Історія освоєння мінеральних ресурсів Єгипту
Дослідник давніх золотих рудників Африки А. Ерман писав про гірничі пам’ятки єгиптян:
„Той, хто просувається кіньми від південного кордону Єгипту на схід, через сімнадцять днів подорожі розпеченою, безводною, гористою пустелею побачить поблизу містечка, яке називають зараз Етураніт, повністю збережені гірничі виробки. Глибокі шахти йдуть усередину гори. Дві цистерни збирають воду зимових дощів. Поблизу розташовані похилі кам’яні столи, що слугували для промивання золотоносної руди. У долині бовваніє близько трьох сотень кам’яних хижок. У кожній залишилось щось на зразок гранітних ручних млинів, на яких колись подрібнювали кварцовий щебінь”.
Давні єгиптяни. VII — V тис. до н.е.
Метали (здебільшого золото) були знайомі давнім єгиптянам з VII — V тис. до н.е. Вже в додинастичний період (з початку IV тис. до н.е.) розробляли руди міді на Синайському півострові та свинцю на узбережжі Червоного моря. Розробка нерудних корисних копалин мала місце вже на початку Стародавнього царства (кінець IV — III тис. до н.е.). Видобували базальт, діорит, кальцит, граніт, кварц, гірський кришталь, а також білий вапняк (в каменоломнях Мукаттама поблизу Каїра).
Стародавнє, Середнє і Нове царства. 2800—2250 рр. до н.е.
В епоху Стародавнього царства (близько 2800—2250 рр. до н.е.) на Синаї видобували Мідь (вміст металу до 15 %) і бірюзу (родовища , ). До середини II тис. до н.е. тут було виплавлено не менше 5,5 тис. т. міді.
Видобуток міді на Синайському півострові продовжувався і в епоху Середнього (до XVI ст. до н.е.) і Нового єгипетського царств (кінець ХІ ст. до н.е.). Найбільшого розвитку рудовидобувна справа на Синаї досягла при Рамзесі ІІІ (1198—1167 до н.е.). Копальні являли собою підземні горизонтальні виробки довжиною до 70 м, шириною 1,5-1,75 м, висотою близько 2,5 м і розташовувалися за простяганням пластів. Для підйому гірничої маси та вентиляції застосовували вертикальні стовбури. Для руйнування порід використовували поряд з кам'яними знаряддями бронзові зубила й дерев'яні молотки, що започаткувало основний (до застосування вибухових речовин) спосіб ведення гірничих робіт.
Встановлено, що гірники Давнього Єгипту, які проводили підземні роботи в горах Синаю та в Іберії, іноді натрапляли на поклади залізних руд, але залишали їх без уваги, як некорисні гірські породи. Зафіксовано, що в середині III тис. до Р.Х. на одному з іберійських рудників гірники пройшли крізь масивне залізорудне тіло, щоб розпочати розробку долішної малахітової жили. Їх цікавили лише руди міді та олова.
Часи ІІІ династії
У своїй роботі «Дослідження на Синаї» (1906 р.) дослідник Фліндер Петрі описує виробки копальні епохи засновника ІІІ династії фараона Са-Некхта біля м. . Це були камери 1,5х6 м. Виробки часів фараона і мали розміри 18х7 м. На стінках виробок виявлені сліди металевого долота. Там же виявлено копальню бірюзи часів фараона з ХІІ династії. Родовище було розкрите горизонтальною виробкою завдовжки 66 м і розроблялося мінімум до часів XVIII династії виробками-камерами 1,8х0,8х1 м, штреки мають неправильну звивисту форму.
