Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Анатолій Григорович Раденко (нар. 3 серпня 1959, Сталіно) — радянський футболіст, що грав на позиції півзахисника. По завершенні ігрової кар'єри — український футбольний тренер. У кінці 2000-х років залишив тренерську діяльність і став священиком УПЦ МП.
 | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Особисті дані | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Повне ім'я | Анатолій Григорович Раденко | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Народження | 3 серпня 1959 (65 років) | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Сталіно, СРСР | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Громадянство |  Україна СРСР | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Позиція | півзахисник | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Інформація про клуб | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Поточний клуб | завершив виступи | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Юнацькі клуби | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| «Шахтар» (Донецьк) | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Професіональні клуби* | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Національна збірна | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Тренерська діяльність** | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Звання, нагороди | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Нагороди |  | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| * Ігри та голи за професіональні клуби | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| ** Тільки на посаді головного тренера. | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Відомий насамперед виступами за донецький «Шахтар», у якому став срібним призером чемпіонату СРСР і володарем Кубку СРСР, та московське «Торпедо». У луцькій «Волині» став переможцем першості УРСР з футболу 1989 року. У молодіжній збірній СРСР став срібним призером чемпіонату світу 1979 року та чемпіоном Європи 1980 року. Як головний тренер працював із українськими клубами «Волинь», «Поділля», «Нива» та російським клубом «Сокол» із Саратова.
Клубна кар'єра
Анатолій Раденко є вихованцем футбольної школи донецького «Шахтаря», а першим його тренером став відомий у минулому футболіст, а пізніше дитячий тренер Петро Андрійович Пономаренко, який відразу ж визначив талановитому хлопцеві місце в півзахисті. У 1976 році Раденка прийняли до дублюючого складу донецької команди, а в основному складі «Шахтаря» молодий півзахисник дебютував аж 1 червня 1979 року в матчі з єреванським «Араратом», замінивши на 81 хвилині матчу Миколу Федоренка. Поява талановитого молодого футболіста в основі команди лише за 3 роки після приходу в команду пов'язана із високою конкуренцією в складі «Шахтаря», який на той час став одним із найсильніших футбольних клубів країни. У 1978 році «Шахтар» став бронзовим призером чемпіонату СРСР, а у 1979 році — срібним призером. У сезоні 1979 року Анатолій Раденко взяв участь у срібному успіху «Шахтаря» в чемпіонаті СРСР, хоча й зіграв лише 10 матчів у чемпіонаті, а наступного року став разом із командою володарем Кубку СРСР, хоча й не грав у фінальному матчі. У сезоні 1980 року Раденко зіграв лише 14 матчів у чемпіонаті, і, не маючи постійного місця в основному складі команди, вирішив прийняти пропозицію московського «Торпедо». На той час склад автозаводців поповнили багато відомих майстрів, а керував діями команди відомий тренер та найкращий бомбардир команди в минулому Валентин Іванов. Але різноплановість футболістів «Торпедо» не дозволила команді зайняти у чемпіонаті місце вище 5-го, а у фіналі Кубку СРСР 1982 року переграти київське «Динамо»). Цього разу Анатолій Раденко відіграв у фіналі повний матч, але не зумів своїй новій команді допомогти виграти почесний трофей. Наступного року Анатолій Раденко повернувся до рідного Донецька, де зумів цього разу здобути місце в основному складі «гірників». Але серед трофеїв команди Раденку вдалось лише підняти над головою лише Кубок Сезону в 1984 році, оскільки він не грав у кубковому турнірі 1983 року. Але за два роки футболіст втратив місце в основі, і у середині 1987 року став гравцем кишинівського «Ністру». З початку 1988 року Анатолій Раденко став гравцем ворошиловградської «Зорі», але зіграв за клуб лише 2 матчі в чемпіонаті першої ліги та один кубковий матч, та перейшов до складу луцької «Волині». Наступного сезону досвідчений футболіст став одним із лідерів півзахисту команди, яка впевнено виграла турнір української зони другої ліги У цьому сезоні футболіст зіграв 39 матчів за луцький клуб, і після завершення переможного сезону повернувся до рідного Донецька. Але цього разу Раденко у «Шахтарі» зіграв лише 2 матчі. та покинув клуб. До кінця 1990 року футболіст грав у аматорському клубі «Шахтар» із міста Сніжне, а з початку 1991 року грав у третьоліговій фінській команді . Після повернення з Фінляндії Раденко з початку 1992 року вже як граючий тренер виступав у другій команді донецького «Шахтаря», а пізніше — у аматорській команді «Південьсталь», після чого завершив кар'єру футболіста.
