Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Нео гвельфізм це італійський політичний рух XIX століття започаткований Вінченцо Джоберті який прагнув об єднати Італію

Нео—Гвельфізм

Нео—Гвельфізм

Нео—гвельфізм — це італійський політичний рух XIX століття, започаткований Вінченцо Джоберті, який прагнув об'єднати Італію в єдине королівство з королем Папи Римського. Незважаючи на незначну підтримку населення, рух викликав інтереси серед інтелектуалів, журналістів та католицьких політиків-реформаторів. Вони також були пов'язані як з онтологізмом, філософським рухом, так і з раціоналістично налаштованою теологією.

Нео—Гвельфізм
Країнаimage Італія
Ідеологія

Філософія та платформа

Оскільки в XIX столітті в Італії не було сучасних політичних партій, нео — гвельфи були лише колами інтелектуалів, аристократів, журналістів та бізнесменів з католицькими та унітарними тенденціями. Рух не був надто націоналістичним, вважаючи за краще конфедерацію між кількома італійськими державами на чолі з Папою Римським . Що стосується соціальних питань, то нео — гвельфи, як правило, підтримували як реформаторську, так і політику правопорядку.

Багато нео-гвельфістів вважали, що Джованні Мастай-Ферретті (обраний папою Пієм IX у 1846 р.) Посилить їх справу, але він відкинув їх рух. Це відхилення всюди засмучувало католицьких лібералів, і антиклерикальні ліві сприймали це як доказ того, що папство за своєю суттю є реакційним — готовим пожертвувати своєю автономією і італійською державою просто для захисту вузьких тимчасових інтересів, таких як благородні інтереси в папському штатів . Папи, як правило, походили з цієї знаті, не кажучи вже про курію та ватиканську ієрархію загалом.

У П'ємонт-Сардинії рух набрав достатнього впливу, щоб встановити двох нео-гвельфів в уряді: Чезаре Бальбо з березня по липень 1848 р. І самого Джоберті з грудня 1848 р. По лютий 1849 р. Однак остаточна поразка Австрії в Першій війні за незалежність спричинила занепад неогельфізму, який розглядався як занадто помірний і «папістський» , на користь парламентської правої групи, яка призначила поєднання війни та дипломатії для об'єднання Італії під Савойським домом .

Після франко-австрійської війни 1859 р., Яка надала П'ємонту-Сардинії контроль над Північною Італією (крім Венето), неогельфізм вважався застарілим і недоступним. У 1860 р. Республіканець Джузеппе Гарібальді очолив свою експедицію в Південній Італії, що врешті-решт призвело до об'єднання Італії під П'ємонтом-Сардинією, проте, залишивши Папство власною державою. Це полегшило побоювання з боку римо-католицьких країн, таких як Франція, які вважали, що об'єднана Італія може «розбестити» папство.

Прихильники

Бібліографія

  • Scoppola, Pietro (1963). Studium (ред.). Dal neoguelfismo alla democrazia cristiana.
  • De Rosa, Gabriele (1964). Morcelliana (ред.). Le associazioni cattoliche dal neoguelfismo all'Unità.
  • De Rosa, Gabriele (1972). Istituto di Studi Romani (ред.). La crisi del neoguelfismo e la questione romana.
  • Anzilotti, Antonio (1917). Società Dante Alighieri (ред.). Dal neoguelfismo all'idea liberale.
  • Momigliano, Felice (1922). Unitas (ред.). Gli albori del neoguelfismo in Piemonte.
  • Fontana, Sandro (1968). Morcelliana (ред.). La controrivoluzione cattolica in Italia: 1820-1830.

Список літератури

 

  1. DeAgostini, ред. (2011). I moderati: neoguelfi e liberal-radicali. с. 311. ISBN . {{}}: Проігноровано |work= ()
  2. Schiattone, Mario (1996). Dedalo (ред.). Alle origini del federalismo italiano. с. 76. ISBN .
  3. Fusilli, Raffaele (1969). Liberali, socialcomunisti e cattolici in lotta guelfa e ghibellina durante il fascismo, la monarchia e la repubblica: Saggio storico politico.
  4. Desidea, Bruno (2005). Il Poligrafo (ред.). La lotta delle egemonie: movimento cattolico e Partito popolare nei Quaderni di Gramsci. с. 134—135. ISBN .
  5. Tullio-Altan, Carlo; Cartocci, Roberto (1997). Gaspari (ред.). La coscienza civile degli italiani: valori e disvalori nella storia nazionale.
  6. Partito Moderato. Encilopedia Treccani.
  7. (3 серпня 2004). The Count of Carmagnola & Adelchis. . с. 93. ISBN .
  8. Stelio Cro (February–May 1988). L' idealismo neo-guelfo e il teatro nazionale in Alessandro Manzoni. Tetaro Contemporaneo (Italian) .

