Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Андрій II Музака (1318—1372) — албанський шляхтич з , правитель князівства Музака в XIV столітті. Він успадкував князівство від свого батька , який помер близько 1331 року. Андреа II відомий тим, що до моменту своєї смерті в 1372 році розширив князівство Музака до найбільшої міри, від південного адріатичного узбережжя Албанії на заході до Касторії на сході.
| Андреа II Музака | |
|---|---|
| алб. Andrea II Muzaka | |
 | |
| Народився | 1335 або 1319 |
| Помер | 1372 або 1372 |
| Посада | деспот |
| У шлюбі з | d |
| Діти | Теодор II Музака |
 | |
| |
Анжуйським королівством Албанія в 1336-37 роках він був визнаний деспотом Королівства Албанія та маршалом Албанії. У наступне десятиліття він очолював опір сербським вторгненням до Албанії, а після падіння Сербської імперії повернув свої колишні території та знову почав розширюватися. Під час воєн проти сербських держав-спадкоємців Андреа II зумів перемогти Вукашина Мрнявчевича та його сина, принца Марка, зміцнивши князівство своєї родини. Після перемоги над сербами він був визнаний візантійським імператором Іоанном V Палеологом деспотом Епіру.
Правління
Раннє правління
Андреа II Музака походив із заможного албанського шляхетського з півдня Албанії. Його дід, Андреа I Музака, близько 1280 року становив де-факто незалежне територіальне правління на захід від Берата в регіоні Мізеке, який пізніше був названий на честь родини. Наступником Андрея I став Теодор, відомий як «Кешетісі». Син Теодора, Андреа II, стане найвидатнішим правителем роду Музака часів середньовіччя. Як і його батько, Андреа II служив Анжуйцям як титулярний маршал Албанії. Він мав різні інші титули, такі як севастократор, і був визнаний анжуйцями як despotus Regni Albaniae (деспотом Королівства Албанія) і маршал Албанії. Його батько Теодор був визнаний . На початку свого правління він здійснював номінальний контроль над більшою частиною Адріатичного моря країни між річками Вйоса і Деволл на схід. На практиці тут продовжували домінувати історичні албанські знатні родини, які мало звертали уваги на владу Музаки. Угода 1336 року між анжуйцями та Андреа II дозволяла членам сім'ї Музака вільно подорожувати до Дурреса та з нього, і дружні зв'язки між двома знатними сім'ями зберігалися до тих пір, поки сім'я Музака не втекла від османського завоювання Албанії.
Опір сербам
Протягом 1341—1347 рр. Візантійська імперія була втягнута в громадянську війну, і серби скористалися цією ситуацією, вторгшись у більшу частину візантійських володінь на півдні Балкан. Андреа II очолив опір сербам і уклав різні союзи з іншими албанськими знатними сім'ями, а також підтримував зв'язки зі своїми традиційними анжуйськими союзниками. У 1336 році Королівство Сербія під проводом Стефана Душана захопило контрольований анжуйцями Дуррес. Попри те, що анжуйцям вдалося повернути Дуррес, Душан продовжив свою експансію, і протягом 1337—1345 років він захопив Каніну та Валону.
Андреа II Музака вів війну проти сербських військ близько 1340 року. У союзі з родиною Гропа він мав кілька успішних кампаній проти Душана, але незабаром його володіння захопив сербський король разом з іншими албанськими князівствами. У 1345 році всі албанські землі були під владою Сербії, за винятком Дурреса, який перебував під контролем анжуйців. У 1350 році Андреа II захопив у сербів Берат, що змусило Іоанна Комніна Асена, місцевого володаря, призначеного Стефаном Душаном керувати регіоном, перенести свою резиденцію до Каніни. Невідомо, чи змогли сербські війська захопити якісь міста або встановити контроль над цими районами південної Албанії, попри їхнє вторгнення в регіон. Хоча деякі історики відносять придбання кількох міст до цього періоду, інші припускають, що серби лише отримали підкорення, яке могло бути номінальним, від різних албанських племен.
