Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Адміністративно територіальний устрій Полтавської області поділ Полтавської області задля доцільнішого використання людс

Адміністративний устрій Полтавської області

Адміністративний устрій Полтавської області

Адміністративно-територіальний устрій Полтавської області — поділ Полтавської області задля доцільнішого використання людських і природних ресурсів.

image
Сучасний адміністративний поділ Полтавської області

Від 17 липня 2020 року Полтавська область складається з 4 районів та 60 територіальних громад.

Усі райцентри області принаймні селища міського типу.
Полтавська область займає друге місце в Україні за кількістю сільських населених пунктів — 1826, на першому Львівська з 1850.
Середня густота населення — 56,29 осіб/км².

За попередніми підсумками Всеукраїнського перепису населення 2001 р. всього по Полтавській області нараховувалося 1 630,1 тис. мешканців, зокрема міського населення — 956,7 тис. чол. (58,7 %), сільського — 673,4 тис. чол. (41,3 %), чоловіків — 747,4 тис. осіб (45,9 %), жінок — 882,6 тис. (54,1 %). Жінок на 1000 чоловіків припадало 1181. У п'яти містах області населення становило: у м. Полтава всього 318 тис., із них чоловіків — 147,4 тис., жінок — 170,6 тис. У м. Кременчук населення 234 тис., у тому числі чоловіків — 108,1 тис., жінок — 125,9 тис. У м. Горішні Плавні із населеними пунктами, підпорядкованими міськраді, — 54,3 тис. чол., у тому числі міського 51,7 тис., сільського — 2,6 тис., чоловіків — 25,4 тис., жінок — 28,9 тис.; у м. Лубни 52,6 тис. населення, із них чоловіків — 23,9 тис., жінок — 28,7 тис.; у м. Миргород — 42,9 тис. жителів, із них чоловіків — 19,9 тис., жінок — 23 тис. осіб.

Адміністративні райони

Райони

№ Назва Адміністративний центр Адміністративний устрій
1 Кременчуцький місто Кременчук Адміністративний устрій
2 Лубенський місто Лубни Адміністративний устрій
3 Миргородський місто Миргород Адміністративний устрій
4 Полтавський місто Полтава Адміністративний устрій

Міста обласного значення (до реформи 2020 р.)

№ Місто
обласного
значення 		Населення,
жит. 		Площа,
км² 		Густота,
чол./км² 		Адміністративний
центр 		Міста СМТ Села,
селища 		Селищних
рад 		Сільських
рад (старостинських округів) 		Склад
1 Гадяч 24954 72 347  — 1 10 1 Гадяцька міська рада
* 
2 Горішні Плавні 54313 174 312  — 1 6 * Міська рада Горішніх Плавнів
* Дмитрівська сільська рада
3 Кременчук 234073 96 2438  — 1  —  —  —  — Кременчуцька міська рада
4 Лубни 52572 30 1752  — 1 Лубенська міська рада
5 Миргород 42886 29 1479  — 1 Миргородська міська рада
6 Полтава 317998 104 3058  — 1 Полтавська міська рада

Міські райони Полтавської області

№ Міський район Площа,
км²		 Населення,
жит.		 Густота,
чол./км²		 Орган управління
Кременчук
1 Автозаводський 49,11 158 455 3204,94
2 Крюківський 46,75 75 618 1616,5
Полтава
1 Шевченківський 21,6 147 825
2 Київський 54,37 113 603
3 Подільський 2,99 56 570

Історія

Див. також Історія Полтавської області

Створення

image
Області та округи УРСР перед створенням Полтавської області

З 1937 р. проводиться розукрупнення областей на території УРСР. Із 6 областей, утворених у 1932 році (Вінницька, Дніпропетровська, Київська, Одеська, Харківська, Чернігівська), виділяються нові, зокрема Полтавська область

22 вересня 1937 року — згідно з постановою Центрального Виконавчого Комітету СРСР утворена Полтавська область.

Організована вона була в складі 45 районів та двох міст: Полтави і Кременчука з підлеглими їм по 29 прилеглих сільрад. До складу Полтавської області відійшли міста і райони Харківської та Київської областей.

Від Харківської до Полтавської області відійшли міста Полтава і Кременчук з підлеглими їм сільрадами та райони:

  1. Великобагачанський
  2. Великокринківський
  3. Гадяцький
  4. Глобинський
  5. Градизький
  6. Гребінківський
  7. Диканський
  8. Драбівський
  9. Згурівський
  10. Зіньківський
  11. Карлівський
  12. Кишеньківський
  13. Кобеляцький
  14. Ковалівський
  15. Козельщанський (Козельщинський)
  16. Комишнянський
  17. Лазірківський
  18. Лохвицький
  19. Липово-Долинський (Липоводолинський)
  20. Лубенський
  21. Машівський
  22. Миргородський
  23. Нехворощанський
  24. Новогеоргіївський
  25. Новосанджарський (Новосанжарський)
  26. Оболонський
  27. Онуфріївський
  28. Опішнянський
  29. Оржицький
  30. Петрівсько-Роменський
  31. Пирятинський
  32. Покровсько-Багачанський
  33. Решетилівський
  34. Семенівський
  35. Сенчанський
  36. Синівський
  37. Хорольський
  38. Чорнухинський
  39. Чутівський
  40. Шишацький
  41. Яготинський

Від Київської області до складу Полтавської увійшли райони:

Усього на час утворення Полтавської області до неї входило 45 сільських районів, 11 міськрад, 6 селищних рад, 1 робітничоселищна рада та 971 сільрада.

Станом на 15 жовтня 1939 р. до складу області входили такі 44 сільські райони:

  1. Великобагачанський
  2. Великокринківський
  3. Гадяцький
  4. Гельмязівський
  5. Глобинський
  6. Градизький
  7. Гребінківський
  8. Диканський
  9. Драбівський
  10. Золотоніський
  11. Згурівський
  12. Зіньківський
  13. Іркліївський
  14. Карлівський
  15. Кишеньківський
  16. Кобеляцький
  17. Ковалівський
  18. Козельщинський (тоді Козельщанський)
  19. Комишнянський
  20. Лазірківський
  21. Лохвицький
  22. Лубенський
  23. Машівський
  24. Миргородський
  25. Нехворощанський
  26. Новосанжарський)
  27. Оболонський
  28. Опішнянський
  29. Оржицький
  30. Петрівсько-Роменський
  31. Пирятинський
  32. Покровсько-Багачанський
  33. Полтавський
  34. Решетилівський
  35. Семенівський, Сенчанський
  36. Хорольський
  37. Чорнобаївський
  38. Чорнухинський
  39. Чутівський
  40. Шишацький
  41. Яготинський

У такому складі Полтавська область існувала до Радянсько-німецької війни.

Адміністративний поділ під час окупації

image
Полтавщина у складі Райхскомісаріату Україна

Під час окупації території (- р. — - р.) гітлерівці значну частину України включили до складу райхскомісаріату «Україна» з центром у м. Рівне. Райхскомісаріат поділявся на , а вони, своєю чергою, на округи (), які об'єднували кілька районів. Територія Київської та Полтавської областей входила до складу генеральної округи Київ, яка складалася з 26 округ (ґебітів). Полтавщина була поділена на 12 ґебітів, до кожного з яких входило по 3-4 райони. Зокрема, Полтавський ґебіт включав 4 райони. Тільки Пирятинський ґебіт складався з 6 районів.

