Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Арма́н Емманюе́ль Софій Септіманій де Віньєро́ дю Плессі́, ге́рцог д'Егійо́н, ге́рцог де Фронса́к, герцог де Рішельє́ (фр. Armand Emmanuel Sophie Septemanie de Vignerot du Plessis, duc d'Aiguillon, duc de Fronsac, duc de Richelieu, зросійщене ім'я — Еммануї́л Йо́сипович Рішельє́ (рос. Эммануил Иосифович Ришелье); нар. 14 (25) вересня 1766, Бордо, округ Бордо, Аквітанія, Франція — пом. 17 травня 1822, Париж, Франція) — французький та російський державний діяч, військовик, рояліст. Працював міністром закордонних справ і Прем'єр-міністром Франції, а також першим градоначальником Одеси. Важливою сторінкою його біографії є участь в заселенні степів Причорномор’я і Єлисаветграду.
| Арман Емманюель дю Плессі Armand Emmanuel du Plessis | |||||||||
 | |||||||||
 | |||||||||
| |||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| 9 березня 1803 — 27 серпня 1814 | |||||||||
| Попередник: | |||||||||
| Наступник: | Томас Кобле (в. о.) Луї Олександр де Ланжерон | ||||||||
| |||||||||
| 1805 — 1814 | |||||||||
| Попередник: | Сергій Беклешов | ||||||||
| Наступник: | Олександр Рудзевич | ||||||||
| |||||||||
| 26 вересня 1815 — 29 грудня 1818 | |||||||||
| Попередник: | Шарль де Талейран-Перігор | ||||||||
| Наступник: | Жан Жозеф Дессоль | ||||||||
| |||||||||
| 26 вересня 1815 — 29 грудня 1818 | |||||||||
| Попередник: | Шарль де Талейран-Перігор | ||||||||
| Наступник: | Жан Жозеф Дессоль | ||||||||
| |||||||||
| 20 грудня 1820 — 14 грудня 1821 | |||||||||
| Попередник: | Елі Деказ | ||||||||
| Наступник: | |||||||||
| Народження: | 14 (25) вересня 1766 Бордо, округ Бордо, Аквітанія, Франція | ||||||||
| Смерть: | 17 травня 1822 (55 років) Париж, Франція | ||||||||
| Причина смерті: | інсульт | ||||||||
| Поховання: | Париж | ||||||||
| Національність: | француз | ||||||||
| Країна: | Франція і Російська імперія | ||||||||
| Релігія: | католицтво | ||||||||
| Партія: | незалежний політик | ||||||||
| Рід: | d | ||||||||
| Батько: | Луї Антуан дю Плессі | ||||||||
| Мати: | |||||||||
| Військова служба | |||||||||
| Приналежність: |  Франція Російська імперія | ||||||||
| Звання: | Драгун Генерал-лейтенант | ||||||||
| Битви: | Штурм Ізмаїла 1790 | ||||||||
| Автограф: |  | ||||||||
| Нагороди: |
| ||||||||
| | |||||||||
|
| |||||||||
Рішельє був прийнятий в королівські драгуни та отримав посаду при дворі Людовика XVI. А з початком Великої французької революції, емігрував до Російської імперії, де спочатку брав участь у російсько-турецькій війні 1787—1792 років та отримав поранення під час штурму Ізмаїла, а згодом здобув посаду градоначальника Одеси, де працював з 1803 року по 1815 рік, зробивши зі звичайного провінційного містечка, справжній європейський мегаполіс за тодішніми мірками.
Кавалер низки орденів Франції та Російської імперії. Зокрема, кавалер, офіцер та командор ордену Почесного легіону, а також кавалер Імператорського Військового ордену Святого Великомученика та Побідоносця Георгія IV-го ступеня та Імператорського ордену Святого Рівноапостольного князя Володимира II-го ступеня.
