Олекса́ндр Анто́нович Анто́нов (нар. 23 жовтня 1914 — пом. 1 вересня 1997) — радянський військовик часів Другої світової війни, командир 2-го стрілецького батальйону 646-го стрілецького полку 152-ї стрілецької дивізії (28-а армія), майор. Герой Радянського Союзу (1945).
Антонов Олександр Антонович | |
---|---|
Народження | 10 (23) жовтня 1915 Середній Бурлук, Шиповацька волость, Вовчанський повіт, Харківська губернія, Російська імперія |
Смерть | 1 вересня 1997 (81 рік) Мінськ, Білорусь |
Поховання | Східне кладовище |
Країна | Російська імперія УНР СРСР Білорусь |
Приналежність | Радянська армія |
Вид збройних сил | сухопутні війська |
Рід військ | піхота |
Роки служби | 1936—1945 |
Звання | Майор |
Формування | |
Війни / битви | Вторгнення СРСР до Польщі Німецько-радянська війна |
Нагороди |
Життєпис
Народився 23 жовтня 1914 року в селі Картавівці, нині Великобурлуцького району Харківської області, у селянській родині. Українець. Здобув середню освіту. Працював бригадиром у колгоспі «Вірний шлях».
До лав РСЧА призваний Великобурлуцьким РВК 20 лютого 1936 року. Учасник вторгнення СРСР до Польщі у 1939 році.
Учасник німецько-радянської війни з червня 1941 року. Воював на Південно-Західному, 3-му Українському, 1-му Білоруському, 3-му Білоруському і 1-му Українському фронтах. Командував ротою, батальйоном. Був поранений (06.02.1943) і контужений (23.09.1941). Брав участь у оборонних боях в Україні та у її визволенні, зокрема, у битві за Дніпро.
Особливо командир 2-го стрілецького батальйону 646-го стрілецького полку 152-ї стрілецької дивізії майор О. А. Антонов відзначився під час взяття Берліна. У період з 28 квітня по 2 травня 1945 року батальйон під його командуванням вів вуличні бої з чисельно переважаючим супротивником на стратегічно важливих магістралях міста: Берлінерштрасе, Уландштрасе, Парізенштрасе і міському парку. Маючи під своєю орудою 245 чоловік особового складу, наніс ворогові значних втрат, знищивши близько 500 солдатів і офіцерів супротивника. За цей же період взято у полон до 1500 осіб. 2 травня 1945 року, вдало здійснивши обхідний маневр, стрімким натиском, попри лютий спротив супротивника, оволодів залізничною станцією Шарлотенбург, на якій були зосереджені склади з боєприпасами берлінського гарнізону, чим сприяв прискоренню повної капітуляції гарнізону міста.
Після закінчення війни, за станом здоров'я, вийшов у запас. Працював у рідному селі, згодом переїхав до Білорусі, де був головою Березівського міського комітету ДТСААФ Берестейської області. Останні роки провів у Мінську, де й помер 1 вересня 1997 року. Похований на Східному (Московському) кладовищі.
Нагороди
Указом Президії Верховної Ради СРСР від 27 червня 1945 року «за зразкове виконання бойових завдань командування на фронті боротьби з німецькими загарбниками та виявлені при цьому відвагу і героїзм», майорові Антонову Олександру Антоновичу присвоєне звання Героя Радянського Союзу з врученням ордена Леніна і медалі «Золота Зірка» (№ 6130).
Нагороджений двома орденами Леніна (22.02.1944, 27.06.1945), орденами Червоного Прапора (11.07.1944), Кутузова 3-го ступеня (31.03.1945), Олександра Невського (02.02.1945), Вітчизняної війни 1-го (11.03.1985) та 2-го (04.03.1943) ступенів і медалями.
Примітки
- Сайт МО РФ «Подвиг народа»: Представлення до присвоєння звання Героя Радянського Союзу. (рос.). Архів оригіналу за 13 березня 2012. Процитовано 26 квітня 2016.
Посилання
- Антонов Олександр Антонович. // Сайт «Герои страны» (рос.).