Пізніше панування
Після смерті Стефана Душана в 1355 році та розпаду недовгої Сербської імперії Андрея II відновив контроль над частинами південно-східної сучасної Албанії та значно розширив князівство. Наприкінці 1360-х років Андреа II був залучений у конфлікт за південно-західні провінції Македонії (включаючи Касторію) проти Вукашина Мрнявчевича, короля Сербії. Обидва володарі претендували на успадкування цих областей після смерті Симеона Уроша; Вукашин заявляв про це як співправитель Стефана Уроша V, тоді як Андреа II заявляв про це на тій підставі, що кордон між Албанією та Болгарією пролягав на горі Пелістер, зокрема джерело Добрида. Вукашин зібрав армію та рушив до території Музаки, що спонукало Андреа зібрати власну армію та протистояти королю під Пелістером у 1369 році. Битва при Пелістері завершилася перемогою Андреа II, а сам Вукашин, за словами літописця , потрапив у полон. За результатами цієї битви візантійський імператор Іоанн V Палеолог подарував Андрію II імператорський герб і надав йому титул «деспота Епіру». У цій нагоді Андреа II Музака прийняв як свій новий герб двоголового орла під зіркою замість традиційного герба Музака, який являв собою джерело води, що виривалося з-під землі і розділялося на дві частини.
Протягом того самого періоду Андреа II, мабуть, контролював частину внутрішніх районів Вльори, а після смерті Олександра Комніна Асеня (бл. 1371), який володів Вльорою та Каніною, Музака уклав угоду з Балшею II. Згідно з угодою, Балша II мав підтримувати Музаку проти таких ворогів, як Марко, а Музака визнав претензії Балші на Каніну та Вльору. Незрозуміло, чи вдалося Музаці раніше завоювати їх, а потім віддати їх Балші як частину угоди, чи Балша планував завоювати їх сам, і угода просто підтвердила його права.
У 1371 році Андреа II Музака уклав іншу угоду з Андреа Гропою, своїм зятем, і вів війну проти князя Марка Мрнявчевича, захопивши Касторію (яка перейшла до Музаки) та Охрид, який перейшов до Гропи. Втративши велику живу силу в битві на Мариці, князь Марко не зміг протистояти експансії цих сусідніх держав. Втрата території, яку Марко зазнав під час наступних воєн, значно послабила його могутність і завадила створювати нові армії.
У найбільшому обсязі, безпосередньо перед смертю Андреа II, його розширення князівства охопило регіони Мізеке, Берат, Томорріче, Скрапар, Кельцыре, Пермет, Опар, Деволл, Колоньє та Касторія. Андреа II помре в 1372 році, і його землі були розділені між трьома його синами: Теодором II, Джіном і Стойою.
Сім'я
Андрея II одружився з леді Євфемією Матрангою (алб. Efimia Matrënga) також відомою як: Ейтвмія, Етінія або Онората, яка була дочкою Павла Матранги, албанського володаря Гори. У подружжя було п'ятеро дітей:
- Іван Музака (* близько 1337; † 1389), який успадкував більшість земель свого батька, за винятком Берату, Мізеке та Касторії. Він одружився з леді Суїною Аріаніті-Комніатс, донькою албанського володаря Матеранго Аріаніті, з якою мав 5 синів: Андреа III Музака, Матеранго Музака, Влаш Музака, Богдан Музака та Лалді Музака.
- Теодор II Музака (* 1337; † після 1389), який успадкував Мізек і Касторію, якими він правив разом зі своїм братом Стоєю.
- Володар Стоя († після 1384), який разом зі своїм братом Теодором успадкував Касторію, а також її села та маєтки. На жаль, він рано помер, не маючи спадкоємців, тому його землі перейшли до його старшого брата Джіна.
- Пані Коміта (або Комніна) Музака († 1392), яка вийшла заміж за Балшу II і забезпечила союз між родиною Музака та родиною Бальшичів.
- Пані Чіранна Музака (також: Кіранна), яка вийшла заміж за з Охер і Дібри. У подружжя не було проблем з життям, тому їхнє майно успадкували Музаки.
Деспот Андреа II і його дружина деспотиса Євфимія були поховані в місті Дуррес, у церкві Святого Антонія, праворуч від головного вівтаря, у прекрасній могилі з мармуру з такою епітафією: «Тут лежить володар Андрій Молосачі, деспот Епірський».
Див. також
Посилання
- Lala, 2008, с. 137.
- Stair Sainty, 2018, с. 501.
- Gjergji, Andromaqi (2004). Albanian costumes through the centuries: origin, types, evolution. Tiranë: Acad. of Sciences of Albania, Inst. of Folc Culture. с. 22. ISBN .
- Fine, John V. A. (1994). The Late Medieval Balkans: A Critical Survey from the Late Twelfth Century to the Ottoman Conquest. University of Michigan Press. с. 290—291. ISBN .
