Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Корисні копалини Єгипту.
Загальна характеристика
У надрах Єгипту зосереджений ряд корисних копалин. Найважливіші види мінеральної сировини Єгипту — нафта, газ, фосфорити, танталові і зал. руди; відомі також родов. руд алюмінію, олова, ніобію, молібдену і вольфраму, золота, вугілля, сірки, урану, нерудних буд. матеріалів, інш. (табл).
Таблиця. — Основні корисні копалини Єгипту станом на 1998 р.
Запаси | Вміст корисного компоненту в рудах, % | Частка у світі, % | ||
Підтверджені | Загальні | |||
Барит, тис. т | 100 | 100 | 80 (BaSO4) |
|
Залізні руди, млн т | 410 | 950 | 43 (Fe) | 0,2 |
Золото, т | 5 | 30 | 2,5 г/т |
|
Марганцеві руди, млн т | 3 | 3 | 31 (Mn) | 0,1 |
Мідь, тис. т | 10 | 70 | 2,36 (Cu) |
|
Нафта, млн т | 510 |
|
| 0,4 |
, тис. т | 10,7 | 23,3 | 0,02 | 0,1 |
Плавиковий шпат, млн т | 0,03 | 0,03 | 45 (CaF2) |
|
Природний горючий газ, млрд м3 | 814 |
|
| 0,6 |
Свинець, тис. т | 30 | 50 | 2,3 (Pb) |
|
, т | 10200 | 11000 | 0,02 (Ta2O5) | 13,29 |
Вугілля, млн т | 107 | 187 |
|
|
Фосфорити, млн т | 225 | 749 | 23 (Р2О5) | 4,44 |
Цинк, тис. т | 134 | 860 | 18 (Zn) |
|
Окремі види корисних копалин
Нафта і газ
Єгипет має значні запаси вуглеводневої сировини. Нафтові родовища приурочені головним чином до рифтових западин Червоного моря і Суецької затоки та північної околиці Лівійської пустелі (западини Каттара і Сіва і інші північно-західні райони). У межах деяких нафтоносних горизонтів, а також в дельтовій області розвідані родовища природного газу.
У нафтогазоносному басейні Суецької затоки виявлено понад 50 нафтових і газових родовищ. Загальні запаси нафти — 510 млн т (1998), природного газу — бл. 814 млрд м³ (1998). Найбільші родовища нафти — Ель-Білаїм, Рамадан, Джулай, Ель-Морган. Нафти важкі (920 кг/м³) високосірчисті (3,3-4,6 %), середні (850 кг/м³, вміст сірки 1,3-1,7 %). У 2000–2001 рр. зроблено серію газових відкриттів в дельті Нілу. Компанія BG International на дільниці Вест-Дельта-Діп-Марін отримала притоки газу в 1,2 млн м³/добу, у вкв. Файоум (Fayoum)-L-1x, за 35 км від берега на глибині моря 400 м, з двох продуктивних горизонтів отримано 0,8 млн м³/добу газу. Запаси родовища, за оцінкою компанії, можуть досягати 17 млрд м³. За даними [Mining Annual Review 2002] загальні видобувні запаси нафти в Єгипті станом на 2001 становлять 3.75 млрд барелів (за оптимістичнішими оцінками — до 10 млрд бар.).
Ресурси і резерви природного газу оцінені в 1999 становлять 1 100-1 700 млрд м³. [Mining Annual Review 2002].
Вугілля
Поклади кам'яного вугілля зосереджені в Файюмській западині і на півночі Синайського півострова. Запаси бурого і кам'яного вугілля в країні невеликі — до 190 млн т. Вугленосні відклади юри і карбону. Найбільші родовища вугілля — Магара, Аюн-Муса, Ваді-Тора. Потужність промислових пластів 0,2-1,87 м. Вміст сірки 2,7-3,6 %, вихід летких 23,5-59 %, золи 4,4-26,3 %, теплота згорання вугілля 14,7-30,48 МДж/кг.