Єгипетські Піраміди — пам'ятник давній гірничій та будівельній справі
Величним пам'ятником давній гірничій та будівельній справі є Великі Єгипетські Піраміди, під якими розуміють піраміди фараонів Хеопса, Хефрена та Мікерина (вони правили Єгиптом майже 3 тис. років до Різдва). Піраміди стоять поряд на околиці м. Каїра з боку Лівійської пустелі. Вони складені з блоків вапняку масою від 2,5 т (більшість) до 15 т і навіть 70 т. Добування вапняних блоків велося в кар’єрах на східному березі Нілу, а також в підземних виробках. Відокремлення блоків від масиву, імовірно, здійснювали за допомогою так званого «клинового способу». Він зводиться до пробурювання отворів по контуру блоку, після чого в них забивали спеціальні дерев'яні клини і поливали їх водою. Набухаючи, дерев'яні клини відривали блоки від масиву. Об'єм видобутого в каменоломнях вапняку склав тільки для піраміди Хеопса понад 2,5 млн куб. м. Вага каменю, з якого складено Велику Піраміду, досягає 6,5 млн т. Цікаво, що інколи (наприклад, біля гробниці Ко) від відкритих каменоломень переходили на підземний видобуток, що, імовірно, пов'язано з намаганням брати найякісніший камінь, не пошкоджений процесами вивітрювання.
Загальну картину розробки вапняку для пірамід дає опис копальні у Птоломаїді. Потужність покладів становить близько 25 м. Розробку вели відкритим і підземним способом. Покрівлю підтримували стовпами-ціликами. Вруби з метою відколювання брил робили як зверху (оконтурювання каменя), так і знизу блоку, який виймався. При цьому спершу робили вруб зверху, а потім — горизонтальний. Висота уступів відповідає розміру блоків. Для роботи використовували кайла та долота. Відколювання блоку здійснювалося дерев'яним важелем. При підземному видобутку спершу робили верхній горизонтальний вруб.
Цікавими пам'ятками підземного будівництва є виробки під пірамідами, стійкість яких підтримують кам'яні блоки. Призначення складної системи підземних споруд до кінця не з'ясовано і зараз. Серед пам'яток того часу слід також відзначити підземні системи водопостачання в давньому Каїрі. Так, колодязь Йосифа складали два стволи глибиною 50 та 40 м, між якими була пройдена склеписта камера-водозбірник. На поверхню воду подавали глиняні посудини, закріплені на мотузці (прообраз норій).
Надзвичайною будовою XX — V ст. до н.е. є Карнацький храмовий комплекс (inet-icyt) на території давньо-єгипетських Фів.
Золоті копальні Єгипту
Золоті копальні XII ст. до н.е. знаходилися між долиною Нілу та Червоним морем (південніше дороги Кена — Ель-Кусейр). Тут знайдено близько 100 стародавніх шахт глибиною до 90 м. Для руйнування кварцових гірських порід з вкрапленнями золота використовували вогневий метод. Подрібнену гірську масу промивали на похилих столах. Вимитий шліх пропікали протягом декількох діб в глиняному посуді разом з свинцем і оловом. Зберігся опис процесів видобутку й збагачення золотоносних руд. До періоду Нового царства (близько 1580—1070 рр. до н.е.) належить найдавніша у світі гірнича карта — т.зв. Туринський папірус — план золотодобувної єгипетської копальні.
В I тис. до н.е. в Аравійській пустелі єгиптяни почали видобувати залізні руди, агат, аметист, порфірит. В Нубії видобували золото (сама назва країни означає з арабської — золото), діорит, марганець, в оазах Дахла та Харга — галун, Ваді-ен-Натрун — соду. На багатьох теренах Єгипту видобували сіль, в Греко-Римський період (332 р. до н.е. — 395 по н.е.) цей промисел був об'єктом царської монополії. Інтенсивна розробка родовищ смарагдів велася за часів Птолемеїв (305 — 30 рр. до н.е.). На горі Джебел Забара (за 35 км від Червоного моря) винайдено близько 40 смарагдових шахт того періоду (деякі сягали в глибину до 240 м). Клеопатра, остання цариця Єгипту з династії Птолемеїв, проводила масштабні роботи з видобутку порфіру на західному узбережжі Червоного моря, багаторазово відвідувала збудовані копальні.
