Гоголеве — селище Миргородського району Полтавської області України. Населення становить 2539 осіб. Центр Гоголівської селищної громади.
селище Гоголеве | |||||
---|---|---|---|---|---|
| |||||
Країна | Україна | ||||
Область | Полтавська область | ||||
Район | Миргородський район | ||||
Громада | Гоголівська селищна громада | ||||
Основні дані | |||||
Засновано | 1902 | ||||
Статус | із 2024 року | ||||
Площа | 2.27 км² | ||||
Населення | ▼ 2539 (01.01.2018) | ||||
Густота | 1181,7 осіб/км²; | ||||
Поштовий індекс | 38311 | ||||
Телефонний код | +380 5345 | ||||
Географічні координати | 49°55′01″ пн. ш. 33°49′28″ сх. д. / 49.91694° пн. ш. 33.82444° сх. д.Координати: 49°55′01″ пн. ш. 33°49′28″ сх. д. / 49.91694° пн. ш. 33.82444° сх. д. | ||||
Відстань | |||||
Найближча залізнична станція: | Гоголеве | ||||
До райцентру: | |||||
- автошляхами: | 18 км | ||||
Селищна влада | |||||
Адреса | 38310, смт. Гоголеве, вул. Горєва, 19 | ||||
Карта | |||||
Гоголеве | |||||
Гоголеве | |||||
Гоголеве у Вікісховищі |
Географічне розташування
Селище міського типу Гоголеве знаходиться за 6 км від правого берега річки Псел, за 7 км від села Устивиця та за 18 км від селища Велика Багачка. В селищі знаходиться залізнична станція з однойменною назвою Гоголеве. За селищем знаходяться ставки Мошурене та Гирчине.
Історія
Населений пункт виник в кінці XIX століття як поселення при будівництві залізниці. Територіально він належав до Устивицької волості Миргородського повіту.
У кінці ХІХ ст. (1900 рік) під час будівництва залізниці Полтава — Ромодан — Київ, за 18 км на південь від містечка Великі Сорочинці та за 18 км на північ від містечка Велика Багачка була відкрита станція Нероновичанська. У 1902 році при відзначенні 50-річчя з дня смерті земляка Миколи Васильовича Гоголя, за пропозицією громадськості залізнична станція набула назву «Гоголеве». Назва поширилася й на село, яке почало виростати на північ від станції.
Раніше на території Гоголеве були хутори Гончарі, Марченки, Гирчин, що виникли у кінці XVIII ст. як козацькі поселення. Вони складали Третю Козацьку громаду, що входила до складу Устивицької волості Миргородського повіту.
На межі ХІХ — ХХ ст. в Гоголевому налічувалося 44 двори, 360 жителів. У 1910 році — 72 двори, 555 жителів. Більшість угідь належала поміщику А. Гудовичу, який жив у Великих Сорочинцях.
У 1912 році в селі було відкрито земську школу. До 1917 року в селі науково-дослідницьких установ не було. Населення з вищою освітою до революції не було, з середньою освітою - 2 чоловіки (учителі). В земській школі (початковій) навчалося 30 учнів. Діти, які бажали продовжити навчання, були змушені ходити за 3 кілометри в село Полив'яне обо за п'ять кілометрів у село Устивиця.
Радянську окупація розпочалась в січні 1918 року.
У 1923 році Гоголеве відійшло до складу Устивицького, а в 1925 — до складу Великобагачанського району. З цього ж року село стає центром сільської ради.
На початку 1920-х років у Гоголевому були створені партійні та комсомольські осередки. Перший комнезам був організований у серпні 1920 року.
У 1926 році село мало 49 господарств, 177 жителів.
У 1929 році в Гоголевому виникла артіль «Нове життя», згодом перетворена на колгосп ім. В. І. Леніна. На початок заснування колгоспу село нараховувало 150 дворів.
У 1929-1930 роках створено заготзерно, плодоовоч, бурякопункт, проведено частково електрифікацію та радіофікацію.
У 1932–1933 роках внаслідок Голодомору, проведеного радянським урядом, у селищі загинув 31 мешканець, у тому числі встановлено імена 9 загиблих.
У приміщенні земської школи в 1938 році було відкрито семирічну школу.
16 вересня 1941 року село тимчасово окупували німецькі війська. На фронт було мобілізовано 180 чоловік, з них 49 загинуло. В районі села діяв партизанський загін. Жителі населеного пункту Гоголеве Говтвяниця І. П., Бобир Д. Д., Даценко М. Г. мали зв'язки з партизанами, які знаходилися в Шишацьких лісах, за що Говтвяниця та Бобир були розстріляні фашистами і похоронені в с. Гоголеве.
