Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Амелія Орлеанська (фр. Amélie d'Orléans, порт. Amélia de Orleães), повне ім'я Марія Амелія Луїза Єлена Орлеанська (фр. Marie Amélie Louise Hélène d’Orléans; 28 вересня 1865 — 25 жовтня 1951) — французька принцеса з Орлеанського дому, донька графа Паризького Луї-Філіпа та принцеси Марії Ізабелли Орлеанської, дружина короля Португалії Карлуша I, матір останнього короля Португалії Мануела II. Засновниця музею королівських карет, інституту допомоги потерпілим у корабельних аваріях та інституту допомоги хворим на сухоти.
| Амелія Орлеанська фр. Amélie d'Orléans порт. Amélia de Orleães | ||
 | ||
 | ||
| ||
|---|---|---|
| 19 жовтня 1889 — 1 лютого 1908 | ||
| Попередник: | Марія Пія Савойська | |
| Наступник: | не було | |
| Ім'я при народженні: | фр. Marie Amélie Louise Hélène d’Orléans порт. Maria Amélia Luísa Helena de Orleães | |
| Народження: | 28 вересня 1865[1][2][…] Твікенем, Великий Лондон, Лондон[d], Англія, Сполучене Королівство[4] | |
| Смерть: | 25 жовтня 1951[1][2][…] (86 років) Ле-Шене | |
| Поховання: | d | |
| Країна: | Франція, Португалія і Португальське королівство | |
| Рід: | Орлеанський дім | |
| Батько: | d | |
| Мати: | Марія Ізабелла Орлеанська | |
| Шлюб: | Карлуш I | |
| Діти: | Луїш Філіпе, Мануел II і d[2] | |
| Автограф: |  | |
| Нагороди: | ||
| | ||
Під час Лісабонського царевбивства 1 лютого 1908 змогла врятувати молодшого сина, який став наступним королем країни.
Після встановлення у Португалії республіки у 1910 році перебувала у вигнанні. Решту життя провела у Франції, переживши всіх своїх нащадків.
Біографія
Дитинство
Амелія народилася 28 вересня 1865 року в резиденції Йорк-хаус у Твікенемі, що наразі є передмістям Лондона. Вона стала первістком в родині графа Паризького Луї-Філіпа та його дружини Марії Ізабелли Орлеанської, з'явившись на світ наступного року після їхнього весілля.
Ще до її народження батько брав участь у Громадянській війні в США на боці Півночі. Він також був претендентом на французький трон під іменем Луї-Філіпа II, однак перебував у вигнанні через встановлення у Франції республіки, а згодом — режиму Наполеона III.
Перші роки життя Амелія провела в Англії. В цей час у неї з'явився молодший брат Луї-Філіп та сестра Єлена. Влітку 1871 році у Франції було скасовано закон про вигнання, який стосувався Орлеанського дому, і Луї-Філіп із сімейством зміг повернутися на батьківщину. Наступного року були скасовані наполеонівські декрети конфіскації майна королівської сім'ї, і у віданні родини опинився палаци в Е та Рандані та замок Амбуаз. Під час знаходження у Парижі, за запрошенням герцогині Галлієри, вони жили на першому поверсі готелю Матіньйон. У Франції народилися менші дітиː Шарль, Ізабелла, Жак, Луїза та Фердинанд.
Амелія часто навідувала своїх родичів у Австрії та Іспанії. Під час поїздок зарубіжна преса наголошувала на її вроді та елегантності. Завдяки матері принцеса отримала добру освіту. Проте більш близькі стосунки в неї склалися з батьком, із яким вона поділяла любов до коней та природи. Також дівчина цікавилася театром та оперою, мала хист до живопису. Захоплювалася читанням, листувалася із улюбленими авторами. Протягом всього життя вела щоденник, де описувала свій душевний стан та пережиті емоції.
Шлюб
У січні 1886 року на полюванні у замку Шантійї, який належав її дядьку, герцогу Омальському, Амелія познайомилася із спадкоємцем престолу Португалії Карлушем. Після зустрічі із принцесою той писав у листі до батькаː «Жодне створіння не є красивішим за неїǃ». Молоді люди закохалися одне в одного, і 7 лютого 1886 року було оголошено про їхні заручини.
