Борис Ізраїлевич (Бер Срулевич) Анісфельд (нар.. 2 жовтня (14 жовтня) 1878, Бельці, Бессарабська губернія — пом.. 4 грудня 1973, Вотерфорд (шт. Коннектикут), США) — російський і американський художник, сценограф.
Анісфельд Борис Ізраїлевич | ||||
---|---|---|---|---|
Народження | 2 (14) жовтня 1878[1][2] Бєльці, Бессарабська губернія, Російська імперія | |||
Смерть | 4 грудня 1973[1][3] (95 років) | |||
Вотерфорд | ||||
Країна | США | |||
Навчання | Одеське художнє училище | |||
Діяльність | художник | |||
Вчитель | Костанді Киріак Костянтинович | |||
Діти | d | |||
Роботи в колекції | Художній інститут Чикаго, Смітсонівський музей американського мистецтва, Музей Ізабелли Стюарт Гарднер і d | |||
| ||||
Анісфельд Борис Ізраїлевич у Вікісховищі | ||||
Біографія
Народився 1878 року в містечку Бєльці Бессарабської губернії в сім'ї керуючого маєтком Срула Рувіновича Анісфельда та його дружини Гітлі Їциківни. Батьки хотіли його бачити скрипалем.
1895–1900 — без особливої підготовки вступив до Одеської малювальної школи, де навчався у Геннадія Ладиженського та Киріака Костанді, яку закінчив у числі найкращих.
1901–1909 — як випускник Одеської школи, був без іспитів прийнятий до Петербурзької Академії мистецтв, де був визначений у клас батального живопису професора Павла Ковалевського, відомого також майстерно виконаними зображеннями коней, де пробув недовго Потім, знову ж таки недовго, навчався у майстернях Іллі Рєпіна і зрештою опинився у Дмитра Кардовського, блискучого рисувальника.
1901 — член об'єднання «Світ мистецтва», брав участь також у виставках «Союзу російських художників».
Живопис
1906 — роботи Анісфельда відбирає Сергій Дягілєв для виставки «Миру мистецтва», які прихильно приймають критики. Позитивні відгуки надходять і від метрів: Михайла Нестерова та інших.
У Парижі в рамках «Осіннього салону», де стараннями Дягілєва було влаштовано знамениту «Виставку російського мистецтва», одним із семи російських художників, обраних дійсними членами паризького Салону, став і студент Академії мистецтв Борис Анісфельд. Це почесне звання дозволяло в майбутньому раз на рік, без конкурсу, виставлятись на цьому престижному показі. Після успіху за кордоном художник стає затребуваним і вдома: Третьяковська галерея «взяла» його натюрморт «Квіти», його картини починають купувати колекціонери.
Як художник відомий також образами казкових мрій і феєрій (Східна легенда, 1905, Третьяковська галерея; Чарівне озеро, 1914, Російський музей); художник прагнув особливої, ірреальної передачі кольору.
Графіка
Співпрацював із часописами, у тому числі з «Жупелом». У видавництві «Шипшина» для листівки використовувався його сатиричний журнальний малюнок, інший його малюнок — «Садко» — вийшов на листівці «Общини Святої Євгенії».
Театральні роботи
Найбільш органічним способом самовираження стало для нього мистецтво театру. Дебютував як сценограф, оформивши спектакль «Весілля Зобеїди» за Г. фон Гофмансталем (, театр Віри Комісаржевської, режисер Всеволод Мейєрхольд).
1909 — працював для «Російського балету» Сергія Дягілєва, виконуючи декорації за ескізами Леона Бакста та інших майстрів.
Самостійно оформив балети:
- «Підводне царство» на музику Миколи Римського-Корсакова (, постановка Михайла Фокіна, трупа Російський балет Дягілєва),
- «Ісламей» Милія Балакірєва (, Маріїнський театр, балетмейстер М. М. Фокін),
- «Прелюдія» Ференца Ліста та «Сім дочок гірського короля» Олександра Спендіарова, балетмейстер Михайло Фокін (1912 , антреприза Анни Павлової в Берліні)
- «Єгипетські ночі» Антона Аренського (1913-1914, антреприз М. М. Фокіна в Берліні та Стокгольмі),
- «Видіння троянди» на музику Карла Марії фон Вебера
- «Сільфіди» на музику Фридерика Шопена (1914, антреприза Вацлава Ніжинського в Лондоні) та ряд інших.