Життєпис
Перші роки
Арман Емманюель Софія Септіманія де Віньєро дю Плессі народився 25 вересня 1766 року у французькому місті Бордо, столиці однойменного округу, що у Аквітанії в сім'ї та Луї Антуана дю Плессі. Він походив з давнього аристократичного роду. Його батько був племінником відомого кардинала Армана Жана дю Плессі, дюка де Рішельє. Освіту хлопчик здобув початкову освіту вдома під керівництвом абата де Лабдана, а згодом — у Колегії дю Плесі, заснованій ще самим кардиналом де Рішельє. Коли юнаку виповнилося п'ять років у нього померла мати і його вихованням зайнявся дід Армана — Луї Франсуа, що був членом Французької академії, а також був другом Вольтера. Окрім того, вихованням юнака також займалися його тітки — де Нестлер і де Растіга.
Російська імперія
1784 року Арман став молодшим офіцером драгунського полку. Згодом герцогу довелося поїхати з Франції. Він опинився у Відні, де познайомився з Луї Олександром Андро де Ланжерон та Шарлем Жозеф де Лінєм. Саме під час цієї зустрічі молоді люди вирішили узяти участь у російсько-турецькій війні 1787—1792 років, через що поїхали до Бендерів, де потрапили у розташування князя Григорія Потьомкіна.
У ході російської компанії під час війни де Рішельє брав участь у штурмі Ізмаїла 1790 року, де був поранений. За це після битви, яку виграла російська армія, Арман Еммануель був нагороджений золотою шпагою, а також Імператорським Військовим орденом Святого Великомученика та Побідоносця Георгія IV-го ступеня.
Після подій Великої французької революції герцог був вимушений покинути батьківщину й переїхав до Російської імперії. У той же час, переїхавши у нову державу він почав стрімку кар'єру при імператриці Катерини II. Так майже відразу після переїзду до нової держави він отримав аудієнцію в імператриці, яка тривала понад годину. Після того, зокрема, де Рішельє почав військову службу у Гатчині. Там же, під час служби француз познайомився з онуком імператриці — Олександром.
Наступні роки Арман неодноразово ще приїжджав до Франції, а потім повертався до Росії. За цей час син Катерини, імператор Павло I, помер і Рішелє приїхав до імперії з нагоди сходження на престол свого друга, Олександра I. Той же, у свою чергу, допоміг Арману повернути своє майно, під час листування з Наполеоном I Бонапартом. Після переговорів, у лютому 1802 року сторони дійшли згоди і герцог повернувся у Париж. Однак, Бонапарт зажадав від Армана присягнути Французькій Республіці, на що де Рішельє відповів відмовою і повернувся у Російську імперію.
Після переїзду Рішельє, 9 березня 1803 року, був підвищений у ранзі до генерал-лейтенанта та був нагороджений Імператорським орденом Святого Рівноапостольного князя Володимира II-го ступеня.
Одеса
Після переїзду француз поселився у місті Одеса, яке російські війська захопили у ході російсько-турецької війни 1787–1792 років. Герцог поселився у будинку на розі сучасних вулиць Рішельєвської та Ланжеронівської. Окрім Армана у будинку мешкало ще 14 людей: три секретарі, іноземні консули, купці, військові та його вчитель, абат де Лабдан. 8 жовтня 1802 року було видано указ, за яким Новоросійську губернію було поділено на три: Катеринославську, Миколаївську та Таврійську. Одеса опинилася у Миколаївській губернії, але через особливе значення міста йому було відведено власне градоначальництво. 9 березня 1803 року імператор призначив Армана Емманюеля градоначальником міста. Перед приходом герцога на посаду губернатора місто дуже страждало на нестачу води та дерева для опалювання, а доходи Одеси були значно менші за видатки міської влади.
Герцог зумів знайти спільну мову з місцевим населенням, що представляли різні народи: арнаути, болгари, греки, євреї, італійці, козаки, росіяни, французи тощо. Зокрема, ногайці, що жили на цих землях ще у XIV столітті дуже шанували французького чиновника, він вирішив проблему їх розселення й окрім того, у кожному поселені збудував мечеть та будинок для мулли та його сім'ї. Згодом у краї з'явилися перші виноробні підприємства. Завдяки капіталам, що постійно надходили до міста, воно збагатилося багатьма новими гарними будинками, що їх план особисто затверджував градоначальник. У перші роки управління герцога з'явився , перша міська лікарня, собор, католицька церква та почалося будівництво карантину. Також цей період позначився початком продажу пшениці у великих розмірах до Європи. Так у 1804 році одеські купці заробили трохи більше 3,3 мільйонів російських рублів, що у 4,5 рази більше ніж два роки тому. Велику увагу градоначальник приділяв озелененню міста. Зокрема, під час його управління брат адмірала Хосе де Рібаса, Фелікс, подарував Одесі свій сад.
