Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Абовян Хачату р Абовя н вірм Խաչատուր Աբովյան 15 жовтня 1805 14 квітня

Абовян Хачатур Аветікович

Абовян Хачатур Аветікович
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Абовян.

Хачату́р Абовя́н (вірм. Խաչատուր Աբովյան; 15 жовтня 1805,  — 14 квітня 1848, Єреван) — великий вірменський письменник, просвітник, педагог і етнограф. Основоположник нової вірменської літератури і літературної мови.

Хачатур Абовян
Խաչատուր Աբովյան
image
ПсевдоХачатур Аветікович Абовян
Народився15 жовтня 1809(1809-10-15)[1][4][5]
d[1][4]
Помер14 квітня 1848(1848-04-14)[1][2][3] (38 років)
Єреван, Тифліська губернія, Кавказьке намісництво, Російська імперія[1]
Громадянствоimage
image Російська імперія
Національністьвірменин
Місце проживанняЄреван
Діяльністьписьменник, етнограф, просвітник, педагог
Галузьетнографія і фольклористика
Відомий завдякиосновоположник нової вірменської мови і літератури
Alma materЕчміадзинський монастир (1822)[4], Нерсісянська школа (1826)[4] і d (1836)[4]
ВчителіQ16397853?
Знання моввірменська[1]
ЗакладМонастир Санаїн[4] і Ечміадзинський монастир
Роки активностіз 1828
Напрямокромантизм
Жанрроман і проза
Magnum opusРани Вірменії[4][5]
Родичіd
Дітиd

Біографічні відомості

Хачатур народився в селянській родині у селищі Канакері (поблизу Єревана, зараз передмістя). Навчався при Ечміадзінському монастирі, в Нерсесянівській семінарії у Тбілісі,

Життєпис

Певний час був перекладачем та секретарем католикоса, а з 1828 року працював у книгозбірні Ечміадзинського собору, де активно займався самоосвітою: вивчав історію свого народу, студіював праці середньовічних вірменських вчених, трактати з літературознавства, мовознавства, історіографії, географії, метеорології, філософії.

Коли в 1829 році в Ечміадзин прибула наукова експедиція Фрідріха Паррота, професора Дерптського (тепер Тартуського) університету з метою сходження на гору Арарат, Абовян приєднався до неї як перекладач.

Допитливість і науковий хист юнака привернули увагу , і він переконав його стати студентом Дерптського університету, в якому Хачатур Абовян навчався з 1830 до 1835 рр. Одночасно як вільний слухач Хачатур відвідував учительську семінарію, де поміж інших предметів вивчав географію (математичну, фізичну, політичну), закінчив курси російської мови в Петербурзі. У період між 1832—1834 роках Абовян здійснив чотири мандрівки Прибалтикою, зафіксувавши у своїх щоденниках особливості природи цих місцевостей. У 1836 році Абовян став дійсним членом Московського товариства природничих наук, написав працю «Про шляхи покращення економічного та культурного стану Вірменії та вірменського народу». Після повернення на батьківщину, з 1837 до 1843 роки, Абовян виконував обов'язки вихователя у Тифліському повітовому училищі й одночасно викладав російську мову, географію та історію, у 1843—1848 роках працював у Єриванському повітовому училищі.

Упродовж усіх цих років він проводив велику науково-дослідницьку та культурно-освітню роботу. У 1843—1844 роках Абовян супроводжував прусського вченого А. Гакстґаузена під час його дослідницької мандрівки Вірменією, брав участь у фізико-географічних дослідженнях Східної Вірменії, організованих німецькими вченими, у складі експедиції російського вченого Г. Абіха досліджував геологічну структуру Вірменського нагір'я і брав участь у сходженні на Малий Арарат, першим з вірменських вчених розпочав метеорологічні спостереження з приладами; у 1845 році здійснив подорож до поселень курдів, про побут та звичаї яких написав пізніше наукову роботу; у 1846 році разом з англійським мандрівником Г. Сімуром вдруге піднявся на вершину Великого Арарату. Біографічні дані про життя Хачатура Абовяна обриваються 14 квітня 1848 року. Цього дня він вийшов уранці зі свого будинку і зник безвісти. Подальша його доля й обставини смерті залишаються невідомими й по сьогодніший день, Світогляд і естетичні ідеали Абовяна сформувалися під впливом ідей філософів європейського Просвітництва та національно-патріотичної ідеології романтизму.

