Ця стаття потребує додаткових для поліпшення її . (грудень 2018) |
Цю статтю треба для відповідності Вікіпедії. (лютий 2010) |
Історія змін адміністративно-територіального устрою Чернігівської області у складі УРСР, та України.
Історія адміністративно-територіального поділу Чернігівської області
1932
Утворена 15 жовтня 1932 в складі 36 районів:
- Бахмацький — смт Бахмач.
- Березнянський — смт Березна.
- Бобровицький — с. Бобровиця.
- Борзнянський — смт Борзна.
- Буринський — с. Буринь.
- Варвинський — м-ко Варва.
- Велико-Бубнівський — с. Талалаївка.
- Глухівський — м. Глухів.
- Городнянський — смт Городня.
- Дмитрівський — с. Дмитрівка.
- Добрянський — смт Добрянка.
- Іваницький — м-ко Іваниця.
- Ічнянський — смт Ічня.
- Козелецький — смт Козелець.
- Конотопський — м. Конотоп.
- Коропський — смт Короп.
- Корюківський — смт Корюківка.
- Кролевецький — смт Кролевець.
- Мало-Дівицький — с. Мала Дівиця.
- Менський — смт Мена.
- Недригайлівський — с. Недригайлів.
- Ніжинський — м. Ніжин.
- Новгород-Сіверський — м. Новгород-Сіверський.
- Носівський — м. Носівка.
- Олишівський — м-ко Олишівка.
- Остерський — смт Остер.
- Понорницький — м. Понорниця.
- Прилуцький — м. Прилуки.
- Путивльський — смт Путивль.
- Ріпкинський — смт Ріпки.
- Роменський — м. Ромни.
- Семенівський — смт Семенівка.
- Середино-Будський — смт Середина-Буда.
- Сновський — смт Сновськ.
- Чернігівський — м. Чернігів.
- Шосткинський — м. Шостка.
1933
- 1 грудня 1933 р. скасовано Чернігівський район.
1935
- 22 січня (17 лютого) 1935 р. створені Батуринський, Глинський, Грем'яцький, Дубов'язівський, Козлянський, Комарівський, Куликівський, Лосинівський, Любецький, Ново-Басанський, Сміливський, Сосницький, Срібнянський, Тупичівський, Хильчицький, Холмінський, Шалигинський, Есманський, Яблунівський, Ямпольський райони.
- 25 травня 1935 р. Сновський район перейменований на Щорський
- 31 серпня 1935 р. Есманський район перейменований на Червоний (центр — Червоне)
- в жовтні 1935 р. Козлянський район перейменований на Михайло-Коцюбинський.
1937
Станом на 1 січня 1937 р. має в своєму складі 55 районів і 1 місто обласного підпорядкування:
- Райони:
- Батуринський — с. Батурин
- Бахмацький — смт Бахмач
- Березнянський — смт Березна
- Бобровицький — м. Бобровиця
- Борзнянський — смт Борзна
- Буриньський — с. Буринь
- Варвинський — м-ко Варва
- Глинський — с. Глинськ
- Глухівський — м. Глухів
- Городнянський — смт Городня
- Грем'яцький — с. Грем'яч
- Дмитрівський — с. Дмитрівка
- Добрянський — смт Добрянка
- Дубов'язівський — с. Дубов'язівка
- Іваницький — м-ко Іваниця
- Ічнянський — смт Ічня
- Козелецький — смт Козелець
- Комарівський — с. Комарівка
- Конотопський — м. Конотоп
- Коропський — смт Короп
- Корюківський — смт Корюківка
- Кролевецький — м. Кролевець
- Куликівський — с. Куликівка
- Лосинівський — с. Лосинівка
- Любецький — с. Любеч
- Малодівицький — с. Мала Дівиця
- Менський — смт Мена
- Михайло-Коцюбинський — с. Михайло-Коцюбинське
- Недригайлівський — с. Недригайлів
- Ніжинський — м. Ніжин
- Новгород-Сіверський — м. Новгород-Сіверський
- Ново-Басанський — с. Нова Басань
- Носівський — м. Носівка
- Олишівський — м-ко Олишівка
- Остерський — смт Остер
- Понорницький — м. Понорница
- Прилуцький — м. Прилуки
- Путивльський національний російський — м. Путивль
- Ріпкинський — м-ко Ріпки
- Роменський — м. Ромни
- Семенівський — смт Семенівка
- Середино-Будський — смт Середина-Буда
- Смілівський — с. Сміле
- Сосницький — смт Сосниця
- Срібнянський — с. Срібне
- Талалаївський — с. Талалаївка
- Тупичівський — с. Тупичів
- Хильчицький — с. Зноб-Новгородське
- Холминський — с. Холми
- Червоний — с. Червоне
- Шалигинський — с. Шалигине
- Шосткинський — м. Шостка
- Щорський — м. Щорс
- Яблунівський — с. Яблунівка
- Ямпольський — с. Ямполь
- Міста обласного підпорядкування:
- м. Чернігів
1938
- 1938 р. створено Чернігівський район.
