Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Академічна конференція з реформи білоруського правопису та абетки (біл. Акадэмічная канфэрэнцыя па рэформе беларускага правапісу й азбукі; Akademičnaja kanferencyja pa reformie biełaruskaha pravapisu j azbuki) — це конференція, організована Інститутом білоруської культури, яка відбулася в Мінську 14—21 листопада 1926 року.
Історія
Конференція стала значною науковою подією та важливою політичною подією в житті БРСР. Відповідно до намірів більшовицького керівництва, воно мало продемонструвати світові єдність між КП(б)Б, західно-білоруським національним рухом та політичною еміграцією. Сама КП(Б) виступала своєрідним ініціатором і гарантом конференції, гарантом єдности між усіма течіями білоруського національного руху. Ця роль визначалася впливом на політику партії активних активістів лівого крила білоруського національного руху (А. Адамович, З. Жилунович, В. Ігнатовський, А. Червяков та ін.), які згодом приєднались до більшовиків, стали частиною правлячої партії та радянської влади. З цієї причини, а також впливу політики білорусизації, багато західно-білоруських активістів та емігрантів сприймали цю роль партії як об'єктивну необхідність, найменше зло, як явище, яке не потребує політичного чи наукового обґрунтування. У той же час комуністичне керівництво намагалося передбачити можливу подібну конференцію на заході. Володимир Ігнатовський засвідчив, що мінська ініціатива «політично виступила проти конференції, організованої на Заході». Партійне керівництво Мінська зробило все, щоб передбачити білоруську еміграцію у проведенні такого з'їзду.
Весь курс підготовки та проведення Академічної конференції був під пильною увагою ЦК ВКП(б). Список запрошених учасників був погоджений з ГПУ.
У день відкриття Мінськ виглядав святково: вивішувались прапори (у тому числі кілька біло-червоно-білих), працювали агітаційні машини з плакатами, присвяченими досягненням білорусизації. На підприємствах та в установах відбулись урочисті мітинги та мітинги, на які були запрошені учасники конференції. Республіканські газети на перших сторінках містили біографії учасників конференції, вітальні телеграми від білорусів з інших країн, резолюції мітингів та інші. Конференції супроводжувались низкою політичних, соціальних та культурних заходів білоруського національного характеру. Для іноземних гостей була підготовлена велика культурна програма, витрачені кошти на організацію зустрічей, бенкетів та ін.
Під час церемонії відкриття конференції були прочитані телеграми А. Луцкевича, Р. Островського та Б. Тарашкевича, щоб продемонструвати духовну присутність західно-білоруських активістів, які не могли приїхати до Мінська через не видачу паспортів польською владою. Про політичний характер конференції свідчить той факт, що керівниками білоруських національних центрів з Литви та Латвії Ластовським та Єзовітовим були призначені головами наукових комісій: графічної та правописної.
У день відкриття конференції в червоній залі їдальні центрального робітничого кооперативу була організована урочиста вечеря, у якій взяли участь керівники партії та уряду республіки. Конференція була приурочена до святкування 20-річчя творчості Я. Коласа, відкриття 2-го Державного театру у Вітебську та інших. Почесними гостями цих заходів були іноземні учасники конференції. В останній день конференції в мінському клубі Маркса відбувся концерт білоруської музики, на початку якого оркестр виконав так звану «Білоруську марселезу» після Міжнародної.
Наслідки
Нотатки про конференцію незабаром почали з'являтися в іноземній пресі. Варшавська газета «Słowo» писала 12 грудня 1926 року:
Місцева радянська та партійна влада зробили все, що в їх силах, щоб надати конференції політичного забарвлення, звичайно, настільки, наскільки це було можливо стосовно філологічної конференції.
Водночас партійна влада залишалася незадоволеною конференцією. У грудні ЦК ВКП(б) повідомив: «Конференція виявила націоналістичні пристрасті в деяких групах білоруської інтелігенції». На користь цього твердження свідчили наступні факти: винесення портрета Леніна, відсутність прапора СРСР, теплий прийом Ф. Аляхновича, питання білоруського латинського альфабету, Балицький у своїй промові не виявив ролі партія та інші.