Заслуга Абовяна полягає в справжній демократизації вірменської літератури. Він значно розширив її тематичні обрії, повернув її від історії до сучасного життя, прищепив вірменським письменникам інтерес до вирішення злободенних національних, політичних та соціальних проблем народу.

Героєм творів Абовяна вперше в історії вірменської літератури стала людина з народу. Він привернув увагу громадськості до фольклору, започаткував у вірменській словесності ашхарабар — нову літературну мову, зрозумілу широкому загалу.

Наукова діяльність

Визначною була роль Абовяна у розвитку наукової думки Вірменії. Його перу належать численні праці фізико-географічного та краєзнавчого характеру: «Подорож пана професора Паррота та диякона Хачатура Абовяна» (1829), створення однієї з перших карт Східної Вірменії та глобуса з вірменськими написами (1832). Він є також автором підручника «Нахашавіх» з двома географічними розділами (1838), трактату «Відкриття Америки» (1841—1842), що присвячений великим науковим відкриттям, статті про клімат Єревана (1846), «Три західні філософи, супроводжувальні християнським муллою» (1847), «Нове сходження на Арарат» (1847). У науковому доробку Абовяна чимало праць історіграфічного та етнографічного характеру: «Короткий нарис про вірмен», « Про паризького імператора Олександра і падіння Наполеона», «Напередодні війни між Персією та Росією», «Ієзиди», «Курди», «Нарис про життя вірмен, які проживають у Тифлісі», «Нарис про виникнення, національні особливості, мову, побут і звичаї курдів» та ін.

Чільне місце в наукових зацікавленнях Хачатура Абовяна займала також педагогічна діяльність. Він написав кілька навчальних посібників, зокрема «Переддоріжжя» (1838), підручник з географії, «Теоретичну і практичну граматику російської мови для вірмен», «Історію Тиграна, або Моральні настанови для вірменських дітей» (опубл. 1941). Виступав за створення широкої мережі народних шкіл, в яких освіта велася б рідною мовою, плекав проєкти створення вірменської школи для дівчат, а також вірменського вчительського інституту.

Творчість

Літературно-художня творчість Абовяна багатогранна і різноманітна. Він відомий як автор численних поетичних творів (ліричні вірші «Ностальгія за моїми пращурами», «Сходження на гору Арарат», «Прихід Хайка до Вірменії», поеми «Пісня Агасі», «Всемудрий» та інші), новаторство яких полягало у поєднанні прийомів народно-пісенної творчості з поетикою класицизму та романтизму. Абовяну належить цикл чотиривіршів «Баяті» (опубл.1864), цикл байок «Розваги на дозвіллі» (опубл. 1864), в яких дидактика органічно злита з безкомпромісною критикою людських вад, егоїстичної провінційної обмеженості; їм натомість протиставляються шляхетність і краса освіченої людини. Письменник створив також кілька драматичних творів — першу драму новою літературною мовою «Феодора, або Любов доньки» (1841), комедію «Дитячі розваги».

Найзначніших успіхів Абовян досяг у розробці вірменської прози. Він значно розширив її жанровий склад, виступивши творцем цілого ряду нових жанрів — оповідання («Перше кохання», «Туркення»), поезії у прозі («Прихід весни», «Літній ранок у селі», «Літня ніч»), першого роману світського зразка «Рани Вірменії» («Верк Айястані», 1841, опубл. 1858), який став найвизначнішим із його творів. У романі відображені події національно-визвольної боротьби вірменського народу в період російсько-іранської війни 1826—1828 років. Головний герой роману — юнак Агасі — перший борець за свободу вірменського народу, яскравий представник ідеології національного визволення, який на вівтар цієї священної боротьби поклав навіть власне життя. Головна думка твору, який справив величезне враження на співвітчизников Абовяна і дав значний імпульс для розвитку вірменської романтичної прози, полягає в утвердженні почуття національної гідності, патріотизму, ненависті до гнобителів.