Визволене село було 18 (19) вересня 1943 року. Боїв у Гоголевому не було, бо нацисти, тікаючи з Миргорода, пішли на Полтаву через Велику Багачку — Решетилівку і Великі Сорочинці — Шишаки.
Під час громадянської та Німецько-радянської воєн залізнична станція Гоголеве майже повністю знищувалася, але потім відновлювалася.
Відступаючи, німці спалили амбари з хлібом, заготзерно, сінний пункт, плодоовоч, двоповерховий залізничний житловий будинок, сільську школу, 50 хат колгоспників, зірвали водонапірну башту станції Гоголеве. Зруйнували колгоспну пасіку, птахоферму, свиноферму.
До 1943 року в Гоголевому існувала чотирирічна школа, а з 1943 року було відкрито семирічку.
Після війни колгосп відновив свою діяльність. У 1957 році колгосп ім. Леніна був перетворений на відділок племрадгоспу імені Будьонного С. М.
У 1951 році на території селища знайдено поклади нафти і природного газу. Було створено нафтопромислове управління «Радченкове», яке постачало газ у Полтаву і Миргород. У нафтовій та газовій промисловості працювало понад 500 чол. робітників і 60 чол. інженерно-технічного персоналу. Нафтопромислове управління подавало велику шефську допомогу в обладнанні тваринницьких ферм, зрошувальної системи та будівництву сховищ для мінеральних добрив у колгоспах ім. Калініна (с. Устивиця) та ім. Енгельса (с. Матяшівка). Була відкрита восьмирічна школа, яка була розміщена в приміщенні контори колишнього хлібоприймального підприємства. Директорами школи були: Поташний, Марченко Василь Григорович, Величко Іван Мусійович, який очолив педколектив з восьми осіб, вимагаючи від них залізної дисципліни.
У 1952 році до 100-річчя з дня смерті в селі було встановлено пам'ятник М. В. Гоголю.
У 1953 році розпочалась експлуатація Радченкового нафтового місцеродовища. Освоєння промислу викликало швидкий розвиток селища, і у 1957 році селу Гоголеве було присвоєно статус селища міського типу. Через збільшення кількості учнів навчання проводилося у приміщенні колишньої контори нафтопромислового управління "Радченкове". Директором був знавець історії, математики, англійської мови Михайлик Яків Федорович.
У 1954 році було відкрито середню школу.
У 1957 році в селищі було встановлено пам'ятник партизанам, які загинули 1943 року, та воїнам-односельцям, полеглим на фронтах Німецько-радянської війни.
У 1958 році учні сіли за парти нової школи, збудованої нафтовиками. На території школи раніше знаходилась автоколона. Після забудови центру селища автоколона була перенесена на околицю. Із землі були вийняті цистерни з паливом. Навколо нової школи залишилися великі ями. Вчителі і діти власноруч обладнували територію школи. Приміщення школи містило великі просторі класи, спортивний зал, учительську, кабінет директора, бібліотеку та інше. На той час у школі навчалося більше 600 учнів. У школі існувала кабінетна система. У приміщенні майстерні існував інтернат для дівчаток, які навчалися з інших сіл, а також клас для початківців. Згодом був побудований автоклас, теплиця, їдальня, обладнаний шкільний стадіон, для уроків з військової дисципліни був побудований сучасний тір.
У 1959 році чисельність населення становила 2203 людини.
У 1966 році в Гоголевому діяли цегельний завод, механічна майстерня; на місцевому паливі працювала електростанція потужністю 450 кВт. У селищі було побудовано 350 житлових будинків. У селищі було третє відділення племзаводу «Перемога», радгосп спеціалізувався на вирощуванні свиней. Займалися також рослинництвом.
У 1966 році в селищі була середня і вечірня школи, 5 бібліотек, клуб на 250 місць. Населення становило 2500 чол. Селищній раді були підпорядковані населені пункти Гирчин і Гончарі (нині не існують).
У 1974 році тут діяв цегельний завод.
У 1978 році чисельність населення становила 2,6 тис. осіб, тут діяли підприємства з видобутку нафти (цехи управління "Полтаванафтогаз"), відділення тваринницького радгоспу "Перемога" по вирощуванню племінного молодняку великої рогатої худоби, дві загальноосвітні школи, лікарня, Будинок культури і три бібліотеки.
У 1979 році в селищі було встановлено пам'ятник В. І. Леніну.
