Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Василь Михайлович Істрін історик літератури фахівець давньослов янських пам яток 1865 1937Істрін Василь МихайловичНароди

Істрін Василь Михайлович

Істрін Василь Михайлович

Василь Михайлович Істрін — історик літератури, фахівець давньослов'янських пам'яток 1865–1937

Істрін Василь Михайлович
image
Народився10 (22) лютого 1865 або 1865[1]
Московська губернія, Російська імперія
Помер19 квітня 1937(1937-04-19)[2] або 1937[1]
Ленінград, Російська Радянська Федеративна Соціалістична Республіка, СРСР[2]
ПохованняСмоленське православне кладовище
Діяльністьславіст
Alma materІсторико-філологічний факультет Московського державного університету[d]
Галузьлітературознавство і слов'янознавство
ЗакладОНУ ім. І. І. Мечникова
Аспіранти, докторантиРистенко Олександр Васильович
ЧленствоАкадемія наук СРСР
Петербурзька академія наук
Американська академія медієвістики[3]
Нагороди

d (1929)

image Роботи у Вікіджерелах

Життєпис

Народився 29 січня 1865 в с. Пехра-Покровське Московської губернії в родині священика.

Початкову освіту здобув у Московському духовному училищі. По закінченню перших трьох класів Московської духовної семінарії 1887 вступив на історико-філологічний факультет Московського унівнрситету, який закінчив 1890. 1891–1897 працював приват-доцентом і доцентом Московського університету, де читав курси лекцій з історії російської літератури та мови. 1893 за дослідження «Александрия русских хронографов» отримав ступінь магістра. Ця праця по вивченню однієї з стародавніх письмових пам'яток поклала початок низці досліджень вченого в цій області, яка стала центральною у всій його подальшій науковій діяльності.

1894 був у науковому відрядженні в країнах Європи, де у бібліотеках Белграда, Софії, Філіппополя, Праги, Афонських монастирях досліджував старослов'янську літературу. Після повернення з відрядження 1897 вченому присуджено ступінь доктора наук за дисертацію «Откровение Мефодия Патарского и апокрифические видения Даниила в византийской и славяно-русской литературах». У 1890-і опублікував декілька досліджень пам'яток давньоруської писемності: «Сказание об Индейском царстве», «Замечания о составе Толковой Палеи», «Хронограф Ипатского списка летописи под 1114 годом», «Новый сборник ветхозаветных апокрифов», «Греческие списки завещания Соломона», «Хронографы в русской литературе», «Новые издания греческих апокрифов», «К вопросу о славяно-русских редакциях Первоевангелия Иакова» та ін.

1897 вченого переведено до Імператорського Новоросійського університету (нині — Одеський національний університет імені І. І. Мечникова), де до 1907 він працював на посадах екстраординарного і ординарного професора кафедри нової російської літератури (вів загальні курси з історії давньої й нової російської літератури, історії російської мови). 1904 його обрано головою Історико-філологічного товариства і його візантійсько-слов'янського відділення при Імператорського Новоросійського університету (нині — Одеський національний університет імені І. І. Мечникова).

Працюючи в Одесі, вчений зумів організувати школу дослідників давньоруської писемності (О. Ристенко, С. Вілінський). 1902 його обирають членом-кореспондентом АН. Він виступав з публічними лекціями в університетах, брав участь у засіданнях Слов'янської комісії Московського археологічного товариства. Одеський період його життя закінчився обранням вченого 1907 ординарним академіком по Відділенню російської мови і словесності АН на якій він залишався до 1930. З цього часу він постійно проживав у Санкт-Петербурзі — Петрограді — Ленінграді.

Помер 19 квітня 1937 у Ленінграді.

Науковий доробок

Йому належать праці по вивченню життя і діяльності О. Пушкіна, М. Гоголя, І. Тургенєва, В. Жуковського і літературних товариств першої половини ХІХ століття. Особливо захопила вченого постать , який викладав у Дерптському університеті в 1810-і. Він написав першу біографію (за матеріалами архіву братів Тургенєвих) цього забутого самобутнього літератора і вченого, малюючи «образ інтелігентної російської людини епохи кінця XVIII і початку XIX ст.». Опублікував низку статей: «„Суд“ в летописных сказаниях о походах русских князей на Царьград» (1916), «Летописные повествования о походах русских князей на Царьград» (1916), «Хроника Геогрия Амартола в славяно-русском переводах и связанные с нею памятники» (1917). В післяреволюційний період випустив меморіальні статті пам'яті О. Шахматова (1920), І. Пальмова (1920), І. Ягича (1923) продовжував займатися виданням і дослідженням рукописів.

Праці

  • История [ru] в русской литературе. — Одесса, 1909;
  • День рождения Гоголя // ИОРЯС 1908 г. — СПб., 1909. — Т. XIII, кн. 4;
  • Путешествие А. И. Тургенева и А. С. Кайсарова по славянским землям в 1804 г. — Пг., 1915;
  • А. С. Кайсаров, профессор русской словесности, один из младшего Тургеневского кружка // ЖМНП. — 1916. — № 7;
  • Очерк истории древнерусской литературы домосковского периода. — Пг., 1922.

Джерела

  • Данилов В. В. Хронологический список трудов академик Василия Михайловича Истрина // Труды Отдела древнерусской литературы. — М.-Л., 1956. — Т. XII. — С. 586—593;
  • Василий Михайлович Истрин: (к 125-летию со дня рождения): [библиогр. указ.]. — Одесса, 1990. — 18 с.; Академик Василий Михайлович Истрин: Тезисы докл. обл. науч. чтений, посвящ. 125-летию со дня рождения учёного-филолога. — Одесса, 1990. — 107 с.;
  • Мейзерська Т. С. Істрін Василь Михайлович // ПОНУ. — Одеса, 2005. — Т. 2. — С. 493—495.
  • Істрін Василь Михайлович [ 22 лютого 2014 у Wayback Machine.]
  1. Catalog of the German National Library
    d:Track:Q23833686
  2. Истрин Василий Михайлович // Большая советская энциклопедия: [в 30 т.] / под ред. А. М. Прохоров — 3-е изд. — Москва: Советская энциклопедия, 1969.
    d:Track:Q649d:Track:Q17378135
  3. https://www.medievalacademy.org/page/CompleteCorrFellow

