Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Антоніо Франческо Давіде Амброждо Росміні-Сербаті (італ. Antonio Francesco Davide Ambrogio Rosmini Serbati; 24 березня 1797, Роверето — 1 липня 1855, Стреза) — італійський католицький священник і філософ, блаженний Католицької Церкви (2007).
| Блаженний Антоніо Росміні-Сербаті | |
|---|---|
 | |
| Народився | 24 березня 1797[4][…] Роверето, Провінція Тренто, Трентіно-Альто-Адідже, Італія[6] |
| Помер | 1 липня 1855[2][…] (58 років) Стреза, Провінція Вербано-Кузіо-Оссола, П'ємонт, Італія[6] |
| Країна |  Італійське королівство (Наполеонівське) Ломбардо-Венеційське королівство |
| Діяльність | філософ, священник, письменник |
| Alma mater | Падуанський університет |
| Знання мов | італійська[2] |
| Членство | Туринська академія наук[6] і Академія делла Круска |
| Конфесія | католицька церква |
| Сайт | rosmini.it/Objects/Home1.asp |
| |
Виробив об'єктивний релігійно-філософський ідеалізм, що виходить із самоспостереження, і називав його ідеологічним психологізмом; вважається попередником християнського спіритуалізму. Заснував згромадження «Братів і сестер милосердя» (італ. Instituto della Carità, 1828).
Життєпис
Народився у дворянській родині. Був другим сином П'єра Модесто та Джованни, графині Форменті ді Б'ячеза дель Гарда. У 1804—1814 роках навчався в початковій школі, а потім в гімназії в рідному місті. У 1814—1816 роках приватно вивчав філософію, математику та фізику в Роверето під керівництвом о. П'єро Орсі. У 1816 році вступив до Падуанського університету, де вивчав право та богослов'я. Перед закінченням навчання 21 квітня 1821 року був висвячений на священника в місті Кіоджа. Навчання закінчив у 1822 році. Крім богослов'я, мав глибоку любов до філософських студій, до яких його також заохочував папа Пій VII. У 1826 році Антоніо Росміні переїхав до Мілана, де зблизився з Алессандро Мандзоні. Його творами захоплювалися такі мислителі, як Ніколо Томмазео та Вінченцо Джоберті, які стали його друзями.
У 1828 році в Домодоссолі о. Антоніо Росміні-Сербаті заснував чернече згромадження під назвою Istituto della Carità, відоме як «Росмініанці». Конституції нового згромадження були затверджені папою Григорієм XVI у 1839 році. У 1830—1848 роках він опублікував свої найважливіші твори, кульмінацією яких стала праця під назвою «Про п'ять ран Святої Церкви» (італ. Delle cinque piaghe della Santa Chiesa) з 1848 рік.
У тому ж році в праці «Конституція відповідно до соціальної справедливості» (італ. La costituzione secondo la giustizia sociale) він підтримував конституційну монархію та неогвельфістську програму джобертського типу, яка передбачала створення федерації італійських держав на чолі з папою. Під час Першої революції уряд П'ємонта довірив Росміні місію до папи Пія IX, щоб запропонувати йому конкордат і федерацію. Однак місія не принесла результатів, оскільки папа не підтримав запропоновані ідеї. Коли Римська республіка була заснована під тріумвіратом Джузеппе Мадзіні, Ауреліо Саффі та Карло Армелліні, а папа знайшов притулок у місті Гаета, Росміні супроводжував його і написав короткий полемічний лист Il socialismo e il comunismo. Тим не менше, його досить ліберальна позиція означала, що Церква ставилася до нього з недовірою, а самому Росміні довелося виїхати до міста Стреза. У 1849 році його книги Delle cinque piaghe della Santa Chiesa і Costituzione civile secondo la giustizia sociale були включені до індексу заборонених книг. У 1854 році Свята Канцелярія дозволила вільний доступ до його творів, але в 1887 році, коли томізм став офіційною філософією Церкви, деякі твердження, взяті з праць Росміні, були засуджені.
