Анджей Пронашко (пол. Andrzej Pronaszko; 31 грудня 1888, Деребчин — 15 січня 1961, Варшава) — українсько-польський художник, сценограф, педагог; представник авангардного мистецтва 1920-х—1930-х років.
Анджей Пронашко | ||||
---|---|---|---|---|
Andrzej Pronaszko | ||||
Народження | 31 грудня 1888 Деребчин | |||
Смерть | 15 січня 1961 (72 роки) | |||
Варшава | ||||
Поховання | Повонзківський цвинтар | |||
Країна | Республіка Польща | |||
Жанр | живопис | |||
Діяльність | художник, театральний режисер, сценограф, графік, art educator | |||
Напрямок | авангардизм | |||
Вчитель | Станіслав Дембіцький | |||
Роботи в колекції | Національний музей у Варшаві | |||
Нагороди | ||||
| ||||
Життєпис
Анджей Пронашко народився 31 грудня 1888 року в Деребчині в родині Францішека Пронашка, директора цукрового заводу. Закінчив школу у Києві. Художню освіту розпочав 1906 року у Вищій промисловій школі Кракова. У 1909—1910 роках навчався в Академії образотворчих мистецтв у Кракові, де був студентом Леона Вичулковського та Станіслава Дембіцького. Потім він поїхав вдосконалювати художню майстерню в Мюнхен та Париж. Під час першої світової війни він залишився в Закопане, де реалізував свої перші сценографії спільно з братом Збігнєвом Пронашком. Він входив до підпільної театральної ради. У 1917 році спільно зі Збігнєвом Пронашко та Тітусом Чижевським він заснував групу польських експресіоністів. З групою він організовував незалежні виставки у Кракові.
У 1927 році приєднався до «Праесенса» — групи архітекторів та художників конструктивістського спрямування. Разом із Шимоном Сиркусом у 1928 році Анджей зробив проєкт одночасного театру. У декорі сцени основний акцент робився на функціональність. У 1934 році спільно зі Стефаном Брилою створив Театр, що рухається, з обертовою аудиторією, оточеною сценою. У 1924—1937 роках він створив кілька десятків сценографій для вистав у Великому театрі у Львові.
Пронашко презентував свої картини у художньому салоні Чеслава Гарлінського у Варшаві (1929, 1930), у міському музеї Гданська (1930) та салоні профспілки польських художників і дизайнерів у Львові (1935). У 1937 році він був нагороджений срібною медаллю за композицію «В магазині музичних інструментів» на Міжнародній виставці «Мистецтво та технології» в Парижі. Під час другої світової війни він був членом підпільної ради театру. Після війни оселився у Варшаві і у 1957 році був призначений професором місцевої Державної вищої театральної школи (нині Театральна академія імені Александра Зельверовича).
Помер 15 січня 1961 року у Варшаві. Його поховали на старому Повонзківському цвинтарі на Алеї Заслужених (ряд 1 місце 110).
Творчість
На ранньому етапі творчості художник зазнав впливу мистецтва Молодої Польщі. Його перші твори стилістично пов'язані з символізмом (наприклад, картина «Автопортрет проти гілки дерева»). Період формалістів був для Пронашки уроком дисципліни та школою будівельних форм. Він використовував свій тодішній досвід у пізніших сценічних композиціях — його твори були позбавлені зайвих деталей, сильні та наповнені змістом («Процесія»). У 1921 році з'являється сіро-синювате панування кольорів, художник відходить від формалізму, пише картини на бойові та жанрові теми, а також натюрморти та портрети. Під час подорожей до Франції та Італії наприкінці 1920-х років він створив пейзажі, в техніці акварелі («Церква Форт-Вендре»). Приєднавшись до групи «Праесенсу», він створює композиції, що відображають припущення про конструктивізм («Сцена», «Конструктивістська композиція») — обмежується простими геометричними елементами: колом, трикутником і прямою лінією, що взаємодіють всередині малюнка. У 1950-х роках він повертається до натюрмортів, предметом якого стали музичні інструменти.
Анджей Пронашко займався прикладною графікою. 1930 року спільно з Адольфом Шишко-Богушем та Володимиром Падлевським він облаштував інтер'єр Президентського замку у місті Вісла.
Живопис
- «Автопортрет на тлі гілок дерев» (1908, Львівська національна галерея мистецтв імені Бориса Возницького);
- «Акробати» (1921);
- «Христос. Навчання»;
- «Спокуса»;
- «Тріумф смерті»;
- Серія «Entombment», серед інших «Процесія» (1916, Національний музей у Варшаві);
- «Мніх» (1917, Художній музей у Лодзі);
- «Підпал» (1918);
- «Танець» (1920);
- «Політ Марії в Єгипет» (1921);
- «У майстерні»;
- «Портрет дружини»;
- «Ранок у господарстві» (1927);
- «Гарячий обідній чай»;
- «Церква у форті Вендре»;
- «Трувільський палац»;
- «Гавань Collioure»;
- Серія «Сентиментальні пейзажі»;
- «Етап», «Конструктивістська композиція» (1927);
- «Прощання з Музою» (1949—1951);
- «Натюрморт із зірками» (1952—1953).
Сценографія
П'єси режисера Стефана Жеромські під час першої світової війни:
- Лілла Венеда Юліуша Словацького;
- Легіон Станіслава Виспянського.
Польський театр (нині театр імені Стефана Ярача у Лодзі) у 1917—1918 роках:
- Кордіан Юліуш Словацький;
- Дід Адама Міцкевича;
- Листопадова ніч Станіслава Виспянського;
- Ахілле Станіслав Виспянський.
Театр імені Юліуша Словацького у Кракові у 1922—1924 роках:
- Марія Стюарт Юліуш Словацький;
- Сон Купальської ночі Вільяма Шекспіра;
- Житель Варшави Станіслав Виспянський.
П'єси режисера Леона Шиллера у Львові у 1924—1932 роках:
- Зимова казка Вільяма Шекспіра;
- Дід Адама Міцкевича;
- Срібна мрія Саломеї Юліуша Словацького.
П'єси режисера Вілама Горжиці у Львові у 1932—1937 роках:
- понад 50 проєктів.
Нагороди, премії
- Орден «Трудовий Прапор», 2-й клас (22 липня 1949 р.);
- Золотий хрест заслуги (15 червня 1946 р.);
- Медаль 10-ї річниці Народної Польщі (28 січня 1955 р.);
- 1947 рік — нагорода на Польському національному Шекспіровському фестивалі за сценографію до фільму знятого за мотивами комедії Вільяма Шекспіра «Сон літньої ночі» у театрі імені Станіслава Виспянського у Катовицях;
- 1955 рік — Державна премія 1-го ступеня за всю сценографічну діяльність.
Примітки
- M.P. z 1950 r. nr 6, poz. 58 «za zasługi położone dla Narodu i Państwa w dziedzinie kultury i sztuki» (пол.)
- M.P. z 1946 r. nr 114, poz. 212 «za wybitne zasługi w dziedzinie Teatru i Sztuki na terenie całego kraju» (пол.)
- M.P. z 1955 r. nr 103, poz. 1410 na wniosek Ministra Kultury i Sztuki. — 1655. (пол.)
- . encyklopediateatru.pl (пол.). Encyklopedia teatru Polskiego. Архів оригіналу за 3 березня 2021. Процитовано 21 березня 2021.
Джерела
- Monika Mokrzycka-Pokora (березень 2006). . culture.pl (пол.). Kultura polska. Архів оригіналу за 25 квітня 2021. Процитовано 21 березня 2021.
- Jolanta Pollakówna Malarstwo polskie między wojnami 1918–1939 / opracowała Wanda M. Rudzińska. — Warszawa: Auriga, 1982. — 390 s. — . (пол.)
- Zofia Baranowicz Polska awangarda artystyczna 1918–1939. — Warszawa: Wydawnictwa Artystyczne i Filmowe, 1979. — 262 s. — 83-221-0074-4. (пол.)
- Inés R. Artola Formiści: la síntesis de la modernidad (1917—1922). Conexiones y protagonistas. — Granada: Libargo, 2015. — 192 p. — . (ісп.)
Посилання
- Anna Wierzbicka Andrzej Pronaszko — znany scenograf i zapomniany malarz // Biuletyn Historii Sztuki. — 1994. — nr.1-2. — S. 101—113/ (пол.)
- Jerzy Timoszewicz. Andrzej Pronaszko. ipsb.iolab.pl (пол.). Internetowy Polski Słownik Biograficzny. Процитовано 21 березня 2021.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Andzhej Pronashko pol Andrzej Pronaszko 31 grudnya 1888 Derebchin 15 sichnya 1961 Varshava ukrayinsko polskij hudozhnik scenograf pedagog predstavnik avangardnogo mistectva 1920 h 1930 h rokiv Andzhej PronashkoAndrzej PronaszkoNarodzhennya31 grudnya 1888 1888 12 31 DerebchinSmert15 sichnya 1961 1961 01 15 72 roki VarshavaPohovannyaPovonzkivskij cvintarKrayina Respublika PolshaZhanrzhivopisDiyalnisthudozhnik teatralnij rezhiser scenograf grafik art educatorNapryamokavangardizmVchitelStanislav DembickijRoboti v kolekciyiNacionalnij muzej u VarshaviNagorodi U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Pronashko Mogila Andzheya Pronashka na staromu Povonzkivskomu cvintariZhittyepisAndzhej Pronashko narodivsya 31 grudnya 1888 roku v Derebchini v rodini Francisheka Pronashka direktora cukrovogo zavodu Zakinchiv shkolu u Kiyevi Hudozhnyu osvitu rozpochav 1906 roku u Vishij promislovij shkoli Krakova U 1909 1910 rokah navchavsya v Akademiyi obrazotvorchih mistectv u Krakovi de buv studentom Leona Vichulkovskogo ta Stanislava Dembickogo Potim vin poyihav vdoskonalyuvati hudozhnyu majsternyu v Myunhen ta Parizh Pid chas pershoyi svitovoyi vijni vin zalishivsya v Zakopane de realizuvav svoyi pershi scenografiyi spilno z bratom Zbignyevom Pronashkom Vin vhodiv do pidpilnoyi teatralnoyi radi U 1917 roci spilno zi Zbignyevom Pronashko ta Titusom Chizhevskim vin zasnuvav grupu polskih ekspresionistiv Z grupoyu vin organizovuvav nezalezhni vistavki u Krakovi U 1927 roci priyednavsya do Praesensa grupi arhitektoriv ta hudozhnikiv konstruktivistskogo spryamuvannya Razom iz Shimonom Sirkusom u 1928 roci Andzhej zrobiv proyekt odnochasnogo teatru U dekori sceni osnovnij akcent robivsya na funkcionalnist U 1934 roci spilno zi Stefanom Briloyu stvoriv Teatr sho ruhayetsya z obertovoyu auditoriyeyu otochenoyu scenoyu U 1924 1937 rokah vin stvoriv kilka desyatkiv scenografij dlya vistav u Velikomu teatri u Lvovi Pronashko prezentuvav svoyi kartini u hudozhnomu saloni Cheslava Garlinskogo u Varshavi 1929 1930 u miskomu muzeyi Gdanska 1930 ta saloni profspilki polskih hudozhnikiv i dizajneriv u Lvovi 1935 U 1937 roci vin buv nagorodzhenij sribnoyu medallyu za kompoziciyu V magazini muzichnih instrumentiv na Mizhnarodnij vistavci Mistectvo ta tehnologiyi v Parizhi Pid chas drugoyi svitovoyi vijni vin buv chlenom pidpilnoyi radi teatru Pislya vijni oselivsya u Varshavi i u 1957 roci buv priznachenij profesorom miscevoyi Derzhavnoyi vishoyi teatralnoyi shkoli nini Teatralna akademiya imeni Aleksandra Zelverovicha Pomer 15 sichnya 1961 roku u Varshavi Jogo pohovali na staromu Povonzkivskomu cvintari na Aleyi Zasluzhenih ryad 1 misce 110 TvorchistNa rannomu etapi tvorchosti hudozhnik zaznav vplivu mistectva Molodoyi Polshi Jogo pershi tvori stilistichno pov yazani z simvolizmom napriklad kartina Avtoportret proti gilki dereva Period formalistiv buv dlya Pronashki urokom disciplini ta shkoloyu budivelnih form Vin vikoristovuvav svij todishnij dosvid u piznishih scenichnih kompoziciyah jogo tvori buli pozbavleni zajvih detalej silni ta napovneni zmistom Procesiya U 1921 roci z yavlyayetsya siro sinyuvate panuvannya koloriv hudozhnik vidhodit vid formalizmu pishe kartini na bojovi ta zhanrovi temi a takozh natyurmorti ta portreti Pid chas podorozhej do Franciyi ta Italiyi naprikinci 1920 h rokiv vin stvoriv pejzazhi v tehnici akvareli Cerkva Fort Vendre Priyednavshis do grupi Praesensu vin stvoryuye kompoziciyi sho vidobrazhayut pripushennya pro konstruktivizm Scena Konstruktivistska kompoziciya obmezhuyetsya prostimi geometrichnimi elementami kolom trikutnikom i pryamoyu liniyeyu sho vzayemodiyut vseredini malyunka U 1950 h rokah vin povertayetsya do natyurmortiv predmetom yakogo stali muzichni instrumenti Andzhej Pronashko zajmavsya prikladnoyu grafikoyu 1930 roku spilno z Adolfom Shishko Bogushem ta Volodimirom Padlevskim vin oblashtuvav inter yer Prezidentskogo zamku u misti Visla Zhivopis Avtoportret na tli gilok derev 1908 Lvivska nacionalna galereya mistectv imeni Borisa Voznickogo Akrobati 1921 Hristos Navchannya Spokusa Triumf smerti Seriya Entombment sered inshih Procesiya 1916 Nacionalnij muzej u Varshavi Mnih 1917 Hudozhnij muzej u Lodzi Pidpal 1918 Tanec 1920 Polit Mariyi v Yegipet 1921 U majsterni Portret druzhini Ranok u gospodarstvi 1927 Garyachij obidnij chaj Cerkva u forti Vendre Truvilskij palac Gavan Collioure Seriya Sentimentalni pejzazhi Etap Konstruktivistska kompoziciya 1927 Proshannya z Muzoyu 1949 1951 Natyurmort iz zirkami 1952 1953 Scenografiya P yesi rezhisera Stefana Zheromski pid chas pershoyi svitovoyi vijni Lilla Veneda Yuliusha Slovackogo Legion Stanislava Vispyanskogo Polskij teatr nini teatr imeni Stefana Yaracha u Lodzi u 1917 1918 rokah Kordian Yuliush Slovackij Did Adama Mickevicha Listopadova nich Stanislava Vispyanskogo Ahille Stanislav Vispyanskij Teatr imeni Yuliusha Slovackogo u Krakovi u 1922 1924 rokah Mariya Styuart Yuliush Slovackij Son Kupalskoyi nochi Vilyama Shekspira Zhitel Varshavi Stanislav Vispyanskij P yesi rezhisera Leona Shillera u Lvovi u 1924 1932 rokah Zimova kazka Vilyama Shekspira Did Adama Mickevicha Sribna mriya Salomeyi Yuliusha Slovackogo P yesi rezhisera Vilama Gorzhici u Lvovi u 1932 1937 rokah ponad 50 proyektiv Nagorodi premiyiOrden Trudovij Prapor 2 j klas 22 lipnya 1949 r Zolotij hrest zaslugi 15 chervnya 1946 r Medal 10 yi richnici Narodnoyi Polshi 28 sichnya 1955 r 1947 rik nagoroda na Polskomu nacionalnomu Shekspirovskomu festivali za scenografiyu do filmu znyatogo za motivami komediyi Vilyama Shekspira Son litnoyi nochi u teatri imeni Stanislava Vispyanskogo u Katovicyah 1955 rik Derzhavna premiya 1 go stupenya za vsyu scenografichnu diyalnist PrimitkiM P z 1950 r nr 6 poz 58 za zaslugi polozone dla Narodu i Panstwa w dziedzinie kultury i sztuki pol M P z 1946 r nr 114 poz 212 za wybitne zaslugi w dziedzinie Teatru i Sztuki na terenie calego kraju pol M P z 1955 r nr 103 poz 1410 na wniosek Ministra Kultury i Sztuki 1655 pol encyklopediateatru pl pol Encyklopedia teatru Polskiego Arhiv originalu za 3 bereznya 2021 Procitovano 21 bereznya 2021 DzherelaMonika Mokrzycka Pokora berezen 2006 culture pl pol Kultura polska Arhiv originalu za 25 kvitnya 2021 Procitovano 21 bereznya 2021 Jolanta Pollakowna Malarstwo polskie miedzy wojnami 1918 1939 opracowala Wanda M Rudzinska Warszawa Auriga 1982 390 s ISBN 83 221 0191 0 pol Zofia Baranowicz Polska awangarda artystyczna 1918 1939 Warszawa Wydawnictwa Artystyczne i Filmowe 1979 262 s 83 221 0074 4 pol Ines R Artola Formisci la sintesis de la modernidad 1917 1922 Conexiones y protagonistas Granada Libargo 2015 192 p ISBN 978 84 938812 7 6 isp PosilannyaAnna Wierzbicka Andrzej Pronaszko znany scenograf i zapomniany malarz Biuletyn Historii Sztuki 1994 nr 1 2 S 101 113 pol Jerzy Timoszewicz Andrzej Pronaszko ipsb iolab pl pol Internetowy Polski Slownik Biograficzny Procitovano 21 bereznya 2021