Ітамар Бен-Аві (івр. איתמר בן-אב"י; при народженні Бен-Ційон Бен-Єгуда (בן-ציון בן-יהודה); 31 липня 1882, Єрусалим — 8 квітня 1943, Нью-Йорк) — перший носій івриту періоду сучасності. Журналіст і сіоністський активіст.
Ітамар Бен-Аві | |
---|---|
івр. איתמר בן־אב"י | |
Народився | 31 липня 1882[2][3][1] Єрусалим, Османська імперія |
Помер | 8 квітня 1943[1] (60 років) Нью-Йорк, Нью-Йорк, США |
Поховання | Єврейське кладовище на Оливковій горі |
Країна | Підмандатна Палестина |
Діяльність | журналіст, есперантист, політик |
Знання мов | есперанто, французька[2], англійська[2] і іврит[2] |
Батько | Еліезер Бен-Єгуда |
Мати | Девора Бен-Єгуда |
Родичі | Філіп Ланґстаф Орд Ґай і d |
Брати, сестри | Дола Бен-Єгуда Віттманн |
У шлюбі з | d |
Діти | d |
|
Біографія
Бен-Ційон Бен-Єгуда народився в Єрусалимі 31 липня 1882 року, у сім'ї Девори та Еліезера Бен-Єгуди. Він виховувався як перший носій івриту сучасності. Еліезер наполягав, щоб хлопчик міг чути вдома тільки іврит. Йому не дозволяли гратися з іншими дітьми, адже вони розмовляли різними мовами, не івритом. Хлопчик дружив із собакою, яку назвав Магер (англ. מהר; «швидкий»). Сім'я була відсторонена від ультраортодоксальної спільноти через використання івриту як повсякденної мови. Релігійна спільнота сприймала це святотатством, оскільки вважала іврит мовою Тори та молитов, а не для «пустої балаканини».
1891 року від туберкульозу померла матір, а невдовзі й троє його братів і сестер померли від епідемії дифтерії. Після смерті Девори батько одружився з її молодшою сестрою, письменницею Хемдою Бен-Єгудою (ім'я при народженні Бейла Йонас), тож тітка Бен-Ційона стала його мачухою. Хлопець змінив ім'я після смерті матері на «Ітамар», оскільки саме це ім'я батьки спершу хотіли йому дати. Ім'я «Ітамар» означає «острів фініків» і походить від слова «тамар» (івр. תמר, фінік або пальма), яке є символом сіонізму. Прізвище він змінив на «Бен-Аві». «Аві» (івр. אב"י) — це абревіатура від «Еліезер Бен-Єгуда» (ЕБЄ) (івр. אליעזר בן-יהודה); на івриті), що також означає «мій батько», тому Бен-Аві буквально означає «син мого батька», «син ЕБЄ».
У 19 років Бен-Аві поїхав до Європи, де навчався в університетах у Парижі та Берліні. Він повернувся до Палестини 1908 року як журналіст, приєднавшись до свого батька в редагуванні та написанні газет івритом.
Бен-Аві одружився з Лією Абушедід (івр. לאה אבושדיד; 1889—1982), з багатої єврейсько-марокканської родини Єрусалиму. Бен-Аві познайомився з нею, коли йому було 23, а їй 16 років. Батьки Лії не схвалювали це залицяння через погане фінансове становище, ашкеназьке походження та різницю у віці. Сподіваючись переконати батьків, він публікував у газеті вірші, в яких освідчувався у своїй любові до Лії. Тільки через три роки, коли він опублікував вірш про самогубство, вони змирилися і дозволили шлюб. 1914 року, після двох років переговорів про шлюбний контракт, пара одружилася. У них було три дочки: Дрор-Ейлат (1917—1921), Дрора (1922—1981) та Ріна (1925—2016). Дрора і Ріна стали ведучими новин на радіо.
1919 року він заснував єврейську щоденну газету під назвою (букв. «Щоденна пошта») і керував нею до 1929 року. Крім того, він був сіоністським активістом у (івр. בְּנֵי בִּנְיָמִין, букв: «сини Біньяміна») і Єврейському національному фонді. Він був емісаром Єврейського національного фонду в різних країнах. Разом з він допоміг зібрати кошти для заснування міста Нетанья.
1939 року, коли його фінансове становище погіршилося і в пошуках постійного доходу, Бен-Аві поїхав до Сполучених Штатів, щоб зайняти посаду представника Єврейського національного фонду в Нью-Йорку. 1943 року він помер там у віці 60 років, за п'ять років до створення Ізраїлю. Тіло повернули до Палестини в 1947 році і поховали на Оливковій горі в Єрусалимі.
