Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Єгипет — аграрно-індустріальна країна.
| Економіка Єгипту | |
|---|---|
 Каїр є фінансовою столицею Єгипту | |
| Валюта | 1 Єгипетський фунт = 100 піастрів |
| Фінансовий рік | 1 липня — 30 червня |
| Організації | ВТО |
| Статистика | |
| ВВП | ▲ $1,201 трлн (2017) |
| Зростання ВВП | ▲ 4,2 % (2017) |
| ВВП на душу населення | $12,700 (2017) |
| ВВП за секторами | сільське господарство: 11,9 %, промисловість: 33,1 % послуги: 55,7 % (2017) |
| Інфляція (ІСЦ) | 23,5 % (2017) |
| Населення поза межею бідності | 27,8 % (2016) |
| Індекс Джіні | 31,8 (2015) |
| Робоча сила | 29,95 млн (2017) |
| Робоча сила за секторами | сільське господарство: 25,8 % промисловість: 25,1 % та послуги: 49,1 % (2015) |
| Безробіття | 11,9 % (2017) |
| Галузі виробництва | текстиль, харчова промисловість, туризм, хімікати, фармацевтика, вуглеводні, будівництво, цемент, метали |
| Зовнішня діяльність | |
| Експорт | $23,53 млрд (2017) |
| Експортні товари | сира нафта і нафтопродукти, фрукти та овочі, бавовна, текстиль, металеві вироби, хімікати, харчові продукти (2017) |
| Партнери |  ОАЕ 10,9 % Італія 10 % США 7,4 % Велика Британія 5,7 % Туреччина 4,4 % Німеччина 4,3 % Індія 4,3 % (2017) |
| Імпорт | $53,02 млрд (2017) |
| Імпортні товари | машини та обладнання, продукти харчування, хімікати, вироби з деревини, паливо |
| Партнери |  КНР 7,9 % ОАЕ 5,2 % Німеччина 4,8 % Саудівська Аравія 4,6 % США 4,4 % Росія 4,3 % (2017) |
| Державні фінанси | |
| Борг | $76,31 млрд (2017) |
| Доходи | $37,63 млрд (2017) |
| Витрати | $58,55 млрд (2017) |
| Головне джерело: CIA World Fact Book | |
Загальний опис
Економіка — змішаного типу при сильному державному секторі. Основні галузі промисловості: текстильна, харчова, туризм, хімічна, нафтова, конструкційних м-лів, цементна. Гол. тр-т: залізничний, автомобільний, морський. Гол. порти: Александрія, Порт-Саїд, Суец. У 1999 в Єгипті були два міжнародних летовища — в Каїрі і Луксорі і 88 аеропортів для внутрішніх авіаперевезень.
Основи сучасної єгипетської економіки були закладені при Мухаммеді Алі, який правив країною в 1805—1849. У той час почалося вирощування бавовни для експорту в європейські країни, інтенсивніше будівництво гребель і каналів, перших залізниць і модернізація портів. Починаючи з 1920-х років створюються текстильні і інші промислові підприємства. Після революції 1952 однією з головних задач національного розвитку стала індустріалізація Єгипту. До початку 1990-х років в промисловому виробництві було зосереджено 22 % трудових ресурсів країни. Серйозний удар по економіці завдала поразка у війні з Ізраїлем в червні 1967. Внаслідок війни були загублені такі важливі райони, як зона Суецького каналу і Синайський півострів, де зосереджені основні нафтові родовища країни.
У 1991 за домовленістю з МВФ уряд Єгипту оголосив про початок реалізації програми реформування економіки. У 1993 почалася реалізація програми приватизації, за якою до 1997 передано в приватні руки 85 з 314 державних підприємств. Інші тенденції — лібералізація торгівлі, зниження ролі держави в сфері інвестиційної діяльності, інтеграція економіки Єгипту в світову економічну систему.
Головним енергетичним ресурсом є нафта. Інші джерела — місцевий природний газ і гідроелектроенергія, що виробляється головним чином на двох ГЕС в районі Асуану. Бл. 3/4 електроенергії виробляється на ТЕС. У 1998 в Єгипті було вироблено 63 млрд кВт·год електроенергії. Ця галузь повністю забезпечує внутрішні енергетичні потреби.
