Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Історія Брунею починається з перших поселень які датуються VI VIII чи X XI сторіччями нової ери Китайські джерела наводя

Історія Брунею

Історія Брунею

Історія Брунею починається з перших поселень, які датуються VI—VIII чи X—XI сторіччями нової ери. Китайські джерела наводять відомості про державні утворення на цій території з тих часів. В середині XV сторіччя Бруней став могутньою ісламською державою, яка впродовж ста років володіла північно-західним та північним узбережжям острова Борнео, а також сусідніми островами. До XIX сторіччя занепав, послаблений міжусобними війнами, конфліктами з іспанськими колоніями та сусідніми султанатами, нідерландською торговельною монополією. Більшу частину Калімантану захопили Нідерланди. Слабкістю султана скористався британський авантюрист Джеймс Брук, який зумів сконцентрувати у власних руках територію сучасного Сараваку. Його спадкоємці, відомі як «білі раджі» продовжили політику захоплення брунейських володінь, і наприкінці XIX сторіччя султан володів лише двома розділеними ділянками території поблизу своєї столиці. Після звернення за допомогою до Британської імперії, Бруней був оголошений британським протекторатом. Розпочатий у 1930-ті роки видобуток нафти стабілізував брунейську економіку. Під час Другої світової війни Бруней був захоплений японцями, а потім звільнений військами союзників. Брунейський султан відмовився приєднуватися до Малайської федерації на початку 1960-х років, а волів залишатися під протекторатом британців. Багаті поклади нафти, знайдені на шельфі поблизу Брунею покращили економічний стан країни. Після проголошеної султаном конституції 1959 року відбулися єдині вільні для політичних партій місцеві та парламентські вибори, результати яких, утім, були скасовані через Брунейське повстання, а в країні введений надзвичайний стан, який зберігається й донині. Бруней залишається абсолютною монархією, де султан є головою держави, уряду і церкви.

Історія Брунею
image
Найдавніший період
Брунейська імперія 1368-1888
Іспансько-брунейська війна • Громадянська війна
Залежні держави і території
Султанат Сулу • Султанат Саравак • Сабах
Ослаблення султанату в XIX столітті
Білі раджі • Королівство Саравак • [en]
Британський протекторат Бруней 1888–1984
Японська окупація • Борнейська операція • Британська військова адміністрація (Борнео) • Брунейське повстання
Бруней-Даруссалам
Бруней • Список султанів Брунею

Найдавніший період

Історіографія

Офіційна брунейська історіографія датує виникнення державності на території сучасного Брунею або сусідніх з ним землях острова Борнео VI—VII сторіччям нової ери. Попри те, що матеріальних решток того часу не знайдено, історики спираються на китайські джерела, де згадуються певні топоніми та люди, що походять з невідомих Китаю земель. Ці топоніми пов'язуються з Брунеєм або Борнео, хоча зазвичай для них нема точної географічної прив'язки в самих джерелах. Наприклад, історик та дослідник середньовічних документів Роберт Ніколл (англ. Robert Nicholl) інтерпретував держави По-лі та По-ні, або Бо-ні з китайських текстів як попередники Брунейського султанату. Також до історії давнього Брунею ці згадки відносить брунейський дослідник Джаміль Аль-Суфрі (англ. Jamil Al-Sufri), китайські вчені Чен Суевен (англ. Chen Xuewen, кит. 陳學文) і Гуанг Жидонг (англ. Huang Jidong, кит. 黃繼東). Значна частина переказів цих середньовічних китайських текстів містить спекуляції та неточності перекладу. Сучасна китайська історіографія теж розглядає ці згадки як доказ існування держав на території Брунею, що на думку історика з Брунейського університету Йоганнеса Курца є політичним жестом китайсько-брунейської співпраці, що посилилася на початку XXI століття.

Інші історики вважають, що давні джерела не мають стосунку до Брунейської держави, а історія Брунею може вважатися достовірною лише з перших контактів між європейцями та брунейцями у 1510—1520-х роках. Численні топоніми на кшталт «Полі», «Віджаяпура», «Срібуза» «Єх-по-ті» тощо приписуються низкою істориків до інших місць у Південно-Східній Азії. Разом з тим, такі історики як Курц, Танг Юнджун (англ. Tang Yunjun, кит. 唐雲俊), Ган Пінженг (англ. Han Pinzheng, кит. 韓品崢) допускають зв'язок деяких державних утворень, які китайці називали збірним поняттям Боні, з територією сучасного Брунею.

Інформація щодо доісламського періоду історії Брунею подається нижче за версією, прийнятою в Брунеї, з окремими коментарями інших дослідників.

VI—X сторіччя

Китайські джерела описують державу Віджаяпура, яка існувала на північно-західному узбережжі Борнео з VII сторіччя. Згідно з деякими дослідниками, ця держава є тією самою, що в арабських джерелах того часу називалася «Срібуза» (утім, інші вказують, що Срібуза — це арабізоване написання назви держави Шривіджая на Суматрі), а в інших китайських — «Фо-ших-пу-ло». Арабські записи стверджують, що королівська родина держави Фунань втекла від вторгнення сусіднього королівства Ченла на острів Борнео і захопила владу в наявній там на той час державі По-Лі (історик Друс наводить список гіпотез щодо розташування держави По-лі та приходить до висновку, що навряд чи можна буде колись встановити, де вона знаходилася, оскільки навіть самі автори китайського літопису не мали уявлення, де вона знаходилася). Загарбники змінили назву на Віджаяпура, що значило «перемога». Держава швидко досягла високого соціоекономічного розвитку, захопила північне узбережжя острова, а також деякі острови поблизу (сучасні Філіппіни).

Ранній доісламський період

Докладніше: Археологія Брунею

У китайському джерелі у 977 році вказується назва держави По-ні, або Боні, яка розташована на Брунейській затоці, на тому ж місці, де й Віджаяпура. Ця держава описується як потужний центр морської торгівлі, зокрема високоякісною камфорою. Згідно із записом близько 1225 року вона називалася Фо-ні (не всі вчені згодні, що це одна й та сама держава) та мала понад 100 військових кораблів для захисту власної торгівлі. Населення По-ні сповідувало буддизм та індуїзм, але також існувала потужна ісламська спільнота. Зокрема до китайського двору правитель По-ні надіслав трьох ісламських торговців як офіційних представників (хоча інтерпретація їх імен як мусульманських ставиться під сумнів іншими дослідниками). Держава По-ні згадується у китайських джерелах і пізніше: у 1280 році вона контролювала значні території на північно-західному узбережжі Калімантану.

Археологічні дослідження демонструють на території Брунею давні поселення не раніше X століття. Головними пам'ятками X-XIV століття були велике поселення поблизу селища Лімау-Маніс і Терусан-Купанг у 4 км вище по течії річки Мендуан від невеликого в той час поселення Кота-Бату. Також розкопки в районі селища Кампонг Танджонг-Нангка у мукімі Сенгкуронг виявили китайську кераміку часів династії Сун (X—XIII століття) нарівні з більш пізньою керамікою династій Мін та Цін.. Крім того потужні поселення існували на території теперішнього Сараваку: Сантубонг у гирлі річки [en], Гедонг у 65 км на схід від нього, Джай-Джай у Лімбангу. Занепад цих поселень у середині XVI століття пов'язують з занепадом торгівлі в Південнокитайському морі, який викликаний втратою китайським містом Гуанчжоу статусу торгового центру.

1365 року держава «Буруненг» чи «Баруне» згадується як залежна від імперії Меджепегіт у поемі [en]. У китайському джерелі 1370 року згадується правитель держави Бо-ні «Мо-ха-мо-ша», який надіслав данину імператору. Усупереч васалітету, у По-ні вдерлася армія сусідньої держави Сулу. Імперія прийшла на допомогу васалу, загарбників було вигнано, але втрати були значними. По-ні занепала, і до 1371 остаточно стала провінцією Меджепегіт. Проте сама імперія протрималася недовго і розпалася у 1389 році зі смертю свого правителя.

Брунейський султанат

За сучасною брунейською історіографією у 1363 році Алак Бетатар проголосив себе першим султаном Брунею і прийняв іслам під іменем Мухаммад Шах. Ця традиція походить з брунейської епічної поеми «Сіаїр Аванг Семаун» (малай. Syair Awang Semaun), де розповідається про Алака Бетатара та його 14 братів. У 1408 році Бруней дістав повної незалежності, а другим султаном став Ахмад. За 5-го султана Болкіаха (правління 1485—1524) Бруней досяг розквіту.

image
Могила брунейського султана у Нанкіні

За китайськими джерелами у 1408 році брунейський правитель відвідав Китай задля пошуку підтримки імператора, але занедужав та помер у Нанкіні, де досі знаходиться його могила. На думку низки брунейських істориків цим другим правителем був султан Абдул Маджид Хассан, брат Алака Бекатара.

