Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Арабський націоналізм араб القومية العربية аль кавмія аль арабія світська ідеологія що стверджує єдність арабської нації

Арабський націоналізм

Арабський націоналізм

Арабський націоналізм (араб. القومية العربية‎ ‎— аль-кавмія аль-арабія) — світська ідеологія, що стверджує єдність арабської нації, яка має спільну мову, походження і проживає на території від Атлантичного до Індійського океану (арабський світ). Багато в чому близька до панарабізму, але не повністю синонімічна йому.

image
Прапор Арабського повстання — основний символ арабського націоналізму та основа для прапорів багатьох арабських держав

Термінологія

Самі араби можуть використовуватиме позначення цього поняття одне з двох слів — «кавмія» (араб. قومية‎, походить від слова, що означає «плем'я» і відноситься скоріше до «націоналізму крові») та «ватанія» (араб. وطنية‎, походить від слова «батьківщина» і належить швидше до «націоналізму ґрунту»). Якщо йдеться про панарабізм, то зазвичай використовується перше поняття, якщо ж про регіональний патріотизм — друге. Також позначення народу використовується коранічне слово «шааб» (араб. الشعب‎ Коран 49:13; пор. шуубія). Тому вищий представницький орган арабських країнах (меджліс, араб. المجلس‎ — рада) може іменуватися або як «національний» (аль-ватані), або як «народний» ("аш-шааб).

Історія

Виникнення арабського націоналізму збіглося за часом із кризою Османської імперії, підданими якої були араби, і повсюдним поширенням націоналізму на Заході і у світі.

У перші десятиліття XX століття максимум, на що претендували арабські націоналісти — обмежені арабські автономії у складі Османської імперії. Також вони вимагали ширшого використання арабської мови в освіті та проходження у мирний час арабськими призовниками військової служби за місцем призову.

У 1909 році в Парижі було створено товариство Аль-Фатат.

У червні 1913 р. з ініціативи «Молодоарабського товариства» у Парижі зібрався , який доручив керівництву «Аль-Фатат» розпочати переговори з османським урядом про надання автономії арабським вілаєтам Османської імперії. Центр «Аль-Фатат» було перенесено спочатку до Бейрута, а потім до Дамаска.

Було організовано направлення телеграм та листів із проханням здійснити план автономії в арабських вілаєтах імперії. Але молодотурецький уряд відповів на прохання арабів численними арештами та закриттям опозиційних газет та журналів в арабських вілаєтах.

Найсильнішими були позиції арабських націоналістів у Сирії, де вони виступали за створення «Великої Сирії», що об'єднує землі Сирії, Лівану, Йорданії та Палестини.

Після початку Першої світової війни переслідування урядом молодотурків таємних арабських націоналістичних товариств у Дамаску та Бейруті, страти арабських націоналістів у 1915 та 1916 роках лише зміцнили їхні позиції в арабському середовищі. У 1916 за підтримки британців в Аравії почалося Арабське повстання.

У 1918 році Османська імперія зазнала поразки у війні. Проте спроба лідера Арабського повстання Фейсала I створити єдину арабську державу не увінчалася успіхом. Почасти цьому сприяла пряма інтервенція колоніальних держав (таємна угода Сайкса — Піко, укладена між Францією та Великою Британією в 1916 році передбачала, що Велика Британія отримувала територію, що відповідає сучасним Йорданії та Іраку, а також райони навколо міст Хайфа і Акко, а Франція отримувала північний Ірак, Сирію та Ліван), почасти родоплемінні пережитки, економічна відсталість та релігійні протиріччя. Арабський націоналізм мав подолати ці проблеми.

У зовнішній політиці арабський націоналізм виходив із позицій антиімперіалізму та панарабізму. У внутрішній — з арабського соціалізму (араб. لاشتراكية‎ ‎— іштиракія): вестернізація (нахда), республіканізм (араб. جمهورية‎ — ‎ джумхурія ) та революції (араб. ثورة‎ — таурат). Арабський націоналізм дистанціювався від ідеї комунізму (араб. شيوعية‎ — ш'юї).

З самого початку націоналістичний рух в арабському світі мав підкреслено світський, секуляристський характер. Це було багато в чому пов'язано з тим, що цю ідеологію розробляли переважно араби-християни, які були особливо схильні до впливу європейських ідей секулярного націоналізму. Видатними теоретиками арабського націоналізму були , [en], , та [en]. Вони підкреслювали спільність походження арабів, спільність арабської культури та історії, незалежно від релігії та за обов'язкового протиставлення арабів іншим народам.

Арабський націоналізм досягнув піку своєї популярності під час правління Гамаля Абделя Насера в Єгипті, який побудував Асуанську греблю і спробував згуртувати арабські країни у боротьбі проти Ізраїлю. Символом арабського націоналізму в ті роки став орел Саладіна .