Сільське господарство
Так як бл. 97 % тер. Єгипту — пустеля, то придатними для землеробства є тільки декілька оаз і вузька смуга землі вздовж середземноморського узбережжя — всього 2,5 млн га, 97 % з яких зосереджені в долині і дельті Нілу. В дельті Нілу вирощують рис, бавовну, пшеницю, фрукти і овочі, в Середньому Єгипті і Фаюмській оазі — бавовну, кукурудзу, сорго, цукрову тростину, фрукти і овочі, у Верхньому Єгипті — цукрову тростину, пшеницю, конюшину і бавовну.
Промисловість
До кінця 1990-х років в промисловому секторі економіки на перший план вийшли нафтовидобувна і нафтопереробна промисловість, за ними слідували харчова, текстильна і металургійна промисловість. Базові галузі промисловості зосереджені в державному секторі. Розвиток електротехнічної промисловості і машинобудування оснований на збиранні виробів з готових деталей. На підприємствах Єгипту збирають такі товари тривалого користування, як холодильники і телевізори, легкові і вантажні автомобілі, автобуси і трактори. Високою ефективністю відрізняються державні підприємства по випуску цементу і фосфатів. Металургійні комбінати мають низьку продуктивність. Трудові ресурси Єгипту у 1999 становили 19 млн чол. Понад 1/3 — в сільському господарстві, бл. 12 % — безробітні.
Енергетика
Див. також
Джерела
- Гірничий енциклопедичний словник: у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Східний видавничий дім, 2004. — Т. 3. — 752 с. — ISBN 966-7804-78-X
Посилання
- magazine
- Transparency International [ 29 квітня 2009 у Wayback Machine.] website
- Усі дані, якщо це не зазначені окремо, подані у доларах США.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Yegipet agrarno industrialna krayina Ekonomika YegiptuKayir ye finansovoyu stoliceyu YegiptuValyuta 1 Yegipetskij funt 100 piastrivFinansovij rik 1 lipnya 30 chervnyaOrganizaciyi VTOStatistikaVVP 1 201 trln 2017 Zrostannya VVP 4 2 2017 VVP na dushu naselennya 12 700 2017 VVP za sektorami silske gospodarstvo 11 9 promislovist 33 1 poslugi 55 7 2017 Inflyaciya ISC 23 5 2017 Naselennya poza mezheyu bidnosti 27 8 2016 Indeks Dzhini 31 8 2015 Robocha sila 29 95 mln 2017 Robocha sila za sektorami silske gospodarstvo 25 8 promislovist 25 1 ta poslugi 49 1 2015 Bezrobittya 11 9 2017 Galuzi virobnictva tekstil harchova promislovist turizm himikati farmacevtika vuglevodni budivnictvo cement metaliZovnishnya diyalnistEksport 23 53 mlrd 2017 Eksportni tovari sira nafta i naftoprodukti frukti ta ovochi bavovna tekstil metalevi virobi himikati harchovi produkti 2017 Partneri OAE 10 9 Italiya 10 SShA 7 4 Velika Britaniya 5 7 Turechchina 4 4 Nimechchina 4 3 Indiya 4 3 2017 Import 53 02 mlrd 2017 Importni tovari mashini ta obladnannya produkti harchuvannya himikati virobi z derevini palivoPartneri KNR 7 9 OAE 5 2 Nimechchina 4 8 Saudivska Araviya 4 6 SShA 4 4 Rosiya 4 3 2017 Derzhavni finansiBorg 76 31 mlrd 2017 Dohodi 37 63 mlrd 2017 Vitrati 58 55 mlrd 2017 Golovne dzherelo CIA World Fact BookZagalnij opisRist inflyaciyi Kayir centr dilovogo zhittya krayini Ekonomika zmishanogo tipu pri silnomu derzhavnomu sektori Osnovni galuzi promislovosti tekstilna harchova turizm himichna naftova konstrukcijnih m liv cementna Gol tr t zaliznichnij avtomobilnij morskij Gol porti Aleksandriya Port Sayid Suec U 1999 v Yegipti buli dva mizhnarodnih letovisha