Антоніо Росміні-Сербаті помер 1 липня 1855 року в м. Стреза після восьми годин агонії. Усе, чим він володів, заповів ченцям заснованого ним Інституту милосердя.
Беатифікація
Папа Іван Павло ІІ реабілітував його в енцикліці Fides et Ratio (1998), включивши його до групи мислителів, на творчість яких можна вказати «як на показовий приклад філософської рефлексії певного типу, яка збагатилася завдяки взаємодії з істинами віри» (Fides et ratio, 74). Він також дозволив розпочати процес беатифікації, який завершився на дієцезальному етапі в Новарі 21 березня 1998 року. Папа Бенедикт XVI дозволив оприлюднення декрету про визнання героїчних чеснот Росміні, що стало ще одним кроком до його беатифікації, яку здійснив 18 листопада 2007 року в м. Новара кардинал Жозе Сарайва Мартінш.
Філософія
Примикаючи, головним чином, до Декарта і Бональда, а у філософії права — до Галлера, Росміні виробив об'єктивний релігійно-філософський ідеалізм, що виходить із самоспостереження; він називав його ідеологічним психологізмом, протиставляючи його сенсуалізму Романьозі і онтологізму Джоберті. Тільки форми пізнання (наприклад — субстанція, причина, число, істина) виникають з духу, але не їх зміст. Об'єктами досвіду служать сприйняття і речі, що у їх основі. Головні із змішаних ідей, що виникають шляхом чуттєвого досвіду, узагальненого за допомогою ідеї буття, є ідеї духу і тіла. Зв'язок між ними в нас — факт, що ми безпосередньо усвідомлюємо, але він не піддається поясненням. Пізнання Бога не буває емпіричним, навпаки — швидше апріорним: ідея буття дає про себе знати в мені як факт, але вона не може походити ні від мене, ні від іншої кінцевої істоти, а передбачає безумовну дійсність, яка виявляється тотожною з Богом.
Критика
Єпископ Ферре, у творі Degli universali secondo la teoría Rosminiana confrontata colla dottrina di S. Tommaso di Aquino (Казале, 1880) намагався довести повну згоду Росміні з правильно зрозумілим Томою Аквінським.
Паганіні (C. P. Paganini), у своїх Sulle piu risposte armonie della filosofia naturale colla filosofia sopranaturale (Піза, 1861) доводить, що Росміні у своїй доктрині поєднує вчення Августина і Томи.
Серед видатних італійських томістів були і противники Росміні, наприклад Корнольді, у творі Il Rosminiasmo sintesi dell otnologismo et del panteismo (Рим, 1883).
«Про п'ять ран Святої Церкви»
Книга «Про п'ять ран Святої Церкви» «Delle cinque piaghe della Santa Chiesa» це найвідоміший твір Росміні, в якому автор сміливо й гостро вказує на необхідність реформ у Церкві, певною мірою випереджаючи Другий Ватиканський собор. Через стигматизацію певних явищ, присутніх у Церкві, ця праця була внесена до індексу в 1849 році і стала джерелом полеміки під назвою «Росмініанське питання».
Твір поділено на 5 розділів, кожен з яких відповідає одній рані, у порівнянні з раною Христа. Схема кожного розділу однакова: 1) оптимістична картина стародавньої Церкви; 2) факт, що змінює загальну ситуацію; 3) рана; 4) ліки.
Перша рана
Розділення між народом і духовенством у публічному культі. У давнину культ був засобом катехизації та формації, а народ брав участь у богослужінні. Згодом вторгнення варварів, зникнення латинської мови, погана обізнаність людей і схильність духовенства до творення окремої касти створили стіну між народом і духовенством. Ліки: вивчення латинської мови, пояснення літургійних обрядів, використання міссалів національними мовами.
Друга рана
Недостатня освіченість духовенства. Раніше священників виховували єпископи, зараз є семінарії з «маленькими книжками» та «маленькими вчителями». Це жорстка критика схоластики та катехизму. Ліки: необхідність пов'язати науку і побожність.