Утім за записами португальських військових чиновників Малакки, ще й у 1514 році брунейський монарх лишався язичником, тоді як купці вже були мусульманами. Запис 1515 року повідомляє, що правитель Брунею «нещодавно» прийняв іслам. Іншою проблемою є те, що наявні ісламські джерела є досить пізніми: «Родовід брунейських султанів» (малай. Silsilah Raja-Raja Brunei) заснований на копіях не раніше 1735 року, а «Генеалогічна таблиця» (малай. Batu Tersilah) з султанського мавзолею датована 1807 роком.

У липні 1521 року Бруней відвідав супутник Фернана Магеллана мореплавець Антоніо Пігафетта. Він першим з європейців детально описав столицю султанату, місто Бруней як побудоване виключно на річці Бруней, окрім будинків короля і найвищої знаті. Він також повідомив, що по обидва боки від річки знаходилося два палаци правителів, причому один був мусульманином, а інший язичником. У 1600 році Бруней відвідав голландський капітан [en], який описав столицю Брунею та її мешканців.

Золота епоха

У XVI столітті Бруней переживав «золоту епоху». Держава контролювала майже все північно-західне й північне узбережжя Борнео та низку сусідніх островів, домінуючи в торгівлі з Китаєм та португальськими колоніями, заснованими в першій половині XVI століття. За часів правління 8-го султана Саїфа Ріджала Брунейська імперія мала велику територію та багато колоній. «Генеалогія правителів Брунею» повідомляє, що одній із принцес султан надав у володіння 6 територій (Маруда, [en], Бакуа, [en], Лавас, [en]).

Попри мирні відносини з португальцями, Бруней вів експансіоністську політику, а також мав чималу армію. Близько 1500 року султан Болкіах здійснив декілька військових експедицій до Філіппін. На острові Лусон було засновано містечко Кота-Селуронг, теперішня Маніла. Замість місцевих раджей керувати став намісник Болкіаха — його син. Синові спадкував онук Матанда, а тому — його племінник Соліман. Також брунейці згадуються серед найманих вояків на службі в армії Султанату Ачех під час її атаки на Острови Ару 1540 року.

Наприкінці XVI століття султан Мухаммад Хассан реформував систему управління Брунею. Замість двох візирів було введено 4: [en]» (малай. Pengiran Bendahara), головний міністр, який міг бути регентом за відсутності чи неповноліття султана; «ді-гаддонг» (малай. Pengiran Di-gaddong), головний скарбник; «пенанча» (малай. Pengiran Pemancha), посада на зразок міністра внутрішніх справ; [en]» (малай. Pengiran Temenggong), адмірал. Всі візирі були родичами султана. Нижче них знаходилися «четерії» (малай. cheteria) — чиновники шляхетного походження. Лише серед найнижчих чиновників, «ментерів» (малай. menteri) могли бути прості брунейці. Велика імперія була розділена на окремі території, що називалися «річками», бо сухопутних шляхів практично не було. Ці території були трьох типів власності: державні, що належали султану та переходили після його смерті до наступного султана; ті, що належали візирам за посадою — також переходили до наступника за посадою; звичайні території, які могли належати султану або знаті, та успадковувалися нащадками особи звичайним чином. Така система влади зберігалася аж до початку XX століття.

Війни з Іспанією

Докладніше: Іспансько-брунейська війна
image
Корабель брунейського султана, гравюра 1600 року, з книги [en]

З початку 1570-х років Іспанія захопила філіппінський острів Лусон та почала конфліктувати з Брунеєм за інші частини архіпелагу. Важливу роль у завоюванні Філіппін відіграв конкістадор Мігель Лопес де Легаспі. Окрім територіальної суперечки існувало й питання релігії: іспанці вимагали від брунейських султанів припинити поширення ісламу на Філіппінах, на що султани категорично не погоджувалися. Протистояння закінчилося двома конфліктами 1578 і 1579 років, у яких Бруней зазнав поразки, але зміг відстояти власну незалежність.

13 квітня 1578 року генерал-губернатор Філіппін Франсіско де Санде прибув з військовим флотом до Брунейської затоки та оголосив ультиматум султану: припинити розповсюджувати іслам, допустити католицьких місіонерів до брунейських володінь. Султан відмовився. Одного з емісарів стратили, інших, включно з 5 філіппінцями-мусульманами, ув'язнили. На наступний день, не дочекавшись повернення посольства, де Санде віддав наказ наступати. Брунейський флот та двір султана відступили всередину країни, а іспанці висадилися в Муарі й, не зустрічаючи опору, захопили столицю Брунею. 20 квітня де Санде оголосив Борнео іспанським островом. Втім влітку в іспанському таборі почалася епідемія, і невдовзі іспанці відступили на Філіппіни.

Нова іспанська експедиція 1579 року зустріла озброєний брунейський флот та не вдалася до атаки, коли Саїф Реджал відмовився пристати на її умови. Окремі сутички між Брунеєм і іспанськими колоніями тривали до 1645 року.

Султанат Саравак

Докладніше: Саравак (султанат)

У 1599 році відбувся конфлікт між синами померлого султана Мухаммада Хассана, внаслідок якого султаном став Абдул Джаліл Акбар. Новий султан запропонував своєму невдоволеному брату Тенга стати султаном залежної від Брунею території нинішнього Сараваку. Тенга погодився та вирушив разом з почтом до теперішнього Кучінга для побудови там столиці нового султанату.

Султана Тенга вбили у 1641 році, з цим Султанат Саравак припинив своє існування. Надалі брунейський султан призначав у Саравак раджу, хоча достеменно невідомі події у Сараваку між 1641 і 1826 роком, імовірно, територія була під впливом Брунею та сусіднього султанату Самбаса.

Громадянська війна

Докладніше: Громадянська війна в Брунеї

У середині XVII століття почалася громадянська війна, викликана конфліктом у панівній династії. 13 років громадянської війни завершилися інтервенцією з боку султанату Сулу та втратою частини території на півночі Борнео. За офіційною брунейською історіографією війна почалася в зв'язку з убивством султана Мухаммеда Алі 1661-го року (перша дата, яка з'являється в брунейських джерелах) хоча європейські джерела та записи з султанату Сулу вказують на її можливий початок раніше.

Занепад султанату

На початку XVIII століття продовжився поступовий занепад султанату, спричинений внутрішніми конфліктами, зовнішньою агресією та зменшенням активності торгівлі. Поступово Бруней втрачав території на Борнео, а з середини XIX століття ставав усе більше залежний від британського уряду.

У 1704 році (за іншими даними раніше — у 1675 році) султан Брунею за допомогу в придушенні повстання на півночі країни віддав султанату Сулу частину території на північному сході Борнео, на схід від затоки Маруду.

Після невдалої спроби закріпитися на півночі Борнео, у затоці Маруду, 1773—1775 років британці звернулися до брунейського султана з проханням організувати факторію для торгівлі перцем. Наприкінці XVIII століття факторію було створено.

За даними британського адміністратора та натураліста [en] столиця Брунею занепадала впродовж XVIII—XIX століть. У 1720-х роках населення складало близько 40 тисяч осіб, окрім того існувало китайське поселення населенням 30 тисяч осіб, яке займалося вирощуванням перцю. У 1809 році в місті було менш як 15 тисяч осіб, що жили в 3 тисячах будинків. У 1847 році населення впало до 12 тисяч, а близько 1900 року складало лише 8 тисяч мешканців.

image
Принц Хашим

На початку 1820-х років у Брунеї спалахнула міжусобиця. За різними даними 1796 або 1807 року помер султан Мухаммад Алам Джамалуль I, залишивши лише одного сина-спадкоємця. Регентом став його старий батько, колишній султан Таджуддін Мухаммад, що теж невдовзі помер. Новим регентом став брат Таджуддіна Мухаммад Канзуль Алам. Після його смерті замість передачі трону законному султану Омару Алі Сайфуддіну II владу захопив син попереднього регента та дядько малолітнього султана, що оголосив себе султаном Мухаммадом Аламом. Утім, протримався він близько двох років: його було вбито за різними даними 1824 чи 1828 року. Султаном став Омар Алі Сайфуддін II, а інший його дядько, Хашим, став візиром. Надалі між двома палацовими угрупованнями, на чолі зі султаном і візиром, тривала запекла боротьба за владу, яка ще більше послаблювала державу.

