Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Адміністративний устрій Малинського району — адміністративно-територіальний поділ Малинського району Житомирської області на 1 селищну територіальну громаду, 1 селищну і 22 сільські ради, які об'єднують 103 населені пункти та підпорядковані Малинській районній раді. Адміністративний центр — місто Малин, яке є містом обласного значення та не входить до складу району.
Сучасний адмінустрій району
Список громад Малинського району
| № | Назва | Центр | Населені пункти | Площа км² | Місце за площею | Населення (2001), чол. | Місце за населенням |
|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Чоповицька селищна громада | смт Чоповичі | с. Барвінки с. Будницьке с. Гутянське с. Загребля с. Йосипівка с. Крушники с. Кутище с. Липляни с. Новобратське с. Пристанційне с. Стримівщина с. Тишів смт Чоповичі с. Шевченкове |
Список рад Малинського району
Список рад району до початку реформи 2015 року
* Примітки: смт — селище міського типу, с. — село
Історія
Район було утворено 7 березня 1923 року в складі Малинської округи Київської губернії з Баранівської, Берківської, Білобережської, Ворсівської, Головківської, Городищенської, Любовицької, Макалевицької, Малинівської, Нянівської, Пинязевицької, Пиріжківської, Різнянської, Селищенської, Устинівської, Федорівської сільських рад Малинської волості, Владівської, Зубівщинської, Колоніє-Зубівщинської, Меленівської, Новаківської, , Скуратівської, Стремигородської, Хотинівської, Чоповицької, Шершнівської Стремигородської волості та Вирвенської сільської ради Вишевицької волості.
В квітні 1923 року Владівська, Зубівщинська, Колоніє-Зубівщинська, Меленівська, Новаківська, Писарівська, Скуратівська, Стремигородська, Хотинівська, Чоповицька та Шершнівська сільські ради були передані до складу Чоповицького району, але вже 28 жовтня 1924 року ці сільські ради було повернено до складу Малинського району. Тоді ж ліквідовано Малинівську та Писарівську сільські ради.
26 березня 1925 року в складі району відновлено Малинівську, 8 вересня 1925 року — Щербатівську, 23 жовтня 1925 року — Стариківську та утворено Елівську сільські ради, 24 лютого 1926 року створено Малинську єврейську селищну раду.
23 лютого 1927 року Владівська, Зубівщинська українська, Зубівщинська чеська, Скуратівська, Стариківська, Стремигородська, Устинівська, Хотинівська, Чоповицька та Шершнівська сільські ради були передані до складу відновленого Чоповицького району. 2 березня 1927 року до складу району було приєднано Будо-Вороб'ївську, Лумлянську, Ново-Вороб'ївську та Старо-Вороб'ївську сільські ради Базарського району.
5 лютого 1931 року до складу району увійшла територія ліквідованого Чоповицького району, Каленська, Мединівська, Обиходівська, Татарновицька сільські ради Коростенського району та Липлянська, Юзефівська сільські ради Народицького району.
17 лютого 1935 року було відновлено Чоповицький район в складі 1931 року, внаслідок чого сільські ради цього району були повернуті до його складу.
10 грудня 1938 року в складі району утворено Малинську міську раду.
В 1941-43 роках територія району входила до гебітскомісаріату Радомишль Генеральної округи Житомир та складалась з Бабино-Лозинської, Будо-Ободзинської, Візенської, В'юнищенської, Горинської, Гран-Кар'єрської, Гутко-Логанівської, Зибенської, Макалевицької, Омелянівської, Острівської, Руднє-Ялцівської, Селищанської, Стасівської, Шевченківської та Ялцівської сільських управ.
11 серпня 1954 року було ліквідовано Баранівську, Білобережську, Городищенську, Клітнянську, Лумлянську, Нянівську, Різнянську, Старовороб'ївську, Федорівську, Щербатівську сільські ради, 30 вересня 1958 року — Вирвенську сільську раду.
21 січня 1959 року до складу району передано Вишівську, Дубрівську, Ксаверівську, Недашківську, Новогутянську, Рутв'янську сільські ради розформованого Базарського району.
14 березня 1960 року ліквідовано Старовороб'ївську, Ксаверівську, Шевченківську та Єлівську сільські ради.
30 грудня 1962 року до складу району була включена територія розформованого Радомишльського району, крім Торчинської сільської ради. Чоповицьку селищну, Барвінківську, Буківську, Владівську, Головківську, Йосипівську, Мединівську, Скуратівську, Устинівську, Чоповицьку сільські ради було передано до складу Коростенського району.