1939
- 10 січня 1939 р. до складу Сумської області передані Буринський, Глинський, Глухівський, Дубов'язівський, Конотопський, Кролевецький, Недригайлівський, Путивльський, Роменський, Середино-Будський, Смілівський, Талалаївський, Хильчицький, Червоний, Шалигинський, Шосткинський та Ямпільський райони
1940
Станом на 1 травня 1940 р. має в своєму складі 39 районів і 3 міста обласного підпорядкування:
- Райони:
- Батуринський — с. Батурин
- Бахмацький — м. Бахмач
- Березнянський — смт Березна
- Бобровицький — смт Бобровиця
- Борзнянський — смт Борзна
- Варвинський — м-ко Варва
- Городнянський — смт Городня
- Грем'яцький — с. Грем'яч
- Дмитрівський — с. Дмитрівка
- Добрянський — смт Добрянка
- Іваницький — м-ко Іваниця
- Ічнянський — смт Ічня
- Козелецький — смт Козелець
- Комарівський — с. Комарівка
- Коропський — смт Короп
- Корюківський — смт Корюківка
- Куликівський — с. Куликівка
- Лосинівський — с. Лосинівка
- Любецький — с. Любеч
- Малодівицький — с. Мала Дівиця
- Менський — смт Мена
- Михайло-Коцюбинський — с. Михайло-Коцюбинське
- Ніжинський — м. Ніжин
- Новгород-Сіверський — м. Новгород-Сіверський
- Ново-Басанський — с. Нова Басань
- Носівський — м. Носівка
- Олишівський — м-ко Олишівка
- Остерський — смт Остер
- Понорницький — с. Понорниця
- Прилуцький — м. Прилуки
- Ріпкинський — м-ко Ріпки
- Семенівський — смт Семенівка
- Сосницький — смт Сосниця
- Срібнянський — с. Срібне
- Тупичівський — с. Тупичів
- Холминський — с. Холми
- Чернігівський — м. Чернігів
- Щорський — м. Щорс
- Яблунівський — с. Яблунівка
- Міста обласного підпорядкування:
- м. Ніжин
- м. Прилуки
- м. Чернігів
1959
- 21 січня 1959 р. скасовані Грем'яцький, Добрянський, Іваницький, Комарівський, Тупичівський, Яблунівський райони.
- 10 вересня 1959 р. скасовані Новобасанський і Срібнянський райони.
1960
- 30 листопада 1960 р. скасовані Батуринський, Березнянський, Корюківський, Олишівський, Холминський райони.
1962
- 30 грудня 1962 р. скасовані 14 районів: Борзнянський, Варвинський, Городнянський, Дмитрівський, Коропський, Куликівський, Лосинівський, Любецький, Малодівицький, Михайло-Коцюбинський, Носівський, Остерський, Понорницький, Сосницький райони. До категорії міст обласного підпорядкування віднесені міста Бахмач, Городня і Корюківка. Після укрупнення залишилось 12 районів.
