi vodogonu sho prohodiv po okrayini kurganu Zelena girka buli znajdeni kistki viyavleno tri pohovannya yakih vidnosyat do bronzovoyi dobi Skifo sarmatska dobaNe viklyucheno sho v kurgani Zelena gurka takozh perebuvayut pohovannya skifo sarmatskogo periodu Priozivski stepi stali batkivshinoyu dlya bagatoh antichnih plemen 2 5 2 tis rokiv tomu u VII stolitti do nashoyi eri v Prioziv ya cherez Don prijshli skifi a cherez p yat storich yih vitisnili sarmati Velike pereselennya narodivU IV stolitti v stepu Pivnichnogo Priazov ya z yavilis guni Yihnya navala nadovgo zagalmuvala tut rozvitok ekonomiki ta kulturi Uprodovzh majzhe dvoh storich teritoriyeyu Pivnichnogo Priazov ya peresuvalisya rizni plemena rozpadalisya j utvoryuvalisya pleminni soyuzi Najznachnishimi iz takih ob yednan buv soyuz uturguriv Piznishe tut hazyajnuvali hozari kochuvali pechenigi torki polovci Period rozvitku antskogo ob yednannya plemen vidpovidaye III VIII stolittyam n e i pov yazanij iz rozkvitom Chernyahivskoyi kulturi z yiyi osilim tvarinnictvom zemlerobstvom polyuvannyam ribalstvom pisemnistyu 1 3 1 8 tis rokiv tomu Div takozhBronzova doba Yamna kultura Kurgan Did Mariupol