Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
| Адольф де Герц | |
|---|---|
 | |
| Псевдо | Dinu Ramură |
| Народився | 15 грудня 1887 Бухарест, Румунія |
| Помер | 10 березня 1936 (48 років) Крайова, Румунія; похований в Бухаресті ·d |
| Поховання | цвинтар Беллу |
| Країна |  Румунія |
| Діяльність | драматург, перекладач, поет, автор пісень |
| Alma mater | Бухарестський університет і d |
| Знання мов | румунська |
| |
Адольф де Герц (рум. Adolf de Herz, повне ім'я Adolf Edmund George de Herz; 1887—1936) — румунський журналіст і перекладач, драматург і поет.
Деякі його роботи підписані псевдонімами a. d. h., A de H., -h-, H., Dinu Ramură.
Біографія
Народився 15 грудня 1887 року в Бухаресті в сім'ї Edgar von Herz і його дружини Mariei Keresteyi, що мають єврейське коріння, пращури яких жили в Австро-Угорщині. Його дід був банкіром і президентом Імператорської залізниці, батько був високопоставленим банківським службовцям і відомий як перекладач румунської літератури.
Спочатку Адольф навчався вдома, отримуючи приватні уроки. Потім відвідував середню школу Георге Лазара (нині Gheorghe Lazăr National College) в рідному місті протягом двох років, після чого був зарахований до військового училища в Яссах. Військова справа йому не подобалося, і Адольф став писати вірші, а також створив драму, використовуючи псевдонім Dinu Ramură.
У 17-річному віці він опублікував роман «De ziua nunții tale-ți scriu», який став дуже популярною літературною працею. У 1907 році він вступив на факультет літератури і філософії Бухарестського університету, де виявив себе старанним студентом, здобув прихильне ставлення професорів, серед яких були Тита Майореску, Михаїл Драгомиреску та Помпіліу Еліаде.
Вірші Герца вперше з'явилися в пресі в 1906 році, в журналі Luceafărul, а потім у журналах Sămănătorul і Vieața Nouă. Перші його драматичні експерименти були натхненні творами румунського драматурга Александра Давіла. Дебютною п'єсою Адольфа де Герца стала «Domnița Ruxandra» 1907 року, за якою в 1908 році була «Floare de nalbă». Його твори відійшли від впливу Давіли і стали нагадувати роботи Хараламба Леккі. Потім пішли інші роботи Герца. Деякі з них були поставлені Національним театром Бухареста. Одночасно він займався і журналістською діяльністю.
Адольф де Герц став одним із засновників Румунського товариства письменників, був літературним секретарем бухарестського Національного театру і головним редактором літературного журналу Făt Frumos. У 1910—1911 роках він відвідав у рамках літературного туру румунські громади Австро-Угорщини, в тому числі Буковину, познайомившись з багатьма письменниками. У квітні 1911 року румунське театральне товариство обрало Герца до свого першого керівного комітету разом з іншими відомими особистостями в галузі літератури і мистецтва. Деякий час в 1914 році Герц і художник Жан Стеріаді видавали свій популярний журнал Ilustrațiunea Română.
Під час першої світової війни Адольф Герц, як і вся Румунія, не міг визначитися між підтримкою союзників або Центральних держав, що позначилося на його творчості. З серпня 1916 року Румунія підтримала союзників, що перервало роботу Герца в музичному театрі. Він більше приділяв уваги журналістиці, познайомився і подружився з починаючим молодим поетом Раду Джиром. Адольф повернувся до своєї діяльності в Бухаресті після окупації його Центральними державами. У червні 1917 року він познайомився з Ліллі Тенесеску (Lilly Tănăsescu) — співачкою оперети, донькою актора Іона Тенесеску (Ion Tănăsescu), на якій одружився в липні місяці. Вона виступала в театрі Габріелеску до народження їхньої першої дитини — дочки Александри Марії (Alexandra Maria). Пізніше в сім'ї народилися два сини — Нону та Кукі.
В середині 1917 року Герц став співробітником журналу Săptămâna Ilustrată. У вересні цього ж року він разом з Лівіу Ребряну взяв участь у церемонії відкриття культурного видання Scena, широко представляв багатьох письменників Румунії. Але саме тут Адольф потрапив під громадську критику і вгруз у різні багаторічні розгляди, що доходили до скандалів.
У 1924 році ім'я Адольфа Герца було включено до чорного списку єврейських журналістів трансільванської преси. У міжвоєнний період він відновив свою діяльність у Великій Румунії, займаючись перекладацькою роботою. З 1920 по 1924 рік випускав «Adevărul Literar şi Artistic», писав у культурницький журнал Gândirea. У 1923 році Герц приєднався до товариства Society of Romanian Dramatic Authors Катона Теодоріана. Повернувся на театральну сцену з різними новими п'єсами. У 1925 році разом з іншими діячами культури був виконавчим директором товариства Filmul Românesc, присвяченого просування румунської кінопродукції. Приблизно в той же час він був головним редактором щоденної газети «Dimineața», працював ведучим на нещодавно відкритій радіокомпанії з серією інтерв'ю з акторами. Зайнятий у Національному театрі Бухареста, він також працював у провінційних театрах. Продовжував роботу перекладачем.
