Роздорське I (рос. Раздорское I) — багатошарове археологічне поселення на території сучасної станиці Роздорська, Усть-Донецький район, Ростовська область.
Роздорське I | |
---|---|
47°32′32″ пн. ш. 40°40′03″ сх. д. / 47.54228300002777274° пн. ш. 40.667544000027774587° сх. д.Координати: 47°32′32″ пн. ш. 40°40′03″ сх. д. / 47.54228300002777274° пн. ш. 40.667544000027774587° сх. д. | |
Країна | Росія |
Розташування | Роздорська |
Тип | пам'ятка і археологічна пам'ятка |
Перша згадка | середина 1950-х |
Роздорське I Роздорське I (Росія) | |
Опис
Це поселення було відкрито ростовськими краєзнавцями ще в середині 50-х років. Працівники археологічної групи під керівництвом Т.Д. Біланівської зробили пам'ятника і в 1959 році вивчили випадково знайдене на його площі поховання часів середньої бронзи.
Навесні 1981 року за виликої та тривалої повені був розмитий правий берег Дону, наслідком чого на північній стороні станиці Роздорської був виявлений великий пласт культурних шарів. У тому ж році почалося їх ретельне дослідження експедицією Ростовського університету під керівництвом В. Я. Кияшко.
Поселення утворилося в гирлі маленького яру, який створило русло джерельного струмка, що протікав від корінної тераси і впадав у Дон. Надалі територія даного археологічного поселення збільшувалася вздовж русла Дону. Але в первісному центрі завжди жили люди, таким чином все дно балки наповнилося культурними відкладеннями.
Товщина перерізу шарів Роздорського I (Червоний яр) приблизно 5,5—6 метрів. У наявності наступні шари:
- 1-й шар - неоліт, так званої раковиноярської культури;
- 2—3-й шари раннього енеоліта маріупольського типу;
- 4-й шар належить скелянській культурі,
- 5—6-й шари розвиненого енеоліту;
- 7-й шар пізнього енеоліту ;
- 8-й шар ранньої бронзи рєпінського типу;
- 9-й шар середньої бронзи катакомбного типу;
- 10—12-й шари пізньої бронзи;
- 13-й шар ранньої залізної доби (IV—III ст. до Р.Х.);
- 14-й шар салтово-маяцької культури;
- 15-й шар донської козацької станиці кінця XVIII — початку XX століть.
Археологічні поселення (Раковинний Яр та Червоний Яр) співіснували паралельно і повне їх дослідження дає можливість відстежити процес освоєння цих земель. Більш старі і багаті реліквіями нижні пласти Раковинного Яру підтверджують, що в ранньому неоліті спочатку люди жили тільки на острові. Пізніше на корінному березі в бухті в точці переправи з'явився ще одне менше поселення. У пізньому неоліті обидва поселення мирно співіснували, а в ранньому бронзовому столітті в результаті впливу різних факторів основним стало Роздорське I, а острівні поселення прийшли в занепад.
У 2015 році комплексна експедиція під проводом Р. Н. Поплієвко в рамках робіт за грантами спільно з РРОО «Донське археологічне товариство» і етно-археологічним комплексом «Загублений Світ» і науковими співробітниками цих установ А. В. Цибриєм і Ст. Ст. Цибриєм, провела розкопки поселення Роздорське I. Було досліджено 48 м² площі поселення в межах розкопок 2004 року. Метою експедиції було дослідження нижніх культурних шарів часів неоліту та енеоліту. В результаті розкопок значно поповнилося збори археологічних матеріалів за неоліту і енеолиту, що дає можливість провести порівняльне дослідження даного поселення з іншим поселенням кінця кам'яної доби, які знаходяться поблизу — Раковинним Яром. Під час розкопок були взяті зразки органіки і ґрунту для коригування датувань поселення та палеоекологічних реконструкцій.
У колекціях РЕМЗ представлений розкопаний археологічний матеріал, знайдений в районі Червоного Яру і безперечно відноситься до Роздорського I. Це залишки кераміки, вироби із сланцю і кварциту. Знайдені предмети зберігаються в Ростовському державному університеті і РОМКА.
Примітки
- Кияшко В.Я. «Многослойное поселение Раздорское I на Нижнем Дону», М., Наука, 1987, стор 73.
- . Архів оригіналу за 14 серпня 2009. Процитовано 25 вересня 2017.