Третя рана
Розбіжності між єпископами. Тут є сувора критика єпископів. Росміні звинувачує їх у: занятті політикою, чужій священничому служінню, амбіційності, сервільності до світської влади, турботі про захист церковних благ будь-якою ціною. Ліки: відмова від захисту тимчасових благ, відмова від багатства та державної платні.
Четверта рана
Призначення єпископів світською владою. Росміні аналізує цю проблему з історичної точки зору та критикує сучасні йому конкордати, в яких Святий Престол надав її світській владі. Ліки: Росміні пропонує повернутися до виборів єпископів вірними.
П'ята рана
Служіння тимчасовим благам Церкви. Росміні виступає за необхідність добровільних пожертв на благо Церкви замість сервітутів, приписаних церковною владою за підтримки держави. Він пропонує відмовитися від привілеїв і оприлюднити звітність.
Інші твори
- «Nuovo saggio sull'origine delle idee» (1830)
- «Principii della scienza morale» (1831)
- «Filosofia della morale» (1837)
- «Antropologia in servigio della scienza morale» (1838)
- «Filosofia della politica» (1839)
- «Trattato della coscienza morale» (1839)
- «Filosofia del diritto» (1841—1845)
- «Teodicea» (1845)
- «Sull'unità d'Italia» (1848)
- «Il comunismo e il socialismo» (1849)
- «Teosofia» (твір неповний і виданий посмертно)
Примітки
- autori vari Enciclopedia Treccani — Istituto dell'Enciclopedia Italiana, 1929.
- Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- SNAC — 2010.
- Giorgi F. D. Dizionario Biografico degli Italiani — 2017. — Vol. 88.
- GCatholic.org — 1997.
- www.accademiadellescienze.it
- . dds.edu.ua. Архів оригіналу за 9 жовтня 2021. Процитовано 16 листопада 2021.
Джерела
- Campanini G. Antonio Rosmini — Il fine della Società e dello Stato. — Roma 1988.
- Lorizio G. Antonio Rosmini Serbati. Un profilo storico-teologico. — Roma 1997.
- Petrolli A. Rosmini prete filosofo. — Rovereto 1998.
- Rosmini A. Delle cinque piaghe della Santa Chiesa. — Cinisello Balsamo 1997.
- Rosmini A. Frammenti di una storia della empietà, a cura di Alfredo Cattabiani con una nota filologica di M. Albertazzi. — Trento 2003.
Посилання
- Сайт, присвячений Антоніо Росміні [ 16 листопада 2021 у Wayback Machine.] (італ.)
- Rosmini Serbati, Antonio [ 16 листопада 2021 у Wayback Machine.] // Енциклопедія Треккані (італ.)
- Fulvio De Giorgi. ROSMINI SERBATI, Antonio [ 16 листопада 2021 у Wayback Machine.] // Dizionario biografico degli italiani, vol. 88. — Istituto dell'Enciclopedia Italiana, 2017. (італ.)
- Beato Antonio Rosmini Sacerdote e fondatore [ 16 листопада 2021 у Wayback Machine.] // santiebeati.it (італ.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Antonio Franchesko Davide Ambrozhdo Rosmini Serbati ital Antonio Francesco Davide Ambrogio Rosmini Serbati 24 bereznya 1797 Rovereto 1 lipnya 1855 Streza italijskij katolickij svyashennik i filosof blazhennij Katolickoyi Cerkvi 2007 Blazhennij Antonio Rosmini SerbatiNarodivsya24 bereznya 1797 1797 03 24 4 Rovereto Provinciya Trento Trentino Alto Adidzhe Italiya 6 Pomer1 lipnya 1855 1855 07 01 2 58 rokiv Streza Provinciya Verbano Kuzio Ossola P yemont Italiya 6 Krayina Italijske korolivstvo Napoleonivske Lombardo Venecijske korolivstvoDiyalnistfilosof svyashennik pismennikAlma materPaduanskij universitetZnannya movitalijska 2 ChlenstvoTurinska akademiya nauk 6 i Akademiya della KruskaKonfesiyakatolicka cerkvaSajtrosmini it Objects Home1 asp Mediafajli u Vikishovishi Virobiv ob yektivnij religijno filosofskij idealizm sho vihodit iz samosposterezhennya i nazivav jogo ideologichnim psihologizmom vvazhayetsya poperednikom hristiyanskogo spiritualizmu Zasnuvav zgromadzhennya Brativ i sester miloserdya ital Instituto della Carita 1828 ZhittyepisNarodivsya u dvoryanskij rodini Buv drugim sinom P yera Modesto ta Dzhovanni grafini Formenti di B yacheza del Garda U 1804 1814 rokah navchavsya v pochatkovij shkoli a potim v gimnaziyi v ridnomu misti U 1814 1816 rokah privatno vivchav filosofiyu matematiku ta fiziku v Rovereto pid kerivnictvom o P yero Orsi U 1816 roci vstupiv do Paduanskogo universitetu de vivchav pravo ta bogoslov ya Pered zakinchennyam navchannya 21 kvitnya 1821 roku buv visvyachenij na svyashennika v misti Kiodzha Navchannya zakinchiv u 1822 roci Krim bogoslov ya mav gliboku lyubov do filosofskih studij do yakih jogo takozh zaohochuvav papa Pij VII U 1826 roci Antonio Rosmini pereyihav do Milana de zblizivsya z Alessandro Mandzoni Jogo tvorami zahoplyuvalisya taki misliteli yak Nikolo Tommazeo ta Vinchenco Dzhoberti yaki stali jogo druzyami U 1828 roci v Domodossoli o Antonio Rosmini Serbati zasnuvav cherneche zgromadzhennya pid nazvoyu Istituto della Carita vidome yak Rosminianci Konstituciyi novogo zgromadzhennya buli zatverdzheni papoyu Grigoriyem XVI u 1839 roci U 1830 1848 rokah vin opublikuvav svoyi najvazhlivishi tvori kulminaciyeyu yakih stala pracya pid nazvoyu Pro p yat ran Svyatoyi Cerkvi ital Delle cinque piaghe della Santa Chiesa z 1848 rik Pam yatnik na mogili Antonio Rosmini v m Streza U tomu zh roci v praci Konstituciya vidpovidno do socialnoyi spravedlivosti ital La costituzione secondo la giustizia sociale vin pidtrimuvav konstitucijnu monarhiyu ta neogvelfistsku programu dzhobertskogo tipu yaka peredbachala stvorennya federaciyi italijskih derzhav na choli z papoyu Pid chas Pershoyi revolyuciyi uryad P yemonta doviriv Rosmini misiyu do papi Piya IX shob zaproponuvati jomu konkordat i federaciyu Odnak misiya ne prinesla rezultativ oskilki papa ne pidtrimav zaproponovani ideyi Koli Rimska respublika bula zasnovana pid triumviratom Dzhuzeppe Madzini Aurelio Saffi ta Karlo Armellini a papa znajshov pritulok u misti Gaeta Rosmini suprovodzhuvav jogo i napisav korotkij polemichnij list Il socialismo e il comunismo Tim ne menshe jogo dosit liberalna poziciya oznachala sho Cerkva stavilasya do nogo z nedoviroyu a samomu Rosmini dovelosya