Руди
Основним рудоносним районом країни є гори Етбай (родовища урану, титану, міді, олова, золота, молібдену, ніобію, вольфраму).
Родовища залізних руд зосереджені в Бахарійському (запаси понад 417 млн т), Кусейрському (80 млн т) і в Асуанському районі (150 млн т). Осадові руди приурочені до еоцен-олігоценових (Бахарія) і верхньокрейдових (Асуан) відкладів, метаморфогенні — до докембрійських порід (Ель-Кусейр). Поклади придатні для відкритої розробки.
Родовища марганцевих і залізо-марганцевих руд виявлені на Синайському півострові і узбережжі Червоного моря в районі Халаїб. Руди метасоматичні і жильного типу. Найбільше родовище Умм-Бугма. Вміст Mn в рудах змінюється від 6 до 57 %, Fe — 16-69 %. Загальні запаси родовища 20 млн т.
Родовища титанових руд осадові і магматогенні, загальні запаси — 106 млн т. Запаси уранових руд на середину 1990-х рр. становили бл. 425 тис. т. Ресурси власне урану на 1998 р. — 15 тис. т.
Платиноїди. Прогнозні ресурси МГП Єгипту незначні і складають до 300 т (~0,6 % світових).
Алюміній. Основне джерело алюмінієвої сировини в країні — нефелінові сієніти (родовище Абу-Хурук в Аравійській пустелі).
Інші металічні корисні копалини. Загальні запаси руд інших корисних копалин такі: вольфрамових — бл. 25 тис. т, золотоносних — 30-45 т, ресурси — до 450 т (у перерахунку на метал), молібденових — 32 тис. т (метал), ніобієвих — 150 тис. т (оскид), олов'яних — понад 50 тис. т (метал), свинцевих — 50 тис. т (метал), стронцієвих — 1,7 млн т (оскид), танталових — 43 тис. т (оксид), цинкових — 860 тис. т (метал).
Фосфорити
Єгипет багатий на фосфорити. Запаси P2O5 в Єгипті — 5,2 % від світових. Виділяються три фосфоритоносні райони: Червоного моря, (родовища Хамравейн, Абу-Тундуб, Дуві, Васіф), Нільський (Ель-Махамід, Абу-Хад, Ваді-ель-Батур, Ваді-еш-Шагаб та ін.), оаза Харга. Загальні запаси фосфоритів в 1990 х рр. оцінені в 3,1 млрд т, вміст Р2О5 в рудах 21,5-34 %.
Будівельні матеріали
У Єгипті зосереджені істотні запаси цементної сировини (вапняки, глини, мергелі). Багаті родовища вапняків знаходяться в долині Нілу, Олександрії і Суецького каналу, Синайського півострова. Загальні запаси вапняків Єгипту на середину 1990-х рр. складають бл. 17 млрд т. Всесвітньою популярністю користуються асуанські граніти і інші будівельні матеріали.
Інші корисні копалини. До дельти Нілу приурочені родовища кухонної і кам'яної солі, соди, гіпсу, титану і інших корисних копалин. У надрах Єгипту є промислові запаси азбесту, бариту, тальку, плавикового шпату.
Див. також
Джерела
- Гірничий енциклопедичний словник : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Східний видавничий дім, 2004. — Т. 3. — 752 с. — .
- U.S. Geological Survey, 2021, Mineral commodity summaries 2021: U.S. Geological Survey, 200 p. [ 7 серпня 2020 у Wayback Machine.], https://doi.org/10.3133/mcs2020.
- Білецький В. С., Гайко Г. І. Хронологія гірництва в країнах світу. — Донецьк : Донецьке відділення НТШ : Редакція гірничої енциклопедії : УКЦентр, 2006. — 224 с.