У 1987 році Полтавське НГВУ побудувало чудове приміщення дитсадка "Веселка" на 200 місць. Старий дитсадок передали школі. Там почали навчатися діти початкових класів. На території школи було відкрито Музей Німецько-радянської війни, Музей народознавства.
У 1989 році чисельність населення становила 2844 людини, у 1990 році — 2879 осіб.
В кінці ХХ ст. в селищі діяло 47 підприємств і організацій нафтової промисловості, серед яких провідними були Гоголівське управління технологічного транспорту, Центральна база виробничого обслуговування, дільниця Полтавської бази виробничого обслуговування і комплектації обладнання. Функціонували відділення зв'язку та Ощадбанку, АТС, середня школа, лікарня, дитячий садок, Будинок культури на 450 місць, дві бібліотеки (25 тис. одиниць літератури).
Селище було електрифіковане, радіофіковане та газифіковане.
За результатами Всеукраїнського перепису населення 2001 року чисельність населення становила 2686 осіб.
2001 року селище широко відзначало 50-річчя заснування нафтового родовища і управління «Радченкове». До цього свята за кошти і за допомогою було відремонтовано центральну дорогу селища, впродовж якої збудовано кілька стоянок для машин, відремонтовано фасад будинку культури та площу біля нього, а також адміністративний будинок НГВУ «Полтаванафтогаз». На ньому було встановлено пам'ятну дошку на честь , який тут працював і зробив багато корисних справ для селища та його мешканців. На його честь також було перейменовано головну вулицю селища.
Восени 2006 року біля будівлі школи був побудований сучасний стадіон.
Чималою подією в житті селища було також освячення і закладання капсули в підвалини храму апостолів Петра і Павла, який розпочали будувати також за сприяння і на кошти НГВУ «Полтаванафтогаз» та ВАТ «Укрнафта». Відкриття храму відбулося 14 грудня 2007 року.
Станом на 1 січня 2011 року чисельність населення становила 2615 чоловік, на 1 січня 2012 року - 2611 осіб, на 1 січня 2013 року - 2609 осіб.
Символіка
Затверджена рішенням виконавчого комітету Гоголівської селищної ради № 127 від 24.11.2008 року.
Герб
Щит, поділений на два поля, які своїми кольорами повторюють кольори прапора селища. На верхній блакитній частині герба зображений тепловоз, адже селище розпочало свій відлік від прокладення залізниці та відкриття залізничної станції. На нижній чорній частині герба зображені три нафтові вишки, що символізують переваги краю щодо нафти та природного газу.
Символ фортеці у верхній частині герба символізує непорушність, міцність та захист краю. Тепловоз символізує станцію Гоголеве Південної залізниці України та частину населення, що обслуговує її та залізничні колії, а також доступність місцевим жителям громади діставатися в любі куточки нашої країни. Три нафтогазові вишки символізують швидку розбудову та розквіт селища з відкриттям покладів нафти та попутного природного газу, завдяки яким селище утворилося та стрімко зросло населенням.
Прапор
Прямокутне полотнище, розділене вздовж навпіл. Верхня частина — блакитна, символізує небо. Нижня частина — чорна, що символізує нафту та чорнозем. В центрі прапора — сонце, на тлі якого зображені три нафтові вишки і крапля нафти. Небо — символ чистоти, миру, спокою та високої духовності. Нафта та чорнозем — це багатство даного краю. Сонце — символізує Східний нафтогазоносний регіон України, до якого належить місцеве Радченківське нафтогазове родовище. Три нафтові вишки — це перші нафтові вишки, побудовані навколо Гоголевого. Крапля нафти — символ «чорного золота», що видобувається в регіоні.
Економіка
- Гоголівський цех технологічного транспорту
- Підприємства нафтовидобутку
- Центральна База Виробничого Обслуговування (ЦБВО)
- ТОВ «Гоголеве-Агро»
- Гоголівська дільниця ПрАТ «Полтавське ХПП»
Політика
Парламентські вибори, 2019
На позачергових парламентських виборах 2019 року у селищі функціонувала окрема виборча дільниця № 530010, розташована у приміщенні будинку культури.
- Результати
- зареєстровано 1875 виборців, явка 53,55%, найбільше голосів віддано за «Слугу народу» — 60,44%, за Всеукраїнське об'єднання «Батьківщина» — 8,03%, за «Опозиційну платформу — За життя» — 6,63%. В (одномандатному окрузі) найбільше голосів отримала Анастасія Ляшенко (Слуга народу) — 39,21%, за Костянтина Іщейкіна (самовисування) — 21,28%, за Олексія Баганця (Всеукраїнське об'єднання «Батьківщина») — 9,83%.