Твори за життя не видавались. Творчість Абовяна багатогранна: він писав вірші, повісті й оповідання, п'єси і романи, байки і казки, збирав фольклор.

Помітне місце в творчому спадку Хачатура Абовяна займають також його переклади вірменською творів Гомера, Ґете, Крилова, Жуковського, Й. К. Ф. Шиллера, М. Карамзіна, І. Крилова та ін.

Відомий твір — «Нахашавіх», спрямований проти догматичної педагогіки, утверджує прогресивні педагогічні ідеї. Абовян вимагав загального, а для бідних і безкоштовного навчання, вважав основою виховання принцип народності. Підтримував дружні зв'язки з азербайджанським письменником Мірзою Ахундовим, українським поетом Іваном Росковшенком.

Українською мовою окремі твори Абовяна переклали О. Ільченко, П. Тичина, М. Рильський, В. Сосюра, А. Малишко, М. Терещенко, І. Нехода, О. Кундзіч, Л. Дмитерко.

Твори

  • Вірм. мовою — Повне зібрання творів. У 8 т. Єреван, 1947—58;
  • Укр. перекл. — Вибрані твори. Перекл. П. Тичини, М. Рильського, В. Сосюри, Л. Дмитерка, М. Терещенка та ін. К-, 1948;
  • Рос. перекл. — Избранное. М., 1948.

Примітки

  1. Roux P. d. Nouveau Dictionnaire des œuvres de tous les temps et tous les pays — 2 — Éditions Robert Laffont, 1994. — Vol. 1. — P. 7. —
    d:Track:Q28924058d:Track:Q2696397d:Track:Q3372503
  2. Czech National Authority Database
    d:Track:Q13550863
  3. Педагоги и психологи мира — 2012.
    d:Track:Q126722605
  4. Вірменська радянська енциклопедія / за ред. Վ. Համբարձումյան, Կ. Խուդավերդյան — Հայկական հանրագիտարան հրատարակչություն, 1974.
    d:Track:Q164396d:Track:Q124405912d:Track:Q6429958d:Track:Q2657718
  5. Вірменська коротка енциклопедія — Հայկական հանրագիտարան հրատարակչություն, 1990. — Т. 1.
    d:Track:Q124405912d:Track:Q13053618

Література

Посилання

  • Абовян, Хачатур [ 22 березня 2022 у Wayback Machine.] // ВУЕ
  • Абовян Хачатур // Зарубіжні письменники : енциклопедичний довідник : у 2 т. / за ред. Н. Михальської та Б. Щавурського. — Тернопіль : Навчальна книга — Богдан, 2005. — Т. 1 : А — К. — С. 9. — .