Посилання

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Neo gvelfizm ce italijskij politichnij ruh XIX stolittya zapochatkovanij Vinchenco Dzhoberti yakij pragnuv ob yednati Italiyu v yedine korolivstvo z korolem Papi Rimskogo Nezvazhayuchi na neznachnu pidtrimku naselennya ruh viklikav interesi sered intelektualiv zhurnalistiv ta katolickih politikiv reformatoriv Voni takozh buli pov yazani yak z ontologizmom filosofskim ruhom tak i z racionalistichno nalashtovanoyu teologiyeyu Neo GvelfizmKrayina ItaliyaIdeologiyaFilosofiya ta platformaOskilki v XIX stolitti v Italiyi ne bulo suchasnih politichnih partij neo gvelfi buli lishe kolami intelektualiv aristokrativ zhurnalistiv ta biznesmeniv z katolickimi ta unitarnimi tendenciyami Ruh ne buv nadto nacionalistichnim vvazhayuchi za krashe konfederaciyu mizh kilkoma italijskimi derzhavami na choli z Papoyu Rimskim Sho stosuyetsya socialnih pitan to neo gvelfi yak pravilo pidtrimuvali yak reformatorsku tak i politiku pravoporyadku Bagato neo gvelfistiv vvazhali sho Dzhovanni Mastaj Ferretti obranij papoyu Piyem IX u 1846 r Posilit yih spravu ale vin vidkinuv yih ruh Ce vidhilennya vsyudi zasmuchuvalo katolickih liberaliv i antiklerikalni livi sprijmali ce yak dokaz togo sho papstvo za svoyeyu suttyu ye reakcijnim gotovim pozhertvuvati svoyeyu avtonomiyeyu i italijskoyu derzhavoyu prosto dlya zahistu vuzkih timchasovih interesiv takih yak blagorodni interesi v papskomu shtativ Papi yak pravilo pohodili z ciyeyi znati ne kazhuchi vzhe pro kuriyu ta vatikansku iyerarhiyu zagalom U P yemont Sardiniyi ruh nabrav dostatnogo vplivu shob vstanoviti dvoh neo gvelfiv v uryadi Chezare Balbo z bereznya po lipen 1848 r I samogo Dzhoberti z grudnya 1848 r Po lyutij 1849 r Odnak ostatochna porazka Avstriyi v Pershij vijni za nezalezhnist sprichinila zanepad neogelfizmu yakij rozglyadavsya yak zanadto pomirnij i papistskij na korist parlamentskoyi pravoyi grupi yaka priznachila poyednannya vijni ta diplomatiyi dlya ob yednannya Italiyi pid Savojskim domom Pislya franko avstrijskoyi vijni 1859 r Yaka nadala P yemontu Sardiniyi kontrol nad Pivnichnoyu Italiyeyu krim Veneto neogelfizm vvazhavsya zastarilim i nedostupnim U 1860 r Respublikanec Dzhuzeppe Garibaldi ocholiv svoyu ekspediciyu v Pivdennij Italiyi sho vreshti resht prizvelo do ob yednannya Italiyi pid P yemontom Sardiniyeyu prote zalishivshi Papstvo vlasnoyu derzhavoyu Ce polegshilo poboyuvannya z boku rimo katolickih krayin takih yak Franciya yaki vvazhali sho ob yednana Italiya mozhe rozbestiti papstvo Prihilniki Prem yer ministr Sardiniyi en Sardinskij prem yer ministr en korotko Prem yer ministr Papi en Ministr zakordonnih sprav Papi Terencio Mamiani della Rovere Pismennik Alessandro Mandzoni Monsenjor Antonio Rosmini Serbati Markiz Dzhino Kapponi Fizik Karlo Mattejchchi Istorik Luyidzhi TostiBibliografiyaScoppola Pietro 1963 Studium red Dal neoguelfismo alla democrazia cristiana De Rosa Gabriele 1964 Morcelliana red Le associazioni cattoliche dal neoguelfismo all Unita De Rosa Gabriele 1972 Istituto di Studi Romani red La crisi del neoguelfismo e la questione romana Anzilotti Antonio 1917 Societa Dante Alighieri red Dal neoguelfismo all idea liberale Momigliano Felice 1922 Unitas red Gli albori del neoguelfismo in Piemonte Fontana Sandro 1968 Morcelliana red La controrivoluzione cattolica in Italia 1820 1830 Spisok literaturi DeAgostini red 2011 I moderati neoguelfi e liberal radicali s 311 ISBN 9788841864913 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite book title Shablon Cite book cite book a Proignorovano work dovidka Schiattone Mario 1996 Dedalo red Alle origini del federalismo italiano s 76 ISBN 9788822061805 Fusilli Raffaele 1969 Liberali socialcomunisti e cattolici in lotta guelfa e ghibellina durante il fascismo la monarchia e la repubblica Saggio storico politico Desidea Bruno 2005 Il Poligrafo red La lotta delle egemonie movimento cattolico e Partito popolare nei Quaderni di Gramsci s 134 135 ISBN 9788871153933 Tullio Altan Carlo Cartocci Roberto 1997 Gaspari red La coscienza civile degli italiani valori e disvalori nella storia nazionale Partito Moderato Encilopedia Treccani 3 serpnya 2004 The Count of Carmagnola amp Adelchis s 93 ISBN 9780801878817 Stelio Cro February May 1988 L idealismo neo guelfo e il teatro nazionale in Alessandro Manzoni Tetaro Contemporaneo Italian PosilannyaSardiniya P yemont Korolivstvo Rosiya 1848 1849 rr Lekciya Politichne znachennya papstva istorichno i v danij chas Zhurnal religiyi ta suspilstva Tom 7 2005 Centr Kripke Entoni Mansueto z Universitetu Nyu Meksiko Gallap Stattya Britanika 1911 roku pro Kamillo Benso konkur di Kavur

Дата публікації:
Топ