Я. Райніс так описав конференцію на сторінках латвійської газети «Social-Demokrat»: «Національне пробудження Білорусі настільки сильне, що затьмарює всі інші духовні інтереси білорусів, охоплених чудовою національною екзальтацією».
Вражені конференцією, думки В. Ластовського про БРСР змінились. Ластовський не тільки вирішив переїхати до БРСР, але й закликав усіх білоруських активістів за кордоном наслідувати його приклад. В. Жилка та Ф. Аляхнович також вирішили переїхати до БРСР. У той же час всі вони стали жертвами сталінських репресій через кілька років, у результаті Ластовський і Жилко загинули, а Алехнович був обмінений на Броніслава Тарашкевича, якого також згодом вбила радянська влада.
Учасники
У конференції взяли участь 69 осіб з правом вирішального голосу. Це члени Інбелкульта, викладачі Білоруського державного університету, Білоруського комуністичного університету, Горьківської сільськогосподарської академії, представники літературних об'єднань БССР, а також запрошені фахівці РРФСР, УРСР та за кордоном: П. Растаргуєв — професор Мащерков Ленінградський університет, Ю. Лазаревич — співробітник білоруської секції Смоленської губернської катедри народної освіти, М. Фасмер — професор Берлінського університету, Юзеф Голомбак — доцент Варшавського університету, Й. Райніс — народний поет Латвії, В. Ластовський — редактор журналу «Крывіч» (Литва), В. Пігулевський — директор Білоруської гімназії Латвія), В. Жилка — редактор журналу «Прамень» (Чехословаччина), К. Езавітау — редактор газета «Голас беларуса» (Латвія).
Праця
Робота конференції проходила на пленарних засіданнях та в комісіях. Язеп Льосік і П. Растаргуєв виступили з доповідями про реформу білоруського алфавіту. Льосік запропонував записати звуки /d͡z̞/ і /d͡ʐ/ з д i ж з діакритичними знаками зверху — дˇ, ӂ, а вибуховий звук /g/, як в українській мові, позначити літерою ґ з хвостом на праворуч, піднятим вгору; замість літери й вести літеру j i поєднання приголосного j з голосними з э, о, у, а і позначте літерою j з відповідною голосною — jэхаць, jолка, jунак, мaja, a літери е, ё, ю, я залишати для позначення відповідного голосного звуку та м'якости попередньої приголосної — лес, нёс, людзі, мяса. Льосік також запропонував замінити літеру э на літеру є, а літеру ы на літеру и.
Растаргуєв запропонував передавати африкати дз i дж літерами з сербського алфавіту — ђ (ђед), ћ (хаћу), а літеру й замінити на літеру j і використовувати в тих випадках, як запропоновано Я. Льосіком.
Пропозицію замінити літеру э на літеру є, а літеру ы на літеру и було відхилено. Для більш детального розгляду пропозицій була створена Графічна комісія, яка вирішила замінити диграфи дз і дж сербськими літерами — ђ і ћ; замінити літеру й літерою j і використовувати її для позначення середньопіднебінного звуку /j/, залишаючи літери е, ё, ю, я лише для голосних звуків та м'якости попереднього приголосного звуку.
Були заслухані доповіді Я. Льосіка та С. Некрашевича про реформу білоруського правопису. Льосік запропонував письмово легалізувати повне акання, тобто будь-який голосний верхнього підняття після твердого приголосного передати літерою а (баранава́ць, дапо́), а після м'якої приголосної — літеру я (пяцярня́, лягкаду́мны, пяракулі́ць). Приголосні звуки слід писати за фонетичним принципом, за винятком закінчень (казьба від «касіць», ношка від «нага», але: рог, воз) та звуків /j/, /w/, якщо вони стоять окремо (сполучник, прийменник) або на початку слова після голосної— через і, у. Позиційна м'якість приголосних не позначається м'яким знаком (каменне, снег, а не каменьне, сьнег), а в іменниках і прикметниках в кінці не під наголошенням замість літери е слід писати літеру і (у лесі, леваі рукі).