США
1917 року Борис Анісфельд отримав запрошення Бруклінського музею Нью-Йоркз з пропозицією влаштувати виставку, і восени 1917 року, незадовго до жовтневих подій, отримавши дозвіл комісаріату Академії мистецтв, сімейство Анісфельдів виїхало через Сибір і Далекий Схід до Японії. 1918 року облаштувався у Нью-Йорку. Виставка (перша персональна виставка художника) справді відбулася у Бруклінському музеї завдяки відомому американському критику Крістіану Брінтону, великому шанувальнику російського мистецтва та творчості Анісфельда у тому числі.
Плідно співпрацював із театром «Метрополітен Опера», а з 1921 року — і з Чиказькою оперою, оформляє безліч вистав, балетів, опер тощо. Але світ змінюється, і «алхіміку кольору» вже неможливо підлаштовуватись під модний «конструктивізм» — і 1928 року «Метрополітен-опера» відкидає його прикраси до балету «Турандот». Роман із театром закінчено назавжди, і художник, переїхавши до Чикаго, аж до 1957 року викладав у місцевому Художньому інституті. Він також активно працював як станковий живописець, створюючи полотна в дусі декоративного ліричного експресіонізму, у 1940–1950 — х роках виконав серію картин на євангельську тематику.
Помер Борис Анісфельд у Вотерфорді (штат Коннектикут) 4 грудня 1973 року.
Галерея
- . Між 1914 та 1916.
-
- Ескіз декорації до балету « » Сергія Дягілєва .
- Білий віяло. 1906, Державний музей образотворчих мистецтв Республіки Татарстан
- Корида в Сан-Себастьяні, 1912.
- Літній вечір. меланхолія. Між 1910 та 1911, Пермська державна художня галерея .
- Автопортрет. 1910, Пермська державна художня галерея .
- Магічне озеро. 1914, Державний Російський музей .
- Плавучий корабель .1914, Державний Російський музей .
- Зал . 1916.
- Автопортрет, 1910-ті роки. Приватна колекція, США .
- Зміній пейзаж, 1914, .
Бібліографія
- Агафонов Е [ 25 січня 2022 у Wayback Machine.]. Коненков, Анисфельд, Сорин, Фешин и я в Америке; Ван Розен Роберт. Русские художники в Америке: (Итоги за 25 лет) // Новое русское слово.— Нью-Йорк, 1935.— 14 апреля (№ 8111).— С. 22.
- Анненков Ю. Значение русских художников в искусстве сценического оформления спектаклей балета, оперы и драмы // Новое русское слово.— Нью-Йорк, 1967.— 28 мая (№ 19802).— С. 18: ил.
- Бенуа А. Художественные письма // Речь. 1912. № 4.
- Боулт Дж. Э. М., 1994. С. 22.
- Воинов Вс. Б. И. Анисфельд // Новая студия.— 1912.— № 3 (21 сентября).— С. 17—18.
- Выставка Бориса Анисфельда в Чикаго // Новое русское слово.— Нью-Йорк, 1958.— 22 июня (№ 16430).— С. 3 (Хроника).
- Грабарь И. Письма. М., 1977. Т. 2. С.116.
- Давыдова М. В. Очерки истории русского театрально-декорационного искусства. М., 1974. С. 151.
- Дягилев С. Письмо в редакцию: [В связи с избранием Б. Анисфельда действительным членом Парижского Салона] // Новое время.— 1909.— 3 (16) ноября (№ 12086).— С. 5.
- Завалишин Вяч. «Декоративный идеализм Бориса Анисфельда»: [Выставка в галерее «Винсент Астор» при библиотеке-музее сценического искусства в Линкольнском центре искусств] // Новое русское слово.— Нью-Йорк, 1968.— 17 апреля (№ 20127).— С. 3. Поправки к статье см.: Завалишин Вяч. Письмо в редакцию // Новое русское слово.— Нью-Йорк, 1968.— 23 апреля (№ 20133).— С. 4.
- Завалишин Вяч. Памяти Бориса Анисфельда // Новое русское слово.— Нью-Йорк, 1974.— 13 января (№ 23208).— С. 4.
- Игнатьева М. Борис Анисфельд на двух материках // Новое русское слово.— Нью-Йорк, 1996.— 30 декабря (№ 30398).— С. 18: ил.
- Лант Ст. Чикагская мозаика // Новое русское слово.— Нью-Йорк, 1982.— 9 января (№ 25714).— С. 4; 1983.— 26 января (№ 26041).— С. 6.
- Левинсон А. Русские художники декораторы // Столица и усадьба. СПб., 1916. № 57. С.14.
- Нестеров М.В. Письма. М., 1965. С.175.
- Государственный Русский музей. Живопись. Первая половина XX века. Каталог. А—В. Т.8. СПб., Palace Edition, 1997. С.28-30.
- Самоубийство жены художника Бориса Анисфельда [Фриды Анисфельд в Чикаго] // Новое русское слово.— Нью-Йорк, 1933.— 18 мая (№ 7417).— С. 3.
- Скончался художник Борис Анисфельд // Новое русское слово.— Нью-Йорк, 1973.— 8 декабря (№ 23173).— С. 3 (Хроника).
Примітки
- Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- Delarge J. Le Delarge — Paris: Gründ, Jean-Pierre Delarge, 2001. —
- Boris Izraelovich Anisfeld
Посилання
- Московський музей сучасного мистецтва
- Borís Anisfeld " artnet " [ 21 червня 2006 у Wayback Machine.]
- Алхімія кольору [ 22 червня 2021 у Wayback Machine.] Художник Б. Анісфельд
- Анісфельд Борис Ізраїлевич [ 25 січня 2022 у Wayback Machine.] на сайті «Мистецтво та архітектура російського зарубіжжя»
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Boris Izrayilevich Ber Srulevich Anisfeld nar 2 zhovtnya 14 zhovtnya 1878 Belci Bessarabska guberniya pom 4 grudnya 1973 Voterford sht Konnektikut SShA rosijskij i amerikanskij hudozhnik scenograf Anisfeld Boris IzrayilevichNarodzhennya2 14 zhovtnya 1878 1 2 Byelci Bessarabska guberniya Rosijska imperiyaSmert4 grudnya 1973 1973 12 04 1 3 95 rokiv VoterfordKrayina SShANavchannyaOdeske hudozhnye uchilisheDiyalnisthudozhnikVchitelKostandi Kiriak KostyantinovichDitidRoboti v kolekciyiHudozhnij institut Chikago Smitsonivskij muzej amerikanskogo mistectva Muzej Izabelli Styuart Gardner i d Anisfeld Boris Izrayilevich u VikishovishiBiografiyaNarodivsya 1878 roku v mistechku Byelci Bessarabskoyi guberniyi v sim yi keruyuchogo mayetkom Srula Ruvinovicha Anisfelda ta jogo druzhini Gitli Yicikivni Batki hotili jogo bachiti skripalem 1895 1900 bez osoblivoyi pidgotovki vstupiv do Odeskoyi malyuvalnoyi shkoli de navchavsya u Gennadiya Ladizhenskogo ta Kiriaka Kostandi yaku zakinchiv u chisli najkrashih 1901 1909 yak vipusknik Odeskoyi shkoli buv bez ispitiv prijnyatij do Peterburzkoyi Akademiyi mistectv de buv viznachenij u klas batalnogo zhivopisu profesora Pavla Kovalevskogo vidomogo takozh majsterno vikonanimi zobrazhennyami konej de probuv nedovgo Potim znovu zh taki nedovgo navchavsya u majsternyah Illi Ryepina i zreshtoyu opinivsya u Dmitra Kardovskogo bliskuchogo risuvalnika 1901 chlen ob yednannya Svit mistectva brav uchast takozh u vistavkah Soyuzu rosijskih hudozhnikiv Zhivopis1906 roboti Anisfelda vidbiraye Sergij Dyagilyev dlya vistavki Miru mistectva yaki prihilno prijmayut kritiki Pozitivni vidguki nadhodyat i vid metriv Mihajla Nesterova ta inshih U Parizhi v ramkah Osinnogo salonu de starannyami Dyagilyeva bulo vlashtovano znamenitu Vistavku rosijskogo