У 1839 році місцеве населення Сараваку повстало проти губернатора Макоти, призначеного султаном Брунею. Султан надіслав візира принцу Хашима, щоб він придушив заколот. У принца Хашима був конфлікт із губернатором Сараваку, тому він звернувся за допомогою до британського авантюриста Джеймса Брука. Спочатку Брук відмовився воювати, але вже за рік змінив свою думку, бо візир запропонував йому обійняти посаду губернатора навзамін на допомогу. Бруку вдалося придушити повстання, але посаду губернатора отримав лише у 1842 році, коли нагадав султану про обіцянку.

Принц Хашим повернувся до столиці Брунею у 1845 році, дізнавшись, що за його відсутності стався палацовий переворот, і візиром став принц Усоп. За допомогою Брука та британського флоту Хашим повернув собі посаду, а також був оголошений спадкоємцем брунейського престолу. Проти нього одразу став інтригувати колишній спадкоємець — син султана, а також інші придворні зі супротивного угруповання. Хтось вважав Хашима британською маріонеткою, дехто звинувачував у неповазі до частини королівської родини. У 1846 році візира було вбито.

Джеймс Брук вважав це вбивство викликом британському уряду і спонукав військових покарати брунейського султана. Британський контр-адмірал Томас Кокрен вирушив з ескадрою зі Сінгапуру та атакував брунейський флот біля Брунейської затоки. Султан утік зі столиці до містечка Дамуан, але британці примусили його повернутися. 2 серпня 1846 року був підписаний договір, за яким Брук ставав повноправним раджею Сараваку, а територія його держави простягалася від мису Танджунг-Дату (малай. Tanjung Datu) до річки Самарахан (малай. Sungai Samarahan). 18 грудня 1846 британські кораблі з гарматами, спрямованими на палац султана, примусили останнього підписати [en], за яким острів Лабуан передавався Британській імперії.

image
Карта Північного Борнео на час створення Компанії Британського Північного Борнео у 1881 році

Пізніше за допомогою тиску, підкупу та військових дій другому раджі Сараваку Чарлзу Бруку вдалося захопити брунейські території на південно-західному краю султанату. Одночасно султан Абдул Момін намагався заручитися підтримкою інших держав, зокрема США, Німеччини, Австро-Угорщини, Італії, віддаючи їм у концесію землі на півночі Борнео. Утім за підтримки військово-морської бази на Лабуані британці витиснули конкурентів із Борнео та об'єднали ці землі з територією, отриманою від султанату Сулу ще в середині XVIII століття, утворивши Компанію Британського Північного Борнео. Компанія керувала Північним Борнео аж до 1963 року, коли був утворений штат Сабах у рамках Малайзії, незважаючи на проголошення Північного Борнео британським протекторатом у 1888 році.

Британський протекторат

Докладніше: Британський протекторат Бруней

Продовження експансії Сараваку

Попри проголошений протекторат, британські представники дозволили Чарльзу Бруку 1890 року захопити останню цінну територію Брунейського султанату — Лімбанг, що призвело до розділення території країни на дві непов'язані між собою суходолом частини. Протести султана Хашима Джалілуля Алама Акамаддіна та інтереси Компанії Британського Північного Борнео зупинили Саравак від повного поглинання Брунею. Однак ще 1902 року Брук вимагав у султана віддати йому Белайт та Тутонг.

image
Палац брунейського султана близько 1890 року

Бруктонські копальні вугілля

Іншим фактором впливу Чарльза Брука на політику Брунею були вугільні копальні поблизу Муари. У 1837 році на східному узбережжі Брунею британський натураліст [en] відкрив поклади кам'яного вугілля. Американські підприємці намагалися отримати долину річки Кіангге в концесію для видобутку вугілля, проте отримали відмову від султана. Лише 1882 року концесію вдалося отримати британському бізнесмену [en] за 1200 доларів на рік. Він почав розробляти поклади поблизу Муари, але підприємство виявилося не дуже прибутковим. Тоді він продав шахту Чарльзу Бруку. Брук розвинув копальню, збільшив річний видобуток із декількох тисяч тонн вугілля до 10-25 тисяч тонн на рік. При цьому Брук фактично долучив район Муари до власних володінь, запровадив там власну поліцію, адміністрацію, поштову службу. Лише 1921 року Бруней зміг повернути суверенітет над регіоном, а 1924 року через падіння цін на вугілля шахта закрилася. Шахту було короткочасно відкрито японською окупаційною владою в 1942—1945 роках.

Британські резиденти

Призначений у 1904 році британським консулом у Брунеї Малкольм Макартур домігся у 1906 році підвищення свого статусу представника до британського резидента та підвищення статусу протекторату в очах лондонського уряду. Таким чином, було припинено знищення країни.

При цьому вся виконавча влада знаходилася в руках резидента, а в султана залишалася лише формальна влада, а також нагляд за релігійним та традиційним життям.

У 1930-ті роки на шельфі поблизу Брунею було знайдено нафту, що вплинуло на економічний розвиток країни.

Друга світова війна

image
Австралійські солдати з 2-2-го кулеметного батальйону рухаються по дорозі з Бруктону до міста Бруней у період 10-13 червня 1945 року

Після оголошення війни США 7 грудня 1941 року японська армія почала вторгнення в британські колонії Південно-Східної Азії. 16 грудня японський десант висадився у Куала-Белайті та Серіа, 22 грудня майже без опору зайняв столицю Бруней. До 31 грудня вся територія Брунею була окупована.

Японська адміністрація залишила султана на чолі Брунею, хоча територія протекторату була включена до однієї з 5 японських провінцій Мірі-шу, куди також увійшло 2 регіони Сараваку. Багато малайських чиновників та офіцерів залишилися на своїх посадах, на відміну від інтернованих європейців. Японська адміністрація намагалася демонструвати лояльність до азіатів.

Брунейців залучали до примусових робіт із будівництва аеродромів і доріг. Для побудови будинків були потрібні спеціалісти, теслярів у Бруней японці завозили з Яви.

Упродовж 10—22 червня 1945 року операція австралійських десантників за підтримки флоту США звільнила Бруней від японців. 10 червня перший десант був висаджений на острові поблизу Муари, а 13 червня австралійці подолали незначний опір японців у місті Бруней. 20 червня інший десант у районі Тутонгу стрімко звільнив Куала-Белайт і Серіа.

З вересня 1945 до липня 1946 року Бруней був під управлінням тимчасової Британської військової адміністрації.

Початок деколонізації

У післявоєнний період Британія взяла курс на надання незалежності своїм азійським колоніям і залежним територіям. У 1948 році британці сформували Малайську Федерацію на Малайському півострові, 1957 року вона проголосила незалежність, а в 1963 році мала об'єднатися з британськими територіями на північному Борнео, утворивши державу Малайзія. Протекторат Бруней за задумом уряду Федерації також мав приєднатися до нової держави. Утім, у Брунеї різні політичні течії виступали як на користь, так і проти приєднання. Британці ж проводили лінію об'єднання Брунею з Малайзією принаймні до 1965 року.

1 травня 1948 року британці встановили єдину адміністрацію для Брунею та Сараваку, об'єднавши посади резидента та губернатора, що одразу викликало невдоволення султана Ахмада Таджуддіна та його двору. Подальші спроби Великої Британії проводити політику спільних засідань керівників усіх трьох територій Борнео та вести розмови про федерацію територій Північного Борнео призвели до ще більшого невдоволення в Брунеї. Після спільного засідання керівників Сараваку, Сабаху та Брунею 23 квітня 1953 року низка газет вийшли з тезами про підготовку об'єднання трьох територій. Натомість султан Омар Алі Сайфуддін III заявив, що жодне об'єднання не є можливим. Уряд Брунею боявся потрапити в залежність від Сараваку, який ще 120 років до того був залежним від Брунею, а також понизити статус країни від протекторату до колонії. Крім того, як і в континентальній Малаї, султан боявся збільшення відсотку китайців та немусульман у країні, до того ж потреба ділитися доходами з бідними регіонами викликала заперечення, попри завірення британського резидента Ентоні Абелла, що такої необхідності не буде.

Зважаючи на загрозу поглинання, султан виступив з ініціативою створення конституції. Резидент Ентоні Абелл підтримав ідею, оскільки сподівався вплинути на процес написання, зсунути Бруней убік конституційної монархії з вільними виборами, підвищити роль резидента. Але у вересні 1959 року було прийнято конституцію Брунею, за якою практично вся влада належала султану, роль резидента нівелювалася, а його адміністративні функції передавалися головному міністру (малай. Mentri Besar), який мав бути етнічним малайцем. Резидент, який мав стати «верховним комісаром» на той момент, був дуже незадоволений таким ходом султана, тому всіляко заважав прийняттю конституції.