Місто поступово розвивалося, так за 20 років до 1812 року населення збільшилося у 100 разів і становило 20 тисяч осіб (тобто 1803 року було крихітним селом з населенням лише 200 осіб, попри що йому було призначено градоначальника). Однак саме того року в Одесі, як і в усій Новоросії спалахнула одна з найстрашніших хвороб людства — чума і це при тому, що країна почала війну із Францією у ході Наполеонівських війн. Першими померлими виявилися артисти італійської трупи, що були на гастролях в Одесі. Вони померли наприкінці липня 1812 року, однак правильний діагноз було встановлено лише через місяць спеціальною комісією, що її зібрав де Рішельє. Хвороба невблаганно розширювалася, так до листопада того ж року у місті померло, близько 1720 осіб, а випадки смертності через чуму охопили увесь регіон від Бессарабії аж до Кубані. У результаті цих подій у місті було введено загальний карантин: пересування було заборонене без спеціальних пропусків, а місто було на спеціальні ділянки. Однак, серед найбідніших жителів, ці заходи мало хто дотримувався. Тоді міська влада вирішила спалювати заражені будинки з усіма скарбами. Особливо хвороба не вчухала у районі Карантинного та Військового узвозів. І тільки у лютому 1813 року Одеса позбулася чуми і була оголошена «благополучним містом». Усього під час епідемії загинуло 2656 осіб, себто кожен 10-й, а одужало від хвороби лише 675 осіб. Усі померлі були поховані у братській могилі, що зветься .
Під кінець управління Рішельє Одесою населення міста зросло до 35 тисяч осіб, що у п'ять разів більше ніж 10 років тому. Кількість будинків зросла до 2,6 тисячі, а також постійно зводилися нові. Торговельний обіг усіх портів Чорного та Азовського морів становив 45 мільйонів російських рублів на рік, 25 з яких припадало на одну тільки Одесу. Митні збори становили близько 2 мільйонів на рік, що у сотні раз більше ніж 15 років тому. Ім'ям герцога названі в Одесі Рішельєвська вулиця, Рішельєвський ліцей, Дюківський парк, що колись належав Арману-Еммануелю, а також споруджено пам'ятник на його честь.
Прем'єр-міністр у Франції
Рішельє повернувся до Франції у 1814 році після реставрації Бурбонів і обіймав пост прем'єр-міністра у 1815—1818 і 1820—1821 роках. Його характер і його походження зробили його заступником монарха. Як особистий друг російського царя, він був також корисною фігурою у діалогах з переможцями. Брав участь у Віденському (1814/15) і Аахенському конгресі (1818 р.) країн переможців над Францією. Завдяки його зусиллям із Франції були виведені окупаційні війська, знижено суму репарацій з 700 млн до 265 млн франків і укладено домовленість між країнами-переможцями про підтримку монархії у Франції і військове втручання у випадку революційних подій. У внутрішній політиці він намагався обмежити діяльність ультраправих. Пішов у відставку у грудні 1821 р. через політичні напади з боку ліберальних та ультра-реакційних сил у парламенті. До кінця днів мав стосунки з Дезіре Кларі.
Помер 17-го травня 1822 року від апоплексичного удару. Його титул успадкував небіж Арман Франсуа Одет Шапель де Жуміак.
Сім'я
Пам'ять
Пам'ятник Арману де Рішельє в Одесі.
Див. також
Примітки
- Бондаренко, 2010, с. 31.
- . misto.odessa.ua (рос.). Архів оригіналу за 31 травня 2014. Процитовано 31 травня 2014.
- Дюк Рішельє - військовий рятівник єлисаветградців від епідемії чуми - kropyvnytskyi-yes.com.ua (укр.). 22 грудня 2022. Процитовано 22 грудня 2022.
- Бондаренко, 2010, с. 32.