- Гайко Г. І., Білецький В. С. Історія гірництва: Підручник. — Київ-Алчевськ: Видавничий дім «Києво-Могилянська академія», видавництво «ЛАДО» ДонДТУ, 2013. — 542 с.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Korisni kopalini Yegiptu Zagalna harakteristikaU nadrah Yegiptu zoseredzhenij ryad korisnih kopalin Najvazhlivishi vidi mineralnoyi sirovini Yegiptu nafta gaz fosforiti tantalovi i zal rudi vidomi takozh rodov rud alyuminiyu olova niobiyu molibdenu i volframu zolota vugillya sirki uranu nerudnih bud materialiv insh tabl Tablicya Osnovni korisni kopalini Yegiptu stanom na 1998 r Korisni kopalini Zapasi Vmist korisnogo komponentu v rudah Chastka u sviti Pidtverdzheni Zagalni Barit tis t 100 100 80 BaSO4 Zalizni rudi mln t 410 950 43 Fe 0 2 Zoloto t 5 30 2 5 g t Margancevi rudi mln t 3 3 31 Mn 0 1 Mid tis t 10 70 2 36 Cu Nafta mln t 510 0 4 tis t 10 7 23 3 0 02 0 1 Plavikovij shpat mln t 0 03 0 03 45 CaF2 Prirodnij goryuchij gaz mlrd m3 814 0 6 Svinec tis t 30 50 2 3 Pb t 10200 11000 0 02 Ta2O5 13 29 Vugillya mln t 107 187 Fosforiti mln t 225 749 23 R2O5 4 44 Cink tis t 134 860 18 Zn Okremi vidi korisnih kopalinNafta i gaz Yegipet maye znachni zapasi vuglevodnevoyi sirovini Naftovi rodovisha priurocheni golovnim chinom do riftovih zapadin Chervonogo morya i Sueckoyi zatoki ta pivnichnoyi okolici Livijskoyi pusteli zapadini Kattara i Siva i inshi pivnichno zahidni rajoni U mezhah deyakih naftonosnih gorizontiv a takozh v deltovij oblasti rozvidani rodovisha prirodnogo gazu U naftogazonosnomu basejni Sueckoyi zatoki viyavleno ponad 50 naftovih i gazovih rodovish Zagalni zapasi nafti 510 mln t 1998 prirodnogo gazu bl 814 mlrd m 1998 Najbilshi rodovisha nafti El Bilayim Ramadan Dzhulaj El Morgan Nafti vazhki 920 kg m visokosirchisti 3 3 4 6 seredni 850 kg m vmist sirki 1 3 1 7 U 2000 2001 rr zrobleno seriyu gazovih vidkrittiv v delti Nilu Kompaniya BG International na dilnici Vest Delta Dip Marin otrimala pritoki gazu v 1 2 mln m dobu u vkv Fajoum Fayoum L 1x za 35 km vid berega na glibini morya 400 m z dvoh produktivnih gorizontiv otrimano 0 8 mln m dobu gazu Zapasi rodovisha za ocinkoyu kompaniyi mozhut dosyagati 17 mlrd m Za danimi Mining Annual Review 2002 zagalni vidobuvni zapasi nafti v Yegipti stanom na 2001 stanovlyat 3 75 mlrd bareliv za optimistichnishimi ocinkami do 10 mlrd bar Resursi i rezervi prirodnogo gazu ocineni v 1999 stanovlyat 1 100 1 700 mlrd m Mining Annual Review 2002 Vugillya Pokladi kam yanogo vugillya zoseredzheni v Fajyumskij zapadini i na pivnochi Sinajskogo pivostrova Zapasi burogo i kam yanogo vugillya v krayini neveliki do 190 mln t Vuglenosni vidkladi yuri i karbonu Najbilshi rodovisha vugillya Magara Ayun Musa Vadi Tora Potuzhnist promislovih plastiv 0 2 1 87 m Vmist sirki 2 7 3 6 vihid letkih 23 5 59 zoli 4 4 26 3 teplota zgorannya vugillya 14 7 30 48 MDzh kg Rudi Osnovnim rudonosnim rajonom krayini ye gori Etbaj rodovisha uranu titanu midi olova zolota molibdenu niobiyu volframu