Разом із прийняттям конституції британська адміністрація зажадала перепідписання британсько-брунейського договору від 1906 року. Новий договір 1959 року передбачав, що британський верховний комісар і надалі буде відповідати за зовнішню та військову політику Брунею.

Брунейське повстання

Докладніше: Брунейське повстання

У 1956 році було створено Народну партію Брунею на чолі з Шейхом Азахарі, який виступав за якнайшвидшу незалежність Брунею разом зі Сараваком та Північним Борнео, а також мав зв'язки з президентом Індонезії Сукарно.

У травні 1961 року прем'єр-міністр Малайської Федерації Абдул Рахман закликав об'єднатися Малаї, Сінгапуру, Брунею, Сараваку та Північному Борнео в єдину державу. Султан Брунею Омар Алі Сайфуддін III, який був проти об'єднання з Сараваком та Сабахом, але прихильно ставився до Малаї, узяв час на вивчення цієї пропозиції, але Народна партія та Азахарі висловили рішучий протест. Єдиною можливою умовою об'єднання Азахарі вважав створення цілісного суб'єкта федерації на півночі Борнео, який би міг опиратися інтересам як континентальних малайців, так і китайської меншини. Для цього Народна партія стала співпрацювати з Об'єднаною народною партією Сараваку (англ. Sarawak United People's Party) та Об'єднаною кадазанською організацією Північного Борнео (англ. United Kadazan Organisation of North Borneo). 9 липня ці групи започаткували Об'єднаний фронт Борнео.

У січні 1962 року Азахарі був уведений до Законодавчої Ради Брунею, а в серпні того ж року відбулися перші вибори до парламенту, 16 з 33 місць у якому виграла Народна партія.

У грудні 1962 року виступом у Лімбангу та Серіа почалося за закликом Народної партії Брунею Брунейське повстання. Повстання було інспіровано та підтримано Індонезією, яка опиралася утворенню малайської держави. Але султан Омар Алі Сайфуддін III не підтримав заколот та за допомогою британської армії придушив повстання. Втім у 1963 році султан ухвалив рішення відмовитися від приєднання Брунею до Малайзії.

Підготовка до незалежності

Після повстання дія Конституції була тимчасово призупинена, а британці сприяли усуненню занадто самостійного султана Омара Алі Сайфуддіна III, який під тиском зрікся престолу 1967 року на користь свого сина Хассанала Болкіаха. Утім новий султан виявився ще рішучішим прихильником незалежності та домігся її проголошення у 1984 році.

Продовжувалася індустріалізація. У 1972—1973 роках запрацював завод зі скраплення природного газу в Лумуті, мукім Ліанг, у 30 км на схід від Серіа.

У листопаді 1977 року Генеральна асамблея ООН звернулася до Великої Британії з вимогою дозволити політичним біженцям повернутися до Брунею та провести в країні вільні вибори.

У січні 1979 році перемовини щодо незалежності завершилися підписанням Договору про дружбу та співпрацю між Брунеєм та Великою Британією, одним з пунктів якого було проголошення незалежності Брунею за 5 років. Разом із тим 1982 року султан затвердив Акт внутрішньої безпеки (англ. Internal Security Act), який поглиблював надзвичайний стан, що зберігався з 1962 року, дозволяючи політичні арешти та пригнічення політичних діячів без рішень суду.

Незалежна держава

Незалежність формально настала 1 січня 1984 року, але урочисте проголошення сталося 23 лютого за присутності офіційних делегацій з 70 держав світу. Остання дата й відзначається щорічно як Національний день. У країні залишився загін із 2000 [en], які є ветеранами британської армії та захищають нафтові родовища і родину султана.

Здобувши незалежність Бруней вступив до ООН, АСЕАН (1984), Руху неприєднання (1992). Були підписані договори зі Сінгапуром про співпрацю та прив'язку курсу брунейського долара до сінгапурського.

При проголошенні незалежності Хассанал Болкіах обіцяв скасувати надзвичайний стан, провести демократичні вибори, піти з посади прем'єр-міністра та міністрів. Однак до 2018 року нічого не змінилося.

1985 року було створено проурядову [en], яку заборонили у 1988 році, дозволивши знову обмежену активність з 1995 року.

1991 року були посилені обмеження на вирубку тропічних лісів, а самі ліси почали перетворювати на заповідні й туристичні території.

Нові поправки до конституції, прийняті 2004 року, лише закріпили абсолютну монархію. Законодавча рада нині призначається лише султаном, щоб збиратися раз на рік у березні та схвалювати пропозицію бюджету. Султан закріпив за собою посаду прем'єр-міністра прямою нормою конституції. ЗМІ та суспільство знаходяться під тотальним контролем.

З іншого боку султан намагається інкорпорувати до управління країни не тільки власну родину, але й освічених брунейців. Населення підтримується фінансовими вливаннями, безкоштовною медициною та освітою, відсутністю податку на доходи. Держава є значним працедавцем. Основний прибуток країни — видобуток нафти й газу, що визначає залежність економіки країни від вартості цих ресурсів.

Наприкінці 1990-х років відбулася низка скандалів із розтратою державного майна братом султана й колишнім міністром фінансів Джефрі, які закінчилися судовими процесами. Разом із цим у країні, де офіційною ідеологією є «малайська ісламська монархія» (малай. Malay Islam Beraja), церква вводить усе більший нагляд за особистим життям громадян (аж до кримінального переслідування святкування Різдва).

Примітки

  1. Rozan Yunos. The origins of the name 'Brunei Darussalam'. Brunei Times, June 23, 2007 [ 4 березня 2016 у Wayback Machine.][недоступне посилання]
  2. . The Malaysian branch of The Royal Asiatic Society. Архів оригіналу за 12 липня 2020. Процитовано 16.07.2018.
  3. Kurz, Johannes L. (2015). Two Early Ming Texts on Borneo. Ming Studies. 2014 (70): 60—72. doi:10.1179/0147037X14Z.00000000029. ISSN 0147-037X.
  4. Kurz, Johannes L. (2013). Pre-modern Chinese Sources in the National History of Brunei: The Case of Poli. Bijdragen tot de taal-, land- en volkenkunde / Journal of the Humanities and Social Sciences of Southeast Asia. 169 (2-3): 213—243. doi:10.1163/22134379-12340030. ISSN 0006-2294.
  5. Druce, Stephen. (2016). The 'birth' of Brunei: Early polities of the northwest coast of Borneo and the origins of Brunei, tenth to mid-fourteenth centuries. [ 7 липня 2018 у Wayback Machine.] В кн. History, Islam, society and contemporary issues, Publisher: Routledge, Editor: Ooi Keat Gin (англ.)
  6. Kurz, Johannes L. (2014). Boni in Chinese Sources from the Tenth to the Eighteenth Century. International Journal of Asia Pacific Studies. 10 (1): 2—32. doi:10.1163/22134379-12340030. ISSN 0006-2294.
  7. Sidhu, 2009 та с. 242.
  8. Sidhu, 2009 та с. 223.
  9. A Thousand Year Old Brunei Town at Limau Manis. The Daily Brunei Resources, December 14, 2006 [ 28 червня 2018 у Wayback Machine.](англ.)
  10. How old is Tanjung Nangka? The Daily Brunei Resources, November 26, 2006 [ 28 червня 2018 у Wayback Machine.](англ.). Цитовано у Kurz, 2016
  11. Druce, Stephen. The 900 to 1300 CE Asian Trade Boom and the Rise and Decline of Commerce in Brunei. — 2020.(англ.)
  12. Robert Nicholl. European Sources for the History of the Sultanate of Brunei in the Sixteenth Century. (1975) (англ.)
  13. Saunders, 2013 та с. 39.
  14. Sabine Baring-Gould; C. A. Bampfylde (1909). A History of Sarawak Under Its Two White Rajahs, 1839-1908. H. Sotheran & Company. с. 42 (англ.)
  15. Saunders, 2013 та с. 51-52.
  16. Gin, 2015 та с. 58.
  17. (March 1990). The Houses of Lakandula, Matanda, and Soliman [1571–1898]: Genealogy and Group Identity. Philippine Quarterly of Culture and Society. 18 (1). JSTOR 29791998.
  18. Saunders, 2013 та с. 51.
  19. Sidhu, 2009 та с. 7.
  20. Saunders, 2013 та с. 54.
  21. Saunders, 2013 та с. 55-56.
  22. Saunders, 2013 та с. 56-57.
  23. Larsen, Ib (2012). The First Sultan of Sarawak and His Links to Brunei and the Sambas Dynasty, 1599-1826: A Little-known Pre-Brooke History. Journal of the Malaysian Branch of the Royal Asiatic Society. 85 (2): 1—16. doi:10.1353/ras.2012.0006. ISSN 2180-4338.
  24. Sendou Ringgit. A brush with royalty in Sambas. The Borneo Post — Seeds, June 12, 2016[недоступне посилання](англ.)
  25. Saunders, 2013 та с. 63.
  26. Greg Poulgrain (1998). The Genesis of Konfrontasi: Malaysia, Brunei, Indonesia, 1945-1965. C. Hurst & Co. Publishers. с. 231–. ISBN .
  27. (англ.)
  28. Brooketon Colliery. The Geology and Hydrocarbon Resources of Negara Brunei Darussalam 1996 Revision [ 1 липня 2018 у Wayback Machine.](англ.)
  29. Rozan Yunos. Before the oil, it was coal. The History of Brooketon Coalmine in Muara. The Brunei Times, 14th April 2007 [ 1 липня 2018 у Wayback Machine.](англ.)
  30. Samuel Eliot Morison (2002). The Liberation of the Philippines - Luzon, Mindanao, the Visayas, 1944 - 1945. University of Illinois Press. с. 265–. ISBN .(англ.)
  31. Haji Abu Bakar, 2006 та с. 24.
  32. Haji Abu Bakar, 2006 та с. 26.
  33. Haji Abu Bakar, 2006 та с. 28-29.
  34. Haji Abu Bakar, 2006 та с. 30-31.
  35. Haji Abu Bakar, 2006 та с. 33-39.
  36. Brunei Revolt breaks out. 8th of December, 1962 [ 22 грудня 2015 у Wayback Machine.](англ.)
  37. Richard McDonough. A Brief History Of The Brunei Revolt And The Indonesian Confrontation. Imperial war museum. [ 23 січня 2018 у Wayback Machine.](англ.)
  38. The Report: Brunei Darussalam 2010. Oxford Business Group. 2010. с. 76–. ISBN .(англ.)
  39. John S. Bowman (5 вересня 2000). Columbia Chronologies of Asian History and Culture. Columbia University Press. с. 413. ISBN .(англ.)
  40. Talib, N. S. (2009). Brunei Darussalam: Royal absolutism and the modern state [ 26 серпня 2018 у Wayback Machine.]. World Affairs, 15(2), 118.
  41. Andy McSmith. From palace to prison: Sultan of Brunei's brother faces jail over $3bn court order. The Independent, Thursday 12 June 2008 [ 14 квітня 2019 у Wayback Machine.](англ.)