- Бондаренко, 2010, с. 33.
- Бондаренко, 2010, с. 34.
- Бондаренко, 2010, с. 34—37.
- Бондаренко, 2010, с. 37.
- Бондаренко, 2010, с. 40—41.
- Бондаренко, 2010, с. 42.
Посилання
- Рішельє [ 18 листопада 2016 у Wayback Machine.] // Юридична енциклопедія : [у 6 т.] / ред. кол.: Ю. С. Шемшученко (відп. ред.) [та ін.]. — К. : Українська енциклопедія ім. М. П. Бажана, 2003. — Т. 5 : П — С. — 736 с. — .
- Рішельє Арман // Українська мала енциклопедія : 16 кн. : у 8 т. / проф. Є. Онацький. — Накладом Адміністратури УАПЦ в Аргентині. — Буенос-Айрес, 1964. — Т. 7, кн. XIII : Літери Риз — Се. — С. 1604. — 1000 екз.
- . misto.odessa.ua (рос.). Архів оригіналу за 31 травня 2014. Процитовано 31 травня 2014.
Джерела та література
- Бачинська О. А. Рішельє Арман-Еммануель-Софія-Септімані де Віньєро дю Плессі, граф де Шинон, герцог де Рішельє [ 1 грудня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2012. — Т. 9 : Прил — С. — С. 240. — .
- Ришелье, Арман Эммануэль Дюплесси // Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона : в 86 т. (82 т. и 4 доп. т.). — СПб., 1890—1907. (рос. дореф.)
- Бондаренко Н. І., Вовк Л. В., Горбатюк А. І., Закіпна Г. В., Красножон А. В., Мельниченко Л. О., Розенберг Р. М., Суворова Н. А., Тарасенко О. А., Яворська О. Л. Одесознавство. Навчальний посібник. — Одеса, 2010. — 384 с.
- Життя і справи Дюка де Рішельє. До 250-річчя від дня народження Армана-Еммануеля дю Плессі де Рішельє (1766—1822) // Дати і події [ 2 лютого 2017 у Wayback Machine.], 2016 друге півріччя : календар знамен. дат № 2 (8) / Нац. парлам. б-ка України. — Київ, 2016. — С. 62-67.
- Дульцев С. В. Французы едут в Приазовье // Мелітопольський краєзнавчий журнал, 2018, № 11, с. 25-30.
 | Це незавершена стаття про французького політика чи політикиню. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Arma n Emmanyue l Sofij Septimanij de Vinyero dyu Plessi ge rcog d Egijo n ge rcog de Fronsa k gercog de Rishelye fr Armand Emmanuel Sophie Septemanie de Vignerot du Plessis duc d Aiguillon duc de Fronsac duc de Richelieu zrosijshene im ya Emmanuyi l Jo sipovich Rishelye ros Emmanuil Iosifovich Rishele nar 14 25 veresnya 1766 Bordo okrug Bordo Akvitaniya Franciya pom 17 travnya 1822 Parizh Franciya francuzkij ta rosijskij derzhavnij diyach vijskovik royalist Pracyuvav ministrom zakordonnih sprav i Prem yer ministrom Franciyi a takozh pershim gradonachalnikom Odesi Vazhlivoyu storinkoyu jogo biografiyi ye uchast v zaselenni stepiv Prichornomor ya i Yelisavetgradu Arman Emmanyuel dyu Plessi Armand Emmanuel du PlessisArman Emmanyuel dyu PlessiPortret politika 1818 roku roboti Tomasa Lourensa Prapor 3 j Gradonachalnik Odesi 9 bereznya 1803 27 serpnya 1814 Poperednik Nastupnik Tomas Koble v o Luyi Oleksandr de Lanzheron 3 j Novorosijskij general gubernator 1805 1814 Poperednik Sergij Bekleshov Nastupnik Oleksandr Rudzevich Prapor 56 j Ministr zakordonnih sprav Franciyi 26 veresnya 1815 29 grudnya 1818 Poperednik Sharl de Talejran Perigor Nastupnik Zhan Zhozef Dessol Prapor 2 j Prem yer ministr Franciyi 26 veresnya 1815 29 grudnya 1818 Poperednik Sharl de Talejran Perigor Nastupnik Zhan