Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Анкетіль У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Дюперрон Аб

Абрахам Гіацинт Анкетіль-Дюперрон

Абрахам Гіацинт Анкетіль-Дюперрон
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Анкетіль.
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Дюперрон.

Абрахам Гіацинт Анкетіль-Дюперрон (7 грудня 1731 — 17 січня 1805) — французький сходознавець, молодший брат .

Абрахам Гіацинт Анкетіль-Дюперрон
фр. Abraham Hyacinthe Anquetil-Duperron
image
Народився7 грудня 1731(1731-12-07)[2][…]
Париж, Королівство Франція
Помер17 січня 1805(1805-01-17)[3][…](73 роки)
Париж, Франція
Країнаimage Франція
Діяльністьмовознавець, перекладач, індолог, орієнталіст, мандрівник
Галузьсходознавство, зороастризм[5] і індологія[5]
Посадаd
ЧленствоАкадемія надписів та красного письменства (1805)[6]
Брати, сестриd
image Абрахам Гіацинт Анкетіль-Дюперрон у Вікісховищі

Біографія

Анкетіль-Дюперрон народився в Парижі 7 грудня 1731 року. Навчався на священика в Парижі, Осері й Амерсфорті, але пристрасть до східних мов привело до того, що він вирішив повністю присвятити себе їхньому поглибленому вивченню. Його постійна присутність в Королівській бібліотеці привернула увагу зберігача рукописів абата Сальєра, чиє заступництво забезпечило вченому маленьку платню як людині, яка вивчає східні мови.

Спершу він зацікавився деякими фрагментами «», однієї зі складових «Авести», і склав план поїздки до Індії, щоб виявити інші рукописи Заратуштри. Відповідно до поставленої мети, він 2 листопада 1754 року завербувався рядовим в індійську експедицію, а вже 7 листопада вирушив з Парижа. Після 10-денного маршу Анкетіль-Дюперрон прибув в порт, з якого мав відплисти. Але тут йому повідомили, що правління компанії, вражене його дивним завзяттям до науки, надає повну свободу дій, і вже наступного місяця Анкетіль-Дюперрон офіційно був звільнений від служби і за наказом короля йому виділили маленьку платню в 5 сотень франків. Багато в чому це було заслугою абата Жана-Жака Бартелемі та інших друзів вченого.

Незабаром Французька Ост-Індійська компанія надала йому право вільного пересування, і в лютому 1755 року вчений відплив до Індії. Після 10 місяців у дорозі, Анкетіль-Дюперрон 10 серпня 1755 року прибув до Подучеррі. Тут він пробув деякий час з метою оволодіння сучасною перською мовою, а потім поспішив для вивчення санскриту в Чандернагор (суч. Чанданнаґар), куди прибув 22 квітня 1756 року. Незабаром почалася війна між Англією і Францією, і Чандернагор був захоплений. В результаті Анкетіль-Дюперрон повернувся по суші в Подучеррі. Тут він знайшов одного зі своїх братів і відправився на кораблі з ним в Сурат, але, поставивши собі за мету дослідити країну, він незабаром висадився і продовжив шлях пішки. У Сураті, куди він прибув 1 травня 1758 року, Анкетіль-Дюперрон, завдяки наполегливості та терпінню, домігся від зороастрийских жерців того, що хотів: вони навчили його авестійської мови і забезпечили оригінальними авестійськими текстами. Також він досить добре опанував давньоперську і середньоперську мови для перекладу.

Потім він збирався йти у Варанасі, щоб вивчати мови, давнину і священні закони індусів, але військові події змусили його відмовитися від цієї ідеї. Покинувши Сурат 15 березня 1761 року, він прибув в Мумбаї, а вже звідти на англійському судні 28 квітня 1761 року вирушив до Англії. Прибувши в Портсмут, він пробув деякий час в Лондоні та Оксфорді, а потім відправився до Франції. Прибув до Парижа 14 березня 1762 року, маючи в розпорядженні 108 манускриптів, не рахуючи інших старожитностей. За словами самого Анкетіль-Дюперрона, гамір навколо його подорожей і важливість привезених їм манускриптів привернули увагу осіб із вищих верств суспільства. Це дозволило вченому отримати в подальшому допомогу і підтримку для продовження своїх досліджень.

Абат Жан-Жак Бартелемі домігся для нього пенсії у зв'язку з його призначенням перекладачем східних мов у Королівську бібліотеку. У 1763 році Анкетіль-Дюперрон був обраний членом Академії написів та красного письменства і взявся за підготовку публікацій матеріалів, які він зібрав під час своїх східних мандрів. У 1771 році було опубліковано «Зенд-Авеста» в 3 томах, що містила збірники священних текстів зороастризму, життєпис Заратуштри і фрагменти творів, приписуваних цій особі. У 1778 році вчений опублікував в Амстердамі свою працю «Legislation orientale», в якій спробував довести, що сама сутність східного деспотизму є досить невірною. Його «Recherches historiques et geographiques sur L'Inde» з'явилися в 1786—1787 роках і склали частину «Географії Індії» Йозефа Тифенталера. У другому томі цих досліджень був надрукований французький переклад 4 упанішад з перського рукопису.

Велика французька революція мала сильний вплив на вченого. Протягом цього періоду він відсторонився від суспільства і провів цей час, занурившись у вивчення знайдених текстів. У 1798 році опублікував «L'Inde en rapport avec l'Europe» в 2 томах в Гамбурзі. З 1801 по 1802 роки було опубліковано латинський переклад з перської мови витягів з упанішад, священних книг індусів. Видання вийшло в 2 томах у Парижі під назвою «Oupnek'hat» — перським еквівалентом санскритського терміна. Це була унікальна суміш латинської, грецької, перської, арабської мов і санскриту. Коли був заснований Національний інститут, Анкетіль-Дюперрон був обраний його членом.

Помер в Парижі 17 січня 1805 року.

Артур Шопенгауер писав, що його знання індійської філософії є результатом читання перекладів Анкетіль-Дюперрона. Перекладами французького вченого був глибоко вражений і філософ .

Вибрана бібліографія

  • Zend-Avesta, Р., 1771.
  • Oupnek'hat, v. 1-2, P., 1801—1802.
  • Legislation orientale, Amst., 1778.
  • Recherches historiques et géographiques sur l'Inde …, v. 1-2, В., 1786-87.
  • Dignité du commerce, et de l'état de commerçant, P., 1789.
  • L'Inde en rapport avec l'Europe, v. 1-2, Hamb. — Brunswick, 1798.

Примітки

  1. Анкетиль-Дюперрон, Абрам Ясент // Энциклопедический словарь / под ред. И. Е. Андреевский — СПб: Брокгауз — Ефрон, 1890. — Т. Iа. — С. 789.
    d:Track:Q656d:Track:Q23892888d:Track:Q4065721d:Track:Q19908137d:Track:Q602358d:Track:Q20669060
  2. Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
    d:Track:Q19938912d:Track:Q54837d:Track:Q193563
  3. Encyclopædia Britannica
    d:Track:Q5375741
  4. Енциклопедія Брокгауз
    d:Track:Q237227
  5. Czech National Authority Database
    d:Track:Q13550863
  6. https://aibl.fr/academiciens-depuis-1663/
  7. Анкетиль-Дюперронъ // Энциклопедический лексикон — СПб: 1835. — Т. 2. — С. 314.
    d:Track:Q21282453d:Track:Q4532135d:Track:Q50183472d:Track:Q656
  8. Kanga K. E. Extracts from the narrative of Anquetil du Perron's travels in India. — , 1876. — P. 7.
  9. Kanga K. E. Extracts from the narrative of Anquetil du Perron's travels in India. — Bombay, 1876. — P. 37, 45.
  10. Kanga K. E. Extracts from the narrative of Anquetil du Perron's travels in India. — Bombay, 1876. — P. 52.
  11. La Grande-Bretagne Et L'Europe Des Lumieres: Actes De Colloques Decembre 1992 Et Decembre 1993. — Presses de la Sorbonne nouvelle, 1996. — P. 31.
  12. Schopenhauer and Indian philosophy: a dialogue between India and Germany / edited by Arati Barua. — , 2008. — P. 71
  13. K. Witz. The supreme wisdom of the Upaniṣads: an introduction. — , 1998. — P. 38.

