Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Деба́р (алб. Dibër, тур. Debre) — місто на крайньому заході Північної Македонії біля албанського кордону.
| Дебар Дебар | ||||
|---|---|---|---|---|
| ||||
 | ||||
 | ||||
| Основні дані | ||||
| 41°31′00″ пн. ш. 20°32′00″ сх. д. / 41.51667° пн. ш. 20.53333° сх. д. | ||||
| Країна | Північна Македонія | |||
| Адмінодиниця | Дебар | |||
| Столиця для | Дебар (община Республіки Македонія) | |||
| Населення | 19 542 | |||
| Висота НРМ | 625 м | |||
| Міста-побратими | Видин[1] | |||
| Телефонний код | 046 | |||
| Часовий пояс | CET і CEST | |||
| Номери автомобілів | DB | |||
| GeoNames | 791606 | |||
| OSM | ↑2605591 ·R (Дебар) | |||
| Поштові індекси | 1250 | |||
| Міська влада | ||||
| Вебсайт | www.dibra.gov.mk | |||
| Мапа | ||||
| | ||||
| | ||||
 Дебар у Вікісховищі | ||||
Населення
Населення — 14 561 (2002). Найбільше проживає албанців (73,95 %) і македонців (7,24 %).
Історія
Історичні джерела свідчать, що першим, хто згадав Дебар — це Птолемей близько 2 ст. н. е., назвавши його Deborus. Візантійський імператор так називав це місто. У XVI ст. з'являється назва Dibri. На початку XIX століття Дебар звільнився з-під Османської імперії. В цей час за свідченнями одного французького письменника в місті жило 4200 осіб. Місто сильно постраждало під час Першої світової війни.
Економіка
Найпотужнішим і найвідомішим підприємством є фабрика гіпсу «Радика — КНАУФ». Місто також завдяки своєму розміщенні неподалік кордону з Албанією виконує транзитну функцію.
Видатні особистості
- Святий Юрій (Георгій)
- Агрон Туфа (1967) — албанський поет і прозаїк.
- Ібе Паликуча (1927—1944) — югославська албанська партизанка.
Примітки
- http://vidin.bg/wps/portal/vidin/municipality/international-colaborations
 | Це незавершена стаття з географії Північної Македонії. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Deba r alb Diber tur Debre misto na krajnomu zahodi Pivnichnoyi Makedoniyi bilya albanskogo kordonu Debar DebarpraporPam yatnik SkanderbeguPam yatnik SkanderbeguOsnovni dani41 31 00 pn sh 20 32 00 sh d 41 51667 pn sh 20 53333 sh d 41 51667 20 53333Krayina Pivnichna MakedoniyaAdminodinicya DebarStolicya dlya Debar obshina Respubliki Makedoniya Naselennya 19 542Visota NRM 625 mMista pobratimi Vidin 1 Telefonnij kod 046Chasovij poyas CET i CESTNomeri avtomobiliv DBGeoNames 791606OSM 2605591 R Debar Poshtovi indeksi 1250Miska vladaVebsajt www dibra gov mkMapa Debar u VikishovishiNaselennyaNaselennya 14 561 2002 Najbilshe prozhivaye albanciv 73 95 i makedonciv 7 24 IstoriyaIstorichni dzherela svidchat sho pershim hto zgadav Debar ce Ptolemej blizko 2 st n e nazvavshi jogo Deborus Vizantijskij imperator tak nazivav ce misto U XVI st z yavlyayetsya nazva Dibri Na pochatku XIX stolittya Debar zvilnivsya z pid Osmanskoyi imperiyi V cej chas za svidchennyami odnogo francuzkogo pismennika v misti zhilo 4200 osib Misto silno postrazhdalo pid chas Pershoyi svitovoyi vijni EkonomikaNajpotuzhnishim i najvidomishim pidpriyemstvom ye fabrika gipsu Radika KNAUF Misto takozh zavdyaki svoyemu rozmishenni nepodalik kordonu z Albaniyeyu vikonuye tranzitnu funkciyu Vidatni osobistostiSvyatij Yurij Georgij Agron Tufa 1967 albanskij poet i prozayik Ibe Palikucha 1927 1944 yugoslavska albanska partizanka Primitkihttp vidin bg wps portal vidin municipality international colaborations Ce nezavershena stattya z geografiyi Pivnichnoyi Makedoniyi Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi