Неда́шки — село в Україні, у Малинській міській громаді Коростенського району Житомирської області. Населення становить 592 особи.
село Недашки | |
---|---|
Країна | Україна |
Область | Житомирська область |
Район | Коростенський район |
Громада | Малинська міська громада |
Код КАТОТТГ | UA18060130380028134 |
Основні дані | |
Засноване | 1570 |
Населення | 592 |
Площа | 3,4 км² |
Густота населення | 174,12 осіб/км² |
Поштовий індекс | 11610 |
Телефонний код | +380 4133 |
Географічні дані | |
Географічні координати | 50°58′32″ пн. ш. 29°14′02″ сх. д. / 50.97556° пн. ш. 29.23389° сх. д.Координати: 50°58′32″ пн. ш. 29°14′02″ сх. д. / 50.97556° пн. ш. 29.23389° сх. д. |
Середня висота над рівнем моря | 164 м |
Водойми | Звіздаль |
Місцева влада | |
Адреса ради | 11600, Житомирська обл., Малинський р-н, с. Недашки |
Карта | |
Недашки | |
Недашки | |
Мапа | |
Недашки у Вікісховищі |
Засноване дворянами Недашківськими (Недашкоўскі / Niedaškowski / Niedaszkowski), які згодом перейшли до українських козаків і стали начальниками козаків, і за ними було закріплено універсалом їх маєток.
Через село протікає річка Звіздаль з болотистими берегами, поросшими лісом — приплив річки Уж, що впадає в Прип'ять — приплив Дніпра.
З історії села
Село створено предками древлян, верхньо-лужицькими сербами - переселенцями з села Недашеці (зараз - (нім. Nedeschwicz; ст.-луж. Njezdašecy) з Верхньої Лужиці, нині - Німеччина.
З даним іменем пов'язане: новгородське географічне Недашеци — село на р. Рапля Недашецької волості Тихвинського повіту Новгородської губернії; Недашев село на р. Щетинка Чауського повіту Могилевської губернії, Недошевичи (польск. Niedasewice) село недалеко від м. Новогрудок Мінської губернії, Недашки село і Niedaszkowska Sloboda село недалеко від міста Овруч Волинської губернії, Недашківська слобода біля міста Радомисль Київської губ.
Ім'я «древляни», за поясненням літописця, дали їм тому, що вони жили в лісах. Характеризуючи звичаї древлян, літописець зображує їх народом досить грубим («живяху скотьски, убиваху друг друга, ядяху все нечисто, и брака у них не бываще, но умыкиваху у воды девица»).
У VI—VII ст. древляни були одним з наймогутніших родоплемінних об'єднань східних слов'ян.
Неподалік Недашок знайдена група могильників з 40 курганів, розміщених на піщаних пагорбах. Земляні роботи на одному з курганних могильників в недавні часи виявили поховання доби літописних древлян.
Обряд поховання, що міцно встановився, свідчить про існування певних релігійних уявлень про загробне життя: відсутність зброї в могилах свідчить про мирний характер племені; знахідки серпів, черепків і посудин, залізних виробів, залишків тканин і шкір вказують на існування у древлян хліборобства, промислів гончарного, ковальського, ткацького й шкіряного; безліч кісток свійських тварин та шпори вказують на скотарство й конярство; безліч виробів із срібла, бронзи, скла й сердоліку, іноземного походження, вказують на існування торгівлі, а відсутність монет дає привід вважати, що торгівля була мінова. Політичним центром древлян в епоху їх самостійності було місто Іскоростень; у пізнішу пору цей центр, очевидно, перейшов до міста Вручий (Овруч). По сказанню літопису, за давніх часів древляни кривдили своїх сусідів. З утвором Київської Русі древлянська земля була підлегла нащадкам фінно-карельських вікінгів: князь Олег (Хельг) підкорив їх Києву й наклав на них данину. В 907 році древляни брали участь у переможному поході князя Олега на Візантію. У числі племен, підлеглих Олегові, які брали участь у його поході на греків, згадуються й древляни; але вони скорилися не без завзятої боротьби. По смерті Олега вони зробили спробу звільнитися; князь Ігор переміг їх і наклав ще більшу данину.
В 945 році, у відповідь на утиски і спробу зібрати надмірну данину, жителі столиці древлянського князівства — Коростеня — на чолі зі своїм князем Малом повстали проти князя Ігоря, перебили його воїнів, а самого князя прив'язали до двох нахилених дерев і розірвали на частини. Вождь древлян Мал зробив спробу посвататися до вдови Ігоря, княгині Ольги, але та, керована почуттям помсти, обманом убила Мала і його сватовське посольство. Після цього Ольга разом з малолітнім сином Ігоря Святославом пішла війною на древлян, розгромивши їх. Удові Ігоря, Ользі, літопис приписує остаточне підпорядкування древлян.
Святослав Ігорович посадив правити в древлянській землі свого сина, Олега. Володимир Святий, роздаючи волості своїм синам, посадив у древлянській землі Святослава, який був убитий Святополком Окаянним. Із часу Ярослава древлянська земля входить до складу Київського князівства.
У X—XI сторіччі місцеве поселення використовувало землі навколо Малина для полювання, рибальства, бджільництва, землеробства. Заселення території відбувалося шляхом селянської колонізації. У той час ці землі належали Литовському князівству.
Існує кілька версій про Недашів — Недашківських. Перша версія пов'язує його ім'я з російською царицею Катериною II, яка дала ці землі дворянам Недашам (Недашківським) за військову службу. Недашківські — дворянський рід, що одержав статус дворян, підтверджений польським королем і литовським князем разом з родом Дідковських під час правління Катерини II, (завдяки Меншикову, який і дав їм землі). Є й давніша версія (твердження Миколи Степановича Дідківського, 1905 року народження), за якими Недаш одержав землю за військову службу древлянським князям і, обійшовши лісову «пустелю», тобто незаселену територію, осів на ній. Обхід землі — поселення родової групи — відомий також у Ходоках і Сингаях.
Поселення Недаша, яке отримало наймення Недашки, заснувалося біля урочища Закружжя на двох струмках, на межиріччі річок Ірші та Уші (тепер Уж), у витоці р. Звіздаль. «Добра земля ця, крім північної сторони»,- стверджував старожил Григорій Антонович Недашківський, 1886 року народження. Земля Недашківська ще сто років тому мала «копчики» — насипані кургани, границі меж родової території. Через Недашки проходив прадавній шлях Іскоростень — Київ, поселення в стародавності було сторожовим пунктом деревлян. Місцевість навкруг Недашок вражала зарослими могутніми чорнолісами, згадки про які і нині живуть у пам'яті старожилів села — діброви, грибняки, осичник, ольшина, лози, здвижі, криниці-животоки, ручаї. Дубняки тяглися до Ксаверова, до Діброви. Дуби-велетні досягали до двох метрів упоперек. Ще донедавна в Гаєцькій Лозі викопували затонулі колись прадавні дуби, «сині» від довгого лежання в торфяниках. Прадавні жителі Недашок займалися, головним чином, як і тепер, хліборобством. Головний наш хліб — жито — недарма називається житом — тому що їм жили люди. Крім жита недашківці знали й пшеницю, овес, ячмінь, просо. Орали спочатку сохою, яка являла собою розлогий сук, який за один кінець тягли, а іншим, устромивши в землю, орали.
Займалися й садівництвом і скотарством. Виганяли свиней у праліси на все літо. Чим ще залюбки займалися, так це бджільництвом (бортництвом). Тримали бджіл у «бортях» (у дуплах дубів), де бджоли самі собі робили вулик. Архаїчний спосіб видобування меду в дуплах старих дерев і зараз відомий у Недашках: дерев'яна "острова " — жердина з сучками для лазіння на дерева, а також ремінна «жень» — снасть, плетена в сталки шкіри. Уміли місцеві жителі й добре обходитися з деревом, займаючись теслярством. Неподалік Недашок відоме й урочище Альчужино (скоріше «Кольчужино»). Це було, мабуть, місце ремісничого поселення стародавності.
Вірували недашківці, як і всі східні слов'яни, у багатьох богів, але найбільше поклонялися богу Перуну, який «завідував» громами й блискавками, адже Перун-громовик був заступником воїнів, божеством дубових пралісів. Недаш, судячи із джерел народної історії, мав численне потомство, що за старих часів було нормою- звичаєм, спадщиною попередніх звичаїв-законів. Велике родове гніздо Недаша росло, вгасало, знову відроджувалося. Після входження деревлянских земель у єдину державу східних слов'ян — Київську Русь воїни-недашківці брали участь у численних військових походах київських князів. В 1240 р., після захоплення монголо-татарською ордою Києва, ворожі загони розбрелися по всіх руських землях, несучи смерть і руїну. Недашківці сміливо виступали супротив ворога, однак у нерівній битві майже всі загинули, а їх поселення було спалене. Та вже через кілька десятиріч, завдяки праці місцевих жителів, Недашки знову повстали з руїн.
Недашківськая околична шляхта
3 першої половини XVI ст. у документах замість терміну «бояри» для означення військової верстви все частіше вживається термін «шляхта». До того ж шляхту, яка жила в родових селах (так званих околицях), називали ще й околичною шляхтою.
В XIV — першій половині XIV ст. більша частина українських земель була приєднана до Великого князівства Литовського. Оточене з усіх боків ворогами, Литовське князівство завжди потребувало сильного війська. Тому, враховуючи славні бойові традиції недашківців з дідів — прадідів, їх запросили на військову службу. Недашківські бояри- шляхта (а саме так називали воїнів, які були на господарських землях, одержаних за військову службу), як васали київського князя, були зайняті прикордонною сторожовою службою, захищаючи державу від татарської навали. Під час загального рушення, яке оголошувалося з Києва в разі наближення або вторгнення татар, кожний боярин мусив у складі відповідного загону «конно і оружно» виїхати назустріч ворогові.
Обов'язком заушської шляхти, до якої належали і недашківці, також був звичай ставити в поході намети для київського князя (згодом воєводи). Тобто вона являла собою щось на зразок його особистої гвардії. Крім того, за персональним листом київського воєводи або самого господаря — великого князя Литовського, вони були зобов'язані нести «службу ординську» — супроводжувати великокнязівських послів і гінців через степ до Криму чи до кочових Перекопської й Ногайської орд.
За військову службу князь щедро дарував боярам — шляхті різні привілеї, які звільняли їх від податків. Ознаками достоїнства шляхти визнавалися родові герби.
В 1569 році після складання Люблінської унії українські землі перейшли від Литви до Польщі.
Українська шляхта — нащадки лицарів, православне й греко-католицьке дворянство західного типу — дуже часто браталися з поляками, що приводило до полонізації магнатських родів. Утиски русинських дворян найчастіше були за релігійною ознакою, результатом чого стало поступове оформлення культурного, а потім і бойового протистояння з католицькою (польською) знаттю. Значна частина української шляхти вступила до лав Війська Запорізького: частина пішла в реєстрове козацтво, а інша — на Січ. В різні часи ватажками січового козацтва були шляхтичі, таку шляхту нерідко називали «показаченою», пізніше ж її стали іменувати «козацької старшиною», щоб відрізняти її від рядового козацтва, яке зливалося з начальством. Українське дворянство не відігравало значної ролі в народній свідомості українців, однак козацька верхівка, яка в більшості була шляхетного роду, була провідною серцевиною національної еліти.
Природа українського Полісся, його ландшафти й клімат однотипні від Десни до Західного Бугу. Тут малородючі піщані ґрунти, тому порівняно мало поселень, міст і доріг. Водночас велика кількість лісів, рік і боліт створили сприятливі умови для вирощування льону, а відповідно — і розвитку ткацтва, обробки дерева й заліза, виробництва поташу й селітри для виготовлення пороху й скла.
Типова поліська вишивка ілюструє архаїчний геометричний орнамент, їй властива перевага червоного, багатство візерунків на рукавах, манжетах, пелені й мінімум — на пазусі жіночої сорочки, яка прикривається керсеткою. Фактурний візерунок, утворений білим лляним поробком на сірій конопельній основі, — головний засіб вираження в поліському чиноватому ткацтві.
Гончарі виготовляли переважно неглазурований «рожевий» і «задимлений» посуд, графічно декорований лощінням. Специфічні для Полісся «божниці» — полиці для ікон, прикрашені виїмчастим різьбленням, інкрустовані соломкою, — а також однойменні рушники, вишиті з двох або трьох боків, якими покривають ікони на покуті. Поліське дерев'яне різьблення дрібніше в деталях, ніж лісостепове, у ньому більше гравірованих елементів. Ритм оголених брусів або колод — основний виразний засіб поліського будівництва.
Починаючи з XV—XVI ст. на Правобережжі з'явилися сотні польських колоній. Багато їх жителів уважалися шляхтою, від навколишніх «хлопів» різнилися релігією, заняттями й побутом. На Поліссі «шляхетські» будинки часто будували з гранованого брусу, а не із круглих колод. В оздобленні інтер'єру й одягу «шляхта» менше використовувала домоткані тканини, вишивки. Їй навіть не личило співати на весіллі, для цього було прийнято наймати співаків.
Важлива роль у місцевому художньому промислі й промисловості (зокрема фарфоро-фаянсової) належала також єврейським майстрам.
На територіях центральної частини Українського Полісся є села, жителі яких дотепер називають себе «шляхтою». Ця шляхта розселена в межах давньої Овруччини (остання включає райони Житомирської області — Овруцький, Коростенський, Народицький, Малинський, Лугинський, Олевський). Існування шляхетського (колись військово-дружинного) прошарку в краї засвідчує наявність у минулому тридільної структури в слов'янському суспільстві традиційної епохи — хліборобів (смердів), воїнів (бояр), адміністрації (князів).
Перші шляхетські села в центральній частині Українського Полісся виникають у давньоруський період. Уже тоді тут існує село Недашки (у басейні Ужу).
Сільське шлюбне право завжди ґрунтувалося на системі звичаєвих поглядів і норм. Останні відтворювали надзвичайно архаїчну світоглядну систему, сформовану ще в часи панування родового співтовариства. З погляду останньої, вибір шлюбної пари не робився всупереч інтересам роду. Відпускаючи дітей на вечірки, батьки враховували не тільки на досягнення ними певного віку, але й на те, у яке оточення попадала їхня дитина, стежили, щоб син або дочка навіть у спілкуванні дотримувалися норм соціальної й майнової рівності: «Міщанин не бере мужички або мужик міщанки, а бідний і неродовитий у селі не може брати багату».
І дотепер структура місцевого весільного ритуалу в селі Недашки зберегла свою повноту й розвиненість. Вона має й тридольну композицію, яка відповідає загальноукраїнській шлюбній традиції. Передшлюбна частина в регіоні реалізується через послідовність етапів, які передбачають попереднє розпитування, сватання й святкування згоди. Отже, до весілля рід хлопчика тричі відвідував будинок дівчини, а її батьків обов'язково запрошували для знайомства з його господарством. Ці етапи в давнині були відділені один від одного в часі. Перший з них має назву попити, спроби, які були обов'язковою частиною дошлюбних переговорів, проявом народного етикету: "Як віддавали без попиту, говорили «віддати в притули». Запитуватися найчастіше ходили жінки (мати, хресна), обов'язково в будень. Гостей пригощали, але рішення батьків та дівчини вважалося попереднім і неостаточним, а також не мало юридичної сили.
Коровай випікали в хатах молодого й молодої. Він завжди був круглим, мав багатошарову структуру. Нижній шар випікали переважно із прісного житнього тіста. Ця частина короваю називалася корж. Нижній шар завжди формувала (виробляла) старша коровайниця. На нього найчастіше сипали ячмінь (у с. Недашки). У шарах середньої частини традиційно запікали цілі яйця. Верхній шар мав однорідну систему прикрас — центральний хрест, шишки по всій поверхні, селезінка по колу. У центрі — більша шишка або пара птахів. Часто кількість шишок-прикрас відповідала кількості сирих яєць, закладених у коровай. Порційне печиво для заклику виготовляли у вигляді пиріжків без начинки або квітів-шишок (у с. Недашки.)
Завершальним акордом весілля вважалося відвідування батьків молодої у наступну за весіллям неділю, яка мала назва Пироги. Останні обов'язково приносили із собою. Це відвідування батьків було першим для молодої після її переходу у стан замужньої жінки. Зрештою розходилися з весілля, пройшовши двір по рябчунах (ряднах) на колінах і на знак прощання за воротами випивали чарку (у с. Недашки).
З часів Богдана Хмельницького сімейний клан польських феодалів (шляхти) Недашківські (Недашкоўскі / Niedaškowski / Niedaszkowski / Недашковский) перейшли до українських козаків і стали начальниками козаків, і за ними закріпили універсалом їх маєток Недашки в Україні.
В середині XV ст. за шляхтою було законодавчо закріплене право повного успадкування й розпорядження власною землею. Це мало дуже велике значення, адже до того їх землеволодіння було умовним — землі належали шляхтичеві доти, доки він ніс військову службу, і цілковитої гарантії, що ця земля перейде до його синів, не існувало.
Зміцнення політичних і майнових прав шляхти стало головною причиною так званої «прізвищної революції», що розпочалася з кінця XV ст. Відбувається створення шляхетських прізвищ власницького типу.
Недаші стають Недашківськими.
Існує думка, що прізвища на -ський, -зький є польськими. Це хибна думка. Цей слов'янський спосіб власницького іменування поширився скрізь, де суспільство знало повну приватну власність на землю.
У середині XVI ст. Велике князівство Литовське, виснажене війнами з Московським царством і татарами, було близьке до занепаду. В цих умовах литовські князі змушені були звернутися по допомогу до поляків, уклавши з ними в 1569 р. Люблінську унію. З переходом українських земель від Литви до Польщі було поставлене під сумнів саме існування українців як окремої етнічної спільності.
З приєднанням до Польщі зростає вплив польського елементу і на Волинь, на території якої перебували Недашки. Польські магнати захоплюють найкращі землі, примушують українців переймати польські звичаї, мову, католицьку релігію. Польська експансія викликала активний супротив волинської околичної шляхти. Вже у 1570 р. делегація заушської шляхти, до складу якої входили недашківці Антон Іванович та Лашук Дем'янович, відбула до Варшави до короля Сигизмунда — Августа й добилася від нього грамоти про підтвердження їх прав і вольностей. Пізніше ця грамота була підтверджена наступником Сигизмунда- Августа — польським королем Стефаном Баторієм. Однак, навіть грамоти польських королів мало рятували від свавілля магнатів та католицької церкви. В першій половині XVII ст. частина недашківських земель була захоплена окатоличеним українським магнатом Ігнатієм- Олександром Єльцем, який подарував її ченцям єзуїтського колегіуму. Цей колегіум був збудований 1634 р. у сусідньому з Недашками містечку Ксаверові й розглядався єзуїтами як один із плацдармів наступу католицизму на Волинь. Разом з жителями навколишніх сіл недашківці рішуче піднялися на захист православної віри. Єзуїтів тут прилюдно називали «недовірками» і «собаками».
Коли в Україні розпочалася могутня визвольна війна під проводом Б. Хмельницького, переважна більшість жителів села взяла в ній активну участь на боці повсталого народу. Уже в 1648 р. вона разом із ксаверівцями примусила єзуїтів тікати в Польщу. Значна частина земель єзуїтського колегіуму й польської шляхти перейшла до рук недашківської околичної шляхти, зокрема, у селах Ігнатопіль і Єльцудів. Недашківці також забрали землі польського шляхтича І. Свидерського. 1651 р. він звернувся до намісника гродського в Житомирському замку з протестом проти того, що Іван, Андрій і Мишко Недашківські захопили його землі біля села Недашки в липні — вересні 1650 р. і винесли на свої землі борті та забрали збіжжя. Після закінчення війни єзуїти повернулися в Ксаверів, однак всі їх спроби повернути Ігнатопіль були невдалими. Як згадується в одному з документів того часу, недашківці «вітали» єзуїтських прокураторів пострілами. Активний опір польським шляхтичам и єзуїтам не припинявся і в наступні роки. 1691 р. єзуїти захопили худобу недашківців, яка випасалася в їхніх землях у с. Ігнатівка. Довідавшись про це, жителі Недашок наздогнали єзуїтів і не тільки відібрали свою худобу, а й вигнали єзуїтів з Ігнатівки. Нехтуючи рішенням Люблінського трибуналу про повернення Ігнатівки овруцьким єзуїтам, недашківці залишили за собою ці землі. Пізніше с. Ігнатівка влилося як одна з вулиць у село Недашки.
Недашківці також брали активну участь у збройному виступі проти польського магната Франчишика Потоцького в лютому 1696 р., коли той зібрав у с. Мошки околичну шляхту для розбору її привілеїв. У ході збройної сутички польський військовий загін був розгромлений, а сам Потоцький з ганьбою втік.
Великою трагедією для недашківців стали постійні спустошливі набіги татар. Адже з 1240 по 1709 рр. на територію сучасної Житомирщини було здійснено понад 800 набігів татар, з них 40 спустошливих. Разом зі своїми сусідами жителі Недашок мужньо боронилися від нападників. Коли ж сили були нерівними, ховалися в лісах, у лозах, на болотах. До сьогоднішнього дня в селі збереглися перекази про страшну татарську неволю. «Орда татарська ішла, ховалися люди в лозах, брали татари людей у неволю, жінок мучили», — переказував старожил села Т. І. Недашківський.
Недашки у XVIII ст
Після Андрусівського перемир'я 1667 року місцевість залишилися в складі Польщі й перебувала під її владою до 1793 року. Після другого розподілу Польщі в 1793 році ці землі відійшли до складу Росії. Після возз'єднання Правобережної України з іншими українськими землями в складі Росії, село увійшло до складу Київської губернії. В 1795 р. в результаті третього поділу Польщі вся Правобережна Україна відійшла до Російської імперії. Почалася нова фаза історії України.
Дворяни Недашківські (Недашковские) були зазначені в списках наступних років: 1804 — Васильківський повіт Київської губернії; 1811 — с. Веприк Васильківського повіту; 1815 — с. Волиця Васильківського повіту; 1843 — сс. Жидівська Гребля, Юшків Ріг Таращанського повіту Київської губернії.
Відповідно до підсумків поділу с. Недашки входило до Овруцького повіту Волинської губернії. Якою ж були чисельність та заняття його населення в другій половині XVIII — на початку XIX ст? За ревізькими відомостями 1816 р. у Недашках проживало понад 150 людей чоловічої й жіночої статі. Тодішні родини, які проживали в «домах», були досить великими, багатодітними. Так у будинку, хазяїном якого був 90-літній Василь Володимирович Латушієшич-Недашківський, поряд з ним жили його 60- літня дружина Марина Матвіївна, їх сини — 30-річний Матвій, 26-річний Савва й 20-річний Миколай. Савва мав 20-річну дружину Марину Іванову й однорічну дочку Варвару. Молодший же Микола тримав 18-річну дружину Марфу Іванову, від якої мав двох дітей — дівчаток — 5-річну Марину й 3-річну Катерину. Цей та інші факти свідчать, що в той період непоодинокими були так звані ранні шлюби, коли матір'ю ставали в 12-13 років.
Поряд з родинами Недашківьских у селі проживали Латушієвичі й Дідківські. Предком Латушієвичів був Лашук Дем'янович, (брав участь у поїздці представників заушської шляхти до Сигизмунда-Августа). Родина Дідківських з'явилася в Недашках внаслідок шлюбів з місцевими жителями в 50- ті рр. XVIII ст. Дідківські були вихідцями із села Дідковичі. Як і недашківці, вони належали до околичної шляхти, маючи відповідні грамоти від литовських князів та польських королів.
Рід Недашківських має риси нащадків прадавніх литвинців (мешканців Балтійського регіону): високих, світлих, струнких. Рід Дідківських має риси південного типу. Обличчя смагляві, коси чорні. Вони, найпевніше, нащадки прадавніх хліборобів трипільської доби, старих українців, землеробів родючих чорноземів. За спогадами жителя села Дмитра Сильвестровича Недашківського, який народився в 1899 р., на вулиці Куцовка жили Недашківські й Дідківські. Селилися родами, гніздами, «купами», як говорили в давнину.
Недашківські також жили ще в кутку Причепівка, Крушник. Дідківські жили в кутку Лазарі. В кутках Гребля, Ігнатівка в напрямку на Ксаверів жили обидва роди.
XIX сторіччя
Реформою 1861 року було скасовано кріпосне право.
Недашківська околична шляхта за своїм способом життя і побутом мало чим відрізнялася від жителів навколишніх сіл: вживала українську мову, мала сильні православні релігійні традиції.
Основним заняттям жителів села було, звичайно, землеробство. Околична шляхта переважно сама обробляла землю. Взувалися недашківці в ликові постоли, одяг виготовляли з хутра чи домотканого сукна. Поряд із землеробством займалися рибальством, мали чисельні борті, полювали на лісового звіра, виловлювали бобрів.
Займалися також виробництвом дьогтю й смоли. В ті часи смолокурні й «поташеві буди» цінувалися на рівні бобрових гонів і бортей. Із другої половини XVII ст. 12 пудів поташу коштували 1000 крб., при цьому чистий дохід становив 500 крб. На той час це була дуже велика сума грошей. Поташ висилали більшими великими на Захід, де його використовували головне для виробництва пороху.
Прекрасний опис земель, що належали недашківцям, міститься в земській книзі Овруцького повіту 1798 р. У ній вказується, що Недашківським здавна належала вотчинна земля в урочищі «острів Кутівка», що лежало над рікою Звіздаль, «с полями пахотными и непахотными, обсемененными и необсемененными, борами, лессами, сенокосами, дубровами, лугами, пастбищами, бортными деревьями и небортными, соснами, крымами, знаками и натесами, с пчелами и без пчел, реками и речками, прудами и прудищами с правом ловли в реках рыбы разного рода, с бобровыми гонами, звериной ловлей, постройкой дегтевых майданов, а также и смоляных со всемы застройками и вообще со всемы к этой части принадлежащими».
Однак зростання кількості спадкоємців, дроблення спадкоємної землі-служби між спадкоємцями привели до того, що земля вже не могла їх усіх прогодувати. Тому не дивно, що представники роду-засновника села Недашківських були змушені виїздити на проживання в інші населені пункти, шукати інші заняття. На початку XVIII ст. у документах згадуються недашківці, що проживали в Овручі, у с. Мошки та ін.
Після входження Правобережної України до складу Росії перед околичною шляхтою постало питання про підтвердження свого «шляхетного» походження. Суть справи в тому, що в 1785 р. російська цариця Катерина ІІ поширила на українські землі права російського дворянства. Це було логічним наслідком позбавлення України автономних прав — становий поділ її населення був прирівняний до станового поділу населення Росії.
Претендентам на дворянство необхідно було довести свої права. Як і представники інших родів, Недашківська околична шляхта почала розшукувати докази свого дворянського походження, вивчаючи хроніки, універсали, земські книги та інші джерела історії України. Врешті-решт роди Недашківських і Дідківських, які проживали в Недашках, на основі історичних документів та свідчень представників сусідніх родів довели дворянському зібранню своє право на приналежність до дрібнопомістного дворянства.
Важливою подією в історії Недашок стало відкриття в 1799 р. церкви св. Апостола Іоанна Богослова. Вона була побудована на місці старої церкви, що згоріла. Сліди її існування відносяться до XV–XVI ст. Будівництво нової церкви стало можливим лише за рахунок добровільних пожертвувань усіх жителів села. Вона являла собою дерев'яну споруду, покриту залізом і пофарбовану блакитною фарбою. При церкві також знаходилася дзвіниця.
1888 р. Недашківська церква була капітально відремонтована, до неї прибудовано нову дзвіницю. Для священика роди Недашківських і Дідківських виділили 18 десятин землі під садибу і городи.
Реформа 1861 р. не внесла докорінних змін у систему землеволодіння в Недашках.
Адже недашківські дворяни обробляли землю самі й лише у виняткових випадках використовували працю залежних селян. Зокрема, у період проведення реформи в маєтку дрібнопомістних поміщиків Степана, Давида, Костянтина й Івана Недашківських працювало четверо селян. У маєтку Григорія, Андрія, Миколи і Якова Недашківських — троє селян. У процесі проведення реформи була зліквідована залежність селян від поміщиків. Селяни також отримали земельні наділи. Зокрема, селяни, що працювали на дворян Недашківських, отримали 26 десятин 496 сажень землі, а ті, які працювали на Дідківських, — 9 десятин 2397 сажень землі. За отримання землі селяни щороку платили грошовий оброк у сумі 5 крб. 40 коп. сріблом з кожного двору чи відпрацьовували 34 дні (20 влітку й 14 взимку) на поміщика. А також селянам відпускалося по 36 возів дров на двір з лісу, який належав Недашківським. За це селяни виконували повинності протягом 8 днів у рік чи платили грішми 2 крб. сріблом з двору.
Скасування кріпосного права привело до важливих змін в інших суспільних сферах. Розширюється мережа освітніх закладів. В 1892 р. було відкрите однокласне народне училище в Недашках. Чисельність населення Недашок швидко зростає. Якщо в 80-ті роки в селі нараховувалося 187 дворів, у яких проживало 1492 чоловіки, то на початку XX ст. кількість дворів збільшилася до 364, у них проживало вже 2088 жителів. У цей час у селі працювало 3 лавки й діяли 3 вітрові млини. Забезпечення правопорядку було покладено на поліцейський пост у складі пристава й 5 поліцейських.
Недашки в XX столітті
Недашки в 1917—1920 рр
У серпні 1914 р. найбільші імперіалістичні держави світу розв'язали Першу світову війну. Вже за кілька місяців її відчули і в Недашках — у російську армію було мобілізовано більше двохсот жителів села, з яких 132 не повернулися додому. Повним кавалером Георгіївських Хрестів за свою мужність став житель Недашок С. І. Закусило.
Війна стала потужним приводом до революційного вибуху. Повалення самодержавства в ході Лютневої революції 1917 р. і розвал Російської імперії в ході національно-визвольних революцій були позитивно сприйняті широкими масами селянства, які зв'язували з революцією очікування на розв'язок земельного питання й припинення війни. Буквально через місяць після приходу до влади в Україні Центральної Ради у селах, у тому числі й у Недашках, почалося масове створення осередків «Селянської спілки», яка стала, по суті справи, виразником і захисником інтересів селян. Однак нерішуча політика керівництва Центральної Ради у вирішенні насущних потреб селянства викликала розчарування її діяльністю.
З осені 1917 р., особливо після Жовтневого збройного повстання, більшість українських селян свої надії на докорінні зміни пов'язують із більшовиками. На початку 1918 р., невдовзі після вступу більшовицьких військ у Київ, у Недашках була встановлена радянська влада.
В 1918-1920 рр. Україна стала ареною запеклої громадянської війни, коли в жорстокому протиборстві зчепилися численні претенденти на владу, зброєю вирішуючи, хто і якою формою правління заступить старий устрій. Для недашківців це були року важких втрат односільчан, яких доля нерідко розводила по різні сторони барикад. Село також страждало від постійних реквізицій хліба й худоби воюючими сторонами. Зрештою навесні 1920 р., після розгрому Червоною Армією білополяків, у Недашках було відновлено радянську владу.
Однак, восени 1920 р. військові дії знову докотилися до Недашок. У листопаді 1921 р. поблизу села проліг шлях повстанських загонів генерала Ю. Тютюнника, які перейшли польсько-радянський кордон з надією відновити владу Української Народної Республіки.
Проте, не отримавши підтримки з боку місцевих жителів, загони Ю. Тютюнника були оточені військами Червоної Армії неподалік села Малі Міньки й у жорстокому бої розбиті. В Недашках стояв штаб кінної бригади Г. І. Котовського, що зіграла головну роль в розгромі Тютюнника.
Недашки в період НЕПу
З 1921 р. с. Недашки входило до складу Ново-Вороб'ївської волості Овруцького повіту, а з 1923 р. — до Базарського району Коростенської округи Волинської губернії. До Недашківської сільради також входило село Малинка. 1926 р. у селі в 457 дворах проживало 2283 чоловіка.
На початку 20-х років у селі було створено партійний осередок. В 1927 р. недашківська організація КП/б/У нараховувала 5 членів. Партійна організація у своїй діяльності спиралася на комсомольський осередок та комітет незаможних селян (КНС). В 1921 р. членами комітету незаможних селян були М. П. Дідківський, В. І. Недашківський, С. Д. Недашківський, І. Романенко. Очолював КНС Г. Ф. Недашківський, а потім В. Й. Дідківський — учасник громадянської війни. Василь Йосипович користувався великим авторитетом серед односельців. Протягом 5 років (1925-1930) його обирали членом Базарського райвиконкому.
Нова економічна політика, запроваджена в країні в 1921 р., стимулювала розвиток сільськогосподарського виробництва. Замість реквізицій у селян зерна уряд обклав їх помірним податком. Відкрилися широкі можливості для розвитку різних форм сільськогосподарської кооперації. Так, у Недашках діяли споживче, молочарське, кредитове та інші товариства. В 1926 р. молочарське товариство охоплювало більше половини жителів.
З метою спільного обробітку землі частина селянських господарств об'єдналася в артіль ім. 1 Травня, яка була створена в селі в 1928 р. Очолював артіль Михайло Павлович Дідківський. В 1929 р. на землях артілі вирощувалось 30 га жита , 7 га озимої пшениці, 40 га вівса, 20 га конюшини й 10 га картоплі.
Для зміцнення матеріальної бази колективного господарства в 1928 році в Недашках було створене машинно-тракторне товариство.
20-ті роки були періодом небаченого розквіту української культури і освіти. В селі більшість дітей відвідувала 4-класну трудову школу. В 1929 р. гостинно відчинили двері нова 7-літня школа. Проводилася робота з боротьби з неписьменністю, центром якої стали пункт лікнепу та хата-читальня.
З ініціативи комсомольців при сільському клубі були створені музичний і драматичний гуртки та духовий оркестр. Під керівництвом Івана Дідківського школярі опанували основи музичної грамоти. Жодне свято, урочистий вечір у селі не проходив без участі духовиків.
Недашки в 30-ті роки
Значним позитивним зрушенням у соціально-економічному розвитку села було завдано непоправної шкоди на початку 30-х років, коли Сталін і його оточення взяли курс на прискорені методи колективізації. Була занедбана сільськогосподарська кооперація, яка так добре зарекомендувала себе в 20- ті роки. Адже вважалося, що колгоспники не можуть бути учасниками спеціалізованих кооперативів. Натомість прискореними темпами йшов процес утворення колгоспів на основі відчуження основних засобів виробництва у його членів.
В 1929 р. у самих Недашках уже діяло два колгоспи — «1 Травня» та «Більшовик». Ще два колективних господарства були створені з хутірських дворів — «Червоний лан» (нині с. Вишнянка) і «Червоний плугатар» (нині с. Червоний Плугатар).
Першими організаторами колгоспів були Надія Йосипівна Недашківська, Михайло Павлович Дідківський, Іван Степанович Недашківський, Семен Дмитрович Недашківський, Іван Федорович Дідківський, Василь Йосипович Дідківський, Іван Максимович Закусило. Велику допомогу в організації колгоспів надавав директор 7-річної школи комуніст В. Й. Лосінський.
Наслідком сталінської колективізації в українському селі став страшний голодомор 1932—1933 рр. Не обійшло це лихо й недашківців. Коли в більшості жителів села вичерпалися останні запаси, вони почали вживати в їжу все, що знаходили. Це призвело до проявів голодової дистрофії, тяжких шлункових захворювань. Багато родин відчули на собі кістляву руку смерті. За нашими підрахунками, здійсненими на основі даних «Книги реєстрації актів про смерть», в 1932 р. у Недашках померло 50 людей, а в 1933 р. — уже 143 чол., причому причина смерті 68 чол. не визначена, в 1934 р. — 115 чол., з них з невідомих причин (тобто в основному від голоду) — 43 чол.
Лише в середині 30-х років колгоспи потроху стали на ноги. Цьому сприяло, зокрема, скасування продрозверстки та зміцнення їх матеріально-технічної бази. У Недашках в 1934 р. машинно-тракторне товариство було перетворено в машинно-тракторну станцію (МТС). В 1936 р. колгоспам були вручені акти на довічне користування землею.
Прискорена колективізація супроводжувалася знищенням «класово ворожих» елементів на селі, до яких було віднесено відносно заможну частину селянства.
Вже восени 1929 р. в Недашках була арештована група заможних селян, серед них і Недашківський Василь Васильович. Тривалий час він сидів у в'язницях у Базарі, Малині, Житомирі без суду й обвинувачення. Лише на початку 1932 р. постановою «трійки» при Колегії ДПУ УРСР Недашківський В. В. був висланий на рудники в м. Свободний на три роки. В 1934 р. Василю Васильовичу було дозволено повернутися додому, однак у зв'язку із вбивством Кірова це рішення скасували й без суду направили Недашківського В. В. у Карелію без права виїзду, потім перевели на будівництво Біломор-Балтійського каналу. Лише в 1938 р. Недашківському В. В. після довгих поневірянь було дозволено приїхати з родиною до батька.
На початку 1930 р. заарештували Дідківського Миколу Степановича. За постановою начальника оперативної групи Базарського району за обвинуваченням в "проведенні антирадянської агітації серед населення з метою зриву заходів, які проводила Радянська влада на селі « Микола Степанович був висланий в Іркутську область. Тут будував залізниці, в 1941—1945 рр. воював проти нацистів.
13 березня 1930 р. на позачерговому засіданні президії Базарського райвиконкому розглядалося питання про розкуркулення та виселення куркулів з району. По Недашківській сільраді було „вирішено“: розкуркулити й виселити за межі району Недашківського Івана Йосиповича, Дідківського Луку Івановича, Дідківського Йосипа Даниловича, Недашківського Павла Васильовича, Недашківського Івана Михайловича, Недашківського Михайла Дмитровича, Шваба Микиту Петровича, Недашківського Олександра Михайловича, Недашківського Петра Івановича, Дідківського Віктора Федоровича, Недашківського Павла Івановича, Недашківського Василя Івановича, Пінського Суру, Дідківського Івана Степановича, Дідківського Павла Самойловича, Дідківського Гаврила Зіньковича, Недашківського Григорія Васильовича, Недашківського Василя Васильовича, Недашківського Павла Лукича, Недашківського Павла Михайловича; розкуркулити та виселити за межі УРСР — Карпенка Степана Матвійовича; розкуркулити й розселити в межах району — Недашківського Антона Дмитровича; розкуркулити та залишити на місці — Недашківського Іллю Талімоновича, Недашківського Степана Севериновича».
Друга хвиля «ліквідації куркульства як класу» розпочалася з весни й тривала до кінця 1931 року. Її жертвами стали ще десятки недашківців.
Репресивна лінія проти селянства була пов'язана з наступом проти окремих угрупувань у місті й на селі (так звані монархічні елементи, українські буржуазні націоналісти). Одним з перших інспірованих процесів сталінської доби був процес проти «Спілки визволення України», що відбувся в 1930 р. Арешти, пов'язані з цим процесом, докотилися і до Недашок. Як «активних» членів «СВУ» було заарештовано і засуджено колгоспників Возненка Івана Григоровича, Недашківського Павла Васильовича, Недашківського Степана Івановича, Недашківського Михайла Миколайовича, Дідківського Степана Андрійовича, Барановича Степана Григоровича, Дідківського Павла Семеновича. «Очолював» групу місцевий учитель Дідківський І. Г.
Із середини 30-х років сталінський терор набув широких масштабів. Його жертвами стали й жителі Недашок — члени партії й безпартійні, керівники колгоспів і прості колгоспники, вчителі й лікарі.
У серпні 1937 р. був заарештований чоботар Дідківський Петро Данилович, який через два місяці за постановою «трійки» УНКВС був розстріляний. Арешту зазнав також служитель культу Дідківський Максим Васильович, який був засуджений до 10 років виправно-трудових таборів.
У жовтні 1937 р. базарськими енкаведистами була «викрита» антирадянська група, у яку входили колгоспники Недашківський Михайло Дмитрович, Недашківський Федір Маркович та обліковець колгоспу Дідківський Григорій Ількович. Усі вони були засуджені до найвищої міри покарання — до страти.
У цьому ж місяці заарештували слюсаря МТС Дідківського Анатолія Микитовича. Як свідчить витяг із протоколу № 9 засідання трійки при Житомирськім облуправлінні НКВС від 2 листопада 1937 р., він був звинувачений у тому, що проводив серед колгоспників "контрреволюційну агітацію, поширював провокаційні слухи про війну, групував навколо себе колгоспні маси, закликав їх зі зброєю в руках виступати проти існуючого ладу, вихваляв розстріляних ворогів народу, проявляв терористичні настрої ". Цілком зрозуміло, що за такі важкі «злочини» Дідківського А. М. засудили до смертної кари.
У листопаді 1937 р. був арештований Дідківський Павло Семенович. Його було звинувачено в «антирадянській діяльності, за поширювання наклепницьких думок про антидемократичність сталінської конституції». Особливою нарадою при Наркоматі Внутрішніх Справ УРСР від 2 січня 1938 р. Дідківський П. С. був засуджений до 10 років виправно-трудових таборів. Проте винним себе Павло Семенович не визнав. Більш того, він знайшов у собі сили почати боротьбу за відміну несправедливого вироку.
З Каргополь-табору подав скаргу на ім'я прокурора Житомирської області. "Мій арешт,- писав Дідківський П. С., — вимисел бувшого начальника Базарського НКВС та ряду свідків. Прошу також взяти до уваги, що всі мої прохання дати мені можливість відкинути брехливі звинувачення відповідними документами й свідченнями свідків слідчим були відкинуті й навіть свідкам мені було заборонено задати хоча б одне питання ". Після повторного розслідування справи, яке велося все тим же Базарським райвідділом внутрішніх справ, вирок був залишений у силі.
В 1940 р. вже дружина Дідківського П. С. написала скаргу в Комісію радянського контролю СРСР, однак і цього разу відповідь була негативною. І лише в 1957 р. після чергового звернення самого Павла Семеновича, який пройшов усі випробування табірного пекла, до обласного прокурора, справа було переглянуто і його визнано невинним.
Напередодні нового 1938 р. були репресовані колгоспники Дідківський Іван Федорович, член КП/б/У, та Дідківський Василь Степанович. Їх знову ж таки було засуджено до виключної міри покарання. А справу Дідківського Кузьми Федоровича, конюха колгоспу, арештованого в січні 1938 р., у зв'язку з її «особливою значимістю» розглядала, навіть, Особлива нарада НКВС СРСР. Кузьма Федорович був засуджений до другої категорії — 10 років позбавлення волі у виправно-трудових таборах. Коли розпочалася Німецько-радянська війна, Дідківський К. Ф. був направлений на фронт у штрафний батальйон, де героїчно загинув у боях проти нацистів.
У березні 1938 р. Базарським райвідділом НКВС була «знешкоджена» ціла «українська націоналістична військово-повстанська організація», що ставила собі за мету «шляхом збройного перевороту повалити радянську владу, відокремити Україну від СРСР і приєднати її до Польщі чи Німеччини».
У зв'язку з цією справою в селі було заарештовано 14 осіб, переважна більшість яких була вихідцями з середняцьких родин, працювала в колгоспах чи вела одноосібне господарство. «Очолювали» антирадянську організацію Возненко І. Г. та Баранович С. Г., які повернулися після відбуття покарання за процесом «СВУ». Арештовані були піддані жорстокому катуванню. Один із засуджених у цій справі, що дивом залишився живим, в 50-ті роки згадував: "У камері попереднього ув'язнення я запитав Возненка, чому він на мене наговорив. На що той відповів: «Якби тобі дали стільки ударів по ногах, ти б також не витримав такого знущання».
17 квітня 1938 р. справа про «контрреволюційну організацію» у с. Недашки була розглянута на засіданні «трійки» при Житомирськім управлінні НКВС. Вирок «трійки» був дуже суворим. Майже всіх заарештованих засудили до розстрілу. Серед них: Возненка Івана Григоровича, Барановича Степана Григоровича, Нестеренка Олексія Герасимовича, Закусила Семена Йосиповича, Недашківського Михайла Талімоновича, Недашківського Василя Гавриловича, Дідківьского Івана Івановича, Недашківського Михайла Миколайовича, Недашківського Івана Ільковича, Недашківського Івана Федоровича, Дідківського Миколу Андрійовича, Дідківського Петра Андрійовича, Дідківського Степана Андрийовича.
Жителі села завжди пам'ятали про безневинно загиблих у часи сталінізму односельців. В кінці квітня 1990 р. з ініціативи правління місцевого колгоспу ім. Гагаріна (керівник господарства М. П. Дідківський) у Недашках було споруджено меморіал репресованим жителям села.
В 30-ті роки в селі відбулися разючі зміни в соціально-культурній сфері. Завдяки самовідданій роботі недашківців було збудовано клуб, медпункт, пологовий будинок, майстерню побутового обслуговування.
У другій половині 30-тих років у школі, яка була повною середньою, понад 20 учителів на чолі з директором школи П. Г. Єною вчили більш як 500 дітей. Високих успіхів у вихованні дітей досяглися недашківські педагоги М. М. Бігун, І. Д. Іваненко, М. Д. Кугай, Н. С. Вдовенко, А. Г. Євтушок. В 1939 році в школі відбувся перший випуск десятикласників. Із двадцяти учнів десятого класу двоє — Ш. Гольдман і А. Дмитренко — випускні екзамени склали на відмінно й одержали атестати із правом вступу без іспитів у будь-який вищий навчальний заклад країни.
Районна газета «Колективіст» від 24 червня 1939 року присвятила цілу сторінку першому випуску Недашківської повної середньої школи. Кожний випускник навчального закладу розповів читачам газети про свої життєві плани. "Закінчуючи X клас,… кожний ставить собі питання — куди піти вчитись? — писав Я. Гузь. — Одні мріють бути червоними артилеристами, другі — учителями, лікарями і т. д. Моє прагнення — вступити в Бердичівський учительський інститут на фізико-математичний факультет і, закінчивши його, стати вчителем ".
У роки Другої Світової війни
Більше 300 жителів Недашок мобілізовані до лав сталінської Червоної Армії, сотні чоловіків працювали на примусових роботах з будівництва Коростенського укріпрайону.
У середині липня 1941 лінія фронту наблизилася до Малинського району. За Недашки зав'язалися кровопролитні бої. «Після жорстоких боїв під Дубно наш полк був перекинутий під Малин — важливий стратегічний пункт Південно-Західного фронту — для підтримки вогнем першої авіадесантної бригади й затримки просування ворога. Зробивши нічний марш, ми зайняли оборону в районі Дуброва — Недашки,- згадував учасник оборонних боїв на Малинщині В. Соколов.- Раннім серпневим ранком командир дивізіону капітан Конопльов викликав мене на командний пункт і ми пішли на рекогносцировку місцевості…
Незабаром розвідник Арсентьєв доповів: „Орієнтир 1, окреме дерево, вліво 2-00, ворожі танки!“ Дійсно в стереотрубу можна було бачити, як з боку Старих Вороб'їв під прикриттям танків просувалися гітлерівці… Швидко підготувавши дані для стрільби, я скомандував: „По танках! Батарея, швидкий вогонь!“ Пролунали постріли, снаряди розривались біля танків. А коли розвіявся дим, ми побачили, що два танки були підбиті, а інші повернули назад. Атака ворога зірвалась. У цей же день на спостережний пункт прибутки два кореспонденти з газети „Красная Армия“, а незабаром у ній було надруковано цілу полосу, присвячену нашій батареї… Оскаженілі гітлерівці кидались усе в нові й нові атаки, але щоразу артилеристи своїм влучним вогнем при взаємодії з десантниками відкидали ворожі орди від Малина, знищуючи живу силу й техніку стерв'ятників».
У двадцятих числах серпня небезпека прориву нацистами оборони стала різко зростати. В цій ситуації радянське командування наказало контратакувати противника на рубежі Недашки-Ксаверів-Охотовка. Несподіваний удар радянських військ дозволив основним частинам армії відступити.
Героїчною обороною, у тому числі й у районі Недашок, сталінські війська скували дії головного угрупування супротивника, чим зірвали плани визволити від комуністів Київ. Наприкінці серпня 1941 Недашки зайняли німецькі війська. Якщо комуністи руйнували церкви та морили голодом, то нацисти зруйнували частину колгоспних будівель, МТС, т. зв. Будинок культури.
За неперевіреними даними, у селі була створена прокомуністична підпільна група.
13 листопада 1943 до села повернулися сталіністи. Та в грудні 1943 неподалік села німецькі війська перейшли в контрнаступ, прагнучи знову відкинути ворога за Дніпро. Представники НКВД вигнали 274 жителя села будувати оборонні лінії: насипи, рови, окопи. В основному були це жінки, старики, діти.
У селі створилися також спеціальні пункти, де населення подавало медичну допомогу пораненим. Жінок примушували шукати харчі по хатах, готувати їжу.
Талімон Дмитрович Недашківський до війни був одним з організаторів колективного господарства, навіть очолював колгосп «Червоний лан». В 1939 р. пішов в армію, брав участь у визвольному поході в Західну Україну. У роки радянсько-німецького збройного конфлікту служив командиром гарматного розрахунку. 19 вересня 1943 р., під час атаки на Дубно, був смертельно поранений у живіт.
Дуже часто старожили Недашок згадують теплим словом свого довоєнного главу сільської ради Степана Ілліча Недашківського. Коли розпочалася війна, він одним з перших пішов на фронт. Своєю мужністю й відвагою завоював заслужений авторитет серед однополчан. Та не судилося Степану Іллічу дожити до Перемоги. Ворожа куля обірвала життя старшого сержанта С. І. Недашківського, коли він повів в наступ своїх товаришів.
Адам Павлович Дідківський в 1940 р., після закінчення з похвальним листом 10 класів Недашківської школи, вступив на навчання до Київського педінституту. Однак, у зв'язку з важкими матеріальними умовами в родині, був змушено перейти на заочне відділення. Заодно він працював учителем математики в сусідньому селі Діброва. Коли розпочалася війна, Адам Павлович був направлений на навчання в 2-ге Київське артилерійське училище. Як командир взводу брав участь в оборонних боях на підступі до Сталінграда. Потрапив в оточення й був взятий у полон. Після нелюдських катувань загинув в одному з нацистських концтаборів.
Всього за підрахунками на основі даних 6 тому «Книги Пам'яті України. Житомирська область» на фронтах Німецько-радянської війни загинуло 150 недашківців. На вшанування пам'яті тих, хто загинув, визволяючи село, і воїнів-односельців в Недашках в 1964 році було відкрито пам'ятник, а в 1989-90 рр. споруджено меморіальний комплекс.
Недашки в повоєнні роки
Страшною була весна 1945. Прийшов час орати, сіяти зерно, а техніки, тяглової сили було обмаль — сталіністи всіх кинули на поталу ворогу. Тому значну частину робіт люди виконували вручну. На боронуванні широко використовували корів. А коли худоба не витримувала, нерідко впрягалися самі люди. Треба було думати й дбати про хліб, який усьому голова. І знову, як раніше, основний тягар падав на жіночі плечі.
А якою радістю було, коли в село, хоча на кілька днів у відпустку, повертався фронтовик. 1947 влада СРСР знову організувала штучний голод, від якого люди рятувалися втечею в Західну Україну, під захист УПА.
Проте поступово, завдяки самовідданій праці недашківців, село відроджувалося. Зміцніла матеріальна база МТС, яка наприкінці 40-вих років отримала 4 трактори на гусеничному ходу, які працювали на гасі, а в 1953—1954 рр. — 4 дизельних трактори Т-75.
Незабаром прийшли й перші успіхи на районному рівні. В 1950 р. колгосп «Більшовик» успішно виконав план засипки зерна, насіння зернобобових. Колгосп ім. 1 Травня провів збирання зернових на площі 508 га на 25 днів раніше, ніж у попередньому році. Льон із площі 110 га було зібрано в цьому господарстві за 15 днів.
На районну дошку пошани за успішне завершення осінньої сівби озимих було занесено колгосп «Червоний лан» (голова І. В. Дідківський).
Визнанням трудових досягнень жителів Недашок було обрання в 1959 р. їхнього земляка Недашківського Григорія Йосиповича депутатом Житомирської обласної Ради депутатів трудящих. Григорії Йосипович ще зовсім молодим пішов працювати до місцевого колгоспу «Більшовик». У роки Німецько-радянської війни — на фронті, був нагороджений трьома бойовими нагородами Демобілізувавшись із армії, працював трактористом у Базарській МТС № 1,з 1958 р. — трактористом у колгоспі ім. Леніна. 3а сумлінну роботу Григорій Йосипович був нагороджений орденом Трудового Червоного Прапора.
Для відновлення колгоспних ферм населення села здавало в колгосп молодняк, частина корів закупили в Саратовській області.
Відновила свою роботу школа, медпункт, почали працювати торгові точки. Почали відбудовуватись громадські приміщення та знищені житлові будинки. Зусиллями недашківців була відбудована місцева церква, яка згоріла в 30-ті роки.
На початку 50-тих років три недашківські колгоспи були об'єднані в один — ім. Леніна, який очолював І. В. Дідківський. Проте відчутних змін у розвитку господарства при тодішньому ставленні до них з боку держави не сталося. Обов'язкові заготівлі знесилювали господарства. Та й самі норми їх були завищені, економічне необґрунтовані. Не враховувалися втрати, які при недосконалій техніці були значними. В 1958 р., після укрупнення районів, Базарський район був ліквідований. Недашківська сільська Рада, якій підпорядковані села Вишнянка й Зелений Гай, увійшла до складу Малинського району.
В 60-ті роки завдяки самовідданій праці недашківців покращується зовнішній вигляд села, поліпшується добробут його жителів. У Недашках з'явилася електроенергія. Спочатку її виробляло три двигуни на території «Сільгосптехніки» (утворилася в 1963 р.), а з 1965 р. село було підключено до централізованої електромережі.
Покращився транспортний зв'язок села з райцентром. До Малина почали ходити грузотаксі. Через село Недашки прокладено асфальтовану дорогу.
Досить успішно працювали недашківці й на колгоспних ланах, прагнули не пасти задніх. Районна газета «Радянський Малин» від 27 вересня 1960 р. розповідала про успішне завершення колгоспом силосування кукурудзи. «Висока організація роботи, правильна розстановка техніки і транспортних засобів дали змогу недашківцям достроково, 25 вересня, завершити силосування кукурудзи, 48 га королеви полів залишено для збирання на зерно», — писав кореспондент газети. Особливо він відзначав високопродуктивну роботу комбайнера І. Недашківського, трактористів В. І. та С. Недашківських, водіїв автомобілів П. і В. Недашківських, Р. і М. Дідківських.
На початку 70-х років у Недашках налічувалося 363 двори, у яких проживала 1 тис. чоловік. На території села розміщувалася центральна садиба колгоспу «Жовтень», що мав у користуванні 3 тис. га сільськогосподарських угідь, у тому числі 2,1 тис. орної землі. У селі також працювало відділення «Сільгосптехніки».
У першій половині 70-х років господарство виходить на нові рубежі. Було отримано по 10,8 цнт. зерна з гектара, по 3,7 цнт. льоноволокна, по 130 цнт. картоплі й овочів.
Внаслідок організованої племінної роботи, зміцнення кормової бази збільшено виробництво м'яса, особливо свинини. Її собівартість було знижено з 223 крб. (1967 р.) до 148 (1973 р.).
Ці тай інші успіхи колгоспу в значній мірі були пов'язані з діяльністю його керівників — голови колгоспу Володимира Степановича Полевого, голів сільради Івана Павловича Недашківського й Івана Васильовича Дідківського. І. В. Дідківський був учасником Другої Світової війни, брав участь в обороні Ленінграда. У важкі повоєнні роки головував у місцевому колгоспі. За свою працю нагороджений орденом Трудового Червоного Прапора.
Загалом за успіхи в розвитку сільського господарства понад 120 працівників колгоспу відзначені орденами й медалями. Серед них Гаращук Надія Степанівна, свинарка, нагороджена орденами Леніна, «Жовтневої революції», Знак пошани, а також медалями Всесоюзної виставки досягнень народного господарства. Недашківська Варвара Іванівна, завідувачка свиноферми, удостоєна орденів Леніна й Трудового Червоного прапора.
У середній школі села 23 вчителя навчали 264 учнів, діяв Будинок культури на 250 місць, бібліотека із книжковим фондом в 7,9 тис. екземплярів, медпункт, будинок побутових послуг, два магазини.
У 50-ті роки в селі було, відроджено духовий оркестр. Все почалося із того, що середня школа закупила нові інструменти. Очолити оркестр було запрошено Василя Степановича Недашківського, одного з учасників сільського довоєнного оркестру. Перший Концерт, присвячений 39 річниці Жовтня, удався на славу. Окрилений успіхом, Василь Степанович ще з більшою енергією взявся за роботу. Оркестр неодноразово брав участь у районних фестивалях народного мистецтва й одержував там високі оцінки.
Після 70-х
В 70-ті роки в сільському господарстві проводилася широкомасштабна акція укрупнення колгоспів. Недашківське колективне господарство було об'єднано з дібрівським (із центральною садибою в селі Діброва) під назвою «Зоря Полісся». Однак очікуваних позитивних результатів укрупнення господарств не принесло. Недашківська бригада в ці роки з великими труднощами справлялася із виконанням доведених завдань.
У грудні 1983 р. дібрівське господарство було розукрупнено на два господарства, одне з них із центральною садибою в Недашках (колгосп ім. Гагаріна). Очолив новостворене господарство досвідчений керівник Поплавський Микола Дмитрович, який до того протягом дев'яти років працював головою дібрівського колгоспу «Зоря Полісся».
З лютого 1986 р. колгосп очолив Микола Петрович Дідківський. Молодий керівник енергійно взявся до справи. Господарство швидко перетворилося в одне з найкращих у районі. В 1988 році за результатами зимово-стійлового періоду колгосп ім. Гагаріна виборов перше місце з виробництва й продажу всіх видів продукції. Господарство було нагороджено перехідним Червоним прапором та позачерговим правом придбання автомобіля ГАЗ-55.
Найкращою тракторною бригадою в районному змаганні визнано колектив трактористів колгоспу ім. Гагаріна і в 1989 р. йому присуджено перехідний вимпел та грошову премію. М. П. Дідківський господарства велику увагу приділяв будівництву об'єктів соціально-культурного призначення. Всім селом споруджували двоповерхове приміщення школи. 1 вересня 1986 р. школа відкрила свої двері для дітей. Наступного року в селі збудували приміщення сільради, будинок для престарілих, згодом Будинок культури, провели реконструкцію старого приміщенні школи під медичну амбулаторію. Всі вулиці села були заасфальтовані. У 1989—1990 роках було споруджено Меморіал репресованим жителям села та землякам, що загинули в роки Другої Світової війни. Також було збудовано ряд приміщень сільськогосподарського призначення. Серед них — тваринницькі ферми, піддашшя для сушіння сіна, лазні з парилками на всіх фермах тощо. За підсумками роботи району в 1989 р. недашківське господарство отримало перше місце з будівництва.
У червні 1990 р. М. П. Дідківського обрали на керівну посаду в район, де від працював головою райдержадміністрації. За багаторічну добросовісну працю в сфері сільського господарства та органах державної виконавчої влади, значний особистий внесок в соціально-економічний розвиток району Миколу Петровича Дідківського указом Президента України від 11 червня 1997 р. нагороджено орденом «За заслуги» третього ступеня, пізніше він отримав почесне звання заслуженого працівника сільського господарства України. Нині М. П. Дідківський очолює головне управління агропромислового комплексу Житомирської облдержадміністрації.
Відомі люди
- Дідковський Леонід Іванович (1927—2004) — військовий диригент, педагог. Заслужений діяч мистецтв УРСР.
- Юрій Недашківський — заступник міністра палива й енергетики, очолював «Енергоатом» з лютого 2005 року. Також цю посаду він обіймав з липня 2000 року по лютий 2003 року.
- Олександр Васильович Недашківський — командир бойової групи у Придністров'ї, член керівництва партії Відродження, який 20 червня 1992 року організував відсіч румуно-молдавським збройним групам у Бендерах, зупинив паніку, що розпочалася, разом з А. П. Катуновим сформував ударний загін бронетехніки й захопив ключовий міст через Дністер, прорвався до центру міста Бендери для деблокування осадженої міськради, прийняв лютий бій біля загорожі хімбатальйону 14- й армії, та загинув.
- Бартош Недашківський (Bartosz. V. Niedaszkowski), відомий польський популяризатор Йоги й Аюрведи, автор бестселера «Joga і ajurweda. Przewodnik dla współczesnego człowieka» ()
Усього в Україні проживає більш 4000 людей із прізвищем Недашківський. Так само тисячі Недашківських проживають у Росії й Білорусі.
Див. також
Література
- Васильев В. Л. Архаическая топонимия Новгородской земли (Древнеславянские деантропонимные образования). — Великий Новгород: НовГУ им. Ярослава Мудрого, 2005. — 468 с.
- Енциклопедичний словник Брокгауза й Єфрона (1890—1907).
- Тимошенко В. І., Грищенко Є. І. Історія Недашок. — Малин, 1997. — С. 33-37.
- Чернецький Є. Шляхта Васильківського повіту Київської області за сповідальними розписами православних храмів початку XIX ст. (Білоцерківщина, Васильківщина, Мотовилівщина, Рокитнянщина, Фастівщина). — Біла Церква: Мустанг, 1999. — 26 с.
Посилання
- Карта місцевості [ 26 грудня 2019 у Wayback Machine.]
- Бусел в Недашках[недоступне посилання з квітня 2019]
- Погода в селі Недашки [ 19 грудня 2011 у Wayback Machine.]
Цю статтю треба для відповідності Вікіпедії. (Травень 2011) |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Neda shki selo v Ukrayini u Malinskij miskij gromadi Korostenskogo rajonu Zhitomirskoyi oblasti Naselennya stanovit 592 osobi selo NedashkiKrayina UkrayinaOblast Zhitomirska oblastRajon Korostenskij rajonGromada Malinska miska gromadaKod KATOTTG UA18060130380028134Osnovni daniZasnovane 1570Naselennya 592Plosha 3 4 km Gustota naselennya 174 12 osib km Poshtovij indeks 11610Telefonnij kod 380 4133Geografichni daniGeografichni koordinati 50 58 32 pn sh 29 14 02 sh d 50 97556 pn sh 29 23389 sh d 50 97556 29 23389 Koordinati 50 58 32 pn sh 29 14 02 sh d 50 97556 pn sh 29 23389 sh d 50 97556 29 23389Serednya visota nad rivnem morya 164 mVodojmi ZvizdalMisceva vladaAdresa radi 11600 Zhitomirska obl Malinskij r n s NedashkiKartaNedashkiNedashkiMapa Nedashki u Vikishovishi Zasnovane dvoryanami Nedashkivskimi Nedashkoyski Niedaskowski Niedaszkowski yaki zgodom perejshli do ukrayinskih kozakiv i stali nachalnikami kozakiv i za nimi bulo zakripleno universalom yih mayetok Cherez selo protikaye richka Zvizdal z bolotistimi beregami porosshimi lisom pripliv richki Uzh sho vpadaye v Prip yat pripliv Dnipra Z istoriyi selaSelo stvoreno predkami drevlyan verhno luzhickimi serbami pereselencyami z sela Nedasheci zaraz nim Nedeschwicz st luzh Njezdasecy z Verhnoyi Luzhici nini Nimechchina Z danim imenem pov yazane novgorodske geografichne Nedasheci selo na r Raplya Nedasheckoyi volosti Tihvinskogo povitu Novgorodskoyi guberniyi Nedashev selo na r Shetinka Chauskogo povitu Mogilevskoyi guberniyi Nedoshevichi polsk Niedasewice selo nedaleko vid m Novogrudok Minskoyi guberniyi Nedashki selo i Niedaszkowska Sloboda selo nedaleko vid mista Ovruch Volinskoyi guberniyi Nedashkivska sloboda bilya mista Radomisl Kiyivskoyi gub Im ya drevlyani za poyasnennyam litopiscya dali yim tomu sho voni zhili v lisah Harakterizuyuchi zvichayi drevlyan litopisec zobrazhuye yih narodom dosit grubim zhivyahu skotski ubivahu drug druga yadyahu vse nechisto i braka u nih ne byvashe no umykivahu u vody devica U VI VII st drevlyani buli odnim z najmogutnishih rodopleminnih ob yednan shidnih slov yan Nepodalik Nedashok znajdena grupa mogilnikiv z 40 kurganiv rozmishenih na pishanih pagorbah Zemlyani roboti na odnomu z kurgannih mogilnikiv v nedavni chasi viyavili pohovannya dobi litopisnih drevlyan Obryad pohovannya sho micno vstanovivsya svidchit pro isnuvannya pevnih religijnih uyavlen pro zagrobne zhittya vidsutnist zbroyi v mogilah svidchit pro mirnij harakter plemeni znahidki serpiv cherepkiv i posudin zaliznih virobiv zalishkiv tkanin i shkir vkazuyut na isnuvannya u drevlyan hliborobstva promisliv goncharnogo kovalskogo tkackogo j shkiryanogo bezlich kistok svijskih tvarin ta shpori vkazuyut na skotarstvo j konyarstvo bezlich virobiv iz sribla bronzi skla j serdoliku inozemnogo pohodzhennya vkazuyut na isnuvannya torgivli a vidsutnist monet daye privid vvazhati sho torgivlya bula minova Politichnim centrom drevlyan v epohu yih samostijnosti bulo misto Iskorosten u piznishu poru cej centr ochevidno perejshov do mista Vruchij Ovruch Po skazannyu litopisu za davnih chasiv drevlyani krivdili svoyih susidiv Z utvorom Kiyivskoyi Rusi drevlyanska zemlya bula pidlegla nashadkam finno karelskih vikingiv knyaz Oleg Helg pidkoriv yih Kiyevu j naklav na nih daninu V 907 roci drevlyani brali uchast u peremozhnomu pohodi knyazya Olega na Vizantiyu U chisli plemen pidleglih Olegovi yaki brali uchast u jogo pohodi na grekiv zgaduyutsya j drevlyani ale voni skorilisya ne bez zavzyatoyi borotbi Po smerti Olega voni zrobili sprobu zvilnitisya knyaz Igor peremig yih i naklav she bilshu daninu V 945 roci u vidpovid na utiski i sprobu zibrati nadmirnu daninu zhiteli stolici drevlyanskogo knyazivstva Korostenya na choli zi svoyim knyazem Malom povstali proti knyazya Igorya perebili jogo voyiniv a samogo knyazya priv yazali do dvoh nahilenih derev i rozirvali na chastini Vozhd drevlyan Mal zrobiv sprobu posvatatisya do vdovi Igorya knyagini Olgi ale ta kerovana pochuttyam pomsti obmanom ubila Mala i jogo svatovske posolstvo Pislya cogo Olga razom z malolitnim sinom Igorya Svyatoslavom pishla vijnoyu na drevlyan rozgromivshi yih Udovi Igorya Olzi litopis pripisuye ostatochne pidporyadkuvannya drevlyan Svyatoslav Igorovich posadiv praviti v drevlyanskij zemli svogo sina Olega Volodimir Svyatij rozdayuchi volosti svoyim sinam posadiv u drevlyanskij zemli Svyatoslava yakij buv ubitij Svyatopolkom Okayannim Iz chasu Yaroslava drevlyanska zemlya vhodit do skladu Kiyivskogo knyazivstva U X XI storichchi misceve poselennya vikoristovuvalo zemli navkolo Malina dlya polyuvannya ribalstva bdzhilnictva zemlerobstva Zaselennya teritoriyi vidbuvalosya shlyahom selyanskoyi kolonizaciyi U toj chas ci zemli nalezhali Litovskomu knyazivstvu Isnuye kilka versij pro Nedashiv Nedashkivskih Persha versiya pov yazuye jogo im ya z rosijskoyu cariceyu Katerinoyu II yaka dala ci zemli dvoryanam Nedasham Nedashkivskim za vijskovu sluzhbu Nedashkivski dvoryanskij rid sho oderzhav status dvoryan pidtverdzhenij polskim korolem i litovskim knyazem razom z rodom Didkovskih pid chas pravlinnya Katerini II zavdyaki Menshikovu yakij i dav yim zemli Ye j davnisha versiya tverdzhennya Mikoli Stepanovicha Didkivskogo 1905 roku narodzhennya za yakimi Nedash oderzhav zemlyu za vijskovu sluzhbu drevlyanskim knyazyam i obijshovshi lisovu pustelyu tobto nezaselenu teritoriyu osiv na nij Obhid zemli poselennya rodovoyi grupi vidomij takozh u Hodokah i Singayah Poselennya Nedasha yake otrimalo najmennya Nedashki zasnuvalosya bilya urochisha Zakruzhzhya na dvoh strumkah na mezhirichchi richok Irshi ta Ushi teper Uzh u vitoci r Zvizdal Dobra zemlya cya krim pivnichnoyi storoni stverdzhuvav starozhil Grigorij Antonovich Nedashkivskij 1886 roku narodzhennya Zemlya Nedashkivska she sto rokiv tomu mala kopchiki nasipani kurgani granici mezh rodovoyi teritoriyi Cherez Nedashki prohodiv pradavnij shlyah Iskorosten Kiyiv poselennya v starodavnosti bulo storozhovim punktom derevlyan Miscevist navkrug Nedashok vrazhala zaroslimi mogutnimi chornolisami zgadki pro yaki i nini zhivut u pam yati starozhiliv sela dibrovi gribnyaki osichnik olshina lozi zdvizhi krinici zhivotoki ruchayi Dubnyaki tyaglisya do Ksaverova do Dibrovi Dubi veletni dosyagali do dvoh metriv upoperek She donedavna v Gayeckij Lozi vikopuvali zatonuli kolis pradavni dubi sini vid dovgogo lezhannya v torfyanikah Pradavni zhiteli Nedashok zajmalisya golovnim chinom yak i teper hliborobstvom Golovnij nash hlib zhito nedarma nazivayetsya zhitom tomu sho yim zhili lyudi Krim zhita nedashkivci znali j pshenicyu oves yachmin proso Orali spochatku sohoyu yaka yavlyala soboyu rozlogij suk yakij za odin kinec tyagli a inshim ustromivshi v zemlyu orali Zajmalisya j sadivnictvom i skotarstvom Viganyali svinej u pralisi na vse lito Chim she zalyubki zajmalisya tak ce bdzhilnictvom bortnictvom Trimali bdzhil u bortyah u duplah dubiv de bdzholi sami sobi robili vulik Arhayichnij sposib vidobuvannya medu v duplah starih derev i zaraz vidomij u Nedashkah derev yana ostrova zherdina z suchkami dlya lazinnya na dereva a takozh reminna zhen snast pletena v stalki shkiri Umili miscevi zhiteli j dobre obhoditisya z derevom zajmayuchis teslyarstvom Nepodalik Nedashok vidome j urochishe Alchuzhino skorishe Kolchuzhino Ce bulo mabut misce remisnichogo poselennya starodavnosti Viruvali nedashkivci yak i vsi shidni slov yani u bagatoh bogiv ale najbilshe poklonyalisya bogu Perunu yakij zaviduvav gromami j bliskavkami adzhe Perun gromovik buv zastupnikom voyiniv bozhestvom dubovih pralisiv Nedash sudyachi iz dzherel narodnoyi istoriyi mav chislenne potomstvo sho za starih chasiv bulo normoyu zvichayem spadshinoyu poperednih zvichayiv zakoniv Velike rodove gnizdo Nedasha roslo vgasalo znovu vidrodzhuvalosya Pislya vhodzhennya derevlyanskih zemel u yedinu derzhavu shidnih slov yan Kiyivsku Rus voyini nedashkivci brali uchast u chislennih vijskovih pohodah kiyivskih knyaziv V 1240 r pislya zahoplennya mongolo tatarskoyu ordoyu Kiyeva vorozhi zagoni rozbrelisya po vsih ruskih zemlyah nesuchi smert i ruyinu Nedashkivci smilivo vistupali suprotiv voroga odnak u nerivnij bitvi majzhe vsi zaginuli a yih poselennya bulo spalene Ta vzhe cherez kilka desyatirich zavdyaki praci miscevih zhiteliv Nedashki znovu povstali z ruyin Nedashkivskaya okolichna shlyahta3 pershoyi polovini XVI st u dokumentah zamist terminu boyari dlya oznachennya vijskovoyi verstvi vse chastishe vzhivayetsya termin shlyahta Do togo zh shlyahtu yaka zhila v rodovih selah tak zvanih okolicyah nazivali she j okolichnoyu shlyahtoyu V XIV pershij polovini XIV st bilsha chastina ukrayinskih zemel bula priyednana do Velikogo knyazivstva Litovskogo Otochene z usih bokiv vorogami Litovske knyazivstvo zavzhdi potrebuvalo silnogo vijska Tomu vrahovuyuchi slavni bojovi tradiciyi nedashkivciv z didiv pradidiv yih zaprosili na vijskovu sluzhbu Nedashkivski boyari shlyahta a same tak nazivali voyiniv yaki buli na gospodarskih zemlyah oderzhanih za vijskovu sluzhbu yak vasali kiyivskogo knyazya buli zajnyati prikordonnoyu storozhovoyu sluzhboyu zahishayuchi derzhavu vid tatarskoyi navali Pid chas zagalnogo rushennya yake ogoloshuvalosya z Kiyeva v razi nablizhennya abo vtorgnennya tatar kozhnij boyarin musiv u skladi vidpovidnogo zagonu konno i oruzhno viyihati nazustrich vorogovi Obov yazkom zaushskoyi shlyahti do yakoyi nalezhali i nedashkivci takozh buv zvichaj staviti v pohodi nameti dlya kiyivskogo knyazya zgodom voyevodi Tobto vona yavlyala soboyu shos na zrazok jogo osobistoyi gvardiyi Krim togo za personalnim listom kiyivskogo voyevodi abo samogo gospodarya velikogo knyazya Litovskogo voni buli zobov yazani nesti sluzhbu ordinsku suprovodzhuvati velikoknyazivskih posliv i ginciv cherez step do Krimu chi do kochovih Perekopskoyi j Nogajskoyi ord Za vijskovu sluzhbu knyaz shedro daruvav boyaram shlyahti rizni privileyi yaki zvilnyali yih vid podatkiv Oznakami dostoyinstva shlyahti viznavalisya rodovi gerbi V 1569 roci pislya skladannya Lyublinskoyi uniyi ukrayinski zemli perejshli vid Litvi do Polshi Ukrayinska shlyahta nashadki licariv pravoslavne j greko katolicke dvoryanstvo zahidnogo tipu duzhe chasto bratalisya z polyakami sho privodilo do polonizaciyi magnatskih rodiv Utiski rusinskih dvoryan najchastishe buli za religijnoyu oznakoyu rezultatom chogo stalo postupove oformlennya kulturnogo a potim i bojovogo protistoyannya z katolickoyu polskoyu znattyu Znachna chastina ukrayinskoyi shlyahti vstupila do lav Vijska Zaporizkogo chastina pishla v reyestrove kozactvo a insha na Sich V rizni chasi vatazhkami sichovogo kozactva buli shlyahtichi taku shlyahtu neridko nazivali pokazachenoyu piznishe zh yiyi stali imenuvati kozackoyi starshinoyu shob vidriznyati yiyi vid ryadovogo kozactva yake zlivalosya z nachalstvom Ukrayinske dvoryanstvo ne vidigravalo znachnoyi roli v narodnij svidomosti ukrayinciv odnak kozacka verhivka yaka v bilshosti bula shlyahetnogo rodu bula providnoyu sercevinoyu nacionalnoyi eliti Priroda ukrayinskogo Polissya jogo landshafti j klimat odnotipni vid Desni do Zahidnogo Bugu Tut malorodyuchi pishani grunti tomu porivnyano malo poselen mist i dorig Vodnochas velika kilkist lisiv rik i bolit stvorili spriyatlivi umovi dlya viroshuvannya lonu a vidpovidno i rozvitku tkactva obrobki dereva j zaliza virobnictva potashu j selitri dlya vigotovlennya porohu j skla Tipova poliska vishivka ilyustruye arhayichnij geometrichnij ornament yij vlastiva perevaga chervonogo bagatstvo vizerunkiv na rukavah manzhetah peleni j minimum na pazusi zhinochoyi sorochki yaka prikrivayetsya kersetkoyu Fakturnij vizerunok utvorenij bilim llyanim porobkom na sirij konopelnij osnovi golovnij zasib virazhennya v poliskomu chinovatomu tkactvi Gonchari vigotovlyali perevazhno neglazurovanij rozhevij i zadimlenij posud grafichno dekorovanij loshinnyam Specifichni dlya Polissya bozhnici polici dlya ikon prikrasheni viyimchastim rizblennyam inkrustovani solomkoyu a takozh odnojmenni rushniki vishiti z dvoh abo troh bokiv yakimi pokrivayut ikoni na pokuti Poliske derev yane rizblennya dribnishe v detalyah nizh lisostepove u nomu bilshe gravirovanih elementiv Ritm ogolenih brusiv abo kolod osnovnij viraznij zasib poliskogo budivnictva Pochinayuchi z XV XVI st na Pravoberezhzhi z yavilisya sotni polskih kolonij Bagato yih zhiteliv uvazhalisya shlyahtoyu vid navkolishnih hlopiv riznilisya religiyeyu zanyattyami j pobutom Na Polissi shlyahetski budinki chasto buduvali z granovanogo brusu a ne iz kruglih kolod V ozdoblenni inter yeru j odyagu shlyahta menshe vikoristovuvala domotkani tkanini vishivki Yij navit ne lichilo spivati na vesilli dlya cogo bulo prijnyato najmati spivakiv Vazhliva rol u miscevomu hudozhnomu promisli j promislovosti zokrema farforo fayansovoyi nalezhala takozh yevrejskim majstram Na teritoriyah centralnoyi chastini Ukrayinskogo Polissya ye sela zhiteli yakih doteper nazivayut sebe shlyahtoyu Cya shlyahta rozselena v mezhah davnoyi Ovruchchini ostannya vklyuchaye rajoni Zhitomirskoyi oblasti Ovruckij Korostenskij Narodickij Malinskij Luginskij Olevskij Isnuvannya shlyahetskogo kolis vijskovo druzhinnogo prosharku v krayi zasvidchuye nayavnist u minulomu tridilnoyi strukturi v slov yanskomu suspilstvi tradicijnoyi epohi hliborobiv smerdiv voyiniv boyar administraciyi knyaziv Pershi shlyahetski sela v centralnij chastini Ukrayinskogo Polissya vinikayut u davnoruskij period Uzhe todi tut isnuye selo Nedashki u basejni Uzhu Silske shlyubne pravo zavzhdi gruntuvalosya na sistemi zvichayevih poglyadiv i norm Ostanni vidtvoryuvali nadzvichajno arhayichnu svitoglyadnu sistemu sformovanu she v chasi panuvannya rodovogo spivtovaristva Z poglyadu ostannoyi vibir shlyubnoyi pari ne robivsya vsuperech interesam rodu Vidpuskayuchi ditej na vechirki batki vrahovuvali ne tilki na dosyagnennya nimi pevnogo viku ale j na te u yake otochennya popadala yihnya ditina stezhili shob sin abo dochka navit u spilkuvanni dotrimuvalisya norm socialnoyi j majnovoyi rivnosti Mishanin ne bere muzhichki abo muzhik mishanki a bidnij i nerodovitij u seli ne mozhe brati bagatu I doteper struktura miscevogo vesilnogo ritualu v seli Nedashki zberegla svoyu povnotu j rozvinenist Vona maye j tridolnu kompoziciyu yaka vidpovidaye zagalnoukrayinskij shlyubnij tradiciyi Peredshlyubna chastina v regioni realizuyetsya cherez poslidovnist etapiv yaki peredbachayut poperednye rozpituvannya svatannya j svyatkuvannya zgodi Otzhe do vesillya rid hlopchika trichi vidviduvav budinok divchini a yiyi batkiv obov yazkovo zaproshuvali dlya znajomstva z jogo gospodarstvom Ci etapi v davnini buli viddileni odin vid odnogo v chasi Pershij z nih maye nazvu popiti sprobi yaki buli obov yazkovoyu chastinoyu doshlyubnih peregovoriv proyavom narodnogo etiketu Yak viddavali bez popitu govorili viddati v prituli Zapituvatisya najchastishe hodili zhinki mati hresna obov yazkovo v buden Gostej prigoshali ale rishennya batkiv ta divchini vvazhalosya poperednim i neostatochnim a takozh ne malo yuridichnoyi sili Korovaj vipikali v hatah molodogo j molodoyi Vin zavzhdi buv kruglim mav bagatosharovu strukturu Nizhnij shar vipikali perevazhno iz prisnogo zhitnogo tista Cya chastina korovayu nazivalasya korzh Nizhnij shar zavzhdi formuvala viroblyala starsha korovajnicya Na nogo najchastishe sipali yachmin u s Nedashki U sharah serednoyi chastini tradicijno zapikali cili yajcya Verhnij shar mav odnoridnu sistemu prikras centralnij hrest shishki po vsij poverhni selezinka po kolu U centri bilsha shishka abo para ptahiv Chasto kilkist shishok prikras vidpovidala kilkosti sirih yayec zakladenih u korovaj Porcijne pechivo dlya zakliku vigotovlyali u viglyadi pirizhkiv bez nachinki abo kvitiv shishok u s Nedashki Zavershalnim akordom vesillya vvazhalosya vidviduvannya batkiv molodoyi u nastupnu za vesillyam nedilyu yaka mala nazva Pirogi Ostanni obov yazkovo prinosili iz soboyu Ce vidviduvannya batkiv bulo pershim dlya molodoyi pislya yiyi perehodu u stan zamuzhnoyi zhinki Zreshtoyu rozhodilisya z vesillya projshovshi dvir po ryabchunah ryadnah na kolinah i na znak proshannya za vorotami vipivali charku u s Nedashki Z chasiv Bogdana Hmelnickogo simejnij klan polskih feodaliv shlyahti Nedashkivski Nedashkoyski Niedaskowski Niedaszkowski Nedashkovskij perejshli do ukrayinskih kozakiv i stali nachalnikami kozakiv i za nimi zakripili universalom yih mayetok Nedashki v Ukrayini V seredini XV st za shlyahtoyu bulo zakonodavcho zakriplene pravo povnogo uspadkuvannya j rozporyadzhennya vlasnoyu zemleyu Ce malo duzhe velike znachennya adzhe do togo yih zemlevolodinnya bulo umovnim zemli nalezhali shlyahtichevi doti doki vin nis vijskovu sluzhbu i cilkovitoyi garantiyi sho cya zemlya perejde do jogo siniv ne isnuvalo Zmicnennya politichnih i majnovih prav shlyahti stalo golovnoyu prichinoyu tak zvanoyi prizvishnoyi revolyuciyi sho rozpochalasya z kincya XV st Vidbuvayetsya stvorennya shlyahetskih prizvish vlasnickogo tipu Nedashi stayut Nedashkivskimi Isnuye dumka sho prizvisha na skij zkij ye polskimi Ce hibna dumka Cej slov yanskij sposib vlasnickogo imenuvannya poshirivsya skriz de suspilstvo znalo povnu privatnu vlasnist na zemlyu U seredini XVI st Velike knyazivstvo Litovske visnazhene vijnami z Moskovskim carstvom i tatarami bulo blizke do zanepadu V cih umovah litovski knyazi zmusheni buli zvernutisya po dopomogu do polyakiv uklavshi z nimi v 1569 r Lyublinsku uniyu Z perehodom ukrayinskih zemel vid Litvi do Polshi bulo postavlene pid sumniv same isnuvannya ukrayinciv yak okremoyi etnichnoyi spilnosti Z priyednannyam do Polshi zrostaye vpliv polskogo elementu i na Volin na teritoriyi yakoyi perebuvali Nedashki Polski magnati zahoplyuyut najkrashi zemli primushuyut ukrayinciv perejmati polski zvichayi movu katolicku religiyu Polska ekspansiya viklikala aktivnij suprotiv volinskoyi okolichnoyi shlyahti Vzhe u 1570 r delegaciya zaushskoyi shlyahti do skladu yakoyi vhodili nedashkivci Anton Ivanovich ta Lashuk Dem yanovich vidbula do Varshavi do korolya Sigizmunda Avgusta j dobilasya vid nogo gramoti pro pidtverdzhennya yih prav i volnostej Piznishe cya gramota bula pidtverdzhena nastupnikom Sigizmunda Avgusta polskim korolem Stefanom Batoriyem Odnak navit gramoti polskih koroliv malo ryatuvali vid svavillya magnativ ta katolickoyi cerkvi V pershij polovini XVII st chastina nedashkivskih zemel bula zahoplena okatolichenim ukrayinskim magnatom Ignatiyem Oleksandrom Yelcem yakij podaruvav yiyi chencyam yezuyitskogo kolegiumu Cej kolegium buv zbudovanij 1634 r u susidnomu z Nedashkami mistechku Ksaverovi j rozglyadavsya yezuyitami yak odin iz placdarmiv nastupu katolicizmu na Volin Razom z zhitelyami navkolishnih sil nedashkivci rishuche pidnyalisya na zahist pravoslavnoyi viri Yezuyitiv tut prilyudno nazivali nedovirkami i sobakami Koli v Ukrayini rozpochalasya mogutnya vizvolna vijna pid provodom B Hmelnickogo perevazhna bilshist zhiteliv sela vzyala v nij aktivnu uchast na boci povstalogo narodu Uzhe v 1648 r vona razom iz ksaverivcyami primusila yezuyitiv tikati v Polshu Znachna chastina zemel yezuyitskogo kolegiumu j polskoyi shlyahti perejshla do ruk nedashkivskoyi okolichnoyi shlyahti zokrema u selah Ignatopil i Yelcudiv Nedashkivci takozh zabrali zemli polskogo shlyahticha I Sviderskogo 1651 r vin zvernuvsya do namisnika grodskogo v Zhitomirskomu zamku z protestom proti togo sho Ivan Andrij i Mishko Nedashkivski zahopili jogo zemli bilya sela Nedashki v lipni veresni 1650 r i vinesli na svoyi zemli borti ta zabrali zbizhzhya Pislya zakinchennya vijni yezuyiti povernulisya v Ksaveriv odnak vsi yih sprobi povernuti Ignatopil buli nevdalimi Yak zgaduyetsya v odnomu z dokumentiv togo chasu nedashkivci vitali yezuyitskih prokuratoriv postrilami Aktivnij opir polskim shlyahticham i yezuyitam ne pripinyavsya i v nastupni roki 1691 r yezuyiti zahopili hudobu nedashkivciv yaka vipasalasya v yihnih zemlyah u s Ignativka Dovidavshis pro ce zhiteli Nedashok nazdognali yezuyitiv i ne tilki vidibrali svoyu hudobu a j vignali yezuyitiv z Ignativki Nehtuyuchi rishennyam Lyublinskogo tribunalu pro povernennya Ignativki ovruckim yezuyitam nedashkivci zalishili za soboyu ci zemli Piznishe s Ignativka vlilosya yak odna z vulic u selo Nedashki Nedashkivci takozh brali aktivnu uchast u zbrojnomu vistupi proti polskogo magnata Franchishika Potockogo v lyutomu 1696 r koli toj zibrav u s Moshki okolichnu shlyahtu dlya rozboru yiyi privileyiv U hodi zbrojnoyi sutichki polskij vijskovij zagin buv rozgromlenij a sam Potockij z ganboyu vtik Velikoyu tragediyeyu dlya nedashkivciv stali postijni spustoshlivi nabigi tatar Adzhe z 1240 po 1709 rr na teritoriyu suchasnoyi Zhitomirshini bulo zdijsneno ponad 800 nabigiv tatar z nih 40 spustoshlivih Razom zi svoyimi susidami zhiteli Nedashok muzhno boronilisya vid napadnikiv Koli zh sili buli nerivnimi hovalisya v lisah u lozah na bolotah Do sogodnishnogo dnya v seli zbereglisya perekazi pro strashnu tatarsku nevolyu Orda tatarska ishla hovalisya lyudi v lozah brali tatari lyudej u nevolyu zhinok muchili perekazuvav starozhil sela T I Nedashkivskij Nedashki u XVIII stPislya Andrusivskogo peremir ya 1667 roku miscevist zalishilisya v skladi Polshi j perebuvala pid yiyi vladoyu do 1793 roku Pislya drugogo rozpodilu Polshi v 1793 roci ci zemli vidijshli do skladu Rosiyi Pislya vozz yednannya Pravoberezhnoyi Ukrayini z inshimi ukrayinskimi zemlyami v skladi Rosiyi selo uvijshlo do skladu Kiyivskoyi guberniyi V 1795 r v rezultati tretogo podilu Polshi vsya Pravoberezhna Ukrayina vidijshla do Rosijskoyi imperiyi Pochalasya nova faza istoriyi Ukrayini Dvoryani Nedashkivski Nedashkovskie buli zaznacheni v spiskah nastupnih rokiv 1804 Vasilkivskij povit Kiyivskoyi guberniyi 1811 s Veprik Vasilkivskogo povitu 1815 s Volicya Vasilkivskogo povitu 1843 ss Zhidivska Greblya Yushkiv Rig Tarashanskogo povitu Kiyivskoyi guberniyi Vidpovidno do pidsumkiv podilu s Nedashki vhodilo do Ovruckogo povitu Volinskoyi guberniyi Yakoyu zh buli chiselnist ta zanyattya jogo naselennya v drugij polovini XVIII na pochatku XIX st Za revizkimi vidomostyami 1816 r u Nedashkah prozhivalo ponad 150 lyudej cholovichoyi j zhinochoyi stati Todishni rodini yaki prozhivali v domah buli dosit velikimi bagatoditnimi Tak u budinku hazyayinom yakogo buv 90 litnij Vasil Volodimirovich Latushiyeshich Nedashkivskij poryad z nim zhili jogo 60 litnya druzhina Marina Matviyivna yih sini 30 richnij Matvij 26 richnij Savva j 20 richnij Mikolaj Savva mav 20 richnu druzhinu Marinu Ivanovu j odnorichnu dochku Varvaru Molodshij zhe Mikola trimav 18 richnu druzhinu Marfu Ivanovu vid yakoyi mav dvoh ditej divchatok 5 richnu Marinu j 3 richnu Katerinu Cej ta inshi fakti svidchat sho v toj period nepoodinokimi buli tak zvani ranni shlyubi koli matir yu stavali v 12 13 rokiv Poryad z rodinami Nedashkivskih u seli prozhivali Latushiyevichi j Didkivski Predkom Latushiyevichiv buv Lashuk Dem yanovich brav uchast u poyizdci predstavnikiv zaushskoyi shlyahti do Sigizmunda Avgusta Rodina Didkivskih z yavilasya v Nedashkah vnaslidok shlyubiv z miscevimi zhitelyami v 50 ti rr XVIII st Didkivski buli vihidcyami iz sela Didkovichi Yak i nedashkivci voni nalezhali do okolichnoyi shlyahti mayuchi vidpovidni gramoti vid litovskih knyaziv ta polskih koroliv Rid Nedashkivskih maye risi nashadkiv pradavnih litvinciv meshkanciv Baltijskogo regionu visokih svitlih strunkih Rid Didkivskih maye risi pivdennogo tipu Oblichchya smaglyavi kosi chorni Voni najpevnishe nashadki pradavnih hliborobiv tripilskoyi dobi dzherelo starih ukrayinciv zemlerobiv rodyuchih chornozemiv Za spogadami zhitelya sela Dmitra Silvestrovicha Nedashkivskogo yakij narodivsya v 1899 r na vulici Kucovka zhili Nedashkivski j Didkivski Selilisya rodami gnizdami kupami yak govorili v davninu Nedashkivski takozh zhili she v kutku Prichepivka Krushnik Didkivski zhili v kutku Lazari V kutkah Greblya Ignativka v napryamku na Ksaveriv zhili obidva rodi XIX storichchyaReformoyu 1861 roku bulo skasovano kriposne pravo Nedashkivska okolichna shlyahta za svoyim sposobom zhittya i pobutom malo chim vidriznyalasya vid zhiteliv navkolishnih sil vzhivala ukrayinsku movu mala silni pravoslavni religijni tradiciyi Osnovnim zanyattyam zhiteliv sela bulo zvichajno zemlerobstvo Okolichna shlyahta perevazhno sama obroblyala zemlyu Vzuvalisya nedashkivci v likovi postoli odyag vigotovlyali z hutra chi domotkanogo sukna Poryad iz zemlerobstvom zajmalisya ribalstvom mali chiselni borti polyuvali na lisovogo zvira vilovlyuvali bobriv Zajmalisya takozh virobnictvom dogtyu j smoli V ti chasi smolokurni j potashevi budi cinuvalisya na rivni bobrovih goniv i bortej Iz drugoyi polovini XVII st 12 pudiv potashu koshtuvali 1000 krb pri comu chistij dohid stanoviv 500 krb Na toj chas ce bula duzhe velika suma groshej Potash visilali bilshimi velikimi na Zahid de jogo vikoristovuvali golovne dlya virobnictva porohu Prekrasnij opis zemel sho nalezhali nedashkivcyam mistitsya v zemskij knizi Ovruckogo povitu 1798 r U nij vkazuyetsya sho Nedashkivskim zdavna nalezhala votchinna zemlya v urochishi ostriv Kutivka sho lezhalo nad rikoyu Zvizdal s polyami pahotnymi i nepahotnymi obsemenennymi i neobsemenennymi borami lessami senokosami dubrovami lugami pastbishami bortnymi derevyami i nebortnymi sosnami krymami znakami i natesami s pchelami i bez pchel rekami i rechkami prudami i prudishami s pravom lovli v rekah ryby raznogo roda s bobrovymi gonami zverinoj lovlej postrojkoj degtevyh majdanov a takzhe i smolyanyh so vsemy zastrojkami i voobshe so vsemy k etoj chasti prinadlezhashimi Odnak zrostannya kilkosti spadkoyemciv droblennya spadkoyemnoyi zemli sluzhbi mizh spadkoyemcyami priveli do togo sho zemlya vzhe ne mogla yih usih progoduvati Tomu ne divno sho predstavniki rodu zasnovnika sela Nedashkivskih buli zmusheni viyizditi na prozhivannya v inshi naseleni punkti shukati inshi zanyattya Na pochatku XVIII st u dokumentah zgaduyutsya nedashkivci sho prozhivali v Ovruchi u s Moshki ta in Pislya vhodzhennya Pravoberezhnoyi Ukrayini do skladu Rosiyi pered okolichnoyu shlyahtoyu postalo pitannya pro pidtverdzhennya svogo shlyahetnogo pohodzhennya Sut spravi v tomu sho v 1785 r rosijska caricya Katerina II poshirila na ukrayinski zemli prava rosijskogo dvoryanstva Ce bulo logichnim naslidkom pozbavlennya Ukrayini avtonomnih prav stanovij podil yiyi naselennya buv pririvnyanij do stanovogo podilu naselennya Rosiyi Pretendentam na dvoryanstvo neobhidno bulo dovesti svoyi prava Yak i predstavniki inshih rodiv Nedashkivska okolichna shlyahta pochala rozshukuvati dokazi svogo dvoryanskogo pohodzhennya vivchayuchi hroniki universali zemski knigi ta inshi dzherela istoriyi Ukrayini Vreshti resht rodi Nedashkivskih i Didkivskih yaki prozhivali v Nedashkah na osnovi istorichnih dokumentiv ta svidchen predstavnikiv susidnih rodiv doveli dvoryanskomu zibrannyu svoye pravo na prinalezhnist do dribnopomistnogo dvoryanstva Vazhlivoyu podiyeyu v istoriyi Nedashok stalo vidkrittya v 1799 r cerkvi sv Apostola Ioanna Bogoslova Vona bula pobudovana na misci staroyi cerkvi sho zgorila Slidi yiyi isnuvannya vidnosyatsya do XV XVI st Budivnictvo novoyi cerkvi stalo mozhlivim lishe za rahunok dobrovilnih pozhertvuvan usih zhiteliv sela Vona yavlyala soboyu derev yanu sporudu pokritu zalizom i pofarbovanu blakitnoyu farboyu Pri cerkvi takozh znahodilasya dzvinicya 1888 r Nedashkivska cerkva bula kapitalno vidremontovana do neyi pribudovano novu dzvinicyu Dlya svyashenika rodi Nedashkivskih i Didkivskih vidilili 18 desyatin zemli pid sadibu i gorodi Reforma 1861 r ne vnesla dokorinnih zmin u sistemu zemlevolodinnya v Nedashkah Adzhe nedashkivski dvoryani obroblyali zemlyu sami j lishe u vinyatkovih vipadkah vikoristovuvali pracyu zalezhnih selyan Zokrema u period provedennya reformi v mayetku dribnopomistnih pomishikiv Stepana Davida Kostyantina j Ivana Nedashkivskih pracyuvalo chetvero selyan U mayetku Grigoriya Andriya Mikoli i Yakova Nedashkivskih troye selyan U procesi provedennya reformi bula zlikvidovana zalezhnist selyan vid pomishikiv Selyani takozh otrimali zemelni nadili Zokrema selyani sho pracyuvali na dvoryan Nedashkivskih otrimali 26 desyatin 496 sazhen zemli a ti yaki pracyuvali na Didkivskih 9 desyatin 2397 sazhen zemli Za otrimannya zemli selyani shoroku platili groshovij obrok u sumi 5 krb 40 kop sriblom z kozhnogo dvoru chi vidpracovuvali 34 dni 20 vlitku j 14 vzimku na pomishika A takozh selyanam vidpuskalosya po 36 voziv drov na dvir z lisu yakij nalezhav Nedashkivskim Za ce selyani vikonuvali povinnosti protyagom 8 dniv u rik chi platili grishmi 2 krb sriblom z dvoru Skasuvannya kriposnogo prava privelo do vazhlivih zmin v inshih suspilnih sferah Rozshiryuyetsya merezha osvitnih zakladiv V 1892 r bulo vidkrite odnoklasne narodne uchilishe v Nedashkah Chiselnist naselennya Nedashok shvidko zrostaye Yaksho v 80 ti roki v seli narahovuvalosya 187 dvoriv u yakih prozhivalo 1492 choloviki to na pochatku XX st kilkist dvoriv zbilshilasya do 364 u nih prozhivalo vzhe 2088 zhiteliv U cej chas u seli pracyuvalo 3 lavki j diyali 3 vitrovi mlini Zabezpechennya pravoporyadku bulo pokladeno na policejskij post u skladi pristava j 5 policejskih Nedashki v XX stolittiNedashki v 1917 1920 rr U serpni 1914 r najbilshi imperialistichni derzhavi svitu rozv yazali Pershu svitovu vijnu Vzhe za kilka misyaciv yiyi vidchuli i v Nedashkah u rosijsku armiyu bulo mobilizovano bilshe dvohsot zhiteliv sela z yakih 132 ne povernulisya dodomu Povnim kavalerom Georgiyivskih Hrestiv za svoyu muzhnist stav zhitel Nedashok S I Zakusilo Vijna stala potuzhnim privodom do revolyucijnogo vibuhu Povalennya samoderzhavstva v hodi Lyutnevoyi revolyuciyi 1917 r i rozval Rosijskoyi imperiyi v hodi nacionalno vizvolnih revolyucij buli pozitivno sprijnyati shirokimi masami selyanstva yaki zv yazuvali z revolyuciyeyu ochikuvannya na rozv yazok zemelnogo pitannya j pripinennya vijni Bukvalno cherez misyac pislya prihodu do vladi v Ukrayini Centralnoyi Radi u selah u tomu chisli j u Nedashkah pochalosya masove stvorennya oseredkiv Selyanskoyi spilki yaka stala po suti spravi viraznikom i zahisnikom interesiv selyan Odnak nerishucha politika kerivnictva Centralnoyi Radi u virishenni nasushnih potreb selyanstva viklikala rozcharuvannya yiyi diyalnistyu Z oseni 1917 r osoblivo pislya Zhovtnevogo zbrojnogo povstannya bilshist ukrayinskih selyan svoyi nadiyi na dokorinni zmini pov yazuyut iz bilshovikami Na pochatku 1918 r nevdovzi pislya vstupu bilshovickih vijsk u Kiyiv u Nedashkah bula vstanovlena radyanska vlada V 1918 1920 rr Ukrayina stala arenoyu zapekloyi gromadyanskoyi vijni koli v zhorstokomu protiborstvi zchepilisya chislenni pretendenti na vladu zbroyeyu virishuyuchi hto i yakoyu formoyu pravlinnya zastupit starij ustrij Dlya nedashkivciv ce buli roku vazhkih vtrat odnosilchan yakih dolya neridko rozvodila po rizni storoni barikad Selo takozh strazhdalo vid postijnih rekvizicij hliba j hudobi voyuyuchimi storonami Zreshtoyu navesni 1920 r pislya rozgromu Chervonoyu Armiyeyu bilopolyakiv u Nedashkah bulo vidnovleno radyansku vladu Odnak voseni 1920 r vijskovi diyi znovu dokotilisya do Nedashok U listopadi 1921 r poblizu sela prolig shlyah povstanskih zagoniv generala Yu Tyutyunnika yaki perejshli polsko radyanskij kordon z nadiyeyu vidnoviti vladu Ukrayinskoyi Narodnoyi Respubliki Prote ne otrimavshi pidtrimki z boku miscevih zhiteliv zagoni Yu Tyutyunnika buli otocheni vijskami Chervonoyi Armiyi nepodalik sela Mali Minki j u zhorstokomu boyi rozbiti V Nedashkah stoyav shtab kinnoyi brigadi G I Kotovskogo sho zigrala golovnu rol v rozgromi Tyutyunnika Nedashki v period NEPu Z 1921 r s Nedashki vhodilo do skladu Novo Vorob yivskoyi volosti Ovruckogo povitu a z 1923 r do Bazarskogo rajonu Korostenskoyi okrugi Volinskoyi guberniyi Do Nedashkivskoyi silradi takozh vhodilo selo Malinka 1926 r u seli v 457 dvorah prozhivalo 2283 cholovika Na pochatku 20 h rokiv u seli bulo stvoreno partijnij oseredok V 1927 r nedashkivska organizaciya KP b U narahovuvala 5 chleniv Partijna organizaciya u svoyij diyalnosti spiralasya na komsomolskij oseredok ta komitet nezamozhnih selyan KNS V 1921 r chlenami komitetu nezamozhnih selyan buli M P Didkivskij V I Nedashkivskij S D Nedashkivskij I Romanenko Ocholyuvav KNS G F Nedashkivskij a potim V J Didkivskij uchasnik gromadyanskoyi vijni Vasil Josipovich koristuvavsya velikim avtoritetom sered odnoselciv Protyagom 5 rokiv 1925 1930 jogo obirali chlenom Bazarskogo rajvikonkomu Nova ekonomichna politika zaprovadzhena v krayini v 1921 r stimulyuvala rozvitok silskogospodarskogo virobnictva Zamist rekvizicij u selyan zerna uryad obklav yih pomirnim podatkom Vidkrilisya shiroki mozhlivosti dlya rozvitku riznih form silskogospodarskoyi kooperaciyi Tak u Nedashkah diyali spozhivche molocharske kreditove ta inshi tovaristva V 1926 r molocharske tovaristvo ohoplyuvalo bilshe polovini zhiteliv Z metoyu spilnogo obrobitku zemli chastina selyanskih gospodarstv ob yednalasya v artil im 1 Travnya yaka bula stvorena v seli v 1928 r Ocholyuvav artil Mihajlo Pavlovich Didkivskij V 1929 r na zemlyah artili viroshuvalos 30 ga zhita 7 ga ozimoyi pshenici 40 ga vivsa 20 ga konyushini j 10 ga kartopli Dlya zmicnennya materialnoyi bazi kolektivnogo gospodarstva v 1928 roci v Nedashkah bulo stvorene mashinno traktorne tovaristvo 20 ti roki buli periodom nebachenogo rozkvitu ukrayinskoyi kulturi i osviti V seli bilshist ditej vidviduvala 4 klasnu trudovu shkolu V 1929 r gostinno vidchinili dveri nova 7 litnya shkola Provodilasya robota z borotbi z nepismennistyu centrom yakoyi stali punkt liknepu ta hata chitalnya Z iniciativi komsomolciv pri silskomu klubi buli stvoreni muzichnij i dramatichnij gurtki ta duhovij orkestr Pid kerivnictvom Ivana Didkivskogo shkolyari opanuvali osnovi muzichnoyi gramoti Zhodne svyato urochistij vechir u seli ne prohodiv bez uchasti duhovikiv Nedashki v 30 ti roki Znachnim pozitivnim zrushennyam u socialno ekonomichnomu rozvitku sela bulo zavdano nepopravnoyi shkodi na pochatku 30 h rokiv koli Stalin i jogo otochennya vzyali kurs na priskoreni metodi kolektivizaciyi Bula zanedbana silskogospodarska kooperaciya yaka tak dobre zarekomenduvala sebe v 20 ti roki Adzhe vvazhalosya sho kolgospniki ne mozhut buti uchasnikami specializovanih kooperativiv Natomist priskorenimi tempami jshov proces utvorennya kolgospiv na osnovi vidchuzhennya osnovnih zasobiv virobnictva u jogo chleniv V 1929 r u samih Nedashkah uzhe diyalo dva kolgospi 1 Travnya ta Bilshovik She dva kolektivnih gospodarstva buli stvoreni z hutirskih dvoriv Chervonij lan nini s Vishnyanka i Chervonij plugatar nini s Chervonij Plugatar Pershimi organizatorami kolgospiv buli Nadiya Josipivna Nedashkivska Mihajlo Pavlovich Didkivskij Ivan Stepanovich Nedashkivskij Semen Dmitrovich Nedashkivskij Ivan Fedorovich Didkivskij Vasil Josipovich Didkivskij Ivan Maksimovich Zakusilo Veliku dopomogu v organizaciyi kolgospiv nadavav direktor 7 richnoyi shkoli komunist V J Losinskij Naslidkom stalinskoyi kolektivizaciyi v ukrayinskomu seli stav strashnij golodomor 1932 1933 rr Ne obijshlo ce liho j nedashkivciv Koli v bilshosti zhiteliv sela vicherpalisya ostanni zapasi voni pochali vzhivati v yizhu vse sho znahodili Ce prizvelo do proyaviv golodovoyi distrofiyi tyazhkih shlunkovih zahvoryuvan Bagato rodin vidchuli na sobi kistlyavu ruku smerti Za nashimi pidrahunkami zdijsnenimi na osnovi danih Knigi reyestraciyi aktiv pro smert v 1932 r u Nedashkah pomerlo 50 lyudej a v 1933 r uzhe 143 chol prichomu prichina smerti 68 chol ne viznachena v 1934 r 115 chol z nih z nevidomih prichin tobto v osnovnomu vid golodu 43 chol Lishe v seredini 30 h rokiv kolgospi potrohu stali na nogi Comu spriyalo zokrema skasuvannya prodrozverstki ta zmicnennya yih materialno tehnichnoyi bazi U Nedashkah v 1934 r mashinno traktorne tovaristvo bulo peretvoreno v mashinno traktornu stanciyu MTS V 1936 r kolgospam buli vrucheni akti na dovichne koristuvannya zemleyu Priskorena kolektivizaciya suprovodzhuvalasya znishennyam klasovo vorozhih elementiv na seli do yakih bulo vidneseno vidnosno zamozhnu chastinu selyanstva Vzhe voseni 1929 r v Nedashkah bula areshtovana grupa zamozhnih selyan sered nih i Nedashkivskij Vasil Vasilovich Trivalij chas vin sidiv u v yaznicyah u Bazari Malini Zhitomiri bez sudu j obvinuvachennya Lishe na pochatku 1932 r postanovoyu trijki pri Kolegiyi DPU URSR Nedashkivskij V V buv vislanij na rudniki v m Svobodnij na tri roki V 1934 r Vasilyu Vasilovichu bulo dozvoleno povernutisya dodomu odnak u zv yazku iz vbivstvom Kirova ce rishennya skasuvali j bez sudu napravili Nedashkivskogo V V u Kareliyu bez prava viyizdu potim pereveli na budivnictvo Bilomor Baltijskogo kanalu Lishe v 1938 r Nedashkivskomu V V pislya dovgih poneviryan bulo dozvoleno priyihati z rodinoyu do batka Na pochatku 1930 r zaareshtuvali Didkivskogo Mikolu Stepanovicha Za postanovoyu nachalnika operativnoyi grupi Bazarskogo rajonu za obvinuvachennyam v provedenni antiradyanskoyi agitaciyi sered naselennya z metoyu zrivu zahodiv yaki provodila Radyanska vlada na seli Mikola Stepanovich buv vislanij v Irkutsku oblast Tut buduvav zaliznici v 1941 1945 rr voyuvav proti nacistiv 13 bereznya 1930 r na pozachergovomu zasidanni prezidiyi Bazarskogo rajvikonkomu rozglyadalosya pitannya pro rozkurkulennya ta viselennya kurkuliv z rajonu Po Nedashkivskij silradi bulo virisheno rozkurkuliti j viseliti za mezhi rajonu Nedashkivskogo Ivana Josipovicha Didkivskogo Luku Ivanovicha Didkivskogo Josipa Danilovicha Nedashkivskogo Pavla Vasilovicha Nedashkivskogo Ivana Mihajlovicha Nedashkivskogo Mihajla Dmitrovicha Shvaba Mikitu Petrovicha Nedashkivskogo Oleksandra Mihajlovicha Nedashkivskogo Petra Ivanovicha Didkivskogo Viktora Fedorovicha Nedashkivskogo Pavla Ivanovicha Nedashkivskogo Vasilya Ivanovicha Pinskogo Suru Didkivskogo Ivana Stepanovicha Didkivskogo Pavla Samojlovicha Didkivskogo Gavrila Zinkovicha Nedashkivskogo Grigoriya Vasilovicha Nedashkivskogo Vasilya Vasilovicha Nedashkivskogo Pavla Lukicha Nedashkivskogo Pavla Mihajlovicha rozkurkuliti ta viseliti za mezhi URSR Karpenka Stepana Matvijovicha rozkurkuliti j rozseliti v mezhah rajonu Nedashkivskogo Antona Dmitrovicha rozkurkuliti ta zalishiti na misci Nedashkivskogo Illyu Talimonovicha Nedashkivskogo Stepana Severinovicha Druga hvilya likvidaciyi kurkulstva yak klasu rozpochalasya z vesni j trivala do kincya 1931 roku Yiyi zhertvami stali she desyatki nedashkivciv Represivna liniya proti selyanstva bula pov yazana z nastupom proti okremih ugrupuvan u misti j na seli tak zvani monarhichni elementi ukrayinski burzhuazni nacionalisti Odnim z pershih inspirovanih procesiv stalinskoyi dobi buv proces proti Spilki vizvolennya Ukrayini sho vidbuvsya v 1930 r Areshti pov yazani z cim procesom dokotilisya i do Nedashok Yak aktivnih chleniv SVU bulo zaareshtovano i zasudzheno kolgospnikiv Voznenka Ivana Grigorovicha Nedashkivskogo Pavla Vasilovicha Nedashkivskogo Stepana Ivanovicha Nedashkivskogo Mihajla Mikolajovicha Didkivskogo Stepana Andrijovicha Baranovicha Stepana Grigorovicha Didkivskogo Pavla Semenovicha Ocholyuvav grupu miscevij uchitel Didkivskij I G Iz seredini 30 h rokiv stalinskij teror nabuv shirokih masshtabiv Jogo zhertvami stali j zhiteli Nedashok chleni partiyi j bezpartijni kerivniki kolgospiv i prosti kolgospniki vchiteli j likari U serpni 1937 r buv zaareshtovanij chobotar Didkivskij Petro Danilovich yakij cherez dva misyaci za postanovoyu trijki UNKVS buv rozstrilyanij Areshtu zaznav takozh sluzhitel kultu Didkivskij Maksim Vasilovich yakij buv zasudzhenij do 10 rokiv vipravno trudovih taboriv U zhovtni 1937 r bazarskimi enkavedistami bula vikrita antiradyanska grupa u yaku vhodili kolgospniki Nedashkivskij Mihajlo Dmitrovich Nedashkivskij Fedir Markovich ta oblikovec kolgospu Didkivskij Grigorij Ilkovich Usi voni buli zasudzheni do najvishoyi miri pokarannya do strati U comu zh misyaci zaareshtuvali slyusarya MTS Didkivskogo Anatoliya Mikitovicha Yak svidchit vityag iz protokolu 9 zasidannya trijki pri Zhitomirskim oblupravlinni NKVS vid 2 listopada 1937 r vin buv zvinuvachenij u tomu sho provodiv sered kolgospnikiv kontrrevolyucijnu agitaciyu poshiryuvav provokacijni sluhi pro vijnu grupuvav navkolo sebe kolgospni masi zaklikav yih zi zbroyeyu v rukah vistupati proti isnuyuchogo ladu vihvalyav rozstrilyanih vorogiv narodu proyavlyav teroristichni nastroyi Cilkom zrozumilo sho za taki vazhki zlochini Didkivskogo A M zasudili do smertnoyi kari U listopadi 1937 r buv areshtovanij Didkivskij Pavlo Semenovich Jogo bulo zvinuvacheno v antiradyanskij diyalnosti za poshiryuvannya naklepnickih dumok pro antidemokratichnist stalinskoyi konstituciyi Osoblivoyu naradoyu pri Narkomati Vnutrishnih Sprav URSR vid 2 sichnya 1938 r Didkivskij P S buv zasudzhenij do 10 rokiv vipravno trudovih taboriv Prote vinnim sebe Pavlo Semenovich ne viznav Bilsh togo vin znajshov u sobi sili pochati borotbu za vidminu nespravedlivogo viroku Z Kargopol taboru podav skargu na im ya prokurora Zhitomirskoyi oblasti Mij aresht pisav Didkivskij P S vimisel buvshogo nachalnika Bazarskogo NKVS ta ryadu svidkiv Proshu takozh vzyati do uvagi sho vsi moyi prohannya dati meni mozhlivist vidkinuti brehlivi zvinuvachennya vidpovidnimi dokumentami j svidchennyami svidkiv slidchim buli vidkinuti j navit svidkam meni bulo zaboroneno zadati hocha b odne pitannya Pislya povtornogo rozsliduvannya spravi yake velosya vse tim zhe Bazarskim rajviddilom vnutrishnih sprav virok buv zalishenij u sili V 1940 r vzhe druzhina Didkivskogo P S napisala skargu v Komisiyu radyanskogo kontrolyu SRSR odnak i cogo razu vidpovid bula negativnoyu I lishe v 1957 r pislya chergovogo zvernennya samogo Pavla Semenovicha yakij projshov usi viprobuvannya tabirnogo pekla do oblasnogo prokurora sprava bulo pereglyanuto i jogo viznano nevinnim Naperedodni novogo 1938 r buli represovani kolgospniki Didkivskij Ivan Fedorovich chlen KP b U ta Didkivskij Vasil Stepanovich Yih znovu zh taki bulo zasudzheno do viklyuchnoyi miri pokarannya A spravu Didkivskogo Kuzmi Fedorovicha konyuha kolgospu areshtovanogo v sichni 1938 r u zv yazku z yiyi osoblivoyu znachimistyu rozglyadala navit Osobliva narada NKVS SRSR Kuzma Fedorovich buv zasudzhenij do drugoyi kategoriyi 10 rokiv pozbavlennya voli u vipravno trudovih taborah Koli rozpochalasya Nimecko radyanska vijna Didkivskij K F buv napravlenij na front u shtrafnij bataljon de geroyichno zaginuv u boyah proti nacistiv U berezni 1938 r Bazarskim rajviddilom NKVS bula zneshkodzhena cila ukrayinska nacionalistichna vijskovo povstanska organizaciya sho stavila sobi za metu shlyahom zbrojnogo perevorotu povaliti radyansku vladu vidokremiti Ukrayinu vid SRSR i priyednati yiyi do Polshi chi Nimechchini U zv yazku z ciyeyu spravoyu v seli bulo zaareshtovano 14 osib perevazhna bilshist yakih bula vihidcyami z serednyackih rodin pracyuvala v kolgospah chi vela odnoosibne gospodarstvo Ocholyuvali antiradyansku organizaciyu Voznenko I G ta Baranovich S G yaki povernulisya pislya vidbuttya pokarannya za procesom SVU Areshtovani buli piddani zhorstokomu katuvannyu Odin iz zasudzhenih u cij spravi sho divom zalishivsya zhivim v 50 ti roki zgaduvav U kameri poperednogo uv yaznennya ya zapitav Voznenka chomu vin na mene nagovoriv Na sho toj vidpoviv Yakbi tobi dali stilki udariv po nogah ti b takozh ne vitrimav takogo znushannya 17 kvitnya 1938 r sprava pro kontrrevolyucijnu organizaciyu u s Nedashki bula rozglyanuta na zasidanni trijki pri Zhitomirskim upravlinni NKVS Virok trijki buv duzhe suvorim Majzhe vsih zaareshtovanih zasudili do rozstrilu Sered nih Voznenka Ivana Grigorovicha Baranovicha Stepana Grigorovicha Nesterenka Oleksiya Gerasimovicha Zakusila Semena Josipovicha Nedashkivskogo Mihajla Talimonovicha Nedashkivskogo Vasilya Gavrilovicha Didkivskogo Ivana Ivanovicha Nedashkivskogo Mihajla Mikolajovicha Nedashkivskogo Ivana Ilkovicha Nedashkivskogo Ivana Fedorovicha Didkivskogo Mikolu Andrijovicha Didkivskogo Petra Andrijovicha Didkivskogo Stepana Andrijovicha Zhiteli sela zavzhdi pam yatali pro beznevinno zagiblih u chasi stalinizmu odnoselciv V kinci kvitnya 1990 r z iniciativi pravlinnya miscevogo kolgospu im Gagarina kerivnik gospodarstva M P Didkivskij u Nedashkah bulo sporudzheno memorial represovanim zhitelyam sela V 30 ti roki v seli vidbulisya razyuchi zmini v socialno kulturnij sferi Zavdyaki samoviddanij roboti nedashkivciv bulo zbudovano klub medpunkt pologovij budinok majsternyu pobutovogo obslugovuvannya U drugij polovini 30 tih rokiv u shkoli yaka bula povnoyu serednoyu ponad 20 uchiteliv na choli z direktorom shkoli P G Yenoyu vchili bilsh yak 500 ditej Visokih uspihiv u vihovanni ditej dosyaglisya nedashkivski pedagogi M M Bigun I D Ivanenko M D Kugaj N S Vdovenko A G Yevtushok V 1939 roci v shkoli vidbuvsya pershij vipusk desyatiklasnikiv Iz dvadcyati uchniv desyatogo klasu dvoye Sh Goldman i A Dmitrenko vipuskni ekzameni sklali na vidminno j oderzhali atestati iz pravom vstupu bez ispitiv u bud yakij vishij navchalnij zaklad krayini Rajonna gazeta Kolektivist vid 24 chervnya 1939 roku prisvyatila cilu storinku pershomu vipusku Nedashkivskoyi povnoyi serednoyi shkoli Kozhnij vipusknik navchalnogo zakladu rozpoviv chitacham gazeti pro svoyi zhittyevi plani Zakinchuyuchi X klas kozhnij stavit sobi pitannya kudi piti vchitis pisav Ya Guz Odni mriyut buti chervonimi artileristami drugi uchitelyami likaryami i t d Moye pragnennya vstupiti v Berdichivskij uchitelskij institut na fiziko matematichnij fakultet i zakinchivshi jogo stati vchitelem U roki Drugoyi Svitovoyi vijni Bilshe 300 zhiteliv Nedashok mobilizovani do lav stalinskoyi Chervonoyi Armiyi sotni cholovikiv pracyuvali na primusovih robotah z budivnictva Korostenskogo ukriprajonu U seredini lipnya 1941 liniya frontu nablizilasya do Malinskogo rajonu Za Nedashki zav yazalisya krovoprolitni boyi Pislya zhorstokih boyiv pid Dubno nash polk buv perekinutij pid Malin vazhlivij strategichnij punkt Pivdenno Zahidnogo frontu dlya pidtrimki vognem pershoyi aviadesantnoyi brigadi j zatrimki prosuvannya voroga Zrobivshi nichnij marsh mi zajnyali oboronu v rajoni Dubrova Nedashki zgaduvav uchasnik oboronnih boyiv na Malinshini V Sokolov Rannim serpnevim rankom komandir divizionu kapitan Konoplov viklikav mene na komandnij punkt i mi pishli na rekognoscirovku miscevosti Nezabarom rozvidnik Arsentyev dopoviv Oriyentir 1 okreme derevo vlivo 2 00 vorozhi tanki Dijsno v stereotrubu mozhna bulo bachiti yak z boku Starih Vorob yiv pid prikrittyam tankiv prosuvalisya gitlerivci Shvidko pidgotuvavshi dani dlya strilbi ya skomanduvav Po tankah Batareya shvidkij vogon Prolunali postrili snaryadi rozrivalis bilya tankiv A koli rozviyavsya dim mi pobachili sho dva tanki buli pidbiti a inshi povernuli nazad Ataka voroga zirvalas U cej zhe den na sposterezhnij punkt pributki dva korespondenti z gazeti Krasnaya Armiya a nezabarom u nij bulo nadrukovano cilu polosu prisvyachenu nashij batareyi Oskazhenili gitlerivci kidalis use v novi j novi ataki ale shorazu artileristi svoyim vluchnim vognem