Лівіу Ребряну (рум. Liviu Rebreanu, 27 листопада 1885 Тирлішуа, Бистриця-Несеуд — 1 вересня 1944, Валя-Маре, Арджеш) — румунський прозаїк, драматург, журналіст і громадський діяч.
Лівіу Ребряну | ||||
---|---|---|---|---|
рум. Liviu Rebreanu | ||||
Поштова марка з портретом Ребряну | ||||
Народився | 27 листопада 1885[1][2][…] Тирлішуа, Румунія[4] | |||
Помер | 1 вересня 1944[5][6] (58 років) Валя-Маре-Подгорія, Штефенешть, Арджеш, Румунія[4] ·d | |||
Поховання | цвинтар Беллу | |||
Громадянство | Румунія | |||
Діяльність | письменник, журналіст, драматург, перекладач | |||
Alma mater | Академія Ludoviceum[4] | |||
Мова творів | румунська | |||
Magnum opus | Ліс висільників | |||
Членство | Румунська академія[7] | |||
Конфесія | Румунська греко-католицька церква | |||
Брати, сестри | d і d | |||
У шлюбі з | d | |||
Автограф | ||||
| ||||
Лівіу Ребряну у Вікісховищі | ||||
Висловлювання у Вікіцитатах | ||||
Роботи у Вікіджерелах |
Біографія
Народився на території Австро-Угорщини. Другий з тринадцяти дітей шкільного вчителя Василе Ребряну і Лудовіко Дюгану, селянки. Батьки були за віросповіданням греко-католиками. Його батько був фольклористом-любителем, однокласником Джордже Кошбука.
Лівіу навчався в початковій школі в Майеру (де його педагогом був його власний батько), потім в Несеуд і Бистриці, потім у військовому училищі в Шопроні, потім у військовій академії в Будапешті. Служив офіцером у місті Дьюла, проте пішов у відставку в 1908, а в 1909 нелегально перейшов через Трансильванські Альпи в Румунію і оселився в Бухаресті.
Входив в ряд літературних гуртків, працював журналістом для видань «Порядок» (Ordinea), «Літературна і артистична фаланга» (Falanga literară şi artistică). На вимогу австро-угорського уряду його заарештували і екстрадували в 1910. Він перебував у в'язниці в Дьюлі, і був звільнений в серпні, після чого повернувся в Бухарест.
У 1911-1912 обіймав посаду секретаря Національного театру в місті Крайова, яким керував письменник Еміль Гирляну. Тоді ж він одружився з актрисою Фанні Редулеску.
У 1912 опублікував збірку оповідань під назвою «Турботи» (Frământări). Під час Першої світової війни служив репортером газети Adevărul, і продовжував публікувати розповіді. Після війни став відігравати помітну роль в літературному суспільстві Sburătorul, яке очолював літературний критик Еуджен Ловінеску.
У 1920 опублікував роман «Йон», у якому описав боротьбу за землю в Трансильванії. За цей роман в 1939 Ребряну був обраний в Румунську Академію. У 1928-1930 він очолював Національний театр в Бухаресті, а в 1940-1944 — Румунський союз письменників. У період легіонерського уряду і режиму Антонеску займав ряд високих офіційних посад.
У 1944 йому поставили діагноз — рак гортані. Дізнавшись про це, Ребряну застрелився у своєму будинку в селі Валя-Маре.
Похований в Бухаресті на цвинтарі Беллу.
Твори
Романи
- Йон (Ion) — (1920)
- Ліс висільників (1922)
- Адам і Єва (Adam şi Eva) — (1925)
- Чуляндра (Ciuleandra) — (1927)
- Креішор (Crăişor) — (1929)
- Повстання (Răscoala) — (1932)
- Пожежа (Jar) — (1934)
- Горила (Gorilla) — (1938)
- Удвох (Amândoi) — (1940)
Примітки
- Deutsche Nationalbibliothek Record #118743562 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
- Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- Filmportal.de — 2005.
- https://www.academia.edu/68174685/Liviu_Rebreanu_At_the_Forefront_of_the_Romanian_Modern_Novel_Tradition
- https://pantheon.world/profile/person/Liviu_Rebreanu
- Енциклопедія Брокгауз
- http://www.bibliotecadeva.eu/periodice/romlit/1977/05/romania_literara_1977_05_21.pdf
Джерела
- Alexandru Piru, Liviu Rebreanu, București, 1965, ed. II, 1973.
- Lucian Raicu, Liviu Rebreanu, București, EPL, 1967.
- Al. Săndulescu, Introducere în opera lui Liviu Rebreanu, București, Minerva, 1976.
- Aurel Sassu, Liviu Rebreanu, sărbătoarea operei, București, Albatros, 1978.
- Mircea Muthu, Liviu Rebreanu sau paradoxul organicului, Cluj Napoca, ed. Dacia, 1998.
- Ion Bălu, Liviu Rebreanu, destine umane, Craiova, Viața românească, 2004.