Цікавим є опис II ст. до н.е. Агатархіда і повторений у Діодора Сицилійського стосовно техніки і технології видобутку золота в країнах давнього Сходу. У ньому описано копальню на межі тодішніх Єгипту, Аравії та Ефіопії. Показано надзвичайну тяжкість гірничих робіт, які виконують і чоловіки, і жінки, і навіть діти. Видобуток здійснювали, йдучи за жилою корисної копалини, тому виробки були звивистими. Тверду гірську породу розм'ягчували термонагріванням, потім руйнували, дробили, подрібнювали на жорнах до дрібнозернистих фракцій які змішували з водою і потім збагачували промивкою у жолобах. Одержане самородне золото очищали пропіканням і, напевно, переплавкою протягом 5 діб в присутності олова, солі, ячменю.
За повідомленнями арабських джерел у IX ст. до н.е. у Єгипті вівся широкомасштабний видобуток золота, зокрема в Аравійській пустелі, на схід від верхнього Нілу, в горах Гебель-Саїд, на копальнях Ваді-Аллакі та Рахма. У Венрхньому Єгипті розробляли поклади агату та гірського кришталю. Єгипет був єдиною країною Африки, де видобували смарагди (Харібат-ель-Малік). Останні вивозили у Візантію та Італію. Видобуток руд золота, срібла й смарагдів був під контролем арабських халіфів, які отримували 20 % продукції.
Гірнича справа Єгипту від Середньовіччя до XX ст.
У XI ст. на території країни було декілька районів видобутку солі — Ель-Касба (оаза Дахла), солеварні на озері Букір. Галун був важливим товаром у міжнародній торгівлі. В кінці XII ст. в Александрії щорічно продавали до 1300 т галуну. В XIII — XV ст. на північний захід від Каїру видобували натуральну кристалічну соду. Біля Асуану видобували наждак, на південному сході країни — мармур. Після завоювання Єгипту Османською імперією гірнича справа занепадає (з XVI ст.). Лише в першій половині XIX ст. правитель Єгипту Мухаммед Алі організує роботи по систематизації даних щодо мінеральних багатств країни та історії їх експлуатації. Відродження гірничої галузі починається в 1890-х роках. У 1897 р. засноване Геологічне управління, в 1903 р. — Гірничий департамент.
Гірництво Єгипту в ХХ-XXI ст.
На початку XX ст. в гірничу галузь країни приходить великий міжнародний капітал, що знаменувало сучасний етап її розвитку. Після революції 1952 р. однією з головних задач національного розвитку стала індустріалізація Єгипту. До початку 1990-х років в промисловому виробництві було зосереджено 22 % трудових ресурсів країни. Серйозний удар по економіці завдала поразка у війні з Ізраїлем в червні 1967 р., внаслідок чого були загублені такі важливі райони, як зона Суецького каналу і Синайський півострів, де зосереджені основні нафтові родовища країни. До кінця 1990-х років в промисловому секторі економіки на перший план вийшли нафтовидобувна і нафтопереробна промисловість. Високою ефективністю відрізняються державні підприємства з випуску цементу і фосфатів. Металургійні комбінати мають низьку продуктивність. Головним енергетичним ресурсом є нафта. Інші джерела — місцевий природний газ і гідроелектроенергія, що виробляється головним чином на двох ГЕС в районі Асуану.
Найважливіші види мінеральної сировини Єгипту на межі XX -XXI ст. — нафта, газ, фосфорити, танталові і залізні руди; відомі також родовища руд алюмінію, олова, ніобію, молібдену і вольфраму, золота, вугілля, сірки, урану, нерудних будівельних матеріалів.
На початку XXI ст. гірнича промисловість в країні має позитивну динаміку. Видобувається нафта і природний газ (у 2001 р. нафта і газ забезпечили понад 50 % експорту і приблизно 8,5 % ВВП), танталова руда, золото, у невеликих обсягах розробляються багаті поклади фосфоритів західного узбережжя Червоного моря, а на території Синайського півострова — марганцю. В оазі Бахарія ведеться розробка залізняку.