Кар'єра тренера
Анатолій Раденко закінчив Московський інститут фізкультури та розпочав тренерську кар'єру ще будучи гравцем «Шахтаря-2», як граючий тренер дубдя донецької команди. на початку 90-х років ХХ століття колишній футболіст також тренував донецьку футзальну команду «Телеком» Далі Анатолій Раденко працював у футбольній школі «Шахтаря». у 1995—1996 роках Раденко працював тренером-селекціонером донецької команди. З початку сезону 1996—1997 років колишній півзахисник отримав запрошення очолити свій колишній клуб — луцьку «Волинь», яка на той час вибула з вищої ліги. У команді Раденко зібрав багато молодих, часто маловідомих футболістів зокрема Сергія Проніна, Артура Оленіна, Артема Саутіна, Олега Панченка, деякі з них із часом виросли у справжніх майстрів — Анатолій Тимощук, Володимир Гапон. Команда тривалий час була лідером змагань. але нестача коштів призвела до того, що сезон команда закінчила лише на 4 місці, і не виконала завдання увійти до вищої ліги. Наступного сезону довелось розпродати усіх ведучих гравців, а Раденко в таких умовах вирішив покинути команду. Після Луцька Раденко протягом року очолював іншу першолігову команду «Поліграфтехніка» з Олександрії. Далі український тренер очолив тренерський штаб російської команди «Сокол» із Саратова, але й там у команди розпочались фінансові проблеми, що призвело до дострокового закінчення співпраці з цим клубом. Далі нетривалий час у 2002 році Анатолій Раденко очолював друголіговий український клуб «Машинобудівник» (Дружківка). Наступним місцем роботи Раденка стало хмельницьке «Поділля», яке він очолював протягом сезону 2002—2003, а далі став головним тренером вінницької «Ниви». З 2004 року працював у академії донецького «Шахтаря», де дав путівку у великий футбол багатьом талановитим футболістам. З квітня до червня 2008 року Анатолій Раденко працював старшим тренером дублюючого складу донецького «Металурга», а після цього закінчив кар'єру тренера.
Виступи за збірні
Анатолій Раденко залучався до юнацьких та молодіжних команд СРСР різного віку з 1976 року. У 1977 році у складі команди Української РСР Раденко також став срібним призером Всесоюзних спортивних ігор молоді. У 1979 році Анатолій Раденко був включений до складу молодіжної збірної СРСР на чемпіонат світу 1979 серед молодіжних команд. На чемпіонаті світу збірна СРСР вийшла із групи, де переграла молодіжні збірні Угорщини і Гвінеї та поступилася збірній Уругваю. У чвертьфіналі турніру в серії пенальті радянська збірна переграла збірну Парагваю, а в півфіналі перемогла збірну Польщі. У фіналі турніру на радянську збірну очікувала зустріч із збірною Аргентини, за яку виступав уже на той час відомий Дієго Марадона. Персональну опіку майбутнього зіркового аргентинця доручили саме Анатолію Раденку. Зі своїм завданням Раденко впорався, і, хоча й Марадона забив один із м'ячів аргентинської збірної. але зробив це лише із стандартного положення — штрафного удару. хоч радянська збірна і відкрила рахуно, партнери Марадони забили ще два м'ячі у відповідь, і збірна СРСР, у складі якої, крім Раденка, була половина українців, стала володарем срібних нагород першості. у 1980 році Анатолій Раденко став чемпіоном Європи серед молодіжних команд. Усього на рівні збірних Раденко зіграв 4 матчі за юнацьку збірну СРСР, 8 матчів за юніорську збірну (у яких відзначився 1 забитим м'ячем) та 14 матчів за молодіжну збірну СРСР, у яких забитими м'ячами відзначитися футболісту не вдалося.