pri vzayemodiyi z desantnikami vidkidali vorozhi ordi vid Malina znishuyuchi zhivu silu j tehniku sterv yatnikiv U dvadcyatih chislah serpnya nebezpeka prorivu nacistami oboroni stala rizko zrostati V cij situaciyi radyanske komanduvannya nakazalo kontratakuvati protivnika na rubezhi Nedashki Ksaveriv Ohotovka Nespodivanij udar radyanskih vijsk dozvoliv osnovnim chastinam armiyi vidstupiti Geroyichnoyu oboronoyu u tomu chisli j u rajoni Nedashok stalinski vijska skuvali diyi golovnogo ugrupuvannya suprotivnika chim zirvali plani vizvoliti vid komunistiv Kiyiv Naprikinci serpnya 1941 Nedashki zajnyali nimecki vijska Yaksho komunisti rujnuvali cerkvi ta morili golodom to nacisti zrujnuvali chastinu kolgospnih budivel MTS t zv Budinok kulturi Za neperevirenimi danimi u seli bula stvorena prokomunistichna pidpilna grupa 13 listopada 1943 do sela povernulisya stalinisti Ta v grudni 1943 nepodalik sela nimecki vijska perejshli v kontrnastup pragnuchi znovu vidkinuti voroga za Dnipro Predstavniki NKVD vignali 274 zhitelya sela buduvati oboronni liniyi nasipi rovi okopi V osnovnomu buli ce zhinki stariki diti U seli stvorilisya takozh specialni punkti de naselennya podavalo medichnu dopomogu poranenim Zhinok primushuvali shukati harchi po hatah gotuvati yizhu Talimon Dmitrovich Nedashkivskij do vijni buv odnim z organizatoriv kolektivnogo gospodarstva navit ocholyuvav kolgosp Chervonij lan V 1939 r pishov v armiyu brav uchast u vizvolnomu pohodi v Zahidnu Ukrayinu U roki radyansko nimeckogo zbrojnogo konfliktu sluzhiv komandirom garmatnogo rozrahunku 19 veresnya 1943 r pid chas ataki na Dubno buv smertelno poranenij u zhivit Duzhe chasto starozhili Nedashok zgaduyut teplim slovom svogo dovoyennogo glavu silskoyi radi Stepana Illicha Nedashkivskogo Koli rozpochalasya vijna vin odnim z pershih pishov na front Svoyeyu muzhnistyu j vidvagoyu zavoyuvav zasluzhenij avtoritet sered odnopolchan Ta ne sudilosya Stepanu Illichu dozhiti do Peremogi Vorozha kulya obirvala zhittya starshogo serzhanta S I Nedashkivskogo koli vin poviv v nastup svoyih tovarishiv Adam Pavlovich Didkivskij v 1940 r pislya zakinchennya z pohvalnim listom 10 klasiv Nedashkivskoyi shkoli vstupiv na navchannya do Kiyivskogo pedinstitutu Odnak u zv yazku z vazhkimi materialnimi umovami v rodini buv zmusheno perejti na zaochne viddilennya Zaodno vin pracyuvav uchitelem matematiki v susidnomu seli Dibrova Koli rozpochalasya vijna Adam Pavlovich buv napravlenij na navchannya v 2 ge Kiyivske artilerijske uchilishe Yak komandir vzvodu brav uchast v oboronnih boyah na pidstupi do Stalingrada Potrapiv v otochennya j buv vzyatij u polon Pislya nelyudskih katuvan zaginuv v odnomu z nacistskih konctaboriv Vsogo za pidrahunkami na osnovi danih 6 tomu Knigi Pam yati Ukrayini Zhitomirska oblast na frontah Nimecko radyanskoyi vijni zaginulo 150 nedashkivciv Na vshanuvannya pam yati tih hto zaginuv vizvolyayuchi selo i voyiniv odnoselciv v Nedashkah v 1964 roci bulo vidkrito pam yatnik a v 1989 90 rr sporudzheno memorialnij kompleks Nedashki v povoyenni roki Strashnoyu bula vesna 1945 Prijshov chas orati siyati zerno a tehniki tyaglovoyi sili bulo obmal stalinisti vsih kinuli na potalu vorogu Tomu znachnu chastinu robit lyudi vikonuvali vruchnu Na boronuvanni shiroko vikoristovuvali koriv A koli hudoba ne vitrimuvala neridko vpryagalisya sami lyudi Treba bulo dumati j dbati pro hlib yakij usomu golova I znovu yak ranishe osnovnij tyagar padav na zhinochi plechi A yakoyu radistyu bulo koli v selo hocha na kilka dniv u vidpustku povertavsya frontovik 1947 vlada SRSR znovu organizuvala shtuchnij golod vid yakogo lyudi ryatuvalisya vtecheyu v Zahidnu Ukrayinu pid zahist UPA Prote postupovo zavdyaki samoviddanij praci nedashkivciv selo vidrodzhuvalosya Zmicnila materialna baza MTS yaka naprikinci 40 vih rokiv otrimala 4 traktori na gusenichnomu hodu yaki pracyuvali na gasi a v 1953 1954 rr 4 dizelnih traktori T 75 Nezabarom prijshli j pershi uspihi na rajonnomu rivni V 1950 r kolgosp Bilshovik uspishno vikonav plan zasipki zerna nasinnya zernobobovih Kolgosp im 1 Travnya proviv zbirannya zernovih na ploshi 508 ga na 25 dniv ranishe nizh u poperednomu roci Lon iz ploshi 110 ga bulo zibrano v comu gospodarstvi za 15 dniv Na rajonnu doshku poshani za uspishne zavershennya osinnoyi sivbi ozimih bulo zaneseno kolgosp Chervonij lan golova I V Didkivskij Viznannyam trudovih dosyagnen zhiteliv Nedashok bulo obrannya v 1959 r yihnogo zemlyaka Nedashkivskogo Grigoriya Josipovicha deputatom Zhitomirskoyi oblasnoyi Radi deputativ trudyashih Grigoriyi Josipovich she zovsim molodim pishov pracyuvati do miscevogo kolgospu Bilshovik U roki Nimecko radyanskoyi vijni na fronti buv nagorodzhenij troma bojovimi nagorodami Demobilizuvavshis iz armiyi pracyuvav traktoristom u Bazarskij MTS 1 z 1958 r traktoristom u kolgospi im Lenina 3a sumlinnu robotu Grigorij Josipovich buv nagorodzhenij ordenom Trudovogo Chervonogo Prapora Dlya vidnovlennya kolgospnih ferm naselennya sela zdavalo v kolgosp molodnyak chastina koriv zakupili v Saratovskij oblasti Vidnovila svoyu robotu shkola medpunkt pochali pracyuvati torgovi tochki Pochali vidbudovuvatis gromadski primishennya ta znisheni zhitlovi budinki Zusillyami nedashkivciv bula vidbudovana misceva cerkva yaka zgorila v 30 ti roki Na pochatku 50 tih rokiv tri nedashkivski kolgospi buli ob yednani v odin im Lenina yakij ocholyuvav I V Didkivskij Prote vidchutnih zmin u rozvitku gospodarstva pri todishnomu stavlenni do nih z boku derzhavi ne stalosya Obov yazkovi zagotivli znesilyuvali gospodarstva Ta j sami normi yih buli zavisheni ekonomichne neobgruntovani Ne vrahovuvalisya vtrati yaki pri nedoskonalij tehnici buli znachnimi V 1958 r pislya ukrupnennya rajoniv Bazarskij rajon buv likvidovanij Nedashkivska silska Rada yakij pidporyadkovani sela Vishnyanka j Zelenij Gaj uvijshla do skladu Malinskogo rajonu V 60 ti roki zavdyaki samoviddanij praci nedashkivciv pokrashuyetsya zovnishnij viglyad sela polipshuyetsya dobrobut jogo zhiteliv U Nedashkah z yavilasya elektroenergiya Spochatku yiyi viroblyalo tri dviguni na teritoriyi Silgosptehniki utvorilasya v 1963 r a z 1965 r selo bulo pidklyucheno do centralizovanoyi elektromerezhi Pokrashivsya transportnij zv yazok sela z rajcentrom Do Malina pochali hoditi gruzotaksi Cherez selo Nedashki prokladeno asfaltovanu dorogu Dosit uspishno pracyuvali nedashkivci j na kolgospnih lanah pragnuli ne pasti zadnih Rajonna gazeta Radyanskij Malin vid 27 veresnya 1960 r rozpovidala pro uspishne zavershennya kolgospom silosuvannya kukurudzi Visoka organizaciya roboti pravilna rozstanovka tehniki i transportnih zasobiv dali zmogu nedashkivcyam dostrokovo 25 veresnya zavershiti silosuvannya kukurudzi 48 ga korolevi poliv zalisheno dlya zbirannya na zerno pisav korespondent gazeti Osoblivo vin vidznachav visokoproduktivnu robotu kombajnera I Nedashkivskogo traktoristiv V I ta S Nedashkivskih vodiyiv avtomobiliv P i V Nedashkivskih R i M Didkivskih Na pochatku 70 h rokiv u Nedashkah nalichuvalosya 363 dvori u yakih prozhivala 1 tis cholovik Na teritoriyi sela rozmishuvalasya centralna sadiba kolgospu Zhovten sho mav u koristuvanni 3 tis ga silskogospodarskih ugid u tomu chisli 2 1 tis ornoyi zemli U seli takozh pracyuvalo viddilennya Silgosptehniki U pershij polovini 70 h rokiv gospodarstvo vihodit na novi rubezhi Bulo otrimano po 10 8 cnt zerna z gektara po 3 7 cnt lonovolokna po 130 cnt kartopli j ovochiv Vnaslidok organizovanoyi pleminnoyi roboti zmicnennya kormovoyi bazi zbilsheno virobnictvo m yasa osoblivo svinini Yiyi sobivartist bulo znizheno z 223 krb 1967 r do 148 1973 r Ci taj inshi uspihi kolgospu v znachnij miri buli pov yazani z diyalnistyu jogo kerivnikiv golovi kolgospu Volodimira Stepanovicha Polevogo goliv silradi Ivana Pavlovicha Nedashkivskogo j Ivana Vasilovicha Didkivskogo I V Didkivskij buv uchasnikom Drugoyi Svitovoyi vijni brav uchast v oboroni Leningrada U vazhki povoyenni roki golovuvav u miscevomu kolgospi Za svoyu pracyu nagorodzhenij ordenom Trudovogo Chervonogo Prapora Zagalom za uspihi v rozvitku silskogo gospodarstva ponad 120 pracivnikiv kolgospu vidznacheni ordenami j medalyami Sered nih Garashuk Nadiya Stepanivna svinarka nagorodzhena ordenami Lenina Zhovtnevoyi revolyuciyi Znak poshani a takozh medalyami Vsesoyuznoyi vistavki dosyagnen narodnogo gospodarstva Nedashkivska Varvara Ivanivna zaviduvachka svinofermi udostoyena ordeniv Lenina j Trudovogo Chervonogo prapora U serednij shkoli sela 23 vchitelya navchali 264 uchniv diyav Budinok kulturi na 250 misc biblioteka iz knizhkovim fondom v 7 9 tis ekzemplyariv medpunkt budinok pobutovih poslug dva magazini U 50 ti roki v seli bulo vidrodzheno duhovij orkestr Vse pochalosya iz togo sho serednya shkola zakupila novi instrumenti Ocholiti orkestr bulo zaprosheno Vasilya Stepanovicha Nedashkivskogo odnogo z uchasnikiv silskogo dovoyennogo orkestru Pershij Koncert prisvyachenij 39 richnici Zhovtnya udavsya na slavu Okrilenij uspihom Vasil Stepanovich she z bilshoyu energiyeyu vzyavsya za robotu Orkestr neodnorazovo brav uchast u rajonnih festivalyah narodnogo mistectva j oderzhuvav tam visoki ocinki Pislya 70 h V 70 ti roki v silskomu gospodarstvi provodilasya shirokomasshtabna akciya ukrupnennya kolgospiv Nedashkivske kolektivne gospodarstvo bulo ob yednano z dibrivskim iz centralnoyu sadiboyu v seli Dibrova pid nazvoyu Zorya Polissya Odnak ochikuvanih pozitivnih rezultativ ukrupnennya gospodarstv ne prineslo Nedashkivska brigada v ci roki z velikimi trudnoshami spravlyalasya iz vikonannyam dovedenih zavdan U grudni 1983 r dibrivske gospodarstvo bulo rozukrupneno na dva gospodarstva odne z nih iz centralnoyu sadiboyu v Nedashkah kolgosp im Gagarina Ocholiv novostvorene gospodarstvo dosvidchenij kerivnik Poplavskij Mikola Dmitrovich yakij do togo protyagom dev yati rokiv pracyuvav golovoyu dibrivskogo kolgospu Zorya Polissya Z lyutogo 1986 r kolgosp ocholiv Mikola Petrovich Didkivskij Molodij kerivnik energijno vzyavsya do spravi Gospodarstvo shvidko peretvorilosya v odne z najkrashih u rajoni V 1988 roci za rezultatami zimovo stijlovogo periodu kolgosp im Gagarina viborov pershe misce z virobnictva j prodazhu vsih vidiv produkciyi Gospodarstvo bulo nagorodzheno perehidnim Chervonim praporom ta pozachergovim pravom pridbannya avtomobilya GAZ 55 Najkrashoyu traktornoyu brigadoyu v rajonnomu zmaganni viznano kolektiv traktoristiv kolgospu im Gagarina i v 1989 r jomu prisudzheno perehidnij vimpel ta groshovu premiyu M P Didkivskij gospodarstva veliku uvagu pridilyav budivnictvu ob yektiv socialno kulturnogo priznachennya Vsim selom sporudzhuvali dvopoverhove primishennya shkoli 1 veresnya 1986 r shkola vidkrila svoyi dveri dlya ditej Nastupnogo roku v seli zbuduvali primishennya silradi budinok dlya prestarilih zgodom Budinok kulturi proveli rekonstrukciyu starogo primishenni shkoli pid medichnu ambulatoriyu Vsi vulici sela buli zaasfaltovani U 1989 1990 rokah bulo sporudzheno Memorial represovanim zhitelyam sela ta zemlyakam sho zaginuli v roki Drugoyi Svitovoyi vijni Takozh bulo zbudovano ryad primishen silskogospodarskogo priznachennya Sered nih tvarinnicki fermi piddashshya dlya sushinnya sina lazni z parilkami na vsih fermah tosho Za pidsumkami roboti rajonu v 1989 r nedashkivske gospodarstvo otrimalo pershe misce z budivnictva U chervni 1990 r M P Didkivskogo obrali na kerivnu posadu v rajon de vid pracyuvav golovoyu rajderzhadministraciyi Za bagatorichnu dobrosovisnu pracyu v sferi silskogo gospodarstva ta organah derzhavnoyi vikonavchoyi vladi znachnij osobistij vnesok v socialno ekonomichnij rozvitok rajonu Mikolu Petrovicha Didkivskogo ukazom Prezidenta Ukrayini vid 11 chervnya 1997 r nagorodzheno ordenom Za zaslugi tretogo stupenya piznishe vin otrimav pochesne zvannya zasluzhenogo pracivnika silskogo gospodarstva Ukrayini Nini M P Didkivskij ocholyuye golovne upravlinnya agropromislovogo kompleksu Zhitomirskoyi oblderzhadministraciyi Vidomi lyudiDidkovskij Leonid Ivanovich 1927 2004 vijskovij dirigent pedagog Zasluzhenij diyach mistectv URSR Yurij Nedashkivskij zastupnik ministra paliva j energetiki ocholyuvav Energoatom z lyutogo 2005 roku Takozh cyu posadu vin obijmav z lipnya 2000 roku po lyutij 2003 roku Oleksandr Vasilovich Nedashkivskij komandir bojovoyi grupi u Pridnistrov yi chlen kerivnictva partiyi Vidrodzhennya yakij 20 chervnya 1992 roku organizuvav vidsich rumuno moldavskim zbrojnim grupam u Benderah zupiniv paniku sho rozpochalasya razom z A P Katunovim sformuvav udarnij zagin bronetehniki j zahopiv klyuchovij mist cherez Dnister prorvavsya do centru mista Benderi dlya deblokuvannya osadzhenoyi miskradi prijnyav lyutij bij bilya zagorozhi himbataljonu 14 j armiyi ta zaginuv Bartosh Nedashkivskij Bartosz V Niedaszkowski vidomij polskij populyarizator Jogi j Ayurvedi avtor bestselera Joga i ajurweda Przewodnik dla wspolczesnego czlowieka Usogo v Ukrayini prozhivaye bilsh 4000 lyudej iz prizvishem Nedashkivskij Tak samo tisyachi Nedashkivskih prozhivayut u Rosiyi j Bilorusi Div takozhPerelik naselenih punktiv sho postrazhdali vid Golodomoru 1932 1933 Zhitomirska oblast LiteraturaVasilev V L Arhaicheskaya toponimiya Novgorodskoj zemli Drevneslavyanskie deantroponimnye obrazovaniya Velikij Novgorod NovGU im Yaroslava Mudrogo 2005 468 s Enciklopedichnij slovnik Brokgauza j Yefrona 1890 1907 Timoshenko V I Grishenko Ye I Istoriya Nedashok Malin 1997 S 33 37 Cherneckij Ye Shlyahta Vasilkivskogo povitu Kiyivskoyi oblasti za spovidalnimi rozpisami pravoslavnih hramiv pochatku XIX st Bilocerkivshina Vasilkivshina Motovilivshina Rokitnyanshina Fastivshina Bila Cerkva Mustang 1999 26 s PosilannyaKarta miscevosti 26 grudnya 2019 u Wayback Machine Busel v Nedashkah nedostupne posilannya z kvitnya 2019 Pogoda v seli Nedashki 19 grudnya 2011 u Wayback Machine Cyu stattyu treba vikifikuvati dlya vidpovidnosti standartam yakosti Vikipediyi Bud laska dopomozhit dodavannyam dorechnih vnutrishnih posilan abo vdoskonalennyam rozmitki statti Traven 2011