7 січня 1963 року Вихлянську, Гуто-Потіївську, Потіївську сільські ради було передано до складу Черняхівського району, відновлено Ксаверівську сільську раду, включено до складу району Базарську, Велико-Кліщівську, Голубієвицьку, Гуто-Мар'ятинську, Калинівську, Межиліську сільські ради Овруцького району, ліквідовано Малорачанську сільську раду. 8 квітня цього ж року передано зі складу Черняхівського району Вихлянську та Гуто-Потіївську сільські ради.
Затверджені в складі району адміністративно-територіальні одиниці станом на 4 січня 1965 року: Малинська міська рада, Чоповицька селищна рада, Базарська, Барвінківська, Будо-Вороб'ївська, Буківська, Великокліщівська, Вишівська, Владівська, Ворсівська, Головківська, Голубієвицька, Горинська, Гуто-Мар'ятинська, Дібрівська, Іванівська, Йосипівська, Калинівська, Ксаверівська, Любарська, Любовицька, Макалевицька, Малинівська, Малокліщівська, Маломіньківська, Мединівська, Межиліська, Недашківська, Нововороб'ївська, Пиріжківська, Рутвянська, Скуратівська, Слобідська, Українська, Устинівська сільські ради.
5 лютого 1965 року передано до складу Овруцького району — Любарську, Малокліщівську, Маломіньківську сільські ради, до складу Коростенського району — Мединівську сільську раду, 8 грудня 1966 року до складу відновленого Народицького району — Великокліщівську, Голубієвицьку, Гуто-Мар'ятинську, Калинівську, Межиліську сільські ради.
29 травня 1967 року до складу району включено Макалевицьку сільську раду, 17 вересня 1984 року в складі району відновлено Шевченківську, 21 серпня 1989 року — Старовороб'ївську сільські ради.
До початку адміністративно-територіальної реформи в Україні (станом на початок 2015 року) до складу району входили 2 селищні та 25 сільських рад.
26 серпня 2016 року в складі району було утворено Чоповицьку селищну територіальну громаду, внаслідок чого 30 грудня 2016 року припинили існування Чоповицька селищна, Барвінківська, Йосипівська та Шевченківська сільські ради, котрі увійшли до складу громади.
На час ліквідації району, відповідно до Постанови Верховної Ради України від 17 липня 2020 року, до його складу входили селищна територіальна громада, селищна та 22 сільські ради.
Примітки
- Адміністративно-територіальний устрій Житомирської області [ 12 лютого 2014 у Wayback Machine.] на сайті Верховної Ради України
- (PDF). http://www.archive.zt.gov.ua/. с. 23, 617, 619. Архів оригіналу (PDF) за 12 липня 2017. Процитовано 3 жовтня 2020.
- Чоповицька селищна рада Житомирська область, Малинський район. Офіційний портал Верховної Ради України. Процитовано 3 жовтня 2020.
- Картка постанови. Офіційний портал Верховної Ради України. Процитовано 3 жовтня 2020.
- . http://www.golos.com.ua/. Архів оригіналу за 9 липня 2021. Процитовано 3 жовтня 2020.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Administrativnij ustrij Malinskogo rajonu administrativno teritorialnij podil Malinskogo rajonu Zhitomirskoyi oblasti na 1 selishnu teritorialnu gromadu 1 selishnu i 22 silski radi yaki ob yednuyut 103 naseleni punkti ta pidporyadkovani Malinskij rajonnij radi Administrativnij centr misto Malin yake ye mistom oblasnogo znachennya ta ne vhodit do skladu rajonu Suchasnij adminustrij rajonuSpisok gromad Malinskogo rajonu Nazva Centr Naseleni punkti Plosha km Misce za plosheyu Naselennya 2001 chol Misce za naselennyam 1 Chopovicka selishna gromada smt Chopovichi s Barvinki s Budnicke s Gutyanske s Zagreblya s Josipivka s Krushniki s Kutishe s Liplyani s Novobratske