Список ґебітів Полтавщини та райони, що вони охоплювали:

Повоєнні роки

Райони у 1959

У 1959 році територія Полтавської області становила 28,9 тис. км, тобто 4,8 % території України. До складу області тоді входили 34 сільські адміністративно-територіальні райони:

  • Великобагачанський
  • Великокринківський
  • Гадяцький
  • Глобинський
  • Гоголівський
  • Градизький
  • Гребінківський
  • Диканський
  • Зіньківський
  • Карлівський
  • Кишеньківський
  • Кобеляцький
  • Козельщинський
  • Комишнянський
  • Котелевський
  • Кременчуцький
  • Лазірківський
  • Лохвицький
  • Лубенський
  • Машівський
  • Миргородський
  • Нехворощанський
  • Новосанжарський
  • Оболонський
  • Опішнянський
  • Оржицький
  • Пирятинський
  • Полтавський
  • Решетилівській
  • Семенівський
  • Сенчанський
  • Хорольський
  • Чорнухинський
  • Чутівський

Починаючи з 1950-го року, виконавчий комітет Полтавської обласної ради депутатів трудящих виносив постанови про об'єднання — укрупнення сільрад: із 2-3 утворювали одну. З'являються й нові населені пункти.

25 грудня 1961 року рішенням виконкому Полтавської обласної ради депутатів трудящих населений пункт будівництва гірничо-збагачувального комбінату Кременчуцького району віднесено до категорії селищ міського типу з присвоєнням йому назви Комсомольське (зараз м. Горішні Плавні).

  • 15 січня 1962 року його передано у підпорядкування Кременчуцькій міській раді депутатів трудящих.
  • 8 червня 1962 — селища Жовтневе, Нікітовка та Шевченківка Карлівської міськради, які фактично злилися з містом Карлівкою, включено в смугу останнього.

Міста та смт у 1962

На кінець 1962 року в області було

2 міста обласного підпорядкування:

10 міст районного підпорядкування:

19 селищ міського типу:

Міста обласного значення та райони у 1962

30 грудня 1962 р. — указом Президії Верховної Ради УРСР в області проведено чимало змін адміністративно-територіального поділу. До категорії міст обласного підпорядкування було віднесено:

30 грудня 1962 р. укрупнено сільські райони. Їх стало 14:

  • Гадяцький
  • Глобинський
  • Диканський
  • Зіньківський
  • Карлівський
  • Кобеляцький
  • Кременчуцький
  • Лохвицький
  • Лубенський
  • Миргородський
  • Пирятинський
  • Полтавський
  • Решетилівський
  • Хорольський

Таким чином скасовувались 20 районів: Великобагачанський, Великокринківський, Гоголівський, Градизький, Гребінківський, Кишеньківський, Козельщинський, Комишнянський, Котелевський, Лазірківський, Машівський, Нехворощанський, Новосанжарський, Оболонський, Опішнянський, Оржицький, Семенівський, Сенчанський, Чорнухинський та Чутівський.

Але таке надмірне укрупнення районів не виправдало себе, як і штучне «притягнення» до Кременчука віддалених селищ.

Міста обласного значення та райони у 1965

4 січня 1965 р. в області затверджено 19 районів, відновлено такі райони:

  • Котелевський,
  • Новосанжарський,
  • Оржицький,
  • Семенівський,
  • Чутівський.

Містами обласного підпорядкування залишено було Полтаву і Кременчук із Комсомольськом.

Адміністративні райони у 1966

8 грудня 1966 р. у Полтавській області відновлено ще 6 районів:

  • Великобагачанський
  • Гребінківський
  • Козельщинський
  • Машівський
  • Чорнухинський
  • Шишацький

У 60-ті роки XX ст. відбувалася низка змін щодо передачі сільрад з одних районів до інших, укрупнення сільрад, утворення нових тощо.

  • 7 грудня 1965 Максимівську сільраду Глобинського району передано до складу Кременчуцького району. Відбуваються й подальші подібні зміни в адміністративному поділі в межах сільрад, перейменування низки населених пунктів у зв'язку з укрупненням районів. Але масове несерйозне перейменування, без врахування історії, призвело до ліквідації сотень давніх топонімів, які складалися історично й існували протягом віків.

Адміністративно- теріторіальний поділ у 1968

На 1 січня 1968 р. область поділялася на 25 районів. У її межах було

  • 12 міст (2 обласного підпорядкування та 10 районного)
  • 18 селищ міського типу
  • 3 робітничі селища
  • 2 224 сільські населених пункти, підпорядковані 18 селищним і 378 сільським радам депутатів трудящих

І в наступні десятиліття територія Полтавської області залишається незмінною — 28,8 тис. км, як і кількість сільських районів — 25. Кілька міст, що відігравали важливу роль у житті краю, межі яких розширювалися, а кількість населення зросла, було віднесено до категорії міст обласного підпорядкування: м. Лубни Указом Президії Верховної Ради від 20 березня 1972 р., м. Миргород — Указом від 6 грудня 1976 р.; смт Горішні Плавні Указом від 24 квітня 1972 року віднесено до категорії міст районного підпорядкування, а Указом від 6 квітня 1977 року — до категорії міст обласного підпорядкування.

Таким чином, на 1 січня 1978 року на території області було 5 міст обласного підпорядкування:

Наприкінці 60-х — на початку 70-х років XX ст. вже всі села — районні центри — були віднесені до категорії селищ міського типу. Протягом наступних десятиліть XX ст. і на початку XXI ст. кількість сільських районів області залишається незмінною, але триває процес розукрупнення сільрад. Так, якщо на 1978 рік їх було в області 374, то на 1987 рік — 380, а на 2002 рік вже стало 467. Відбуваються зміни в межах сільрад, перейменування деяких населених пунктів, виключення з облікових даних, об'єднання.

Зменшення кількості населених пунктів та їх причини

У 30-х роках XX ст. почалося масове переселення трудівників-хліборобів із колись заможних хуторів із їхніми впорядкованими садибами, зеленими садками. З 1946-го по 1960 рр. зникло з карти Полтавської області ще 637 хуторів, мешканців яких переселили до ближніх сіл. З 1960-го по 1965 рр. зникають 526 «неперспективних сіл». У наступні — 1965–1978 рр. знімають з обліку у зв'язку із зникненням 281 село, а протягом 1978–2002 рр. зникає ще 151 село. Хоча за цей період виникло 12 нових поселень, зокрема 10 сіл та 2 селища.

Станом на 1 січня 1995 року в області нараховувалося всього 1 897 населених пунктів, із них сільських — 1 861, 66 поселень на 1000 км². Порівняно з довоєнним і післявоєнним періодами кількість сільських поселень зменшилася за рахунок ліквідації хуторів, приєднання приміських сіл до міст, а також втрати людності багатьма селами. Оголошення багатьох сіл «неперспективними», закриття там шкіл, медпунктів, клубів, дитячих садків, магазинів завдало значної, а часом і нищівної шкоди багатьом сільським поселенням.

