Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Адольф Пікте фр Adolphe Pictet 11 вересня 1799 1799вересня11 Женева або Лансі 20 грудня 1875 Женева швейцарський лінгвіс

Адольф Пікте

Адольф Пікте

Адольф Пікте (фр. Adolphe Pictet; 11 вересня 1799(1799вересня11), Женева або Лансі — 20 грудня 1875, Женева) — швейцарський лінгвіст, філософ, баліст і письменник. Кавалер Ордена Почесного легіону (1866). За широке коло своїх інтересів отримав прізвисько с L’Universel (з фр. «різнобічний», «вселенський», «світовий»).

Адольф Пікте
фр. Adolphe Pictet
image
Народився11 вересня 1799(1799-09-11)[1][2]
Лансі, Женева, Швейцарія
Помер20 грудня 1875(1875-12-20)[1][2] (76 років)
Женева, Швейцарія
Країнаd
Швейцарія
Діяльністьмовознавець
Alma materЖеневський університет
Паризький університет
Берлінський університет[d] (1823)
Лондонський університет
Единбурзький університет
Галузьмовознавство, балістика і філософія
ЗакладЖеневський університет
Відомі учніФердинанд де Сосюр
ЧленствоКоролівське товариство Единбурга
d
Батькоd
Нагороди
image

d

image Роботи у Вікіджерелах

Сім'я

Сім'я Пікте походить з комуни Нейдан під Женевою. Адольф Пікте — племінник фізика та натураліста Марка Огюста Пікте, родич фізика Рауля Пікте, зоолога та палеонтолога Франсуа Жюля Пікте де ла Ріви. Шостий із семи дітей дипломата та державного діяча Шарля Пікте де Рошмона й Аделаїди Сари де Рошмон (1767—1830) та їх четвертий син. Після Віденського конгресу у 1815 році батько Адольфа став національним героєм, оскільки керував на конгресі залишенням Женеви у складі Швейцарської конфедерації та готував проєкт Декларації вічного нейтралітету. У 1824 році Адольф одружився з Еммі Генрієтт Августина Казнов, доньки Шарля Теофіла Казнова, їх діти: Емма (1825—1877), Адольф Анрі (1830—1893), Леоні Генрієтта Валентина (1841—1892), Аліса Софі Матильда (1841—1892) і Шарль (нар. 1827), який помер у дитинстві.

Біографія

Дитинство й освіта

Народився 11 вересня 1799 року у Женеві або Лансі. Він навчався під керівництвом Ф. фон Фелленберга, друга свого батька, у маєтку (навчальному закладі) Гофвіль (фр. Hofwyl) недалеко від Берна. Там він вивчав природничу історію, складав музику, мав успіх у математиці, стародавніх мовах і фізичних вправах.

Служив у швейцарській артилерії, старший офіцер, капітан з 1829 року, майор з 1832 року та полковник артилерії з 1839 року, друг Г. А. Дюфура з 1830 року.

Наприкінці 1810 — на початку 1820 років вивчав філософію у Женеві — у 1818 вступив до Женевського університету, Парижа (відвідував лекції Віктора Кузена, Ф. П. Г. Гізо) — поглиблював свої знання (1820), Берліні (1821—1823 роках; на курсах Гегеля і Шляєрмахера; там він познайомився зі Шлегелем, з яким він листувався протягом багатьох років, Гете, Шеллінгом, він був знайомий також з [fr]), Лондоні й Единбурзі (1823 рік; там він зацікавився кельтськими мовами).

Початок наукової діяльності

У 1820 році він вирушив до Парижа, та філософія цікавила його найбільше. Це сталося у той момент, коли [en] усунула Віктора Кузена з його посади у Сорбонні. Кузен залучив Пікте до своєї роботи та запропонував йому допомогти заснувати «Журнал філософії» (фр. Revue de philosophie; цей проєкт так і не було реалізовано). Під час його роботи асистентом Кузена у центрі його уваги була теорія краси.

Повернувся у Женеву у 1823 році і наступного року одружився з Емме Генрієтті Августині Казнов. Публікував роботи з філософії, лінгвістики, балістики та вивчення снарядів, літератури.

Перші його роботи були опубліковані у [fr]» — журналі, заснованому його батьком Шарлем і дядьком Марком Огюстом.

Кельтологія

У 1837 році у роботі «Про спорідненість кельтських мов з санскритом» (фр. De l’affinité des langues celtiques avec le sanscrit), яка принесла йому популярність і зробила йому ім'я в європейському лінгвістичному світі, встановив приналежність кельтських мов до індоєвропейської сім'ї одним з перших (після Дж. К. Причарда, робота якого була невідома Пікте, та Ж. Рішара, випередивши Ф. Боппа, який, маючи відправною точкою дослідження Пікте, розв'язав питання про приналежності генетичної приналежності кельтських мов остаточно). Вітлі Стоукс назвав Пікте «ранковою зіркою кельтської філології» (англ. the Morning Star of Celtic Philology). Ця робота отримала [en] — премію за роботи у галузі порівняльно-історичного мовознавства, засновану К. Ф. Вольнеєм.