У червні 1930 року Герц став директором Національного театру Крайови. Однак фінансові проблеми, загроза банкрутства і політичні інтриги зрештою призвели до звільнення в 1935 році.
Помер Адольф де Герц 9 березня 1936 року в Крайові від хвороби легенів. Був похований 12 березня поряд з матір'ю на дільниці № 26 кладовища Беллу в Бухаресті.
Після смерті Герца його родина залишилася без засобів до існування, будинок та бібліотека були повернені кредиторам. У травні 1937 року румунська поетеса Клаудіа Мілліан опублікувала заклик до громадських пожертв, щоб допомогти безпритульній вдові та її дітям.
Вибрані праці
|
|
Література
- Aurel Sasu. Dicționarul biografic al literaturii române, vol. I, p. 721-22. Pitești: Editura Paralela 45, 2004. .
Примітки
- (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 4 серпня 2016. Процитовано 3 травня 2020.
- Gheorghe G. Bezviconi, Necropola Capitalei, p. 153. Bucharest: Nicolae Iorga Institute of History, 1972
- Claudia Millian, «Carnetul meu. Orfanii lui A. de Herz», in Adevărul, May 21, 1937, p. 1
Посилання
- Remus Zăstroiu. Adevărul literar și artistic [ 8 травня 2019 у Wayback Machine.]
- Adolf de Herz [ 23 вересня 2020 у Wayback Machine.]
- Adolf de Herz [Архівовано 18 лютого 2021 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
shirina Adolf de GercPsevdoDinu RamurăNarodivsya15 grudnya 1887 1887 12 15 Buharest RumuniyaPomer10 bereznya 1936 1936 03 10 48 rokiv Krajova Rumuniya pohovanij v Buharesti dPohovannyacvintar BelluKrayina RumuniyaDiyalnistdramaturg perekladach poet avtor pisenAlma materBuharestskij universitet i dZnannya movrumunska Mediafajli u Vikishovishi Adolf de Gerc rum Adolf de Herz povne im ya Adolf Edmund George de Herz 1887 1936 rumunskij zhurnalist i perekladach dramaturg i poet Deyaki jogo roboti pidpisani psevdonimami a d h A de H h H Dinu Ramură BiografiyaAdolf de Gerc z grupoyu rumunskih pismennikiv Narodivsya 15 grudnya 1887 roku v Buharesti v sim yi Edgar von Herz i jogo druzhini Mariei Keresteyi sho mayut yevrejske korinnya prashuri yakih zhili v Avstro Ugorshini Jogo did buv bankirom i prezidentom Imperatorskoyi zaliznici batko buv visokopostavlenim bankivskim sluzhbovcyam i vidomij yak perekladach rumunskoyi literaturi Spochatku Adolf navchavsya vdoma otrimuyuchi privatni uroki Potim vidviduvav serednyu shkolu George Lazara nini Gheorghe Lazăr National College v ridnomu misti protyagom dvoh rokiv pislya chogo buv zarahovanij do vijskovogo uchilisha v Yassah Vijskova sprava jomu ne podobalosya i Adolf stav pisati virshi a takozh stvoriv dramu vikoristovuyuchi psevdonim Dinu Ramură U 17 richnomu vici vin opublikuvav roman De ziua nunții tale ți scriu yakij stav duzhe populyarnoyu literaturnoyu praceyu U 1907 roci vin vstupiv na fakultet literaturi i filosofiyi Buharestskogo universitetu de viyaviv sebe starannim studentom zdobuv prihilne stavlennya profesoriv sered yakih buli Tita Majoresku Mihayil Dragomiresku ta Pompiliu Eliade Virshi Gerca vpershe z yavilisya v presi v 1906 roci v zhurnali Luceafărul a potim u zhurnalah Sămănătorul i Vieața Nouă Pershi jogo dramatichni eksperimenti buli nathnenni tvorami rumunskogo dramaturga Aleksandra Davila Debyutnoyu p yesoyu Adolfa de Gerca stala Domnița Ruxandra 1907 roku za yakoyu v 1908 roci bula Floare de nalbă Jogo tvori vidijshli vid vplivu Davili i stali nagaduvati roboti Haralamba Lekki Potim pishli inshi roboti Gerca Deyaki z nih buli postavleni Nacionalnim teatrom Buharesta Odnochasno vin zajmavsya i zhurnalistskoyu diyalnistyu Adolf de Gerc stav odnim iz zasnovnikiv Rumunskogo tovaristva pismennikiv buv literaturnim sekretarem buharestskogo Nacionalnogo teatru i golovnim redaktorom literaturnogo zhurnalu Făt Frumos U 1910 1911 rokah vin vidvidav u ramkah literaturnogo turu rumunski gromadi Avstro Ugorshini v tomu chisli Bukovinu poznajomivshis z bagatma pismennikami U kvitni 1911 roku rumunske teatralne tovaristvo obralo Gerca do svogo