Після прийняття сану священика
Згідно слів самого Анатолія Раденка, під час роботи головним тренером «Волині», він зацікавився православним віровченням, і прийняв таїнство хрещення у одному із храмів Луцька. Під час роботи у саратовському «Соколі» часто відвідував богослужіння у місцевих храмах. Пізніше, після повернення до Донецька, постійно відвідував богослужіння у розміщеному неподалік футбольної школи «Шахтаря» Свято-Володимирському храмі. За деякий час Анатолій Раденко прийняв на себе обов'язки паламаря. У 2008 році Раденко звільнився з академії «Шахтаря», та, попрацювавши два місяці з дублем іншої донецької команди — «Металурга», безповоротно закінчив кар'єру тренера, та прийняв на себе священничий сан. 8 жовтня 2009 року Анатолій Раденко був рукопокладений у сан диякона, а через 8 днів отримав сан ієрея Свято-Володимирського храму Донецька. У кінці 2009 року призначений настоятелем церкви Різдва Пресвятої Богородиці в селі Валер'янівка Волноваського району.
Досягнення
- Срібний призер чемпіонату СРСР (1): 1979
- Володар Кубка СРСР (1): 1980
- Володар Кубка сезону: 1984
- Срібний призер чемпіонату світу серед молодіжних команд: 1979
- Чемпіон Європи (U-21): 1980
- Срібний призер Всесоюзних спортивних ігор молоді 1977 — збірна УРСР.
- Переможець Чемпіонату УРСР з футболу 1989, що проводився у рамках турніру в шостій зоні другої ліги СРСР.
Примітки
- Две жизни Анатолия Раденко [Архівовано 4 червня 2016 у Wayback Machine.] (рос.)
- ПЕТР ПОНОМАРЕНКО: «СВОБОДНО — ЗНАЧИТ ХОРОШО» [Архівовано 3 червня 2016 у Wayback Machine.] (рос.)
- Протокол матчу [Архівовано 4 березня 2016 у Wayback Machine.] (рос.)
- Протокол першого матчу [Архівовано 4 березня 2016 у Wayback Machine.] (рос.)
- Протокол другого матчу [Архівовано 4 березня 2016 у Wayback Machine.] (рос.)
- Бывший игрок луганской «Зари» стал священником [Архівовано 7 травня 2016 у Wayback Machine.] (рос.)
- Все игроки «Зари» [Архівовано 24 березня 2016 у Wayback Machine.] (рос.)
- Волинь. Статистика. Архів оригіналу за 10 березня 2016. Процитовано 9 травня 2016.
- Футбольний клуб «Волинь». Історія. Архів оригіналу за 27 листопада 2017. Процитовано 9 травня 2016.
- Волинь. Статистика. Архів оригіналу за 17 вересня 2016. Процитовано 9 травня 2016.
- Сергей Задорожный: «Форте» во втором круге прибавит [Архівовано 9 червня 2015 у Wayback Machine.] (рос.)
- «Розмова з минулим»: Сергій Пронін. Архів оригіналу за 30 червня 2016. Процитовано 9 травня 2016.
- ЗАРПЛАТИ ФУТБОЛІСТІВ «ТОДІ І ЗАРАЗ», ЯК ПОЧИНАВ ТИМОЩУК. ІНТЕРВ'Ю. Архів оригіналу за 12 травня 2016. Процитовано 9 травня 2016.
- Как сложилась судьба футболистов команды «Машиностроитель» [Архівовано 12 травня 2016 у Wayback Machine.] (рос.)
- Ландер Ю. І.Футбол в Украине 2001—2002. Статистический ежегодник. Выпуск 11. — Харків, 2002 . — с.27 (рос.)
- Поднебенный: «Игра Николаева построена на сильных качествах игроков» [Архівовано 2015-03-18 у Wayback Machine.] (рос.)
- Ландер Ю. І.Футбол в Украине 2006—2007. Статистический ежегодник. Выпуск 17. — Харків, 2008 . — с.195 (рос.)
- Футболисты-легенды [Архівовано 3 червня 2016 у Wayback Machine.] (рос.)
Література
- Алексей Бабешко, Андрей Бабешко. Кто есть кто. Футболисты «Шахтера». 1936-2005. — Донецьк : Новый мир, 2006. — С. 106-107. — ISBN 966-10717-1.