1963
Станом на 1 січня 1963 р. має в своєму складі 12 районів і 6 міст обласного підпорядкування:
- Райони:
- Бахмацький — м. Бахмач
- Бобровицький — м. Бобровиця
- Ічнянський — м. Ічня
- Козелецький — смт Козелець
- Менський — м. Мена
- Ніжинський — м. Ніжин
- Новгород-Сіверський — м. Новгород-Сіверський
- Прилуцький — м. Прилуки
- Ріпкинський — смт Ріпки
- Семенівський — м. Семенівка
- Чернігівський — м. Чернігів
- Щорський — м. Щорс
- Міста обласного підпорядкування:
- м. Бахмач
- м. Городня
- м. Корюківка
- м. Ніжин
- м. Прилуки
- м. Чернігів
1965
- 4 січня 1965 р. відновлені Борзнянський, Городнянський, Коропський, Носівський, Сосницький, Срібнянський райони. До категорії міст районного підпорядкування віднесені Бахмач, Городня і Корюківка.
1966
- 8 грудня 1966 р. відновлені Варвинський, Корюківський, Куликівський, Талалаївський райони.
Станом на кінець 1966 р. має в своєму складі 22 райони і 3 міста обласного значення:
- Райони:
- Бахмацький — м. Бахмач
- Бобровицький — м. Бобровиця
- Борзнянський — м. Борзна
- Варвинський — смт Варва
- Городнянський — м. Городня
- Ічнянський — м. Ічня
- Козелецький — смт Козелець
- Коропський — смт Короп
- Корюківський — м. Корюківка
- Куликівський — смт Куликівка
- Менський — м. Мена
- Ніжинський — м. Ніжин
- Новгород-Сіверський — м. Новгород-Сіверський
- Носівський — м. Носівка
- Прилуцький — м. Прилуки
- Ріпкинський — смт Ріпки
- Семенівський — м. Семенівка
- Сосницький — смт Сосниця
- Срібнянський — смт Срібне
- Талалаївський — смт Талалаївка
- Чернігівський — м. Чернігів
- Щорський — м. Щорс
- Міста обласного підпорядкування:
- м. Ніжин
- м. Прилуки
- м. Чернігів
2020
У 2020 році було проведено адміністративно-територіальну реформу, в результаті якої Чернігівська область стала поділятись на 5 районів:
- Корюківський — м. Корюківка
- Ніжинський — м. Ніжин
- Новгород-Сіверський — м. Новгород-Сіверський
- Прилуцький — м. Прилуки
- Чернігівський — м. Чернігів
Примітки
- s:Указ Президії ВР УРСР від 21.01.1959 «Про ліквідацію деяких районів Чернігівської області»
- s:Указ Президії ВР УРСР від 10.09.1959 «Про укрупнення Бобровицького, Варвинського і Лосинівського районів Чернігівської області»
- Відомості Верховної Ради Української PCP. — 1960 — № 45 — с. 786.
- Українська РСР: Адміністративно-територіальний поділ (на 1 січня 1962 року) / В. Є. Нижник (відп. ред.), Д. О. Шелягин (упорядник). — К. : Держ. вид-во політ. літ-ри УРСР, 1962. — С. 414–415.
- Українська РСР: Адміністративно-територіальний поділ. Додаток до довідника видання 1962 р. (зміни, що відбулися за період з 1 січня 1962 року по 1 січня 1964 року) / Д. О. Шелягин (упорядник). — К. : Вид-во політ. літ-ри України, 1964. — С. 70–72.
- Список районов, упраздненных в связи с укрупнением сельских и образованием промышленных районов (декабрь 1962 – февраль 1963). Доп. к справочнику:
СССР: Административно-территориальное деление союзных республик на 1963 г. — М. : Известия, 1964. — С. 130–132.(рос.) - Указ Президії Верховної Ради УРСР від 30 грудня 1962 р. «Про укрупнення сільських районів Української РСР»
- Указ Президії Верховної Ради Української РСР від 4 січня 1965 р. «Про внесення змін в адміністративне районування Української РСР»
- Указ Президії Верховної Ради Української РСР № 3н-06 від 5 лютого 1965 р. "Про внесення змін до Указу Президії Верховної Ради Української РСР від 4 січня 1965 року «Про внесення змін в адміністративне районування Української РСР» [ 1 липня 2018 у Wayback Machine.]