- Braudel, Fernand (1995). The Mediterranean and the Mediterranean world in the age of Philip II, Volume 2. University of California Press. с. 664. ISBN .
- Fine, John V. A. (1994). The Late Medieval Balkans: A Critical Survey from the Late Twelfth Century to the Ottoman Conquest. University of Michigan Press. с. 290–291 and 301. ISBN .
- Anamali, Skënder (2002). Historia e popullit Shqiptar: gjatë shek. XVI -vitet 20 të shek. XIX. Tiranë: Botimet Toena. с. 294. ISBN .
- John V. A. Fine (1994). The Late Medieval Balkans: A Critical Survey from the Late Twelfth Century to the Ottoman Conquest. University of Michigan Press. с. 290—291. ISBN .
- Soulis, George Christos (1984). The Serbs and Byzantium During the Reign of Tsar Stephen Dušan (1331-1355) and His Successors. Dumbarton Oaks Library and Collection. с. 142.
- Elsie, Robert (2003). Early Albania: a reader of historical texts ; 11th - 17th centuries. Wiesbaden: Harrassowitz. с. 41. ISBN .
- Muhadri, Bedri (2023). Kosova në kuadrin e Principatës së Balshajve. Studime Historike. 74 (1–2): 43—45.
- Duka, 2004
- Gillian Gloyer (1 червня 2010). Albania (Spanish) . Alhena Media. с. 103. ISBN .
Tras la muerte de Stefan Dušan en 1355, el área que se corresponde con el sureste de la actual Albania y hasta Kastoria (que hoy en día pertenece a Grecia) cayó en manos de la familia Muzaka de Berati, uno de los poderosos clanes
- John V. A. Fine; John Van Antwerp Fine (1994). The Late Medieval Balkans: A Critical Survey from the Late Twelfth Century to the Ottoman Conquest. University of Michigan Press. с. 380. ISBN .
... Andrew Musachi .... took Kastoria from Marko...
- Anamali, Skënder (2002). Historia e popullit Shqiptar: gjatë shek. XVI -vitet 20 të shek. XIX. Tiranë: Botimet Toena. с. 295. ISBN .
- Elsie, Robert (2003). Early Albania: A Reader of Historical Texts, 11th-17th Centuries. Otto Harrassowitz Verlag. с. 41—42. ISBN .
Джерела
- Duka, Ferit (2004). Muzakajt-Lidhëz e fuqishme midis kohëve paraosmane dhe osmane [The Muzakas - a powerful link between the pre-Ottoman and Ottoman time]. Studime Historike. 1—2.
- Elsie, Robert (2003). Early Albania: A Reader of Historical Texts, 11th-17th Centuries. Otto Harrassowitz Verlag. ISBN .
- Lala, Etleva (2008), Regnum Albaniae, the Papal Curia, and the Western Visions of a Borderline Nobility (PDF), Central European University, Department of Medieval Studies
- Stair Sainty, Guy (2018). The Constantinian Order of Saint George and the Angeli, Farnese and Bourbon families which governed it (англ.). Boletín Oficial del Estado. ISBN .
- Jurlaro, Rosario (1970). I Musachi despoti d'Epiro: "in Puglia a salvamento" (італ.). Ed. del Centro librario.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Nemaye perevirenih versij ciyeyi storinki jmovirno yiyi she ne pereviryali na vidpovidnist pravilam proektu U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Muzaka Andrij II Muzaka 1318 1372 albanskij shlyahtich z pravitel knyazivstva Muzaka v XIV stolitti Vin uspadkuvav knyazivstvo vid svogo batka yakij pomer blizko 1331 roku Andrea II vidomij tim sho do momentu svoyeyi smerti v 1372 roci rozshiriv knyazivstvo Muzaka do najbilshoyi miri vid pivdennogo adriatichnogo uzberezhzhya Albaniyi na zahodi do Kastoriyi na shodi Andrea II Muzakaalb Andrea II MuzakaNarodivsya1335 abo 1319Pomer1372 abo 1372PosadadespotU shlyubi zdDitiTeodor II Muzaka Mediafajli u Vikishovishi Anzhujskim korolivstvom Albaniya v 1336 37 rokah vin buv viznanij