s Pristancijne s Strimivshina s Tishiv smt Chopovichi s Shevchenkove Spisok rad Malinskogo rajonu Nazva Centr Naseleni punkti Plosha km Misce za plosheyu Naselennya 2001 chol Misce za naselennyam 1 Granitnenska selishna rada smt Granitne smt Granitne 2 Budo Vorob yivska silska rada s Budo Vorob yi s Budo Vorob yi s Klitnya s Privitne 3 Vishivska silska rada s Vishiv s Vishiv s Kosnya s Mar yatin s Trudolyubivka 4 Vladivska silska rada s Vladivka s Vladivka s Pisarivka s Repishe 5 Vorsivska silska rada s Vorsivka s Viznya s Vorsivka s Zibin s Korolivka s Rudnya Gorodishenska 6 Golovkivska silska rada s Golovki s Golovki s Kvitneve s Lidivka s Lisove s Maklayivka s Omelyanivka s Chervonij Lan 7 Gorinska silska rada s Gorin s Berezine s V yunishe s Gorin s Guta Loganivska s Yelivka s Obodivka s Sosnivka 8 Dibrivska silska rada s Dibrova s Guska s Dibrova s Lisna Kolona s Nova Dibrova s Yarochishe 9 Ivanivska silska rada s Ivanivka s Zhaboch s Ivanivka s Nyanivka s Rubanka 10 Ksaverivska silska rada s Ksaveriv s Ksaveriv s Rudnya Kalinivka s Savluki 11 Lukivska silska rada s Luki s Buki s Buchki s Zabrane s Luki s Sichivka 12 Lyubovicka silska rada s Lyubovichi s Bilij Bereg s Lyubovichi s Novoselicya s Staseva s Yalcivka 13 Malinivska silska rada s Malinivka s Lumlya s Malinivka s Riznya s Yurivka 14 Morozivska silska rada s Morozivka s Vorob yivshina s Morozivka s Nova Guta s Nova Rutvyanka s P yatidub s Rutvyanka s Sviridivka s Stara Guta 15 Nedashkivska silska rada s Nedashki s Zelenij Gaj s Nedashki s Vishnyanka 16 Novovorob yivska silska rada s Novi Vorob yi s Druzhne s Nove Zhittya s Novi Vorob yi s Rudnya Vorob yivska s Yablunivka 17 Pirizhkivska silska rada s Pirizhki s Baranivka s Pirizhki 18 Skurativska silska rada s Skurati s Zaliski s Kam yanka s Skurati 19 Slobidska silska rada s Slobidka s Gamarnya s Slobidka s Sherbativka 20 Starovorob yivska silska rada s Stari Vorob yi s Pershotravneve s Stari Vorob yi s Studen 21 Ukrayinkivska silska rada s Ukrayinka s Ukrayinka 22 Ustinivska silska rada s Ustinivka s Tarasivka s Trostyanicya s Ustinivka s Fortunativka 23 Fedorivska silska rada s Fedorivka s FedorivkaSpisok rad rajonu do pochatku reformi 2015 roku Nazva Centr Naseleni punkti Plosha km Misce za plosheyu Naselennya 2001 chol Misce za naselennyam 1 Granitnenska selishna rada smt Granitne smt Granitne 2 Chopovicka selishna rada smt Chopovichi smt Chopovichi s Pristancijne s Strimivshina 3 Barvinkivska silska rada s Barvinki s Barvinki s Zagreblya s Novobratske 4 Budo Vorob yivska silska rada s Budo Vorob yi s Budo Vorob yi s Klitnya s Privitne 5 Vishivska silska rada s Vishiv s Vishiv s Mar yatin s Trudolyubivka s Chervonij Plugatar 6 Vladivska silska rada s Vladivka s Vladivka s Pisarivka s Repishe 7 Vorsivska silska rada s Vorsivka s Vorsivka s Viznya s Zibin s Korolivka s Rudnya Gorodishenska 8 Golovkivska silska rada s Golovki s Golovki s Zhovtneve s Kvitneve s Lidivka s Lisove s Omelyanivka s Chervonij Lan 9 Gorinska silska rada s Gorin s Gorin s Berezine s V yunishe s Guta Loganivska s Yelivka s Obodivka s Sosnivka 10 Dibrivska silska rada s Dibrova s Dibrova s Guska s Lisna Kolona s Nova Dibrova s Yarochishe 11 Ivanivska silska rada s Ivanivka s Ivanivka s Zhaboch s Nyanivka s Rubanka 12 Josipivska silska rada s Josipivka s Josipivka s Budnicke s Gutyanske s Liplyani 13 Ksaverivska silska rada s Ksaveriv s Ksaveriv s Rudnya Kalinivka s Savluki 14 Lukivska silska rada s Luki s Luki s