Артеменко Павло Данилович (12 липня 1896 — 26 серпня 1950) — радянський воєначальник, генерал-майор, страчений після того, як не пройшов перевірки з боку НКВС після свого визволення з німецького полону у 1945 році.
Артеменко Павло Данилович | |
---|---|
Артёменко, Павел Данилович | |
Народження | 12 липня 1896 Куп'янський повіт, Харківська губернія, Російська імперія |
Смерть | 10 червня 1950 (53 роки) Москва, СРСР |
Поховання | Нове Донське кладовище |
Країна | СРСР |
Приналежність | Російська імперія → СРСР |
Рід військ | сухопутні війська |
Освіта | Постріл |
Роки служби | 1915—1941 |
Звання | Генерал-майор |
Командування | 27-й стрілецький корпус |
Війни / битви | Перша світова війна Громадянська війна в Росії Польсько-радянська війна Друга світова війна |
Нагороди |
Біографія
Народився на Харківщині, навчався у чотирьохкласній школі, а потім працював на паркетній фабриці. У 1915 році Павла Артеменко призвано на службу до Російської імператорської армії. Після тримісячного військового навчання у тилу його, у чині молодшого унтерофіцера, направлено до діючої армії на Західний фронт .
Після Жовтневого перевороту, у період листопад 1917 — квітень 1918 року, Павло Артеменко знаходився у складі радянського Сумського партизанського загону та брав участь у боях з кайзерівськими військами та армією УНР під час Першої радянсько-української війни.
З квітня 1918 року Артеменко служить у РСЧА у 1-му прикордонному загоні на Сумщині, а згодом у 38-му Українському полку та 1-му стрілецькому полку Сумської фортечної бригади. З липня 1919 року він брав участь у боях проти денікінців під Охтиркою, Полтавою, Глуховим, Севськом. У тому ж році воював проти загонів Нестора Махна. Наступного року улітку Артеменко знаходився на польському фронті у Галичині та Поділлі, а потім восени воював проти українських військ генерала Тютюнника та підполковник Мордалевича.
Протягом 1920-х років Павло Артеменко продовжував військову службу, у 1927 році закінчив навчання у Київській об'єднаній військовій школі. У 1930-ті роки він командував та полками, а у період 1937—1939 років — . У серпні 1939 року Артеменко призначено на посаду командувача 27-го стрілецького корпусу.
На 22 червня 1941 року 27-й стрілецький корпус було підпорядковано 5-тій армії Київської військової округи (КВО). 5-та армія мала завдання прикривати відтинок державного кордону Володава — Кристинопіль. У перші дні німецького вторгнення 27-й корпус Артеменко брав участь у танковій битві під Дубно, яка закінчилася 29 червня 1941 року повною поразкою радянських військ. При цьому 124-та дивізія потрапила в оточення та була розгромлена. Ситуація на фронті була дуже складна, вже через два тижні стрілецькі дивізії корпусу Артеменко втратили до 80% особового складу, але вони продовжували чинити опір супротивнику. З приводу цього 11 липня 1941 року командувач 5-ю армією, генерал-майор Михайло Потапов, дав позитивну характеристику рішучим та енергійним діям Артеменко. У період 8 липня — 21 серпня генерал Артеменко безпосередньо знаходився під керуванням штабу Південно-Західного фронту. У цей час його війська повільно відступали через Радомишль — Макарів — Бородянка.
У ті дні у радянського командування Південно-Західного фронту назріла необхідність відступити на лівий берег Дніпра, адже на півночі ворог прорвав фронт у районі міста Гомель та наступав великими силами на Лівобережжі на Чернігів та Київ. Оскільки тоді 27 стрілецький корпус знаходився під безпосереднім командуванням штабу фронту, то командування фронту — вочевидь для кращого контролю за маневром під час відходу за Дніпро — підпорядкувало корпус штабу 37-ї армії генерал-майора А. А. Власова. Це сталося 21 серпня 1941 року. У наступні два дні війська 5-ї армії та 27-го корпусу швидко відступали за Дніпро, залишивши відтинок фронту Чорнобиль — Ворзель. Але радянська сторона все ж не змогла повністю організувати та провести без помилок дану операцію. Артеменко втратив керування над своїми дивізіями.
Ввечері 23 серпня 1941 року передові загони німецької 111-ї піхотної дивізії розбили погано організовані частини 27-го стрілецького корпусу, захопили міст через Дніпро біля села Окунінове та облаштували плацдарм на лівому березі Дніпра. Таким чином було розірвано стик між радянськими 5-ю та 37-ю арміями, а кораблі Пінської військової флотилії (ПВФ), що діяли північніше, були відрізані від Києва, де знаходився штаб та ремонтно-постачальні бази ПВФ.
26 серпня надано наказ розформувати 27-й стрілецький корпус. З його управління сформували управління 40-ї армії, яку щойно почали утворювати. Бойові частини корпусу (на той час 87-ма та 171-ша дивізії) та сам командувач корпусом, генерал-майор Павло Артеменко, залишалися на фронті біля містечка Остер.
У першій половині вересня 1941 року Артеменко разом зі своїми стрілецькими частинами повільно відступав на південь у район Бровари — Київ, відбиваючись від атак супротивника, що наступав від містечка Остер. 18—19 вересня 37-ма армія та рештки 27-го корпусу опинилися в оточенні між населеними пунктами Бориспіль — Баришівка — Березань — Переяслав. У перші дні боїв у оточенні Артеменко енергійно діяв, що підтверджують спогади учасника тих подій [ru]. 27 вересня 1941 року Павло Артеменко разом з групою інших радянських командирів, більше не бажаючи брати участі у безнадійній боротьбі, добровільно здався у полон німцям біля села Семенівка, що південніше Березані. Про це письмово доповідав 28 лютого 1942 року полковник Н. О. Нікітін.
За це у квітні того ж року колишнього генерал-майора засудили заочно до смертної кари, як зрадника. У полоні Артеменко знаходився у Нюрнберзі та Вайсенберзі на території Німеччини. 1945 року його звільнено з полону американськими військами та передано радянським органам. З грудня того ж року Артеменко знаходився під слідством, був звільнений з військової служби та після другого розслідування справи колишнього полоненого засуджено до смертної кари 26 серпня 1950 року. У той же день Артеменко розстріляно. У 2001 році російські судові інстанції підтвердили законність вироку.
Див. також
Примітки
- Великая Отечественная. Комкоры. Военный биографический словарь / Під ред. генерал-полковника М. Г. Вожакіна. — М.: Жуковський; Кучкове поле, 2006. — . — Том 1. — 672 c. — (рос.)
- Исаев А. В. «От Дубно до Ростова» — Москва: ООО «Издательство АСТ»: Видавництво «Транзиткнига», 2004 (рос.)
- А. В. Кайнаран, Д. C. Муравов, М. В. Ющенко «Киевский укрепленный район. 1941 год. Хроника обороны» — ПП Видавництво «Волинь», 2017. — 456 с. (Серія «История фортификации») (рос.)
- Нині село затоплене Київським водосховищем, знаходилося на лівому березі Дніпра напроти дельти річки Тетерів
- Перечень № 4 управлений корпусов, входивших в состав действующей армии в годы Великой Отечественной войны 1941 - 1954 гг. Москва, 1956 рік (рос.)