Освіта
Перший дитячий садок було відкрито 1957 року. Він був розміщений у тимчасовому непристосованому приміщенні (житловий фінський будинок). Дитячий садок був одногруповим на 25 дітей. У 1959 році був побудований новий двогруповий дитячий садок Радченківським газопромислом. У 1963 році було здане в експлуатацію додаткове приміщення, у якому розмістилося 2 ясельні групи. У 1971 році відкрито в дитсадку ще 2 ясельні групи, а потім було відкрито 6 груп, і згодом дитячий садок став 9-груповим. В 1987 році був введений в експлуатацію новий дитячий садок, у якому і зараз знаходиться дошкільний заклад. Його побудувало підприємство НГВУ «Полтаванафтогаз». З 1 січня 2004 року дитячий ясла-садок «Веселка» перейшов у комунальну власність Гоголівської селищної ради.
Об'єкти соціальної сфери
- Гоголівська загальноосвітня школа І-III ступенів
- Будинок культури на 450 місць
- Бібліотека
- Лікарня
- Соціально-реабілітаційний центр
- Спортивний майданчик зі штучним покриттям
- Стадіон
- Дитячий садок «Веселка»
Пам'ятки історії
- пам'ятник-бюст на честь українського письменника Миколи Гоголя
- пам'ятник-бюст на честь першого Президента України Михайла Грушевського
- пам'ятник-бюст В. І. Леніну
- пам'ятник невідомим загиблим на війні
- на місцевих кладовищах в 2003 році споруджено пам'ятні знаки у вигляді хрестів жертвам Голодомору 1932-1933 років
- меморіальна дошка працівнику нафтогазової промисловості
- залізничний вокзал (відремонтований 2008 року)
Відомі люди
В селищі народився Шапран Павло Романович (1914-1984) — депутат Верховної Ради УРСР.
В селищі працював (1934-2001) — гірничий інженер, фахівець нафтогазової промисловості, управлінець.
Див. також
Примітки
- Статистичний збірник «Чисельність наявного населення України» на 1 січня 2018 року (PDF)
- Національна книга пам'яті жертв Голодомору 1932—1933 років в Україні. Полтавська область/ Упорядн. О. А. Білоусько, Ю. М. Варченко, В. О. Мокляк, Т. П. Пустовіт — Полтава: Оріяна, 2008.— С. 25
- . Архів оригіналу за 14 лютого 2022.
- . Архів оригіналу за 23 березня 2022.
- Гоголево
Джерела
- Гоголеве // За ред. А. В. Кудрицького. Полтавщина : Енцикл. довід.. — К. : УЕ, 1992. — С. 1024. — . — с. 184-185
- Історія міст і сіл Української РСР. Полтавська область. — К.: Головна редакція УРЕ АН УРСР, 1967. — с. 142
- https://gogoleveschool.wixsite.com/gogschool [ 1 червня 2019 у Wayback Machine.] Сайт Гоголівської загальноосвітньої школи І-III ступенів
Посилання
- Погода в смт Гоголеве [ 5 березня 2016 у Wayback Machine.]
- Облікова картка[недоступне посилання з квітня 2019]
- Гоголеве: довідник підприємств [ 4 березня 2016 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Gogoleve selishe Mirgorodskogo rajonu Poltavskoyi oblasti Ukrayini Naselennya stanovit 2539 osib Centr Gogolivskoyi selishnoyi gromadi selishe GogoleveGerb PraporKrayina UkrayinaOblast Poltavska oblastRajon Mirgorodskij rajonGromada Gogolivska selishna gromadaOsnovni daniZasnovano 1902Status iz 2024 rokuPlosha 2 27 km Naselennya 2539 01 01 2018 Gustota 1181 7 osib km Poshtovij indeks 38311Telefonnij kod 380 5345Geografichni koordinati 49 55 01 pn sh 33 49 28 sh d 49 91694 pn sh 33 82444 sh d 49 91694 33 82444 Koordinati 49 55 01 pn sh 33 49 28 sh d 49 91694 pn sh 33 82444 sh d 49 91694 33 82444VidstanNajblizhcha zaliznichna stanciya GogoleveDo rajcentru avtoshlyahami 18 kmSelishna vladaAdresa 38310 smt Gogoleve vul Goryeva 19KartaGogoleveGogoleveGogoleve u VikishovishiU Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Gogoleve Geografichne roztashuvannyaSelishe miskogo