У 1958 році Єгипет і Сирія створили Об'єднану Арабську Республіку. Були також спроби включити до неї Ірак та Північний Ємен. У 1972 році лівійський лідер Муаммар Каддафі намагався об'єднати Лівію, Єгипет та Сирію у Федерацію арабських республік. У 1974 році Каддафі вже з Хабібом Бургібою, президентом Тунісу, спробував об'єднати Лівію та Туніс. Однак жоден з цих проектів не проіснував і кілька років.

Найсильніший удар по арабському націоналізму завдала поразка арабів у Шестиденній війні 1967 року і смерть Насера; крім того, на той час колоніальна система вже практично повністю розпалася, і антиколоніальний аспект арабського націоналізму став набагато менш актуальним. Свою роль в ослабленні арабського націоналізму відіграло зростання національної самосвідомості у курдів та інших національних меншин в арабському світі. Крім цього, політичний іслам, що все більш посилюється, виступає різко проти проявів «кавмії».

Основні діячі

Примітки

  1. [en]. «Arab Nationalism.» The Continuum Political Encyclopedia of the Middle East. Ed. Sela. New York: Continuum, 2002, стр. 151—155
  2. Отношения в Турции с арабами и курдами в 20 веке. оригіналу за 24 лютого 2019. Процитовано 23 лютого 2019.
  3. Арабский национализм. Сокрушительное поражение перед лицом Ислама. оригіналу за 24 лютого 2019. Процитовано 23 лютого 2019.
  4. Adeed Dawisha «Requiem for Arab Nationalism [ 2022-12-05 у Wayback Machine.]». Middle East Quarterly, зима 2003 г., стр. 25-41
  5. ТЮРКИ — ЭСПЕРАНТО РОССИЙСКИХ МУСУЛЬМАН. оригіналу за 21 листопада 2014. Процитовано 20 листопада 2014.