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Abovyan Hachatu r Abovya n virm Խաչատուր Աբովյան 15 zhovtnya 1805 14 kvitnya 1848 Yerevan velikij virmenskij pismennik prosvitnik pedagog i etnograf Osnovopolozhnik novoyi virmenskoyi literaturi i literaturnoyi movi Hachatur AbovyanԽաչատուր ԱբովյանPsevdoHachatur Avetikovich AbovyanNarodivsya15 zhovtnya 1809 1809 10 15 1 4 5 d 1 4 Pomer14 kvitnya 1848 1848 04 14 1 2 3 38 rokiv Yerevan Tifliska guberniya Kavkazke namisnictvo Rosijska imperiya 1 GromadyanstvoRosijska imperiyaNacionalnistvirmeninMisce prozhivannyaYerevanDiyalnistpismennik etnograf prosvitnik pedagogGaluzetnografiya i folkloristikaVidomij zavdyakiosnovopolozhnik novoyi virmenskoyi movi i literaturiAlma materEchmiadzinskij monastir 1822 4 Nersisyanska shkola 1826 4 i d 1836 4 VchiteliQ16397853 Znannya movvirmenska 1 ZakladMonastir Sanayin 4 i Echmiadzinskij monastirRoki aktivnostiz 1828NapryamokromantizmZhanrroman i prozaMagnum opusRani Virmeniyi 4 5 RodichidDitid Mediafajli u VikishovishiBiografichni vidomostiHachatur narodivsya v selyanskij rodini u selishi Kanakeri poblizu Yerevana zaraz peredmistya Navchavsya pri Echmiadzinskomu monastiri v Nersesyanivskij seminariyi u Tbilisi ZhittyepisPevnij chas buv perekladachem ta sekretarem katolikosa a z 1828 roku pracyuvav u knigozbirni Echmiadzinskogo soboru de aktivno zajmavsya samoosvitoyu vivchav istoriyu svogo narodu studiyuvav praci serednovichnih virmenskih vchenih traktati z literaturoznavstva movoznavstva istoriografiyi geografiyi meteorologiyi filosofiyi Koli v 1829 roci v Echmiadzin pribula naukova ekspediciya Fridriha Parrota profesora Derptskogo teper Tartuskogo universitetu z metoyu shodzhennya na goru Ararat Abovyan priyednavsya do neyi yak perekladach Dopitlivist i naukovij hist yunaka privernuli uvagu i vin perekonav jogo stati studentom Derptskogo universitetu v yakomu Hachatur Abovyan navchavsya z 1830 do 1835 rr Odnochasno yak vilnij sluhach Hachatur vidviduvav uchitelsku seminariyu de pomizh inshih predmetiv vivchav geografiyu matematichnu fizichnu politichnu zakinchiv kursi rosijskoyi movi v Peterburzi U period mizh 1832 1834 rokah Abovyan zdijsniv chotiri mandrivki Pribaltikoyu zafiksuvavshi u svoyih shodennikah osoblivosti prirodi cih miscevostej U 1836 roci Abovyan stav dijsnim chlenom Moskovskogo tovaristva prirodnichih nauk napisav pracyu Pro shlyahi pokrashennya ekonomichnogo ta kulturnogo stanu Virmeniyi ta virmenskogo narodu Pislya povernennya na batkivshinu z 1837 do 1843 roki Abovyan vikonuvav obov yazki vihovatelya u Tifliskomu povitovomu uchilishi j odnochasno vikladav rosijsku movu geografiyu ta istoriyu u 1843 1848 rokah pracyuvav u Yerivanskomu povitovomu uchilishi Uprodovzh usih cih rokiv vin provodiv veliku naukovo doslidnicku ta kulturno osvitnyu robotu U 1843 1844 rokah Abovyan suprovodzhuvav prusskogo vchenogo A Gakstgauzena pid chas jogo doslidnickoyi mandrivki Virmeniyeyu brav uchast u fiziko geografichnih doslidzhennyah Shidnoyi Virmeniyi organizovanih nimeckimi vchenimi u skladi ekspediciyi rosijskogo vchenogo G Abiha doslidzhuvav geologichnu strukturu Virmenskogo nagir ya i brav uchast u shodzhenni na Malij Ararat pershim z virmenskih vchenih rozpochav meteorologichni sposterezhennya z priladami u 1845 roci