Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Теорія імпетуса від лат impetus поштовх імпульс натурфілософська теорія згідно з якою причиною руху кинутих тіл є деяка

Теорія імпетуса

Теорія імпетуса

Теорія імпетуса (від лат. impetus 'поштовх, імпульс') — натурфілософська теорія, згідно з якою причиною руху кинутих тіл є деяка сила (імпетус), вкладена в них зовнішнім джерелом. Теорія імпетуса з'явилася в результаті критики деяких положень фізики Аристотеля, але в цілому відповідає їй.

Загальна характеристика теорії імпетуса

Основні положення

Теорія імпетуса була спробою відповіді на питання: що рухає тіло, кинутим поблизу поверхні Землі? Наявність рушійної сили вважалася необхідним у зв'язку з загальними положення механіки Аристотеля, згідно з якою рух можливий тільки при наявності рушійної сили. В теорії імпетуса передбачалося, що в ході спільного руху з кинутим тілом (каменем, стрілою, гарматним ядром) рушій (рука людини, тятива лука, праща, вогнепальна зброя тощо) вкладає в кинуте тіло деяку силу (у мислителів Сходу — насильницьку схильність), яка і змушує тіло рухатися далі. Ця вкладена сила і була названа в XIV сторіччі імпетусом. Імпетус вважався новою якістю рухомого тіла, відсутнім у нерухомого тіла, аналогічно тому, як тепло є якістю гарячого тіла, відсутнім у холодного тіла. Процес передачі імпетуса мислився за аналогією з теплопередачою. В ході руху тіла імпетус поступово вичерпувався, завдяки чому кинуте тіло в результаті падало на поверхню Землі.

Спірні питання

Спочатку теорія імпетуса розвивалася в контексті коментування творів Арістотеля або навіть теологічних трактатів, і тільки в кінці XVI — початку XVII ст. були написані твори, що містять спроби побудови на її основі послідовної фізичної теорії (Джамбатістою Бенедетті, Галілео Галілеєм). Однак така теорія так і не була створена.

Багато дискусій завжди викликало питання про те, чи вичерпується імпетус в ході руху тіла мимоволі або тільки завдяки опору зовнішніх чинників (тертя об повітря, дії гравітації). На користь самовичерпування імпетуса висловлювалися Філопон, аль-Багдаді, Франческо з Марча, Микола Орезмський, на користь зникнення імпетуса через опір зовнішніх чинників — Авіценна, Жан Бурідан, Альберт Саксонський.

Далі, одні мислителі вважали, що тіло, що рухається під дією імпетуса, не відчуває важкість (Авіценна), інші вважали, що тяжкість і імпетус діють одночасно (аль-Багдаді), хоча б на деякій ділянці траєкторії (Альберт Саксонський).

Пізніше (з XIV століття) почалися суперечки з питання про те, яким чином початковий рух (тобто спільний рух кинутого тіла і рушія) сприяє виникненню імпетуса: завдяки наявності швидкості або прискорення? У першому випадку імпетус також породжує швидкість кинутого тіла, у другому — також і прискорення. На користь першого варіанту висловлювався Бурідан, другого — Микола Орезмський. З Буріданом пов'язана ще одна спірна концепція — уявлення про те, що імпетус може викликати обертання твердого тіла навколо своєї осі; ця ідея була відкинута Джамбатістою Бенедетті на користь припущення, що імпетус може викликати тільки прямолінійний рух тіла.

Примітки

  1. Damerow et al., 1992, с. 22—24.
  2. Sarnowsky, 2007.

Література

  • Гайденко В. П., Смирнов Г. А. . Западноевропейская наука в средние века: общие принципы и учение о движении. — Наука, 1989.
  • Григорьян А. Т. Механика от античности до наших дней. — Наука, 1974.
  • Дмитриев И. С. . Увещание Галилея. — Нестор-История, 2006. — .
  • Жильсон Э. . Философия в средние века. — Культурная Революция, Республика, 2010.
  • Кирсанов В. С. . Научная революция XVII века. — Наука, 1987.
  • Койре А. Очерки истории философской мысли. О влиянии философских концепций на развитие научных теорий. — Прогресс, 1985.
  • Ланской Г. Ю. . Жан Буридан и Николай Орем о суточном вращении Земли // Исследования по истории физики и механики 1995—1997. — Наука, 1999.
  • Рожанская М. М. . Механика на средневековом Востоке. — Наука, 1976.
  • Рожанский И. Д. История естествознания в эпоху эллинизма и Римской империи. — Наука, 1988.
  • Яковлев В. И. . Предыстория аналитической механики. — НИЦ «Регулярная и хаотическая динамика», 2001.
  • Dales R. C. . The Scientific Achievement of the Middle Ages. — University of Pennsylvania Press, 1973.
  • Dales R. C. . Medieval Deanimation of the Heavens // Journal of the History of Ideas. — 1980. — Т. 41. — С. 531-550.
  • Damerow P., Freudenthal G., McLaughlin P., Renn J. . Exploring the Limits of Preclassical Mechanics. A Study of Conceptual Development in Early Modern Science: Free Fall and Compounded Motion in the Work of Descartes, Galileo and Beeckman. — Springer, 1992.
  • Drake S. . Impetus Theory Reappraised // Journal of the History of Ideas. — 1975. — Т. 36, вип. 1. — С. 27-46.
  • Drake S. . A further reappraisal of impetus theory: Buridan, Benedetti, and Galileo // Studies in Hist. and Philos. Sci.. — 1976. — Т. 7, вип. 4. — С. 319-336.
  • Drake S. . Note on Professor Franklin's Paper // Journal of the History of Ideas. — 1977. — Т. 38, вип. 2. — С. 315-316.
  • Dugas R. . The history of mechanics. — Routlege & Kegan Paul, 1955.
  • Elazar M. . Honoré Fabri and the Concept of Impetus: A Bridge between Conceptual Frameworks. — Springer-Verlag, 2011.
  • Franklin A. . Principle of inertia in the Middle Ages // Am. J. Phys.. — 1976. — Т. 44. — С. 529-545.
  • Franklin A. . Stillman Drake's "Impetus Theory Reappraised" // Journal of the History of Ideas. — 1977. — Т. 38, вип. 2. — С. 307-315.
  • Funkenstein A. . Some Remarks on the Concept of Impetus and the Determination of Simple Motion // Viator. — 1972. — Т. 2. — С. 329-348.
  • Funkenstein A. . Theology and the Scientific Imagination from the Middle Ages to the Seventeenth Century. — Princeton University Press, 1986.
  • Grant E. . Motion in the Void and the Principle of Inertia in the Middle Ages // Isis. — 1964. — Т. 55, вип. 3. — С. 265-292.
  • Grant E. . Physical Science in the Middle Ages. — John Wiley and Sons, 1971.
  • Grant E. . Planets, Stars, and Orbs: The Medieval Cosmos, 1200-1687. — Cambridge University Press, 2009.
  • Hooper W. . Inertial problems in Galileo's preinertial framework // in: The Cambridge Companion to Galileo, ed. by P. Machamer. — 1998. — С. 146-174. — DOI:10.1017/CCOL0521581788.005.
  • Koyre A. . Galileo and the Scientific Revolution of the Seventeenth Century // The Philosophical Review. — 1943. — Т. 52. — С. 333-348.
  • Moody E. A. . Galileo and Avempace: The Dynamics of the Leaning Tower Experiment // Journal of the History of Ideas. — 1951. — Т. 12. — С. 163-193, 375-422.
  • Pines S. . Omne quod movetur necesse est ab aliquo moveri: A Refutation of Galen by Alexander of Aphrodisias and the Theory of Motion // Isis. — 1961. — Т. 52, вип. 1. — С. 21-54.
  • Rosen E. . Kepler's Harmonics and his Concept of Inertia // Am. J. Phys.. — 1966. — Т. 34, вип. 7. — С. 610.
  • Samsy J. . Biṭrūjī: Nūr al‐Dīn Abū Isḥāq (Abū Jaʿfar) Ibrāhīm ibn Yūsuf al‐Biṭrūjī // In: The Biographical Encyclopedia of Astronomers. — Springer, 2007.
  • Sarnowsky J. . Concepts of Impetus and the History of Mechanics // in: Mechanics and Natural Philosophy Before the Scientific Revolution, ed. by W.R. Laird and S. Roux. — 2007. — Т. 254. — С. 121-145.
  • Sayili A. Ibn Sīnā and Buridan on the Motion of the Projectile // Annals of the New York Academy of Sciences. — 1987. — Т. 500, вип. 1. — С. 477–482.
  • Wolff M. . Impetus Mechanics as a Physical Argument for Copernicanism: Copernicus, Benedetti, Galileo // Science in Context. — 1987. — Т. 1. — С. 215-256.
  • Wolff M. . Hipparchus and the Stoic Theory of Motion // In: J. Barnes & M. Mignucci (Hgg.), Matter and Metaphysics. — Bibliopolis, 1989. — С. 346—419.

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Teoriya impetusa vid lat impetus poshtovh impuls naturfilosofska teoriya zgidno z yakoyu prichinoyu ruhu kinutih til ye deyaka sila impetus vkladena v nih zovnishnim dzherelom Teoriya impetusa z yavilasya v rezultati kritiki deyakih polozhen fiziki Aristotelya ale v cilomu vidpovidaye yij Zagalna harakteristika teoriyi impetusaOsnovni polozhennya Teoriya impetusa bula sproboyu vidpovidi na pitannya sho ruhaye tilo kinutim poblizu poverhni Zemli Nayavnist rushijnoyi sili vvazhalasya neobhidnim u zv yazku z zagalnimi polozhennya mehaniki Aristotelya zgidno z yakoyu ruh mozhlivij tilki pri nayavnosti rushijnoyi sili V teoriyi impetusa peredbachalosya sho v hodi spilnogo ruhu z kinutim tilom kamenem striloyu garmatnim yadrom rushij ruka lyudini tyativa luka prasha vognepalna zbroya tosho vkladaye v kinute tilo deyaku silu u misliteliv Shodu nasilnicku shilnist yaka i zmushuye tilo ruhatisya dali Cya vkladena sila i bula nazvana v XIV storichchi impetusom Impetus vvazhavsya novoyu yakistyu ruhomogo tila vidsutnim u neruhomogo tila analogichno tomu yak teplo ye yakistyu garyachogo tila vidsutnim u holodnogo tila Proces peredachi impetusa mislivsya za analogiyeyu z teploperedachoyu V hodi ruhu tila impetus postupovo vicherpuvavsya zavdyaki chomu kinute tilo v rezultati padalo na poverhnyu Zemli Spirni pitannya Spochatku teoriya impetusa rozvivalasya v konteksti komentuvannya tvoriv Aristotelya abo navit teologichnih traktativ i tilki v kinci XVI pochatku XVII st buli napisani tvori sho mistyat sprobi pobudovi na yiyi osnovi poslidovnoyi fizichnoyi teoriyi Dzhambatistoyu Benedetti Galileo Galileyem Odnak taka teoriya tak i ne bula stvorena Bagato diskusij zavzhdi viklikalo pitannya pro te chi vicherpuyetsya impetus v hodi ruhu tila mimovoli abo tilki zavdyaki oporu zovnishnih chinnikiv tertya ob povitrya diyi gravitaciyi Na korist samovicherpuvannya impetusa vislovlyuvalisya Filopon al Bagdadi Franchesko z Marcha Mikola Orezmskij na korist zniknennya impetusa cherez opir zovnishnih chinnikiv Avicenna Zhan Buridan Albert Saksonskij Dali odni misliteli vvazhali sho tilo sho ruhayetsya pid diyeyu impetusa ne vidchuvaye vazhkist Avicenna inshi vvazhali sho tyazhkist i impetus diyut odnochasno al Bagdadi hocha b na deyakij dilyanci trayektoriyi Albert Saksonskij Piznishe z XIV stolittya pochalisya superechki z pitannya pro te yakim chinom pochatkovij ruh tobto spilnij ruh kinutogo tila i rushiya spriyaye viniknennyu impetusa zavdyaki nayavnosti shvidkosti abo priskorennya U pershomu vipadku impetus takozh porodzhuye shvidkist kinutogo tila u drugomu takozh i priskorennya Na korist pershogo variantu vislovlyuvavsya Buridan drugogo Mikola Orezmskij Z Buridanom pov yazana she odna spirna koncepciya uyavlennya pro te sho impetus mozhe viklikati obertannya tverdogo tila navkolo svoyeyi osi cya ideya bula vidkinuta Dzhambatistoyu Benedetti na korist pripushennya sho impetus mozhe viklikati tilki pryamolinijnij ruh tila PrimitkiDamerow et al 1992 s 22 24 Sarnowsky 2007 LiteraturaGajdenko V P Smirnov G A Zapadnoevropejskaya nauka v srednie veka obshie principy i uchenie o dvizhenii Nauka 1989 Grigoryan A T Mehanika ot antichnosti do nashih dnej Nauka 1974 Dmitriev I S Uveshanie Galileya Nestor Istoriya 2006 ISBN 5 98187 177 6 Zhilson E Filosofiya v srednie veka Kulturnaya Revolyuciya Respublika 2010 Kirsanov V S Nauchnaya revolyuciya XVII veka Nauka 1987 Kojre A Ocherki istorii filosofskoj mysli O