tipu Gogoleve znahoditsya za 6 km vid pravogo berega richki Psel za 7 km vid sela Ustivicya ta za 18 km vid selisha Velika Bagachka V selishi znahoditsya zaliznichna stanciya z odnojmennoyu nazvoyu Gogoleve Za selishem znahodyatsya stavki Moshurene ta Girchine IstoriyaNaselenij punkt vinik v kinci XIX stolittya yak poselennya pri budivnictvi zaliznici Teritorialno vin nalezhav do Ustivickoyi volosti Mirgorodskogo povitu U kinci HIH st 1900 rik pid chas budivnictva zaliznici Poltava Romodan Kiyiv za 18 km na pivden vid mistechka Veliki Sorochinci ta za 18 km na pivnich vid mistechka Velika Bagachka bula vidkrita stanciya Neronovichanska U 1902 roci pri vidznachenni 50 richchya z dnya smerti zemlyaka Mikoli Vasilovicha Gogolya za propoziciyeyu gromadskosti zaliznichna stanciya nabula nazvu Gogoleve Nazva poshirilasya j na selo yake pochalo virostati na pivnich vid stanciyi Ranishe na teritoriyi Gogoleve buli hutori Gonchari Marchenki Girchin sho vinikli u kinci XVIII st yak kozacki poselennya Voni skladali Tretyu Kozacku gromadu sho vhodila do skladu Ustivickoyi volosti Mirgorodskogo povitu Na mezhi HIH HH st v Gogolevomu nalichuvalosya 44 dvori 360 zhiteliv U 1910 roci 72 dvori 555 zhiteliv Bilshist ugid nalezhala pomishiku A Gudovichu yakij zhiv u Velikih Sorochincyah U 1912 roci v seli bulo vidkrito zemsku shkolu Do 1917 roku v seli naukovo doslidnickih ustanov ne bulo Naselennya z vishoyu osvitoyu do revolyuciyi ne bulo z serednoyu osvitoyu 2 choloviki uchiteli V zemskij shkoli pochatkovij navchalosya 30 uchniv Diti yaki bazhali prodovzhiti navchannya buli zmusheni hoditi za 3 kilometri v selo Poliv yane obo za p yat kilometriv u selo Ustivicya Radyansku okupaciya rozpochalas v sichni 1918 roku U 1923 roci Gogoleve vidijshlo do skladu Ustivickogo a v 1925 do skladu Velikobagachanskogo rajonu Z cogo zh roku selo staye centrom silskoyi radi Vokzal stanciyi Gogoleve Pivdennoyi zaliznici Na pochatku 1920 h rokiv u Gogolevomu buli stvoreni partijni ta komsomolski oseredki Pershij komnezam buv organizovanij u serpni 1920 roku U 1926 roci selo malo 49 gospodarstv 177 zhiteliv U 1929 roci v Gogolevomu vinikla artil Nove zhittya zgodom peretvorena na kolgosp im V I Lenina Na pochatok zasnuvannya kolgospu selo narahovuvalo 150 dvoriv U 1929 1930 rokah stvoreno zagotzerno plodoovoch buryakopunkt provedeno chastkovo elektrifikaciyu ta radiofikaciyu U 1932 1933 rokah vnaslidok Golodomoru provedenogo radyanskim uryadom u selishi zaginuv 31 meshkanec u tomu chisli vstanovleno imena 9 zagiblih U primishenni zemskoyi shkoli v 1938 roci bulo vidkrito semirichnu shkolu 16 veresnya 1941 roku selo timchasovo okupuvali nimecki vijska Na front bulo mobilizovano 180 cholovik z nih 49 zaginulo V rajoni sela diyav partizanskij zagin Zhiteli naselenogo punktu Gogoleve Govtvyanicya I P Bobir D D Dacenko M G mali zv yazki z partizanami yaki znahodilisya v Shishackih lisah za sho Govtvyanicya ta Bobir buli rozstrilyani fashistami i pohoroneni v s Gogoleve Vizvolene selo bulo 18 19 veresnya 1943 roku Boyiv u Gogolevomu ne bulo bo nacisti tikayuchi z Mirgoroda pishli na Poltavu cherez Veliku Bagachku Reshetilivku i Veliki Sorochinci Shishaki Pid chas gromadyanskoyi ta Nimecko radyanskoyi voyen zaliznichna stanciya Gogoleve majzhe povnistyu znishuvalasya ale potim vidnovlyuvalasya Vidstupayuchi nimci spalili ambari z hlibom zagotzerno sinnij punkt plodoovoch dvopoverhovij zaliznichnij zhitlovij budinok silsku shkolu 50 hat kolgospnikiv zirvali vodonapirnu bashtu stanciyi Gogoleve Zrujnuvali kolgospnu pasiku ptahofermu svinofermu Do 1943 roku v Gogolevomu isnuvala chotiririchna shkola a z 1943 roku bulo vidkrito semirichku Pislya vijni kolgosp vidnoviv svoyu diyalnist U 1957 roci kolgosp im Lenina buv peretvorenij na viddilok plemradgospu imeni Budonnogo S M U 1951 roci na teritoriyi selisha znajdeno pokladi nafti i prirodnogo gazu Bulo stvoreno naftopromislove upravlinnya Radchenkove yake postachalo gaz u Poltavu i Mirgorod U naftovij ta gazovij promislovosti pracyuvalo ponad 500 chol robitnikiv i 60 chol inzhenerno tehnichnogo personalu Naftopromislove upravlinnya podavalo veliku shefsku dopomogu v obladnanni tvarinnickih ferm zroshuvalnoyi sistemi ta budivnictvu shovish dlya mineralnih dobriv u kolgospah im Kalinina s Ustivicya ta im Engelsa s Matyashivka Bula vidkrita vosmirichna shkola yaka bula rozmishena v primishenni kontori kolishnogo hliboprijmalnogo pidpriyemstva Direktorami shkoli buli Potashnij Marchenko Vasil Grigorovich Velichko Ivan Musijovich yakij ocholiv pedkolektiv z vosmi osib vimagayuchi vid nih zaliznoyi disciplini Pam yatnik byust M V Gogolyu U 1952 roci do 100 richchya z dnya smerti v seli bulo vstanovleno pam yatnik M V Gogolyu U 1953 roci rozpochalas ekspluataciya Radchenkovogo naftovogo miscerodovisha Osvoyennya promislu viklikalo shvidkij rozvitok selisha i u 1957 roci selu Gogoleve bulo prisvoyeno status selisha miskogo tipu Cherez zbilshennya kilkosti uchniv navchannya provodilosya u primishenni kolishnoyi kontori naftopromislovogo upravlinnya Radchenkove Direktorom buv znavec istoriyi matematiki anglijskoyi movi Mihajlik Yakiv Fedorovich Pam yatnik byust M S Grushevskomu U 1954 roci bulo vidkrito serednyu shkolu Pam yatnik nevidomim zagiblim na vijni U 1957 roci v selishi bulo vstanovleno pam yatnik partizanam yaki zaginuli 1943 roku ta voyinam odnoselcyam poleglim na frontah Nimecko radyanskoyi vijni U 1958 roci uchni sili za parti novoyi shkoli zbudovanoyi naftovikami Na teritoriyi shkoli ranishe znahodilas avtokolona Pislya zabudovi centru selisha avtokolona bula perenesena na okolicyu Iz zemli buli vijnyati cisterni z palivom Navkolo novoyi shkoli zalishilisya veliki yami Vchiteli i diti vlasnoruch obladnuvali teritoriyu shkoli Primishennya shkoli mistilo veliki prostori klasi sportivnij zal uchitelsku kabinet direktora biblioteku ta inshe Na toj chas u shkoli navchalosya bilshe 600 uchniv U shkoli isnuvala kabinetna sistema U primishenni majsterni isnuvav internat dlya divchatok yaki navchalisya z inshih sil a takozh klas dlya pochatkivciv Zgodom buv pobudovanij avtoklas teplicya yidalnya obladnanij shkilnij stadion dlya urokiv z vijskovoyi disciplini buv pobudovanij suchasnij tir U 1959 roci chiselnist naselennya stanovila 2203 lyudini U 1966 roci v Gogolevomu diyali cegelnij zavod mehanichna majsternya na miscevomu palivi pracyuvala elektrostanciya potuzhnistyu 450 kVt U selishi bulo pobudovano 350 zhitlovih budinkiv U selishi bulo tretye viddilennya plemzavodu Peremoga radgosp specializuvavsya na viroshuvanni svinej Zajmalisya takozh roslinnictvom U 1966 roci v selishi bula serednya i vechirnya shkoli 5 bibliotek klub na 250 misc Naselennya stanovilo 2500 chol Selishnij radi buli pidporyadkovani naseleni punkti Girchin i Gonchari nini ne isnuyut U 1974 roci tut diyav cegelnij zavod U 1978 roci chiselnist naselennya stanovila 2 6 tis osib tut diyali pidpriyemstva z vidobutku nafti cehi upravlinnya Poltavanaftogaz viddilennya tvarinnickogo radgospu Peremoga po viroshuvannyu pleminnogo molodnyaku velikoyi rogatoyi hudobi dvi zagalnoosvitni