Джерела

  • Jatswan S. Sidhu (2009). . Historical Dictionaries of Asia, Oceania, and the Middle East (вид. 2). Scarecrow Press. с. 390. ISBN . Архів оригіналу за 5 липня 2018. Процитовано 21 листопада 2015.(англ.)
  • Graham Saunders (5 листопада 2013). A History of Brunei. Routledge. ISBN .(англ.)
  • Haji Abu Bakar, Nani Suryani (2006). (PDF). University of Leeds. Архів оригіналу (PDF) за 3 листопада 2018. Процитовано 4 липня 2018.(англ.)

Посилання

  • Brunei profile — Timeline. BBC, 24 November 2014 [ 5 листопада 2015 у Wayback Machine.](англ.)
  • History of Ancient Brunei [ 11 березня 2016 у Wayback Machine.](англ.)
Ця стаття належить до української Вікіпедії.

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Istoriya Bruneyu pochinayetsya z pershih poselen yaki datuyutsya VI VIII chi X XI storichchyami novoyi eri Kitajski dzherela navodyat vidomosti pro derzhavni utvorennya na cij teritoriyi z tih chasiv V seredini XV storichchya Brunej stav mogutnoyu islamskoyu derzhavoyu yaka vprodovzh sta rokiv volodila pivnichno zahidnim ta pivnichnim uzberezhzhyam ostrova Borneo a takozh susidnimi ostrovami Do XIX storichchya zanepav poslablenij mizhusobnimi vijnami konfliktami z ispanskimi koloniyami ta susidnimi sultanatami niderlandskoyu torgovelnoyu monopoliyeyu Bilshu chastinu Kalimantanu zahopili Niderlandi Slabkistyu sultana skoristavsya britanskij avantyurist Dzhejms Bruk yakij zumiv skoncentruvati u vlasnih rukah teritoriyu suchasnogo Saravaku Jogo spadkoyemci vidomi yak bili radzhi prodovzhili politiku zahoplennya brunejskih volodin i naprikinci XIX storichchya sultan volodiv lishe dvoma rozdilenimi dilyankami teritoriyi poblizu svoyeyi stolici Pislya zvernennya za dopomogoyu do Britanskoyi imperiyi Brunej buv ogoloshenij britanskim protektoratom Rozpochatij u 1930 ti roki vidobutok nafti stabilizuvav brunejsku ekonomiku Pid chas Drugoyi svitovoyi vijni Brunej buv zahoplenij yaponcyami a potim zvilnenij vijskami soyuznikiv Brunejskij sultan vidmovivsya priyednuvatisya do Malajskoyi federaciyi na pochatku 1960 h rokiv a voliv zalishatisya pid protektoratom britanciv Bagati pokladi nafti znajdeni na shelfi poblizu Bruneyu pokrashili ekonomichnij stan krayini Pislya progoloshenoyi sultanom konstituciyi 1959 roku vidbulisya yedini vilni dlya politichnih partij miscevi ta parlamentski vibori rezultati yakih utim buli skasovani cherez Brunejske povstannya a v krayini vvedenij nadzvichajnij stan yakij zberigayetsya j donini Brunej zalishayetsya absolyutnoyu monarhiyeyu de sultan ye golovoyu derzhavi uryadu i cerkvi Istoriya BruneyuNajdavnishij periodBrunejska imperiya 1368 1888Ispansko brunejska vijna Gromadyanska vijnaZalezhni derzhavi i teritoriyiSultanat Sulu Sultanat Saravak SabahOslablennya sultanatu v XIX stolittiBili radzhi Korolivstvo Saravak en Britanskij protektorat Brunej 1888 1984Yaponska okupaciya Bornejska operaciya Britanska vijskova administraciya Borneo Brunejske povstannyaBrunej DarussalamBrunej Spisok sultaniv BruneyupereglyanutiredaguvatiNajdavnishij periodIstoriografiya Oficijna brunejska istoriografiya datuye viniknennya derzhavnosti na teritoriyi suchasnogo Bruneyu abo susidnih z nim zemlyah ostrova Borneo VI VII storichchyam novoyi eri Popri te sho materialnih reshtok togo chasu ne znajdeno istoriki spirayutsya na kitajski dzherela de zgaduyutsya pevni toponimi ta lyudi sho pohodyat z nevidomih Kitayu zemel Ci toponimi pov yazuyutsya z Bruneyem abo Borneo hocha zazvichaj dlya nih nema tochnoyi geografichnoyi priv yazki v samih dzherelah Napriklad istorik ta doslidnik serednovichnih dokumentiv Robert Nikoll angl Robert Nicholl interpretuvav derzhavi Po li ta Po ni abo Bo ni z kitajskih tekstiv yak poperedniki Brunejskogo sultanatu Takozh do istoriyi davnogo Bruneyu ci zgadki vidnosit brunejskij doslidnik Dzhamil Al Sufri angl Jamil Al Sufri kitajski vcheni Chen Sueven angl Chen Xuewen kit 陳學文 i Guang Zhidong angl Huang Jidong kit 黃繼東 Znachna chastina perekaziv cih serednovichnih kitajskih tekstiv mistit spekulyaciyi ta netochnosti perekladu Suchasna kitajska istoriografiya tezh rozglyadaye ci zgadki yak dokaz isnuvannya derzhav na teritoriyi Bruneyu sho na dumku istorika z Brunejskogo universitetu Jogannesa Kurca ye politichnim zhestom kitajsko brunejskoyi spivpraci sho posililasya na pochatku XXI stolittya Inshi istoriki vvazhayut sho davni dzherela ne mayut stosunku do Brunejskoyi derzhavi a istoriya Bruneyu mozhe vvazhatisya dostovirnoyu lishe z pershih kontaktiv mizh yevropejcyami ta brunejcyami u 1510 1520 h rokah Chislenni toponimi na kshtalt Poli Vidzhayapura Sribuza Yeh po ti tosho pripisuyutsya nizkoyu istorikiv do inshih misc u Pivdenno Shidnij Aziyi Razom z tim taki istoriki yak Kurc Tang Yundzhun angl Tang Yunjun kit 唐雲俊 Gan Pinzheng angl Han Pinzheng kit 韓品崢 dopuskayut zv yazok deyakih derzhavnih utvoren yaki kitajci nazivali zbirnim ponyattyam Boni z teritoriyeyu suchasnogo Bruneyu Informaciya shodo doislamskogo periodu istoriyi Bruneyu podayetsya nizhche za versiyeyu prijnyatoyu v Bruneyi z okremimi komentaryami inshih doslidnikiv VI X storichchya Kitajski dzherela opisuyut derzhavu Vidzhayapura yaka isnuvala na pivnichno zahidnomu uzberezhzhi Borneo z VII storichchya Zgidno z deyakimi doslidnikami cya derzhava ye tiyeyu samoyu sho v arabskih dzherelah togo chasu nazivalasya Sribuza utim inshi vkazuyut sho Sribuza ce arabizovane napisannya nazvi derzhavi Shrividzhaya na Sumatri a v inshih kitajskih Fo shih pu lo Arabski zapisi stverdzhuyut sho korolivska rodina derzhavi Funan vtekla vid vtorgnennya susidnogo korolivstva Chenla na ostriv Borneo i zahopila vladu v nayavnij tam na toj chas derzhavi Po Li istorik Drus navodit spisok gipotez shodo roztashuvannya derzhavi Po li ta prihodit do visnovku sho navryad chi mozhna bude kolis vstanoviti de vona znahodilasya oskilki navit sami avtori kitajskogo litopisu ne mali uyavlennya de vona znahodilasya Zagarbniki zminili nazvu na Vidzhayapura sho znachilo peremoga Derzhava shvidko dosyagla visokogo socioekonomichnogo rozvitku zahopila pivnichne uzberezhzhya ostrova a takozh deyaki ostrovi poblizu suchasni Filippini Rannij