Невдовзі після цього він отримав призначення професором порівняльного літературознавства та естетики у Женевському університеті, у 1838—1844 роках викладав там естетичну філософію та історію сучасної літератури.

Пікте був другом Ліста та Жорж Санд. Його двоюрідна сестра Александра Пікте (1807—1885) також була дружною з Жорж Санд. У 1832 році вона вийшла заміж за російського офіцера М. Венедиктова (в іншому прочитанні Бенедиктова) та провела свої пізні роки у Росії. У 1838 році Пікте опублікував оповідання «Une course à Chamounix: conte fantastique», де розповідає про свою подорож разом з Жорж Санд, Лістом і Марі д'Агу до Шамоні.

6 грудня 1856 року Пікте став десятим дійсним членом [fr], замість померлого Ж.-Ф. Шапонньєра. На той момент він був професором-агреже (professeur agrégé) естетики та лінгвістики у Женевському університеті та полковником артилерії.

Лінгвістична палеонтологія

Ввів термін «лінгвістична палеонтологія» (фр. paléontologie linguistique). У 1859 році у своїй праці «Індоєвропейські витоки, або Арійські племена» (фр. Les origines indo-européennes, ou les Aryas primitifs; magnum opus Пікте, робота, яка завоювала широку популярність, як автор якої Пікте найбільше запам'ятався) він зробив «першу велику спробу зобразити на підставі мовного матеріалу індоєвропейської сім'ї повну картину побуту та культури індоєвропейського народу-предка та принагідно визначити місце його проживання», «монументальну спробу реконструювати цілий світ праіндоєвропейців». Ця праця започаткувала лінгвістичну палеонтологію. Ним захоплювався, наприклад, Ж. Л. А. Катрфаж. Після публікації другого тому у 1863 році Інститут Франції вдруге присудив Пікте премію Вільнея.

Після цього різні академії обирають його своїм почесним членом або членом-кореспондентом: Королівське товариство Единбурга (1864), Ірландська королівська академія (1875), Етнографічне товариство Нью-Йорка, [fr] у Нансі (1868) та інші. Міністерство освіти Франції призначило його кореспондентом Комісії з топографії Галлії (фр. Commission de la topographie des Gaules) у 1864 році.

У 1859 році ввів концепцію лінгвістичної безперервності («безперервного ланцюга специфічних мовних зв'язків»), з якою пов'язане зародження лінгвістичної географії та ареальної лінгвістики.

Останні роки та спадщина

Пікте не мав лінгвістичної освіти. У роботах Пікте відсутній суворий науковий метод, є припасування фактів і некритичне ставлення до своїх побудов. Його роботи становлять лише історичний інтерес.

Його удосконалення ракети Конгріва привернуло інтерес урядів Сардинського Королівства та Франції, а його метод виготовлення ударних снарядів купив уряд Австрії.

Пікте страждав від порушення слуху, яке посилювалось з роками.

Адольф Пікте помер у Женеві 20 грудня 1875 року у віці 76 років. Тоді він багато працював над другим виданням «Індоєвропейських витоків» і практично не виходив з дому, тільки щоб сходити до Женевського Товариства читання (фр. Société de lecture). Востаннє, коли він з'являвся на публіці, він супроводжував кортеж Г.-А. Дюфура.

Пікте та Соссюр

Пікте мав тривалі зв'язки з сім'єю Соссюрів: він був у близьких відносинах з А. А. Неккер де Соссюр, письменницею та подругою ще більш відомої письменниці Ж. де Сталь (двоюрідної сестри свого чоловіка), а двоюрідна сестра Адольфа Адель Пікте (1836—1917; фр. Adèle Pictet) вийшла заміж за племінника А. А. Неккер де Соссюр Теодора де Соссюра (Théodore de Saussure), дядька Фердинанда де Соссюра. [en] називає Пікте «одним із богів-покровителів (англ. tutelary gods) дитинства Соссюра». Сам Соссюр пише про це у своїх мемуарах 1903:

Поважний Адольф Пікте, автор «Індоєвропейських витоків», був сусідом моєї родини у нашому заміському будинку протягом частини року, коли мені було 12 чи 13 років. Я часто зустрічав його у його володіннях Малані поблизу Версуа, і хоча я не наважувався багато розпитувати чудового старого, я без його відома мав до нього таку глибоку повагу, що ретельно вивчив кілька розділів його книги. Ідея, що можна було за допомогою одного чи двох складів санскрита — такою була ідея книги і всієї лінгвістики того часу — відновити життя зниклих народів, розпалила в мені ентузіазм, безприкладний у своїй наївності; у мене немає спогадів про насолоду лінгвістикою більш чудових і щирих, ніж спогади з дитинства, які спливають сьогодні в мене в пам'яті.