viyihati do mista Streza U 1849 roci jogo knigi Delle cinque piaghe della Santa Chiesa i Costituzione civile secondo la giustizia sociale buli vklyucheni do indeksu zaboronenih knig U 1854 roci Svyata Kancelyariya dozvolila vilnij dostup do jogo tvoriv ale v 1887 roci koli tomizm stav oficijnoyu filosofiyeyu Cerkvi deyaki tverdzhennya vzyati z prac Rosmini buli zasudzheni Antonio Rosmini Serbati pomer 1 lipnya 1855 roku v m Streza pislya vosmi godin agoniyi Use chim vin volodiv zapoviv chencyam zasnovanogo nim Institutu miloserdya Beatifikaciya Pam yatnik Antonio Rosmini v Roveretto Papa Ivan Pavlo II reabilituvav jogo v enciklici Fides et Ratio 1998 vklyuchivshi jogo do grupi misliteliv na tvorchist yakih mozhna vkazati yak na pokazovij priklad filosofskoyi refleksiyi pevnogo tipu yaka zbagatilasya zavdyaki vzayemodiyi z istinami viri Fides et ratio 74 Vin takozh dozvoliv rozpochati proces beatifikaciyi yakij zavershivsya na diyecezalnomu etapi v Novari 21 bereznya 1998 roku Papa Benedikt XVI dozvoliv oprilyudnennya dekretu pro viznannya geroyichnih chesnot Rosmini sho stalo she odnim krokom do jogo beatifikaciyi yaku zdijsniv 18 listopada 2007 roku v m Novara kardinal Zhoze Sarajva Martinsh FilosofiyaPrimikayuchi golovnim chinom do Dekarta i Bonalda a u filosofiyi prava do Gallera Rosmini virobiv ob yektivnij religijno filosofskij idealizm sho vihodit iz samosposterezhennya vin nazivav jogo ideologichnim psihologizmom protistavlyayuchi jogo sensualizmu Romanozi i ontologizmu Dzhoberti Tilki formi piznannya napriklad substanciya prichina chislo istina vinikayut z duhu ale ne yih zmist Ob yektami dosvidu sluzhat sprijnyattya i rechi sho u yih osnovi Golovni iz zmishanih idej sho vinikayut shlyahom chuttyevogo dosvidu uzagalnenogo za dopomogoyu ideyi buttya ye ideyi duhu i tila Zv yazok mizh nimi v nas fakt sho mi bezposeredno usvidomlyuyemo ale vin ne piddayetsya poyasnennyam Piznannya Boga ne buvaye empirichnim navpaki shvidshe apriornim ideya buttya daye pro sebe znati v meni yak fakt ale vona ne mozhe pohoditi ni vid mene ni vid inshoyi kincevoyi istoti a peredbachaye bezumovnu dijsnist yaka viyavlyayetsya totozhnoyu z Bogom KritikaYepiskop Ferre u tvori Degli universali secondo la teoria Rosminiana confrontata colla dottrina di S Tommaso di Aquino Kazale 1880 namagavsya dovesti povnu zgodu Rosmini z pravilno zrozumilim Tomoyu Akvinskim Paganini C P Paganini u svoyih Sulle piu risposte armonie della filosofia naturale colla filosofia sopranaturale Piza 1861 dovodit sho Rosmini u svoyij doktrini poyednuye vchennya Avgustina i Tomi Sered vidatnih italijskih tomistiv buli i protivniki Rosmini napriklad Kornoldi u tvori Il Rosminiasmo sintesi dell otnologismo et del panteismo Rim 1883 Pro p yat ran Svyatoyi Cerkvi Bryusselske vidannya knigi Delle cinque piaghe della Santa Chiesa 1848 Kniga Pro p yat ran Svyatoyi Cerkvi Delle cinque piaghe della Santa Chiesa ce najvidomishij tvir Rosmini v yakomu avtor smilivo j gostro vkazuye na neobhidnist reform u Cerkvi pevnoyu miroyu viperedzhayuchi Drugij Vatikanskij sobor Cherez stigmatizaciyu pevnih yavish prisutnih u Cerkvi cya pracya bula vnesena do indeksu v 1849 roci i stala dzherelom polemiki pid nazvoyu Rosminianske pitannya Tvir podileno na 5 rozdiliv kozhen z yakih vidpovidaye odnij rani u porivnyanni z ranoyu Hrista Shema kozhnogo rozdilu odnakova 1 optimistichna kartina starodavnoyi Cerkvi 2 fakt sho zminyuye zagalnu situaciyu 3 rana 4 liki Persha rana Rozdilennya mizh narodom i duhovenstvom u publichnomu kulti U davninu kult buv zasobom katehizaciyi ta formaciyi a narod brav uchast u bogosluzhinni Zgodom vtorgnennya varvariv zniknennya latinskoyi movi pogana obiznanist lyudej i shilnist duhovenstva do tvorennya okremoyi kasti stvorili stinu mizh narodom i duhovenstvom Liki vivchennya latinskoyi movi poyasnennya liturgijnih obryadiv vikoristannya missaliv nacionalnimi movami Druga rana Nedostatnya osvichenist duhovenstva Ranishe svyashennikiv vihovuvali yepiskopi zaraz ye seminariyi z malenkimi knizhkami ta malenkimi vchitelyami Ce zhorstka kritika sholastiki ta katehizmu Liki neobhidnist pov yazati nauku i pobozhnist Tretya rana Rozbizhnosti mizh yepiskopami Tut ye suvora kritika yepiskopiv Rosmini zvinuvachuye yih u zanyatti politikoyu chuzhij svyashennichomu sluzhinnyu ambicijnosti servilnosti do svitskoyi vladi turboti pro zahist cerkovnih blag bud yakoyu cinoyu Liki vidmova vid zahistu timchasovih blag vidmova vid bagatstva ta derzhavnoyi platni Chetverta rana Priznachennya yepiskopiv svitskoyu vladoyu Rosmini analizuye cyu problemu z istorichnoyi tochki zoru ta kritikuye suchasni jomu konkordati v yakih Svyatij Prestol nadav yiyi svitskij vladi Liki Rosmini proponuye povernutisya do viboriv yepiskopiv virnimi P yata rana Sluzhinnya timchasovim blagam Cerkvi Rosmini vistupaye za neobhidnist dobrovilnih pozhertv na blago Cerkvi zamist servitutiv pripisanih cerkovnoyu vladoyu za pidtrimki derzhavi Vin proponuye vidmovitisya vid privileyiv i oprilyudniti zvitnist Inshi tvori Nuovo saggio sull origine delle idee 1830 Principii della scienza morale 1831 Filosofia della morale 1837 Antropologia in servigio della scienza morale 1838 Filosofia della politica 1839 Trattato della coscienza morale 1839 Filosofia del diritto 1841 1845 Teodicea 1845 Sull unita d Italia 1848 Il comunismo e il socialismo 1849 Teosofia tvir nepovnij i vidanij posmertno Primitkiautori vari Enciclopedia Treccani Istituto dell Enciclopedia Italiana 1929 d Track Q731361d Track Q3803714d Track Q2818964 Bibliotheque nationale de France BNF platforma vidkritih danih 2011 d Track Q19938912d Track Q54837d Track Q193563 SNAC 2010 d Track Q29861311 Giorgi F D Dizionario Biografico degli Italiani 2017 Vol 88 d Track Q1128537 GCatholic org 1997 d Track Q25932135 www accademiadellescienze it d Track Q107212659 dds edu ua Arhiv originalu za 9 zhovtnya 2021 Procitovano 16 listopada 2021 DzherelaCampanini G Antonio Rosmini Il fine della Societa e dello Stato Roma 1988 Lorizio G Antonio Rosmini Serbati Un profilo storico teologico Roma 1997 Petrolli A Rosmini prete filosofo Rovereto 1998 Rosmini A Delle cinque piaghe della Santa Chiesa Cinisello Balsamo 1997 Rosmini A Frammenti di una storia della empieta a cura di Alfredo Cattabiani con una nota filologica di M Albertazzi Trento 2003 PosilannyaSajt prisvyachenij Antonio Rosmini 16 listopada 2021 u Wayback Machine ital Rosmini Serbati Antonio 16 listopada 2021 u Wayback Machine Enciklopediya Trekkani ital Fulvio De Giorgi ROSMINI SERBATI Antonio 16 listopada 2021 u Wayback Machine Dizionario biografico degli italiani vol 88 Istituto dell Enciclopedia Italiana 2017 ital Beato Antonio Rosmini Sacerdote e fondatore 16 listopada 2021 u Wayback Machine santiebeati it ital