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Vasil Mihajlovich Istrin istorik literaturi fahivec davnoslov yanskih pam yatok 1865 1937Istrin Vasil MihajlovichNarodivsya10 22 lyutogo 1865 abo 1865 1 Moskovska guberniya Rosijska imperiyaPomer19 kvitnya 1937 1937 04 19 2 abo 1937 1 Leningrad Rosijska Radyanska Federativna Socialistichna Respublika SRSR 2 PohovannyaSmolenske pravoslavne kladovisheDiyalnistslavistAlma materIstoriko filologichnij fakultet Moskovskogo derzhavnogo universitetu d Galuzliteraturoznavstvo i slov yanoznavstvoZakladONU im I I MechnikovaAspiranti doktorantiRistenko Oleksandr VasilovichChlenstvoAkademiya nauk SRSR Peterburzka akademiya nauk Amerikanska akademiya mediyevistiki 3 Nagorodid 1929 Roboti u VikidzherelahZhittyepisNarodivsya 29 sichnya 1865 v s Pehra Pokrovske Moskovskoyi guberniyi v rodini svyashenika Pochatkovu osvitu zdobuv u Moskovskomu duhovnomu uchilishi Po zakinchennyu pershih troh klasiv Moskovskoyi duhovnoyi seminariyi 1887 vstupiv na istoriko filologichnij fakultet Moskovskogo univnrsitetu yakij zakinchiv 1890 1891 1897 pracyuvav privat docentom i docentom Moskovskogo universitetu de chitav kursi lekcij z istoriyi rosijskoyi literaturi ta movi 1893 za doslidzhennya Aleksandriya russkih hronografov otrimav stupin magistra Cya pracya po vivchennyu odniyeyi z starodavnih pismovih pam yatok poklala pochatok nizci doslidzhen vchenogo v cij oblasti yaka stala centralnoyu u vsij jogo podalshij naukovij diyalnosti 1894 buv u naukovomu vidryadzhenni v krayinah Yevropi de u bibliotekah Belgrada Sofiyi Filippopolya Pragi Afonskih monastiryah doslidzhuvav staroslov yansku literaturu Pislya povernennya z vidryadzhennya 1897 vchenomu prisudzheno stupin doktora nauk za disertaciyu Otkrovenie Mefodiya Patarskogo i apokrificheskie videniya Daniila v vizantijskoj i slavyano russkoj literaturah U 1890 i opublikuvav dekilka doslidzhen pam yatok davnoruskoyi pisemnosti Skazanie ob Indejskom carstve Zamechaniya o sostave Tolkovoj Palei Hronograf Ipatskogo spiska letopisi pod 1114 godom Novyj sbornik vethozavetnyh apokrifov Grecheskie spiski zaveshaniya Solomona Hronografy v russkoj literature Novye izdaniya grecheskih apokrifov K voprosu o slavyano russkih redakciyah Pervoevangeliya Iakova ta in 1897 vchenogo perevedeno do Imperatorskogo Novorosijskogo universitetu nini Odeskij nacionalnij universitet imeni I I Mechnikova de do 1907 vin pracyuvav na posadah ekstraordinarnogo i ordinarnogo profesora kafedri novoyi rosijskoyi literaturi viv zagalni kursi z istoriyi davnoyi j novoyi rosijskoyi literaturi istoriyi rosijskoyi movi 1904 jogo obrano golovoyu Istoriko filologichnogo tovaristva i jogo vizantijsko slov yanskogo viddilennya pri Imperatorskogo Novorosijskogo universitetu nini Odeskij nacionalnij universitet imeni I I Mechnikova Pracyuyuchi v Odesi vchenij zumiv organizuvati shkolu doslidnikiv davnoruskoyi pisemnosti O Ristenko S Vilinskij 1902 jogo obirayut chlenom korespondentom AN Vin vistupav z publichnimi lekciyami v universitetah brav uchast u zasidannyah Slov yanskoyi komisiyi Moskovskogo arheologichnogo tovaristva Odeskij period jogo zhittya zakinchivsya obrannyam vchenogo 1907 ordinarnim akademikom po Viddilennyu rosijskoyi movi i slovesnosti AN na yakij vin zalishavsya do 1930 Z cogo chasu vin postijno prozhivav u Sankt Peterburzi Petrogradi Leningradi Pomer 19 kvitnya 1937 u Leningradi Naukovij dorobokJomu nalezhat praci po vivchennyu zhittya i diyalnosti O Pushkina M Gogolya I Turgenyeva V Zhukovskogo i literaturnih tovaristv pershoyi polovini HIH stolittya Osoblivo zahopila vchenogo postat yakij vikladav u Derptskomu universiteti v 1810 i Vin napisav pershu biografiyu za materialami arhivu brativ Turgenyevih cogo zabutogo samobutnogo literatora i vchenogo malyuyuchi obraz inteligentnoyi rosijskoyi lyudini epohi kincya XVIII i pochatku XIX st Opublikuvav nizku statej Sud v letopisnyh skazaniyah o pohodah russkih knyazej na Cargrad 1916 Letopisnye povestvovaniya o pohodah russkih knyazej na Cargrad 1916 Hronika Geogriya Amartola v slavyano russkom perevodah i svyazannye s neyu pamyatniki 1917 V pislyarevolyucijnij period vipustiv memorialni statti pam yati O Shahmatova 1920 I Palmova 1920 I Yagicha 1923 prodovzhuvav zajmatisya vidannyam i doslidzhennyam rukopisiv PraciIstoriya ru v russkoj literature Odessa 1909 Den rozhdeniya Gogolya IORYaS 1908 g SPb 1909 T XIII kn 4 Puteshestvie A I Turgeneva i A S Kajsarova po slavyanskim zemlyam v 1804 g Pg 1915 A S Kajsarov professor russkoj slovesnosti odin iz mladshego Turgenevskogo kruzhka ZhMNP 1916 7 Ocherk istorii drevnerusskoj literatury domoskovskogo perioda Pg 1922 DzherelaDanilov V V Hronologicheskij spisok trudov akademik Vasiliya Mihajlovicha Istrina Trudy Otdela drevnerusskoj literatury M L 1956 T XII S 586 593 Vasilij Mihajlovich Istrin k 125 letiyu so dnya rozhdeniya bibliogr ukaz Odessa 1990 18 s Akademik Vasilij Mihajlovich Istrin Tezisy dokl obl nauch chtenij posvyash 125 letiyu so dnya rozhdeniya uchyonogo filologa Odessa 1990 107 s Mejzerska T S Istrin Vasil Mihajlovich PONU Odesa 2005 T 2 S 493 495 Istrin Vasil Mihajlovich 22 lyutogo 2014 u Wayback Machine Catalog of the German National Library d Track Q23833686 Istrin Vasilij Mihajlovich Bolshaya sovetskaya enciklopediya v 30 t pod red A M Prohorov 3 e izd Moskva Sovetskaya enciklopediya 1969 d Track Q649d Track Q17378135 https www medievalacademy org page CompleteCorrFellow

Дата публікації:
Топ