- Горб М. Г. «Страну заслоняя собой» — М.: Воениздат, 1976 (рос.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Artemenko Pavlo Danilovich 12 lipnya 1896 26 serpnya 1950 radyanskij voyenachalnik general major strachenij pislya togo yak ne projshov perevirki z boku NKVS pislya svogo vizvolennya z nimeckogo polonu u 1945 roci Artemenko Pavlo DanilovichArtyomenko Pavel DanilovichNarodzhennya12 lipnya 1896 1896 07 12 Kup yanskij povit Harkivska guberniya Rosijska imperiyaSmert10 chervnya 1950 1950 06 10 53 roki Moskva SRSRPohovannyaNove Donske kladovisheKrayina SRSRPrinalezhnistRosijska imperiya SRSRRid vijsksuhoputni vijskaOsvitaPostrilRoki sluzhbi1915 1941Zvannya General majorKomanduvannya27 j strileckij korpusVijni bitviPersha svitova vijna Gromadyanska vijna v Rosiyi Polsko radyanska vijna Druga svitova vijnaNagorodiSRSRU Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Artemenko BiografiyaNarodivsya na Harkivshini navchavsya u chotirohklasnij shkoli a potim pracyuvav na parketnij fabrici U 1915 roci Pavla Artemenko prizvano na sluzhbu do Rosijskoyi imperatorskoyi armiyi Pislya trimisyachnogo vijskovogo navchannya u tilu jogo u chini molodshogo unteroficera napravleno do diyuchoyi armiyi na Zahidnij front Pislya Zhovtnevogo perevorotu u period listopad 1917 kviten 1918 roku Pavlo Artemenko znahodivsya u skladi radyanskogo Sumskogo partizanskogo zagonu ta brav uchast u boyah z kajzerivskimi vijskami ta armiyeyu UNR pid chas Pershoyi radyansko ukrayinskoyi vijni Z kvitnya 1918 roku Artemenko sluzhit u RSChA u 1 mu prikordonnomu zagoni na Sumshini a zgodom u 38 mu Ukrayinskomu polku ta 1 mu strileckomu polku Sumskoyi fortechnoyi brigadi Z lipnya 1919 roku vin brav uchast u boyah proti denikinciv pid Ohtirkoyu Poltavoyu Gluhovim Sevskom U tomu zh roci voyuvav proti zagoniv Nestora Mahna Nastupnogo roku ulitku Artemenko znahodivsya na polskomu fronti u Galichini ta Podilli a potim voseni voyuvav proti ukrayinskih vijsk generala Tyutyunnika ta pidpolkovnik Mordalevicha Protyagom 1920 h rokiv Pavlo Artemenko prodovzhuvav vijskovu sluzhbu u 1927 roci zakinchiv navchannya u Kiyivskij ob yednanij vijskovij shkoli U 1930 ti roki vin komanduvav ta polkami a u period 1937 1939 rokiv U serpni 1939 roku Artemenko priznacheno na posadu komanduvacha 27 go strileckogo korpusu Na 22 chervnya 1941 roku 27 j strileckij korpus bulo pidporyadkovano 5 tij armiyi Kiyivskoyi vijskovoyi okrugi KVO 5 ta armiya mala zavdannya prikrivati vidtinok derzhavnogo kordonu Volodava Kristinopil U pershi dni nimeckogo vtorgnennya 27 j korpus Artemenko brav uchast u tankovij bitvi pid Dubno yaka zakinchilasya 29 chervnya 1941 roku povnoyu porazkoyu radyanskih vijsk Pri comu 124 ta diviziya potrapila v otochennya ta bula rozgromlena Situaciya na fronti bula duzhe skladna vzhe cherez dva tizhni strilecki diviziyi korpusu Artemenko vtratili do 80 osobovogo skladu ale voni prodovzhuvali chiniti opir suprotivniku Z privodu cogo 11 lipnya 1941 roku komanduvach 5 yu armiyeyu general major Mihajlo Potapov dav pozitivnu harakteristiku rishuchim ta energijnim diyam Artemenko U period 8 lipnya 21 serpnya general Artemenko bezposeredno znahodivsya pid keruvannyam shtabu Pivdenno Zahidnogo frontu U cej chas jogo vijska povilno vidstupali cherez Radomishl Makariv Borodyanka U ti dni u radyanskogo komanduvannya Pivdenno Zahidnogo frontu nazrila neobhidnist vidstupiti na livij bereg Dnipra adzhe na pivnochi vorog prorvav front u rajoni mista Gomel ta nastupav velikimi silami na Livoberezhzhi na Chernigiv ta Kiyiv Oskilki todi 27 strileckij