Zhozef Dessol Prapor 5 j Prem yer ministr Franciyi 20 grudnya 1820 14 grudnya 1821 Poperednik Eli Dekaz Nastupnik Narodzhennya 14 25 veresnya 1766 1766 09 25 Bordo okrug Bordo Akvitaniya FranciyaSmert 17 travnya 1822 1822 05 17 55 rokiv Parizh FranciyaPrichina smerti insultPohovannya ParizhNacionalnist francuzKrayina Franciya i Rosijska imperiyaReligiya katolictvoPartiya nezalezhnij politikRid dBatko Luyi Antuan dyu PlessiMati Vijskova sluzhba Prinalezhnist Franciya Rosijska imperiya Zvannya Dragun General lejtenant Bitvi Shturm Izmayila 1790 Avtograf Nagorodi Komandor ordena Pochesnogo legionu Oficer ordena Pochesnogo legionu Kavaler ordena Pochesnogo legionu Orden Svyatogo Andriya Pervozvannogo Orden Svyatogo Volodimira 2 stupenya Orden Svyatogo Volodimira 3 stupenya Orden Svyatogo Volodimira 4 stupenya Orden Svyatogo Georgiya Mediafajli b u Vikishovishi Roboti u Vikidzherelah U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Rishelye Rishelye buv prijnyatij v korolivski draguni ta otrimav posadu pri dvori Lyudovika XVI A z pochatkom Velikoyi francuzkoyi revolyuciyi emigruvav do Rosijskoyi imperiyi de spochatku brav uchast u rosijsko tureckij vijni 1787 1792 rokiv ta otrimav poranennya pid chas shturmu Izmayila a zgodom zdobuv posadu gradonachalnika Odesi de pracyuvav z 1803 roku po 1815 rik zrobivshi zi zvichajnogo provincijnogo mistechka spravzhnij yevropejskij megapolis za todishnimi mirkami Kavaler nizki ordeniv Franciyi ta Rosijskoyi imperiyi Zokrema kavaler oficer ta komandor ordenu Pochesnogo legionu a takozh kavaler Imperatorskogo Vijskovogo ordenu Svyatogo Velikomuchenika ta Pobidonoscya Georgiya IV go stupenya ta Imperatorskogo ordenu Svyatogo Rivnoapostolnogo knyazya Volodimira II go stupenya ZhittyepisDid Armana Luyi Fransua dyu Plessi gercog de Rishelye sho zajmavsya jogo vihovannyam u ditinstvi Pershi roki Arman Emmanyuel Sofiya Septimaniya de Vinyero dyu Plessi narodivsya 25 veresnya 1766 roku u francuzkomu misti Bordo stolici odnojmennogo okrugu sho u Akvitaniyi v sim yi ta Luyi Antuana dyu Plessi Vin pohodiv z davnogo aristokratichnogo rodu Jogo batko buv pleminnikom vidomogo kardinala Armana Zhana dyu Plessi dyuka de Rishelye Osvitu hlopchik zdobuv pochatkovu osvitu vdoma pid kerivnictvom abata de Labdana a zgodom u Kolegiyi dyu Plesi zasnovanij she samim kardinalom de Rishelye Koli yunaku vipovnilosya p yat rokiv u nogo pomerla mati i jogo vihovannyam zajnyavsya did Armana Luyi Fransua sho buv chlenom Francuzkoyi akademiyi a takozh buv drugom Voltera Okrim togo vihovannyam yunaka takozh zajmalisya jogo titki de Nestler i de Rastiga Rosijska imperiya 1784 roku Arman stav molodshim oficerom dragunskogo polku Zgodom gercogu dovelosya poyihati z Franciyi Vin opinivsya u Vidni de poznajomivsya z Luyi Oleksandrom Andro de Lanzheron ta Sharlem Zhozef de Linyem Same pid chas ciyeyi zustrichi molodi lyudi virishili uzyati uchast u rosijsko tureckij vijni 1787 1792 rokiv cherez sho poyihali do Benderiv de potrapili u roztashuvannya knyazya Grigoriya Potomkina U hodi rosijskoyi kompaniyi pid chas vijni de Rishelye brav uchast u shturmi Izmayila 1790 roku