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Shodo inshih lyudej z takim samim imenem ta prizvishem div Oleksandr Antonov Oleksa ndr Anto novich Anto nov nar 23 zhovtnya 1914 19141023 pom 1 veresnya 1997 radyanskij vijskovik chasiv Drugoyi svitovoyi vijni komandir 2 go strileckogo bataljonu 646 go strileckogo polku 152 yi strileckoyi diviziyi 28 a armiya major Geroj Radyanskogo Soyuzu 1945 Antonov Oleksandr AntonovichNarodzhennya10 23 zhovtnya 1915 Serednij Burluk Shipovacka volost Vovchanskij povit Harkivska guberniya Rosijska imperiyaSmert1 veresnya 1997 1997 09 01 81 rik Minsk BilorusPohovannyaShidne kladovisheKrayinaRosijska imperiya UNR SRSR BilorusPrinalezhnist Radyanska armiyaVid zbrojnih silsuhoputni vijskaRid vijskpihotaRoki sluzhbi1936 1945Zvannya MajorFormuvannyaVijni bitviVtorgnennya SRSR do Polshi Nimecko radyanska vijnaNagorodiZhittyepisNarodivsya 23 zhovtnya 1914 roku v seli Kartavivci nini Velikoburluckogo rajonu Harkivskoyi oblasti u selyanskij rodini Ukrayinec Zdobuv serednyu osvitu Pracyuvav brigadirom u kolgospi Virnij shlyah Do lav RSChA prizvanij Velikoburluckim RVK 20 lyutogo 1936 roku Uchasnik vtorgnennya SRSR do Polshi u 1939 roci Uchasnik nimecko radyanskoyi vijni z chervnya 1941 roku Voyuvav na Pivdenno Zahidnomu 3 mu Ukrayinskomu 1 mu Biloruskomu 3 mu Biloruskomu i 1 mu Ukrayinskomu frontah Komanduvav rotoyu bataljonom Buv poranenij 06 02 1943 i kontuzhenij 23 09 1941 Brav uchast u oboronnih boyah v Ukrayini ta u yiyi vizvolenni zokrema u bitvi za Dnipro Osoblivo komandir 2 go strileckogo bataljonu 646 go strileckogo polku 152 yi strileckoyi diviziyi major O A Antonov vidznachivsya pid chas vzyattya Berlina U period z 28 kvitnya po 2 travnya 1945 roku bataljon pid jogo komanduvannyam viv vulichni boyi z chiselno perevazhayuchim suprotivnikom na strategichno vazhlivih magistralyah mista Berlinershtrase Ulandshtrase Parizenshtrase i miskomu parku Mayuchi pid svoyeyu orudoyu 245 cholovik osobovogo skladu nanis vorogovi znachnih vtrat znishivshi blizko 500 soldativ i oficeriv suprotivnika Za cej zhe period vzyato u polon do 1500 osib 2 travnya 1945 roku vdalo zdijsnivshi obhidnij manevr strimkim natiskom popri lyutij sprotiv suprotivnika ovolodiv zaliznichnoyu stanciyeyu Sharlotenburg na yakij buli zoseredzheni skladi z boyepripasami berlinskogo garnizonu chim spriyav priskorennyu povnoyi kapitulyaciyi garnizonu mista Pislya zakinchennya vijni za stanom zdorov ya vijshov u zapas Pracyuvav u ridnomu seli zgodom pereyihav do Bilorusi de buv golovoyu Berezivskogo miskogo komitetu DTSAAF Berestejskoyi oblasti Ostanni roki proviv u Minsku de j pomer 1 veresnya 1997 roku Pohovanij na Shidnomu Moskovskomu kladovishi NagorodiUkazom Prezidiyi Verhovnoyi Radi SRSR vid 27 chervnya 1945 roku za zrazkove vikonannya bojovih zavdan komanduvannya na fronti borotbi z nimeckimi zagarbnikami ta viyavleni pri comu vidvagu i geroyizm majorovi Antonovu Oleksandru Antonovichu prisvoyene zvannya Geroya Radyanskogo Soyuzu z vruchennyam ordena Lenina i medali Zolota Zirka 6130 Nagorodzhenij dvoma ordenami Lenina 22 02 1944 27 06 1945 ordenami Chervonogo Prapora 11 07 1944 Kutuzova 3 go stupenya 31 03 1945 Oleksandra Nevskogo 02 02 1945 Vitchiznyanoyi vijni 1 go 11 03 1985 ta 2 go 04 03 1943 stupeniv i medalyami PrimitkiSajt MO RF Podvig naroda Predstavlennya do prisvoyennya zvannya Geroya Radyanskogo Soyuzu ros Arhiv originalu za 13 bereznya 2012 Procitovano 26 kvitnya 2016 PosilannyaAntonov Oleksandr Antonovich Sajt Geroi strany ros