Див. також

Примітки

  1. ВРУ // Прийнято Постанову «Про утворення та ліквідацію районів» [ 11 квітня 2021 у Wayback Machine.]
  2. Адміністративно-територіальний поділ Полтавщини (1943 — 2003 рр.): Довідник з історії адміністративно-територіального поділу. Частина ІІ. — Полтава: Полтавський літератор, 2002. — с. 17
  3. Регіони України та їх склад
  4. Про попередні підсумки Всеукраїнського перепису населення 2001 року // Полтавська Думка. — 2002. — 14 — 20 червня., с. 3
  5. Соціально-економічне становище області за січень-червень 2007 року // Зоря Полтавщини. — 2007. — 25 липня.
  6. Вісті (м. Київ). — 1937. — 23 вересня
  7. Адміністративно-територіальний поділ Полтавщини (1648 — 1941 рр.): Довідник з історії адміністративно-територіального поділу. Частина 1. — Полтава: Департамент поліграфії ПП «ЕНТ», 2002., с. 91
  8. Вісті (м. Київ). — 1937. — 23 вересня.
  9. Полтавщина. Енциклопедичний довідник / За ред. А. В. Кудрицького. — К.: Українська Енциклопедія, 1992. — 1024 с. з іл., с. 1
  10. Адміністративно-територіальний поділ Полтавщини (1648 — 1941 рр.): Довідник з історії адмністративно-територіального поділу. Частина 1. — Полтава: Департамент поліграфії ПП «ЕНТ», 2002., с. 91, 96
  11. Відомості Верховної Ради СРСР. — 1939. — № 26 (49). — 5 серпня. — С. 4.
  12. Адміністративно-територіальний поділ Полтавщини (1648 — 1941 рр.): Довідник з історії адмністративно-територіального поділу. Частина 1. — Полтава: Департамент поліграфії ПП «ЕНТ», 2002., с. 91-92
  13. Вісті. — 1939. — 24 серпня.
  14. Жук В. Н., Пустовіт П. М. Наш рідний край. Полтавська область (історико-статистичний нарис). Випуск 10. — Полтава: Друкарня вид-ва «Полтава», 1991, с. 7
  15. Адміністративно-територіальний поділ Полтавщини (1648 — 1941 рр.): Довідник з історії адміністративно-територіального поділу. Частина 1. — Полтава: Департамент поліграфії ПП «ЕНТ», 2002., с. 92
  16. Полтавська область: природа, населення, господарство. Географічний та історико-економічний нарис. — Вид. 2-е вид. перероб. і доп. / За ред. К. О. Маца. — Полтава: Полтавський літератор, 1998., с. 19
  17. Адміністративно-територіальний поділ Полтавщини (1648 — 1941 рр.): Довідник з історії адміністративно-територіального поділу. Частина 1. — Полтава: Департамент поліграфії ПП «ЕНТ», 2002, с. 92-93
  18. Адміністративно-територіальний поділ Полтавщини (1648 — 1941 рр.): Довідник з історії адміністративно-територіального поділу. Частина 1. — Полтава: Департамент поліграфії ПП «ЕНТ», 2002, с. 93
  19. Адміністративно-територіальний поділ Полтавщини (1943 — 2003 рр.): Довідник з історії адмі ністративно-територіального поділу. Частина ІІ. — Полтава: Полтавський літератор, 2002, с. 5-6
  20. Жук В. Н., Пустовіт П. М. Наш рідний край. Полтавська область (історико-статистичний нарис). Випуск 10. — Полтава: Друкарня вид-ва «Полтава», 1991., с. 19
  21. Указ ПВР СРСР «Про утворення в складі Української РСР Черкаської області» (рос.)
  22. Українська РСР: Адміністративно-територіальний поділ (на 1 січня 1962 року) / В. Є. Нижник (відп. ред.), Д. О. Шелягин (упорядник). — К. : Держ. вид-во політ. літ-ри УРСР, 1962. — С. 411.
  23. Адміністративно-територіальний поділ Полтавщини (1943 — 2003 рр.): Довідник з історії адміністративно-територіального поділу. Частина ІІ. — Полтава: Полтавський літератор, 2002, с. 6
  24. Коломієць М. Ф. Полтавська область. — Х.: Вид-во Харківського ордена Трудового Червоного Прапора Державного університету ім. О. М. Горького, 1959. — 92 c. 5
  25. Адміністративно-територіальний поділ Полтавщини (1943 — 2003 рр.): Довідник з історії адміністративно-територіального поділу. Частина ІІ. — Полтава: Полтавський літератор, 2002., с. 7
  26. Адміністративно-територіальний поділ Полтавщини (1943 — 2003 рр.): Довідник з історії адміністративно-територіального поділу. Частина ІІ. — Полтава: Полтавський літератор, 2002., с. 8
  27. Адміністративно-територіальний поділ Полтавщини (1943 — 2003 рр.): Довідник з історії адміністративно-територіального поділу. Частина ІІ. — Полтава: Полтавський літератор, 2002, с. 8
  28. Указ Президії Верховної Ради УРСР від 30 грудня 1962 р. «Про укрупнення сільських районів Української РСР»
  29. Українська РСР: Адміністративно-територіальний поділ. Додаток до довідника видання 1962 р. (зміни, що відбулися за період з 1 січня 1962 року по 1 січня 1964 року) / Д. О. Шелягин (упорядник). — К. : Вид-во політ. літ-ри України, 1964. — С. 49–51.
  30. Список районов, упраздненных в связи с укрупнением сельских и образованием промышленных районов (декабрь 1962 – февраль 1963). Доп. к справочнику:
    СССР: Административно-территориальное деление союзных республик на 1963 г. — М. : Известия, 1964. — С. 119–120.    (рос.)
  31. Указ Президії Верховної Ради Української РСР від 4 січня 1965 р. «Про внесення змін в адміністративне районування Української РСР»
  32. Указ Президії Верховної Ради Української РСР № 3н-06 від 5 лютого 1965 р. "Про внесення змін до Указу Президії Верховної Ради Української РСР від 4 січня 1965 року «Про внесення змін в адміністративне районування Української РСР» [ 1 липня 2018 у Wayback Machine.]
  33. Адміністративно-територіальний поділ Полтавщини (1943 — 2003 рр.): Довідник з історії адміністративно-територіального поділу. Частина ІІ. — Полтава: Полтавський літератор, 2002, с. 8-12
  34. Жук В. Н., Пустовіт П. М. Наш рідний край. Полтавська область (історико-статистичний нарис). Випуск 10. — Полтава: Друкарня вид-ва «Полтава», 1991., с. 21
  35. Полтавщина. Енциклопедичний довідник / За ред. А. В. Кудрицького. — К.: Українська Енциклопедія, 1992., с. 21-22
  36. Відомості Верховної Ради Української PCP. — 1966 — № 48 — с. 517—518.
  37. Адміністративно-територіальний поділ Полтавщини (1943 — 2003 рр.): Довідник з історії адміністративно-територіального поділу. Частина ІІ. — Полтава: Полтавський літератор, 2002., с. 13-14
  38. Історія міст і сіл Української РСР. Полтавська область. — К.: Головна ред-я УРЕ АН УРСР, 1967., с. 9
  39. Адміністративно-територіальний поділ Полтавщини (1943 — 2003 рр.): Довідник з історії адміністративно-територіального поділу. Частина ІІ. — Полтава: Полтавський літератор, 2002., с.17
  40. Адміністративно-територіальний поділ Полтавщини (1943 — 2003 рр.): Довідник з історії адміністративно-територіального поділу. Частина ІІ. — Полтава: Полтавський літератор, 2002. — с. 23
  41. Адміністративно-територіальний поділ Полтавщини (1943 — 2003 рр.): Довідник з історії адміністративно-територіального поділу. Частина ІІ. — Полтава: Полтавський літератор, 2002. — с. 138—153
  42. Адміністративно-територіальний поділ Полтавщини (1943 — 2003 рр.): Довідник з історії адміністративно-територіального поділу. Частина ІІ. — Полтава: Полтавський літератор, 2002. — с. 154—166
  43. Адміністративно-територіальний поділ Полтавщини (1943 — 2003 рр.): Довідник з історії адміністративно-територіального поділу. Частина ІІ. — Полтава: Полтавський літератор, 2002. — с. 167—174
  44. Адміністративно-територіальний поділ Полтавщини (1943 — 2003 рр.): Довідник з історії адміністративно-територіального поділу. Частина ІІ. — Полтава: Полтавський літератор, 2002. — с. 175—179
  45. Полтавська область: природа, населення, господарство. Географічний та історико-економічний нарис. — Вид. 2-е вид. перероб. і доп. / За ред. К. О. Маца. — Полтава: Полтавський літератор, 1998. — с. 97