vliyanii filosofskih koncepcij na razvitie nauchnyh teorij Progress 1985 Lanskoj G Yu Zhan Buridan i Nikolaj Orem o sutochnom vrashenii Zemli Issledovaniya po istorii fiziki i mehaniki 1995 1997 Nauka 1999 Rozhanskaya M M Mehanika na srednevekovom Vostoke Nauka 1976 Rozhanskij I D Istoriya estestvoznaniya v epohu ellinizma i Rimskoj imperii Nauka 1988 Yakovlev V I Predystoriya analiticheskoj mehaniki NIC Regulyarnaya i haoticheskaya dinamika 2001 Dales R C The Scientific Achievement of the Middle Ages University of Pennsylvania Press 1973 Dales R C Medieval Deanimation of the Heavens Journal of the History of Ideas 1980 T 41 S 531 550 Damerow P Freudenthal G McLaughlin P Renn J Exploring the Limits of Preclassical Mechanics A Study of Conceptual Development in Early Modern Science Free Fall and Compounded Motion in the Work of Descartes Galileo and Beeckman Springer 1992 Drake S Impetus Theory Reappraised Journal of the History of Ideas 1975 T 36 vip 1 S 27 46 Drake S A further reappraisal of impetus theory Buridan Benedetti and Galileo Studies in Hist and Philos Sci 1976 T 7 vip 4 S 319 336 Drake S Note on Professor Franklin s Paper Journal of the History of Ideas 1977 T 38 vip 2 S 315 316 Dugas R The history of mechanics Routlege amp Kegan Paul 1955 Elazar M Honore Fabri and the Concept of Impetus A Bridge between Conceptual Frameworks Springer Verlag 2011 Franklin A Principle of inertia in the Middle Ages Am J Phys 1976 T 44 S 529 545 Franklin A Stillman Drake s Impetus Theory Reappraised Journal of the History of Ideas 1977 T 38 vip 2 S 307 315 Funkenstein A Some Remarks on the Concept of Impetus and the Determination of Simple Motion Viator 1972 T 2 S 329 348 Funkenstein A Theology and the Scientific Imagination from the Middle Ages to the Seventeenth Century Princeton University Press 1986 Grant E Motion in the Void and the Principle of Inertia in the Middle Ages Isis 1964 T 55 vip 3 S 265 292 Grant E Physical Science in the Middle Ages John Wiley and Sons 1971 Grant E Planets Stars and Orbs The Medieval Cosmos 1200 1687 Cambridge University Press 2009 Hooper W Inertial problems in Galileo s preinertial framework in The Cambridge Companion to Galileo ed by P Machamer 1998 S 146 174 DOI 10 1017 CCOL0521581788 005 Koyre A Galileo and the Scientific Revolution of the Seventeenth Century The Philosophical Review 1943 T 52 S 333 348 Moody E A Galileo and Avempace The Dynamics of the Leaning Tower Experiment Journal of the History of Ideas 1951 T 12 S 163 193 375 422 Pines S Omne quod movetur necesse est ab aliquo moveri A Refutation of Galen by Alexander of Aphrodisias and the Theory of Motion Isis 1961 T 52 vip 1 S 21 54 Rosen E Kepler s Harmonics and his Concept of Inertia Am J Phys 1966 T 34 vip 7 S 610 Samsy J Biṭruji Nur al Din Abu Isḥaq Abu Jaʿfar Ibrahim ibn Yusuf al Biṭruji In The Biographical Encyclopedia of Astronomers Springer 2007 Sarnowsky J Concepts of Impetus and the History of Mechanics in Mechanics and Natural Philosophy Before the Scientific Revolution ed by W R Laird and S Roux 2007 T 254 S 121 145 Sayili A Ibn Sina and Buridan on the Motion of the Projectile Annals of the New York Academy of Sciences 1987 T 500 vip 1 S 477 482 Wolff M Impetus Mechanics as a Physical Argument for Copernicanism Copernicus Benedetti Galileo Science in Context 1987 T 1 S 215 256 Wolff M Hipparchus and the Stoic Theory of Motion In J Barnes amp M Mignucci Hgg Matter and Metaphysics Bibliopolis 1989 S 346 419

Дата публікації:
Топ