Підготовку кадрів гірничо-геологічного профілю здійснюють в Каїрському університеті.
Див. також
- Корисні копалини Єгипту
- Гірнича промисловість Єгипту
- Геологія Єгипту
- Гідрогеологія Єгипту
- Економіка Єгипту
Джерела
- Білецький В. С., Гайко Г. І. Хронологія гірництва в країнах світу. — Донецьк : Донецьке відділення НТШ : Редакція гірничої енциклопедії : УКЦентр, 2006. — 224 с.
- Гайко Г.І., Білецький В.С. Історія гірництва: Підручник. - Київ-Алчевськ: Видавничий дім "Києво-Могилянська академія", видавництво "ЛАДО" ДонДТУ, 2013. - 542 с.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Istoriya osvoyennya mineralnih resursiv Yegiptu Doslidnik davnih zolotih rudnikiv Afriki A Erman pisav pro girnichi pam yatki yegiptyan Toj hto prosuvayetsya kinmi vid pivdennogo kordonu Yegiptu na shid cherez simnadcyat dniv podorozhi rozpechenoyu bezvodnoyu goristoyu pusteleyu pobachit poblizu mistechka yake nazivayut zaraz Eturanit povnistyu zberezheni girnichi virobki Gliboki shahti jdut useredinu gori Dvi cisterni zbirayut vodu zimovih doshiv Poblizu roztashovani pohili kam yani stoli sho sluguvali dlya promivannya zolotonosnoyi rudi U dolini bovvaniye blizko troh soten kam yanih hizhok U kozhnij zalishilos shos na zrazok granitnih ruchnih mliniv na yakih kolis podribnyuvali kvarcovij shebin Davni yegiptyani VII V tis do n e Metali zdebilshogo zoloto buli znajomi davnim yegiptyanam z VII V tis do n e Vzhe v dodinastichnij period z pochatku IV tis do n e rozroblyali rudi midi na Sinajskomu pivostrovi ta svincyu na uzberezhzhi Chervonogo morya Rozrobka nerudnih korisnih kopalin mala misce vzhe na pochatku Starodavnogo carstva kinec IV III tis do n e Vidobuvali bazalt diorit kalcit granit kvarc girskij krishtal a takozh bilij vapnyak v kamenolomnyah Mukattama poblizu Kayira Starodavnye Serednye i Nove carstva 2800 2250 rr do n e V epohu Starodavnogo carstva blizko 2800 2250 rr do n e na Sinayi vidobuvali Mid vmist metalu do 15 i biryuzu rodovisha Do seredini II tis do n e tut bulo viplavleno ne menshe 5 5 tis t midi Vidobutok midi na Sinajskomu pivostrovi prodovzhuvavsya i v epohu Serednogo do XVI st do n e i Novogo yegipetskogo carstv kinec HI st do n e Najbilshogo rozvitku rudovidobuvna sprava na Sinayi dosyagla pri Ramzesi III 1198 1167 do n e Kopalni yavlyali soboyu pidzemni gorizontalni virobki dovzhinoyu do 70 m shirinoyu 1 5 1 75 m visotoyu blizko 2 5 m i roztashovuvalisya za prostyagannyam plastiv Dlya pidjomu girnichoyi masi ta ventilyaciyi zastosovuvali vertikalni stovburi Dlya rujnuvannya porid vikoristovuvali poryad z kam yanimi znaryaddyami bronzovi zubila j derev yani molotki sho zapochatkuvalo osnovnij do zastosuvannya vibuhovih rechovin sposib vedennya girnichih robit Vstanovleno sho girniki Davnogo Yegiptu yaki provodili pidzemni roboti v gorah Sinayu ta v Iberiyi inodi natraplyali na pokladi zaliznih rud ale zalishali yih bez uvagi yak nekorisni girski porodi Zafiksovano sho v seredini III tis do R H na odnomu z iberijskih rudnikiv girniki projshli kriz masivne zalizorudne tilo shob rozpochati rozrobku dolishnoyi malahitovoyi zhili Yih cikavili lishe rudi midi ta olova Chasi III dinastiyiU svoyij roboti Doslidzhennya na Sinayi 1906 r doslidnik Flinder Petri opisuye virobki kopalni epohi zasnovnika III dinastiyi faraona Sa Nekhta bilya m Ce buli kameri 1 5h6 m Virobki chasiv faraona i mali rozmiri 18h7 m Na stinkah virobok viyavleni slidi metalevogo dolota Tam zhe viyavleno kopalnyu biryuzi chasiv faraona z HII dinastiyi Rodovishe bulo rozkrite gorizontalnoyu virobkoyu zavdovzhki 66 m i rozroblyalosya minimum do chasiv XVIII dinastiyi virobkami kamerami 1 8h0 8h1 m shtreki mayut nepravilnu zvivistu formu Yegipetski Piramidi pam yatnik davnij girnichij ta budivelnij spraviVelichnim pam yatnikom davnij girnichij ta budivelnij spravi ye Veliki Yegipetski Piramidi pid yakimi rozumiyut piramidi faraoniv Heopsa Hefrena ta Mikerina voni pravili Yegiptom majzhe 3 tis rokiv do Rizdva Piramidi stoyat poryad na okolici m Kayira z boku Livijskoyi pusteli Voni skladeni z blokiv vapnyaku masoyu vid 2 5 t bilshist do 15 t i navit 70 t Dobuvannya vapnyanih blokiv velosya v kar yerah na shidnomu berezi Nilu a takozh v pidzemnih virobkah Vidokremlennya blokiv vid masivu imovirno zdijsnyuvali za dopomogoyu tak zvanogo klinovogo sposobu Vin zvoditsya do proburyuvannya otvoriv po konturu bloku pislya chogo v nih zabivali specialni derev yani klini i polivali yih vodoyu Nabuhayuchi derev yani klini vidrivali bloki vid masivu Ob yem vidobutogo v kamenolomnyah vapnyaku sklav tilki dlya piramidi Heopsa ponad 2 5 mln kub m Vaga kamenyu z yakogo skladeno Veliku Piramidu dosyagaye 6 5 mln t Cikavo sho inkoli napriklad bilya grobnici Ko vid vidkritih kamenolomen perehodili na pidzemnij vidobutok sho imovirno pov yazano z namagannyam brati najyakisnishij kamin ne poshkodzhenij procesami vivitryuvannya Karnakskij hramovij kompleks Zagalnu kartinu rozrobki vapnyaku dlya piramid daye opis kopalni u Ptolomayidi Potuzhnist pokladiv stanovit blizko 25 m Rozrobku veli vidkritim i pidzemnim sposobom Pokrivlyu pidtrimuvali stovpami cilikami Vrubi z metoyu vidkolyuvannya bril robili yak zverhu okonturyuvannya kamenya tak i znizu bloku yakij vijmavsya Pri comu spershu robili vrub zverhu a potim gorizontalnij Visota ustupiv vidpovidaye rozmiru blokiv Dlya roboti vikoristovuvali kajla ta dolota Vidkolyuvannya bloku zdijsnyuvalosya derev yanim vazhelem Pri pidzemnomu vidobutku spershu robili verhnij gorizontalnij vrub Cikavimi pam yatkami pidzemnogo budivnictva ye virobki pid piramidami stijkist yakih pidtrimuyut kam yani bloki Priznachennya skladnoyi sistemi pidzemnih sporud do kincya ne z yasovano i zaraz Sered pam yatok togo chasu slid takozh vidznachiti pidzemni sistemi vodopostachannya v davnomu Kayiri Tak kolodyaz Josifa skladali dva stvoli glibinoyu 50 ta 40 m mizh yakimi bula projdena sklepista kamera vodozbirnik