Посилання
- Профіль футболіста на сайті FootballFacts.ru (рос.)
- Профіль на сайті ukr-football.org [Архівовано 23 серпня 2018 у Wayback Machine.]
- Статистика виступів в Україні на офіційному сайті УАФ
- Протодиакон Александр Карпенко. (3 вересня 2013). Слава — не высшая ценность. Фома. Архів оригіналу за 9 листопада 2016. Процитовано 3 листопада 2013.
 | Це незавершена стаття про футболіста. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Anatolij Grigorovich Radenko nar 3 serpnya 1959 Stalino radyanskij futbolist sho grav na poziciyi pivzahisnika Po zavershenni igrovoyi kar yeri ukrayinskij futbolnij trener U kinci 2000 h rokiv zalishiv trenersku diyalnist i stav svyashenikom UPC MP Anatolij Radenko Osobisti dani Povne im ya Anatolij Grigorovich Radenko Narodzhennya 3 serpnya 1959 1959 08 03 65 rokiv Stalino SRSR Gromadyanstvo Ukrayina SRSR Poziciya pivzahisnik Informaciya pro klub Potochnij klub zavershiv vistupi Yunacki klubi Shahtar Doneck Profesionalni klubi Roki Klub I g 1977 1980 Shahtar Doneck 24 0 1981 1982 Torpedo Moskva 49 2 1983 1987 Shahtar Doneck 108 8 1987 Nistru Kishiniv 19 4 1988 Zorya Voroshilovgrad 2 0 1988 1989 Volin 74 11 1990 Shahtar Doneck 2 0 1991 TP 47 Tornio 3 1992 Shahtar 2 Doneck 21 3 Nacionalna zbirna Roki Zbirna I g 1976 SRSR U 17 4 0 1979 SRSR U 18 8 1 1979 1981 SRSR U 21 14 0 Trenerska diyalnist Roki Komanda Posada 1992 Shahtar 2 Doneck trener 1995 1996 Shahtar Doneck trener selekcioner 1996 1997 Volin 1998 Sokol Saratov 1998 1999 Poligraftehnika Oleksandriya 2002 Mashinobudivnik Druzhkivka 2002 2003 Podillya Hmelnickij 2003 2004 Niva Vinnicya 2004 2008 SDYuShF Shahtar Doneck trener 2008 Metalurg Doneck dubl Zvannya nagorodi Nagorodi Majster sportu SRSR Igri ta goli za profesionalni klubi vrahovuyutsya lishe v nacionalnomu chempionati Tilki na posadi golovnogo trenera Vidomij nasampered vistupami za doneckij Shahtar u yakomu stav sribnim prizerom chempionatu SRSR i volodarem Kubku SRSR ta moskovske Torpedo U luckij Volini stav peremozhcem pershosti URSR z futbolu 1989 roku U molodizhnij zbirnij SRSR stav sribnim prizerom chempionatu svitu 1979 roku ta chempionom Yevropi 1980 roku Yak golovnij trener pracyuvav iz ukrayinskimi klubami Volin Podillya Niva ta rosijskim klubom Sokol iz Saratova Zmist 1 Klubna kar yera 2 Kar yera trenera 3 Vistupi za zbirni 4 Pislya prijnyattya sanu svyashenika 5 Dosyagnennya 6 Primitki 7 Literatura 8 PosilannyaKlubna kar yerared Anatolij Radenko ye vihovancem futbolnoyi shkoli doneckogo Shahtarya a pershim jogo trenerom stav vidomij u minulomu futbolist a piznishe dityachij trener Petro Andrijovich Ponomarenko yakij vidrazu zh viznachiv talanovitomu hlopcevi misce v pivzahisti 1 2 U 1976 roci Radenka prijnyali do dublyuyuchogo skladu doneckoyi komandi a v osnovnomu skladi Shahtarya molodij pivzahisnik debyutuvav azh 1 chervnya 1979 roku v matchi z yerevanskim Araratom zaminivshi na 81 hvilini matchu Mikolu Fedorenka Poyava talanovitogo molodogo futbolista v osnovi komandi lishe za 3 roki pislya prihodu v komandu pov yazana iz visokoyu konkurenciyeyu v skladi Shahtarya yakij na toj chas stav odnim iz najsilnishih futbolnih klubiv