Оригінальний текст (фр.)
Le vénérable Adolphe Pictet, l’auteur des Origines Indo-européens, était le voisin de campagne de ma famille, pendant une partie de l’année, lorsque j’avais l’age de douze ou treize ans. Je le rencontrerais souvent dans sa propriété de Malagny près de Versoix, et quoique je n’osasse pas beaucoup interroger l’excellent vieillard, je nourrissais à son insu une admiration aussi profonde qu’enfantine pour son livre, dont j’avais sérieusement étudié quelques chapitres. L’idée qu’on pouvait, à l’aide d’une ou deux syllabes sanscrites, — car telle était l’idée même du livre et de toute la linguistique de cette époque — retrouver la vie des peuples disparus m’enflammait d’un enthousiasme sans pareil en sa naïveté; et je n’ai pas de souvenirs plus exquis ou plus vrais de jouissance linguistique que ceux qui me viennent encore aujourd’hui par bouffées de cette lecture d’enfance.

— F. de Saussure. «Souvenirs de F. de Saussure concernant sa jeunesse et ses études»

Тут мають на увазі книгу «Індоєвропейські витоки, чи Арійські племена».

Пікте познайомив 13-річного Ф. де Соссюра з індоєвропеїстикою, його погляди вплинули на Соссюра. Джон Е. Джозеф з Единбурзького університету називає Пікте «людиною, яка справила найбільший вплив на Соссюра». На думку Б. М. Гаспарова, Пікте «зіграв вирішальну формувальну роль у підлітковому віці Соссюра» (англ. played a crucial formative role in Saussure’s adolescent years).

Праці

Праці з порівняльно-історичного мовознавства та порівняльної граматики:

  • De l'affinité des langues celtiques avec le sanscrit. — Paris: B. Duprat, 1837.
  • Les origines indo-europeens, ou les Aryas primitifs. — Paris, 1859—1863.
    • Les origines indo-europeens, ou Les Aryas primitifs, première partie: essai de paléontologie linguistique — Paris: J. Cherbuliez, 1859 (перша частина).
    • Les origines indo-europeennes, ou Les Aryas primitifs, seconde partie: essai de paléontologie linguistique — Paris: J. Cherbuliez, 1863 (друга частина).
    • Les origines indo-europeennes, ou les Aryas primitifs: essai de paléontologie linguistique — 2 édition, revue et augmentée — Paris: Sandoz et Fischbacher, 1878 (друге видання, перероблене та доповнене).
  • Essai sur quelques inscriptions en langue gauloise. — Genève: JoeΏ̈l Cherbuliez, 1859.

Робота з естетичної філософії:

  • Du beau dans la nature, l'art et la poésie: études esthétiques. — Paris: J. Cherbuliez, 1856. Друге видання:
    • Du beau dans la nature, l'art et la poésie: études esthétiques — Nouvelle édition — Paris: Sandoz et Fischbacher, 1875.

Робота з балістики:

  • Essai sur les propriétés et la tactique des fusées de guerre. — Turin: Chez Antoine Pavesio, 1848.

Оповідання:

  • Une course à Chamounix: conte fantastique. — Paris: B. Duprat, 1838.

Інші роботи:

  • Dixième lettre d'un voyageur.
  • Origines de quelques noms de l'éléphant — стаття у журналі "Journal asiatique" 1843 року.
  • Du culte des Cabires chez les anciens Irlandais — Genève, Paris, 1824.
  • Le mystère des Bardes de l'Ile de Bretagne або la doctrine des bardes gallois du Moyen Age sur Dieu, la vie future et la transmigration des âmes, text original, traduction et commentaire — Genève: J. Cherbuliez, 1856 (переклад з примітками та коментарями).
  • Nouvel essai sur les inscriptions gauloises: [et] lettres adressées à M. le Genéral Creuly — Paris, 1867.
  • La racine «dru» dans les noms celtiques des rivières.

Переклав з німецької:

  • Zschokke H. Histoire de la révolution suisse et de la chute des petits cantons / Traduite de l'allemand par M. Pictet / Genève: A. Cherbuliez, 1830.