Журналістика та літературна кар'єра
З 1920 по 1933 рік він був головним редактором і журналістом , тодішнього єврейського близнюка британської «Дейлі мейл». У своїх численних публікаціях у «Доар-га-Йом» він також виступав за широке використання міжнародної мови есперанто.
Бен-Аві був прихильником . Він віддав перевагу латинській абетці, повному алфавіту з голосними літерами, а не традиційній староєврейській абетці, з приголосною орфографією івриту (з обмеженою кількістю matres lectionis) із використанням «квадратних ассирійських літер». Староєврейська система письма датується від часів писаря Ездри, 500 р. до н. е.
Бен-Аві написав біографію свого батька під назвою «Аві» («Мій батько»), яку надрукував власним вигаданим варіантом староєврейського алфавіту з використанням латинських літер та деяких їхніх варіацій. Він був головним редактором двох тижневиків, написаних реформованим латинським шрифтом, — «Га-Шавуа Га-Палестіні» («Тиждень Палестини», 1928) та «Дрор» («Свобода», 1934).
Виноски
- Catalog of the German National Library
- Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- SNAC — 2010.
- . Архів оригіналу за 27 серпня 2017. Процитовано 15 січня 2022.
- . Архів оригіналу за 15 січня 2022. Процитовано 15 січня 2022.
Посилання
- Особисті документи Бен-Аві зберігаються в Центральному сіоністському архіві [ 8 лютого 2011 у Wayback Machine.] в Єрусалимі. Позначення групи записів — А43.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Itamar Ben Avi ivr איתמר בן אב י pri narodzhenni Ben Cijon Ben Yeguda בן ציון בן יהודה 31 lipnya 1882 Yerusalim 8 kvitnya 1943 Nyu Jork pershij nosij ivritu periodu suchasnosti Zhurnalist i sionistskij aktivist Itamar Ben Aviivr איתמר בן אב י Narodivsya31 lipnya 1882 1882 07 31 2 3 1 Yerusalim Osmanska imperiyaPomer8 kvitnya 1943 1943 04 08 1 60 rokiv Nyu Jork Nyu Jork SShAPohovannyaYevrejske kladovishe na Olivkovij goriKrayina Pidmandatna PalestinaDiyalnistzhurnalist esperantist politikZnannya movesperanto francuzka 2 anglijska 2 i ivrit 2 BatkoEliezer Ben YegudaMatiDevora Ben YegudaRodichiFilip Langstaf Ord Gaj i dBrati sestriDola Ben Yeguda VittmannU shlyubi zdDitid Mediafajli u VikishovishiBiografiyaItamar Ben Avi v ditinstvi Ben Cijon Ben Yeguda narodivsya v Yerusalimi 31 lipnya 1882 roku u sim yi Devori ta Eliezera Ben Yegudi Vin vihovuvavsya yak pershij nosij ivritu suchasnosti Eliezer napolyagav shob hlopchik mig chuti vdoma tilki ivrit Jomu ne dozvolyali gratisya z inshimi ditmi adzhe voni rozmovlyali riznimi movami ne ivritom Hlopchik druzhiv iz sobakoyu yaku nazvav Mager angl מהר shvidkij Sim ya bula vidstoronena vid ultraortodoksalnoyi spilnoti cherez vikoristannya ivritu yak povsyakdennoyi movi Religijna spilnota sprijmala ce svyatotatstvom oskilki vvazhala ivrit movoyu Tori ta molitov a ne dlya pustoyi balakanini 1891 roku vid tuberkulozu pomerla matir a nevdovzi j troye jogo brativ i sester pomerli vid epidemiyi difteriyi Pislya smerti Devori batko odruzhivsya z yiyi molodshoyu sestroyu pismenniceyu Hemdoyu Ben Yegudoyu im ya pri narodzhenni Bejla Jonas tozh titka Ben Cijona stala jogo machuhoyu Hlopec zminiv im ya pislya smerti materi na Itamar oskilki same ce im ya batki spershu hotili jomu dati Im ya Itamar oznachaye ostriv finikiv i pohodit vid slova tamar ivr תמר finik abo palma yake ye simvolom sionizmu Prizvishe vin zminiv na Ben Avi Avi ivr אב י ce abreviatura