Rodovisha zaliznih rud zoseredzheni v Baharijskomu zapasi ponad 417 mln t Kusejrskomu 80 mln t i v Asuanskomu rajoni 150 mln t Osadovi rudi priurocheni do eocen oligocenovih Bahariya i verhnokrejdovih Asuan vidkladiv metamorfogenni do dokembrijskih porid El Kusejr Pokladi pridatni dlya vidkritoyi rozrobki Rodovisha margancevih i zalizo margancevih rud viyavleni na Sinajskomu pivostrovi i uzberezhzhi Chervonogo morya v rajoni Halayib Rudi metasomatichni i zhilnogo tipu Najbilshe rodovishe Umm Bugma Vmist Mn v rudah zminyuyetsya vid 6 do 57 Fe 16 69 Zagalni zapasi rodovisha 20 mln t Rodovisha titanovih rud osadovi i magmatogenni zagalni zapasi 106 mln t Zapasi uranovih rud na seredinu 1990 h rr stanovili bl 425 tis t Resursi vlasne uranu na 1998 r 15 tis t Platinoyidi Prognozni resursi MGP Yegiptu neznachni i skladayut do 300 t 0 6 svitovih Alyuminij Osnovne dzherelo alyuminiyevoyi sirovini v krayini nefelinovi siyeniti rodovishe Abu Huruk v Aravijskij pusteli Inshi metalichni korisni kopalini Zagalni zapasi rud inshih korisnih kopalin taki volframovih bl 25 tis t zolotonosnih 30 45 t resursi do 450 t u pererahunku na metal molibdenovih 32 tis t metal niobiyevih 150 tis t oskid olov yanih ponad 50 tis t metal svincevih 50 tis t metal stronciyevih 1 7 mln t oskid tantalovih 43 tis t oksid cinkovih 860 tis t metal Fosforiti Yegipet bagatij na fosforiti Zapasi P2O5 v Yegipti 5 2 vid svitovih Vidilyayutsya tri fosforitonosni rajoni Chervonogo morya rodovisha Hamravejn Abu Tundub Duvi Vasif Nilskij El Mahamid Abu Had Vadi el Batur Vadi esh Shagab ta in oaza Harga Zagalni zapasi fosforitiv v 1990 h rr ocineni v 3 1 mlrd t vmist R2O5 v rudah 21 5 34 Budivelni materiali U Yegipti zoseredzheni istotni zapasi cementnoyi sirovini vapnyaki glini mergeli Bagati rodovisha vapnyakiv znahodyatsya v dolini Nilu Oleksandriyi i Sueckogo kanalu Sinajskogo pivostrova Zagalni zapasi vapnyakiv Yegiptu na seredinu 1990 h rr skladayut bl 17 mlrd t Vsesvitnoyu populyarnistyu koristuyutsya asuanski graniti i inshi budivelni materiali Inshi korisni kopalini Do delti Nilu priurocheni rodovisha kuhonnoyi i kam yanoyi soli sodi gipsu titanu i inshih korisnih kopalin U nadrah Yegiptu ye promislovi zapasi azbestu baritu talku plavikovogo shpatu Div takozhIstoriya osvoyennya mineralnih resursiv Yegiptu Girnicha promislovist Yegiptu Geologiya Yegiptu Gidrogeologiya Yegiptu Ekonomika YegiptuDzherelaGirnichij enciklopedichnij slovnik u 3 t za red V S Bileckogo D Shidnij vidavnichij dim 2004 T 3 752 s ISBN 966 7804 78 X U S Geological Survey 2021 Mineral commodity summaries 2021 U S Geological Survey 200 p 7 serpnya 2020 u Wayback Machine https doi org 10 3133 mcs2020 Bileckij V S Gajko G I Hronologiya girnictva v krayinah svitu Doneck Donecke viddilennya NTSh Redakciya girnichoyi enciklopediyi UKCentr 2006 224 s Gajko G I Bileckij V S Istoriya girnictva Pidruchnik Kiyiv Alchevsk Vidavnichij dim Kiyevo Mogilyanska akademiya vidavnictvo LADO DonDTU 2013 542 s