Na poverhnyu vodu podavali glinyani posudini zakripleni na motuzci proobraz norij Nadzvichajnoyu budovoyu XX V st do n e ye Karnackij hramovij kompleks inet icyt na teritoriyi davno yegipetskih Fiv Zoloti kopalni YegiptuZoloti kopalni XII st do n e znahodilisya mizh dolinoyu Nilu ta Chervonim morem pivdennishe dorogi Kena El Kusejr Tut znajdeno blizko 100 starodavnih shaht glibinoyu do 90 m Dlya rujnuvannya kvarcovih girskih porid z vkraplennyami zolota vikoristovuvali vognevij metod Podribnenu girsku masu promivali na pohilih stolah Vimitij shlih propikali protyagom dekilkoh dib v glinyanomu posudi razom z svincem i olovom Zberigsya opis procesiv vidobutku j zbagachennya zolotonosnih rud Do periodu Novogo carstva blizko 1580 1070 rr do n e nalezhit najdavnisha u sviti girnicha karta t zv Turinskij papirus plan zolotodobuvnoyi yegipetskoyi kopalni V I tis do n e v Aravijskij pusteli yegiptyani pochali vidobuvati zalizni rudi agat ametist porfirit V Nubiyi vidobuvali zoloto sama nazva krayini oznachaye z arabskoyi zoloto diorit marganec v oazah Dahla ta Harga galun Vadi en Natrun sodu Na bagatoh terenah Yegiptu vidobuvali sil v Greko Rimskij period 332 r do n e 395 po n e cej promisel buv ob yektom carskoyi monopoliyi Intensivna rozrobka rodovish smaragdiv velasya za chasiv Ptolemeyiv 305 30 rr do n e Na gori Dzhebel Zabara za 35 km vid Chervonogo morya vinajdeno blizko 40 smaragdovih shaht togo periodu deyaki syagali v glibinu do 240 m Kleopatra ostannya caricya Yegiptu z dinastiyi Ptolemeyiv provodila masshtabni roboti z vidobutku porfiru na zahidnomu uzberezhzhi Chervonogo morya bagatorazovo vidviduvala zbudovani kopalni Cikavim ye opis II st do n e Agatarhida i povtorenij u Diodora Sicilijskogo stosovno tehniki i tehnologiyi vidobutku zolota v krayinah davnogo Shodu U nomu opisano kopalnyu na mezhi todishnih Yegiptu Araviyi ta Efiopiyi Pokazano nadzvichajnu tyazhkist girnichih robit yaki vikonuyut i choloviki i zhinki i navit diti Vidobutok zdijsnyuvali jduchi za zhiloyu korisnoyi kopalini tomu virobki buli zvivistimi Tverdu girsku porodu rozm yagchuvali termonagrivannyam potim rujnuvali drobili podribnyuvali na zhornah do dribnozernistih frakcij yaki zmishuvali z vodoyu i potim zbagachuvali promivkoyu u zholobah Oderzhane samorodne zoloto ochishali propikannyam i napevno pereplavkoyu protyagom 5 dib v prisutnosti olova soli yachmenyu Za povidomlennyami arabskih dzherel u IX st do n e u Yegipti vivsya shirokomasshtabnij vidobutok zolota zokrema v Aravijskij pusteli na shid vid verhnogo Nilu v gorah Gebel Sayid na kopalnyah Vadi Allaki ta Rahma U Venrhnomu Yegipti rozroblyali pokladi agatu ta girskogo krishtalyu Yegipet buv yedinoyu krayinoyu Afriki de vidobuvali smaragdi Haribat el Malik Ostanni vivozili u Vizantiyu ta Italiyu Vidobutok rud zolota sribla j smaragdiv buv pid kontrolem arabskih halifiv yaki otrimuvali 20 produkciyi Girnicha sprava Yegiptu vid Serednovichchya do XX st U XI st na teritoriyi krayini bulo dekilka rajoniv vidobutku soli El Kasba oaza Dahla solevarni na ozeri Bukir Galun buv vazhlivim tovarom u mizhnarodnij torgivli V kinci XII st v Aleksandriyi shorichno prodavali do 1300 t galunu V XIII XV st na pivnichnij zahid vid Kayiru vidobuvali naturalnu kristalichnu sodu Bilya Asuanu vidobuvali nazhdak na pivdennomu shodi krayini marmur Pislya zavoyuvannya Yegiptu Osmanskoyu imperiyeyu girnicha sprava zanepadaye z XVI st Lishe v pershij polovini XIX st pravitel Yegiptu Muhammed Ali organizuye roboti po sistematizaciyi danih shodo mineralnih bagatstv krayini ta istoriyi yih ekspluataciyi Vidrodzhennya girnichoyi galuzi pochinayetsya v 1890 h rokah U 1897 r zasnovane Geologichne upravlinnya v 1903 r Girnichij departament Girnictvo Yegiptu v HH XXI st Na pochatku XX st v girnichu galuz krayini prihodit velikij mizhnarodnij kapital sho znamenuvalo suchasnij etap yiyi rozvitku Pislya revolyuciyi 1952 r odniyeyu z golovnih zadach nacionalnogo rozvitku stala industrializaciya Yegiptu Do pochatku 1990 h rokiv v promislovomu virobnictvi bulo zoseredzheno 22 trudovih resursiv krayini Serjoznij udar po ekonomici zavdala porazka u vijni z Izrayilem v chervni 1967 r vnaslidok chogo buli zagubleni taki vazhlivi rajoni yak zona Sueckogo kanalu i Sinajskij pivostriv de zoseredzheni osnovni naftovi rodovisha krayini Do kincya 1990 h rokiv v promislovomu sektori ekonomiki na pershij plan vijshli naftovidobuvna i naftopererobna promislovist Visokoyu efektivnistyu vidriznyayutsya derzhavni pidpriyemstva z vipusku cementu i fosfativ Metalurgijni kombinati mayut nizku produktivnist Golovnim energetichnim resursom ye nafta Inshi dzherela miscevij prirodnij gaz i gidroelektroenergiya sho viroblyayetsya golovnim chinom na dvoh GES v rajoni Asuanu Najvazhlivishi vidi mineralnoyi sirovini Yegiptu na mezhi XX XXI st nafta gaz fosforiti tantalovi i zalizni rudi vidomi takozh rodovisha rud alyuminiyu olova niobiyu molibdenu i volframu zolota vugillya sirki uranu nerudnih budivelnih materialiv Na pochatku XXI st girnicha promislovist v krayini maye pozitivnu dinamiku Vidobuvayetsya nafta i prirodnij gaz u 2001 r nafta i gaz zabezpechili ponad 50 eksportu i priblizno 8 5 VVP tantalova ruda zoloto u nevelikih obsyagah rozroblyayutsya bagati pokladi fosforitiv zahidnogo uzberezhzhya Chervonogo morya a na teritoriyi Sinajskogo pivostrova margancyu V oazi Bahariya vedetsya rozrobka zaliznyaku Pidgotovku kadriv girnicho geologichnogo profilyu zdijsnyuyut v Kayirskomu universiteti Div takozhKorisni kopalini Yegiptu Girnicha promislovist Yegiptu Geologiya Yegiptu Gidrogeologiya Yegiptu Ekonomika Yegiptu Dzherela Bileckij V S Gajko G I Hronologiya girnictva v krayinah svitu Doneck Donecke viddilennya NTSh Redakciya girnichoyi enciklopediyi UKCentr 2006 224 s Gajko G I Bileckij V S Istoriya girnictva Pidruchnik Kiyiv Alchevsk Vidavnichij dim Kiyevo Mogilyanska akademiya vidavnictvo LADO DonDTU 2013 542 s