Примітки

  1. Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
    d:Track:Q19938912d:Track:Q54837d:Track:Q193563
  2. Brozović D., Ladan T. Hrvatska enciklopedija — LZMK, 1999. — 9272 с.
    d:Track:Q1264934d:Track:Q429032d:Track:Q18446d:Track:Q1789619
  3. Pictet, Adolphe // Meyers Konversations-Lexikon. Eine Encyklopädie des allgemeinen Wissens. — 4. Auflage.
  4. Zeno. meyers-1905-015-0864 (нім.). www.zeno.org. оригіналу за 30 вересня 2017. Процитовано 30 вересня 2017.
  5. Gasparov B. Beyond Pure Reason: Ferdinand De Saussure's Philosophy of Language and Its Early Romantic Antecedents. — Columbia University Press, 2012. — С. 18, 19. — .
  6. Daniel Maggetti. Pictet, Adolphe. . оригіналу за 22 серпня 2017. Процитовано 19 серпня 2017.
  7. Liszt F. [1] / Translator Charles Suttoni. — University of Chicago Press, 1989. — С. 40. — .
  8. . www.archivesfamillepictet.ch. Архів оригіналу за 8 лютого 2016. Процитовано 20 серпня 2017.
  9. John E. Joseph. Pictet's Du Beau (1856) and the crystallisation of Saussurean linguistics // Historiographia linguistica. — 2003. — Vol. 30, iss. 3 (20 July). — P. 365—388. — ISSN 0302-5160.
  10. John E. Joseph. Saussure. — Oxford : OUP, 2012. — С. 34, 148. — .
  11. Candaux, Jean-Daniel. Iconographie de la famille Pictet (XVII - XIX siècles) : ( )[фр.] // Genava. — Musée d'Art et d'Histoire, 1974. — Т. XXII. — С. 303—346. — ISSN 0072-0585.
  12. F. de Saussure. Revue de Les origines indo-européennes par A. Pictet // Journal de Genève. — 1878. — . — 4. — P. 2—3.
  13. Histoire de la famille Pictet (фр.). Foundation des Archives de la Famille Pictet. оригіналу за 25 жовтня 2016. Процитовано 20 серпня 2017.
  14. . Société Genevoise de Généalogie (фр.). Архів оригіналу за 20 серпня 2017. Процитовано 20 серпня 2017.
  15. Pictet de Rochemont C. Lettres écrites à sa famille pendant ses missions diplomatiques à Bâle, Paris, Vienne, Paris et Turin. — Genève : Fondation des archives de la famille Pictet, 2010. — С. 2. з джерела 4 березня 2016
  16. . Société Genevoise de Généalogie (фр.). Архів оригіналу за 20 серпня 2017. Процитовано 20 серпня 2017.
  17. Adolphe Pictet // Wikipédia. — 2017. — 28 septembre.
  18. Большая российская энциклопедия : [в 36 т.] / председ. ред. кол. Ю. С. Осипов, отв. ред. С. Л. Кравец. — М. : Науч. изд-во «БРЭ», 2014. — Т. 26. Перу — Полуприцеп. — С. {{{сторінки}}}. — . (рос.)
  19. Pictet, Adolpe (фр.). BnF Catalogue général. 91217-chfre. оригіналу за 30 вересня 2017. Процитовано 19 серпня 2017.
  20. Adolphe Pictet // Journal de Genève. — 1876. — No 13. — (1). — P. 1.
  21. Katalog der Deutschen Nationalbibliothek (нім.). portal.dnb.de. оригіналу за 22 серпня 2017. Процитовано 20 серпня 2017.
  22. Собичевский В. Т. Гофвиль // Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона : в 86 т. (82 т. и 4 доп. т.). — СПб., 1890—1907. (рос. дореф.)
  23. Пикте, Адольф // Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона : в 86 т. (82 т. и 4 доп. т.). — СПб., 1890—1907. (рос. дореф.)
  24. (фр.). Foundation des Archives de la Famille Pictet. Архів оригіналу за 7 березня 2016. Процитовано 19 серпня 2017.
  25. Топоров В. Н. Индоевропеистика // [ru] / Главный редактор . — М. : Советская энциклопедия, 1990. — С. 182—186. — . (рос.)
  26. Н. И. Решетников. К вопросу об атрибуции писем Жорж Санд, или русский адресат генерал-майор М. М. Венедиктов // Актуальные вопросы науки. — ООО "Издательство «Спутник+», 2019. — № 52 (6). — С. 29—32. з джерела 29 червня 2020.
  27. Une course à Chamounix. Conte fantastique. Introduction de Robert Bory. — Pictet, Adolphe (1799—1875):. www.antiqbook.com. оригіналу за 1 жовтня 2017. Процитовано 30 вересня 2017.
  28. Гамкрелидзе Т. В., Иванов В. В. Индоевропейский язык и индоевропейцы: Реконструкция и историко-типологический анализ праязыка и протокультуры: В 2 книгах. — Тбилиси : Издательство Тбилисского университета, 1984. — Т. II. — С. 458—457.
  29. Палеонтология лингвистическая // Большая советская энциклопедия : в 66 т. (65 т. и 1 доп.) / гл. ред. О. Ю. Шмидт. — М. : Советская энциклопедия, 1926—1947.
  30. Петренко Д. И., Штайн К. Э. Лингвистическая палеонтология культуры: Языкознание. Кавказоведение: Монография. — Ростов-на-Дону : ИП К. Р. Попов («Полиграф-Сервис»), 2017. — 462 с. — , УДК 811.1:811.35, ББК 81.2.
  31. Pictet, Adolpe. idref.fr. оригіналу за 22 вересня 2017. Процитовано 20 серпня 2017.
  32. Нерознак В. П. Ареальная лингвистика // [ru] / Главный редактор . — М. : Советская энциклопедия, 1990. — С. 43—44. — . (рос.)
  33. Jonathan D. Culler. Ferdinand de Saussure. — Cornell University Press, 1986. — С. 21. — .
  34. Une course a Chamounix: conte fantastique. Ozon.ru. оригіналу за 30 вересня 2017. Процитовано 30 вересня 2017.
  35. ISNI 0000000080984572 Adolphe Pictet (linguiste suisse) (1799-1975). www.isni.org. оригіналу за 13 березня 2016. Процитовано 19 серпня 2017.
  36. Pictet M. Ad. Lettre sur les origines de quelques noms de l'éléphant // Journal asiatique. Quatrième série. — Paris, 1843. — Vol. 2 (Septembre—octobre). — P. 133—166. з джерела 20 серпня 2017.