mistectva odnim iz semi rosijskih hudozhnikiv obranih dijsnimi chlenami parizkogo Salonu stav i student Akademiyi mistectv Boris Anisfeld Ce pochesne zvannya dozvolyalo v majbutnomu raz na rik bez konkursu vistavlyatis na comu prestizhnomu pokazi Pislya uspihu za kordonom hudozhnik staye zatrebuvanim i vdoma Tretyakovska galereya vzyala jogo natyurmort Kviti jogo kartini pochinayut kupuvati kolekcioneri Yak hudozhnik vidomij takozh obrazami kazkovih mrij i feyerij Shidna legenda 1905 Tretyakovska galereya Charivne ozero 1914 Rosijskij muzej hudozhnik pragnuv osoblivoyi irrealnoyi peredachi koloru GrafikaSpivpracyuvav iz chasopisami u tomu chisli z Zhupelom U vidavnictvi Shipshina dlya listivki vikoristovuvavsya jogo satirichnij zhurnalnij malyunok inshij jogo malyunok Sadko vijshov na listivci Obshini Svyatoyi Yevgeniyi Teatralni robotiNajbilsh organichnim sposobom samovirazhennya stalo dlya nogo mistectvo teatru Debyutuvav yak scenograf oformivshi spektakl Vesillya Zobeyidi za G fon Gofmanstalem teatr Viri Komisarzhevskoyi rezhiser Vsevolod Mejyerhold 1909 pracyuvav dlya Rosijskogo baletu Sergiya Dyagilyeva vikonuyuchi dekoraciyi za eskizami Leona Baksta ta inshih majstriv Samostijno oformiv baleti Pidvodne carstvo na muziku Mikoli Rimskogo Korsakova postanovka Mihajla Fokina trupa Rosijskij balet Dyagilyeva Islamej Miliya Balakiryeva Mariyinskij teatr baletmejster M M Fokin Prelyudiya Ferenca Lista ta Sim dochok girskogo korolya Oleksandra Spendiarova baletmejster Mihajlo Fokin 1912 antrepriza Anni Pavlovoyi v Berlini Yegipetski nochi Antona Arenskogo 1913 1914 antrepriz M M Fokina v Berlini ta Stokgolmi Vidinnya troyandi na muziku Karla Mariyi fon Vebera Silfidi na muziku Friderika Shopena 1914 antrepriza Vaclava Nizhinskogo v Londoni ta ryad inshih SShA1917 roku Boris Anisfeld otrimav zaproshennya Bruklinskogo muzeyu Nyu Jorkz z propoziciyeyu vlashtuvati vistavku i voseni 1917 roku nezadovgo do zhovtnevih podij otrimavshi dozvil komisariatu Akademiyi mistectv simejstvo Anisfeldiv viyihalo cherez Sibir i Dalekij Shid do Yaponiyi 1918 roku oblashtuvavsya u Nyu Jorku Vistavka persha personalna vistavka hudozhnika spravdi vidbulasya u Bruklinskomu muzeyi zavdyaki vidomomu amerikanskomu kritiku Kristianu Brintonu velikomu shanuvalniku rosijskogo mistectva ta tvorchosti Anisfelda u tomu chisli Plidno spivpracyuvav iz teatrom Metropoliten Opera a z 1921 roku i z Chikazkoyu operoyu oformlyaye bezlich vistav baletiv oper tosho Ale svit zminyuyetsya i alhimiku koloru vzhe nemozhlivo pidlashtovuvatis pid modnij konstruktivizm i 1928 roku Metropoliten opera vidkidaye jogo prikrasi do baletu Turandot Roman iz teatrom zakincheno nazavzhdi i hudozhnik pereyihavshi do Chikago azh do 1957 roku vikladav u miscevomu Hudozhnomu instituti Vin takozh aktivno pracyuvav yak stankovij zhivopisec stvoryuyuchi polotna v dusi dekorativnogo lirichnogo ekspresionizmu u 1940 1950 h rokah vikonav seriyu kartin na yevangelsku tematiku Pomer Boris Anisfeld u Voterfordi shtat Konnektikut 4 grudnya 1973 roku Galereya Mizh 1914 ta 1916 Hmari nad Chornim morem Krim Blizko 