de buv poranenij Za ce pislya bitvi yaku vigrala rosijska armiya Arman Emmanuel buv nagorodzhenij zolotoyu shpagoyu a takozh Imperatorskim Vijskovim ordenom Svyatogo Velikomuchenika ta Pobidonoscya Georgiya IV go stupenya Pislya podij Velikoyi francuzkoyi revolyuciyi gercog buv vimushenij pokinuti batkivshinu j pereyihav do Rosijskoyi imperiyi U toj zhe chas pereyihavshi u novu derzhavu vin pochav strimku kar yeru pri imperatrici Katerini II Tak majzhe vidrazu pislya pereyizdu do novoyi derzhavi vin otrimav audiyenciyu v imperatrici yaka trivala ponad godinu Pislya togo zokrema de Rishelye pochav vijskovu sluzhbu u Gatchini Tam zhe pid chas sluzhbi francuz poznajomivsya z onukom imperatrici Oleksandrom Nastupni roki Arman neodnorazovo she priyizhdzhav do Franciyi a potim povertavsya do Rosiyi Za cej chas sin Katerini imperator Pavlo I pomer i Rishelye priyihav do imperiyi z nagodi shodzhennya na prestol svogo druga Oleksandra I Toj zhe u svoyu chergu dopomig Armanu povernuti svoye majno pid chas listuvannya z Napoleonom I Bonapartom Pislya peregovoriv u lyutomu 1802 roku storoni dijshli zgodi i gercog povernuvsya u Parizh Odnak Bonapart zazhadav vid Armana prisyagnuti Francuzkij Respublici na sho de Rishelye vidpoviv vidmovoyu i povernuvsya u Rosijsku imperiyu Pislya pereyizdu Rishelye 9 bereznya 1803 roku buv pidvishenij u ranzi do general lejtenanta ta buv nagorodzhenij Imperatorskim ordenom Svyatogo Rivnoapostolnogo knyazya Volodimira II go stupenya Odesa Pislya pereyizdu francuz poselivsya u misti Odesa yake rosijski vijska zahopili u hodi rosijsko tureckoyi vijni 1787 1792 rokiv Gercog poselivsya u budinku na rozi suchasnih vulic Rishelyevskoyi ta Lanzheronivskoyi Okrim Armana u budinku meshkalo she 14 lyudej tri sekretari inozemni konsuli kupci vijskovi ta jogo vchitel abat de Labdan 8 zhovtnya 1802 roku bulo vidano ukaz za yakim Novorosijsku guberniyu bulo podileno na tri Katerinoslavsku Mikolayivsku ta Tavrijsku Odesa opinilasya u Mikolayivskij guberniyi ale cherez osoblive znachennya mista jomu bulo vidvedeno vlasne gradonachalnictvo 9 bereznya 1803 roku imperator priznachiv Armana Emmanyuelya gradonachalnikom mista Pered prihodom gercoga na posadu gubernatora misto duzhe strazhdalo na nestachu vodi ta dereva dlya opalyuvannya a dohodi Odesi buli znachno menshi za vidatki miskoyi vladi Gercog zumiv znajti spilnu movu z miscevim naselennyam sho predstavlyali rizni narodi arnauti bolgari greki yevreyi italijci kozaki rosiyani francuzi tosho Zokrema nogajci sho zhili na cih zemlyah she u XIV stolitti duzhe shanuvali francuzkogo chinovnika vin virishiv problemu yih rozselennya j okrim togo u kozhnomu poseleni zbuduvav mechet ta budinok dlya mulli ta jogo sim yi Zgodom u krayi z yavilisya pershi vinorobni pidpriyemstva Zavdyaki kapitalam sho postijno nadhodili do mista vono zbagatilosya bagatma novimi garnimi budinkami sho yih plan osobisto zatverdzhuvav gradonachalnik U pershi roki upravlinnya gercoga z yavivsya persha miska likarnya sobor katolicka cerkva ta pochalosya budivnictvo karantinu Takozh cej period poznachivsya pochatkom prodazhu pshenici u velikih