Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Украї́нка (до 5 серпня 1960 року Пинязе́вичі) — село в Україні, в Коростенському районі Житомирської області. Розташоване за 56 км від райцентру, за 3 км від залізничного зупинного пункту Щебзавод. Населення становить 935 осіб (2021).
| село Українка | |
|---|---|
| Країна |  Україна |
| Область | Житомирська область |
| Район | Коростенський район |
| Громада | Малинська міська громада |
| Облікова картка | картка |
| Основні дані | |
| Засноване | 1618 |
| Перша згадка | 1618[] |
| Населення | ▲935 |
| Площа | 4,577 км² |
| Густота населення | 165,39 осіб/км² |
| Поштовий індекс | 11633 |
| Телефонний код | +380 4133 |
| День села | 25 вересня |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | H G O |
| Середня висота над рівнем моря | 147 м |
| Водойми | Ірша |
| Відстань до обласного центру | 109 км |
| Відстань до районного центру | 56 км |
| Найближча залізнична станція | Щебзавод |
| Відстань до залізничної станції | 3 км |
| Місцева влада | |
| Адреса ради | 11633, Житомирська обл., Коростенський р-н, с. Українка, вул. Садова, 5 |
| Староста | Стадченко Тетяна Василівна |
| Карта | |
  Українка | |
 Українка | |
| Мапа | |
| | |
Історія
На території Українки люди селилися з давніх часів. Про це свідчать знайдені тут численні кам'яні знаряддя праці. Розташування села кілька разів змінювалося протягом віків. У XV ст. на місці, де пізніше засноване село Пинязевичі, як на ймовірному шляху вторгнення турецько-татарських орд, будуються засіки, службу на яких несли «пеняжні» люди, тобто ті, хто отримував грошову винагороду з королівської казни — пеньондзи. Їхнім завданням було попередження населення про наближення ворогів та організація опору. Між селами Пинязевичі й Любовичі, як свідчення про давні часи, збереглися високі могили-курганці.
1648 року більша частина Пинязевич — 25 димів належала великим землевласникам Єльцям. Однак після закінчення Визвольної війни під проводом Богдана Хмельницького майже всі жителі села були винищені поляками чи силою зігнані за Дніпро за наказом лівобережного гетьмана Івана Самойловича. У 1683 році в Пинязевичах залишилося лише 14 димів. У 1695 році місцеві жителі приєдналися до загонів козаків, що розгромили панське помістя. Справжнім будівничим села в цей період став Грицько Дубиченко.
У 1768 році в селі збудовано на місці давнішньої дерев'яну церкву в ім'я Архістратига Михаїла, яка існує й досі. На початку XX ст. в селі нараховувалося 309 дворів, в яких проживало 1727 жителів. В Пинязевичах діяли православна церква, церковноприходська школа, водяний млин, магазин. Поміщик М. В. Маслов мав цегельно-кафельний завод продуктивністю 5 тис. штук цегли високої якості. З давніх часів жителі Пинязевичів займалися також різноманітними промислами: залізоробним, смолокурним та іншими. Багато жителів села були зайняті в гранітних каменоломнях, значна кількість яких розміщена в околицях села. Гранітні брили переробляли в млинові жорна, точильні бруски, колодязні жолоби, бруківку і бордюрний камінь, стовпи для воріт, корита для напування худоби, могильні камені тощо. За свідченням відомого краєзнавця Л. Похилевича з гранітних плит з Пинязевичів збудовано центральний корпус Київського національного університету, комплекс споруд Печерської фортеці, головний військовий госпіталь МО України, головний корпус Миколаївської юнкерської школи (зараз тут розміщується Академія Збройних сил України).