despotom Korolivstva Albaniya ta marshalom Albaniyi U nastupne desyatilittya vin ocholyuvav opir serbskim vtorgnennyam do Albaniyi a pislya padinnya Serbskoyi imperiyi povernuv svoyi kolishni teritoriyi ta znovu pochav rozshiryuvatisya Pid chas voyen proti serbskih derzhav spadkoyemciv Andrea II zumiv peremogti Vukashina Mrnyavchevicha ta jogo sina princa Marka zmicnivshi knyazivstvo svoyeyi rodini Pislya peremogi nad serbami vin buv viznanij vizantijskim imperatorom Ioannom V Paleologom despotom Epiru PravlinnyaRannye pravlinnya Dokladnishe Knyazivstvo Muzaka Andrea II Muzaka pohodiv iz zamozhnogo albanskogo shlyahetskogo z pivdnya Albaniyi Jogo did Andrea I Muzaka blizko 1280 roku stanoviv de fakto nezalezhne teritorialne pravlinnya na zahid vid Berata v regioni Mizeke yakij piznishe buv nazvanij na chest rodini Nastupnikom Andreya I stav Teodor vidomij yak Keshetisi Sin Teodora Andrea II stane najvidatnishim pravitelem rodu Muzaka chasiv serednovichchya Yak i jogo batko Andrea II sluzhiv Anzhujcyam yak titulyarnij marshal Albaniyi Vin mav rizni inshi tituli taki yak sevastokrator i buv viznanij anzhujcyami yak despotus Regni Albaniae despotom Korolivstva Albaniya i marshal Albaniyi Jogo batko Teodor buv viznanij Na pochatku svogo pravlinnya vin zdijsnyuvav nominalnij kontrol nad bilshoyu chastinoyu Adriatichnogo morya krayini mizh richkami Vjosa i Devoll na shid Na praktici tut prodovzhuvali dominuvati istorichni albanski znatni rodini yaki malo zvertali uvagi na vladu Muzaki Ugoda 1336 roku mizh anzhujcyami ta Andrea II dozvolyala chlenam sim yi Muzaka vilno podorozhuvati do Durresa ta z nogo i druzhni zv yazki mizh dvoma znatnimi sim yami zberigalisya do tih pir poki sim ya Muzaka ne vtekla vid osmanskogo zavoyuvannya Albaniyi Opir serbam Gora Pelister de vijska Andrea Muzaki rozbili serbsku armiyu Protyagom 1341 1347 rr Vizantijska imperiya bula vtyagnuta v gromadyansku vijnu i serbi skoristalisya ciyeyu situaciyeyu vtorgshis u bilshu chastinu vizantijskih volodin na pivdni Balkan Andrea II ocholiv opir serbam i uklav rizni soyuzi z inshimi albanskimi znatnimi sim yami a takozh pidtrimuvav zv yazki zi svoyimi tradicijnimi anzhujskimi soyuznikami U 1336 roci Korolivstvo Serbiya pid provodom Stefana Dushana zahopilo kontrolovanij anzhujcyami Durres Popri te sho anzhujcyam vdalosya povernuti Durres Dushan prodovzhiv svoyu ekspansiyu i protyagom 1337 1345 rokiv vin zahopiv Kaninu ta Valonu Andrea II Muzaka viv vijnu proti serbskih vijsk blizko 1340 roku U soyuzi z rodinoyu Gropa vin mav kilka uspishnih kampanij proti Dushana ale nezabarom jogo volodinnya zahopiv serbskij korol razom z inshimi albanskimi knyazivstvami U 1345 roci vsi albanski zemli buli pid vladoyu Serbiyi za vinyatkom Durresa yakij perebuvav pid kontrolem anzhujciv U 1350 roci Andrea II zahopiv u serbiv Berat sho zmusilo Ioanna Komnina Asena miscevogo volodarya priznachenogo Stefanom Dushanom keruvati regionom perenesti svoyu rezidenciyu do Kanini Nevidomo chi zmogli serbski vijska zahopiti yakis mista abo vstanoviti kontrol nad cimi rajonami pivdennoyi Albaniyi popri yihnye vtorgnennya v region Hocha deyaki istoriki vidnosyat pridbannya kilkoh mist do cogo periodu inshi pripuskayut sho serbi lishe otrimali pidkorennya yake moglo buti nominalnim vid riznih albanskih plemen Piznishe panuvannya Pislya smerti Stefana Dushana v 1355 roci ta rozpadu nedovgoyi Serbskoyi imperiyi Andreya II vidnoviv kontrol nad chastinami pivdenno shidnoyi