6 березня 1886 матір Амелії влаштувала в готелі Матіньйон розкішний прийом з приводу цього союзу, однак представники влади та дипломатичний корпус на нього запрошені не були. Проте подія освітлювалася у газетах, де повідомлялися деталі свята, зокрема, що гості прибули на 2 000 карет. Кількість витрачених грошей обурила республіканські кола. За кілька місяців депутати прийняли новий закон про вигнання, який стосувався прямих спадкоємців престолу, і родина графа Паризького знову була змушена залишити країну. Амелія до цього часу вже від'їхала до своєї нової батьківщини. 18 травня вона ступила на португальську землю, а 19 травня — прибула до Лісабону та була привітно зустрінута при дворі. Її краса, темне волосся, карі очі та високий зріст (180 см) вразили португальців.
У віці 20 років вона взяла шлюб із 22-річним спадкоємцем престолу Португалії Карлушем. Вінчання відбулося 22 травня 1886 у церкві Санто-Домінго у Лісабоні. Відмічали, що погода була напрочуд сонячною. Простий люд вийшов на вулиці аби супроводжувати церемонію. Святкування тривало кілька днів. Після короткого медового місяця у Сінтрі молодята оселилися у Беленському палаці. Амелія писала подрузіː «Я дуже добре адаптувалася до нового життя, батьки мого чоловіка дуже ніжні до мене, і люди виказують мені доброту».
У шлюбі народила трьох дітейː
- Людовик-Філіп (1887—1908) — герцог Браганський, кронпринц Португалії у 1889—1908 роках, одруженим не був, дітей не мав;
- Марія Анна (14 грудня 1887) — прожила 3 години;
- Мануел (1889—1932) — король Португалії у 1908—1910 роках, письменник, був одруженим із Августою Вікторією Гогенцоллерн, дітей не мав.
Після народження первістка пара здійснила офіційний візит до Лондону для участі у святкуванні Золотого ювілею королеви Вікторії. Після церемоній вони вирушили до Шотландії, де Амелія дізналася про свою другу вагітність. Після повернення до Португалії подружжя здійснило візит до півночі країни, а у 1889 році провело кілька тижнів в Іспанії.
З метою забезпечити дітям добру освіту та розширити свої культурні горизонти Амелія із синами здійснила поїздку по Середземному морю на борту королівської яхти, оглядаючи в портах залишки стародавніх римських, грецьких та єгипетських цивілізацій.
Королева Португалії
У жовтні 1889 року помер король Луїш I, і Карлуш зійшов на трон Португалії. Амелії на той час було 24 роки. Молода королева, завдяки своїй елегантності, характеру та прихильності культурі впливала на двір. Також вона цікавилася добробутом народу, прагнучи викорінити в країні бідність та сухоти, створювала диспансери, санаторії, дешеві кухні та дитячі садки.
Стала засновницею у 1892 році приватної благодійної організації Королівський інститут допомоги зазнавшим корабельної аварії та Інституту Пастера у Португалії, а також Національного інституту допомоги хворим на сухоти. У 1905 році вона відкрила Королівський музей карет у залі старої Королівської школи верхової їзди.
Її соціальна активність не завжди сприймалася позитивно. Багато аристократок вважали, що правителю не слід відвідувати бідні квартали та проводити час із хворими. Нападки на її контакти із біднотою здійснювала навіть республіканська преса. Однак, Амелія не звертала особливої уваги на негативні коментарі.
Ще у 1892 році вона отримала за свою роботу Золоту троянду від папи Римського Лева XIII.
У червні 1901 разом із чоловіком здійснила подорож до Мадейри та Азорських островів. У листопаді 1904 пара відвідала Англію.
Монархія у Португалії переживала часи кризи. У 1890 Велика Британія висунула країні ультиматум щодо виводу військ із африканських колоній, що спричинило розпуск уряду. 1891 в Порту відбувся республіканський заколот. У 1906 король зробив прем'єр-міністром непопулярного Жоао Франко. Наступного року в країні відбувся студентський страйк.
