Алтайські луки та тундра ідентифікатор WWF PA1001 це наземний екорегіон що охоплює високогір я Алтайських гір у центрі X

Алтайські луки та тундра (ідентифікатор WWF: PA1001) — це наземний екорегіон, що охоплює високогір'я Алтайських гір у центрі «X», утвореного кордонами, що розділяють Росію, Казахстан, Китай і Монголію. Гірські вершини розташовані на півночі Центральної Азії, відокремлюючи рівнини Сибіру на півночі від гарячих сухих пустель на півдні. Висота вище 2400 метрів демонструє характеристики тундри з ділянками альпійських лук і деякими деревами безпосередньо під лінією дерев. Екорегіон розташований у біомі гірських лук і чагарників, а також у Палеарктичному царстві з вологим континентальним кліматом. Він займає площу 90 132 км² (34 800 кв. миль).

**Алтайські луки та тундра**
Катунський заповідник у Республіці Алтай, Росія
Екозона	Палеарктика
Біом	Помірні луки, савани і чагарники
Країни	Росія, Казахстан, Китай, Монголія
Територія екорегіону (фіолетовий)

Розташування та опис

Екорегіон охоплює високогір'я гірських хребтів на стику Росії, Казахстану, Китаю та Монголії, простягаючись приблизно на 700 км з північного заходу на південний схід і таку ж відстань з південного заходу на північний схід. Екорегіон розкиданий, охоплюючи гори вище верхньої межі лісу; нижчі висоти в цьому районі здебільшого розташовані в екорегіоні гірських лісів та лісостестепів Алтаю з більш високими температурами. Алтай розбитий на ряд хребтів, з Південним Алтаєм у Казахстані та Монгольським Алтаєм і Гобі-Алтаєм, що простягаються на південний схід.

Оскільки ці гори розташовані на відносно високій широті порівняно з іншими горами Центральної Азії, альпійські регіони починаються на нижчих висотах. Верхня межа лісу розташована на висоті 2400 м над рівнем моря, а снігова лінія — на висоті 3000 м над рівнем моря.

Клімат

Клімат екорегіону — клімат тундри (класифікація кліматів Кеппена ET), у якому щонайменше один місяць має середню температуру, достатньо високу, щоб танув сніг (0 °C), але жодного місяця з середньою температура вище 10 °C.. У регіоні Високого Алтаю випадає середня кількість опадів близько 294 мм/рік. Середня температура −26 °C (−15 °F) у січні та 9,4 °C (48,9 °F) у липні.

Кліматограма Алтайський край (48.5 N, 88.5 E)
С	Л	Б	К	Т	Ч	Л	С	В	Ж	Л	Г
5.8 −20 −32	6.5 −18 −32	12 −12 −25	22 1 −12	36 9 −5	43 15 0	56 17 2	43 16 0	25 10 −5	19 1 −12	16 −10 −22	10 −17 −29
Середня макс. і мін. температури повітря (°C) Атмосферні опади (мм), за рік : 294,3 мм.

Флора і фауна

Загалом рослинний світ Алтаю більш близький до арктичних видів, ніж більш південні гори Центральної Азії (Тянь-Шань, Гімалаї та Тибет). Одне дослідження 300 видів у регіоні показало, що 39 % мають арктичну спорідненість. У межах регіону рослинний світ значною мірою залежить від висотної поясності та рівнів висоти. У найвищій, «рівневій» зоні, де льодовики та оголені скелі ускладнюють життя, небагато видів. Субнівальний (високоальпійський) пояс представлений мохами, лишайниками і повзучими рослинами на широких площах високих плато. Низькоальпійська зона, розташована вище верхньої межі лісу, — це зона альпійських лук із березою карликовою (Betula rotundifolia) у більш вологих північних районах та осоково-луговими луками кобрезії (Kobresia) та осоки.

Через свою віддаленість у горах цього екорегіону мешкає багато вразливих видів ссавців, у тому числі значні популяції снігового барса (Panthera uncia), що перебуває під загрозою зникнення, євразійської рисі (Lynx lynx) і вразливої сибірської кабарги (Moschus moschiferus).

Захист

Є низка національно охоронюваних територій, які принаймні частково входять до екорегіону:

Катунський заповідник розташовується вздовж Катунського хребта Алтайських гір, переважно в Росії вздовж кордону з Казахстаном.
Катон-Карагайський національний парк включає в себе частину гори Бєлуха, яка ділиться з Росією і сягає висоти 4506 метрів.
Алтайський національний парк Таван Богд, на південь від Таван-Богд, на висоті 4374 метри, найвища гора в Монголії.

Див. також

Список літератури

(англ.). GlobalSpecies.org. Архів оригіналу за 10 грудня 2018. Процитовано 20 листопада 2018.
Altai alpine meadow and tundra (англ.). World Wildlife Federation. Процитовано 20 листопада 2018.
Kottek, M., J. Grieser, C. Beck, B. Rudolf, and F. Rubel, 2006. (PDF) (англ.). Gebrüder Borntraeger 2006. Архів оригіналу (PDF) за 1 червня 2010. Процитовано 14 вересня 2019.
(англ.). World Bank. Архів оригіналу за 23 вересня 2019. Процитовано 14 вересня 2019.
(англ.). GlobalSpecies.org. Архів оригіналу за 10 грудня 2018. Процитовано 20 листопада 2018.
Katon-Karagay (англ.). UNESCO Man and the Biosphere Program. Процитовано 9 грудня 2018.

[gs1-1] (англ.). GlobalSpecies.org. Архів оригіналу за 10 грудня 2018. Процитовано 20 листопада 2018.

[wwf-2] Altai alpine meadow and tundra (англ.). World Wildlife Federation. Процитовано 20 листопада 2018.

[kop-3] Kottek, M., J. Grieser, C. Beck, B. Rudolf, and F. Rubel, 2006. (PDF) (англ.). Gebrüder Borntraeger 2006. Архів оригіналу (PDF) за 1 червня 2010. Процитовано 14 вересня 2019.

[kop-data-4] (англ.). World Bank. Архів оригіналу за 23 вересня 2019. Процитовано 14 вересня 2019.

[gs-climate-5] (англ.). GlobalSpecies.org. Архів оригіналу за 10 грудня 2018. Процитовано 20 листопада 2018.

[unesco-6] Katon-Karagay (англ.). UNESCO Man and the Biosphere Program. Процитовано 9 грудня 2018.