Радянську окупацію в селі встановлено в лютому 1918 року, однак вже в наступному місяці село зайняли німецькі війська. Німецький загін примусив селян повернути розграбоване поміщицьке майно. Жителя села О. Друзя, який був учасником підпілля разом з відомим малинським революціонером Ф. Мельниченком, розстріляли. Однак, російські більшовики та їх прислужники таки підкорили Пинязевичі. В 1921 році виник перший комнезам, у 1922 році створено сільраду. У 1923 році селяни об'єдналися в товариство спільного обробітку землі, потім в артіль «Незаможник». Наслідком цього став Голодомор 1921-23 років. У 1931 році в селі було організовано колгосп ім. Ворошилова, до якого селян змусили віддати всю худобу та реманент. Напередодні Другої світової війни колгосп об'єднував 344 господарства, 464 колгоспники. В селі діяли електростанція, млин, клуб.
Село постраждало, як і інші поліські села, від Голодомору-геноциду та 1937-38 років.
У роки Німецько-радянської війни в боротьбі з ворогом брало участь 253 жителів села, 173 з них не повернулися з поля бою, 164 відзначено урядовими нагородами. 12 листопада 1943 року німецько-нацистські загарбники були вигнані із села. Відступаючи з села, гітлерівці спалили 98 будівель.
У 70-80-і роки було збудовано 6 господарських приміщень, корівник, автотракторну ремонтну майстерню, гараж. Нині в Українці працює СФГ «Агроресурс» та ферма. В селі діють дитсадок, загальноосвітня школа I—III ступенів, будинок культури, бібліотека, православна церква, стадіон, лікарняна амбулаторія,4 магазини.
1989 року в Українці налічувалося 1069 мешканців; 2001 року — 931. На 01.01.2020 р. — 763 особи.
Село зазнало обстрілів 29 березня під час вторгнення Росії в Україну 2022 року.
Колишній орган місцевого самоврядування — Українківська сільська рада.
Населення
Мова
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:
| Мова | Кількість | Відсоток |
|---|---|---|
| українська | 905 | 97.21% |
| російська | 22 | 2.36% |
| білоруська | 3 | 0.32% |
| румунська | 1 | 0.11% |
| Усього | 931 | 100% |
Відомі люди
Уродженцями Українки є:
- перший заступник начальника Головного управління земельних ресурсів виконавчого органу Київради, заслужений будівельник України Юрій Кулаковський;
- викладачі Київського національного університету ім. Шевченка З. М. Мартиненко та Житомирського державного університету О. К. Ткаченко.
Див. також
Примітки
- . Архів оригіналу за 27 лютого 2021. Процитовано 2 квітня 2021.
- Адміністративно-територіальний устрій Житомирщини: 1795–2006 роки: Довідник. — Житомир : Волинь, 2007. — С. 477. — .
- . Архів оригіналу за 4 жовтня 2013. Процитовано 21 лютого 2017.
- https://malyn-rada.gov.ua/sites/default/files/photo/socialno-ekonomichnyy_analiz_malynskoyi_gromady.pdf
- Ворожими снарядами знищені будинки у п'ятьох населених пунктах нашої громади
- . Архів оригіналу за 31 березня 2022. Процитовано 31 березня 2022.
- Кулаковський Юрій Петрович
Посилання
- Погода в селі Українка [ 22 лютого 2017 у Wayback Machine.]
 | Це незавершена стаття про Житомирську область. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Ukrayi nka do 5 serpnya 1960 roku Pinyaze vichi selo v Ukrayini v Korostenskomu rajoni Zhitomirskoyi oblasti Roztashovane za 56 km vid rajcentru za 3 km vid zaliznichnogo zupinnogo punktu Shebzavod Naselennya stanovit 935 osib 2021 selo UkrayinkaKrayina UkrayinaOblast Zhitomirska oblastRajon Korostenskij rajonGromada Malinska miska gromadaOblikova kartka kartka Osnovni daniZasnovane 1618Persha zgadka 1618 dzherelo Naselennya 935Plosha 4 577 km Gustota naselennya 165 39 osib km Poshtovij indeks 11633Telefonnij kod 380 4133Den sela 25 veresnyaGeografichni daniGeografichni koordinati 50 46 05 pn sh 29 22 17 sh d H G OSerednya visota nad rivnem morya 147 mVodojmi IrshaVidstan do oblasnogo centru 109 kmVidstan do rajonnogo centru 56 kmNajblizhcha zaliznichna stanciya ShebzavodVidstan do zaliznichnoyi stanciyi 3 kmMisceva vladaAdresa radi 11633 Zhitomirska obl Korostenskij r n s Ukrayinka vul Sadova 5Starosta Stadchenko Tetyana VasilivnaKartaUkrayinkaUkrayinkaMapa Ukrayinka u VikishovishiU Vikipediyi ye statti pro inshi naseleni punkti z takoyu nazvoyu Ukrayinka IstoriyaNa teritoriyi Ukrayinki lyudi selilisya z davnih chasiv Pro ce svidchat znajdeni tut chislenni kam yani znaryaddya praci Roztashuvannya sela kilka raziv zminyuvalosya protyagom vikiv U XV st na misci de piznishe zasnovane selo Pinyazevichi yak na jmovirnomu shlyahu vtorgnennya turecko tatarskih ord buduyutsya zasiki sluzhbu na yakih nesli penyazhni lyudi tobto ti hto otrimuvav groshovu vinagorodu z korolivskoyi kazni penondzi Yihnim zavdannyam bulo poperedzhennya naselennya pro nablizhennya vorogiv ta organizaciya oporu Mizh selami Pinyazevichi j Lyubovichi yak svidchennya pro davni chasi zbereglisya visoki mogili kurganci 1648 roku bilsha chastina Pinyazevich 25 dimiv nalezhala velikim zemlevlasnikam Yelcyam Odnak pislya zakinchennya Vizvolnoyi vijni pid provodom Bogdana Hmelnickogo majzhe vsi zhiteli sela buli vinisheni polyakami chi siloyu zignani za Dnipro za nakazom livoberezhnogo getmana Ivana Samojlovicha U 1683 roci v Pinyazevichah zalishilosya lishe 14 dimiv U 1695 roci miscevi zhiteli priyednalisya do zagoniv kozakiv sho rozgromili panske pomistya Spravzhnim budivnichim sela v cej period stav Gricko Dubichenko U 1768 roci v seli zbudovano na misci davnishnoyi derev yanu cerkvu v im ya Arhistratiga Mihayila yaka isnuye j dosi Na pochatku XX st v seli narahovuvalosya 309 dvoriv v yakih prozhivalo 1727 zhiteliv V Pinyazevichah diyali pravoslavna cerkva cerkovnoprihodska shkola vodyanij mlin magazin Pomishik M V Maslov mav cegelno kafelnij zavod produktivnistyu 5 tis shtuk cegli visokoyi yakosti Z davnih chasiv zhiteli Pinyazevichiv zajmalisya takozh riznomanitnimi promislami zalizorobnim smolokurnim ta inshimi Bagato zhiteliv sela buli zajnyati v granitnih kamenolomnyah znachna kilkist yakih rozmishena v okolicyah sela Granitni brili pereroblyali v mlinovi zhorna tochilni bruski kolodyazni zholobi brukivku i bordyurnij kamin stovpi dlya vorit korita dlya napuvannya hudobi mogilni kameni tosho Za svidchennyam vidomogo krayeznavcya L Pohilevicha z granitnih plit z Pinyazevichiv zbudovano centralnij korpus Kiyivskogo nacionalnogo universitetu kompleks sporud Pecherskoyi forteci golovnij vijskovij gospital