Вла́дівка (раніше також Буда-Кам'янецька) — село в Україні, у Чоповицькій селищній територіальній громаді Коростенського району Житомирської області. Кількість населення становить 280 осіб (2001). У 1923—2020 роках — адміністративний центр колишньої однойменної сільської ради.
село Владівка | |
---|---|
Країна | Україна |
Область | Житомирська область |
Район | Коростенський район |
Громада | Чоповицька селищна громада |
Код КАТОТТГ | UA18060250040041432 |
Основні дані | |
Засноване | XVII ст. |
Колишня назва | Буда-Кам'янецька |
Населення | 280 (2001) |
Площа | 1,753 км² |
Густота населення | 134,63 осіб/км² |
Поштовий індекс | 11616 |
Географічні дані | |
Географічні координати | H G O |
Середня висота над рівнем моря | 175 м |
Найближча залізнична станція | Чоповичі |
Відстань до залізничної станції | 10 км |
Місцева влада | |
Адреса ради | вул. Вайсера, 1-А, смт Чоповичі, Коростенський р-н, Житомирська обл., 11620 |
Карта | |
Владівка | |
Владівка | |
Мапа | |
Загальна інформація
Розташоване за 35 км від Малина та за 10 км від залізничної станції Чоповичі.
Населення
В середині 19 століття в поселенні налічувалося 220 жителів, у другій половині 19 століття — 414 мешканців (за Похилевичем — 350 осіб), наприкінці 19 століття — 606 осіб, з них 290 чоловіків та 316 жінок, дворів — 115.
На початок 1970-х років село мало 186 дворів із населенням 489 осіб.
Відповідно до результатів перепису населення СРСР, кількість населення, станом на 12 січня 1989 року, становила 348 осіб. Станом на 5 грудня 2001 року, відповідно до перепису населення України, кількість мешканців села становила 280 осіб.
Мова
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:
Мова | Кількість | Відсоток |
---|---|---|
українська | 272 | 97.14% |
російська | 7 | 2.50% |
інші/не вказали | 1 | 0.36% |
Усього | 280 | 100% |
Історія
На околиці села знайдено кам'яні знаряддя доби бронзи. Засноване в першій половині XVII століття.
До 1795 року — власність Київської митрополії, спочатку православної, згодом — уніатської. У середині 19 століття — Владівка або Буда-Кам'янецька, сільце Радомисльського повіту Київської губернії. Розміщувалося за 3 версти від Кам'янки, на струмку Велень. Входило до православної парафії у Скуратах. Належало поміщикові Пієві Ленчицькому.
В другій половині 19 століття — Владівка або Буда-Кам'янецька, село Малинської волості (3 стану) Радомисльського повіту Київської губернії. Лежало за 53 версти від Радомисля, на струмку Велень, одному із джерельних витоків річки Різні. Входило до православної парафії у Кам'янці, за 3 версти. Селяни, 137 ревізьких душ, наділені під сплату землею в кількости 660 десятин.
Наприкінці 19 століття — селянське сільце Малинської волості Радомисльського повіту Київської губернії. Відстань до повітового центру, м. Радомисль — 60 верст, до центру волості, містечка Малин, де розміщувалися також найближчі телеграфна та поштова земська станції — 25 верст, до найближчої пароплавної станції у Чорнобилі — 79 верст. Основним заняттям мешканців було хліборобство. У селі числилося 1 023 десятини землі, вся належала селянам. Застосовували трипільну сівозміну, як і селяни. В селі були паровий та вітровий млини, хлібна комора. Пожежна команда мала 3 бочки та 3 багри.
9 листопада 1921 р. під час Листопадового рейду у Буді-Каменецькій зупинилася на ночівлю Волинська група (командувач — Юрій Тютюнник) Армії Української Народної Республіки. Місцева громада дуже гостинно прийняла козаків.
У 1923 році — село Стремигородської волості Радомисльского повіту; включене до складу новоствореної Владівської сільської ради, яка у квітні 1923 року увійшла до складу новоутвореного Чоповицького району Малинської округи; адміністративний центр ради. 10 вересня 1924 року, в складі сільської ради, передане до Малинського району Малинської округи, 23 лютого 1927 року — до складу відновленого Чоповицького району Коростенської округи, 5 лютого 1931 року — до складу Малинського району Української РСР, 17 лютого 1935 року — Чоповицького району Київської області.
На фронтах Другої світової війни воювали 205 селян, 92 з них нагороджені орденами й медалями, 118 загинули. На їх честь споруджено пам'ятник на братській могилі та обеліск Слави.
В радянські часи в селі розміщувалася центральна садиба колгоспу, який обробляв 2 тис. га угідь, з них 1,7 га — рілля. Вирощувалися в основному озима пшениця, жито, льон, хміль, картопля. Тваринництво м'ясо-молочного напрямку. 28 селян нагороджені орденами й медалями СРСР, зокрема тракториста М. Г. Охріменка — орденом Жовтневої Революції. У селі були восьмирічна школа, клуб, бібліотека, медпункт.
28 листопада 1957 року, в складі сільської ради, включене до Малинського району Житомирської області, 30 грудня 1962 року — до складу Коростенського району Житомирської області, 4 січня 1965 року — до складу Малинського району.
12 червня 2020 року, відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України № 711-р від 12 червня 2020 року «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Житомирської області», територію та населені пункти Владівської сільської ради Малинського району включено до складу Чоповицької селищної територіальної громади Коростенського району Житомирської області.
Примітки
- Чорнобривцева О. С. (голова редколегії тому). Владівка, Малинський район, Житомирська область // Історія міст і сіл Української РСР. Житомирська область. — К. : Головна редакція УРЕ АН УРСР, 1973. — С. 433. — 15 000 прим.
- Похилевич Л. (1864). (рос. дореф.). Київ: Типографія Печерской Лавры. с. 114, 129. Архів оригіналу за 20 грудня 2020. Процитовано 22 червня 2024.
- Władówka // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1893. — Т. XIII. — S. 690. (пол.)
- (PDF) (рос. дореф.) (вид. Изданіе Кіевскаго Губернскаго Статистическаго Комитнта). Київ: Типографія Ивановой, аренд. А. Л. Поповымъ, Спасская 10. 1900. с. 1143. Архів оригіналу (PDF) за 28 серпня 2017. Процитовано 22 червня 2024.
- . pop-stat.mashke.org. Архів оригіналу за 4 вересня 2021. Процитовано 23 червня 2024.
- Верига Василь. Листопадовий рейд 1921 року. — Київ: Видавництво «Стікс», 2011.
- Кондратюк Р., Самолюк Д., Табачник Б. (2007). (PDF) (вид. Житомирська обласна державна адміністрація; Державний архів Житомирської області). Житомир: Вид-во «Волинь». с. 234. ISBN . Архів оригіналу (PDF) за 8 жовтня 2021. Процитовано 23 червня 2024.
- . https://zakon.rada.gov.ua/. Архів оригіналу за 9 січня 2021. Процитовано 7 січня 2023.
Посилання
- Погода в селі Владівка [ 5 березня 2016 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Vla divka ranishe takozh Buda Kam yanecka selo v Ukrayini u Chopovickij selishnij teritorialnij gromadi Korostenskogo rajonu Zhitomirskoyi oblasti Kilkist naselennya stanovit 280 osib 2001 U 1923 2020 rokah administrativnij centr kolishnoyi odnojmennoyi silskoyi radi selo Vladivka Krayina Ukrayina Oblast Zhitomirska oblast Rajon Korostenskij rajon Gromada Chopovicka selishna gromada Kod KATOTTG UA18060250040041432 Osnovni dani Zasnovane XVII st Kolishnya nazva Buda Kam yanecka Naselennya 280 2001 Plosha 1 753 km Gustota naselennya 134 63 osib km Poshtovij indeks 11616 Geografichni dani Geografichni koordinati 50 54 49 pn sh 29 02 26 sh d H G O Serednya visota nad rivnem morya 175 m Najblizhcha zaliznichna stanciya Chopovichi Vidstan do zaliznichnoyi stanciyi 10 km Misceva vlada Adresa radi vul Vajsera 1 A smt Chopovichi Korostenskij r n Zhitomirska obl 11620 Karta Vladivka Vladivka Mapa U Vikipediyi ye statti pro inshi naseleni punkti z takoyu nazvoyu Vladivka Zagalna informaciyaRoztashovane za 35 km vid Malina ta za 10 km vid zaliznichnoyi stanciyi Chopovichi NaselennyaV seredini 19 stolittya v poselenni nalichuvalosya 220 zhiteliv u drugij polovini 19 stolittya 414 meshkanciv za Pohilevichem 350 osib naprikinci 19 stolittya 606 osib z nih 290 cholovikiv ta 316 zhinok dvoriv 115 Na pochatok 1970 h rokiv selo malo 186 dvoriv iz naselennyam 489 osib Vidpovidno do rezultativ perepisu naselennya SRSR kilkist naselennya stanom na 12 sichnya 1989 roku stanovila 348 osib Stanom na 5 grudnya 2001 roku vidpovidno do perepisu naselennya Ukrayini kilkist meshkanciv sela stanovila 280 osib Mova Rozpodil naselennya za ridnoyu movoyu za danimi perepisu 2001 roku Mova Kilkist Vidsotok ukrayinska 272 97 14 rosijska 7 2 50 inshi ne vkazali 1 0 36 Usogo 280 100 IstoriyaNa okolici sela znajdeno kam yani znaryaddya dobi bronzi Zasnovane v pershij polovini XVII stolittya Do 1795 roku vlasnist Kiyivskoyi mitropoliyi spochatku pravoslavnoyi zgodom uniatskoyi U seredini 19 stolittya Vladivka abo Buda Kam yanecka silce Radomislskogo povitu Kiyivskoyi guberniyi Rozmishuvalosya za 3 versti vid Kam yanki na strumku Velen Vhodilo do pravoslavnoyi parafiyi u Skuratah Nalezhalo pomishikovi Piyevi Lenchickomu V drugij polovini 19 stolittya Vladivka abo Buda Kam yanecka selo Malinskoyi volosti 3 stanu Radomislskogo povitu Kiyivskoyi guberniyi Lezhalo za 53 versti vid Radomislya na strumku Velen odnomu iz dzherelnih vitokiv richki Rizni Vhodilo do pravoslavnoyi parafiyi u Kam yanci za 3 versti Selyani 137 revizkih dush nadileni pid splatu zemleyu v kilkosti 660 desyatin Naprikinci 19 stolittya selyanske silce Malinskoyi volosti Radomislskogo povitu Kiyivskoyi guberniyi Vidstan do povitovogo centru m Radomisl 60 verst do centru volosti mistechka Malin de rozmishuvalisya takozh najblizhchi telegrafna ta poshtova zemska stanciyi 25 verst do najblizhchoyi paroplavnoyi stanciyi u Chornobili 79 verst Osnovnim zanyattyam meshkanciv bulo hliborobstvo U seli chislilosya 1 023 desyatini zemli vsya nalezhala selyanam Zastosovuvali tripilnu sivozminu yak i selyani V seli buli parovij ta vitrovij mlini hlibna komora Pozhezhna komanda mala 3 bochki ta 3 bagri 9 