v Kayiri i Luksori i 88 aeroportiv dlya vnutrishnih aviaperevezen Osnovi suchasnoyi yegipetskoyi ekonomiki buli zakladeni pri Muhammedi Ali yakij praviv krayinoyu v 1805 1849 U toj chas pochalosya viroshuvannya bavovni dlya eksportu v yevropejski krayini intensivnishe budivnictvo grebel i kanaliv pershih zaliznic i modernizaciya portiv Pochinayuchi z 1920 h rokiv stvoryuyutsya tekstilni i inshi promislovi pidpriyemstva Pislya revolyuciyi 1952 odniyeyu z golovnih zadach nacionalnogo rozvitku stala industrializaciya Yegiptu Do pochatku 1990 h rokiv v promislovomu virobnictvi bulo zoseredzheno 22 trudovih resursiv krayini Serjoznij udar po ekonomici zavdala porazka u vijni z Izrayilem v chervni 1967 Vnaslidok vijni buli zagubleni taki vazhlivi rajoni yak zona Sueckogo kanalu i Sinajskij pivostriv de zoseredzheni osnovni naftovi rodovisha krayini U 1991 za domovlenistyu z MVF uryad Yegiptu ogolosiv pro pochatok realizaciyi programi reformuvannya ekonomiki U 1993 pochalasya realizaciya programi privatizaciyi za yakoyu do 1997 peredano v privatni ruki 85 z 314 derzhavnih pidpriyemstv Inshi tendenciyi liberalizaciya torgivli znizhennya roli derzhavi v sferi investicijnoyi diyalnosti integraciya ekonomiki Yegiptu v svitovu ekonomichnu sistemu Golovnim energetichnim resursom ye nafta Inshi dzherela miscevij prirodnij gaz i gidroelektroenergiya sho viroblyayetsya golovnim chinom na dvoh GES v rajoni Asuanu Bl 3 4 elektroenergiyi viroblyayetsya na TES U 1998 v Yegipti bulo virobleno 63 mlrd kVt god elektroenergiyi Cya galuz povnistyu zabezpechuye vnutrishni energetichni potrebi Silske gospodarstvoTak yak bl 97 ter Yegiptu pustelya to pridatnimi dlya zemlerobstva ye tilki dekilka oaz i vuzka smuga zemli vzdovzh seredzemnomorskogo uzberezhzhya vsogo 2 5 mln ga 97 z yakih zoseredzheni v dolini i delti Nilu V delti Nilu viroshuyut ris bavovnu pshenicyu frukti i ovochi v Serednomu Yegipti i Fayumskij oazi bavovnu kukurudzu sorgo cukrovu trostinu frukti i ovochi u Verhnomu Yegipti cukrovu trostinu pshenicyu konyushinu i bavovnu PromislovistDo kincya 1990 h rokiv v promislovomu sektori ekonomiki na pershij plan vijshli naftovidobuvna i naftopererobna promislovist za nimi sliduvali harchova tekstilna i metalurgijna promislovist Bazovi galuzi promislovosti zoseredzheni v derzhavnomu sektori Rozvitok elektrotehnichnoyi promislovosti i mashinobuduvannya osnovanij na zbiranni virobiv z gotovih detalej Na pidpriyemstvah Yegiptu zbirayut taki tovari trivalogo koristuvannya yak holodilniki i televizori legkovi i vantazhni avtomobili avtobusi i traktori Visokoyu efektivnistyu vidriznyayutsya derzhavni pidpriyemstva po vipusku cementu i fosfativ Metalurgijni kombinati mayut nizku produktivnist Trudovi resursi Yegiptu u 1999 stanovili 19 mln chol Ponad 1 3 v silskomu gospodarstvi bl 12 bezrobitni EnergetikaDokladnishe div Teplovi elektrostanciyi YegiptuDiv takozhKorisni kopalini Yegiptu Istoriya osvoyennya mineralnih resursiv Yegiptu Girnicha promislovist Yegiptu Geologiya Yegiptu Gidrogeologiya YegiptuDzherelaGirnichij enciklopedichnij slovnik u 3 t za red V S Bileckogo D Shidnij vidavnichij dim 2004 T 3 752 s ISBN 966 7804 78 XPosilannyamagazine Transparency International 29 kvitnya 2009 u Wayback Machine website Usi dani yaksho ce ne zaznacheni okremo podani u dolarah SShA