1 лютого 1908 року родина поверталася із Віла-Вісози в Алентежу, де проводила зимовий сезон полювання. Не зважаючи на атмосферу загального напруження, було вирішено прямувати до палацу у відкритій кареті. На Торговій площі на кортеж був здійснений напад убивць, внаслідок чого загинув король Карлуш та спадкоємець Людовик-Філіп. Королева відбивалася від терористів букетом квітів та кликала на допомогу. Таким чином їй вдалося врятувати меншого сина. Нападники були застрілені королівською охороною на місці. Карету із постраждалими доправили до Арсеналу і викликали туди вдовіючу королеву Марію Пію. Зустрівши донью Амелію, вона сказалаː «Вони вбили мого сина», на що та відповілаː «І мого такожǃ». Наступні п'ять років королева постійно носила траур.
Останні роки
Від пережитого шоку Амелія так ніколи і не оговталася. Після вцарювання Мануела вона оселилася у гірському палаці Пена біля Сінтри, звідки виїжджала лише для допомоги синові. За два роки в країні була встановлена республіка, палац перейшов у державну власність, а королівська родина виїхала до Англії. Амелія із Мануелем оселилися у Твікенемі. Під час Першої світової війни королева-матір працювала волонтером в лікарнях Уондсворта й Вайтчепела, допомагаючи лікарям та медсестрам піклуватися про поранених.
У 1913 Мануель одружився із Августою Гогенцоллерн-Зігмарінген. Амелія через слабке здоров'я після 1919 року перебралася у шато де Бельвю в Ле-Шене, поблизу Версаля у Франції, де провела решту життя. Продовжувала підтримувати різні благодійні організації та Червоний Хрест.
У 1932 році Мануель раптово помер, не залишивши нащадків. Августа за кілька років одружилася вдруге.
Під час Другої світової війни прем'єр-міністр Португалії Антоніу Салазар запропонував Амелії право притулку, однак вона відмовилася, залишившись у Франції, хоча й писала до нього «Ви, доктор Салазар, повинні стати наступним королем Португалії». У травні 1944 року Амелія зустрічалася із маршалом Петеном у шато де Вуазан.
Королева навідала Португалію після закінчення війни. Між 19 травня та 30 червня вона подорожувала до Лісабону, Ерісейри, Фатіми, Буссако, монастирів Алкобасо та Батальї, оминаючи Віла-Вісозу.
Протягом останніх трьох років стан здоров'я Амелії погіршився. Вона мала проблеми із серцем та страждала на періоди депресії. Турбота про власний майбутній похорон стала для неї одержимістю. Королева продовжувала палко вірити у бога та щодня відвідувала месу в церкві Святого Антонія.
Від вересня 1951 її життя підтримували лише за рахунок великої кількості ліків. 25 жовтня 1951 року Амелія померла в своїй резиденції о 9ː35 ранку від нападу уремії у віці 86 років. Згідно з власним бажанням, її тіло було доправлене до Португалії й поховане у Пантеоні династії Браганса у церкві Сан-Вісенте-де-Фора у Лісабоні поруч із чоловіком та синами. Церемонія прощання відбувалася із наданням державних почестей та великому скупченні народу Лісабона.
Нагороди
- Орден Непорочного зачаття Діви Марії Вілла-Викозької (Португальське королівство);
- Орден Христа (Португальське королівство);
- Орден Святої Ізабелли (Португальське королівство);
- Орден Зіркового хреста 1 класу (Австро-Угорщина);
- Орден Королеви Марії Луїзи № 867 (Іспанія);
- Золота троянда (нагорода папи римського) (1892);
- Великий хрест ордена Святої Катерини (Російська імперія) (8 червня 1895).
Титули
- 28 вересня 1865 —22 травня 1886 — Її Королівська Високість Принцеса Амелія Орлеанська;
- 22 травня 1886 —19 жовтня 1889 — Її Королівська Високість Королівська Принцеса Португалії, Герцогиня Браганса;
- 19 жовтня 1889 —1 лютого 1908 — Її Найвірніша Величність Королева Португалії та Алгарве;
- 1 лютого 1908 —25 жовтня 1951 — Її Найвірніша Величність Королева-Матір Португалії та Алгарве.