- Архів оригіналу за 5 жовтня 2017. Процитовано 25 вересня 2017.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Rozdorske I ros Razdorskoe I bagatosharove arheologichne poselennya na teritoriyi suchasnoyi stanici Rozdorska Ust Doneckij rajon Rostovska oblast Rozdorske I47 32 32 pn sh 40 40 03 sh d 47 54228300002777274 pn sh 40 667544000027774587 sh d 47 54228300002777274 40 667544000027774587 Koordinati 47 32 32 pn sh 40 40 03 sh d 47 54228300002777274 pn sh 40 667544000027774587 sh d 47 54228300002777274 40 667544000027774587Krayina RosiyaRoztashuvannyaRozdorskaTippam yatka i arheologichna pam yatkaPersha zgadkaseredina 1950 hRozdorske IRozdorske I Rosiya OpisCe poselennya bulo vidkrito rostovskimi krayeznavcyami she v seredini 50 h rokiv Pracivniki arheologichnoyi grupi pid kerivnictvom T D Bilanivskoyi zrobili pam yatnika i v 1959 roci vivchili vipadkovo znajdene na jogo ploshi pohovannya chasiv serednoyi bronzi Navesni 1981 roku za vilikoyi ta trivaloyi poveni buv rozmitij pravij bereg Donu naslidkom chogo na pivnichnij storoni stanici Rozdorskoyi buv viyavlenij velikij plast kulturnih shariv U tomu zh roci pochalosya yih retelne doslidzhennya ekspediciyeyu Rostovskogo universitetu pid kerivnictvom V Ya Kiyashko Poselennya utvorilosya v girli malenkogo yaru yakij stvorilo ruslo dzherelnogo strumka sho protikav vid korinnoyi terasi i vpadav u Don Nadali teritoriya danogo arheologichnogo poselennya zbilshuvalasya vzdovzh rusla Donu Ale v pervisnomu centri zavzhdi zhili lyudi takim chinom vse dno balki napovnilosya kulturnimi vidkladennyami Tovshina pererizu shariv Rozdorskogo I Chervonij yar priblizno 5 5 6 metriv U nayavnosti nastupni shari 1 j shar neolit tak zvanoyi rakovinoyarskoyi kulturi 2 3 j shari rannogo eneolita mariupolskogo tipu 4 j shar nalezhit skelyanskij kulturi 5 6 j shari rozvinenogo eneolitu 7 j shar piznogo eneolitu 8 j shar rannoyi bronzi ryepinskogo tipu 9 j shar serednoyi bronzi katakombnogo tipu 10 12 j shari piznoyi bronzi 13 j shar rannoyi zaliznoyi dobi IV III st do R H 14 j shar saltovo mayackoyi kulturi 15 j shar donskoyi kozackoyi stanici kincya XVIII pochatku XX stolit Arheologichni poselennya Rakovinnij Yar ta Chervonij Yar spivisnuvali paralelno i povne yih doslidzhennya daye mozhlivist vidstezhiti proces osvoyennya cih zemel Bilsh stari i bagati relikviyami nizhni plasti Rakovinnogo Yaru pidtverdzhuyut sho v rannomu neoliti spochatku lyudi zhili tilki na ostrovi Piznishe na korinnomu berezi v buhti v tochci perepravi z yavivsya she odne menshe poselennya U piznomu neoliti obidva poselennya mirno spivisnuvali a v rannomu bronzovomu stolitti v rezultati vplivu riznih faktoriv osnovnim stalo Rozdorske I a ostrivni poselennya prijshli v zanepad U 2015 roci kompleksna ekspediciya pid provodom R N Popliyevko v ramkah robit za grantami spilno z RROO Donske arheologichne tovaristvo i etno arheologichnim kompleksom Zagublenij Svit i naukovimi spivrobitnikami cih ustanov A V Cibriyem i St St Cibriyem provela rozkopki poselennya Rozdorske I Bulo doslidzheno 48 m ploshi poselennya v mezhah rozkopok 2004 roku Metoyu ekspediciyi bulo doslidzhennya nizhnih kulturnih shariv chasiv neolitu ta eneolitu V rezultati rozkopok znachno popovnilosya zbori arheologichnih materialiv za neolitu i eneolitu sho daye mozhlivist provesti porivnyalne doslidzhennya danogo poselennya z inshim poselennyam kincya kam yanoyi dobi yaki znahodyatsya poblizu Rakovinnim Yarom Pid chas rozkopok buli vzyati zrazki organiki i gruntu dlya koriguvannya datuvan poselennya ta paleoekologichnih rekonstrukcij U kolekciyah REMZ predstavlenij rozkopanij arheologichnij material znajdenij v rajoni Chervonogo Yaru i bezperechno vidnositsya do Rozdorskogo I Ce zalishki keramiki virobi iz slancyu i kvarcitu Znajdeni predmeti zberigayutsya v Rostovskomu derzhavnomu universiteti i ROMKA PrimitkiKiyashko V Ya Mnogoslojnoe poselenie Razdorskoe I na Nizhnem Donu M Nauka 1987 stor 73 Arhiv originalu za 14 serpnya 2009 Procitovano 25 veresnya 2017 Arhiv originalu za 5 zhovtnya 2017 Procitovano 25 veresnya 2017