Посилання

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Anketil U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Dyuperron Abraham Giacint Anketil Dyuperron 7 grudnya 1731 17 sichnya 1805 francuzkij shodoznavec molodshij brat Abraham Giacint Anketil Dyuperronfr Abraham Hyacinthe Anquetil DuperronNarodivsya7 grudnya 1731 1731 12 07 2 Parizh Korolivstvo FranciyaPomer17 sichnya 1805 1805 01 17 3 73 roki Parizh FranciyaKrayina FranciyaDiyalnistmovoznavec perekladach indolog oriyentalist mandrivnikGaluzshodoznavstvo zoroastrizm 5 i indologiya 5 PosadadChlenstvoAkademiya nadpisiv ta krasnogo pismenstva 1805 6 Brati sestrid Abraham Giacint Anketil Dyuperron u VikishovishiBiografiyaAnketil Dyuperron narodivsya v Parizhi 7 grudnya 1731 roku Navchavsya na svyashenika v Parizhi Oseri j Amersforti ale pristrast do shidnih mov privelo do togo sho vin virishiv povnistyu prisvyatiti sebe yihnomu pogliblenomu vivchennyu Jogo postijna prisutnist v Korolivskij biblioteci privernula uvagu zberigacha rukopisiv abata Salyera chiye zastupnictvo zabezpechilo vchenomu malenku platnyu yak lyudini yaka vivchaye shidni movi Spershu vin zacikavivsya deyakimi fragmentami odniyeyi zi skladovih Avesti i sklav plan poyizdki do Indiyi shob viyaviti inshi rukopisi Zaratushtri Vidpovidno do postavlenoyi meti vin 2 listopada 1754 roku zaverbuvavsya ryadovim v indijsku ekspediciyu a vzhe 7 listopada virushiv z Parizha Pislya 10 dennogo marshu Anketil Dyuperron pribuv v port z yakogo mav vidplisti Ale tut jomu povidomili sho pravlinnya kompaniyi vrazhene jogo divnim zavzyattyam do nauki nadaye povnu svobodu dij i vzhe nastupnogo misyacya Anketil Dyuperron oficijno buv zvilnenij vid sluzhbi i za nakazom korolya jomu vidilili malenku platnyu v 5 soten frankiv Bagato v chomu ce bulo zaslugoyu abata Zhana Zhaka Bartelemi ta inshih druziv vchenogo Nezabarom Francuzka Ost Indijska kompaniya nadala jomu pravo vilnogo peresuvannya i v lyutomu 1755 roku vchenij vidpliv do Indiyi Pislya 10 misyaciv u dorozi Anketil Dyuperron 10 serpnya 1755 roku pribuv do Poducherri Tut vin probuv deyakij chas z metoyu ovolodinnya suchasnoyu perskoyu movoyu a potim pospishiv dlya vivchennya sanskritu v Chandernagor such Chandannagar kudi pribuv 22 kvitnya 1756 roku Nezabarom pochalasya vijna mizh Angliyeyu i Franciyeyu i Chandernagor buv zahoplenij V rezultati Anketil Dyuperron povernuvsya po sushi v Poducherri Tut vin znajshov odnogo zi svoyih brativ i vidpravivsya na korabli z nim v Surat ale postavivshi sobi za metu dosliditi krayinu vin nezabarom visadivsya i prodovzhiv shlyah pishki U Surati kudi vin pribuv 1 travnya 1758 roku Anketil Dyuperron zavdyaki napoleglivosti ta terpinnyu domigsya vid zoroastrijskih zherciv togo sho hotiv voni navchili jogo avestijskoyi movi i zabezpechili originalnimi avestijskimi tekstami Takozh vin dosit dobre opanuvav davnopersku i serednopersku movi dlya perekladu Potim vin zbiravsya jti u Varanasi shob vivchati movi davninu i svyashenni zakoni indusiv ale vijskovi podiyi zmusili jogo vidmovitisya vid ciyeyi ideyi Pokinuvshi Surat 15 bereznya 1761 roku vin pribuv v Mumbayi a vzhe zvidti na anglijskomu sudni 28 kvitnya 1761 roku virushiv do Angliyi Pribuvshi v Portsmut vin probuv deyakij chas v Londoni ta Oksfordi a potim vidpravivsya do Franciyi Pribuv do Parizha 14 bereznya 1762 roku mayuchi v rozporyadzhenni 108 manuskriptiv ne rahuyuchi inshih starozhitnostej Za slovami samogo Anketil Dyuperrona gamir navkolo jogo podorozhej i vazhlivist privezenih yim manuskriptiv privernuli uvagu osib iz vishih verstv suspilstva Ce