В мистецтві
- Є персонажем португальського серіалу «День самогубства» 2008 року. Роль королеви виконала Сусана Борхес.
- Є однією із дійових осібв іншому португальському серіалі 2008 року «Еквадор». Амелію зіграла Антонія Террінья.
Генеалогія
Луї-Філіп I | Марія Амелія де Бурбон | Фрідріх Людвіг Мекленбург-Шверінський | Кароліна Луїза Саксен-Веймар-Ейзенахська | Луї-Філіп I | Марія Амелія де Бурбон | Фердинанд VII | Марія-Христина Бурбон-Сицилійська | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Фердинанд Філіп Орлеанський | Олена Мекленбург-Шверінська | Антуан Орлеанський | Луїза Фернанда Іспанська | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Луї-Філіп Паризький | Марія Ізабелла Орлеанська | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Амелія | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Примітки
- SNAC — 2010.
- Lundy D. R. The Peerage
- Annuaire prosopographique : la France savante / за ред. B. Delmas — 2009.
- https://www.arqnet.pt/dicionario/mariaamelia_rainha.html
- Історичний словник Португалії. Марія Амелія Орлеанська [1] [ 18 березня 2016 у Wayback Machine.] (порт.)
- Королева Португалії Амелія [2] [ 5 березня 2018 у Wayback Machine.] (англ.)
- Народилася семимісячною.
- Бактеріологічний інститут Камара Пестана.
- Церква Сан-Вісенте-де-Фора [3] [ 21 березня 2019 у Wayback Machine.]
Література
- Laurence Catinot-Crost, Amélie, princesse de France, reine de Portugal : 1865—1951, J & D, 1996.
- Laurence Catinot-Crost, Amélie de Portugal, Biarritz, Éditions Atlantica, 2000.
- Georges Poisson, Les Orléans, une famille en quête d'un trône, Perrin, Paris, 1999.
- Chantal de Badts de Cugnac et Guy Coutant de Saisseval, Le Petit Gotha, Paris, Éditions Le Petit Gotha, coll. " Petit Gotha ", 2002 (1re éd. 1993), 989 p.
- Nobre, Eduardo. Amélia, Rainha de Portugal. Quimera, 2006
Посилання
| Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Амелія Орлеанська |
- Профіль на Geni.com [ 11 червня 2016 у Wayback Machine.] (англ.)
- Профіль на Thepeerage.com [ 15 вересня 2017 у Wayback Machine.] (англ.)
- Генеалогія Амелії Орлеанської [ 25 жовтня 2017 у Wayback Machine.] (англ.)
- Генеалогія Карлуша I [ 28 червня 2018 у Wayback Machine.] (англ.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej z imenem Ameliya Ameliya Orleanska fr Amelie d Orleans port Amelia de Orleaes povne im ya Mariya Ameliya Luyiza Yelena Orleanska fr Marie Amelie Louise Helene d Orleans 28 veresnya 1865 25 zhovtnya 1951 francuzka princesa z Orleanskogo domu donka grafa Parizkogo Luyi Filipa ta princesi Mariyi Izabelli Orleanskoyi druzhina korolya Portugaliyi Karlusha I matir ostannogo korolya Portugaliyi Manuela II Zasnovnicya muzeyu korolivskih karet institutu dopomogi poterpilim u korabelnih avariyah ta institutu dopomogi hvorim na suhoti Ameliya Orleanska fr Amelie d Orleans port Amelia de Orleaes 34 ya koroleva konsort Portugaliyi 19 zhovtnya 1889 1 lyutogo 1908 Poperednik Mariya Piya Savojska Nastupnik ne bulo Im ya pri narodzhenni fr Marie Amelie Louise Helene d Orleans port Maria Amelia Luisa Helena de OrleaesNarodzhennya 28 veresnya 