vid Eliezer Ben Yeguda EBYe ivr אליעזר בן יהודה na ivriti sho takozh oznachaye mij batko tomu Ben Avi bukvalno oznachaye sin mogo batka sin EBYe U 19 rokiv Ben Avi poyihav do Yevropi de navchavsya v universitetah u Parizhi ta Berlini Vin povernuvsya do Palestini 1908 roku yak zhurnalist priyednavshis do svogo batka v redaguvanni ta napisanni gazet ivritom Ben Avi odruzhivsya z Liyeyu Abushedid ivr לאה אבושדיד 1889 1982 z bagatoyi yevrejsko marokkanskoyi rodini Yerusalimu Ben Avi poznajomivsya z neyu koli jomu bulo 23 a yij 16 rokiv Batki Liyi ne shvalyuvali ce zalicyannya cherez pogane finansove stanovishe ashkenazke pohodzhennya ta riznicyu u vici Spodivayuchis perekonati batkiv vin publikuvav u gazeti virshi v yakih osvidchuvavsya u svoyij lyubovi do Liyi Tilki cherez tri roki koli vin opublikuvav virsh pro samogubstvo voni zmirilisya i dozvolili shlyub 1914 roku pislya dvoh rokiv peregovoriv pro shlyubnij kontrakt para odruzhilasya U nih bulo tri dochki Dror Ejlat 1917 1921 Drora 1922 1981 ta Rina 1925 2016 Drora i Rina stali veduchimi novin na radio 1919 roku vin zasnuvav yevrejsku shodennu gazetu pid nazvoyu bukv Shodenna poshta i keruvav neyu do 1929 roku Krim togo vin buv sionistskim aktivistom u ivr ב נ י ב נ י מ ין bukv sini Binyamina i Yevrejskomu nacionalnomu fondi Vin buv emisarom Yevrejskogo nacionalnogo fondu v riznih krayinah Razom z vin dopomig zibrati koshti dlya zasnuvannya mista Netanya 1939 roku koli jogo finansove stanovishe pogirshilosya i v poshukah postijnogo dohodu Ben Avi poyihav do Spoluchenih Shtativ shob zajnyati posadu predstavnika Yevrejskogo nacionalnogo fondu v Nyu Jorku 1943 roku vin pomer tam u vici 60 rokiv za p yat rokiv do stvorennya Izrayilyu Tilo povernuli do Palestini v 1947 roci i pohovali na Olivkovij gori v Yerusalimi Zhurnalistika ta literaturna kar yera Ha Savuja ha Palestini ivr השבוע הפלשתיני suchasna transliteraciya ha Shavua ha Palestini Ga Shavua Ga Palestini 11 sichnya 1929 Z 1920 po 1933 rik vin buv golovnim redaktorom i zhurnalistom todishnogo yevrejskogo bliznyuka britanskoyi Dejli mejl U svoyih chislennih publikaciyah u Doar ga Jom vin takozh vistupav za shiroke vikoristannya mizhnarodnoyi movi esperanto Ben Avi buv prihilnikom Vin viddav perevagu latinskij abetci povnomu alfavitu z golosnimi literami a ne tradicijnij staroyevrejskij abetci z prigolosnoyu orfografiyeyu ivritu z obmezhenoyu kilkistyu matres lectionis iz vikoristannyam kvadratnih assirijskih liter Staroyevrejska sistema pisma datuyetsya vid chasiv pisarya Ezdri 500 r do n e Ben Avi napisav biografiyu svogo batka pid nazvoyu Avi Mij batko yaku nadrukuvav vlasnim vigadanim variantom staroyevrejskogo alfavitu z vikoristannyam latinskih liter ta deyakih yihnih variacij Vin buv golovnim redaktorom dvoh tizhnevikiv napisanih reformovanim latinskim shriftom Ga Shavua Ga Palestini Tizhden Palestini 1928 ta Dror Svoboda 1934 VinoskiCatalog of the German National Library d Track Q23833686 Bibliotheque nationale de France BNF platforma vidkritih danih 2011 d Track Q19938912d Track Q54837d Track Q193563 SNAC 2010 d Track Q29861311 Arhiv originalu za 27 serpnya 2017 Procitovano 15 sichnya 2022 Arhiv originalu za 15 sichnya 2022 Procitovano 15 sichnya 2022 PosilannyaOsobisti dokumenti Ben Avi zberigayutsya v Centralnomu sionistskomu arhivi 8 lyutogo 2011 u Wayback Machine v Yerusalimi Poznachennya grupi zapisiv A43