Посилання

  • Полтавська область [ 1 березня 2019 у Wayback Machine.] // Облікова картка на офіційному вебсайті Верховної Ради України.
  • Адміністративно-територіальний устрій Полтавської області [ 1 березня 2019 у Wayback Machine.] на сайті Верховної Ради.
  • (рос.)
  • Рішення Верховної Ради України про зміну адміністративного-територіального устрою України [ 5 серпня 2020 у Wayback Machine.]

Література

  • Довідник адміністративно-територіального поділу Полтавської області на 1 березня 1960 року / Викон. ком. Полтав. обл. Ради депутатів трудящих. – Полтава: Обл. вид., 1960. – 121 с.
  • Довідник адміністративно-територіального поділу Полтавської області на 1 жовтня 1965 року / Викон. ком. Полтав. обл. Ради депутатів трудящих. — Вид. 2-е. — Полтава, 1965. — 146 с.
  • Довідник адміністративно-територіального поділу Полтавської області на 1 січня 1968 року / Викон. комітет Полтав. обл. Ради депутатів трудящих, Орг.-інструкторський відділ. — Вид. 3-є. — Полтава, 1968. — 239 с.
  • Полтавська область: Адм.-територ. поділ на 1 січня 1978 року / УРСР, Полт. обл. Рада нар. депутатів, Виконавчий ком. — 4-е вид. — Х.: Прапор, 1978. — 231 с.
  • Адміністративно-територіальний поділ Полтавщини (1648—1941 рр.). Довідник з історії адміністративно-територіального поділу. Упорядники: Жук В. Н., Суховська З. М. — Полтава: ПП «ЕНТ», 2002. — 205 с.
  • Адміністративно-територіальний поділ Полтавщини (1943—2002 рр.). Довідник з історії адміністративно-територіального поділу. Частина 2. Упорядники: Жук В. Н., Суховська З. М., Коротенко В. В., Пустовіт Т. П., Яненко З. П. — Полтава: Полтавський літератор, 2002. — 378 с.
    • Адміністративно-територіальний поділ Полтавщини (1648-2012 рр.): довідник з історії адмін.-територ. поділу / Полтав. облрада, Держ. архів Полтав. обл. [упоряд.: Васильєва Ю.О., Жук В.Н. та ін. ; редкол.: Білоус Г.П. та ін.]. — 2 вид. — Полтава : АСМІ, 2012. — 400 с. — .
  • Територіальна реформа: вчора, сьогодні, завтра / Інст–т громадян. сусп–ва; За ред. А. Ткачука. — К. : ІКЦ "Леста", 2007. — 116 с. — .
  • Адміністративно-територіальний устрій України / А. І. Жежера (авт.-упоряд.). — К. : Держ. підпр. «Державний картографо-геодезичний фонд України» ДП «Укркартгеофонд», 2005. — С. 431–466.
    (Довідник на геопорталі «Адміністративно-територіальний устрій України»)
  • Україна: Адміністративно-територіальний устрій (станом на 1 січня 2012 р.) / Верховна Рада України; за заг. ред. В. О. Зайчука; відп. ред. Г. П. Скопненко; упоряд. В. І. Гапотченко. — К. : Парламентське видавництво, 2012. — С. 261–280. — 2000 прим. — .


Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Administrativno teritorialnij ustrij Poltavskoyi oblasti podil Poltavskoyi oblasti zadlya docilnishogo vikoristannya lyudskih i prirodnih resursiv Suchasnij administrativnij podil Poltavskoyi oblasti Vid 17 lipnya 2020 roku Poltavska oblast skladayetsya z 4 rajoniv ta 60 teritorialnih gromad Usi rajcentri oblasti prinajmni selisha miskogo tipu Poltavska oblast zajmaye druge misce v Ukrayini za kilkistyu silskih naselenih punktiv 1826 na pershomu Lvivska z 1850 Serednya gustota naselennya 56 29 osib km Za poperednimi pidsumkami Vseukrayinskogo perepisu naselennya 2001 r vsogo po Poltavskij oblasti narahovuvalosya 1 630 1 tis meshkanciv zokrema miskogo naselennya 956 7 tis chol 58 7 silskogo 673 4 tis chol 41 3 cholovikiv 747 4 tis osib 45 9 zhinok 882 6 tis 54 1 Zhinok na 1000 cholovikiv pripadalo 1181 U p yati mistah oblasti naselennya stanovilo u m Poltava vsogo 318 tis iz nih cholovikiv 147 4 tis zhinok 170 6 tis U m Kremenchuk naselennya 234 tis u tomu chisli cholovikiv 108 1 tis zhinok 125 9 tis U m Gorishni Plavni iz naselenimi punktami pidporyadkovanimi miskradi 54 3 tis chol u tomu chisli miskogo 51 7 tis silskogo 2 6 tis cholovikiv 25 4 tis zhinok 28 9 tis u m Lubni 52 6 tis naselennya iz nih cholovikiv 23 9 tis zhinok 28 7 tis u m Mirgorod 42 9 tis zhiteliv iz nih cholovikiv 19 9 tis zhinok 23 tis osib Administrativni rajoniRajoni Nazva Administrativnij centr Administrativnij ustrij1 Kremenchuckij misto Kremenchuk Administrativnij ustrij2 Lubenskij misto Lubni Administrativnij ustrij3 Mirgorodskij misto Mirgorod Administrativnij ustrij4 Poltavskij misto Poltava Administrativnij ustrijMista oblasnogo znachennya do reformi 2020 r Misto oblasnogo znachennya Naselennya zhit Plosha km Gustota chol km Administrativnij centr Mista SMT Sela selisha Selishnih rad Silskih rad starostinskih okrugiv Sklad1 Gadyach 24954 72 347 1 10 1 Gadyacka miska rada 2 Gorishni Plavni 54313 174 312 1 6 Miska rada Gorishnih Plavniv Dmitrivska silska rada3 Kremenchuk 234073 96 2438 1 Kremenchucka miska rada4 Lubni 52572 30 1752 1 Lubenska miska rada5 Mirgorod 42886 29 1479 1 Mirgorodska miska rada6 Poltava 317998 104 3058 1 Poltavska miska radaMiski rajoni Poltavskoyi oblasti Miskij rajon Plosha km Naselennya zhit Gustota chol km Organ upravlinnya Kremenchuk1 Avtozavodskij 49 11 158 455 3204 942 Kryukivskij 46 75 75 618 1616 5Poltava1 Shevchenkivskij 21 6 147 8252 Kiyivskij 54 37 113 6033 Podilskij 2 99 56 570IstoriyaDiv takozh Istoriya Poltavskoyi oblastiStvorennya Oblasti ta okrugi URSR pered stvorennyam Poltavskoyi oblasti Z 1937 r provoditsya rozukrupnennya oblastej na teritoriyi URSR Iz 6 oblastej utvorenih u 1932 roci Vinnicka Dnipropetrovska Kiyivska Odeska Harkivska Chernigivska vidilyayutsya novi zokrema Poltavska oblast 22 veresnya 1937 roku zgidno z postanovoyu Centralnogo Vikonavchogo Komitetu SRSR utvorena Poltavska oblast Organizovana vona bula v skladi 45 rajoniv ta dvoh mist Poltavi i Kremenchuka z pidleglimi yim po 29 prileglih silrad Do skladu Poltavskoyi oblasti vidijshli mista i rajoni Harkivskoyi ta Kiyivskoyi oblastej Vid Harkivskoyi do Poltavskoyi oblasti vidijshli mista Poltava i Kremenchuk z pidleglimi yim silradami ta rajoni Velikobagachanskij Velikokrinkivskij Gadyackij Globinskij Gradizkij Grebinkivskij Dikanskij Drabivskij Zgurivskij Zinkivskij Karlivskij Kishenkivskij Kobelyackij Kovalivskij Kozelshanskij Kozelshinskij Komishnyanskij Lazirkivskij Lohvickij Lipovo Dolinskij Lipovodolinskij Lubenskij Mashivskij Mirgorodskij Nehvoroshanskij Novogeorgiyivskij Novosandzharskij Novosanzharskij Obolonskij Onufriyivskij Opishnyanskij Orzhickij Petrivsko Romenskij Piryatinskij Pokrovsko Bagachanskij Reshetilivskij Semenivskij Senchanskij Sinivskij Horolskij Chornuhinskij Chutivskij Shishackij Yagotinskij Vid Kiyivskoyi oblasti do skladu Poltavskoyi uvijshli rajoni Gelmyazivskij Zolotoniskij Irkliyivskij Chornobayivskij Usogo na chas utvorennya Poltavskoyi oblasti do neyi vhodilo 45 silskih rajoniv 11 miskrad 6 selishnih rad 1 robitnichoselishna rada ta 971 silrada Ukazom Prezidiyi Verhovnoyi Radi SRSR vid 10 sichnya 1939 r buli utvoreni Kirovogradska ta Sumska oblasti Do Kirovogradskoyi obl vid Poltavskoyi vidijshli rajoni Novogeorgiyivskij ta Onufriyivskij a do Sumskoyi Lipovodolinskij i Sinivskij U 1939 r iz Kremenchuckoyi miskoyi radi vidilivsya Kremenchuckij rajon Ukaz Prezidiyi Verhovnoyi Radi SRSR vid 17 travnya 1939 r u lipni togo roku utvorivsya Poltavskij rajon vidilivsya z Poltavskoyi miskradi Ukazom Prezidiyi Verhovnoyi Radi SRSR vid 23 serpnya 1939 r iz chastin Opishnyanskogo i Chutivskogo rajoniv stvoreno Kotelevskij rajon 19 veresnya 1940 r Poltava podilena na 3 miski rajoni Kiyivskij Leninskij i Zhovtnevij v 2016 roci Zhovtnevij rajon perejmenovano na Shevchenkivskij a Leninskij na Podilskij a v Kremenchuci togo zh roku vidilivsya odin rajon Kryukivskij Zavdyaki cim zminam oblast podilyalasya na 44 silski ta 4 miski rajoni Stanom na 15 zhovtnya 1939 r do skladu oblasti vhodili taki 44 silski rajoni Velikobagachanskij Velikokrinkivskij Gadyackij Gelmyazivskij Globinskij Gradizkij Grebinkivskij Dikanskij Drabivskij Zolotoniskij Zgurivskij Zinkivskij Irkliyivskij Karlivskij Kishenkivskij Kobelyackij Kovalivskij Kozelshinskij todi Kozelshanskij Komishnyanskij Lazirkivskij Lohvickij Lubenskij Mashivskij Mirgorodskij Nehvoroshanskij Novosanzharskij Obolonskij Opishnyanskij Orzhickij Petrivsko Romenskij Piryatinskij Pokrovsko Bagachanskij Poltavskij Reshetilivskij Semenivskij Senchanskij Horolskij Chornobayivskij Chornuhinskij Chutivskij Shishackij Yagotinskij U takomu skladi Poltavska oblast isnuvala do Radyansko nimeckoyi vijni Administrativnij podil pid chas okupaciyi Poltavshina u skladi Rajhskomisariatu Ukrayina Pid chas okupaciyi teritoriyi r r gitlerivci znachnu chastinu Ukrayini vklyuchili do skladu rajhskomisariatu Ukrayina z centrom u m Rivne Rajhskomisariat podilyavsya na a voni svoyeyu chergoyu na okrugi yaki ob yednuvali kilka rajoniv Teritoriya Kiyivskoyi ta Poltavskoyi oblastej vhodila do skladu generalnoyi okrugi Kiyiv yaka skladalasya z 26 okrug gebitiv Poltavshina bula podilena na 12 gebitiv