- Відомості Верховної Ради Української PCP. — 1966 — № 48 — с. 521.
Література
- Черниговщина после районирования. — Чернигов : Госполитография, 1923. — 178 с.(рос.)
- Адміністративно-територіальний поділ Чернігівської області: на 1 грудня 1959 року / Викон. ком. Черніг. обл. Ради депутатів трудящих, Орг-інструкт. від. — Чернігів: Черніг. обл. вид-во, 1959. — 75 с.
- Адміністративно-територіальний поділ Чернігівської області на 1 грудня 1961 року / Викон. ком. Черніг. обл. Ради депутатів трудящих, Орг.-інструкт. відділ. — Вид. 2-ге. — Чернігів: Обл. вид-во, 1961. — 111 с., 1 арк. карт.
- Адміністративно-територіальний поділ Чернігівської області на 1 липня 1965 року: [довідник / склав і підгот. до друку Л. К. Фірсовський]; Викон. ком. Черніг. обл. Ради депутатів трудящих. — Вид. 3-є. — Чернігів: Обл. упр. по пресі, 1965. — 187 с., 1 арк. ”Схема-карта …”.
- Чернігівська область: адміністративно-територіальний поділ: на 1 липня 1968 р.: довідник / Чернігів. обл. Рада депутатів трудящих, Викон. ком. — 4-те вид., перероб. і допов. — Чернігів: Обл. упр. по пресі, 1968. — 222 с.
- Чернігівська область: Адміністративно-територіальний поділ: довідник. 5-е вид. / Чернігів. обл. Рада народних депутатів; [укладач Л.К. Фірсовський]. — К.: Реклама, 1983. — 183 с.
Посилання
- (рос.)
Див. також
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Cya stattya potrebuye dodatkovih posilan na dzherela dlya polipshennya yiyi perevirnosti Bud laska dopomozhit udoskonaliti cyu stattyu dodavshi posilannya na nadijni avtoritetni dzherela Zvernitsya na storinku obgovorennya za poyasnennyami ta dopomozhit vipraviti nedoliki Material bez dzherel mozhe buti piddano sumnivu ta vilucheno gruden 2018 Cyu stattyu treba vikifikuvati dlya vidpovidnosti standartam yakosti Vikipediyi Bud laska dopomozhit dodavannyam dorechnih vnutrishnih posilan abo vdoskonalennyam rozmitki statti lyutij 2010 Istoriya zmin administrativno teritorialnogo ustroyu Chernigivskoyi oblasti u skladi URSR ta Ukrayini Spisok naselennyh mest Chernigovskoj gubernii 1924 godIstoriya administrativno teritorialnogo podilu Chernigivskoyi oblasti1932 Utvorena 15 zhovtnya 1932 v skladi 36 rajoniv Bahmackij smt Bahmach Bereznyanskij smt Berezna Bobrovickij s Bobrovicya Borznyanskij smt Borzna Burinskij s Burin Varvinskij m ko Varva Veliko Bubnivskij s Talalayivka Gluhivskij m Gluhiv Gorodnyanskij smt Gorodnya Dmitrivskij s Dmitrivka Dobryanskij smt Dobryanka Ivanickij m ko Ivanicya Ichnyanskij smt Ichnya Kozeleckij smt Kozelec Konotopskij m Konotop Koropskij smt Korop Koryukivskij smt Koryukivka Kroleveckij smt Krolevec Malo Divickij s Mala Divicya Menskij smt Mena Nedrigajlivskij s Nedrigajliv Nizhinskij m Nizhin Novgorod Siverskij m Novgorod Siverskij Nosivskij m Nosivka Olishivskij m ko Olishivka Osterskij smt Oster Ponornickij m Ponornicya Priluckij m Priluki Putivlskij smt Putivl Ripkinskij