Степан Некрашевич, зазначивши основні вади правописної реформи, запланованої Льосіком, запропонував зробити правописом граматику Б. Тарашкевича (його «Білоруська граматика для шкіл» до цього часу була чи не єдиним підручником), щоб спростити такі зміни: голосні верхнього ряду після м'яких приголосних у першому попередньо наголошеному складі, який проходить через я, а у всіх інших ненаголошених складах — через e (вясна́, але веснавы́), а в іноземних словах після твердих приголосних не під наголошенням слід, а лише етамологічний звук o (камісія, але дэпо). Частинка не і прийменник без пишуться з літерою е, а слово няма і няхай пишеться з літерою я.
Після обговорення доповідей питання ортографічної реформи було передано спеціально створеній Правописній комісії, яка розглянула пропозиції доповідачів та учасників конференції та більшістю голосів прийняла таке рішення: поширення фонетичного принципу на написання приголосних не розглядати, а голосні верхнього ряду після м'яких приголосних передаються на письмі через я лише у першому попередньо наголошеному складі: частку не й прийменник без писати через е; слова няхай і няма писати через я і звук /j/ після голосних в окремому вживанні або на початку слова писати через і, а звук /w/ — через ў.
Вступні доповіді з інших питань білоруського мовознавства та літератури «Сучасны стан вывучэньня беларускае мовы» С. Некрашевича, «Становішча беларускае мовы сярод іншых славянскіх моваў» П. Бузука, «Асноўныя этапы разьвіцьця новай беларускай літаратуры» М. Піятуховича, «Нацыянальны адраджанізм і пасьлякастрычніцкі пэрыяд» М. Гарецького, «Дасьледаваньне беларускай літаратуры XIX в. да 1863 г.» Ю. Голомбак, «Паэтычнае мастацтва ў беларускай літаратуры» А. М. Вознесенського.
Значення
Прийняті конференцією резолюції про реформу білоруського правопису та графіки не набрали чинности, але деякі з них згодом були враховані при розробці ортографічних проєктів 1930 і 1933 років. На початку кампанії з розкриття націон-демократизму (кінець 1920-х рр.) Конференцію характеризували як з'їзд білоруських націоналістів та «контрреволюціонерів». Пізніше багато учасників були незаконно репресовані.
Примітки
- Запрудскі (2004)
- Ірына Раманава (2006). . ARCHE Пачатак. Архів оригіналу за 2 липня 2007. Процитовано 29 червня 2021.
- Іваноў (1993), Платонаў (1996).
- Германовіч І. К. Акадэмічная канферэнцыя па рэформе беларускага правапісу і азбукі. // ст. 20.
- Платонаў (1996), Запрудскі (2004)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Akademichna konferenciya z reformi biloruskogo pravopisu ta abetki bil Akademichnaya kanferencyya pa reforme belaruskaga pravapisu j azbuki Akademicnaja kanferencyja pa reformie bielaruskaha pravapisu j azbuki ce konferenciya organizovana Institutom biloruskoyi kulturi yaka vidbulasya v Minsku 14 21 listopada 1926 roku IstoriyaKonferenciya stala znachnoyu naukovoyu podiyeyu ta vazhlivoyu politichnoyu podiyeyu v zhitti BRSR Vidpovidno do namiriv bilshovickogo kerivnictva vono malo prodemonstruvati svitovi yednist mizh KP b B zahidno biloruskim nacionalnim ruhom ta politichnoyu emigraciyeyu Sama KP B vistupala svoyeridnim iniciatorom i garantom konferenciyi garantom yednosti mizh usima techiyami biloruskogo nacionalnogo ruhu Cya rol viznachalasya vplivom na politiku partiyi aktivnih aktivistiv livogo krila biloruskogo nacionalnogo ruhu A Adamovich Z Zhilunovich V Ignatovskij A Chervyakov ta in yaki zgodom priyednalis do bilshovikiv stali chastinoyu pravlyachoyi partiyi ta radyanskoyi vladi Z ciyeyi prichini a takozh vplivu politiki bilorusizaciyi bagato zahidno biloruskih aktivistiv ta emigrantiv sprijmali cyu rol partiyi yak ob yektivnu neobhidnist najmenshe zlo yak yavishe yake ne potrebuye politichnogo chi naukovogo obgruntuvannya U toj zhe chas komunistichne kerivnictvo namagalosya peredbachiti mozhlivu podibnu konferenciyu na zahodi Volodimir Ignatovskij zasvidchiv sho minska iniciativa politichno vistupila proti konferenciyi organizovanoyi na Zahodi Partijne kerivnictvo Minska zrobilo vse shob peredbachiti bilorusku emigraciyu u provedenni takogo z yizdu Ves kurs pidgotovki ta provedennya Akademichnoyi konferenciyi buv pid pilnoyu uvagoyu CK VKP b Spisok zaproshenih uchasnikiv buv pogodzhenij z GPU U den vidkrittya Minsk viglyadav svyatkovo vivishuvalis prapori u tomu chisli kilka bilo chervono bilih pracyuvali agitacijni mashini z plakatami prisvyachenimi dosyagnennyam bilorusizaciyi Na pidpriyemstvah ta v ustanovah vidbulis urochisti mitingi ta mitingi na yaki buli zaprosheni uchasniki konferenciyi Respublikanski gazeti na pershih storinkah mistili biografiyi uchasnikiv konferenciyi vitalni telegrami vid bilorusiv z inshih krayin rezolyuciyi mitingiv ta inshi Konferenciyi suprovodzhuvalis nizkoyu politichnih socialnih ta kulturnih zahodiv biloruskogo nacionalnogo harakteru Dlya inozemnih gostej bula pidgotovlena velika kulturna programa vitracheni koshti na organizaciyu zustrichej benketiv ta in Pid chas ceremoniyi vidkrittya konferenciyi buli prochitani telegrami A Luckevicha R Ostrovskogo ta B Tarashkevicha shob prodemonstruvati duhovnu prisutnist zahidno biloruskih aktivistiv yaki ne mogli priyihati do Minska cherez ne vidachu pasportiv polskoyu vladoyu Pro politichnij harakter konferenciyi svidchit toj fakt sho kerivnikami biloruskih nacionalnih centriv z Litvi ta Latviyi Lastovskim ta Yezovitovim buli priznacheni golovami naukovih komisij grafichnoyi ta pravopisnoyi U den vidkrittya konferenciyi v chervonij zali yidalni centralnogo robitnichogo kooperativu bula organizovana urochista vecherya u yakij vzyali uchast kerivniki partiyi ta uryadu respubliki Konferenciya bula priurochena do svyatkuvannya 20 richchya tvorchosti Ya Kolasa vidkrittya 2 go Derzhavnogo teatru u Vitebsku ta inshih Pochesnimi gostyami cih zahodiv buli inozemni uchasniki konferenciyi V ostannij den konferenciyi v minskomu klubi Marksa vidbuvsya koncert biloruskoyi muziki na pochatku yakogo orkestr vikonav tak zvanu Bilorusku marselezu pislya Mizhnarodnoyi Naslidki Notatki pro konferenciyu nezabarom pochali z yavlyatisya v inozemnij presi Varshavska gazeta Slowo pisala 12 grudnya 1926 roku Misceva radyanska ta partijna vlada zrobili vse sho v yih silah shob nadati konferenciyi politichnogo zabarvlennya zvichajno nastilki naskilki ce bulo mozhlivo stosovno filologichnoyi konferenciyi Vodnochas partijna vlada zalishalasya nezadovolenoyu konferenciyeyu U grudni CK VKP b