do kozhnogo z yakih vhodilo po 3 4 rajoni Zokrema Poltavskij gebit vklyuchav 4 rajoni Tilki Piryatinskij gebit skladavsya z 6 rajoniv Spisok gebitiv Poltavshini ta rajoni sho voni ohoplyuvali Gadyackij Romenskij Zinkivskij i Petrivsko Romenskij Zolotoniskij Gelmyazivskij Zolotoniskij Irkliyivskij Chornobayivskij Karlivskij Karlivskij Mashivskij Chutivskij Kobelyackij Kishenkivskij Kobelyackij Kozelshinskij Kremenchuckij Velikokrinkivskij Gradizkij Globinskij Kremenchuckij Lohvickij Lohvickij Senchanskij Chornuhinskij Lubenskij Lazirkivskij Lubenskij Orzhickij Mirgorodskij Velikobagachanskij Komishnyanskij Mirgorodskij Shishackij Opishnyanskij Dikanskij Kotelevskij Opishnyanskij Piryatinskij Grebinkivskij Drabivskij Zgurivskij Kovalivskij Piryatinskij Yagotinskij Poltavskij Novosanzharskij Nehvoroshanskij Poltavskij Reshetilivskij Horolskij Obolonskij Pokrovsko Bagachanskij Semenivskij i HorolskijPovoyenni roki Pislya vizvolennya teritoriyi Poltavshini vid okupantiv vona i dali zalishalasya v skladi dovoyennih 44 silskih rajoniv 3 lipnya 1947 r Prezidiya Verhovnoyi Radi URSR perejmenuvala Kovalivskij rajon na Shramkivskij 1 bereznya 1952 roku Shishackij rajon na Gogolivskij 6 sichnya 1954 roku do skladu Kiyivskoyi oblasti vidneseno dva rajoni Poltavskoyi oblasti Zgurivskij ta Yagotinskij Vidpovidno do Ukazu Prezidiyi Verhovnoyi Radi SRSR vid 7 sichnya 1954 roku bula utvorena Cherkaska oblast iz chastin Kiyivskoyi Poltavskoyi ta Kirovogradskoyi oblastej Do yiyi skladu uvijshlo 6 rajoniv Poltavskoyi oblasti Gelmyazivskij Drabivskij Zolotoniskij Irkliyivskij Chornobayivskij Shramkivskij4 sichnya 1957 r ukazom Prezidiyi Verhovnoyi Radi URSR likvidovano Petrivsko Romenskij i Pokrovsko Bagachanskij rajoni teritoriya yakih rozpodilena mizh Gadyackim Lohvickim Lubenskim i Horolskim rajonami 28 chervnya 1959 roku likvidovano miskij rajon m Kremenchuka Kryukivskij Rajoni u 1959 U 1959 roci teritoriya Poltavskoyi oblasti stanovila 28 9 tis km tobto 4 8 teritoriyi Ukrayini Do skladu oblasti todi vhodili 34 silski administrativno teritorialni rajoni Velikobagachanskij Velikokrinkivskij Gadyackij Globinskij Gogolivskij Gradizkij Grebinkivskij Dikanskij Zinkivskij Karlivskij Kishenkivskij Kobelyackij Kozelshinskij Komishnyanskij Kotelevskij Kremenchuckij Lazirkivskij Lohvickij Lubenskij Mashivskij Mirgorodskij Nehvoroshanskij Novosanzharskij Obolonskij Opishnyanskij Orzhickij Piryatinskij Poltavskij Reshetilivskij Semenivskij Senchanskij Horolskij Chornuhinskij Chutivskij Pochinayuchi z 1950 go roku vikonavchij komitet Poltavskoyi oblasnoyi radi deputativ trudyashih vinosiv postanovi pro ob yednannya ukrupnennya silrad iz 2 3 utvoryuvali odnu Z yavlyayutsya j novi naseleni punkti 25 grudnya 1961 roku rishennyam vikonkomu Poltavskoyi oblasnoyi radi deputativ trudyashih naselenij punkt budivnictva girnicho zbagachuvalnogo kombinatu Kremenchuckogo rajonu vidneseno do kategoriyi selish miskogo tipu z prisvoyennyam jomu nazvi Komsomolske zaraz m Gorishni Plavni 15 sichnya 1962 roku jogo peredano u pidporyadkuvannya Kremenchuckij miskij radi deputativ trudyashih 8 chervnya 1962 selisha Zhovtneve Nikitovka ta Shevchenkivka Karlivskoyi miskradi yaki faktichno zlilisya z mistom Karlivkoyu vklyucheno v smugu ostannogo Mista ta smt u 1962 Na kinec 1962 roku v oblasti bulo 2 mista oblasnogo pidporyadkuvannya Poltava Kremenchuk 10 mist rajonnogo pidporyadkuvannya Gadyach Grebinka Zinkiv Karlivka Kobelyaki Lohvicya Lubni Mirgorod Piryatin Horol 19 selish miskogo tipu Skorohodove Biliki Velika Bagachka Velika Kohnivka teper chastina Kremenchuka Vlasivka Gradizkij rajon teper Svitlovodskij rajon Globine Gogoleve Gradizk Dikanka Kozelshina Komishnya Komsomolske Kremenchuckij rajon teper m Gorishni Plavni Novi Sanzhari Opishnya Reshetilivka Romodan Semenivka Chervonozavodske ChutoveMista oblasnogo znachennya ta rajoni u 1962 30 grudnya 1962 r ukazom Prezidiyi Verhovnoyi Radi URSR v oblasti provedeno chimalo zmin administrativno teritorialnogo podilu Do kategoriyi mist oblasnogo pidporyadkuvannya bulo vidneseno Poltava Kremenchuk iz selishami miskogo tipu Biliki Vlasivka Komsomolske nini m Gorishni Plavni Grebinka Karlivka Lubni Mirgorod 30 grudnya 1962 r ukrupneno silski rajoni Yih stalo 14 Gadyackij Globinskij Dikanskij Zinkivskij Karlivskij Kobelyackij Kremenchuckij Lohvickij Lubenskij Mirgorodskij Piryatinskij Poltavskij Reshetilivskij Horolskij Takim chinom skasovuvalis 20 rajoniv Velikobagachanskij Velikokrinkivskij Gogolivskij Gradizkij Grebinkivskij Kishenkivskij Kozelshinskij Komishnyanskij Kotelevskij Lazirkivskij Mashivskij Nehvoroshanskij Novosanzharskij Obolonskij Opishnyanskij Orzhickij Semenivskij Senchanskij Chornuhinskij ta Chutivskij Ale take nadmirne ukrupnennya rajoniv ne vipravdalo sebe yak i shtuchne prityagnennya do Kremenchuka viddalenih selish 10 sichnya 1963 roku smt Biliki Kremenchuckoyi miskradi peredano do skladu Kobelyackogo rajonu 1 kvitnya 1963 roku smt Vlasivku peredano do Kirovogradskoyi oblasti Mista oblasnogo znachennya ta rajoni u 1965 4 sichnya 1965 r v oblasti zatverdzheno 19 rajoniv vidnovleno taki rajoni Kotelevskij Novosanzharskij Orzhickij Semenivskij Chutivskij Mistami oblasnogo pidporyadkuvannya zalisheno bulo Poltavu i Kremenchuk iz Komsomolskom Administrativni rajoni u 1966 8 grudnya 1966 r u Poltavskij oblasti vidnovleno she 6 rajoniv Velikobagachanskij Grebinkivskij Kozelshinskij Mashivskij Chornuhinskij Shishackij U 60 ti roki XX st vidbuvalasya nizka zmin shodo peredachi silrad z odnih rajoniv do inshih ukrupnennya silrad utvorennya novih tosho 27 sichnya 1964 r vrahovuyuchi klopotannya zhiteliv sil Veremiyivki Zhovninogo Klishinciv Timchenkiv Globinskogo rajonu Poltavskoyi oblasti yih teritoriyu vklyucheno do skladu Zolotoniskogo rajonu z r do Chornobayivskogo rajonu Cherkaskoyi oblasti 29 grudnya 1965 r Velikokohnivsku selishnu radu peredano u pidporyadkuvannya Kremenchuckomu miskvikonkomu Pri sporudzhenni Kremenchuckoyi GES u zv yazku iz zatoplennyam chashi Kremenchuckogo shtuchnogo morya osnovna masa zhiteliv s Yalinci Gradizkogo rajonu naprikinci 50 h na pochatku 60 h r XX st bula pereselena na teritoriyu Kremenchuckogo rajonu de zbuduvali nove