krayini U 1978 roci Shahtar stav bronzovim prizerom chempionatu SRSR a u 1979 roci sribnim prizerom U sezoni 1979 roku Anatolij Radenko vzyav uchast u sribnomu uspihu Shahtarya v chempionati SRSR hocha j zigrav lishe 10 matchiv u chempionati a nastupnogo roku stav razom iz komandoyu volodarem Kubku SRSR hocha j ne grav u finalnomu matchi U sezoni 1980 roku Radenko zigrav lishe 14 matchiv u chempionati i ne mayuchi postijnogo miscya v osnovnomu skladi komandi virishiv prijnyati propoziciyu moskovskogo Torpedo Na toj chas sklad avtozavodciv popovnili bagato vidomih majstriv a keruvav diyami komandi vidomij trener ta najkrashij bombardir komandi v minulomu Valentin Ivanov Ale riznoplanovist futbolistiv Torpedo ne dozvolila komandi zajnyati u chempionati misce vishe 5 go a u finali Kubku SRSR 1982 roku peregrati kiyivske Dinamo 1 Cogo razu Anatolij Radenko vidigrav u finali povnij match 3 ale ne zumiv svoyij novij komandi dopomogti vigrati pochesnij trofej Nastupnogo roku Anatolij Radenko povernuvsya do ridnogo Donecka de zumiv cogo razu zdobuti misce v osnovnomu skladi girnikiv 1 Ale sered trofeyiv komandi Radenku vdalos lishe pidnyati nad golovoyu lishe Kubok Sezonu v 1984 roci 4 5 oskilki vin ne grav u kubkovomu turniri 1983 roku Ale za dva roki futbolist vtrativ misce v osnovi i u seredini 1987 roku stav gravcem kishinivskogo Nistru 1 Z pochatku 1988 roku Anatolij Radenko stav gravcem voroshilovgradskoyi Zori 6 ale zigrav za klub lishe 2 matchi v chempionati pershoyi ligi ta odin kubkovij match 7 ta perejshov do skladu luckoyi Volini 8 Nastupnogo sezonu dosvidchenij futbolist stav odnim iz lideriv pivzahistu komandi yaka vpevneno vigrala turnir ukrayinskoyi zoni drugoyi ligi 9 U comu sezoni futbolist zigrav 39 matchiv za luckij klub i pislya zavershennya peremozhnogo sezonu povernuvsya do ridnogo Donecka 10 Ale cogo razu Radenko u Shahtari zigrav lishe 2 matchi ta pokinuv klub Do kincya 1990 roku futbolist grav u amatorskomu klubi Shahtar iz mista Snizhne a z pochatku 1991 roku grav u tretoligovij finskij komandi TP 47 1 Pislya povernennya z Finlyandiyi Radenko z pochatku 1992 roku vzhe yak grayuchij trener vistupav u drugij komandi doneckogo Shahtarya a piznishe u amatorskij komandi Pivdenstal pislya chogo zavershiv kar yeru futbolista Kar yera trenerared Anatolij Radenko zakinchiv Moskovskij institut fizkulturi 1 ta rozpochav trenersku kar yeru she buduchi gravcem Shahtarya 2 yak grayuchij trener dubdya doneckoyi komandi na pochatku 90 h rokiv HH stolittya kolishnij futbolist takozh trenuvav donecku futzalnu komandu Telekom 11 Dali Anatolij Radenko pracyuvav u futbolnij shkoli Shahtarya u 1995 1996 rokah Radenko pracyuvav trenerom selekcionerom doneckoyi komandi Z pochatku sezonu 1996 1997 rokiv kolishnij pivzahisnik otrimav zaproshennya ocholiti svij kolishnij klub lucku Volin yaka na toj chas vibula z vishoyi ligi 9 U komandi Radenko zibrav bagato molodih chasto malovidomih futbolistiv 12 zokrema Sergiya Pronina Artura Olenina Artema Sautina Olega Panchenka deyaki z nih iz chasom virosli u spravzhnih majstriv Anatolij Timoshuk Volodimir Gapon 13 Komanda trivalij chas bula liderom zmagan ale