Посилання

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Adolf Pikte fr Adolphe Pictet 11 veresnya 1799 1799veresnya11 Zheneva abo Lansi 20 grudnya 1875 Zheneva shvejcarskij lingvist filosof balist i pismennik Kavaler Ordena Pochesnogo legionu 1866 Za shiroke kolo svoyih interesiv otrimav prizvisko s L Universel z fr riznobichnij vselenskij svitovij Adolf Piktefr Adolphe PictetNarodivsya11 veresnya 1799 1799 09 11 1 2 Lansi Zheneva ShvejcariyaPomer20 grudnya 1875 1875 12 20 1 2 76 rokiv Zheneva ShvejcariyaKrayinad ShvejcariyaDiyalnistmovoznavecAlma materZhenevskij universitet Parizkij universitet Berlinskij universitet d 1823 Londonskij universitet Edinburzkij universitetGaluzmovoznavstvo balistika i filosofiyaZakladZhenevskij universitetVidomi uchniFerdinand de SosyurChlenstvoKorolivske tovaristvo Edinburga dBatkodNagorodidRoboti u VikidzherelahSim yaSim ya Pikte pohodit z komuni Nejdan pid Zhenevoyu Adolf Pikte pleminnik fizika ta naturalista Marka Ogyusta Pikte rodich fizika Raulya Pikte zoologa ta paleontologa Fransua Zhyulya Pikte de la Rivi Shostij iz semi ditej diplomata ta derzhavnogo diyacha Sharlya Pikte de Roshmona j Adelayidi Sari de Roshmon 1767 1830 ta yih chetvertij sin Pislya Videnskogo kongresu u 1815 roci batko Adolfa stav nacionalnim geroyem oskilki keruvav na kongresi zalishennyam Zhenevi u skladi Shvejcarskoyi konfederaciyi ta gotuvav proyekt Deklaraciyi vichnogo nejtralitetu U 1824 roci Adolf odruzhivsya z Emmi Genriyett Avgustina Kaznov donki Sharlya Teofila Kaznova yih diti Emma 1825 1877 Adolf Anri 1830 1893 Leoni Genriyetta Valentina 1841 1892 Alisa Sofi Matilda 1841 1892 i Sharl nar 1827 yakij pomer u ditinstvi BiografiyaDitinstvo j osvita Narodivsya 11 veresnya 1799 roku u Zhenevi abo Lansi Vin navchavsya pid kerivnictvom F fon Fellenberga druga svogo batka u mayetku navchalnomu zakladi Gofvil fr Hofwyl nedaleko vid Berna Tam vin vivchav prirodnichu istoriyu skladav muziku mav uspih u matematici starodavnih movah i fizichnih vpravah Sluzhiv u shvejcarskij artileriyi starshij oficer kapitan z 1829 roku major z 1832 roku ta polkovnik artileriyi z 1839 roku drug G A Dyufura z 1830 roku Naprikinci 1810 na pochatku 1820 rokiv vivchav filosofiyu u Zhenevi u 1818 vstupiv do Zhenevskogo universitetu Parizha vidviduvav lekciyi Viktora Kuzena F P G Gizo pogliblyuvav svoyi znannya 1820 Berlini 1821 1823 rokah na kursah Gegelya i Shlyayermahera tam vin poznajomivsya zi Shlegelem z yakim vin listuvavsya protyagom bagatoh rokiv Gete Shellingom vin buv znajomij takozh z fr Londoni j Edinburzi 1823 rik tam vin zacikavivsya keltskimi movami Pochatok naukovoyi diyalnosti U 1820 roci vin virushiv do Parizha ta filosofiya cikavila jogo najbilshe Ce stalosya u toj moment koli en usunula Viktora Kuzena z jogo posadi u Sorbonni Kuzen zaluchiv Pikte do svoyeyi roboti ta zaproponuvav jomu dopomogti zasnuvati Zhurnal filosofiyi fr Revue de philosophie cej proyekt tak i ne bulo realizovano Pid chas jogo roboti asistentom Kuzena u centri jogo uvagi bula teoriya krasi Povernuvsya u Zhenevu u 1823 roci i nastupnogo roku odruzhivsya z Emme Genriyetti Avgustini Kaznov Publikuvav roboti z filosofiyi lingvistiki balistiki ta vivchennya snaryadiv literaturi Pershi jogo roboti buli opublikovani u fr zhurnali zasnovanomu jogo batkom Sharlem i dyadkom Markom Ogyustom Keltologiya U 1837 roci u roboti Pro sporidnenist keltskih mov z sanskritom fr De l affinite des langues celtiques avec le sanscrit yaka prinesla jomu populyarnist i zrobila jomu im ya v yevropejskomu lingvistichnomu sviti vstanoviv prinalezhnist keltskih mov do indoyevropejskoyi sim yi odnim z pershih pislya Dzh K Pricharda robota yakogo bula nevidoma Pikte ta Zh Rishara viperedivshi F Boppa yakij mayuchi vidpravnoyu tochkoyu doslidzhennya Pikte rozv yazav pitannya pro prinalezhnosti genetichnoyi prinalezhnosti keltskih mov ostatochno Vitli Stouks nazvav Pikte rankovoyu zirkoyu keltskoyi filologiyi angl the Morning Star of Celtic Philology Cya robota otrimala en premiyu za roboti u galuzi porivnyalno istorichnogo movoznavstva zasnovanu