MO Ukrayini golovnij korpus Mikolayivskoyi yunkerskoyi shkoli zaraz tut rozmishuyetsya Akademiya Zbrojnih sil Ukrayini Ukrayinka Pinyazevichi na rosijskij mapi 1868 roku Radyansku okupaciyu v seli vstanovleno v lyutomu 1918 roku odnak vzhe v nastupnomu misyaci selo zajnyali nimecki vijska Nimeckij zagin primusiv selyan povernuti rozgrabovane pomishicke majno Zhitelya sela O Druzya yakij buv uchasnikom pidpillya razom z vidomim malinskim revolyucionerom F Melnichenkom rozstrilyali Odnak rosijski bilshoviki ta yih prisluzhniki taki pidkorili Pinyazevichi V 1921 roci vinik pershij komnezam u 1922 roci stvoreno silradu U 1923 roci selyani ob yednalisya v tovaristvo spilnogo obrobitku zemli potim v artil Nezamozhnik Naslidkom cogo stav Golodomor 1921 23 rokiv U 1931 roci v seli bulo organizovano kolgosp im Voroshilova do yakogo selyan zmusili viddati vsyu hudobu ta remanent Naperedodni Drugoyi svitovoyi vijni kolgosp ob yednuvav 344 gospodarstva 464 kolgospniki V seli diyali elektrostanciya mlin klub Selo postrazhdalo yak i inshi poliski sela vid Golodomoru genocidu ta 1937 38 rokiv U roki Nimecko radyanskoyi vijni v borotbi z vorogom bralo uchast 253 zhiteliv sela 173 z nih ne povernulisya z polya boyu 164 vidznacheno uryadovimi nagorodami 12 listopada 1943 roku nimecko nacistski zagarbniki buli vignani iz sela Vidstupayuchi z sela gitlerivci spalili 98 budivel U 70 80 i roki bulo zbudovano 6 gospodarskih primishen korivnik avtotraktornu remontnu majsternyu garazh Nini v Ukrayinci pracyuye SFG Agroresurs ta ferma V seli diyut ditsadok zagalnoosvitnya shkola I III stupeniv budinok kulturi biblioteka pravoslavna cerkva stadion likarnyana ambulatoriya 4 magazini 1989 roku v Ukrayinci nalichuvalosya 1069 meshkanciv 2001 roku 931 Na 01 01 2020 r 763 osobi Selo zaznalo obstriliv 29 bereznya pid chas vtorgnennya Rosiyi v Ukrayinu 2022 roku Kolishnij organ miscevogo samovryaduvannya Ukrayinkivska silska rada NaselennyaMova Rozpodil naselennya za ridnoyu movoyu za danimi perepisu 2001 roku Mova Kilkist Vidsotokukrayinska 905 97 21 rosijska 22 2 36 biloruska 3 0 32 rumunska 1 0 11 Usogo 931 100 Vidomi lyudiUrodzhencyami Ukrayinki ye pershij zastupnik nachalnika Golovnogo upravlinnya zemelnih resursiv vikonavchogo organu Kiyivradi zasluzhenij budivelnik Ukrayini Yurij Kulakovskij vikladachi Kiyivskogo nacionalnogo universitetu im Shevchenka Z M Martinenko ta Zhitomirskogo derzhavnogo universitetu O K Tkachenko Div takozhPerelik naselenih punktiv sho postrazhdali vid Golodomoru 1932 1933 Zhitomirska oblast Primitki Arhiv originalu za 27 lyutogo 2021 Procitovano 2 kvitnya 2021 Administrativno teritorialnij ustrij Zhitomirshini 1795 2006 roki Dovidnik Zhitomir Volin 2007 S 477 ISBN 966 690 090 4 Arhiv originalu za 4 zhovtnya 2013 Procitovano 21 lyutogo 2017 https malyn rada gov ua sites default files photo socialno ekonomichnyy analiz malynskoyi gromady pdf Vorozhimi snaryadami znisheni budinki u p yatoh naselenih punktah nashoyi gromadi Arhiv originalu za 31 bereznya 2022 Procitovano 31 bereznya 2022 Ridni movi v ob yednanih teritorialnih gromadah Ukrayini Ukrayinskij centr suspilnih danih Kulakovskij Yurij PetrovichPosilannyaPogoda v seli Ukrayinka 22 lyutogo 2017 u Wayback Machine Ce nezavershena stattya pro Zhitomirsku oblast Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi