Історія Карибського регіону, як островів Вест-Індії, так і узбережжя Центральної та Південної Америки, найбільш імовірно встановлена починаючи з епохи колонізації Америки європейськими державами. Історія попередніх періодів вивчається археологічними та генетичними методами.
До іспанської колонізації
В історії доколумбового заселення островів Карибського моря виділяють три групи народів. Народи першої групи (палеоіндіанці) прийшли на острови в 5000-2000 роках до н. е. з Центральної чи Південної Америки. Наступна група, яка мігрувала в 1000—500 роках до н. е. з Південної Америки на Великі Антильські острови і острів Тринідад, створила месоіндіанську або сібонейську культуру. Третьою групою народів, які з'явилися в регіоні, були таїно, що прийшли в 300 році до н. е. з Південної Америки на острів Тринідад і звідти заселили Малі та Великі Антильські острови, а потім кариби, що мігрували після 1000 року н. е. з району дельти Оріноко та витіснили аравакомовних індіанців з Тринідаду і Малих Антильських островів.
На північно-західному березі Карибського моря, на півострові Юкатан процвітала цивілізація мая.
Колонізація
Назва Карибського моря походить від Карибів — групи індіанських народів, які проживали на Антильських островах у період їх відкриття європейцями у XV столітті. Спочатку іспанські завойовники спотворили назву цих племен і стали називати їх «канібалами». Нові землі, які були названі Вест-Індія, також часто іменувалися іспанцями Антильським морем, тому в деяких європейських мовах також використовується ця назва.
Коли іспанці прибули на Антильські острови, вони були заселені індіанцями таїно, які приблизно в I столітті до н. е. мігрували туди з Південної Америки. У 1492 році перша експедиція Христофора Колумба висадилася на Багамах, маючи переконання, що вони відкрили новий шлях до Азії. На острові, який отримав назву Еспаньйола (нині Гаїті), засновано перше іспанське поселення, що стало початком столітнього панування Іспанії в регіоні. З 1506 по 1511 роки за участі Ернана Кортеса і Дієго Веласкеса де Куельяра острови Еспаньйола і Куба були завойовані, а місцеве населення перетворено на рабів. У 1517 році Франсиско Ернандес де Кордова відкрив півострів Юкатан, де іспанці вперше зустрілися з розвиненою цивілізацією мая. Наступні експедиції Хуана де Гріхальва (1518) і Ернана Кортеса (1519) стали початком завоювання і колонізації Мексики.
Інші європейські імперії також стали розширюватися на захід, спрямовуючи кораблі до Нового Світу. Перші англійські колонії з'явилися на Бермудських Островах (1612), островах Сент-Кіттс (1623) і Барбадос (1627), а потім використані для колонізації інших островів. Французька Вест-Індія також почалася з острова Сент-Кіттс (1624), потім засновані поселення на островах Гваделупа і Мартиніка (1635). Велика Британія і Франція також успішно відвойовували острови в Іспанської імперії, що слабшала, — у 1655 році під контролем англійців опинилася Ямайка, а в 1697 році французи захопили західну частину Еспаньйоли. У XVII столітті на островах Кюрасао, Сен-Мартен, Аруба та низці інших з'явилися голландські колонії, які пізніше увійшли до складу Нідерландських Антильських островів. Данські володіння в регіоні з'явилися в 1672 році на островах Сент-Джон і Сент-Томас.
Європейські держави активно завозили африканських рабів і вивозили продукцію сільського господарства (тютюн, цукор, барвники та інше) та ресурси (золото і срібло), використовуючи для цього навіть спеціальні флотилії. Регіон Карибського моря перетворився на майданчик торгівлі новими для Європи товарами, що спричинило розвиток піратства.
Піратство
Піратство в Карибському морі зародилося у XVI столітті, основними прихистками для буканьєрів, які швидко перетворились на корсарів або й піратів стали острів Тортуга біля узбережжя Іспаньйоли (сучасний Гаїті) і місто Порт-Рояль на острові Ямайка. Одним із перших корсарів на службі її величності був Френсіс Дрейк, найбільш відомий захопленням іспанського Срібного каравану у порту Номбре-де-Діос у 1572 році. Його справу продовжив Генрі Морган, який здійснив у 1671 році відомий напад на Панаму з іншого боку Панамського перешийка і опісля був призначений віце-губернатором англійської Ямайки з її піратським осередком у Порт-Роялі.
Розквіт піратства припав на 1700—1730 роки — цей час називають Золотою добою піратства. У цей період прославилися Чорна Борода і Стід Боннет, що діяли в Карибському морі в 1716—1718 роках, а також Чарлз Вейн, чия кар'єра тривала з 1716 по 1719 роки. Уславлений Чорний Барт, а також Джек Рекгем і його подруги Енн Бонні й Мері Рід орудували в Вест-Індії до 1720 року. Важливим джерелом відомостей про біографію цих та інших піратів є книга Чарльза Джонсона «Загальна історія грабежів і вбивств, учинених найзнаменитішими піратами», яка вийшла в 1724 році.
Серед пізніх піратів вирізняється Роберто Кофресі, який орудував у Карибському регіоні в 1818—1825 роках.
Постколоніальний період
З XIX століття починається вихід колоніальних країн з імперій. Внаслідок повстання рабів французька колонія Сан-Домінго першою отримала незалежність у 1804 році. Частина, що залишилася Еспаньйолі, завойована гаїтянцями в 1821 році, але в 1844 році на цій території сформувалася Домініканська Республіка. Після серії воєн Куба при втручанні США отримала незалежність від Іспанії в 1898 році, а острів Пуерто-Рико перейшов до Сполучених Штатів Америки, котрі почали відігравати лідерську роль у регіоні. У 1903 році за участі США, після відділення Панами від Колумбії, побудовано Панамський канал, який зв'язав Карибське море з Тихим океаном. Його відкриття відбулося 15 серпня 1914 року. Канал перебував під управлінням США до 31 грудня 1999 року. У 1917 році Данія продала свої володіння США, і вони отримали назву Американські Віргінські острови. У період з 1958 по 1962 роки більшу частину контрольованих Великою Британією земель виділено в Федерацію Вест-Індії, яка потім розпалася на окремі держави.
12 грудня 2001 року глави держав і урядів країн-членів , які зібралися на острові Маргарита (Венесуела), ухвалили «Маргаритську декларацію», яка визнає Карибське море спільною спадщиною і безцінним активом, а також визначає напрямок співпраці країн у питаннях торгівлі, туризму, транспорту та стихійних лих. 29 липня 2005 на зустрічі в Панамі члени асоціації підтвердили свої наміри.
Примітки
- Bridget M. Brereton. West Indies (англ.). Britannica Online Encyclopedia. Архів оригіналу за 13 серпня 2011. Процитовано 1.05.2009.
- (Большая советская энциклопедия) : [в 30 т.] / гл. ред. А. М. Прохоров. — 3-е изд. — Москва : Советская энциклопедия, 1969—1978.
- Бартоломе де Лас Касас. глава 19 // [1] = Historia de las Indias. — Ленинград : Наука, 1968. — Т. II. з джерела 1 березня 2021
- Antilles (islands, Atlantic Ocean) [ 2011-11-19 у Wayback Machine.] — Britannica Online Encyclopedia
- Золотой век пиратства. Пираты морей и океанов. Архів оригіналу за 13 серпня 2011. Процитовано 23 квітня 2009.
- Declaration of Margarita (англ.). Association of Caribbean States. 11-12 декабря 2001. Архів оригіналу за 13 серпня 2011. Процитовано 12 березня 2009.
Посилання
- Історія Антильських островів [ 27 березня 2021 у Wayback Machine.] з 1666 року
- . Флібустьєрський початок
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Istoriya Karibskogo regionu yak ostroviv Vest Indiyi tak i uzberezhzhya Centralnoyi ta Pivdennoyi Ameriki najbilsh imovirno vstanovlena pochinayuchi z epohi kolonizaciyi Ameriki yevropejskimi derzhavami Istoriya poperednih periodiv vivchayetsya arheologichnimi ta genetichnimi metodami Istoriya derzhav Karibskogo regionu z 1700 roku do kincya XX stolittyaDo ispanskoyi kolonizaciyiV istoriyi dokolumbovogo zaselennya ostroviv Karibskogo morya vidilyayut tri grupi narodiv Narodi pershoyi grupi paleoindianci prijshli na ostrovi v 5000 2000 rokah do n e z Centralnoyi chi Pivdennoyi Ameriki Nastupna grupa yaka migruvala v 1000 500 rokah do n e z Pivdennoyi Ameriki na Veliki Antilski ostrovi i ostriv Trinidad stvorila mesoindiansku abo sibonejsku kulturu Tretoyu grupoyu narodiv yaki z yavilisya v regioni buli tayino sho prijshli v 300 roci do n e z Pivdennoyi Ameriki na ostriv Trinidad i zvidti zaselili Mali ta Veliki Antilski ostrovi a potim karibi sho migruvali pislya 1000 roku n e z rajonu delti Orinoko ta vitisnili aravakomovnih indianciv z Trinidadu i Malih Antilskih ostroviv Na pivnichno zahidnomu berezi Karibskogo morya na pivostrovi Yukatan procvitala civilizaciya maya KolonizaciyaVisadka ekspediciyi Hristofora Kolumba na Espanjoli v 1492 roci Nazva Karibskogo morya pohodit vid Karibiv grupi indianskih narodiv yaki prozhivali na Antilskih ostrovah u period yih vidkrittya yevropejcyami u XV stolitti Spochatku ispanski zavojovniki spotvorili nazvu cih plemen i stali nazivati yih kanibalami Novi zemli yaki buli nazvani Vest Indiya takozh chasto imenuvalisya ispancyami Antilskim morem tomu v deyakih yevropejskih movah takozh vikoristovuyetsya cya nazva Koli ispanci pribuli na Antilski ostrovi voni buli zaseleni indiancyami tayino yaki priblizno v I stolitti do n e migruvali tudi z Pivdennoyi Ameriki U 1492 roci persha ekspediciya Hristofora Kolumba visadilasya na Bagamah mayuchi perekonannya sho voni vidkrili novij shlyah do Aziyi Na ostrovi yakij otrimav nazvu Espanjola nini Gayiti zasnovano pershe ispanske poselennya sho stalo pochatkom stolitnogo panuvannya Ispaniyi v regioni Z 1506 po 1511 roki za uchasti Ernana Kortesa i Diyego Velaskesa de Kuelyara ostrovi Espanjola i Kuba buli zavojovani a misceve naselennya peretvoreno na rabiv U 1517 roci Fransisko Ernandes de Kordova vidkriv pivostriv Yukatan de ispanci vpershe zustrilisya z rozvinenoyu civilizaciyeyu maya Nastupni ekspediciyi Huana de Grihalva 1518 i Ernana Kortesa 1519 stali pochatkom zavoyuvannya i kolonizaciyi Meksiki Inshi yevropejski imperiyi takozh stali rozshiryuvatisya na zahid spryamovuyuchi korabli do Novogo Svitu Pershi anglijski koloniyi z yavilisya na Bermudskih Ostrovah 1612 ostrovah Sent Kitts 1623 i Barbados 1627 a potim vikoristani dlya kolonizaciyi inshih ostroviv Francuzka Vest Indiya takozh pochalasya z ostrova Sent Kitts 1624 potim zasnovani poselennya na ostrovah Gvadelupa i Martinika 1635 Velika Britaniya i Franciya takozh uspishno vidvojovuvali ostrovi v Ispanskoyi imperiyi sho slabshala u 1655 roci pid kontrolem anglijciv opinilasya Yamajka a v 1697 roci francuzi zahopili zahidnu chastinu Espanjoli U XVII stolitti na ostrovah Kyurasao Sen Marten Aruba ta nizci inshih z yavilisya gollandski koloniyi yaki piznishe uvijshli do skladu Niderlandskih Antilskih ostroviv Danski volodinnya v regioni z yavilisya v 1672 roci na ostrovah Sent Dzhon i Sent Tomas Yevropejski derzhavi aktivno zavozili afrikanskih rabiv i vivozili produkciyu silskogo gospodarstva tyutyun cukor barvniki ta inshe ta resursi zoloto i sriblo vikoristovuyuchi dlya cogo navit specialni flotiliyi Region Karibskogo morya peretvorivsya na majdanchik torgivli novimi dlya Yevropi tovarami sho sprichinilo rozvitok piratstva PiratstvoPiratstvo v Karibskomu mori zarodilosya u XVI stolitti osnovnimi prihistkami dlya bukanyeriv yaki shvidko peretvorilis na korsariv abo j pirativ stali ostriv Tortuga bilya uzberezhzhya Ispanjoli suchasnij Gayiti i misto Port Royal na ostrovi Yamajka Odnim iz pershih korsariv na sluzhbi yiyi velichnosti buv Frensis Drejk najbilsh vidomij zahoplennyam ispanskogo Sribnogo karavanu u portu Nombre de Dios u 1572 roci Jogo spravu prodovzhiv Genri Morgan yakij zdijsniv u 1671 roci vidomij napad na Panamu z inshogo boku Panamskogo pereshijka i opislya buv priznachenij vice gubernatorom anglijskoyi Yamajki z yiyi piratskim oseredkom u Port Royali Rozkvit piratstva pripav na 1700 1730 roki cej chas nazivayut Zolotoyu doboyu piratstva U cej period proslavilisya Chorna Boroda i Stid Bonnet sho diyali v Karibskomu mori v 1716 1718 rokah a takozh Charlz Vejn chiya kar yera trivala z 1716 po 1719 roki Uslavlenij Chornij Bart a takozh Dzhek Rekgem i jogo podrugi Enn Bonni j Meri Rid oruduvali v Vest Indiyi do 1720 roku Vazhlivim dzherelom vidomostej pro biografiyu cih ta inshih pirativ ye kniga Charlza Dzhonsona Zagalna istoriya grabezhiv i vbivstv uchinenih najznamenitishimi piratami yaka vijshla v 1724 roci Sered piznih pirativ viriznyayetsya Roberto Kofresi yakij oruduvav u Karibskomu regioni v 1818 1825 rokah Postkolonialnij periodFrancuzka karta Antilskogo morya j ostroviv 1843 rik Z XIX stolittya pochinayetsya vihid kolonialnih krayin z imperij Vnaslidok povstannya rabiv francuzka koloniya San Domingo pershoyu otrimala nezalezhnist u 1804 roci Chastina sho zalishilasya Espanjoli zavojovana gayityancyami v 1821 roci ale v 1844 roci na cij teritoriyi sformuvalasya Dominikanska Respublika Pislya seriyi voyen Kuba pri vtruchanni SShA otrimala nezalezhnist vid Ispaniyi v 1898 roci a ostriv Puerto Riko perejshov do Spoluchenih Shtativ Ameriki kotri pochali vidigravati lidersku rol u regioni U 1903 roci za uchasti SShA pislya viddilennya Panami vid Kolumbiyi pobudovano Panamskij kanal yakij zv yazav Karibske more z Tihim okeanom Jogo vidkrittya vidbulosya 15 serpnya 1914 roku Kanal perebuvav pid upravlinnyam SShA do 31 grudnya 1999 roku U 1917 roci Daniya prodala svoyi volodinnya SShA i voni otrimali nazvu Amerikanski Virginski ostrovi U period z 1958 po 1962 roki bilshu chastinu kontrolovanih Velikoyu Britaniyeyu zemel vidileno v Federaciyu Vest Indiyi yaka potim rozpalasya na okremi derzhavi 12 grudnya 2001 roku glavi derzhav i uryadiv krayin chleniv yaki zibralisya na ostrovi Margarita Venesuela uhvalili Margaritsku deklaraciyu yaka viznaye Karibske more spilnoyu spadshinoyu i bezcinnim aktivom a takozh viznachaye napryamok spivpraci krayin u pitannyah torgivli turizmu transportu ta stihijnih lih 29 lipnya 2005 na zustrichi v Panami chleni asociaciyi pidtverdili svoyi namiri PrimitkiBridget M Brereton West Indies angl Britannica Online Encyclopedia Arhiv originalu za 13 serpnya 2011 Procitovano 1 05 2009 Bolshaya sovetskaya enciklopediya v 30 t gl red A M Prohorov 3 e izd Moskva Sovetskaya enciklopediya 1969 1978 Bartolome de Las Kasas glava 19 1 Historia de las Indias Leningrad Nauka 1968 T II z dzherela 1 bereznya 2021 Antilles islands Atlantic Ocean 2011 11 19 u Wayback Machine Britannica Online Encyclopedia Zolotoj vek piratstva Piraty morej i okeanov Arhiv originalu za 13 serpnya 2011 Procitovano 23 kvitnya 2009 Declaration of Margarita angl Association of Caribbean States 11 12 dekabrya 2001 Arhiv originalu za 13 serpnya 2011 Procitovano 12 bereznya 2009 PosilannyaIstoriya Antilskih ostroviv 27 bereznya 2021 u Wayback Machine z 1666 roku Flibustyerskij pochatok