selo pid staroyu nazvoyu 28 zhovtnya 1966 r rishennyam oblvikonkomu centr Puhalshinskoyi silradi Kremenchuckogo rajonu pereneseno v s Yalinci a silradu perejmenovano v Yalincivsku 7 grudnya 1965 Maksimivsku silradu Globinskogo rajonu peredano do skladu Kremenchuckogo rajonu Vidbuvayutsya j podalshi podibni zmini v administrativnomu podili v mezhah silrad perejmenuvannya nizki naselenih punktiv u zv yazku z ukrupnennyam rajoniv Ale masove neserjozne perejmenuvannya bez vrahuvannya istoriyi prizvelo do likvidaciyi soten davnih toponimiv yaki skladalisya istorichno j isnuvali protyagom vikiv Administrativno teritorialnij podil u 1968 Na 1 sichnya 1968 r oblast podilyalasya na 25 rajoniv U yiyi mezhah bulo 12 mist 2 oblasnogo pidporyadkuvannya ta 10 rajonnogo 18 selish miskogo tipu 3 robitnichi selisha 2 224 silski naselenih punkti pidporyadkovani 18 selishnim i 378 silskim radam deputativ trudyashih I v nastupni desyatilittya teritoriya Poltavskoyi oblasti zalishayetsya nezminnoyu 28 8 tis km yak i kilkist silskih rajoniv 25 Kilka mist sho vidigravali vazhlivu rol u zhitti krayu mezhi yakih rozshiryuvalisya a kilkist naselennya zrosla bulo vidneseno do kategoriyi mist oblasnogo pidporyadkuvannya m Lubni Ukazom Prezidiyi Verhovnoyi Radi vid 20 bereznya 1972 r m Mirgorod Ukazom vid 6 grudnya 1976 r smt Gorishni Plavni Ukazom vid 24 kvitnya 1972 roku vidneseno do kategoriyi mist rajonnogo pidporyadkuvannya a Ukazom vid 6 kvitnya 1977 roku do kategoriyi mist oblasnogo pidporyadkuvannya Takim chinom na 1 sichnya 1978 roku na teritoriyi oblasti bulo 5 mist oblasnogo pidporyadkuvannya Poltava Kremenchuk Lubni Mirgorod Gorishni Plavni3 bereznya 1975 r utvoreno Avtozavodskij i Kryukivskij rajoni u m Kremenchuk 16 grudnya 1976 r do kategoriyi mist vidneseno selishe miskogo tipu Globine 28 bereznya 1977 r do kategoriyi mist vidneseno selishe miskogo tipu Chervonozavodske Lohvickogo rajonu Naprikinci 60 h na pochatku 70 h rokiv XX st vzhe vsi sela rajonni centri buli vidneseni do kategoriyi selish miskogo tipu Protyagom nastupnih desyatilit XX st i na pochatku XXI st kilkist silskih rajoniv oblasti zalishayetsya nezminnoyu ale trivaye proces rozukrupnennya silrad Tak yaksho na 1978 rik yih bulo v oblasti 374 to na 1987 rik 380 a na 2002 rik vzhe stalo 467 Vidbuvayutsya zmini v mezhah silrad perejmenuvannya deyakih naselenih punktiv viklyuchennya z oblikovih danih ob yednannya Zmenshennya kilkosti naselenih punktiv ta yih prichini U 30 h rokah XX st pochalosya masove pereselennya trudivnikiv hliborobiv iz kolis zamozhnih hutoriv iz yihnimi vporyadkovanimi sadibami zelenimi sadkami Z 1946 go po 1960 rr zniklo z karti Poltavskoyi oblasti she 637 hutoriv meshkanciv yakih pereselili do blizhnih sil Z 1960 go po 1965 rr znikayut 526 neperspektivnih sil U nastupni 1965 1978 rr znimayut z obliku u zv yazku iz zniknennyam 281 selo a protyagom 1978 2002 rr znikaye she 151 selo Hocha za cej period viniklo 12 novih poselen zokrema 10 sil ta 2 selisha Stanom na 1 sichnya 1995 roku v oblasti narahovuvalosya vsogo 1 897 naselenih punktiv iz nih silskih 1 861 66 poselen na 1000 km Porivnyano z dovoyennim i pislyavoyennim periodami kilkist silskih poselen zmenshilasya za rahunok likvidaciyi hutoriv priyednannya primiskih sil do mist a takozh vtrati lyudnosti bagatma selami Ogoloshennya bagatoh sil neperspektivnimi zakrittya tam shkil medpunktiv klubiv dityachih sadkiv magaziniv zavdalo znachnoyi a chasom i nishivnoyi shkodi bagatom silskim poselennyam Div takozhAdministrativnij podil Ukrayini Regioni Ukrayini ta yih skladPrimitkiVRU Prijnyato Postanovu Pro utvorennya ta likvidaciyu rajoniv 11 kvitnya 2021 u Wayback Machine Administrativno teritorialnij podil Poltavshini 1943 2003 rr Dovidnik z istoriyi administrativno teritorialnogo podilu Chastina II Poltava Poltavskij literator 2002 s 17 Regioni Ukrayini ta yih sklad Pro poperedni pidsumki Vseukrayinskogo perepisu naselennya 2001 roku Poltavska Dumka 2002 14 20 chervnya s 3 Socialno ekonomichne stanovishe oblasti za sichen cherven 2007 roku Zorya Poltavshini 2007 25 lipnya Visti m Kiyiv 1937 23 veresnya Administrativno teritorialnij podil Poltavshini 1648 1941 rr Dovidnik z istoriyi administrativno teritorialnogo podilu Chastina 1 Poltava Departament poligrafiyi PP ENT 2002 s 91 Visti m Kiyiv 1937 23 veresnya Poltavshina Enciklopedichnij dovidnik Za red A V Kudrickogo K Ukrayinska Enciklopediya 1992 1024 s z il s 1 Administrativno teritorialnij podil Poltavshini 1648 1941 rr Dovidnik z istoriyi admnistrativno teritorialnogo podilu Chastina 1 Poltava Departament poligrafiyi PP ENT 2002 s 91 96 Vidomosti Verhovnoyi Radi SRSR 1939 26 49 5 serpnya S 4 Administrativno teritorialnij podil Poltavshini 1648 1941 rr Dovidnik z istoriyi admnistrativno teritorialnogo podilu Chastina 1 Poltava Departament poligrafiyi PP ENT 2002 s 91 92 Visti 1939 24 serpnya Zhuk V N Pustovit P M Nash ridnij kraj Poltavska oblast istoriko statistichnij naris Vipusk 10 Poltava Drukarnya vid va Poltava 1991 s 7 Administrativno teritorialnij podil Poltavshini 1648 1941 rr Dovidnik z istoriyi administrativno teritorialnogo podilu Chastina 1 Poltava Departament poligrafiyi PP ENT 2002 s 92 Poltavska oblast priroda naselennya gospodarstvo Geografichnij ta istoriko ekonomichnij naris Vid 2 e vid pererob i dop Za red K O Maca Poltava Poltavskij literator 1998 s 19 Administrativno teritorialnij podil Poltavshini 1648 1941 rr Dovidnik z istoriyi administrativno teritorialnogo podilu Chastina 1 Poltava Departament poligrafiyi PP ENT 2002 s 92 93 Administrativno teritorialnij podil Poltavshini 1648 1941 rr Dovidnik z istoriyi administrativno teritorialnogo podilu Chastina 1 Poltava Departament poligrafiyi PP ENT 2002 s 93 Administrativno teritorialnij podil Poltavshini 1943 2003 rr Dovidnik z istoriyi admi nistrativno teritorialnogo podilu Chastina II Poltava Poltavskij literator 2002 s 5 6 Zhuk V N Pustovit P M Nash ridnij kraj Poltavska oblast istoriko statistichnij naris Vipusk 10 Poltava Drukarnya vid va Poltava 1991 s 19 Ukaz PVR SRSR Pro utvorennya v skladi Ukrayinskoyi RSR Cherkaskoyi oblasti ros Ukrayinska RSR Administrativno teritorialnij podil na 1 sichnya 1962 roku V Ye Nizhnik