doislamskij period Dokladnishe Arheologiya Bruneyu U kitajskomu dzhereli u 977 roci vkazuyetsya nazva derzhavi Po ni abo Boni yaka roztashovana na Brunejskij zatoci na tomu zh misci de j Vidzhayapura Cya derzhava opisuyetsya yak potuzhnij centr morskoyi torgivli zokrema visokoyakisnoyu kamforoyu Zgidno iz zapisom blizko 1225 roku vona nazivalasya Fo ni ne vsi vcheni zgodni sho ce odna j ta sama derzhava ta mala ponad 100 vijskovih korabliv dlya zahistu vlasnoyi torgivli Naselennya Po ni spoviduvalo buddizm ta induyizm ale takozh isnuvala potuzhna islamska spilnota Zokrema do kitajskogo dvoru pravitel Po ni nadislav troh islamskih torgovciv yak oficijnih predstavnikiv hocha interpretaciya yih imen yak musulmanskih stavitsya pid sumniv inshimi doslidnikami Derzhava Po ni zgaduyetsya u kitajskih dzherelah i piznishe u 1280 roci vona kontrolyuvala znachni teritoriyi na pivnichno zahidnomu uzberezhzhi Kalimantanu Arheologichni doslidzhennya demonstruyut na teritoriyi Bruneyu davni poselennya ne ranishe X stolittya Golovnimi pam yatkami X XIV stolittya buli velike poselennya poblizu selisha Limau Manis i Terusan Kupang u 4 km vishe po techiyi richki Menduan vid nevelikogo v toj chas poselennya Kota Batu Takozh rozkopki v rajoni selisha Kampong Tandzhong Nangka u mukimi Sengkurong viyavili kitajsku keramiku chasiv dinastiyi Sun X XIII stolittya narivni z bilsh piznoyu keramikoyu dinastij Min ta Cin Krim togo potuzhni poselennya isnuvali na teritoriyi teperishnogo Saravaku Santubong u girli richki en Gedong u 65 km na shid vid nogo Dzhaj Dzhaj u Limbangu Zanepad cih poselen u seredini XVI stolittya pov yazuyut z zanepadom torgivli v Pivdennokitajskomu mori yakij viklikanij vtratoyu kitajskim mistom Guanchzhou statusu torgovogo centru 1365 roku derzhava Buruneng chi Barune zgaduyetsya yak zalezhna vid imperiyi Medzhepegit u poemi en U kitajskomu dzhereli 1370 roku zgaduyetsya pravitel derzhavi Bo ni Mo ha mo sha yakij nadislav daninu imperatoru Usuperech vasalitetu u Po ni vderlasya armiya susidnoyi derzhavi Sulu Imperiya prijshla na dopomogu vasalu zagarbnikiv bulo vignano ale vtrati buli znachnimi Po ni zanepala i do 1371 ostatochno stala provinciyeyu Medzhepegit Prote sama imperiya protrimalasya nedovgo i rozpalasya u 1389 roci zi smertyu svogo pravitelya Brunejskij sultanatZa suchasnoyu brunejskoyu istoriografiyeyu u 1363 roci Alak Betatar progolosiv sebe pershim sultanom Bruneyu i prijnyav islam pid imenem Muhammad Shah Cya tradiciya pohodit z brunejskoyi epichnoyi poemi Siayir Avang Semaun malaj Syair Awang Semaun de rozpovidayetsya pro Alaka Betatara ta jogo 14 brativ U 1408 roci Brunej distav povnoyi nezalezhnosti a drugim sultanom stav Ahmad Za 5 go sultana Bolkiaha pravlinnya 1485 1524 Brunej dosyag rozkvitu Mogila brunejskogo sultana u Nankini Za kitajskimi dzherelami u 1408 roci brunejskij pravitel vidvidav Kitaj zadlya poshuku pidtrimki imperatora ale zaneduzhav ta pomer u Nankini de dosi znahoditsya jogo mogila Na dumku nizki brunejskih istorikiv cim drugim pravitelem buv sultan Abdul Madzhid Hassan brat Alaka Bekatara Utim za zapisami portugalskih vijskovih chinovnikiv Malakki she j u 1514 roci brunejskij monarh lishavsya yazichnikom todi yak kupci vzhe buli musulmanami Zapis 1515 roku povidomlyaye sho pravitel Bruneyu neshodavno prijnyav islam Inshoyu problemoyu ye te sho nayavni islamski dzherela ye dosit piznimi Rodovid brunejskih sultaniv malaj Silsilah Raja Raja Brunei zasnovanij na kopiyah ne ranishe 1735 roku a Genealogichna tablicya malaj Batu Tersilah z sultanskogo mavzoleyu datovana 1807 rokom U lipni 1521 roku Brunej vidvidav suputnik Fernana Magellana moreplavec Antonio Pigafetta Vin pershim z yevropejciv detalno opisav stolicyu sultanatu misto Brunej yak pobudovane viklyuchno na richci Brunej okrim budinkiv korolya i najvishoyi znati Vin takozh povidomiv sho po obidva boki vid richki znahodilosya dva palaci praviteliv prichomu odin buv musulmaninom a inshij yazichnikom U 1600 roci Brunej vidvidav gollandskij kapitan en yakij opisav stolicyu Bruneyu ta yiyi meshkanciv Zolota epoha U XVI stolitti Brunej perezhivav zolotu epohu Derzhava kontrolyuvala majzhe vse pivnichno zahidne j pivnichne uzberezhzhya Borneo ta nizku susidnih ostroviv dominuyuchi v torgivli z Kitayem ta portugalskimi koloniyami zasnovanimi v pershij polovini XVI stolittya Za chasiv pravlinnya 8 go sultana Sayifa Ridzhala Brunejska imperiya mala veliku teritoriyu ta bagato kolonij Genealogiya praviteliv Bruneyu povidomlyaye sho odnij iz princes sultan nadav u volodinnya 6 teritorij Maruda en Bakua en Lavas en Popri mirni vidnosini z portugalcyami Brunej viv ekspansionistsku politiku a takozh mav chimalu armiyu Blizko 1500 roku sultan Bolkiah zdijsniv dekilka vijskovih ekspedicij do Filippin Na ostrovi Luson bulo zasnovano mistechko Kota Selurong teperishnya Manila Zamist miscevih radzhej keruvati stav namisnik Bolkiaha jogo sin Sinovi spadkuvav onuk Matanda a tomu jogo pleminnik Soliman Takozh brunejci zgaduyutsya sered najmanih voyakiv na sluzhbi v armiyi Sultanatu Acheh pid chas yiyi ataki na Ostrovi Aru 1540 roku Naprikinci XVI stolittya sultan Muhammad Hassan reformuvav sistemu upravlinnya Bruneyu Zamist dvoh viziriv bulo vvedeno 4 en malaj Pengiran Bendahara golovnij ministr yakij mig buti regentom za vidsutnosti chi nepovnolittya sultana di gaddong malaj Pengiran Di gaddong golovnij skarbnik penancha malaj Pengiran Pemancha posada na zrazok ministra vnutrishnih sprav en malaj Pengiran Temenggong admiral Vsi viziri buli rodichami sultana Nizhche nih znahodilisya cheteriyi malaj cheteria chinovniki shlyahetnogo pohodzhennya Lishe sered najnizhchih chinovnikiv menteriv malaj menteri mogli buti prosti brunejci Velika imperiya bula rozdilena na okremi teritoriyi sho nazivalisya richkami bo suhoputnih shlyahiv praktichno ne bulo Ci teritoriyi buli troh tipiv vlasnosti derzhavni sho nalezhali sultanu ta perehodili pislya jogo smerti do nastupnogo sultana ti sho nalezhali viziram za posadoyu takozh perehodili do nastupnika za posadoyu zvichajni teritoriyi yaki mogli nalezhati sultanu abo znati ta uspadkovuvalisya nashadkami