nestacha koshtiv prizvela do togo sho sezon komanda zakinchila lishe na 4 misci i ne vikonala zavdannya uvijti do vishoyi ligi Nastupnogo sezonu dovelos rozprodati usih veduchih gravciv a Radenko v takih umovah virishiv pokinuti komandu 9 Pislya Lucka Radenko protyagom roku ocholyuvav inshu persholigovu komandu Poligraftehnika z Oleksandriyi Dali ukrayinskij trener ocholiv trenerskij shtab rosijskoyi komandi Sokol iz Saratova ale j tam u komandi rozpochalis finansovi problemi sho prizvelo do dostrokovogo zakinchennya spivpraci z cim klubom 1 Dali netrivalij chas u 2002 roci Anatolij Radenko ocholyuvav drugoligovij ukrayinskij klub Mashinobudivnik Druzhkivka 14 15 Nastupnim miscem roboti Radenka stalo hmelnicke Podillya yake vin ocholyuvav protyagom sezonu 2002 2003 a dali stav golovnim trenerom vinnickoyi Nivi Z 2004 roku pracyuvav u akademiyi doneckogo Shahtarya de dav putivku u velikij futbol bagatom talanovitim futbolistam 16 Z kvitnya do chervnya 2008 roku Anatolij Radenko pracyuvav starshim trenerom dublyuyuchogo skladu doneckogo Metalurga 17 a pislya cogo zakinchiv kar yeru trenera Vistupi za zbirnired Anatolij Radenko zaluchavsya do yunackih ta molodizhnih komand SRSR riznogo viku z 1976 roku U 1977 roci u skladi komandi Ukrayinskoyi RSR Radenko takozh stav sribnim prizerom Vsesoyuznih sportivnih igor molodi U 1979 roci Anatolij Radenko buv vklyuchenij do skladu molodizhnoyi zbirnoyi SRSR na chempionat svitu 1979 sered molodizhnih komand Na chempionati svitu zbirna SRSR vijshla iz grupi de peregrala molodizhni zbirni Ugorshini i Gvineyi ta postupilasya zbirnij Urugvayu U chvertfinali turniru v seriyi penalti radyanska zbirna peregrala zbirnu Paragvayu a v pivfinali peremogla zbirnu Polshi 1 U finali turniru na radyansku zbirnu ochikuvala zustrich iz zbirnoyu Argentini za yaku vistupav uzhe na toj chas vidomij Diyego Maradona Personalnu opiku majbutnogo zirkovogo argentincya doruchili same Anatoliyu Radenku 18 Zi svoyim zavdannyam Radenko vporavsya i hocha j Maradona zabiv odin iz m yachiv argentinskoyi zbirnoyi ale zrobiv ce lishe iz standartnogo polozhennya shtrafnogo udaru hoch radyanska zbirna i vidkrila rahuno partneri Maradoni zabili she dva m yachi u vidpovid i zbirna SRSR u skladi yakoyi krim Radenka bula polovina ukrayinciv stala volodarem sribnih nagorod pershosti 1 u 1980 roci Anatolij Radenko stav chempionom Yevropi sered molodizhnih komand Usogo na rivni zbirnih Radenko zigrav 4 matchi za yunacku zbirnu SRSR 8 matchiv za yuniorsku zbirnu u yakih vidznachivsya 1 zabitim m yachem ta 14 matchiv za molodizhnu zbirnu SRSR u yakih zabitimi m yachami vidznachitisya futbolistu ne vdalosya Pislya prijnyattya sanu svyashenikared Zgidno sliv samogo Anatoliya Radenka pid chas roboti golovnim trenerom Volini vin zacikavivsya pravoslavnim virovchennyam i prijnyav tayinstvo hreshennya u odnomu iz hramiv Lucka 1 Pid chas roboti u saratovskomu Sokoli chasto vidviduvav bogosluzhinnya u miscevih hramah 6 Piznishe pislya povernennya do Donecka postijno vidviduvav bogosluzhinnya u rozmishenomu nepodalik futbolnoyi shkoli Shahtarya Svyato Volodimirskomu hrami 1 6 Za deyakij chas Anatolij Radenko prijnyav