K F Volneyem Nevdovzi pislya cogo vin otrimav priznachennya profesorom porivnyalnogo literaturoznavstva ta estetiki u Zhenevskomu universiteti u 1838 1844 rokah vikladav tam estetichnu filosofiyu ta istoriyu suchasnoyi literaturi Pikte buv drugom Lista ta Zhorzh Sand Jogo dvoyuridna sestra Aleksandra Pikte 1807 1885 takozh bula druzhnoyu z Zhorzh Sand U 1832 roci vona vijshla zamizh za rosijskogo oficera M Venediktova v inshomu prochitanni Benediktova ta provela svoyi pizni roki u Rosiyi U 1838 roci Pikte opublikuvav opovidannya Une course a Chamounix conte fantastique de rozpovidaye pro svoyu podorozh razom z Zhorzh Sand Listom i Mari d Agu do Shamoni 6 grudnya 1856 roku Pikte stav desyatim dijsnim chlenom fr zamist pomerlogo Zh F Shaponnyera Na toj moment vin buv profesorom agrezhe professeur agrege estetiki ta lingvistiki u Zhenevskomu universiteti ta polkovnikom artileriyi Lingvistichna paleontologiya Vviv termin lingvistichna paleontologiya fr paleontologie linguistique U 1859 roci u svoyij praci Indoyevropejski vitoki abo Arijski plemena fr Les origines indo europeennes ou les Aryas primitifs magnum opus Pikte robota yaka zavoyuvala shiroku populyarnist yak avtor yakoyi Pikte najbilshe zapam yatavsya vin zrobiv pershu veliku sprobu zobraziti na pidstavi movnogo materialu indoyevropejskoyi sim yi povnu kartinu pobutu ta kulturi indoyevropejskogo narodu predka ta prinagidno viznachiti misce jogo prozhivannya monumentalnu sprobu rekonstruyuvati cilij svit praindoyevropejciv Cya pracya zapochatkuvala lingvistichnu paleontologiyu Nim zahoplyuvavsya napriklad Zh L A Katrfazh Pislya publikaciyi drugogo tomu u 1863 roci Institut Franciyi vdruge prisudiv Pikte premiyu Vilneya Pislya cogo rizni akademiyi obirayut jogo svoyim pochesnim chlenom abo chlenom korespondentom Korolivske tovaristvo Edinburga 1864 Irlandska korolivska akademiya 1875 Etnografichne tovaristvo Nyu Jorka fr u Nansi 1868 ta inshi Ministerstvo osviti Franciyi priznachilo jogo korespondentom Komisiyi z topografiyi Galliyi fr Commission de la topographie des Gaules u 1864 roci U 1859 roci vviv koncepciyu lingvistichnoyi bezperervnosti bezperervnogo lancyuga specifichnih movnih zv yazkiv z yakoyu pov yazane zarodzhennya lingvistichnoyi geografiyi ta arealnoyi lingvistiki Ostanni roki ta spadshina Pikte ne mav lingvistichnoyi osviti U robotah Pikte vidsutnij suvorij naukovij metod ye pripasuvannya faktiv i nekritichne stavlennya do svoyih pobudov Jogo roboti stanovlyat lishe istorichnij interes Jogo udoskonalennya raketi Kongriva privernulo interes uryadiv Sardinskogo Korolivstva ta Franciyi a jogo metod vigotovlennya udarnih snaryadiv kupiv uryad Avstriyi Pikte strazhdav vid porushennya sluhu yake posilyuvalos z rokami Adolf Pikte pomer u Zhenevi 20 grudnya 1875 roku u vici 76 rokiv Todi vin bagato pracyuvav nad drugim vidannyam Indoyevropejskih vitokiv i praktichno ne vihodiv z domu tilki shob shoditi do Zhenevskogo Tovaristva chitannya fr Societe de lecture Vostannye koli vin z yavlyavsya na publici vin suprovodzhuvav kortezh G A Dyufura Pikte ta SossyurPikte mav trivali zv yazki z sim yeyu Sossyuriv vin buv u blizkih vidnosinah z A A Nekker de Sossyur pismenniceyu ta podrugoyu she bilsh vidomoyi pismennici Zh de Stal dvoyuridnoyi sestri svogo cholovika a dvoyuridna sestra Adolfa Adel Pikte 1836 1917 fr Adele Pictet vijshla zamizh za pleminnika A A Nekker de Sossyur Teodora de Sossyura Theodore de Saussure dyadka Ferdinanda de Sossyura en nazivaye Pikte odnim iz bogiv pokroviteliv angl tutelary gods ditinstva Sossyura Sam Sossyur pishe pro ce u svoyih memuarah 1903 Povazhnij Adolf Pikte avtor Indoyevropejskih vitokiv buv susidom moyeyi rodini u nashomu zamiskomu budinku protyagom chastini roku koli meni bulo 12 chi 13 rokiv Ya chasto zustrichav jogo u jogo volodinnyah Malani poblizu Versua i hocha ya ne navazhuvavsya bagato rozpituvati chudovogo starogo ya bez jogo vidoma mav do nogo taku gliboku povagu sho retelno vivchiv kilka rozdiliv jogo knigi Ideya sho mozhna bulo za dopomogoyu odnogo chi dvoh skladiv sanskrita takoyu bula