osobi zvichajnim chinom Taka sistema vladi zberigalasya azh do pochatku XX stolittya Vijni z Ispaniyeyu Dokladnishe Ispansko brunejska vijna Korabel brunejskogo sultana gravyura 1600 roku z knigi en Z pochatku 1570 h rokiv Ispaniya zahopila filippinskij ostriv Luson ta pochala konfliktuvati z Bruneyem za inshi chastini arhipelagu Vazhlivu rol u zavoyuvanni Filippin vidigrav konkistador Migel Lopes de Legaspi Okrim teritorialnoyi superechki isnuvalo j pitannya religiyi ispanci vimagali vid brunejskih sultaniv pripiniti poshirennya islamu na Filippinah na sho sultani kategorichno ne pogodzhuvalisya Protistoyannya zakinchilosya dvoma konfliktami 1578 i 1579 rokiv u yakih Brunej zaznav porazki ale zmig vidstoyati vlasnu nezalezhnist 13 kvitnya 1578 roku general gubernator Filippin Fransisko de Sande pribuv z vijskovim flotom do Brunejskoyi zatoki ta ogolosiv ultimatum sultanu pripiniti rozpovsyudzhuvati islam dopustiti katolickih misioneriv do brunejskih volodin Sultan vidmovivsya Odnogo z emisariv stratili inshih vklyuchno z 5 filippincyami musulmanami uv yaznili Na nastupnij den ne dochekavshis povernennya posolstva de Sande viddav nakaz nastupati Brunejskij flot ta dvir sultana vidstupili vseredinu krayini a ispanci visadilisya v Muari j ne zustrichayuchi oporu zahopili stolicyu Bruneyu 20 kvitnya de Sande ogolosiv Borneo ispanskim ostrovom Vtim vlitku v ispanskomu tabori pochalasya epidemiya i nevdovzi ispanci vidstupili na Filippini Nova ispanska ekspediciya 1579 roku zustrila ozbroyenij brunejskij flot ta ne vdalasya do ataki koli Sayif Redzhal vidmovivsya pristati na yiyi umovi Okremi sutichki mizh Bruneyem i ispanskimi koloniyami trivali do 1645 roku Sultanat Saravak Dokladnishe Saravak sultanat U 1599 roci vidbuvsya konflikt mizh sinami pomerlogo sultana Muhammada Hassana vnaslidok yakogo sultanom stav Abdul Dzhalil Akbar Novij sultan zaproponuvav svoyemu nevdovolenomu bratu Tenga stati sultanom zalezhnoyi vid Bruneyu teritoriyi ninishnogo Saravaku Tenga pogodivsya ta virushiv razom z pochtom do teperishnogo Kuchinga dlya pobudovi tam stolici novogo sultanatu Sultana Tenga vbili u 1641 roci z cim Sultanat Saravak pripiniv svoye isnuvannya Nadali brunejskij sultan priznachav u Saravak radzhu hocha dostemenno nevidomi podiyi u Saravaku mizh 1641 i 1826 rokom imovirno teritoriya bula pid vplivom Bruneyu ta susidnogo sultanatu Sambasa Gromadyanska vijna Dokladnishe Gromadyanska vijna v Bruneyi U seredini XVII stolittya pochalasya gromadyanska vijna viklikana konfliktom u panivnij dinastiyi 13 rokiv gromadyanskoyi vijni zavershilisya intervenciyeyu z boku sultanatu Sulu ta vtratoyu chastini teritoriyi na pivnochi Borneo Za oficijnoyu brunejskoyu istoriografiyeyu vijna pochalasya v zv yazku z ubivstvom sultana Muhammeda Ali 1661 go roku persha data yaka z yavlyayetsya v brunejskih dzherelah hocha yevropejski dzherela ta zapisi z sultanatu Sulu vkazuyut na yiyi mozhlivij pochatok ranishe Zanepad sultanatu Na pochatku XVIII stolittya prodovzhivsya postupovij zanepad sultanatu sprichinenij vnutrishnimi konfliktami zovnishnoyu agresiyeyu ta zmenshennyam aktivnosti torgivli Postupovo Brunej vtrachav teritoriyi na Borneo a z seredini XIX stolittya stavav use bilshe zalezhnij vid britanskogo uryadu U 1704 roci za inshimi danimi ranishe u 1675 roci sultan Bruneyu za dopomogu v pridushenni povstannya na pivnochi krayini viddav sultanatu Sulu chastinu teritoriyi na pivnichnomu shodi Borneo na shid vid zatoki Marudu Pislya nevdaloyi sprobi zakripitisya na pivnochi Borneo u zatoci Marudu 1773 1775 rokiv britanci zvernulisya do brunejskogo sultana z prohannyam organizuvati faktoriyu dlya torgivli percem Naprikinci XVIII stolittya faktoriyu bulo stvoreno Za danimi britanskogo administratora ta naturalista en stolicya Bruneyu zanepadala vprodovzh XVIII XIX stolit U 1720 h rokah naselennya skladalo blizko 40 tisyach osib okrim togo isnuvalo kitajske poselennya naselennyam 30 tisyach osib yake zajmalosya viroshuvannyam percyu U 1809 roci v misti bulo mensh yak 15 tisyach osib sho zhili v 3 tisyachah budinkiv U 1847 roci naselennya vpalo do 12 tisyach a blizko 1900 roku skladalo lishe 8 tisyach meshkanciv Princ Hashim Na pochatku 1820 h rokiv u Bruneyi spalahnula mizhusobicya Za riznimi danimi 1796 abo 1807 roku pomer sultan Muhammad Alam Dzhamalul I zalishivshi lishe odnogo sina spadkoyemcya Regentom stav jogo starij batko kolishnij sultan Tadzhuddin Muhammad sho tezh nevdovzi pomer Novim regentom stav brat Tadzhuddina Muhammad Kanzul Alam Pislya jogo smerti zamist peredachi tronu zakonnomu sultanu Omaru Ali Sajfuddinu II vladu zahopiv sin poperednogo regenta ta dyadko malolitnogo sultana sho ogolosiv sebe sultanom Muhammadom Alamom Utim protrimavsya vin blizko dvoh rokiv jogo bulo vbito za riznimi danimi 1824 chi 1828 roku Sultanom stav Omar Ali Sajfuddin II a inshij jogo dyadko Hashim stav vizirom Nadali mizh dvoma palacovimi ugrupovannyami na choli zi sultanom i vizirom trivala zapekla borotba za vladu yaka she bilshe poslablyuvala derzhavu U 1839 roci misceve naselennya Saravaku povstalo proti gubernatora Makoti priznachenogo sultanom Bruneyu Sultan nadislav vizira princu Hashima shob vin pridushiv zakolot U princa Hashima buv konflikt iz gubernatorom Saravaku tomu vin zvernuvsya za dopomogoyu do britanskogo avantyurista Dzhejmsa Bruka Spochatku Bruk vidmovivsya voyuvati ale vzhe za rik zminiv svoyu dumku bo vizir zaproponuvav jomu obijnyati posadu gubernatora navzamin na dopomogu Bruku vdalosya pridushiti povstannya ale posadu gubernatora otrimav lishe u 1842 roci koli nagadav sultanu pro obicyanku Princ Hashim povernuvsya do stolici Bruneyu u 1845 roci diznavshis sho za jogo vidsutnosti stavsya palacovij perevorot i vizirom stav princ Usop Za dopomogoyu Bruka ta britanskogo flotu Hashim povernuv sobi posadu a takozh buv ogoloshenij spadkoyemcem brunejskogo prestolu Proti nogo odrazu stav intriguvati kolishnij spadkoyemec sin sultana a takozh inshi pridvorni zi suprotivnogo ugrupovannya Htos vvazhav Hashima britanskoyu marionetkoyu dehto zvinuvachuvav u nepovazi do chastini korolivskoyi rodini U 1846 roci vizira bulo vbito