Buki s Buchki s Zabrane s Sichivka 15 Lyubovicka silska rada s Lyubovichi s Lyubovichi s Bilij Bereg s Novoselicya s Staseva s Yalcivka 16 Malinivska silska rada s Malinivka s Malinivka s Lumlya s Riznya s Yurivka 17 Morozivska silska rada s Morozivka s Morozivka s Vorob yivshina s Nova Guta s Nova Rutvyanka s P yatidub s Rutvyanka s Sviridivka s Stara Guta 18 Nedashkivska silska rada s Nedashki s Nedashki s Vishnyanka s Zelenij Gaj 19 Novovorob yivska silska rada s Novi Vorob yi s Novi Vorob yi s Druzhne s Nove Zhittya s Rudnya Vorob yivska s Yablunivka 20 Pirizhkivska silska rada s Pirizhki s Pirizhki s Baranivka 21 Skurativska silska rada s Skurati s Skurati s Zaliski s Kam yanka 22 Slobidska silska rada s Slobidka s Slobidka s Gamarnya s Sherbativka 23 Starovorob yivska silska rada s Stari Vorob yi s Stari Vorob yi s Krupske s Pershotravneve 24 Ukrayinkivska silska rada s Ukrayinka s Ukrayinka 25 Ustinivska silska rada s Ustinivka s Ustinivka s Tarasivka s Trostyanicya s Fortunativka 26 Fedorivska silska rada s Fedorivka s Fedorivka 27 Shevchenkivska silska rada s Shevchenkove s Shevchenkove s Krushniki s Kutishe s Tishiv Primitki smt selishe miskogo tipu s seloIstoriyaRajon bulo utvoreno 7 bereznya 1923 roku v skladi Malinskoyi okrugi Kiyivskoyi guberniyi z Baranivskoyi Berkivskoyi Biloberezhskoyi Vorsivskoyi Golovkivskoyi Gorodishenskoyi Lyubovickoyi Makalevickoyi Malinivskoyi Nyanivskoyi Pinyazevickoyi Pirizhkivskoyi Riznyanskoyi Selishenskoyi Ustinivskoyi Fedorivskoyi silskih rad Malinskoyi volosti Vladivskoyi Zubivshinskoyi Koloniye Zubivshinskoyi Melenivskoyi Novakivskoyi Skurativskoyi Stremigorodskoyi Hotinivskoyi Chopovickoyi Shershnivskoyi Stremigorodskoyi volosti ta Virvenskoyi silskoyi radi Vishevickoyi volosti V kvitni 1923 roku Vladivska Zubivshinska Koloniye Zubivshinska Melenivska Novakivska Pisarivska Skurativska Stremigorodska Hotinivska Chopovicka ta Shershnivska silski radi buli peredani do skladu Chopovickogo rajonu ale vzhe 28 zhovtnya 1924 roku ci silski radi bulo poverneno do skladu Malinskogo rajonu Todi zh likvidovano Malinivsku ta Pisarivsku silski radi 26 bereznya 1925 roku v skladi rajonu vidnovleno Malinivsku 8 veresnya 1925 roku Sherbativsku 23 zhovtnya 1925 roku Starikivsku ta utvoreno Elivsku silski radi 24 lyutogo 1926 roku stvoreno Malinsku yevrejsku selishnu radu 23 lyutogo 1927 roku Vladivska Zubivshinska ukrayinska Zubivshinska cheska Skurativska Starikivska Stremigorodska Ustinivska Hotinivska Chopovicka ta Shershnivska silski radi buli peredani do skladu vidnovlenogo Chopovickogo rajonu 2 bereznya 1927 roku do skladu rajonu bulo priyednano Budo Vorob yivsku Lumlyansku Novo Vorob yivsku ta Staro Vorob yivsku silski radi Bazarskogo rajonu 5 lyutogo 1931 roku do skladu rajonu uvijshla teritoriya likvidovanogo Chopovickogo rajonu Kalenska Medinivska Obihodivska Tatarnovicka silski radi Korostenskogo rajonu ta Liplyanska Yuzefivska silski radi Narodickogo rajonu 17 lyutogo 1935 roku bulo vidnovleno Chopovickij rajon v skladi 1931 roku vnaslidok chogo silski radi cogo rajonu buli povernuti do jogo skladu 10 grudnya 1938 roku v skladi rajonu utvoreno Malinsku misku radu V 1941 43 rokah teritoriya rajonu vhodila do gebitskomisariatu Radomishl Generalnoyi okrugi Zhitomir ta skladalas z Babino Lozinskoyi Budo Obodzinskoyi Vizenskoyi V yunishenskoyi Gorinskoyi Gran Kar yerskoyi Gutko Loganivskoyi Zibenskoyi Makalevickoyi Omelyanivskoyi Ostrivskoyi Rudnye Yalcivskoyi