povidomiv Konferenciya viyavila nacionalistichni pristrasti v deyakih grupah biloruskoyi inteligenciyi Na korist cogo tverdzhennya svidchili nastupni fakti vinesennya portreta Lenina vidsutnist prapora SRSR teplij prijom F Alyahnovicha pitannya biloruskogo latinskogo alfabetu Balickij u svoyij promovi ne viyaviv roli partiya ta inshi Ya Rajnis tak opisav konferenciyu na storinkah latvijskoyi gazeti Social Demokrat Nacionalne probudzhennya Bilorusi nastilki silne sho zatmaryuye vsi inshi duhovni interesi bilorusiv ohoplenih chudovoyu nacionalnoyu ekzaltaciyeyu Vrazheni konferenciyeyu dumki V Lastovskogo pro BRSR zminilis Lastovskij ne tilki virishiv pereyihati do BRSR ale j zaklikav usih biloruskih aktivistiv za kordonom nasliduvati jogo priklad V Zhilka ta F Alyahnovich takozh virishili pereyihati do BRSR U toj zhe chas vsi voni stali zhertvami stalinskih represij cherez kilka rokiv u rezultati Lastovskij i Zhilko zaginuli a Alehnovich buv obminenij na Bronislava Tarashkevicha yakogo takozh zgodom vbila radyanska vlada UchasnikiKvitok V Lastovskogo uchasnika konferenciyi U konferenciyi vzyali uchast 69 osib z pravom virishalnogo golosu Ce chleni Inbelkulta vikladachi Biloruskogo derzhavnogo universitetu Biloruskogo komunistichnogo universitetu Gorkivskoyi silskogospodarskoyi akademiyi predstavniki literaturnih ob yednan BSSR a takozh zaprosheni fahivci RRFSR URSR ta za kordonom P Rastarguyev profesor Masherkov Leningradskij universitet Yu Lazarevich spivrobitnik biloruskoyi sekciyi Smolenskoyi gubernskoyi katedri narodnoyi osviti M Fasmer profesor Berlinskogo universitetu Yuzef Golombak docent Varshavskogo universitetu J Rajnis narodnij poet Latviyi V Lastovskij redaktor zhurnalu Kryvich Litva V Pigulevskij direktor Biloruskoyi gimnaziyi Latviya V Zhilka redaktor zhurnalu Pramen Chehoslovachchina K Ezavitau redaktor gazeta Golas belarusa Latviya PracyaRobota konferenciyi prohodila na plenarnih zasidannyah ta v komisiyah Yazep Losik i P Rastarguyev vistupili z dopovidyami pro reformu biloruskogo alfavitu Losik zaproponuvav zapisati zvuki d z i d ʐ z d i zh z diakritichnimi znakami zverhu dˇ ӂ a vibuhovij zvuk g yak v ukrayinskij movi poznachiti literoyu g z hvostom na pravoruch pidnyatim vgoru zamist literi j vesti literu j i poyednannya prigolosnogo j z golosnimi z e o u a i poznachte literoyu j z vidpovidnoyu golosnoyu jehac jolka junak maja a literi e yo yu ya zalishati dlya poznachennya vidpovidnogo golosnogo zvuku ta m yakosti poperednoyi prigolosnoyi les nyos lyudzi myasa Losik takozh zaproponuvav zaminiti literu e na literu ye a literu y na literu i Rastarguyev zaproponuvav peredavati afrikati dz i dzh literami z serbskogo alfavitu ђ ђed ћ haћu a literu j zaminiti na literu j i vikoristovuvati v tih vipadkah yak zaproponovano Ya Losikom Propoziciyu zaminiti literu e na literu ye a literu y na literu i bulo vidhileno Dlya bilsh detalnogo rozglyadu propozicij bula stvorena Grafichna komisiya yaka virishila zaminiti digrafi dz i dzh serbskimi literami ђ i ћ zaminiti literu j literoyu j i vikoristovuvati yiyi dlya poznachennya serednopidnebinnogo zvuku j zalishayuchi literi e yo yu ya lishe dlya golosnih zvukiv ta m yakosti poperednogo prigolosnogo