suchasnoyi Albaniyi ta znachno rozshiriv knyazivstvo Naprikinci 1360 h rokiv Andrea II buv zaluchenij u konflikt za pivdenno zahidni provinciyi Makedoniyi vklyuchayuchi Kastoriyu proti Vukashina Mrnyavchevicha korolya Serbiyi Obidva volodari pretenduvali na uspadkuvannya cih oblastej pislya smerti Simeona Urosha Vukashin zayavlyav pro ce yak spivpravitel Stefana Urosha V todi yak Andrea II zayavlyav pro ce na tij pidstavi sho kordon mizh Albaniyeyu ta Bolgariyeyu prolyagav na gori Pelister zokrema dzherelo Dobrida Vukashin zibrav armiyu ta rushiv do teritoriyi Muzaki sho sponukalo Andrea zibrati vlasnu armiyu ta protistoyati korolyu pid Pelisterom u 1369 roci Bitva pri Pelisteri zavershilasya peremogoyu Andrea II a sam Vukashin za slovami litopiscya potrapiv u polon Za rezultatami ciyeyi bitvi vizantijskij imperator Ioann V Paleolog podaruvav Andriyu II imperatorskij gerb i nadav jomu titul despota Epiru U cij nagodi Andrea II Muzaka prijnyav yak svij novij gerb dvogolovogo orla pid zirkoyu zamist tradicijnogo gerba Muzaka yakij yavlyav soboyu dzherelo vodi sho virivalosya z pid zemli i rozdilyalosya na dvi chastini Protyagom togo samogo periodu Andrea II mabut kontrolyuvav chastinu vnutrishnih rajoniv Vlori a pislya smerti Oleksandra Komnina Asenya bl 1371 yakij volodiv Vloroyu ta Kaninoyu Muzaka uklav ugodu z Balsheyu II Zgidno z ugodoyu Balsha II mav pidtrimuvati Muzaku proti takih vorogiv yak Marko a Muzaka viznav pretenziyi Balshi na Kaninu ta Vloru Nezrozumilo chi vdalosya Muzaci ranishe zavoyuvati yih a potim viddati yih Balshi yak chastinu ugodi chi Balsha planuvav zavoyuvati yih sam i ugoda prosto pidtverdila jogo prava Knyazivstvo Muzaka blizko 1372 roku U 1371 roci Andrea II Muzaka uklav inshu ugodu z Andrea Gropoyu svoyim zyatem i viv vijnu proti knyazya Marka Mrnyavchevicha zahopivshi Kastoriyu yaka perejshla do Muzaki ta Ohrid yakij perejshov do Gropi Vtrativshi veliku zhivu silu v bitvi na Marici knyaz Marko ne zmig protistoyati ekspansiyi cih susidnih derzhav Vtrata teritoriyi yaku Marko zaznav pid chas nastupnih voyen znachno poslabila jogo mogutnist i zavadila stvoryuvati novi armiyi U najbilshomu obsyazi bezposeredno pered smertyu Andrea II jogo rozshirennya knyazivstva ohopilo regioni Mizeke Berat Tomorriche Skrapar Kelcyre Permet Opar Devoll Kolonye ta Kastoriya Andrea II pomre v 1372 roci i jogo zemli buli rozdileni mizh troma jogo sinami Teodorom II Dzhinom i Stojoyu Cerkva Sv Antoniya ye miscem de pohovani Andrea II Muzaka ta jogo druzhina Yevfemiya Mataranga Sim yaAndreya II odruzhivsya z ledi Yevfemiyeyu Matrangoyu alb Efimia Matrenga takozh vidomoyu yak Ejtvmiya Etiniya abo Onorata yaka bula dochkoyu Pavla Matrangi albanskogo volodarya Gori U podruzhzhya bulo p yatero ditej Ivan Muzaka blizko 1337 1389 yakij uspadkuvav bilshist zemel svogo batka za vinyatkom Beratu Mizeke ta Kastoriyi Vin odruzhivsya z ledi Suyinoyu Arianiti Komniats donkoyu albanskogo volodarya Materango Arianiti z yakoyu mav 5 siniv Andrea III Muzaka Materango Muzaka Vlash Muzaka Bogdan Muzaka ta Laldi Muzaka Teodor II Muzaka 1337 pislya 1389 yakij uspadkuvav Mizek i Kastoriyu yakimi vin praviv razom zi svoyim bratom Stoyeyu Volodar Stoya pislya 1384 yakij razom zi svoyim bratom Teodorom uspadkuvav Kastoriyu a takozh yiyi sela ta mayetki Na zhal vin rano pomer ne mayuchi spadkoyemciv tomu jogo zemli perejshli do jogo starshogo brata Dzhina Pani Komita abo Komnina Muzaka 1392 yaka vijshla zamizh za Balshu II i zabezpechila soyuz mizh rodinoyu Muzaka ta rodinoyu Balshichiv Pani Chiranna Muzaka takozh Kiranna yaka vijshla zamizh za z Oher i Dibri U podruzhzhya ne bulo problem z zhittyam tomu yihnye majno uspadkuvali Muzaki Despot Andrea II i jogo druzhina despotisa Yevfimiya buli pohovani v misti Durres u cerkvi Svyatogo Antoniya pravoruch vid golovnogo vivtarya u prekrasnij mogili z marmuru z takoyu epitafiyeyu Tut lezhit volodar Andrij Molosachi despot Epirskij Div takozhKnyazivstvo MuzakaPosilannyaLala 2008 s 137 Stair Sainty 2018 s 501 Gjergji Andromaqi 2004 Albanian costumes through the centuries origin types evolution Tirane Acad of Sciences of Albania Inst of Folc Culture s 22 ISBN 9789994361441 Fine John V A 1994 The Late Medieval Balkans A Critical Survey from the Late Twelfth Century to the Ottoman Conquest University of Michigan Press s 290 291 ISBN 978 0 472 08260 5 Braudel Fernand 1995 The Mediterranean and the Mediterranean world in the age of Philip II Volume 2 University of California Press s 664 ISBN 0 520 20330 5 Fine John V A 1994 The Late Medieval Balkans A Critical Survey from the Late Twelfth Century to the Ottoman Conquest University of Michigan Press s 290 291 and 301 ISBN 978 0 472 08260 5 Anamali Skender 2002 Historia e popullit Shqiptar gjate shek XVI vitet 20 te shek XIX Tirane Botimet Toena s 294 ISBN 9992716223 John V A Fine 1994 The Late Medieval Balkans A Critical Survey from the Late Twelfth Century to the Ottoman Conquest University of Michigan Press s 290 291 ISBN 978 0 472 08260 5 Soulis George Christos 1984 The Serbs and Byzantium During the Reign of Tsar Stephen Dusan 1331 1355 and His Successors Dumbarton Oaks Library and Collection s 142 Elsie Robert 2003 Early Albania a reader of historical texts 11th 17th centuries Wiesbaden Harrassowitz s 41 ISBN 9783447047838 Muhadri Bedri 2023 Kosova ne kuadrin e Principates se Balshajve Studime Historike 74 1 2 43 45 Duka 2004 Gillian Gloyer 1 chervnya 2010 Albania Spanish Alhena Media s 103 ISBN 978 84 92963 50 8 Tras la muerte de Stefan Dusan en 1355 el area que se corresponde con el sureste de la actual Albania y hasta Kastoria que hoy en dia pertenece a Grecia cayo en manos de la familia Muzaka de Berati uno de los poderosos clanes John V A Fine John Van Antwerp Fine 1994 The Late Medieval Balkans A Critical Survey from the Late Twelfth Century to the Ottoman Conquest University of Michigan Press s 380 ISBN 978 0 472 08260 5 Andrew Musachi took Kastoria from Marko Anamali Skender 2002 Historia e popullit Shqiptar gjate shek XVI vitet 20 te shek XIX Tirane Botimet Toena s 295 ISBN 9992716223 Elsie Robert 2003 Early Albania A Reader of Historical Texts 11th 17th Centuries Otto Harrassowitz Verlag s 41 42 ISBN 3447047836 Dzherela Duka Ferit 2004 Muzakajt Lidhez e fuqishme midis koheve paraosmane dhe osmane The Muzakas a powerful link between the pre Ottoman and Ottoman time Studime Historike 1 2 Elsie Robert 2003 Early Albania A Reader of Historical Texts 11th 17th Centuries Otto Harrassowitz Verlag ISBN 3447047836 Lala Etleva 2008 Regnum Albaniae the Papal Curia and the Western Visions of a Borderline Nobility PDF Central European University Department of Medieval Studies Stair Sainty Guy 2018 The Constantinian Order of Saint George and the Angeli Farnese and Bourbon families which governed it angl Boletin Oficial del Estado ISBN 9788434025066 Jurlaro Rosario 1970 I Musachi despoti d Epiro in Puglia a salvamento ital Ed del Centro librario