rozmirah do Yevropi Tak u 1804 roci odeski kupci zarobili trohi bilshe 3 3 miljoniv rosijskih rubliv sho u 4 5 razi bilshe nizh dva roki tomu Veliku uvagu gradonachalnik pridilyav ozelenennyu mista Zokrema pid chas jogo upravlinnya brat admirala Hose de Ribasa Feliks podaruvav Odesi svij sad Misto postupovo rozvivalosya tak za 20 rokiv do 1812 roku naselennya zbilshilosya u 100 raziv i stanovilo 20 tisyach osib tobto 1803 roku bulo krihitnim selom z naselennyam lishe 200 osib popri sho jomu bulo priznacheno gradonachalnika Odnak same togo roku v Odesi yak i v usij Novorosiyi spalahnula odna z najstrashnishih hvorob lyudstva chuma i ce pri tomu sho krayina pochala vijnu iz Franciyeyu u hodi Napoleonivskih vijn Pershimi pomerlimi viyavilisya artisti italijskoyi trupi sho buli na gastrolyah v Odesi Voni pomerli naprikinci lipnya 1812 roku odnak pravilnij diagnoz bulo vstanovleno lishe cherez misyac specialnoyu komisiyeyu sho yiyi zibrav de Rishelye Hvoroba nevblaganno rozshiryuvalasya tak do listopada togo zh roku u misti pomerlo blizko 1720 osib a vipadki smertnosti cherez chumu ohopili uves region vid Bessarabiyi azh do Kubani U rezultati cih podij u misti bulo vvedeno zagalnij karantin peresuvannya bulo zaboronene bez specialnih propuskiv a misto bulo na specialni dilyanki Odnak sered najbidnishih zhiteliv ci zahodi malo hto dotrimuvavsya Todi miska vlada virishila spalyuvati zarazheni budinki z usima skarbami Osoblivo hvoroba ne vchuhala u rajoni Karantinnogo ta Vijskovogo uzvoziv I tilki u lyutomu 1813 roku Odesa pozbulasya chumi i bula ogoloshena blagopoluchnim mistom Usogo pid chas epidemiyi zaginulo 2656 osib sebto kozhen 10 j a oduzhalo vid hvorobi lishe 675 osib Usi pomerli buli pohovani u bratskij mogili sho zvetsya Pid kinec upravlinnya Rishelye Odesoyu naselennya mista zroslo do 35 tisyach osib sho u p yat raziv bilshe nizh 10 rokiv tomu Kilkist budinkiv zrosla do 2 6 tisyachi a takozh postijno zvodilisya novi Torgovelnij obig usih portiv Chornogo ta Azovskogo moriv stanoviv 45 miljoniv rosijskih rubliv na rik 25 z yakih pripadalo na odnu tilki Odesu Mitni zbori stanovili blizko 2 miljoniv na rik sho u sotni raz bilshe nizh 15 rokiv tomu Im yam gercoga nazvani v Odesi Rishelyevska vulicya Rishelyevskij licej Dyukivskij park sho kolis nalezhav Armanu Emmanuelyu a takozh sporudzheno pam yatnik na jogo chest Prem yer ministr u Franciyi Rishelye povernuvsya do Franciyi u 1814 roci pislya restavraciyi Burboniv i obijmav post prem yer ministra u 1815 1818 i 1820 1821 rokah Jogo harakter i jogo pohodzhennya zrobili jogo zastupnikom monarha Yak osobistij drug rosijskogo carya vin buv takozh korisnoyu figuroyu u dialogah z peremozhcyami Brav uchast u Videnskomu 1814 15 i Aahenskomu kongresi 1818 r krayin peremozhciv nad Franciyeyu Zavdyaki jogo zusillyam iz Franciyi buli vivedeni okupacijni vijska znizheno sumu reparacij z 700 mln do 265 mln frankiv i ukladeno domovlenist mizh krayinami peremozhcyami pro pidtrimku monarhiyi u Franciyi i vijskove vtruchannya u vipadku revolyucijnih podij U vnutrishnij politici vin namagavsya obmezhiti diyalnist ultrapravih Pishov u