zvuku Buli zasluhani dopovidi Ya Losika ta S Nekrashevicha pro reformu biloruskogo pravopisu Losik zaproponuvav pismovo legalizuvati povne akannya tobto bud yakij golosnij verhnogo pidnyattya pislya tverdogo prigolosnogo peredati literoyu a baranava c dapo a pislya m yakoyi prigolosnoyi literu ya pyacyarnya lyagkadu mny pyarakuli c Prigolosni zvuki slid pisati za fonetichnim principom za vinyatkom zakinchen kazba vid kasic noshka vid naga ale rog voz ta zvukiv j w yaksho voni stoyat okremo spoluchnik prijmennik abo na pochatku slova pislya golosnoyi cherez i u Pozicijna m yakist prigolosnih ne poznachayetsya m yakim znakom kamenne sneg a ne kamenne sneg a v imennikah i prikmetnikah v kinci ne pid nagoloshennyam zamist literi e slid pisati literu i u lesi levai ruki Stepan Nekrashevich zaznachivshi osnovni vadi pravopisnoyi reformi zaplanovanoyi Losikom zaproponuvav zrobiti pravopisom gramatiku B Tarashkevicha jogo Biloruska gramatika dlya shkil do cogo chasu bula chi ne yedinim pidruchnikom shob sprostiti taki zmini golosni verhnogo ryadu pislya m yakih prigolosnih u pershomu poperedno nagoloshenomu skladi yakij prohodit cherez ya a u vsih inshih nenagoloshenih skladah cherez e vyasna ale vesnavy a v inozemnih slovah pislya tverdih prigolosnih ne pid nagoloshennyam slid a lishe etamologichnij zvuk o kamisiya ale depo Chastinka ne i prijmennik bez pishutsya z literoyu e a slovo nyama i nyahaj pishetsya z literoyu ya Pislya obgovorennya dopovidej pitannya ortografichnoyi reformi bulo peredano specialno stvorenij Pravopisnij komisiyi yaka rozglyanula propoziciyi dopovidachiv ta uchasnikiv konferenciyi ta bilshistyu golosiv prijnyala take rishennya poshirennya fonetichnogo principu na napisannya prigolosnih ne rozglyadati a golosni verhnogo ryadu pislya m yakih prigolosnih peredayutsya na pismi cherez ya lishe u pershomu poperedno nagoloshenomu skladi chastku ne j prijmennik bez pisati cherez e slova nyahaj i nyama pisati cherez ya i zvuk j pislya golosnih v okremomu vzhivanni abo na pochatku slova pisati cherez i a zvuk w cherez y Vstupni dopovidi z inshih pitan biloruskogo movoznavstva ta literaturi Suchasny stan vyvuchennya belaruskae movy S Nekrashevicha Stanovishcha belaruskae movy syarod inshyh slavyanskih movay P Buzuka Asnoynyya etapy razviccya novaj belaruskaj litaratury M Piyatuhovicha Nacyyanalny adradzhanizm i paslyakastrychnicki peryyad M Gareckogo Dasledavanne belaruskaj litaratury XIX v da 1863 g Yu Golombak Paetychnae mastactva y belaruskaj litaratury A M Voznesenskogo ZnachennyaPrijnyati konferenciyeyu rezolyuciyi pro reformu biloruskogo pravopisu ta grafiki ne nabrali chinnosti ale deyaki z nih zgodom buli vrahovani pri rozrobci ortografichnih proyektiv 1930 i 1933 rokiv Na pochatku kampaniyi z rozkrittya nacion demokratizmu kinec 1920 h rr Konferenciyu harakterizuvali yak z yizd biloruskih nacionalistiv ta kontrrevolyucioneriv Piznishe bagato uchasnikiv buli nezakonno represovani PrimitkiZaprudski 2004 Iryna Ramanava 2006 ARCHE Pachatak Arhiv originalu za 2 lipnya 2007 Procitovano 29 chervnya 2021 Ivanoy 1993 Platonay 1996 Germanovich I K Akademichnaya kanferencyya pa reforme belaruskaga pravapisu i azbuki st 20 Platonay 1996 Zaprudski 2004