Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Агсуйський район (азерб. Ağsu rayonu) — адміністративна одиниця в центральному Азербайджані. Адміністративний центр — місто Агсу.
| Агсуйський район | |||
|---|---|---|---|
| азерб. Ağsu rayonu | |||
| | |||
 | |||
| Адм. центр | Агсу | ||
| Країна |  Азербайджан | ||
| Номерний знак | 06 | ||
| Населення | |||
| - повне | 77 290 осіб | ||
| Площа | |||
| - повна | 1020 км² | ||
| Висота | |||
| - максимальна | 57 м | ||
| - мінімальна | 57 м | ||
| Дата заснування | 8 жовтня 1943 | ||
| Вебсайт | agsu-ih.gov.az | ||
| Код ISO 3166-2 | AZ-AGU | ||
 | |||
| |||
Географія
Район історично входить до території Ширвану розташований за 156 км на захід від міста Баку, на шосейній дорозі Баку-Ґазах. Агсуйський район на заході і північному заході межує з Ісмаїллинським районом, на північному сході і сході — з Шемахинським районом, на півдні — з і Аджикабульським районами.
Рельєф району гірський, передгіський і рівнинний. Гірська частина розташована на висоті 700—1000 м від рівня світового океану. Для гірських зон з річками, ущелинами і ярами характерний складний рельєф. Дрібні сірі гори, починаючи від берегів до , утворюють Ширванський гірський хребет. На цих ділянках, що складаються з невисоких гір, у напрямку захід-схід простягаються Хінгарські, Гюрджуванські, Нуранські, Кяркідзькі, Геседські, Лянгябізькі луки. Північна межа Ширванської долини називається Гарамяр'ям ясамали, а ділянка виходу Гірдиманчая на Ширванську долину називається Ханчобанською долиною.
Розташування Агсуйського району на південних схилах Великого Кавказу дуже впливає на клімат. Клімат цього регіону складається з напівпустельного, сухого (південь) типу клімату з помірно теплою зимою і помірно теплого (північ) типу клімату з посушливим літом. Зима буває посушливою, сонячною, з малою кількістю опадів (снігу).
Ґрунти гірсько-бурі, гірсько-лісові, гірсько-сіро-коричневі, світло-коричневі і сірі.
У горах є ліси й чагарники. Знаменита квітка хари бюль-бюль, один із символів Карабаху, також зустрічається в гірських районах Агсу.
В районі зустрічаються ведмеді, шакали, борсуки, вовки, лисиці, дикі кабани й інші тварини, фазани та інші подібні птахи, а також сарана, гюрза й інші рептилії.
Середньорічна температура повітря дорівнює 13-14 °С. Середньомісячна вологість протягом року буває 50-81 %. Середньорічна кількість опадів — 400 600 мм.
Історія
А. А. Бакіханов у своїй книзі зазначає, що 1735 року Надір Шах переселив населення Шамахи в засноване ним нове місто, розташоване на березі річки Агсу. В даний час назва міста Агсу, яке є районним центром, у деяких джерелах вказується як Нова Шамаха. Це пов'язано з переселенням населення Шамахи в Агсу. З цього часу історичне місто Шамаха називалося Стара Шамаха, а Агсу — Нова Шамаха. Назву міста, що існувало у XVIII столітті, було взято з назви «Ахсучай» і в багатьох джерелах місто називалося Агсу.
Руїни міста Агсу «Хараба шехер» (Зруйноване місто), що зберігають історію XVIII століття, знаходяться на півдні сучасного міста Агсу.
Район створено 8 жовтня 1943 року. 1963 року він був ліквідований і переданий до складу , а 1965 року знову став незалежним районом.
Населення
За даними Державного комітету статистики, станом на 2018 рік населення району становило 79 200 осіб, що збільшилася на 16 100 осіб (близько 25,5 %) з 63 100 чоловік в 2000 році. 39 800 осіб становлять чоловіки, 39 400 — жінки. Понад 27,3 % населення (близько 21 700 осіб) складають молоді люди і підлітки у віці від 14 до 29 років.
| Населення району за роками (на початок року, тис. чол.) | |||||||||||||||||||
| Територія | 2000 | 2001 | 2002 | 2003 | 2004 | 2005 | 2006 | 2007 | 2008 | 2009 | 2010 | 2011 | 2012 | 2013 | 2014 | 2015 | 2016 | 2017 | 2018 |
| Агсуйський район | 63,1 | 63,9 | 64,6 | 65,4 | 66,1 | 67,0 | 67,9 | 68,5 | 69,4 | 70,3 | 71,0 | 72,1 | 73,2 | 74,1 | 75,1 | 76,3 | 77,3 | 78,3 | 79,2 |
| Міське населення | 16,6 | 16,9 | 17,2 | 17,6 | 17,8 | 18,3 | 18,7 | 18,9 | 19,3 | 19,7 | 19,8 | 20,1 | 20,2 | 20,4 | 20,7 | 21,0 | 21,3 | 21,5 | 21,8 |
| Сільське населення | 46,5 | 47,0 | 47,4 | 47,8 | 48,3 | 48,7 | 49,2 | 49,6 | 50,1 | 50,6 | 51,2 | 52,0 | 53,0 | 53,7 | 54,4 | 55,3 | 56,0 | 56,8 | 57,4 |
Національний склад
Переважну більшість жителів району становлять азербайджанці. На другому місці лезгини, на третьому — турки.
| Народ | 1979 рік ос. | 1999 рік ос. |
|---|---|---|
| азербайджанці | 46 468 (96,2 %) | ↗ 61 681 (99,0 %) |
| лезгини | 515 (1,1 %) | ↘ 484 (0,8 %) |
| росіяни/українці | 75 (0,2 %) | ↗ 80 (0,1 %) |
| вірмени | 1174 (2,4 %) | немає даних |
| інші | 44 (0,1 %) | ↘ 22 (0,1 %) |
Економіка
Агсуйський район є сільськогосподарським районом. Тваринництво, рослинництво, бавовництво, плодівництво та овочівництво є найважливішими галузями економіки району. 75,2 % або 76742 га його території придатні для сільського господарства, 46,3 % або 35550 га становлять орні землі.
Внаслідок аграрних реформ, проведених за ініціативою Гейдара Алієва і під його керівництвом, 36184 га орних земель безоплатно передано багаторічним власникам. Майно радгоспів і колгоспів на суму 17,8 млрд. манатів (3,6 млн доларів) було приватизовано, а власникам дано дозвіл на придбання акцій. 98-100 % продукції району, роздрібний товарообіг, платні послуги припадають на частку недержавного сектора.
Основою господарської діяльності району є сільськогосподарська продукція. Понад 70 % населення регіону зайняті сільськогосподарським виробництвом. В наш час у регіоні стрімко розвивається хліборобство, бавовництво, садівництво, овочівництво і тваринництво. Переважно вирощують зерно, бавовну, картоплю, дині, соняшник, гранат, виноград та інші рослинні продукти. Розвиток тваринництва значно зріс після процесу приватизації тваринництва в регіоні у зв'язку з аграрними реформами в країні. Потреба населення району в м'ясних продуктах задовольняється за рахунок тварин, що вирощуються на території району. Останнім часом виробництво продукції птахівництва значно зросло.
Сільське господарство
Основу економіки району становить сільське господарство. 2007 року випуск основної продукції склав 55879,9 тисяч манат, з них 36685,8 тисяч манат або 66 % припадає на частку сільського господарства. Виготовлено продукції рослинництва вартістю 21644 тисяч манат, також продукції тваринництва вартістю 15042 тисяч манат.
Птахівництво
У Державній програмі «Про соціально-економічний розвиток регіонів Азербайджанської Республіки» (2004—2008 рр.) було також передбачено розвиток птахівництва в районі. У всіх зонах населення займається птахівництвом. В районі 3 приватних інкубаційних цехи посезонно здійснюють свою діяльність.
Приділяється увага розвитку промислового птахівництва. На території села Мусабейлі від 2005-го року діє ТОВ «Шабан — Птахівництво». На цьому виробництві птахів розводять для забою. У першій чверті поточного[] року було вирощено 10 тисяч голів птахів, з них 7000 голів продано.
Тваринництво
В районі динамічно розвивається тваринництво. Тварин розводять з метою одержання молока і для забою. Двоє фізичних осіб створили скотарські господарства (з яких одна фізична особа — буйволине господарство), а одна юридична і троє фізичних осіб організували вівчарські господарства.
В сімейно-сільських та інших формах господарств йде інтенсивний розвиток тваринництва. На 1 липня 2008 року по району кількість великої рогатої худоби склала 39235 голів, а овець і кіз — 149676 голів. Відповідно зросло виробництво продукції тваринництва, і таким чином, було отримано 3939 тонн м'яса (в живій вазі), 23302 тонни молока та 274 тонни вовни.
Рослинництво
В районі вирощують пшеницю, ячмінь, конюшину, кукурудзу, соняшник, баштанні культури, овочі, цукрові буряки, картоплю, бавовна, виноград, гранат та інші рослинні культури.
2007 року в районі приватні господарства і окремі власники землі виробили 80018 тонн зерна (на ділянці 27520 га), 1032,1 тонни бавовни, 311,4 тонни картоплі, 1818,6 тонн овочів, 3932,2 тонни баштанних культур, 5053 тонни фруктів. В районі виробництво зерна на 15 липня поточного[] року склало 81,6 тисяч тонн, що більше минулорічного показника на 1600 тонн. Показник врожайності досяг 29,3 центнера.
Культура
Мавзолей шейха Дурсуна, розташований за 3 км від міста Агсу, побудовано 1457 року. Фасад мавзолею шейха Мезіда прикрашено різнобарвною мозаїкою. Білий мавзолей на південному заході міста, руїни XVIII століття на сході Агсу і Дівоча вежа в грузинському селі вважаються цікавими об'єктами для туристів. Агсуйський район є батьківщиною килимів Біджо, однієї з перлин історії азербайджанської культури, найвідомішої композиції Ширванської школи килимарства. Килими Біджо тепер називають на честь села Біджо, якє розташоване в районі. Килими Біджо, які мають дуже давню історію, пізніше виробляли й в інших відомих центрах килимарства в Гойларе, Пірхасанлі і Ширвані, а також в Ґубі та Ірані. У другій половині XIX століття килими Біджо, вивозили з Азербайджану в Нижній Новгород. В наш час вони доступні в Канаді, США, Чехії, Росії, Туреччини, Італії, Великій Британії та інших країнах. 2014 року за підтримки в селі Біджо запущено курс професійної підготовки «Килими».
У жовтні 2019 року історичну територію Агсуйського району «Середньовічне місто Агсу» оголошено Державним історико-культурним заповідником.
Див. також
Примітки
- Anar Samadov (www.anarsamadov.net). (англ.). The State Statistical Committee of the Republic of Azerbaijan. Архів оригіналу за 27 серпня 2018. Процитовано 6 лютого 2019.
- [1] [Архівовано 27 червня 2015 у Archive.is] Ethnic composition of Azerbaijan by 2009 census
- . Архів оригіналу за 24 жовтня 2020. Процитовано 9 червня 2020.
- . Архів оригіналу за 28 березня 2012. Процитовано 9 червня 2020.
- . www.azerbaijan.az. Архів оригіналу за 15 лютого 2019. Процитовано 6 лютого 2019.
- . agsu-ih.gov.az. Архів оригіналу за 3 червня 2020. Процитовано 6 лютого 2019.
- Ройя Тагиева. Азербайджанский ковер: происхождение и символика // Ковры Азербайджана. — 2015. — № 74.
- (рос.). Trend.Az. 22 жовтня 2019. Архів оригіналу за 22 жовтня 2019. Процитовано 22 жовтня 2019.
Посилання
- . Архів оригіналу за 24 травня 2019. Процитовано 27 листопада 2019.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Ne plutati z Ak Sujskij rajon Agsujskij rajon azerb Agsu rayonu administrativna odinicya v centralnomu Azerbajdzhani Administrativnij centr misto Agsu Agsujskij rajonazerb Agsu rayonuAdm centr AgsuKrayina AzerbajdzhanNomernij znak 06Naselennya povne 77 290 osibPlosha povna 1020 km Visota maksimalna 57 m minimalna 57 mData zasnuvannya 8 zhovtnya 1943Vebsajt agsu ih gov azKod ISO 3166 2 AZ AGUVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Agsujskij rajonGeografiyaDolina richki Rajon istorichno vhodit do teritoriyi Shirvanu roztashovanij za 156 km na zahid vid mista Baku na shosejnij dorozi Baku Gazah Agsujskij rajon na zahodi i pivnichnomu zahodi mezhuye z Ismayillinskim rajonom na pivnichnomu shodi i shodi z Shemahinskim rajonom na pivdni z i Adzhikabulskim rajonami Relyef rajonu girskij peredgiskij i rivninnij Girska chastina roztashovana na visoti 700 1000 m vid rivnya svitovogo okeanu Dlya girskih zon z richkami ushelinami i yarami harakternij skladnij relyef Dribni siri gori pochinayuchi vid beregiv do utvoryuyut Shirvanskij girskij hrebet Na cih dilyankah sho skladayutsya z nevisokih gir u napryamku zahid shid prostyagayutsya Hingarski Gyurdzhuvanski Nuranski Kyarkidzki Gesedski Lyangyabizki luki Pivnichna mezha Shirvanskoyi dolini nazivayetsya Garamyar yam yasamali a dilyanka vihodu Girdimanchaya na Shirvansku dolinu nazivayetsya Hanchobanskoyu dolinoyu Roztashuvannya Agsujskogo rajonu na pivdennih shilah Velikogo Kavkazu duzhe vplivaye na klimat Klimat cogo regionu skladayetsya z napivpustelnogo suhogo pivden tipu klimatu z pomirno teployu zimoyu i pomirno teplogo pivnich tipu klimatu z posushlivim litom Zima buvaye posushlivoyu sonyachnoyu z maloyu kilkistyu opadiv snigu Grunti girsko buri girsko lisovi girsko siro korichnevi svitlo korichnevi i siri U gorah ye lisi j chagarniki Znamenita kvitka hari byul byul odin iz simvoliv Karabahu takozh zustrichayetsya v girskih rajonah Agsu V rajoni zustrichayutsya vedmedi shakali borsuki vovki lisici diki kabani j inshi tvarini fazani ta inshi podibni ptahi a takozh sarana gyurza j inshi reptiliyi Serednorichna temperatura povitrya dorivnyuye 13 14 S Serednomisyachna vologist protyagom roku buvaye 50 81 Serednorichna kilkist opadiv 400 600 mm IstoriyaA A Bakihanov u svoyij knizi zaznachaye sho 1735 roku Nadir Shah pereseliv naselennya Shamahi v zasnovane nim nove misto roztashovane na berezi richki Agsu V danij chas nazva mista Agsu yake ye rajonnim centrom u deyakih dzherelah vkazuyetsya yak Nova Shamaha Ce pov yazano z pereselennyam naselennya Shamahi v Agsu Z cogo chasu istorichne misto Shamaha nazivalosya Stara Shamaha a Agsu Nova Shamaha Nazvu mista sho isnuvalo u XVIII stolitti bulo vzyato z nazvi Ahsuchaj i v bagatoh dzherelah misto nazivalosya Agsu Ruyini mista Agsu Haraba sheher Zrujnovane misto sho zberigayut istoriyu XVIII stolittya znahodyatsya na pivdni suchasnogo mista Agsu Rajon stvoreno 8 zhovtnya 1943 roku 1963 roku vin buv likvidovanij i peredanij do skladu a 1965 roku znovu stav nezalezhnim rajonom NaselennyaZa danimi Derzhavnogo komitetu statistiki stanom na 2018 rik naselennya rajonu stanovilo 79 200 osib sho zbilshilasya na 16 100 osib blizko 25 5 z 63 100 cholovik v 2000 roci 39 800 osib stanovlyat choloviki 39 400 zhinki Ponad 27 3 naselennya blizko 21 700 osib skladayut molodi lyudi i pidlitki u vici vid 14 do 29 rokiv Naselennya rajonu za rokami na pochatok roku tis chol Teritoriya 2000 2001 2002 2003 2004 2005 2006 2007 2008 2009 2010 2011 2012 2013 2014 2015 2016 2017 2018Agsujskij rajon 63 1 63 9 64 6 65 4 66 1 67 0 67 9 68 5 69 4 70 3 71 0 72 1 73 2 74 1 75 1 76 3 77 3 78 3 79 2Miske naselennya 16 6 16 9 17 2 17 6 17 8 18 3 18 7 18 9 19 3 19 7 19 8 20 1 20 2 20 4 20 7 21 0 21 3 21 5 21 8Silske naselennya 46 5 47 0 47 4 47 8 48 3 48 7 49 2 49 6 50 1 50 6 51 2 52 0 53 0 53 7 54 4 55 3 56 0 56 8 57 4Nacionalnij sklad Perevazhnu bilshist zhiteliv rajonu stanovlyat azerbajdzhanci Na drugomu misci lezgini na tretomu turki Narod 1979 rik os 1999 rik os azerbajdzhanci 46 468 96 2 61 681 99 0 lezgini 515 1 1 484 0 8 rosiyani ukrayinci 75 0 2 80 0 1 virmeni 1174 2 4 nemaye danihinshi 44 0 1 22 0 1 EkonomikaAgsujskij rajon ye silskogospodarskim rajonom Tvarinnictvo roslinnictvo bavovnictvo plodivnictvo ta ovochivnictvo ye najvazhlivishimi galuzyami ekonomiki rajonu 75 2 abo 76742 ga jogo teritoriyi pridatni dlya silskogo gospodarstva 46 3 abo 35550 ga stanovlyat orni zemli Vnaslidok agrarnih reform provedenih za iniciativoyu Gejdara Aliyeva i pid jogo kerivnictvom 36184 ga ornih zemel bezoplatno peredano bagatorichnim vlasnikam Majno radgospiv i kolgospiv na sumu 17 8 mlrd manativ 3 6 mln dolariv bulo privatizovano a vlasnikam dano dozvil na pridbannya akcij 98 100 produkciyi rajonu rozdribnij tovaroobig platni poslugi pripadayut na chastku nederzhavnogo sektora Osnovoyu gospodarskoyi diyalnosti rajonu ye silskogospodarska produkciya Ponad 70 naselennya regionu zajnyati silskogospodarskim virobnictvom V nash chas u regioni strimko rozvivayetsya hliborobstvo bavovnictvo sadivnictvo ovochivnictvo i tvarinnictvo Perevazhno viroshuyut zerno bavovnu kartoplyu dini sonyashnik granat vinograd ta inshi roslinni produkti Rozvitok tvarinnictva znachno zris pislya procesu privatizaciyi tvarinnictva v regioni u zv yazku z agrarnimi reformami v krayini Potreba naselennya rajonu v m yasnih produktah zadovolnyayetsya za rahunok tvarin sho viroshuyutsya na teritoriyi rajonu Ostannim chasom virobnictvo produkciyi ptahivnictva znachno zroslo Silske gospodarstvoOsnovu ekonomiki rajonu stanovit silske gospodarstvo 2007 roku vipusk osnovnoyi produkciyi sklav 55879 9 tisyach manat z nih 36685 8 tisyach manat abo 66 pripadaye na chastku silskogo gospodarstva Vigotovleno produkciyi roslinnictva vartistyu 21644 tisyach manat takozh produkciyi tvarinnictva vartistyu 15042 tisyach manat Ptahivnictvo U Derzhavnij programi Pro socialno ekonomichnij rozvitok regioniv Azerbajdzhanskoyi Respubliki 2004 2008 rr bulo takozh peredbacheno rozvitok ptahivnictva v rajoni U vsih zonah naselennya zajmayetsya ptahivnictvom V rajoni 3 privatnih inkubacijnih cehi posezonno zdijsnyuyut svoyu diyalnist Pridilyayetsya uvaga rozvitku promislovogo ptahivnictva Na teritoriyi sela Musabejli vid 2005 go roku diye TOV Shaban Ptahivnictvo Na comu virobnictvi ptahiv rozvodyat dlya zaboyu U pershij chverti potochnogo koli roku bulo virosheno 10 tisyach goliv ptahiv z nih 7000 goliv prodano Tvarinnictvo V rajoni dinamichno rozvivayetsya tvarinnictvo Tvarin rozvodyat z metoyu oderzhannya moloka i dlya zaboyu Dvoye fizichnih osib stvorili skotarski gospodarstva z yakih odna fizichna osoba bujvoline gospodarstvo a odna yuridichna i troye fizichnih osib organizuvali vivcharski gospodarstva V simejno silskih ta inshih formah gospodarstv jde intensivnij rozvitok tvarinnictva Na 1 lipnya 2008 roku po rajonu kilkist velikoyi rogatoyi hudobi sklala 39235 goliv a ovec i kiz 149676 goliv Vidpovidno zroslo virobnictvo produkciyi tvarinnictva i takim chinom bulo otrimano 3939 tonn m yasa v zhivij vazi 23302 tonni moloka ta 274 tonni vovni Roslinnictvo V rajoni viroshuyut pshenicyu yachmin konyushinu kukurudzu sonyashnik bashtanni kulturi ovochi cukrovi buryaki kartoplyu bavovna vinograd granat ta inshi roslinni kulturi 2007 roku v rajoni privatni gospodarstva i okremi vlasniki zemli virobili 80018 tonn zerna na dilyanci 27520 ga 1032 1 tonni bavovni 311 4 tonni kartopli 1818 6 tonn ovochiv 3932 2 tonni bashtannih kultur 5053 tonni fruktiv V rajoni virobnictvo zerna na 15 lipnya potochnogo koli roku sklalo 81 6 tisyach tonn sho bilshe minulorichnogo pokaznika na 1600 tonn Pokaznik vrozhajnosti dosyag 29 3 centnera KulturaMavzolej shejha Dursuna roztashovanij za 3 km vid mista Agsu pobudovano 1457 roku Fasad mavzoleyu shejha Mezida prikrasheno riznobarvnoyu mozayikoyu Bilij mavzolej na pivdennomu zahodi mista ruyini XVIII stolittya na shodi Agsu i Divocha vezha v gruzinskomu seli vvazhayutsya cikavimi ob yektami dlya turistiv Agsujskij rajon ye batkivshinoyu kilimiv Bidzho odniyeyi z perlin istoriyi azerbajdzhanskoyi kulturi najvidomishoyi kompoziciyi Shirvanskoyi shkoli kilimarstva Kilimi Bidzho teper nazivayut na chest sela Bidzho yakye roztashovane v rajoni Kilimi Bidzho yaki mayut duzhe davnyu istoriyu piznishe viroblyali j v inshih vidomih centrah kilimarstva v Gojlare Pirhasanli i Shirvani a takozh v Gubi ta Irani U drugij polovini XIX stolittya kilimi Bidzho vivozili z Azerbajdzhanu v Nizhnij Novgorod V nash chas voni dostupni v Kanadi SShA Chehiyi Rosiyi Turechchini Italiyi Velikij Britaniyi ta inshih krayinah 2014 roku za pidtrimki v seli Bidzho zapusheno kurs profesijnoyi pidgotovki Kilimi U zhovtni 2019 roku istorichnu teritoriyu Agsujskogo rajonu Serednovichne misto Agsu ogolosheno Derzhavnim istoriko kulturnim zapovidnikom Div takozhAdministrativnij podil AzerbajdzhanuPrimitkiAnar Samadov www anarsamadov net angl The State Statistical Committee of the Republic of Azerbaijan Arhiv originalu za 27 serpnya 2018 Procitovano 6 lyutogo 2019 1 Arhivovano 27 chervnya 2015 u Archive is Ethnic composition of Azerbaijan by 2009 census Arhiv originalu za 24 zhovtnya 2020 Procitovano 9 chervnya 2020 Arhiv originalu za 28 bereznya 2012 Procitovano 9 chervnya 2020 www azerbaijan az Arhiv originalu za 15 lyutogo 2019 Procitovano 6 lyutogo 2019 agsu ih gov az Arhiv originalu za 3 chervnya 2020 Procitovano 6 lyutogo 2019 Rojya Tagieva Azerbajdzhanskij kover proishozhdenie i simvolika Kovry Azerbajdzhana 2015 74 ros Trend Az 22 zhovtnya 2019 Arhiv originalu za 22 zhovtnya 2019 Procitovano 22 zhovtnya 2019 Posilannya Arhiv originalu za 24 travnya 2019 Procitovano 27 listopada 2019