dozvolilo vchenomu otrimati v podalshomu dopomogu i pidtrimku dlya prodovzhennya svoyih doslidzhen Abat Zhan Zhak Bartelemi domigsya dlya nogo pensiyi u zv yazku z jogo priznachennyam perekladachem shidnih mov u Korolivsku biblioteku U 1763 roci Anketil Dyuperron buv obranij chlenom Akademiyi napisiv ta krasnogo pismenstva i vzyavsya za pidgotovku publikacij materialiv yaki vin zibrav pid chas svoyih shidnih mandriv U 1771 roci bulo opublikovano Zend Avesta v 3 tomah sho mistila zbirniki svyashennih tekstiv zoroastrizmu zhittyepis Zaratushtri i fragmenti tvoriv pripisuvanih cij osobi U 1778 roci vchenij opublikuvav v Amsterdami svoyu pracyu Legislation orientale v yakij sprobuvav dovesti sho sama sutnist shidnogo despotizmu ye dosit nevirnoyu Jogo Recherches historiques et geographiques sur L Inde z yavilisya v 1786 1787 rokah i sklali chastinu Geografiyi Indiyi Jozefa Tifentalera U drugomu tomi cih doslidzhen buv nadrukovanij francuzkij pereklad 4 upanishad z perskogo rukopisu Velika francuzka revolyuciya mala silnij vpliv na vchenogo Protyagom cogo periodu vin vidstoronivsya vid suspilstva i proviv cej chas zanurivshis u vivchennya znajdenih tekstiv U 1798 roci opublikuvav L Inde en rapport avec l Europe v 2 tomah v Gamburzi Z 1801 po 1802 roki bulo opublikovano latinskij pereklad z perskoyi movi vityagiv z upanishad svyashennih knig indusiv Vidannya vijshlo v 2 tomah u Parizhi pid nazvoyu Oupnek hat perskim ekvivalentom sanskritskogo termina Ce bula unikalna sumish latinskoyi greckoyi perskoyi arabskoyi mov i sanskritu Koli buv zasnovanij Nacionalnij institut Anketil Dyuperron buv obranij jogo chlenom Pomer v Parizhi 17 sichnya 1805 roku Artur Shopengauer pisav sho jogo znannya indijskoyi filosofiyi ye rezultatom chitannya perekladiv Anketil Dyuperrona Perekladami francuzkogo vchenogo buv gliboko vrazhenij i filosof Vibrana bibliografiyaZend Avesta R 1771 Oupnek hat v 1 2 P 1801 1802 Legislation orientale Amst 1778 Recherches historiques et geographiques sur l Inde v 1 2 V 1786 87 Dignite du commerce et de l etat de commercant P 1789 L Inde en rapport avec l Europe v 1 2 Hamb Brunswick 1798 PrimitkiAnketil Dyuperron Abram Yasent Enciklopedicheskij slovar pod red I E Andreevskij SPb Brokgauz Efron 1890 T Ia S 789 d Track Q656d Track Q23892888d Track Q4065721d Track Q19908137d Track Q602358d Track Q20669060 Bibliotheque nationale de France BNF platforma vidkritih danih 2011 d Track Q19938912d Track Q54837d Track Q193563 Encyclopaedia Britannica d Track Q5375741 Enciklopediya Brokgauz d Track Q237227 Czech National Authority Database d Track Q13550863 https aibl fr academiciens depuis 1663 Anketil Dyuperron Enciklopedicheskij leksikon SPb 1835 T 2 S 314 d Track Q21282453d Track Q4532135d Track Q50183472d Track Q656 Kanga K E Extracts from the narrative of Anquetil du Perron s travels in India 1876 P 7 Kanga K E Extracts from the narrative of Anquetil du Perron s travels in India Bombay 1876 P 37 45 Kanga K E Extracts from the narrative of Anquetil du Perron s travels in India Bombay 1876 P 52 La Grande Bretagne Et L Europe Des Lumieres Actes De Colloques Decembre 1992 Et Decembre 1993 Presses de la Sorbonne nouvelle 1996 P 31 Schopenhauer and Indian philosophy a dialogue between India and Germany edited by Arati Barua 2008 P 71 K Witz The supreme wisdom of the Upaniṣads an introduction 1998 P 38 PosilannyaP L Lavrov Anketil dyu Perron Zagolovok SPb Tip i Komp 1862 S 408 409 Anketil Dyuperron Giasint Enciklopedicheskij slovar Brokgauza i Efrona v 86 t 82 t i 4 dop t SPb 1890 1907 ros doref

Дата публікації:
Топ