1865 1865 09 28 1 2 Tvikenem Velikij London London d Angliya Spoluchene Korolivstvo 4 Smert 25 zhovtnya 1951 1951 10 25 1 2 86 rokiv Le ShenePohovannya dKrayina Franciya Portugaliya i Portugalske korolivstvoRid Orleanskij dimBatko dMati Mariya Izabella OrleanskaShlyub Karlush IDiti Luyish Filipe Manuel II i d 2 Avtograf Nagorodi Zolota troyanda Mediafajli b u Vikishovishi Pid chas Lisabonskogo carevbivstva 1 lyutogo 1908 zmogla vryatuvati molodshogo sina yakij stav nastupnim korolem krayini Pislya vstanovlennya u Portugaliyi respubliki u 1910 roci perebuvala u vignanni Reshtu zhittya provela u Franciyi perezhivshi vsih svoyih nashadkiv BiografiyaDitinstvo Ameliya narodilasya 28 veresnya 1865 roku v rezidenciyi Jork haus u Tvikenemi sho narazi ye peredmistyam Londona Vona stala pervistkom v rodini grafa Parizkogo Luyi Filipa ta jogo druzhini Mariyi Izabelli Orleanskoyi z yavivshis na svit nastupnogo roku pislya yihnogo vesillya Ameliya Orleanska v dityachomu vici She do yiyi narodzhennya batko brav uchast u Gromadyanskij vijni v SShA na boci Pivnochi Vin takozh buv pretendentom na francuzkij tron pid imenem Luyi Filipa II odnak perebuvav u vignanni cherez vstanovlennya u Franciyi respubliki a zgodom rezhimu Napoleona III Pershi roki zhittya Ameliya provela v Angliyi V cej chas u neyi z yavivsya molodshij brat Luyi Filip ta sestra Yelena Vlitku 1871 roci u Franciyi bulo skasovano zakon pro vignannya yakij stosuvavsya Orleanskogo domu i Luyi Filip iz simejstvom zmig povernutisya na batkivshinu Nastupnogo roku buli skasovani napoleonivski dekreti konfiskaciyi majna korolivskoyi sim yi i u vidanni rodini opinivsya palaci v E ta Randani ta zamok Ambuaz Pid chas znahodzhennya u Parizhi za zaproshennyam gercogini Galliyeri voni zhili na pershomu poversi gotelyu Matinjon U Franciyi narodilisya menshi ditiː Sharl Izabella Zhak Luyiza ta Ferdinand Ameliya chasto naviduvala svoyih rodichiv u Avstriyi ta Ispaniyi Pid chas poyizdok zarubizhna presa nagoloshuvala na yiyi vrodi ta elegantnosti Zavdyaki materi princesa otrimala dobru osvitu Prote bilsh blizki stosunki v neyi sklalisya z batkom iz yakim vona podilyala lyubov do konej ta prirodi Takozh divchina cikavilasya teatrom ta operoyu mala hist do zhivopisu Zahoplyuvalasya chitannyam listuvalasya iz ulyublenimi avtorami Protyagom vsogo zhittya vela shodennik de opisuvala svij dushevnij stan ta perezhiti emociyi Shlyub U sichni 1886 roku na polyuvanni u zamku Shantijyi yakij nalezhav yiyi dyadku gercogu Omalskomu Ameliya poznajomilasya iz spadkoyemcem prestolu Portugaliyi Karlushem Pislya zustrichi iz princesoyu toj pisav u listi do batkaː Zhodne stvorinnya ne ye krasivishim za neyiǃ Molodi lyudi zakohalisya odne v odnogo i 7 lyutogo 1886 roku bulo ogolosheno pro yihni zaruchini Ameliya ta Karlush 1886 6 bereznya 1886 matir Ameliyi vlashtuvala v goteli Matinjon rozkishnij prijom z privodu cogo soyuzu odnak predstavniki vladi ta diplomatichnij korpus na nogo zaprosheni ne buli Prote podiya osvitlyuvalasya u gazetah de povidomlyalisya detali svyata zokrema sho gosti pribuli na 2 000 karet Kilkist vitrachenih