1906 Bruklinskij muzej Nyu Jork Eskiz dekoraciyi do baletu Sergiya Dyagilyeva Bilij viyalo 1906 Derzhavnij muzej obrazotvorchih mistectv Respubliki Tatarstan Korida v San Sebastyani 1912 Litnij vechir melanholiya Mizh 1910 ta 1911 Permska derzhavna hudozhnya galereya Avtoportret 1910 Permska derzhavna hudozhnya galereya Magichne ozero 1914 Derzhavnij Rosijskij muzej Plavuchij korabel 1914 Derzhavnij Rosijskij muzej Zal 1916 Avtoportret 1910 ti roki Privatna kolekciya SShA Zminij pejzazh 1914 BibliografiyaAgafonov E 25 sichnya 2022 u Wayback Machine Konenkov Anisfeld Sorin Feshin i ya v Amerike Van Rozen Robert Russkie hudozhniki v Amerike Itogi za 25 let Novoe russkoe slovo Nyu Jork 1935 14 aprelya 8111 S 22 Annenkov Yu Znachenie russkih hudozhnikov v iskusstve scenicheskogo oformleniya spektaklej baleta opery i dramy Novoe russkoe slovo Nyu Jork 1967 28 maya 19802 S 18 il Benua A Hudozhestvennye pisma Rech 1912 4 Boult Dzh E M 1994 S 22 ISBN 5 210 00232 2 Voinov Vs B I Anisfeld Novaya studiya 1912 3 21 sentyabrya S 17 18 Vystavka Borisa Anisfelda v Chikago Novoe russkoe slovo Nyu Jork 1958 22 iyunya 16430 S 3 Hronika Grabar I Pisma M 1977 T 2 S 116 Davydova M V Ocherki istorii russkogo teatralno dekoracionnogo iskusstva M 1974 S 151 Dyagilev S Pismo v redakciyu V svyazi s izbraniem B Anisfelda dejstvitelnym chlenom Parizhskogo Salona Novoe vremya 1909 3 16 noyabrya 12086 S 5 Zavalishin Vyach Dekorativnyj idealizm Borisa Anisfelda Vystavka v galeree Vinsent Astor pri biblioteke muzee scenicheskogo iskusstva v Linkolnskom centre iskusstv Novoe russkoe slovo Nyu Jork 1968 17 aprelya 20127 S 3 Popravki k state sm Zavalishin Vyach Pismo v redakciyu Novoe russkoe slovo Nyu Jork 1968 23 aprelya 20133 S 4 Zavalishin Vyach Pamyati Borisa Anisfelda Novoe russkoe slovo Nyu Jork 1974 13 yanvarya 23208 S 4 Ignateva M Boris Anisfeld na dvuh materikah Novoe russkoe slovo Nyu Jork 1996 30 dekabrya 30398 S 18 il Lant St Chikagskaya mozaika Novoe russkoe slovo Nyu Jork 1982 9 yanvarya 25714 S 4 1983 26 yanvarya 26041 S 6 Levinson A Russkie hudozhniki dekoratory Stolica i usadba SPb 1916 57 S 14 Nesterov M V Pisma M 1965 S 175 Gosudarstvennyj Russkij muzej Zhivopis Pervaya polovina XX veka Katalog A V T 8 SPb Palace Edition 1997 S 28 30 Samoubijstvo zheny hudozhnika Borisa Anisfelda Fridy Anisfeld v Chikago Novoe russkoe slovo Nyu Jork 1933 18 maya 7417 S 3 Skonchalsya hudozhnik Boris Anisfeld Novoe russkoe slovo Nyu Jork 1973 8 dekabrya 23173 S 3 Hronika PrimitkiBibliotheque nationale de France BNF platforma vidkritih danih 2011 d Track Q19938912d Track Q54837d Track Q193563 Delarge J Le Delarge Paris Grund Jean Pierre Delarge 2001 ISBN 978 2 7000 3055 6 d Track Q3118641d Track Q11305732d Track Q90d Track Q20056651 Boris Izraelovich Anisfeld d Track Q17299517PosilannyaMoskovskij muzej suchasnogo mistectva Boris Anisfeld artnet 21 chervnya 2006 u Wayback Machine Alhimiya koloru 22 chervnya 2021 u Wayback Machine Hudozhnik B Anisfeld Anisfeld Boris Izrayilevich 25 sichnya 2022 u Wayback Machine na sajti Mistectvo ta arhitektura rosijskogo zarubizhzhya