smt Ripki Romenskij m Romni Semenivskij smt Semenivka Seredino Budskij smt Seredina Buda Snovskij smt Snovsk Chernigivskij m Chernigiv Shostkinskij m Shostka 1933 1 grudnya 1933 r skasovano Chernigivskij rajon 1935 22 sichnya 17 lyutogo 1935 r stvoreni Baturinskij Glinskij Grem yackij Dubov yazivskij Kozlyanskij Komarivskij Kulikivskij Losinivskij Lyubeckij Novo Basanskij Smilivskij Sosnickij Sribnyanskij Tupichivskij Hilchickij Holminskij Shaliginskij Esmanskij Yablunivskij Yampolskij rajoni 25 travnya 1935 r Snovskij rajon perejmenovanij na Shorskij 31 serpnya 1935 r Esmanskij rajon perejmenovanij na Chervonij centr Chervone v zhovtni 1935 r Kozlyanskij rajon perejmenovanij na Mihajlo Kocyubinskij 1937 Stanom na 1 sichnya 1937 r maye v svoyemu skladi 55 rajoniv i 1 misto oblasnogo pidporyadkuvannya Rajoni Baturinskij s Baturin Bahmackij smt Bahmach Bereznyanskij smt Berezna Bobrovickij m Bobrovicya Borznyanskij smt Borzna Burinskij s Burin Varvinskij m ko Varva Glinskij s Glinsk Gluhivskij m Gluhiv Gorodnyanskij smt Gorodnya Grem yackij s Grem yach Dmitrivskij s Dmitrivka Dobryanskij smt Dobryanka Dubov yazivskij s Dubov yazivka Ivanickij m ko Ivanicya Ichnyanskij smt Ichnya Kozeleckij smt Kozelec Komarivskij s Komarivka Konotopskij m Konotop Koropskij smt Korop Koryukivskij smt Koryukivka Kroleveckij m Krolevec Kulikivskij s Kulikivka Losinivskij s Losinivka Lyubeckij s Lyubech Malodivickij s Mala Divicya Menskij smt Mena Mihajlo Kocyubinskij s Mihajlo Kocyubinske Nedrigajlivskij s Nedrigajliv Nizhinskij m Nizhin Novgorod Siverskij m Novgorod Siverskij Novo Basanskij s Nova Basan Nosivskij m Nosivka Olishivskij m ko Olishivka Osterskij smt Oster Ponornickij m Ponornica Priluckij m Priluki Putivlskij nacionalnij rosijskij m Putivl Ripkinskij m ko Ripki Romenskij m Romni Semenivskij smt Semenivka Seredino Budskij smt Seredina Buda Smilivskij s Smile Sosnickij smt Sosnicya Sribnyanskij s Sribne Talalayivskij s Talalayivka Tupichivskij s Tupichiv Hilchickij s Znob Novgorodske Holminskij s Holmi Chervonij s Chervone Shaliginskij s Shaligine Shostkinskij m Shostka Shorskij m Shors Yablunivskij s Yablunivka Yampolskij s Yampol Mista oblasnogo pidporyadkuvannya m Chernigiv 1938 1938 r stvoreno Chernigivskij rajon 1939 10 sichnya 1939 r do skladu Sumskoyi oblasti peredani Burinskij Glinskij Gluhivskij Dubov yazivskij Konotopskij Kroleveckij Nedrigajlivskij Putivlskij Romenskij Seredino Budskij Smilivskij Talalayivskij Hilchickij Chervonij Shaliginskij Shostkinskij ta Yampilskij rajoni 1940 Stanom na 1 travnya 1940 r maye v svoyemu skladi 39 rajoniv i 3 mista oblasnogo pidporyadkuvannya Rajoni Baturinskij s Baturin Bahmackij m Bahmach Bereznyanskij smt Berezna Bobrovickij smt Bobrovicya Borznyanskij smt Borzna Varvinskij m ko Varva Gorodnyanskij smt Gorodnya Grem yackij s Grem yach Dmitrivskij s Dmitrivka Dobryanskij smt Dobryanka Ivanickij m ko Ivanicya Ichnyanskij smt Ichnya Kozeleckij smt Kozelec Komarivskij s Komarivka Koropskij smt Korop Koryukivskij smt Koryukivka Kulikivskij s Kulikivka Losinivskij s Losinivka Lyubeckij s Lyubech Malodivickij s Mala Divicya Menskij smt Mena Mihajlo Kocyubinskij s Mihajlo Kocyubinske Nizhinskij m Nizhin Novgorod Siverskij m Novgorod Siverskij Novo Basanskij s Nova Basan Nosivskij m Nosivka Olishivskij m ko Olishivka Osterskij smt Oster Ponornickij s Ponornicya Priluckij m Priluki Ripkinskij m ko Ripki Semenivskij smt Semenivka Sosnickij smt Sosnicya Sribnyanskij s Sribne Tupichivskij s Tupichiv Holminskij s Holmi Chernigivskij m Chernigiv Shorskij m Shors Yablunivskij s Yablunivka Mista oblasnogo pidporyadkuvannya m Nizhin m Priluki m Chernigiv 1959 21 sichnya 1959 r skasovani Grem yackij Dobryanskij Ivanickij Komarivskij Tupichivskij Yablunivskij rajoni 10 veresnya 1959 r skasovani Novobasanskij i Sribnyanskij rajoni 1960 30 listopada 1960 r skasovani Baturinskij Bereznyanskij Koryukivskij Olishivskij Holminskij rajoni 1962 30 grudnya 1962 r skasovani 14 rajoniv Borznyanskij Varvinskij Gorodnyanskij Dmitrivskij Koropskij Kulikivskij Losinivskij Lyubeckij Malodivickij Mihajlo Kocyubinskij Nosivskij Osterskij Ponornickij Sosnickij rajoni Do kategoriyi mist oblasnogo pidporyadkuvannya vidneseni mista Bahmach Gorodnya i Koryukivka Pislya ukrupnennya zalishilos 12 rajoniv 1963 Stanom na 1 sichnya 1963 r maye v svoyemu skladi 12 rajoniv i 6 mist oblasnogo pidporyadkuvannya Rajoni Bahmackij m Bahmach Bobrovickij m Bobrovicya Ichnyanskij m Ichnya Kozeleckij smt Kozelec Menskij m Mena Nizhinskij m Nizhin Novgorod Siverskij m Novgorod Siverskij Priluckij m Priluki Ripkinskij smt Ripki Semenivskij m Semenivka Chernigivskij m Chernigiv Shorskij m Shors Mista oblasnogo pidporyadkuvannya m Bahmach m Gorodnya m Koryukivka m Nizhin m Priluki m Chernigiv 1965 4 sichnya 1965 r vidnovleni Borznyanskij Gorodnyanskij Koropskij Nosivskij Sosnickij Sribnyanskij rajoni Do kategoriyi mist rajonnogo pidporyadkuvannya vidneseni Bahmach Gorodnya i Koryukivka 1966 8 grudnya 1966 r vidnovleni Varvinskij Koryukivskij Kulikivskij Talalayivskij rajoni Stanom na kinec 1966 r maye v svoyemu skladi 22 rajoni i 3 mista oblasnogo znachennya Rajoni Bahmackij m Bahmach Bobrovickij m Bobrovicya Borznyanskij m Borzna Varvinskij smt Varva Gorodnyanskij m Gorodnya Ichnyanskij m Ichnya Kozeleckij smt Kozelec Koropskij smt Korop Koryukivskij m Koryukivka Kulikivskij smt Kulikivka Menskij m Mena Nizhinskij m Nizhin Novgorod Siverskij m Novgorod Siverskij Nosivskij m Nosivka Priluckij m Priluki Ripkinskij smt Ripki Semenivskij m Semenivka Sosnickij smt Sosnicya Sribnyanskij smt Sribne Talalayivskij smt Talalayivka Chernigivskij m Chernigiv Shorskij m Shors Mista oblasnogo pidporyadkuvannya m Nizhin m Priluki m Chernigiv 2020 U 2020 roci bulo provedeno