pershogo kerivnogo komitetu razom z inshimi vidomimi osobistostyami v galuzi literaturi i mistectva Deyakij chas v 1914 roci Gerc i hudozhnik Zhan Steriadi vidavali svij populyarnij zhurnal Ilustrațiunea Romană Pid chas pershoyi svitovoyi vijni Adolf Gerc yak i vsya Rumuniya ne mig viznachitisya mizh pidtrimkoyu soyuznikiv abo Centralnih derzhav sho poznachilosya na jogo tvorchosti Z serpnya 1916 roku Rumuniya pidtrimala soyuznikiv sho perervalo robotu Gerca v muzichnomu teatri Vin bilshe pridilyav uvagi zhurnalistici poznajomivsya i podruzhivsya z pochinayuchim molodim poetom Radu Dzhirom Adolf povernuvsya do svoyeyi diyalnosti v Buharesti pislya okupaciyi jogo Centralnimi derzhavami U chervni 1917 roku vin poznajomivsya z Lilli Tenesesku Lilly Tănăsescu spivachkoyu opereti donkoyu aktora Iona Tenesesku Ion Tănăsescu na yakij odruzhivsya v lipni misyaci Vona vistupala v teatri Gabrielesku do narodzhennya yihnoyi pershoyi ditini dochki Aleksandri Mariyi Alexandra Maria Piznishe v sim yi narodilisya dva sini Nonu ta Kuki Kostyantin Tenase i Adolf Gerc pravoruch 1925 rik V seredini 1917 roku Gerc stav spivrobitnikom zhurnalu Săptămana Ilustrată U veresni cogo zh roku vin razom z Liviu Rebryanu vzyav uchast u ceremoniyi vidkrittya kulturnogo vidannya Scena shiroko predstavlyav bagatoh pismennikiv Rumuniyi Ale same tut Adolf potrapiv pid gromadsku kritiku i vgruz u rizni bagatorichni rozglyadi sho dohodili do skandaliv U 1924 roci im ya Adolfa Gerca bulo vklyucheno do chornogo spisku yevrejskih zhurnalistiv transilvanskoyi presi U mizhvoyennij period vin vidnoviv svoyu diyalnist u Velikij Rumuniyi zajmayuchis perekladackoyu robotoyu Z 1920 po 1924 rik vipuskav Adevărul Literar si Artistic pisav u kulturnickij zhurnal Gandirea U 1923 roci Gerc priyednavsya do tovaristva Society of Romanian Dramatic Authors Katona Teodoriana Povernuvsya na teatralnu scenu z riznimi novimi p yesami U 1925 roci razom z inshimi diyachami kulturi buv vikonavchim direktorom tovaristva Filmul Romanesc prisvyachenogo prosuvannya rumunskoyi kinoprodukciyi Priblizno v toj zhe chas vin buv golovnim redaktorom shodennoyi gazeti Dimineața pracyuvav veduchim na neshodavno vidkritij radiokompaniyi z seriyeyu interv yu z aktorami Zajnyatij u Nacionalnomu teatri Buharesta vin takozh pracyuvav u provincijnih teatrah Prodovzhuvav robotu perekladachem U chervni 1930 roku Gerc stav direktorom Nacionalnogo teatru Krajovi Odnak finansovi problemi zagroza bankrutstva i politichni intrigi zreshtoyu prizveli do zvilnennya v 1935 roci Pomer Adolf de Gerc 9 bereznya 1936 roku v Krajovi vid hvorobi legeniv Buv pohovanij 12 bereznya poryad z matir yu na dilnici 26 kladovisha Bellu v Buharesti Pislya smerti Gerca jogo rodina zalishilasya bez zasobiv do isnuvannya budinok ta biblioteka buli poverneni kreditoram U travni 1937 roku rumunska poetesa Klaudia Millian opublikuvala zaklik do gromadskih pozhertv shob dopomogti bezpritulnij vdovi ta yiyi dityam Vibrani praciRumunskoyu movoyu Domnița Ruxandra 1907 Floare de nalbă 1908 Noaptea Invierii 1909 Cand ochii plang A fost odată 1911 Păianjenul 1913 Bunicul 1913 Cuceritorul 1914 Sorana 1916 Caricatura sub ocupație 1918 Vălul de pe ochi 1918 Mărgelu 1921 Șeful gării 1924 Seară pierdută 1925 Aripi frante 1925 Omul de zăpadă 1927 Noapte bună 1928 Incurcă lume 1929 Om discret și alte povestiri vesele 1931LiteraturaAurel Sasu Dicționarul biografic al literaturii romane vol I p 721 22 Pitești Editura Paralela 45 2004 ISBN 973 697 758 7 Primitki PDF Arhiv originalu PDF za 4 serpnya 2016 Procitovano 3 travnya 2020 Gheorghe G Bezviconi Necropola Capitalei p 153 Bucharest Nicolae Iorga Institute of History 1972 Claudia Millian Carnetul meu Orfanii lui A de Herz in Adevărul May 21 1937 p 1PosilannyaRemus Zăstroiu Adevărul literar și artistic 8 travnya 2019 u Wayback Machine Adolf de Herz 23 veresnya 2020 u Wayback Machine Adolf de Herz Arhivovano 18 lyutogo 2021 u Wayback Machine