korpus znahodivsya pid bezposerednim komanduvannyam shtabu frontu to komanduvannya frontu vochevid dlya krashogo kontrolyu za manevrom pid chas vidhodu za Dnipro pidporyadkuvalo korpus shtabu 37 yi armiyi general majora A A Vlasova Ce stalosya 21 serpnya 1941 roku U nastupni dva dni vijska 5 yi armiyi ta 27 go korpusu shvidko vidstupali za Dnipro zalishivshi vidtinok frontu Chornobil Vorzel Ale radyanska storona vse zh ne zmogla povnistyu organizuvati ta provesti bez pomilok danu operaciyu Artemenko vtrativ keruvannya nad svoyimi diviziyami Vvecheri 23 serpnya 1941 roku peredovi zagoni nimeckoyi 111 yi pihotnoyi diviziyi rozbili pogano organizovani chastini 27 go strileckogo korpusu zahopili mist cherez Dnipro bilya sela Okuninove ta oblashtuvali placdarm na livomu berezi Dnipra Takim chinom bulo rozirvano stik mizh radyanskimi 5 yu ta 37 yu armiyami a korabli Pinskoyi vijskovoyi flotiliyi PVF sho diyali pivnichnishe buli vidrizani vid Kiyeva de znahodivsya shtab ta remontno postachalni bazi PVF 26 serpnya nadano nakaz rozformuvati 27 j strileckij korpus Z jogo upravlinnya sformuvali upravlinnya 40 yi armiyi yaku shojno pochali utvoryuvati Bojovi chastini korpusu na toj chas 87 ma ta 171 sha diviziyi ta sam komanduvach korpusom general major Pavlo Artemenko zalishalisya na fronti bilya mistechka Oster U pershij polovini veresnya 1941 roku Artemenko razom zi svoyimi strileckimi chastinami povilno vidstupav na pivden u rajon Brovari Kiyiv vidbivayuchis vid atak suprotivnika sho nastupav vid mistechka Oster 18 19 veresnya 37 ma armiya ta reshtki 27 go korpusu opinilisya v otochenni mizh naselenimi punktami Borispil Barishivka Berezan Pereyaslav U pershi dni boyiv u otochenni Artemenko energijno diyav sho pidtverdzhuyut spogadi uchasnika tih podij ru 27 veresnya 1941 roku Pavlo Artemenko razom z grupoyu inshih radyanskih komandiriv bilshe ne bazhayuchi brati uchasti u beznadijnij borotbi dobrovilno zdavsya u polon nimcyam bilya sela Semenivka sho pivdennishe Berezani Pro ce pismovo dopovidav 28 lyutogo 1942 roku polkovnik N O Nikitin Za ce u kvitni togo zh roku kolishnogo general majora zasudili zaochno do smertnoyi kari yak zradnika U poloni Artemenko znahodivsya u Nyurnberzi ta Vajsenberzi na teritoriyi Nimechchini 1945 roku jogo zvilneno z polonu amerikanskimi vijskami ta peredano radyanskim organam Z grudnya togo zh roku Artemenko znahodivsya pid slidstvom buv zvilnenij z vijskovoyi sluzhbi ta pislya drugogo rozsliduvannya spravi kolishnogo polonenogo zasudzheno do smertnoyi kari 26 serpnya 1950 roku U toj zhe den Artemenko rozstrilyano U 2001 roci rosijski sudovi instanciyi pidtverdili zakonnist viroku Div takozhShidnij front Persha svitova vijna Persha radyansko ukrayinska vijna Plan Barbarossa Bitva za Kiyiv 1941 Barishivskij kotelPrimitkiVelikaya Otechestvennaya Komkory Voennyj biograficheskij slovar Pid red general polkovnika M G Vozhakina M Zhukovskij Kuchkove pole 2006 ISBN 5 901679 08 3 Tom 1 672 c ISBN 5 901679 11 3 ros Isaev A V Ot Dubno do Rostova Moskva OOO Izdatelstvo AST Vidavnictvo Tranzitkniga 2004 ros A V Kajnaran D C Muravov M V Yushenko Kievskij ukreplennyj rajon 1941 god Hronika oborony PP Vidavnictvo Volin 2017 456 s Seriya Istoriya fortifikacii ISBN 978 966 690 210 1 ros Nini selo zatoplene Kiyivskim vodoshovishem znahodilosya na livomu berezi Dnipra naproti delti richki Teteriv Perechen 4 upravlenij korpusov vhodivshih v sostav dejstvuyushej armii v gody Velikoj Otechestvennoj vojny 1941 1954 gg Moskva 1956 rik ros Gorb M G Stranu zaslonyaya soboj M Voenizdat 1976 ros