vidp red D O Shelyagin uporyadnik K Derzh vid vo polit lit ri URSR 1962 S 411 Administrativno teritorialnij podil Poltavshini 1943 2003 rr Dovidnik z istoriyi administrativno teritorialnogo podilu Chastina II Poltava Poltavskij literator 2002 s 6 Kolomiyec M F Poltavska oblast H Vid vo Harkivskogo ordena Trudovogo Chervonogo Prapora Derzhavnogo universitetu im O M Gorkogo 1959 92 c 5 Administrativno teritorialnij podil Poltavshini 1943 2003 rr Dovidnik z istoriyi administrativno teritorialnogo podilu Chastina II Poltava Poltavskij literator 2002 s 7 Administrativno teritorialnij podil Poltavshini 1943 2003 rr Dovidnik z istoriyi administrativno teritorialnogo podilu Chastina II Poltava Poltavskij literator 2002 s 8 Administrativno teritorialnij podil Poltavshini 1943 2003 rr Dovidnik z istoriyi administrativno teritorialnogo podilu Chastina II Poltava Poltavskij literator 2002 s 8 Ukaz Prezidiyi Verhovnoyi Radi URSR vid 30 grudnya 1962 r Pro ukrupnennya silskih rajoniv Ukrayinskoyi RSR Ukrayinska RSR Administrativno teritorialnij podil Dodatok do dovidnika vidannya 1962 r zmini sho vidbulisya za period z 1 sichnya 1962 roku po 1 sichnya 1964 roku D O Shelyagin uporyadnik K Vid vo polit lit ri Ukrayini 1964 S 49 51 Spisok rajonov uprazdnennyh v svyazi s ukrupneniem selskih i obrazovaniem promyshlennyh rajonov dekabr 1962 fevral 1963 Dop k spravochniku SSSR Administrativno territorialnoe delenie soyuznyh respublik na 1963 g M Izvestiya 1964 S 119 120 ros Ukaz Prezidiyi Verhovnoyi Radi Ukrayinskoyi RSR vid 4 sichnya 1965 r Pro vnesennya zmin v administrativne rajonuvannya Ukrayinskoyi RSR Ukaz Prezidiyi Verhovnoyi Radi Ukrayinskoyi RSR 3n 06 vid 5 lyutogo 1965 r Pro vnesennya zmin do Ukazu Prezidiyi Verhovnoyi Radi Ukrayinskoyi RSR vid 4 sichnya 1965 roku Pro vnesennya zmin v administrativne rajonuvannya Ukrayinskoyi RSR 1 lipnya 2018 u Wayback Machine Administrativno teritorialnij podil Poltavshini 1943 2003 rr Dovidnik z istoriyi administrativno teritorialnogo podilu Chastina II Poltava Poltavskij literator 2002 s 8 12 Zhuk V N Pustovit P M Nash ridnij kraj Poltavska oblast istoriko statistichnij naris Vipusk 10 Poltava Drukarnya vid va Poltava 1991 s 21 Poltavshina Enciklopedichnij dovidnik Za red A V Kudrickogo K Ukrayinska Enciklopediya 1992 s 21 22 Vidomosti Verhovnoyi Radi Ukrayinskoyi PCP 1966 48 s 517 518 Administrativno teritorialnij podil Poltavshini 1943 2003 rr Dovidnik z istoriyi administrativno teritorialnogo podilu Chastina II Poltava Poltavskij literator 2002 s 13 14 Istoriya mist i sil Ukrayinskoyi RSR Poltavska oblast K Golovna red ya URE AN URSR 1967 s 9 Administrativno teritorialnij podil Poltavshini 1943 2003 rr Dovidnik z istoriyi administrativno teritorialnogo podilu Chastina II Poltava Poltavskij literator 2002 s 17 Administrativno teritorialnij podil Poltavshini 1943 2003 rr Dovidnik z istoriyi administrativno teritorialnogo podilu Chastina II Poltava Poltavskij literator 2002 s 23 Administrativno teritorialnij podil Poltavshini 1943 2003 rr Dovidnik z istoriyi administrativno teritorialnogo podilu Chastina II Poltava Poltavskij literator 2002 s 138 153 Administrativno teritorialnij podil Poltavshini 1943 2003 rr Dovidnik z istoriyi administrativno teritorialnogo podilu Chastina II Poltava Poltavskij literator 2002 s 154 166 Administrativno teritorialnij podil Poltavshini 1943 2003 rr Dovidnik z istoriyi administrativno teritorialnogo podilu Chastina II Poltava Poltavskij literator 2002 s 167 174 Administrativno teritorialnij podil Poltavshini 1943 2003 rr Dovidnik z istoriyi administrativno teritorialnogo podilu Chastina II Poltava Poltavskij literator 2002 s 175 179 Poltavska oblast priroda naselennya gospodarstvo Geografichnij ta istoriko ekonomichnij naris Vid 2 e vid pererob i dop Za red K O Maca Poltava Poltavskij literator 1998 s 97PosilannyaPoltavska oblast 1 bereznya 2019 u Wayback Machine Oblikova kartka na oficijnomu vebsajti Verhovnoyi Radi Ukrayini Administrativno teritorialnij ustrij Poltavskoyi oblasti 1 bereznya 2019 u Wayback Machine na sajti Verhovnoyi Radi ros Rishennya Verhovnoyi Radi Ukrayini pro zminu administrativnogo teritorialnogo ustroyu Ukrayini 5 serpnya 2020 u Wayback Machine LiteraturaDovidnik administrativno teritorialnogo podilu Poltavskoyi oblasti na 1 bereznya 1960 roku Vikon kom Poltav obl Radi deputativ trudyashih Poltava Obl vid 1960 121 s Dovidnik administrativno teritorialnogo podilu Poltavskoyi oblasti na 1 zhovtnya 1965 roku Vikon kom Poltav obl Radi deputativ trudyashih Vid 2 e Poltava 1965 146 s Dovidnik administrativno teritorialnogo podilu Poltavskoyi oblasti na 1 sichnya 1968 roku Vikon komitet Poltav obl Radi deputativ trudyashih Org instruktorskij viddil Vid 3 ye Poltava 1968 239 s Poltavska oblast Adm teritor podil na 1 sichnya 1978 roku URSR Polt obl Rada nar deputativ Vikonavchij kom 4 e vid H Prapor 1978 231 s Administrativno teritorialnij podil Poltavshini 1648 1941 rr Dovidnik z istoriyi administrativno teritorialnogo podilu Uporyadniki Zhuk V N Suhovska Z M Poltava PP ENT 2002 205 s Administrativno teritorialnij podil Poltavshini 1943 2002 rr Dovidnik z istoriyi administrativno teritorialnogo podilu Chastina 2 Uporyadniki Zhuk V N Suhovska Z M Korotenko V V Pustovit T P Yanenko Z P Poltava Poltavskij literator 2002 378 s Administrativno teritorialnij podil Poltavshini 1648 2012 rr dovidnik z istoriyi admin teritor podilu Poltav oblrada Derzh arhiv Poltav obl uporyad Vasilyeva Yu O Zhuk V N ta in redkol Bilous G P ta in 2 vid Poltava ASMI 2012 400 s ISBN 978 966 182 203 9 Teritorialna reforma vchora sogodni zavtra Inst t gromadyan susp va Za red A Tkachuka K IKC Lesta 2007 116 s ISBN 978 966 8312 35 9 Administrativno teritorialnij ustrij Ukrayini A I Zhezhera avt uporyad K Derzh pidpr Derzhavnij kartografo geodezichnij fond Ukrayini DP Ukrkartgeofond 2005 S 431 466 Dovidnik na geoportali Administrativno teritorialnij ustrij Ukrayini Ukrayina Administrativno teritorialnij ustrij stanom na 1 sichnya 2012 r Verhovna Rada Ukrayini za zag red V O Zajchuka vidp red G P Skopnenko uporyad V I Gapotchenko K Parlamentske vidavnictvo 2012 S 261 280 2000 prim ISBN 978 966 611 865 6

Дата публікації:
Топ