zdijsniv podorozh do poselen kurdiv pro pobut ta zvichayi yakih napisav piznishe naukovu robotu u 1846 roci razom z anglijskim mandrivnikom G Simurom vdruge pidnyavsya na vershinu Velikogo Araratu Biografichni dani pro zhittya Hachatura Abovyana obrivayutsya 14 kvitnya 1848 roku Cogo dnya vin vijshov uranci zi svogo budinku i znik bezvisti Podalsha jogo dolya j obstavini smerti zalishayutsya nevidomimi j po sogodnishij den Svitoglyad i estetichni ideali Abovyana sformuvalisya pid vplivom idej filosofiv yevropejskogo Prosvitnictva ta nacionalno patriotichnoyi ideologiyi romantizmu Zasluga Abovyana polyagaye v spravzhnij demokratizaciyi virmenskoyi literaturi Vin znachno rozshiriv yiyi tematichni obriyi povernuv yiyi vid istoriyi do suchasnogo zhittya prishepiv virmenskim pismennikam interes do virishennya zlobodennih nacionalnih politichnih ta socialnih problem narodu Geroyem tvoriv Abovyana vpershe v istoriyi virmenskoyi literaturi stala lyudina z narodu Vin privernuv uvagu gromadskosti do folkloru zapochatkuvav u virmenskij slovesnosti ashharabar novu literaturnu movu zrozumilu shirokomu zagalu Naukova diyalnistViznachnoyu bula rol Abovyana u rozvitku naukovoyi dumki Virmeniyi Jogo peru nalezhat chislenni praci fiziko geografichnogo ta krayeznavchogo harakteru Podorozh pana profesora Parrota ta diyakona Hachatura Abovyana 1829 stvorennya odniyeyi z pershih kart Shidnoyi Virmeniyi ta globusa z virmenskimi napisami 1832 Vin ye takozh avtorom pidruchnika Nahashavih z dvoma geografichnimi rozdilami 1838 traktatu Vidkrittya Ameriki 1841 1842 sho prisvyachenij velikim naukovim vidkrittyam statti pro klimat Yerevana 1846 Tri zahidni filosofi suprovodzhuvalni hristiyanskim mulloyu 1847 Nove shodzhennya na Ararat 1847 U naukovomu dorobku Abovyana chimalo prac istorigrafichnogo ta etnografichnogo harakteru Korotkij naris pro virmen Pro parizkogo imperatora Oleksandra i padinnya Napoleona Naperedodni vijni mizh Persiyeyu ta Rosiyeyu Iyezidi Kurdi Naris pro zhittya virmen yaki prozhivayut u Tiflisi Naris pro viniknennya nacionalni osoblivosti movu pobut i zvichayi kurdiv ta in Chilne misce v naukovih zacikavlennyah Hachatura Abovyana zajmala takozh pedagogichna diyalnist Vin napisav kilka navchalnih posibnikiv zokrema Pereddorizhzhya 1838 pidruchnik z geografiyi Teoretichnu i praktichnu gramatiku rosijskoyi movi dlya virmen Istoriyu Tigrana abo Moralni nastanovi dlya virmenskih ditej opubl 1941 Vistupav za stvorennya shirokoyi merezhi narodnih shkil v yakih osvita velasya b ridnoyu movoyu plekav proyekti stvorennya virmenskoyi shkoli dlya divchat a takozh virmenskogo vchitelskogo institutu TvorchistLiteraturno hudozhnya tvorchist Abovyana bagatogranna i riznomanitna Vin vidomij yak avtor chislennih poetichnih tvoriv lirichni virshi Nostalgiya za moyimi prashurami Shodzhennya na goru Ararat Prihid Hajka do Virmeniyi poemi Pisnya Agasi Vsemudrij ta inshi novatorstvo yakih polyagalo u poyednanni prijomiv narodno pisennoyi tvorchosti z poetikoyu klasicizmu ta romantizmu Abovyanu nalezhit cikl chotirivirshiv Bayati opubl 1864 cikl bajok Rozvagi na dozvilli opubl 1864 v yakih didaktika organichno zlita z bezkompromisnoyu kritikoyu lyudskih vad egoyistichnoyi provincijnoyi obmezhenosti yim natomist protistavlyayutsya shlyahetnist