Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Нур ад Дін Абу Ісхак Ібрахім ібн Юсуф аль Бітруджі пом близько 1185 1192 або 1204 арабський астроном У Європі був відоми

Абу Ісхак аль-Бітруджі

Абу Ісхак аль-Бітруджі

Нур ад-Дін Абу Ісхак Ібрахім ібн Юсуф аль-Бітруджі (пом. близько 1185, 1192 або 1204) — арабський астроном. У Європі був відомий під ім'ям Альпетрагій. Народився в містечку Педроче поблизу Кордови. Автор одного з варіантів теорії гомоцентричних сфер, який мав широку популярність у Середньовіччі.

Абу Ісхак аль-Бітруджі
араб. أبو إسحاق نور الدين البطروجي الإشبيلي‎
Народивсяне пізніше 1185
Педроче, Кордова, Андалусія, Іспанія або d
Помер1204[1][2]
Країнаimage Альмохади[d]
Діяльністьастроном, астролог, письменник, космолог
Галузьастрономія
ВчителіІбн Туфайл

Наукова діяльність

Нур ад-Дін аль-Бітруджі поділяв думку вчених Андалусії (зокрема свого вчителя Мухаммада ібн Туфайла, а також Аверроеса), що теорія епіциклів не відповідає дійсності, оскільки існування епіциклів і ексцентричних деферентів суперечить фізиці Арістотеля, згідно з якою може бути тільки центр світу, що збігається з центром Землі (так званий Андалусійський бунт). Розробив модель руху планет, що є різновидом теорії гомоцентричних сфер. Трактат аль-Бітруджі Книга про астрономію (Китаб фі-л-хай'а) з викладом цієї моделі, перекладена латиною ([en], 1217 рік, Толедо), здобула широку популярність серед європейських учених. Проте теорія аль-Бітруджі перебувала в повному розриві зі спостереженнями і не змогла стати основою астрономії.

Істотним новаторством теорії аль-Бітруджі було пояснення причини руху планет. Якщо більшість учених того часу були впевнені, що планети рухаються під дією духовних безтілесних двигунів («інтелігенцій», або ангелів), то аль-Бітруджі дав механічне пояснення: вища небесна сфера отримує від Першодвигуна рушійну силу (імпетус) і передає її нижчим сферам до яких прикріплено планети); у міру наближення до Землі ця сила слабшає. Як аналогію аль-Бітруджі наводив падіння кинутого каменя. Втім, навіть його теорія не була послідовно механічною. Аль-Бітруджі все ж мусив звертатися до уявлення про одухотвореність сфер для пояснення нерівномірності руху планет (зокрема, зворотних рухів): кожна зі сфер відчуває якесь бажання «наслідувати» руху сфери нерухомих зір, яку рухає безпосередньо Першодвигун. Це наслідування і спричиняє нерівномірність.

На честь Нур ад-Діна аль-Бітруджі названо місячний кратер Аль-Бітруджі.

Примітки

  1. http://digitale.beic.it/primo_library/libweb/action/search.do?fn=search&vid=BEIC&vl%283134987UI0%29=creator&vl%28freeText0%29=Alpetragius
  2. Istituto centrale per il catalogo unico EDIT 16: censimento nazionale delle edizioni italiane del XVI secolo — Roma: ICCU, 2000.
    d:Track:Q1053428d:Track:Q220d:Track:Q3803707
  3. Sabra 1984.
  4. Рожанская 1976, с. 264—267; Pedersen 1993, p. 235—236.
  5. Рожанская 1976, с. 158.
  6. Samsy 2007.

Література

  • Матвиевская Г. П., Розенфельд Б. А. Математики и астрономы мусульманского средневековья и их труды (VIII—XVII вв.). — М. : Наука, 1983.
  • Рожанская М. М. Механика на средневековом Востоке. — Москва : Наука, 1976.
  • Розенфельд Б. А. Астрономия стран ислама // Историко-астрономические исследования, вып. XVII. — М., 1984. — 13 липня. — С. 67—122. з джерела 25 вересня 2006.
  • Dreyer J. L. E. History of the planetary systems from Thales to Kepler. — Cambridge University Press, 1906.
  • Kennedy E. S. Alpetragius's Astronomy // Journal for the History of Astronomy. — 1973. — Т. 4 (13 липня). — С. 134—136.
  • Langermann Tzvi Y. Arabic Cosmology // In: Early science and medicine. — Heidelberg, New York : Springer, 1997. — Т. 2 (13 липня). — С. 185—213.
  • Linton C. M. From Eudoxus to Einstein. — Cambridge University Press, 2004.
  • Pedersen O. Early physics and astronomy: a historical introduction. — Cambridge University Press, 1993. — P. 235—236.
  • Sabra A. I. The Andalusian Revolt Against Ptolemaic Astronomy: Averroes and al-Bitrûjî // in: Transformation and Tradition in the Sciences: Essays in honor of I. Bernard Cohen. — Cambridge University Press, 1984. — 13 липня. — С. 233—253.
  • Samsy J. Biṭrūjī: Nūr al‐Dīn Abū Isḥāq (Abū Jaʿfar) Ibrāhīm ibn Yūsuf al‐Biṭrūjī // In: The Biographical Encyclopedia of Astronomers. — Springer, 2007. — 13 липня.
  • Samsy J. Al-Bitrūjī Al-Ishbīlī, Abū Ishāq // In: Complete Dictionary of Scientific Biography. — Encyclopedia.com, 2008. — 13 липня.

Див. також

Посилання

  • (рос.)
  • (англ.)
  • Medieval physically real planetary models.(англ.)

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Nur ad Din Abu Ishak Ibrahim ibn Yusuf al Bitrudzhi pom blizko 1185 1192 abo 1204 arabskij astronom U Yevropi buv vidomij pid im yam Alpetragij Narodivsya v mistechku Pedroche poblizu Kordovi Avtor odnogo z variantiv teoriyi gomocentrichnih sfer yakij mav shiroku populyarnist u Serednovichchi Abu Ishak al Bitrudzhiarab أبو إسحاق نور الدين البطروجي الإشبيلي Narodivsyane piznishe 1185 Pedroche Kordova Andalusiya Ispaniya abo dPomer1204 1 2 Krayina Almohadi d Diyalnistastronom astrolog pismennik kosmologGaluzastronomiyaVchiteliIbn TufajlNaukova diyalnistNur ad Din al Bitrudzhi podilyav dumku vchenih Andalusiyi zokrema svogo vchitelya Muhammada ibn Tufajla a takozh Averroesa sho teoriya epicikliv ne vidpovidaye dijsnosti oskilki isnuvannya epicikliv i ekscentrichnih deferentiv superechit fizici Aristotelya zgidno z yakoyu mozhe buti tilki centr svitu sho zbigayetsya z centrom Zemli tak zvanij Andalusijskij bunt Rozrobiv model ruhu planet sho ye riznovidom teoriyi gomocentrichnih sfer Traktat al Bitrudzhi Kniga pro astronomiyu Kitab fi l haj a z vikladom ciyeyi modeli perekladena latinoyu en 1217 rik Toledo zdobula shiroku populyarnist sered yevropejskih uchenih Prote teoriya al Bitrudzhi perebuvala v povnomu rozrivi zi sposterezhennyami i ne zmogla stati osnovoyu astronomiyi Istotnim novatorstvom teoriyi al Bitrudzhi bulo poyasnennya prichini ruhu planet Yaksho bilshist uchenih togo chasu buli vpevneni sho planeti ruhayutsya pid diyeyu duhovnih beztilesnih dviguniv inteligencij abo angeliv to al Bitrudzhi dav mehanichne poyasnennya visha nebesna sfera otrimuye vid Pershodviguna rushijnu silu impetus i peredaye yiyi nizhchim sferam do yakih prikripleno planeti u miru nablizhennya do Zemli cya sila slabshaye Yak analogiyu al Bitrudzhi navodiv padinnya kinutogo kamenya Vtim navit jogo teoriya ne bula poslidovno mehanichnoyu Al Bitrudzhi vse zh musiv zvertatisya do uyavlennya pro oduhotvorenist sfer dlya poyasnennya nerivnomirnosti ruhu planet zokrema zvorotnih ruhiv kozhna zi sfer vidchuvaye yakes bazhannya nasliduvati ruhu sferi neruhomih zir yaku ruhaye bezposeredno Pershodvigun Ce nasliduvannya i sprichinyaye nerivnomirnist Na chest Nur ad Dina al Bitrudzhi nazvano misyachnij krater Al Bitrudzhi Primitkihttp digitale beic it primo library libweb action search do fn search amp vid BEIC amp vl 283134987UI0 29 creator amp vl 28freeText0 29 Alpetragius Istituto centrale per il catalogo unico EDIT 16 censimento nazionale delle edizioni italiane del XVI secolo Roma ICCU 2000 d Track Q1053428d Track Q220d Track Q3803707 Sabra 1984 Rozhanskaya 1976 s 264 267 Pedersen 1993 p 235 236 Rozhanskaya 1976 s 158 Samsy 2007 LiteraturaMatvievskaya G P Rozenfeld B A Matematiki i astronomy musulmanskogo srednevekovya i ih trudy VIII XVII vv M Nauka 1983 Rozhanskaya M M Mehanika na srednevekovom Vostoke Moskva Nauka 1976 Rozenfeld B A Astronomiya stran islama Istoriko astronomicheskie issledovaniya vyp XVII M 1984 13 lipnya S 67 122 z dzherela 25 veresnya 2006 Dreyer J L E History of the planetary systems from Thales to Kepler Cambridge University Press 1906 Kennedy E S Alpetragius s Astronomy Journal for the History of Astronomy 1973 T 4 13 lipnya S 134 136 Langermann Tzvi Y Arabic Cosmology In Early science and medicine Heidelberg New York Springer 1997 T 2 13 lipnya S 185 213 Linton C M From Eudoxus to Einstein Cambridge University Press 2004 Pedersen O Early physics and astronomy a historical introduction Cambridge University Press 1993 P 235 236 Sabra A I The Andalusian Revolt Against Ptolemaic Astronomy Averroes and al Bitruji in Transformation and Tradition in the Sciences Essays in honor of I Bernard Cohen Cambridge University Press 1984 13 lipnya S 233 253 Samsy J Biṭruji Nur al Din Abu Isḥaq Abu Jaʿfar Ibrahim ibn Yusuf al Biṭruji In The Biographical Encyclopedia of Astronomers Springer 2007 13 lipnya Samsy J Al Bitruji Al Ishbili Abu Ishaq In Complete Dictionary of Scientific Biography Encyclopedia com 2008 13 lipnya Div takozhAstronomiya islamskogo SerednovichchyaPosilannya ros angl Medieval physically real planetary models angl

Дата публікації:
Топ