Selishanskoyi Stasivskoyi Shevchenkivskoyi ta Yalcivskoyi silskih uprav 11 serpnya 1954 roku bulo likvidovano Baranivsku Biloberezhsku Gorodishensku Klitnyansku Lumlyansku Nyanivsku Riznyansku Starovorob yivsku Fedorivsku Sherbativsku silski radi 30 veresnya 1958 roku Virvensku silsku radu 21 sichnya 1959 roku do skladu rajonu peredano Vishivsku Dubrivsku Ksaverivsku Nedashkivsku Novogutyansku Rutv yansku silski radi rozformovanogo Bazarskogo rajonu 14 bereznya 1960 roku likvidovano Starovorob yivsku Ksaverivsku Shevchenkivsku ta Yelivsku silski radi 30 grudnya 1962 roku do skladu rajonu bula vklyuchena teritoriya rozformovanogo Radomishlskogo rajonu krim Torchinskoyi silskoyi radi Chopovicku selishnu Barvinkivsku Bukivsku Vladivsku Golovkivsku Josipivsku Medinivsku Skurativsku Ustinivsku Chopovicku silski radi bulo peredano do skladu Korostenskogo rajonu 7 sichnya 1963 roku Vihlyansku Guto Potiyivsku Potiyivsku silski radi bulo peredano do skladu Chernyahivskogo rajonu vidnovleno Ksaverivsku silsku radu vklyucheno do skladu rajonu Bazarsku Veliko Klishivsku Golubiyevicku Guto Mar yatinsku Kalinivsku Mezhilisku silski radi Ovruckogo rajonu likvidovano Malorachansku silsku radu 8 kvitnya cogo zh roku peredano zi skladu Chernyahivskogo rajonu Vihlyansku ta Guto Potiyivsku silski radi Zatverdzheni v skladi rajonu administrativno teritorialni odinici stanom na 4 sichnya 1965 roku Malinska miska rada Chopovicka selishna rada Bazarska Barvinkivska Budo Vorob yivska Bukivska Velikoklishivska Vishivska Vladivska Vorsivska Golovkivska Golubiyevicka Gorinska Guto Mar yatinska Dibrivska Ivanivska Josipivska Kalinivska Ksaverivska Lyubarska Lyubovicka Makalevicka Malinivska Maloklishivska Malominkivska Medinivska Mezhiliska Nedashkivska Novovorob yivska Pirizhkivska Rutvyanska Skurativska Slobidska Ukrayinska Ustinivska silski radi 5 lyutogo 1965 roku peredano do skladu Ovruckogo rajonu Lyubarsku Maloklishivsku Malominkivsku silski radi do skladu Korostenskogo rajonu Medinivsku silsku radu 8 grudnya 1966 roku do skladu vidnovlenogo Narodickogo rajonu Velikoklishivsku Golubiyevicku Guto Mar yatinsku Kalinivsku Mezhilisku silski radi 29 travnya 1967 roku do skladu rajonu vklyucheno Makalevicku silsku radu 17 veresnya 1984 roku v skladi rajonu vidnovleno Shevchenkivsku 21 serpnya 1989 roku Starovorob yivsku silski radi Do pochatku administrativno teritorialnoyi reformi v Ukrayini stanom na pochatok 2015 roku do skladu rajonu vhodili 2 selishni ta 25 silskih rad 26 serpnya 2016 roku v skladi rajonu bulo utvoreno Chopovicku selishnu teritorialnu gromadu vnaslidok chogo 30 grudnya 2016 roku pripinili isnuvannya Chopovicka selishna Barvinkivska Josipivska ta Shevchenkivska silski radi kotri uvijshli do skladu gromadi Na chas likvidaciyi rajonu vidpovidno do Postanovi Verhovnoyi Radi Ukrayini vid 17 lipnya 2020 roku do jogo skladu vhodili selishna teritorialna gromada selishna ta 22 silski radi PrimitkiAdministrativno teritorialnij ustrij Zhitomirskoyi oblasti 12 lyutogo 2014 u Wayback Machine na sajti Verhovnoyi Radi Ukrayini PDF http www archive zt gov ua s 23 617 619 Arhiv originalu PDF za 12 lipnya 2017 Procitovano 3 zhovtnya 2020 Chopovicka selishna rada Zhitomirska oblast Malinskij rajon Oficijnij portal Verhovnoyi Radi Ukrayini Procitovano 3 zhovtnya 2020 Kartka postanovi Oficijnij portal Verhovnoyi Radi Ukrayini Procitovano 3 zhovtnya 2020 http www golos com ua Arhiv originalu za 9 lipnya 2021 Procitovano 3 zhovtnya 2020