listopada 1921 r pid chas Listopadovogo rejdu u Budi Kameneckij zupinilasya na nochivlyu Volinska grupa komanduvach Yurij Tyutyunnik Armiyi Ukrayinskoyi Narodnoyi Respubliki Misceva gromada duzhe gostinno prijnyala kozakiv U 1923 roci selo Stremigorodskoyi volosti Radomislskogo povitu vklyuchene do skladu novostvorenoyi Vladivskoyi silskoyi radi yaka u kvitni 1923 roku uvijshla do skladu novoutvorenogo Chopovickogo rajonu Malinskoyi okrugi administrativnij centr radi 10 veresnya 1924 roku v skladi silskoyi radi peredane do Malinskogo rajonu Malinskoyi okrugi 23 lyutogo 1927 roku do skladu vidnovlenogo Chopovickogo rajonu Korostenskoyi okrugi 5 lyutogo 1931 roku do skladu Malinskogo rajonu Ukrayinskoyi RSR 17 lyutogo 1935 roku Chopovickogo rajonu Kiyivskoyi oblasti Na frontah Drugoyi svitovoyi vijni voyuvali 205 selyan 92 z nih nagorodzheni ordenami j medalyami 118 zaginuli Na yih chest sporudzheno pam yatnik na bratskij mogili ta obelisk Slavi V radyanski chasi v seli rozmishuvalasya centralna sadiba kolgospu yakij obroblyav 2 tis ga ugid z nih 1 7 ga rillya Viroshuvalisya v osnovnomu ozima pshenicya zhito lon hmil kartoplya Tvarinnictvo m yaso molochnogo napryamku 28 selyan nagorodzheni ordenami j medalyami SRSR zokrema traktorista M G Ohrimenka ordenom Zhovtnevoyi Revolyuciyi U seli buli vosmirichna shkola klub biblioteka medpunkt 28 listopada 1957 roku v skladi silskoyi radi vklyuchene do Malinskogo rajonu Zhitomirskoyi oblasti 30 grudnya 1962 roku do skladu Korostenskogo rajonu Zhitomirskoyi oblasti 4 sichnya 1965 roku do skladu Malinskogo rajonu 12 chervnya 2020 roku vidpovidno do rozporyadzhennya Kabinetu Ministriv Ukrayini 711 r vid 12 chervnya 2020 roku Pro viznachennya administrativnih centriv ta zatverdzhennya teritorij teritorialnih gromad Zhitomirskoyi oblasti teritoriyu ta naseleni punkti Vladivskoyi silskoyi radi Malinskogo rajonu vklyucheno do skladu Chopovickoyi selishnoyi teritorialnoyi gromadi Korostenskogo rajonu Zhitomirskoyi oblasti PrimitkiChornobrivceva O S golova redkolegiyi tomu Vladivka Malinskij rajon Zhitomirska oblast Istoriya mist i sil Ukrayinskoyi RSR Zhitomirska oblast K Golovna redakciya URE AN URSR 1973 S 433 15 000 prim Pohilevich L 1864 ros doref Kiyiv Tipografiya Pecherskoj Lavry s 114 129 Arhiv originalu za 20 grudnya 2020 Procitovano 22 chervnya 2024 Wladowka Slownik geograficzny Krolestwa Polskiego Warszawa Druk Wieku 1893 T XIII S 690 pol PDF ros doref vid Izdanie Kievskago Gubernskago Statisticheskago Komitnta Kiyiv Tipografiya Ivanovoj arend A L Popovym Spasskaya 10 1900 s 1143 Arhiv originalu PDF za 28 serpnya 2017 Procitovano 22 chervnya 2024 pop stat mashke org Arhiv originalu za 4 veresnya 2021 Procitovano 23 chervnya 2024 Ridni movi v ob yednanih teritorialnih gromadah Ukrayini Ukrayinskij centr suspilnih danih Veriga Vasil Listopadovij rejd 1921 roku Kiyiv Vidavnictvo Stiks 2011 Kondratyuk R Samolyuk D Tabachnik B 2007 PDF vid Zhitomirska oblasna derzhavna administraciya Derzhavnij arhiv Zhitomirskoyi oblasti Zhitomir Vid vo Volin s 234 ISBN 966 690 090 4 Arhiv originalu PDF za 8 zhovtnya 2021 Procitovano 23 chervnya 2024 https zakon rada gov ua Arhiv originalu za 9 sichnya 2021 Procitovano 7 sichnya 2023 PosilannyaPogoda v seli Vladivka 5 bereznya 2016 u Wayback Machine