groshej oburila respublikanski kola Za kilka misyaciv deputati prijnyali novij zakon pro vignannya yakij stosuvavsya pryamih spadkoyemciv prestolu i rodina grafa Parizkogo znovu bula zmushena zalishiti krayinu Ameliya do cogo chasu vzhe vid yihala do svoyeyi novoyi batkivshini 18 travnya vona stupila na portugalsku zemlyu a 19 travnya pribula do Lisabonu ta bula privitno zustrinuta pri dvori Yiyi krasa temne volossya kari ochi ta visokij zrist 180 sm vrazili portugalciv U vici 20 rokiv vona vzyala shlyub iz 22 richnim spadkoyemcem prestolu Portugaliyi Karlushem Vinchannya vidbulosya 22 travnya 1886 u cerkvi Santo Domingo u Lisaboni Vidmichali sho pogoda bula naprochud sonyachnoyu Prostij lyud vijshov na vulici abi suprovodzhuvati ceremoniyu Svyatkuvannya trivalo kilka dniv Pislya korotkogo medovogo misyacya u Sintri molodyata oselilisya u Belenskomu palaci Ameliya pisala podruziː Ya duzhe dobre adaptuvalasya do novogo zhittya batki mogo cholovika duzhe nizhni do mene i lyudi vikazuyut meni dobrotu U shlyubi narodila troh ditejː Lyudovik Filip 1887 1908 gercog Braganskij kronprinc Portugaliyi u 1889 1908 rokah odruzhenim ne buv ditej ne mav Mariya Anna 14 grudnya 1887 prozhila 3 godini Manuel 1889 1932 korol Portugaliyi u 1908 1910 rokah pismennik buv odruzhenim iz Avgustoyu Viktoriyeyu Gogencollern ditej ne mav Pislya narodzhennya pervistka para zdijsnila oficijnij vizit do Londonu dlya uchasti u svyatkuvanni Zolotogo yuvileyu korolevi Viktoriyi Pislya ceremonij voni virushili do Shotlandiyi de Ameliya diznalasya pro svoyu drugu vagitnist Pislya povernennya do Portugaliyi podruzhzhya zdijsnilo vizit do pivnochi krayini a u 1889 roci provelo kilka tizhniv v Ispaniyi Z metoyu zabezpechiti dityam dobru osvitu ta rozshiriti svoyi kulturni gorizonti Ameliya iz sinami zdijsnila poyizdku po Seredzemnomu moryu na bortu korolivskoyi yahti oglyadayuchi v portah zalishki starodavnih rimskih greckih ta yegipetskih civilizacij Koroleva Portugaliyi U zhovtni 1889 roku pomer korol Luyish I i Karlush zijshov na tron Portugaliyi Ameliyi na toj chas bulo 24 roki Moloda koroleva zavdyaki svoyij elegantnosti harakteru ta prihilnosti kulturi vplivala na dvir Takozh vona cikavilasya dobrobutom narodu pragnuchi vikoriniti v krayini bidnist ta suhoti stvoryuvala dispanseri sanatoriyi deshevi kuhni ta dityachi sadki Koroleva Ameliya Stala zasnovniceyu u 1892 roci privatnoyi blagodijnoyi organizaciyi Korolivskij institut dopomogi zaznavshim korabelnoyi avariyi ta Institutu Pastera u Portugaliyi a takozh Nacionalnogo institutu dopomogi hvorim na suhoti U 1905 roci vona vidkrila Korolivskij muzej karet u zali staroyi Korolivskoyi shkoli verhovoyi yizdi Yiyi socialna aktivnist ne zavzhdi sprijmalasya pozitivno Bagato aristokratok vvazhali sho pravitelyu ne slid vidviduvati bidni kvartali ta provoditi chas iz hvorimi Napadki na yiyi kontakti iz bidnotoyu zdijsnyuvala navit respublikanska presa Odnak Ameliya ne zvertala osoblivoyi uvagi na negativni komentari She u 1892 roci vona otrimala za svoyu robotu Zolotu troyandu vid papi Rimskogo Leva XIII U chervni 1901 razom iz