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Arabskij nacionalizm arab القومية العربية al kavmiya al arabiya svitska ideologiya sho stverdzhuye yednist arabskoyi naciyi yaka maye spilnu movu pohodzhennya i prozhivaye na teritoriyi vid Atlantichnogo do Indijskogo okeanu arabskij svit Bagato v chomu blizka do panarabizmu ale ne povnistyu sinonimichna jomu Prapor Arabskogo povstannya osnovnij simvol arabskogo nacionalizmu ta osnova dlya praporiv bagatoh arabskih derzhavTerminologiyaSami arabi mozhut vikoristovuvatime poznachennya cogo ponyattya odne z dvoh sliv kavmiya arab قومية pohodit vid slova sho oznachaye plem ya i vidnositsya skorishe do nacionalizmu krovi ta vataniya arab وطنية pohodit vid slova batkivshina i nalezhit shvidshe do nacionalizmu gruntu Yaksho jdetsya pro panarabizm to zazvichaj vikoristovuyetsya pershe ponyattya yaksho zh pro regionalnij patriotizm druge Takozh poznachennya narodu vikoristovuyetsya koranichne slovo shaab arab الشعب Koran 49 13 por shuubiya Tomu vishij predstavnickij organ arabskih krayinah medzhlis arab المجلس rada mozhe imenuvatisya abo yak nacionalnij al vatani abo yak narodnij ash shaab IstoriyaViniknennya arabskogo nacionalizmu zbiglosya za chasom iz krizoyu Osmanskoyi imperiyi piddanimi yakoyi buli arabi i povsyudnim poshirennyam nacionalizmu na Zahodi i u sviti U pershi desyatilittya XX stolittya maksimum na sho pretenduvali arabski nacionalisti obmezheni arabski avtonomiyi u skladi Osmanskoyi imperiyi Takozh voni vimagali shirshogo vikoristannya arabskoyi movi v osviti ta prohodzhennya u mirnij chas arabskimi prizovnikami vijskovoyi sluzhbi za miscem prizovu U 1909 roci v Parizhi bulo stvoreno tovaristvo Al Fatat U chervni 1913 r z iniciativi Molodoarabskogo tovaristva u Parizhi zibravsya yakij doruchiv kerivnictvu Al Fatat rozpochati peregovori z osmanskim uryadom pro nadannya avtonomiyi arabskim vilayetam Osmanskoyi imperiyi Centr Al Fatat bulo pereneseno spochatku do Bejruta a potim do Damaska Bulo organizovano napravlennya telegram ta listiv iz prohannyam zdijsniti plan avtonomiyi v arabskih vilayetah imperiyi Ale molodotureckij uryad vidpoviv na prohannya arabiv chislennimi areshtami ta zakrittyam opozicijnih gazet ta zhurnaliv v arabskih vilayetah Najsilnishimi buli poziciyi arabskih nacionalistiv u Siriyi de voni vistupali za stvorennya Velikoyi Siriyi sho ob yednuye zemli Siriyi Livanu Jordaniyi ta Palestini Pislya pochatku Pershoyi svitovoyi vijni peresliduvannya uryadom molodoturkiv tayemnih arabskih nacionalistichnih tovaristv u Damasku ta Bejruti strati arabskih nacionalistiv u 1915 ta 1916 rokah lishe zmicnili yihni poziciyi v arabskomu seredovishi U 1916 za pidtrimki britanciv v Araviyi pochalosya Arabske povstannya U 1918 roci Osmanska imperiya zaznala porazki u vijni Prote sproba lidera Arabskogo povstannya Fejsala I stvoriti yedinu arabsku derzhavu ne uvinchalasya uspihom Pochasti comu spriyala pryama intervenciya kolonialnih derzhav tayemna ugoda Sajksa Piko ukladena mizh Franciyeyu ta Velikoyu Britaniyeyu v 1916 roci peredbachala sho Velika Britaniya otrimuvala teritoriyu sho vidpovidaye suchasnim Jordaniyi ta Iraku a takozh rajoni navkolo mist Hajfa i Akko a Franciya otrimuvala pivnichnij Irak Siriyu ta Livan pochasti rodopleminni perezhitki ekonomichna vidstalist ta religijni protirichchya Arabskij nacionalizm mav podolati ci problemi U zovnishnij politici arabskij nacionalizm vihodiv iz pozicij antiimperializmu ta panarabizmu U vnutrishnij z arabskogo socializmu arab لاشتراكية ishtirakiya vesternizaciya nahda respublikanizm arab جمهورية dzhumhuriya ta revolyuciyi arab ثورة taurat Arabskij nacionalizm distanciyuvavsya vid ideyi komunizmu arab شيوعية sh yuyi Z samogo pochatku nacionalistichnij ruh v arabskomu sviti mav pidkresleno svitskij sekulyaristskij harakter Ce bulo bagato v chomu pov yazano z tim sho cyu ideologiyu rozroblyali perevazhno arabi hristiyani yaki buli osoblivo shilni do vplivu yevropejskih idej sekulyarnogo nacionalizmu Vidatnimi teoretikami arabskogo nacionalizmu buli en ta en Voni pidkreslyuvali spilnist pohodzhennya arabiv spilnist arabskoyi kulturi ta istoriyi nezalezhno vid religiyi ta za obov yazkovogo protistavlennya arabiv inshim narodam Arabskij nacionalizm dosyagnuv piku svoyeyi populyarnosti pid chas pravlinnya Gamalya Abdelya Nasera v Yegipti yakij pobuduvav Asuansku greblyu i sprobuvav zgurtuvati arabski krayini u borotbi proti Izrayilyu Simvolom arabskogo nacionalizmu v ti roki stav orel Saladina U 1958 roci Yegipet i Siriya stvorili Ob yednanu Arabsku Respubliku Buli takozh sprobi vklyuchiti do neyi Irak ta Pivnichnij Yemen U 1972 roci livijskij lider Muammar Kaddafi namagavsya ob yednati Liviyu Yegipet ta Siriyu u Federaciyu arabskih respublik U 1974 roci Kaddafi vzhe z Habibom Burgiboyu prezidentom Tunisu sprobuvav ob yednati Liviyu ta Tunis Odnak zhoden z cih proektiv ne proisnuvav i kilka rokiv Najsilnishij udar po arabskomu nacionalizmu zavdala porazka arabiv u Shestidennij vijni 1967 roku i smert Nasera krim togo na toj chas kolonialna sistema vzhe praktichno povnistyu rozpalasya i antikolonialnij aspekt arabskogo nacionalizmu stav nabagato mensh aktualnim Svoyu rol v oslablenni arabskogo nacionalizmu vidigralo zrostannya nacionalnoyi samosvidomosti u kurdiv ta inshih nacionalnih menshin v arabskomu sviti Krim cogo politichnij islam sho vse bilsh posilyuyetsya vistupaye rizko proti proyaviv kavmiyi Osnovni diyachiGamal Abdel Naser Muammar Kaddafi Hafez Asad Saddam Husejn Yasir ArafatPrimitki en Arab Nationalism The Continuum Political Encyclopedia of the Middle East Ed Sela New York Continuum 2002 str 151 155 Otnosheniya v Turcii s arabami i kurdami v 20 veke originalu za 24 lyutogo 2019 Procitovano 23 lyutogo 2019 Arabskij nacionalizm Sokrushitelnoe porazhenie pered licom Islama originalu za 24 lyutogo 2019 Procitovano 23 lyutogo 2019 Adeed Dawisha Requiem for Arab Nationalism 2022 12 05 u Wayback Machine Middle East Quarterly zima 2003 g str 25 41 TYuRKI ESPERANTO ROSSIJSKIH MUSULMAN originalu za 21 listopada 2014 Procitovano 20 listopada 2014

Дата публікації:
Топ