shkoli likarnya Budinok kulturi i tri biblioteki U 1979 roci v selishi bulo vstanovleno pam yatnik V I Leninu U 1987 roci Poltavske NGVU pobuduvalo chudove primishennya ditsadka Veselka na 200 misc Starij ditsadok peredali shkoli Tam pochali navchatisya diti pochatkovih klasiv Na teritoriyi shkoli bulo vidkrito Muzej Nimecko radyanskoyi vijni Muzej narodoznavstva U 1989 roci chiselnist naselennya stanovila 2844 lyudini u 1990 roci 2879 osib V kinci HH st v selishi diyalo 47 pidpriyemstv i organizacij naftovoyi promislovosti sered yakih providnimi buli Gogolivske upravlinnya tehnologichnogo transportu Centralna baza virobnichogo obslugovuvannya dilnicya Poltavskoyi bazi virobnichogo obslugovuvannya i komplektaciyi obladnannya Funkcionuvali viddilennya zv yazku ta Oshadbanku ATS serednya shkola likarnya dityachij sadok Budinok kulturi na 450 misc dvi biblioteki 25 tis odinic literaturi Selishe bulo elektrifikovane radiofikovane ta gazifikovane Za rezultatami Vseukrayinskogo perepisu naselennya 2001 roku chiselnist naselennya stanovila 2686 osib 2001 roku selishe shiroko vidznachalo 50 richchya zasnuvannya naftovogo rodovisha i upravlinnya Radchenkove Do cogo svyata za koshti i za dopomogoyu bulo vidremontovano centralnu dorogu selisha vprodovzh yakoyi zbudovano kilka stoyanok dlya mashin vidremontovano fasad budinku kulturi ta ploshu bilya nogo a takozh administrativnij budinok NGVU Poltavanaftogaz Na nomu bulo vstanovleno pam yatnu doshku na chest yakij tut pracyuvav i zrobiv bagato korisnih sprav dlya selisha ta jogo meshkanciv Na jogo chest takozh bulo perejmenovano golovnu vulicyu selisha Voseni 2006 roku bilya budivli shkoli buv pobudovanij suchasnij stadion Chimaloyu podiyeyu v zhitti selisha bulo takozh osvyachennya i zakladannya kapsuli v pidvalini hramu apostoliv Petra i Pavla yakij rozpochali buduvati takozh za spriyannya i na koshti NGVU Poltavanaftogaz ta VAT Ukrnafta Vidkrittya hramu vidbulosya 14 grudnya 2007 roku Stanom na 1 sichnya 2011 roku chiselnist naselennya stanovila 2615 cholovik na 1 sichnya 2012 roku 2611 osib na 1 sichnya 2013 roku 2609 osib SimvolikaZatverdzhena rishennyam vikonavchogo komitetu Gogolivskoyi selishnoyi radi 127 vid 24 11 2008 roku Gerb Shit podilenij na dva polya yaki svoyimi kolorami povtoryuyut kolori prapora selisha Na verhnij blakitnij chastini gerba zobrazhenij teplovoz adzhe selishe rozpochalo svij vidlik vid prokladennya zaliznici ta vidkrittya zaliznichnoyi stanciyi Na nizhnij chornij chastini gerba zobrazheni tri naftovi vishki sho simvolizuyut perevagi krayu shodo nafti ta prirodnogo gazu Simvol forteci u verhnij chastini gerba simvolizuye neporushnist micnist ta zahist krayu Teplovoz simvolizuye stanciyu Gogoleve Pivdennoyi zaliznici Ukrayini ta chastinu naselennya sho obslugovuye yiyi ta zaliznichni koliyi a takozh dostupnist miscevim zhitelyam gromadi distavatisya v lyubi kutochki nashoyi krayini Tri naftogazovi vishki simvolizuyut shvidku rozbudovu ta rozkvit selisha z vidkrittyam pokladiv nafti ta poputnogo prirodnogo gazu zavdyaki yakim selishe utvorilosya ta strimko zroslo naselennyam Prapor Pryamokutne polotnishe rozdilene vzdovzh navpil Verhnya chastina blakitna simvolizuye nebo Nizhnya chastina chorna sho simvolizuye naftu ta chornozem V centri prapora sonce na tli yakogo zobrazheni tri naftovi vishki i kraplya nafti Nebo simvol chistoti miru spokoyu ta visokoyi duhovnosti Nafta ta chornozem ce bagatstvo danogo krayu Sonce simvolizuye Shidnij naftogazonosnij region Ukrayini do yakogo nalezhit misceve Radchenkivske