ideya knigi i vsiyeyi lingvistiki togo chasu vidnoviti zhittya zniklih narodiv rozpalila v meni entuziazm bezprikladnij u svoyij nayivnosti u mene nemaye spogadiv pro nasolodu lingvistikoyu bilsh chudovih i shirih nizh spogadi z ditinstva yaki splivayut sogodni v mene v pam yati Originalnij tekst fr Le venerable Adolphe Pictet l auteur des Origines Indo europeens etait le voisin de campagne de ma famille pendant une partie de l annee lorsque j avais l age de douze ou treize ans Je le rencontrerais souvent dans sa propriete de Malagny pres de Versoix et quoique je n osasse pas beaucoup interroger l excellent vieillard je nourrissais a son insu une admiration aussi profonde qu enfantine pour son livre dont j avais serieusement etudie quelques chapitres L idee qu on pouvait a l aide d une ou deux syllabes sanscrites car telle etait l idee meme du livre et de toute la linguistique de cette epoque retrouver la vie des peuples disparus m enflammait d un enthousiasme sans pareil en sa naivete et je n ai pas de souvenirs plus exquis ou plus vrais de jouissance linguistique que ceux qui me viennent encore aujourd hui par bouffees de cette lecture d enfance F de Saussure Souvenirs de F de Saussure concernant sa jeunesse et ses etudes Tut mayut na uvazi knigu Indoyevropejski vitoki chi Arijski plemena Pikte poznajomiv 13 richnogo F de Sossyura z indoyevropeyistikoyu jogo poglyadi vplinuli na Sossyura Dzhon E Dzhozef z Edinburzkogo universitetu nazivaye Pikte lyudinoyu yaka spravila najbilshij vpliv na Sossyura Na dumku B M Gasparova Pikte zigrav virishalnu formuvalnu rol u pidlitkovomu vici Sossyura angl played a crucial formative role in Saussure s adolescent years PraciPraci z porivnyalno istorichnogo movoznavstva ta porivnyalnoyi gramatiki De l affinite des langues celtiques avec le sanscrit Paris B Duprat 1837 Les origines indo europeens ou les Aryas primitifs Paris 1859 1863 Les origines indo europeens ou Les Aryas primitifs premiere partie essai de paleontologie linguistique Paris J Cherbuliez 1859 persha chastina Les origines indo europeennes ou Les Aryas primitifs seconde partie essai de paleontologie linguistique Paris J Cherbuliez 1863 druga chastina Les origines indo europeennes ou les Aryas primitifs essai de paleontologie linguistique 2 edition revue et augmentee Paris Sandoz et Fischbacher 1878 druge vidannya pereroblene ta dopovnene Essai sur quelques inscriptions en langue gauloise Geneve JoeW l Cherbuliez 1859 Robota z estetichnoyi filosofiyi Du beau dans la nature l art et la poesie etudes esthetiques Paris J Cherbuliez 1856 Druge vidannya Du beau dans la nature l art et la poesie etudes esthetiques Nouvelle edition Paris Sandoz et Fischbacher 1875 Robota z balistiki Essai sur les proprietes et la tactique des fusees de guerre Turin Chez Antoine Pavesio 1848 Opovidannya Une course a Chamounix conte fantastique Paris B Duprat 1838 Inshi roboti Dixieme lettre d un voyageur Origines de quelques noms de l elephant stattya u zhurnali Journal asiatique 1843 roku Du culte des Cabires chez les anciens Irlandais Geneve Paris 1824 Le mystere des Bardes de l Ile de Bretagne abo la doctrine des bardes gallois du Moyen Age sur Dieu la vie future et la transmigration des ames text original traduction et commentaire Geneve J Cherbuliez 1856 pereklad z primitkami ta komentaryami Nouvel essai sur les inscriptions gauloises et lettres adressees a M le General Creuly Paris 1867 La racine dru dans les noms celtiques des rivieres Pereklav z nimeckoyi Zschokke H Histoire de la revolution suisse et de la chute des petits cantons Traduite de l allemand par M Pictet Geneve A Cherbuliez 1830 PrimitkiBibliotheque nationale de France BNF platforma vidkritih danih 2011 d Track Q19938912d Track Q54837d Track Q193563 Brozovic D Ladan T Hrvatska enciklopedija LZMK 1999 9272 s d Track Q1264934d Track Q429032d Track Q18446d Track Q1789619 Pictet Adolphe Meyers Konversations Lexikon Eine Encyklopadie des allgemeinen Wissens 4 Auflage Zeno meyers 1905 015 0864 nim www zeno org originalu za 30 veresnya 2017 Procitovano 30 veresnya 2017 Gasparov B Beyond Pure Reason Ferdinand De Saussure s Philosophy of Language and Its Early Romantic Antecedents Columbia University Press 2012 S 18 19 ISBN 0231157800 Daniel Maggetti Pictet Adolphe originalu za 22 serpnya 2017 Procitovano 19 serpnya 2017 Liszt F 1 Translator Charles Suttoni University of Chicago Press 1989 S 40 ISBN 0226485102 www archivesfamillepictet ch Arhiv originalu za 8 lyutogo 2016 Procitovano 20 serpnya 2017 John E Joseph Pictet s Du Beau 1856 and the crystallisation of Saussurean linguistics Historiographia linguistica 2003 Vol 30 iss 3 20 July P 365 388 ISSN 0302 5160 John E Joseph Saussure Oxford OUP 2012 S 34 148 ISBN 0191636975 Candaux Jean Daniel Iconographie de la famille Pictet XVII XIX siecles fr Genava Musee d Art et d Histoire 1974 T XXII S 303 346 ISSN 0072 0585 F de Saussure Revue de Les origines indo europeennes par A Pictet Journal de Geneve 1878 4 P 2 3 Histoire de la famille Pictet fr Foundation des Archives de la Famille Pictet originalu za 25 zhovtnya 2016 Procitovano 20 serpnya 2017 Societe Genevoise de Genealogie fr Arhiv originalu za 20 serpnya 2017 Procitovano 20 serpnya 2017 Pictet de Rochemont C Lettres ecrites a sa famille pendant ses missions diplomatiques a Bale Paris Vienne Paris et Turin Geneve Fondation des archives de la famille Pictet 2010 S 2 z dzherela 4 bereznya 2016 Societe Genevoise de Genealogie fr Arhiv originalu za 20 serpnya 2017 Procitovano 20 serpnya 2017 Adolphe Pictet Wikipedia 2017 28 septembre Bolshaya rossijskaya enciklopediya v 36 t predsed red kol Yu S Osipov otv red S L Kravec M Nauch izd vo BRE 2014 T 26 Peru Polupricep S storinki ISBN 978 5 85270 363 7 ros Pictet Adolpe fr BnF Catalogue general 91217 chfre originalu za 30 veresnya 2017 Procitovano 19 serpnya 2017 Adolphe Pictet Journal de Geneve 1876 No 13 1 P 1 Katalog der Deutschen Nationalbibliothek nim portal dnb de originalu za 22 serpnya 2017 Procitovano 20 serpnya 2017 Sobichevskij V T Gofvil Enciklopedicheskij slovar Brokgauza i Efrona v 86 t 82 t i 4 dop t SPb 1890 1907 ros doref Pikte Adolf Enciklopedicheskij slovar Brokgauza i Efrona v 86 t 82 t i 4 dop t SPb 1890 1907 ros doref fr Foundation des Archives de la Famille Pictet Arhiv originalu za 7 bereznya 2016 Procitovano 19 serpnya 2017 Toporov V N Indoevropeistika ru Glavnyj redaktor M Sovetskaya enciklopediya 1990 S 182 186 ISBN 5 85270 031 2 ros N I Reshetnikov K voprosu ob atribucii pisem Zhorzh Sand ili russkij adresat general major M M Venediktov Aktualnye voprosy nauki OOO Izdatelstvo Sputnik 2019 52 6 S 29 32 z dzherela 29 chervnya 2020 Une course a Chamounix Conte fantastique Introduction de Robert Bory Pictet Adolphe 1799 1875 www antiqbook com originalu za 1 zhovtnya 2017 Procitovano 30 veresnya 2017 Gamkrelidze T V Ivanov V V Indoevropejskij yazyk i indoevropejcy Rekonstrukciya i istoriko tipologicheskij analiz prayazyka i protokultury V 2 knigah Tbilisi Izdatelstvo Tbilisskogo universiteta 1984 T II S 458 457 Paleontologiya lingvisticheskaya Bolshaya sovetskaya enciklopediya v 66 t 65 t i 1 dop gl red O Yu Shmidt M Sovetskaya enciklopediya 1926 1947 Petrenko D I Shtajn K E Lingvisticheskaya paleontologiya kultury Yazykoznanie Kavkazovedenie Monografiya Rostov na Donu IP K R Popov Poligraf Servis 2017 462 s ISBN 978 5 9906581 6 5 UDK 811 1 811 35 BBK 81 2 Pictet Adolpe idref fr originalu za 22 veresnya 2017 Procitovano 20 serpnya 2017 Neroznak V P Arealnaya lingvistika ru Glavnyj redaktor M Sovetskaya enciklopediya 1990 S 43 44 ISBN 5 85270 031 2 ros Jonathan D Culler Ferdinand de Saussure Cornell University Press 1986 S 21 ISBN 0801493897 Une course a Chamounix conte fantastique Ozon ru originalu za 30 veresnya 2017 Procitovano 30 veresnya 2017 ISNI 0000000080984572 Adolphe Pictet linguiste suisse 1799 1975 www isni org originalu za 13 bereznya 2016 Procitovano 19 serpnya 2017 Pictet M Ad Lettre sur les origines de quelques noms de l elephant Journal asiatique Quatrieme serie Paris 1843 Vol 2 Septembre octobre P 133 166 z dzherela 20 serpnya 2017 Posilannya

Дата публікації:
Топ