administrativno teritorialnu reformu v rezultati yakoyi Chernigivska oblast stala podilyatis na 5 rajoniv Koryukivskij m Koryukivka Nizhinskij m Nizhin Novgorod Siverskij m Novgorod Siverskij Priluckij m Priluki Chernigivskij m ChernigivPrimitkis Ukaz Prezidiyi VR URSR vid 21 01 1959 Pro likvidaciyu deyakih rajoniv Chernigivskoyi oblasti s Ukaz Prezidiyi VR URSR vid 10 09 1959 Pro ukrupnennya Bobrovickogo Varvinskogo i Losinivskogo rajoniv Chernigivskoyi oblasti Vidomosti Verhovnoyi Radi Ukrayinskoyi PCP 1960 45 s 786 Ukrayinska RSR Administrativno teritorialnij podil na 1 sichnya 1962 roku V Ye Nizhnik vidp red D O Shelyagin uporyadnik K Derzh vid vo polit lit ri URSR 1962 S 414 415 Ukrayinska RSR Administrativno teritorialnij podil Dodatok do dovidnika vidannya 1962 r zmini sho vidbulisya za period z 1 sichnya 1962 roku po 1 sichnya 1964 roku D O Shelyagin uporyadnik K Vid vo polit lit ri Ukrayini 1964 S 70 72 Spisok rajonov uprazdnennyh v svyazi s ukrupneniem selskih i obrazovaniem promyshlennyh rajonov dekabr 1962 fevral 1963 Dop k spravochniku SSSR Administrativno territorialnoe delenie soyuznyh respublik na 1963 g M Izvestiya 1964 S 130 132 ros Ukaz Prezidiyi Verhovnoyi Radi URSR vid 30 grudnya 1962 r Pro ukrupnennya silskih rajoniv Ukrayinskoyi RSR Ukaz Prezidiyi Verhovnoyi Radi Ukrayinskoyi RSR vid 4 sichnya 1965 r Pro vnesennya zmin v administrativne rajonuvannya Ukrayinskoyi RSR Ukaz Prezidiyi Verhovnoyi Radi Ukrayinskoyi RSR 3n 06 vid 5 lyutogo 1965 r Pro vnesennya zmin do Ukazu Prezidiyi Verhovnoyi Radi Ukrayinskoyi RSR vid 4 sichnya 1965 roku Pro vnesennya zmin v administrativne rajonuvannya Ukrayinskoyi RSR 1 lipnya 2018 u Wayback Machine Vidomosti Verhovnoyi Radi Ukrayinskoyi PCP 1966 48 s 521 LiteraturaChernigovshina posle rajonirovaniya Chernigov Gospolitografiya 1923 178 s ros Administrativno teritorialnij podil Chernigivskoyi oblasti na 1 grudnya 1959 roku Vikon kom Chernig obl Radi deputativ trudyashih Org instrukt vid Chernigiv Chernig obl vid vo 1959 75 s Administrativno teritorialnij podil Chernigivskoyi oblasti na 1 grudnya 1961 roku Vikon kom Chernig obl Radi deputativ trudyashih Org instrukt viddil Vid 2 ge Chernigiv Obl vid vo 1961 111 s 1 ark kart Administrativno teritorialnij podil Chernigivskoyi oblasti na 1 lipnya 1965 roku dovidnik sklav i pidgot do druku L K Firsovskij Vikon kom Chernig obl Radi deputativ trudyashih Vid 3 ye Chernigiv Obl upr po presi 1965 187 s 1 ark Shema karta Chernigivska oblast administrativno teritorialnij podil na 1 lipnya 1968 r dovidnik Chernigiv obl Rada deputativ trudyashih Vikon kom 4 te vid pererob i dopov Chernigiv Obl upr po presi 1968 222 s Chernigivska oblast Administrativno teritorialnij podil dovidnik 5 e vid Chernigiv obl Rada narodnih deputativ ukladach L K Firsovskij K Reklama 1983 183 s Posilannya ros Div takozhAdministrativnij ustrij Chernigivskoyi oblasti