cholovikom zdijsnila podorozh do Madejri ta Azorskih ostroviv U listopadi 1904 para vidvidala Angliyu Monarhiya u Portugaliyi perezhivala chasi krizi U 1890 Velika Britaniya visunula krayini ultimatum shodo vivodu vijsk iz afrikanskih kolonij sho sprichinilo rozpusk uryadu 1891 v Portu vidbuvsya respublikanskij zakolot U 1906 korol zrobiv prem yer ministrom nepopulyarnogo Zhoao Franko Nastupnogo roku v krayini vidbuvsya studentskij strajk 1 lyutogo 1908 roku rodina povertalasya iz Vila Visozi v Alentezhu de provodila zimovij sezon polyuvannya Ne zvazhayuchi na atmosferu zagalnogo napruzhennya bulo virisheno pryamuvati do palacu u vidkritij kareti Na Torgovij ploshi na kortezh buv zdijsnenij napad ubivc vnaslidok chogo zaginuv korol Karlush ta spadkoyemec Lyudovik Filip Koroleva vidbivalasya vid teroristiv buketom kvitiv ta klikala na dopomogu Takim chinom yij vdalosya vryatuvati menshogo sina Napadniki buli zastrileni korolivskoyu ohoronoyu na misci Karetu iz postrazhdalimi dopravili do Arsenalu i viklikali tudi vdoviyuchu korolevu Mariyu Piyu Zustrivshi donyu Ameliyu vona skazalaː Voni vbili mogo sina na sho ta vidpovilaː I mogo takozhǃ Nastupni p yat rokiv koroleva postijno nosila traur Ostanni roki Vid perezhitogo shoku Ameliya tak nikoli i ne ogovtalasya Pislya vcaryuvannya Manuela vona oselilasya u girskomu palaci Pena bilya Sintri zvidki viyizhdzhala lishe dlya dopomogi sinovi Za dva roki v krayini bula vstanovlena respublika palac perejshov u derzhavnu vlasnist a korolivska rodina viyihala do Angliyi Ameliya iz Manuelem oselilisya u Tvikenemi Pid chas Pershoyi svitovoyi vijni koroleva matir pracyuvala volonterom v likarnyah Uondsvorta j Vajtchepela dopomagayuchi likaryam ta medsestram pikluvatisya pro poranenih Koroleva Ameliya iz Manuelem U 1913 Manuel odruzhivsya iz Avgustoyu Gogencollern Zigmaringen Ameliya cherez slabke zdorov ya pislya 1919 roku perebralasya u shato de Belvyu v Le Shene poblizu Versalya u Franciyi de provela reshtu zhittya Prodovzhuvala pidtrimuvati rizni blagodijni organizaciyi ta Chervonij Hrest U 1932 roci Manuel raptovo pomer ne zalishivshi nashadkiv Avgusta za kilka rokiv odruzhilasya vdruge Pid chas Drugoyi svitovoyi vijni prem yer ministr Portugaliyi Antoniu Salazar zaproponuvav Ameliyi pravo pritulku odnak vona vidmovilasya zalishivshis u Franciyi hocha j pisala do nogo Vi doktor Salazar povinni stati nastupnim korolem Portugaliyi U travni 1944 roku Ameliya zustrichalasya iz marshalom Petenom u shato de Vuazan Koroleva navidala Portugaliyu pislya zakinchennya vijni Mizh 19 travnya ta 30 chervnya vona podorozhuvala do Lisabonu Erisejri Fatimi Bussako monastiriv Alkobaso ta Batalyi ominayuchi Vila Visozu Protyagom ostannih troh rokiv stan zdorov ya Ameliyi pogirshivsya Vona mala problemi iz sercem ta strazhdala na periodi depresiyi Turbota pro vlasnij majbutnij pohoron stala dlya neyi oderzhimistyu Koroleva prodovzhuvala palko viriti u boga ta shodnya vidviduvala mesu v cerkvi Svyatogo Antoniya Vid veresnya 1951 yiyi zhittya pidtrimuvali lishe za rahunok velikoyi kilkosti likiv 25 zhovtnya 1951 roku Ameliya