vidstavku u grudni 1821 r cherez politichni napadi z boku liberalnih ta ultra reakcijnih sil u parlamenti Do kincya dniv mav stosunki z Dezire Klari Pomer 17 go travnya 1822 roku vid apopleksichnogo udaru Jogo titul uspadkuvav nebizh Arman Fransua Odet Shapel de Zhumiak Sim yaGenealogichne derevo Pam yatnik Armanu de RishelyePam yatPam yatnik Armanu de Rishelye v Odesi Vulicya Rishelyevska v Odesi Hersoni Div takozhDezire KlariPrimitkiBondarenko 2010 s 31 misto odessa ua ros Arhiv originalu za 31 travnya 2014 Procitovano 31 travnya 2014 Dyuk Rishelye vijskovij ryativnik yelisavetgradciv vid epidemiyi chumi kropyvnytskyi yes com ua ukr 22 grudnya 2022 Procitovano 22 grudnya 2022 Bondarenko 2010 s 32 Bondarenko 2010 s 33 Bondarenko 2010 s 34 Bondarenko 2010 s 34 37 Bondarenko 2010 s 37 Bondarenko 2010 s 40 41 Bondarenko 2010 s 42 PosilannyaRishelye 18 listopada 2016 u Wayback Machine Yuridichna enciklopediya u 6 t red kol Yu S Shemshuchenko vidp red ta in K Ukrayinska enciklopediya im M P Bazhana 2003 T 5 P S 736 s ISBN 966 7492 05 2 Rishelye Arman Ukrayinska mala enciklopediya 16 kn u 8 t prof Ye Onackij Nakladom Administraturi UAPC v Argentini Buenos Ajres 1964 T 7 kn XIII Literi Riz Se S 1604 1000 ekz Arman dyu Plessi u sestrinskih Vikiproyektah Portal Biografiyi Portal Franciya Informaciya u Vikidanih Temi u Vikidzherelah Genealogiya na Rodovodi Arman dyu Plessi u Vikishovishi misto odessa ua ros Arhiv originalu za 31 travnya 2014 Procitovano 31 travnya 2014 Dzherela ta literaturaBachinska O A Rishelye Arman Emmanuel Sofiya Septimani de Vinyero dyu Plessi graf de Shinon gercog de Rishelye 1 grudnya 2016 u Wayback Machine Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2012 T 9 Pril S S 240 ISBN 978 966 00 1290 5 Rishele Arman Emmanuel Dyuplessi Enciklopedicheskij slovar Brokgauza i Efrona v 86 t 82 t i 4 dop t SPb 1890 1907 ros doref Bondarenko N I Vovk L V Gorbatyuk A I Zakipna G V Krasnozhon A V Melnichenko L O Rozenberg R M Suvorova N A Tarasenko O A Yavorska O L Odesoznavstvo Navchalnij posibnik Odesa 2010 384 s Zhittya i spravi Dyuka de Rishelye Do 250 richchya vid dnya narodzhennya Armana Emmanuelya dyu Plessi de Rishelye 1766 1822 Dati i podiyi 2 lyutogo 2017 u Wayback Machine 2016 druge pivrichchya kalendar znamen dat 2 8 Nac parlam b ka Ukrayini Kiyiv 2016 S 62 67 Dulcev S V Francuzy edut v Priazove Melitopolskij krayeznavchij zhurnal 2018 11 s 25 30 Ce nezavershena stattya pro francuzkogo politika chi politikinyu Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi Poperednik Luyi dyu Plessi 1791 17 travnya 1822 Nastupnik Poperednik Posada zasnovana Gradonachalnik Odesi 9 bereznya 1803 27 serpnya 1814 Nastupnik Tomas Koble Poperednik Sergij Bekleshov Novorosijskij general gubernator 1805 1814 Nastupnik Oleksandr Rudzevich Poperednik Sharl de Talejran Perigor Ministr zakordonnih sprav Franciyi 26 veresnya 1815 29 grudnya 1818 Nastupnik Zhan Dessol Poperednik Sharl de Talejran Perigor Prem yer ministr Franciyi 26 veresnya 1815 29 grudnya 1818 Nastupnik Zhan Dessol Poperednik Eli Dekaz Prem yer ministr Franciyi 20 lyutogo 1820 14 grudnya 1821 Nastupnik