- Ion Simuț, Liviu Rebreanu, monografie, Brașov, Ed. Aula, 2001.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Liviu Rebryanu rum Liviu Rebreanu 27 listopada 1885 Tirlishua Bistricya Neseud 1 veresnya 1944 Valya Mare Ardzhesh rumunskij prozayik dramaturg zhurnalist i gromadskij diyach Liviu Rebryanurum Liviu RebreanuPoshtova marka z portretom RebryanuNarodivsya 27 listopada 1885 1885 11 27 1 2 Tirlishua Rumuniya 4 Pomer 1 veresnya 1944 1944 09 01 5 6 58 rokiv Valya Mare Podgoriya Shtefenesht Ardzhesh Rumuniya 4 dPohovannya cvintar BelluGromadyanstvo RumuniyaDiyalnist pismennik zhurnalist dramaturg perekladachAlma mater Akademiya Ludoviceum 4 Mova tvoriv rumunskaMagnum opus Lis visilnikivChlenstvo Rumunska akademiya 7 Konfesiya Rumunska greko katolicka cerkvaBrati sestri d i dU shlyubi z dAvtograf Liviu Rebryanu u Vikishovishi Vislovlyuvannya u Vikicitatah Roboti u VikidzherelahBiografiyaNarodivsya na teritoriyi Avstro Ugorshini Drugij z trinadcyati ditej shkilnogo vchitelya Vasile Rebryanu i Ludoviko Dyuganu selyanki Batki buli za virospovidannyam greko katolikami Jogo batko buv folkloristom lyubitelem odnoklasnikom Dzhordzhe Koshbuka Liviu navchavsya v pochatkovij shkoli v Majeru de jogo pedagogom buv jogo vlasnij batko potim v Neseud i Bistrici potim u vijskovomu uchilishi v Shoproni potim u vijskovij akademiyi v Budapeshti Sluzhiv oficerom u misti Dyula prote pishov u vidstavku v 1908 a v 1909 nelegalno perejshov cherez Transilvanski Alpi v Rumuniyu i oselivsya v Buharesti Vhodiv v ryad literaturnih gurtkiv pracyuvav zhurnalistom dlya vidan Poryadok Ordinea Literaturna i artistichna falanga Falanga literară si artistică Na vimogu avstro ugorskogo uryadu jogo zaareshtuvali i ekstraduvali v 1910 Vin perebuvav u v yaznici v Dyuli i buv zvilnenij v serpni pislya chogo povernuvsya v Buharest U 1911 1912 obijmav posadu sekretarya Nacionalnogo teatru v misti Krajova yakim keruvav pismennik Emil Girlyanu Todi zh vin odruzhivsya z aktrisoyu Fanni Redulesku U 1912 opublikuvav zbirku opovidan pid nazvoyu Turboti Frămantări Pid chas Pershoyi svitovoyi vijni sluzhiv reporterom gazeti Adevărul i prodovzhuvav publikuvati rozpovidi Pislya vijni stav vidigravati pomitnu rol v literaturnomu suspilstvi Sburătorul yake ocholyuvav literaturnij kritik Eudzhen Lovinesku U 1920 opublikuvav roman Jon u yakomu opisav borotbu za zemlyu v Transilvaniyi Za cej roman v 1939 Rebryanu buv obranij v Rumunsku Akademiyu U 1928 1930 vin ocholyuvav Nacionalnij teatr v Buharesti a v 1940 1944 Rumunskij soyuz pismennikiv U period legionerskogo uryadu i rezhimu Antonesku zajmav ryad visokih oficijnih posad U 1944 jomu postavili diagnoz rak gortani Diznavshis pro ce Rebryanu zastrelivsya u svoyemu budinku v seli Valya Mare Pohovanij v Buharesti na cvintari Bellu TvoriRomani Jon Ion 1920 Lis visilnikiv 1922 Adam i Yeva Adam si Eva 1925 Chulyandra Ciuleandra 1927 Kreishor Crăisor 1929 Povstannya Răscoala 1932 Pozhezha Jar 1934 Gorila Gorilla 1938 Udvoh Amandoi 1940 PrimitkiDeutsche Nationalbibliothek Record 118743562 Gemeinsame Normdatei 2012 2016 d Track Q27302d Track Q36578 Bibliotheque nationale de France BNF platforma vidkritih danih 2011 d Track Q19938912d Track Q54837d Track Q193563 Filmportal de 2005 d Track Q15706812 https www academia edu 68174685 Liviu Rebreanu At the Forefront of the Romanian Modern Novel Tradition https pantheon world profile person Liviu Rebreanu Enciklopediya Brokgauz d Track Q237227 http www bibliotecadeva eu periodice romlit 1977 05 romania literara 1977 05 21 pdfDzherelaAlexandru Piru Liviu Rebreanu București 1965 ed II 1973 Lucian Raicu Liviu Rebreanu București EPL 1967 Al Săndulescu Introducere in opera lui Liviu Rebreanu București Minerva 1976 Aurel Sassu Liviu Rebreanu sărbătoarea operei București Albatros 1978 Mircea Muthu Liviu Rebreanu sau paradoxul organicului Cluj Napoca ed Dacia 1998 Ion Bălu Liviu Rebreanu destine umane Craiova Viața romanească 2004 Ion Simuț Liviu Rebreanu monografie Brașov Ed Aula 2001