pomerla v svoyij rezidenciyi o 9ː35 ranku vid napadu uremiyi u vici 86 rokiv Zgidno z vlasnim bazhannyam yiyi tilo bulo dopravlene do Portugaliyi j pohovane u Panteoni dinastiyi Bragansa u cerkvi San Visente de Fora u Lisaboni poruch iz cholovikom ta sinami Ceremoniya proshannya vidbuvalasya iz nadannyam derzhavnih pochestej ta velikomu skupchenni narodu Lisabona NagorodiOrden Neporochnogo zachattya Divi Mariyi Villa Vikozkoyi Portugalske korolivstvo Orden Hrista Portugalske korolivstvo Orden Svyatoyi Izabelli Portugalske korolivstvo Orden Zirkovogo hresta 1 klasu Avstro Ugorshina Orden Korolevi Mariyi Luyizi 867 Ispaniya Zolota troyanda nagoroda papi rimskogo 1892 Velikij hrest ordena Svyatoyi Katerini Rosijska imperiya 8 chervnya 1895 Tituli28 veresnya 1865 22 travnya 1886 Yiyi Korolivska Visokist Princesa Ameliya Orleanska 22 travnya 1886 19 zhovtnya 1889 Yiyi Korolivska Visokist Korolivska Princesa Portugaliyi Gercoginya Bragansa 19 zhovtnya 1889 1 lyutogo 1908 Yiyi Najvirnisha Velichnist Koroleva Portugaliyi ta Algarve 1 lyutogo 1908 25 zhovtnya 1951 Yiyi Najvirnisha Velichnist Koroleva Matir Portugaliyi ta Algarve V mistectviYe personazhem portugalskogo serialu Den samogubstva 2008 roku Rol korolevi vikonala Susana Borhes Ye odniyeyu iz dijovih osibv inshomu portugalskomu seriali 2008 roku Ekvador Ameliyu zigrala Antoniya Terrinya GenealogiyaLuyi Filip I Mariya Ameliya de Burbon Fridrih Lyudvig Meklenburg Shverinskij Karolina Luyiza Saksen Vejmar Ejzenahska Luyi Filip I Mariya Ameliya de Burbon Ferdinand VII Mariya Hristina Burbon Sicilijska Ferdinand Filip Orleanskij Olena Meklenburg Shverinska Antuan Orleanskij Luyiza Fernanda Ispanska Luyi Filip Parizkij Mariya Izabella Orleanska Ameliya PrimitkiSNAC 2010 d Track Q29861311 Lundy D R The Peerage d Track Q67129259d Track Q21401824 Annuaire prosopographique la France savante za red B Delmas 2009 d Track Q55740543d Track Q2926731 https www arqnet pt dicionario mariaamelia rainha html Istorichnij slovnik Portugaliyi Mariya Ameliya Orleanska 1 18 bereznya 2016 u Wayback Machine port Koroleva Portugaliyi Ameliya 2 5 bereznya 2018 u Wayback Machine angl Narodilasya semimisyachnoyu Bakteriologichnij institut Kamara Pestana Cerkva San Visente de Fora 3 21 bereznya 2019 u Wayback Machine LiteraturaLaurence Catinot Crost Amelie princesse de France reine de Portugal 1865 1951 J amp D 1996 ISBN 978 2843942129 Laurence Catinot Crost Amelie de Portugal Biarritz Editions Atlantica 2000 Georges Poisson Les Orleans une famille en quete d un trone Perrin Paris 1999 Chantal de Badts de Cugnac et Guy Coutant de Saisseval Le Petit Gotha Paris Editions Le Petit Gotha coll Petit Gotha 2002 1re ed 1993 989 p ISBN 2 9507974 3 1 Nobre Eduardo Amelia Rainha de Portugal Quimera 2006PosilannyaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Ameliya Orleanska Profil na Geni com 11 chervnya 2016 u Wayback Machine angl Profil na Thepeerage com 15 veresnya 2017 u Wayback Machine angl Genealogiya Ameliyi Orleanskoyi 25 zhovtnya 2017 u Wayback Machine angl Genealogiya Karlusha I 28 chervnya 2018 u Wayback Machine angl