na sebe obov yazki palamarya U 2008 roci Radenko zvilnivsya z akademiyi Shahtarya ta popracyuvavshi dva misyaci z dublem inshoyi doneckoyi komandi Metalurga bezpovorotno zakinchiv kar yeru trenera ta prijnyav na sebe svyashennichij san 8 zhovtnya 2009 roku Anatolij Radenko buv rukopokladenij u san diyakona a cherez 8 dniv otrimav san iyereya Svyato Volodimirskogo hramu Donecka 1 6 U kinci 2009 roku priznachenij nastoyatelem cerkvi Rizdva Presvyatoyi Bogorodici v seli Valer yanivka Volnovaskogo rajonu 1 6 Dosyagnennyared Sribnij prizer chempionatu SRSR 1 1979 Volodar Kubka SRSR 1 1980 Volodar Kubka sezonu 1984 Sribnij prizer chempionatu svitu sered molodizhnih komand 1979 Chempion Yevropi U 21 1980 Sribnij prizer Vsesoyuznih sportivnih igor molodi 1977 zbirna URSR Peremozhec Chempionatu URSR z futbolu 1989 sho provodivsya u ramkah turniru v shostij zoni drugoyi ligi SRSR Primitkired a b v g d e zh i k l m n p Dve zhizni Anatoliya Radenko Arhivovano 4 chervnya 2016 u Wayback Machine ros PETR PONOMARENKO SVOBODNO ZNAChIT HOROShO Arhivovano 3 chervnya 2016 u Wayback Machine ros Protokol matchu Arhivovano 4 bereznya 2016 u Wayback Machine ros Protokol pershogo matchu Arhivovano 4 bereznya 2016 u Wayback Machine ros Protokol drugogo matchu Arhivovano 4 bereznya 2016 u Wayback Machine ros a b v g d Byvshij igrok luganskoj Zari stal svyashennikom Arhivovano 7 travnya 2016 u Wayback Machine ros Vse igroki Zari Arhivovano 24 bereznya 2016 u Wayback Machine ros Volin Statistika Arhiv originalu za 10 bereznya 2016 Procitovano 9 travnya 2016 a b v Futbolnij klub Volin Istoriya Arhiv originalu za 27 listopada 2017 Procitovano 9 travnya 2016 Volin Statistika Arhiv originalu za 17 veresnya 2016 Procitovano 9 travnya 2016 Sergej Zadorozhnyj Forte vo vtorom kruge pribavit Arhivovano 9 chervnya 2015 u Wayback Machine ros Rozmova z minulim Sergij Pronin Arhiv originalu za 30 chervnya 2016 Procitovano 9 travnya 2016 ZARPLATI FUTBOLISTIV TODI I ZARAZ YaK POChINAV TIMOShUK INTERV Yu Arhiv originalu za 12 travnya 2016 Procitovano 9 travnya 2016 Kak slozhilas sudba futbolistov komandy Mashinostroitel Arhivovano 12 travnya 2016 u Wayback Machine ros Lander Yu I Futbol v Ukraine 2001 2002 Statisticheskij ezhegodnik Vypusk 11 Harkiv 2002 s 27 ros Podnebennyj Igra Nikolaeva postroena na silnyh kachestvah igrokov Arhivovano 2015 03 18 u Wayback Machine ros Lander Yu I Futbol v Ukraine 2006 2007 Statisticheskij ezhegodnik Vypusk 17 Harkiv 2008 s 195 ros Futbolisty legendy Arhivovano 3 chervnya 2016 u Wayback Machine ros Literaturared Aleksej Babeshko Andrej Babeshko Kto est kto Futbolisty Shahtera 1936 2005 Doneck Novyj mir 2006 S 106 107 ISBN 966 10717 1 Posilannyared Profil futbolista na sajti FootballFacts ru ros Profil na sajti ukr football org Arhivovano 23 serpnya 2018 u Wayback Machine Statistika vistupiv v Ukrayini na oficijnomu sajti UAF Protodiakon Aleksandr Karpenko 3 veresnya 2013 Slava ne vysshaya cennost Foma Arhiv originalu za 9 listopada 2016 Procitovano 3 listopada 2013 nbsp Ce nezavershena stattya pro futbolista Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Radenko Anatolij Grigorovich amp oldid 38456582