i krasa osvichenoyi lyudini Pismennik stvoriv takozh kilka dramatichnih tvoriv pershu dramu novoyu literaturnoyu movoyu Feodora abo Lyubov donki 1841 komediyu Dityachi rozvagi Najznachnishih uspihiv Abovyan dosyag u rozrobci virmenskoyi prozi Vin znachno rozshiriv yiyi zhanrovij sklad vistupivshi tvorcem cilogo ryadu novih zhanriv opovidannya Pershe kohannya Turkennya poeziyi u prozi Prihid vesni Litnij ranok u seli Litnya nich pershogo romanu svitskogo zrazka Rani Virmeniyi Verk Ajyastani 1841 opubl 1858 yakij stav najviznachnishim iz jogo tvoriv U romani vidobrazheni podiyi nacionalno vizvolnoyi borotbi virmenskogo narodu v period rosijsko iranskoyi vijni 1826 1828 rokiv Golovnij geroj romanu yunak Agasi pershij borec za svobodu virmenskogo narodu yaskravij predstavnik ideologiyi nacionalnogo vizvolennya yakij na vivtar ciyeyi svyashennoyi borotbi poklav navit vlasne zhittya Golovna dumka tvoru yakij spraviv velichezne vrazhennya na spivvitchiznikov Abovyana i dav znachnij impuls dlya rozvitku virmenskoyi romantichnoyi prozi polyagaye v utverdzhenni pochuttya nacionalnoyi gidnosti patriotizmu nenavisti do gnobiteliv Tvori za zhittya ne vidavalis Tvorchist Abovyana bagatogranna vin pisav virshi povisti j opovidannya p yesi i romani bajki i kazki zbirav folklor Pomitne misce v tvorchomu spadku Hachatura Abovyana zajmayut takozh jogo perekladi virmenskoyu tvoriv Gomera Gete Krilova Zhukovskogo J K F Shillera M Karamzina I Krilova ta in Vidomij tvir Nahashavih spryamovanij proti dogmatichnoyi pedagogiki utverdzhuye progresivni pedagogichni ideyi Abovyan vimagav zagalnogo a dlya bidnih i bezkoshtovnogo navchannya vvazhav osnovoyu vihovannya princip narodnosti Pidtrimuvav druzhni zv yazki z azerbajdzhanskim pismennikom Mirzoyu Ahundovim ukrayinskim poetom Ivanom Roskovshenkom Ukrayinskoyu movoyu okremi tvori Abovyana pereklali O Ilchenko P Tichina M Rilskij V Sosyura A Malishko M Tereshenko I Nehoda O Kundzich L Dmiterko TvoriVirm movoyu Povne zibrannya tvoriv U 8 t Yerevan 1947 58 Ukr perekl Vibrani tvori Perekl P Tichini M Rilskogo V Sosyuri L Dmiterka M Tereshenka ta in K 1948 Ros perekl Izbrannoe M 1948 PrimitkiRoux P d Nouveau Dictionnaire des œuvres de tous les temps et tous les pays 2 Editions Robert Laffont 1994 Vol 1 P 7 ISBN 978 2 221 06888 5 d Track Q28924058d Track Q2696397d Track Q3372503 Czech National Authority Database d Track Q13550863 Pedagogi i psihologi mira 2012 d Track Q126722605 Virmenska radyanska enciklopediya za red Վ Համբարձումյան Կ Խուդավերդյան Հայկական հանրագիտարան հրատարակչություն 1974 d Track Q164396d Track Q124405912d Track Q6429958d Track Q2657718 Virmenska korotka enciklopediya Հայկական հանրագիտարան հրատարակչություն 1990 T 1 d Track Q124405912d Track Q13053618LiteraturaUkrayinska radyanska enciklopediya u 12 t gol red M P Bazhan redkol O K Antonov ta in 2 ge vid K Golovna redakciya URE 1974 1985 Santrosyan M A Hachatur Abovyan vydayushijsya armyanskij pedagog M 1957 Hachatur Abovyan Kratkaya bibliografiya Erevan 1956 PosilannyaAbovyan Hachatur 22 bereznya 2022 u Wayback Machine VUE Abovyan Hachatur Zarubizhni pismenniki enciklopedichnij dovidnik u 2 t za red N Mihalskoyi ta B Shavurskogo Ternopil Navchalna kniga Bogdan 2005 T 1 A K S 9 ISBN 966 692 578 8

Дата публікації:
Топ