naftogazove rodovishe Tri naftovi vishki ce pershi naftovi vishki pobudovani navkolo Gogolevogo Kraplya nafti simvol chornogo zolota sho vidobuvayetsya v regioni EkonomikaGogolivskij ceh tehnologichnogo transportu Pidpriyemstva naftovidobutku Centralna Baza Virobnichogo Obslugovuvannya CBVO TOV Gogoleve Agro Gogolivska dilnicya PrAT Poltavske HPP PolitikaParlamentski vibori 2019 Na pozachergovih parlamentskih viborah 2019 roku u selishi funkcionuvala okrema viborcha dilnicya 530010 roztashovana u primishenni budinku kulturi Rezultatizareyestrovano 1875 viborciv yavka 53 55 najbilshe golosiv viddano za Slugu narodu 60 44 za Vseukrayinske ob yednannya Batkivshina 8 03 za Opozicijnu platformu Za zhittya 6 63 V odnomandatnomu okruzi najbilshe golosiv otrimala Anastasiya Lyashenko Sluga narodu 39 21 za Kostyantina Ishejkina samovisuvannya 21 28 za Oleksiya Bagancya Vseukrayinske ob yednannya Batkivshina 9 83 OsvitaPershij dityachij sadok bulo vidkrito 1957 roku Vin buv rozmishenij u timchasovomu nepristosovanomu primishenni zhitlovij finskij budinok Dityachij sadok buv odnogrupovim na 25 ditej U 1959 roci buv pobudovanij novij dvogrupovij dityachij sadok Radchenkivskim gazopromislom U 1963 roci bulo zdane v ekspluataciyu dodatkove primishennya u yakomu rozmistilosya 2 yaselni grupi U 1971 roci vidkrito v ditsadku she 2 yaselni grupi a potim bulo vidkrito 6 grup i zgodom dityachij sadok stav 9 grupovim V 1987 roci buv vvedenij v ekspluataciyu novij dityachij sadok u yakomu i zaraz znahoditsya doshkilnij zaklad Jogo pobuduvalo pidpriyemstvo NGVU Poltavanaftogaz Z 1 sichnya 2004 roku dityachij yasla sadok Veselka perejshov u komunalnu vlasnist Gogolivskoyi selishnoyi radi Ob yekti socialnoyi sferiGogolivska zagalnoosvitnya shkola I III stupeniv Budinok kulturi na 450 misc Biblioteka Likarnya Socialno reabilitacijnij centr Sportivnij majdanchik zi shtuchnim pokrittyam Stadion Dityachij sadok Veselka Pam yatki istoriyipam yatnik byust na chest ukrayinskogo pismennika Mikoli Gogolya pam yatnik byust na chest pershogo Prezidenta Ukrayini Mihajla Grushevskogo pam yatnik byust V I Leninu pam yatnik nevidomim zagiblim na vijni na miscevih kladovishah v 2003 roci sporudzheno pam yatni znaki u viglyadi hrestiv zhertvam Golodomoru 1932 1933 rokiv memorialna doshka pracivniku naftogazovoyi promislovosti zaliznichnij vokzal vidremontovanij 2008 roku Vidomi lyudiV selishi narodivsya Shapran Pavlo Romanovich 1914 1984 deputat Verhovnoyi Radi URSR V selishi pracyuvav 1934 2001 girnichij inzhener fahivec naftogazovoyi promislovosti upravlinec Div takozhPerelik naselenih punktiv sho postrazhdali vid Golodomoru 1932 1933 Poltavska oblastPrimitkiStatistichnij zbirnik Chiselnist nayavnogo naselennya Ukrayini na 1 sichnya 2018 roku PDF Nacionalna kniga pam yati zhertv Golodomoru 1932 1933 rokiv v Ukrayini Poltavska oblast Uporyadn O A Bilousko Yu M Varchenko V O Moklyak T P Pustovit Poltava Oriyana 2008 S 25 Arhiv originalu za 14 lyutogo 2022 Arhiv originalu za 23 bereznya 2022 GogolevoDzherelaGogoleve Za red A V Kudrickogo Poltavshina Encikl dovid K UE 1992 S 1024 ISBN 5 88500 033 6 s 184 185 Istoriya mist i sil Ukrayinskoyi RSR Poltavska oblast K Golovna redakciya URE AN URSR 1967 s 142 https gogoleveschool wixsite com gogschool 1 chervnya 2019 u Wayback Machine Sajt Gogolivskoyi zagalnoosvitnoyi shkoli I III stupenivPosilannyaPogoda v smt Gogoleve 5 bereznya 2016 u Wayback Machine Oblikova kartka nedostupne posilannya z kvitnya 2019 Gogoleve dovidnik pidpriyemstv 4 bereznya 2016 u Wayback Machine