Dzhejms Bruk vvazhav ce vbivstvo viklikom britanskomu uryadu i sponukav vijskovih pokarati brunejskogo sultana Britanskij kontr admiral Tomas Kokren virushiv z eskadroyu zi Singapuru ta atakuvav brunejskij flot bilya Brunejskoyi zatoki Sultan utik zi stolici do mistechka Damuan ale britanci primusili jogo povernutisya 2 serpnya 1846 roku buv pidpisanij dogovir za yakim Bruk stavav povnopravnim radzheyu Saravaku a teritoriya jogo derzhavi prostyagalasya vid misu Tandzhung Datu malaj Tanjung Datu do richki Samarahan malaj Sungai Samarahan 18 grudnya 1846 britanski korabli z garmatami spryamovanimi na palac sultana primusili ostannogo pidpisati en za yakim ostriv Labuan peredavavsya Britanskij imperiyi Karta Pivnichnogo Borneo na chas stvorennya Kompaniyi Britanskogo Pivnichnogo Borneo u 1881 roci Piznishe za dopomogoyu tisku pidkupu ta vijskovih dij drugomu radzhi Saravaku Charlzu Bruku vdalosya zahopiti brunejski teritoriyi na pivdenno zahidnomu krayu sultanatu Odnochasno sultan Abdul Momin namagavsya zaruchitisya pidtrimkoyu inshih derzhav zokrema SShA Nimechchini Avstro Ugorshini Italiyi viddayuchi yim u koncesiyu zemli na pivnochi Borneo Utim za pidtrimki vijskovo morskoyi bazi na Labuani britanci vitisnuli konkurentiv iz Borneo ta ob yednali ci zemli z teritoriyeyu otrimanoyu vid sultanatu Sulu she v seredini XVIII stolittya utvorivshi Kompaniyu Britanskogo Pivnichnogo Borneo Kompaniya keruvala Pivnichnim Borneo azh do 1963 roku koli buv utvorenij shtat Sabah u ramkah Malajziyi nezvazhayuchi na progoloshennya Pivnichnogo Borneo britanskim protektoratom u 1888 roci Britanskij protektoratDokladnishe Britanskij protektorat Brunej Prodovzhennya ekspansiyi Saravaku Popri progoloshenij protektorat britanski predstavniki dozvolili Charlzu Bruku 1890 roku zahopiti ostannyu cinnu teritoriyu Brunejskogo sultanatu Limbang sho prizvelo do rozdilennya teritoriyi krayini na dvi nepov yazani mizh soboyu suhodolom chastini Protesti sultana Hashima Dzhalilulya Alama Akamaddina ta interesi Kompaniyi Britanskogo Pivnichnogo Borneo zupinili Saravak vid povnogo poglinannya Bruneyu Odnak she 1902 roku Bruk vimagav u sultana viddati jomu Belajt ta Tutong Palac brunejskogo sultana blizko 1890 roku Bruktonski kopalni vugillya Inshim faktorom vplivu Charlza Bruka na politiku Bruneyu buli vugilni kopalni poblizu Muari U 1837 roci na shidnomu uzberezhzhi Bruneyu britanskij naturalist en vidkriv pokladi kam yanogo vugillya Amerikanski pidpriyemci namagalisya otrimati dolinu richki Kiangge v koncesiyu dlya vidobutku vugillya prote otrimali vidmovu vid sultana Lishe 1882 roku koncesiyu vdalosya otrimati britanskomu biznesmenu en za 1200 dolariv na rik Vin pochav rozroblyati pokladi poblizu Muari ale pidpriyemstvo viyavilosya ne duzhe pributkovim Todi vin prodav shahtu Charlzu Bruku Bruk rozvinuv kopalnyu zbilshiv richnij vidobutok iz dekilkoh tisyach tonn vugillya do 10 25 tisyach tonn na rik Pri comu Bruk faktichno doluchiv rajon Muari do vlasnih volodin zaprovadiv tam vlasnu policiyu administraciyu poshtovu sluzhbu Lishe 1921 roku Brunej zmig povernuti suverenitet nad regionom a 1924 roku cherez padinnya cin na vugillya shahta zakrilasya Shahtu bulo korotkochasno vidkrito yaponskoyu okupacijnoyu vladoyu v 1942 1945 rokah Britanski rezidenti Priznachenij u 1904 roci britanskim konsulom u Bruneyi Malkolm Makartur domigsya u 1906 roci pidvishennya svogo statusu predstavnika do britanskogo rezidenta ta pidvishennya statusu protektoratu v ochah londonskogo uryadu Takim chinom bulo pripineno znishennya krayini Pri comu vsya vikonavcha vlada znahodilasya v rukah rezidenta a v sultana zalishalasya lishe formalna vlada a takozh naglyad za religijnim ta tradicijnim zhittyam U 1930 ti roki na shelfi poblizu Bruneyu bulo znajdeno naftu sho vplinulo na ekonomichnij rozvitok krayini Druga svitova vijna Avstralijski soldati z 2 2 go kulemetnogo bataljonu ruhayutsya po dorozi z Bruktonu do mista Brunej u period 10 13 chervnya 1945 roku Pislya ogoloshennya vijni SShA 7 grudnya 1941 roku yaponska armiya pochala vtorgnennya v britanski koloniyi Pivdenno Shidnoyi Aziyi 16 grudnya yaponskij desant visadivsya u Kuala Belajti ta Seria 22 grudnya majzhe bez oporu zajnyav stolicyu Brunej Do 31 grudnya vsya teritoriya Bruneyu bula okupovana Yaponska administraciya zalishila sultana na choli Bruneyu hocha teritoriya protektoratu bula vklyuchena do odniyeyi z 5 yaponskih provincij Miri shu kudi takozh uvijshlo 2 regioni Saravaku Bagato malajskih chinovnikiv ta oficeriv zalishilisya na svoyih posadah na vidminu vid internovanih yevropejciv Yaponska administraciya namagalasya demonstruvati loyalnist do aziativ Brunejciv zaluchali do primusovih robit iz budivnictva aerodromiv i dorig Dlya pobudovi budinkiv buli potribni specialisti teslyariv u Brunej yaponci zavozili z Yavi Uprodovzh 10 22 chervnya 1945 roku operaciya avstralijskih desantnikiv za pidtrimki flotu SShA zvilnila Brunej vid yaponciv 10 chervnya pershij desant buv visadzhenij na ostrovi poblizu Muari a 13 chervnya avstralijci podolali neznachnij opir yaponciv u misti Brunej 20 chervnya inshij desant u rajoni Tutongu strimko zvilniv Kuala Belajt i Seria Z veresnya 1945 do lipnya 1946 roku Brunej buv pid upravlinnyam timchasovoyi Britanskoyi vijskovoyi administraciyi Pochatok dekolonizaciyi U pislyavoyennij period Britaniya vzyala kurs na nadannya nezalezhnosti svoyim azijskim koloniyam i zalezhnim teritoriyam U 1948 roci britanci sformuvali Malajsku Federaciyu na Malajskomu pivostrovi 1957 roku vona progolosila nezalezhnist a v 1963 roci mala ob yednatisya z britanskimi teritoriyami na pivnichnomu Borneo utvorivshi derzhavu Malajziya Protektorat Brunej za zadumom uryadu Federaciyi takozh mav priyednatisya do novoyi derzhavi Utim u Bruneyi rizni politichni techiyi vistupali yak na korist tak i proti priyednannya Britanci zh provodili liniyu ob yednannya Bruneyu z Malajziyeyu prinajmni do 1965 roku 1 travnya 1948 roku britanci vstanovili yedinu administraciyu dlya Bruneyu ta Saravaku ob yednavshi posadi rezidenta ta gubernatora sho odrazu viklikalo nevdovolennya sultana Ahmada Tadzhuddina ta jogo dvoru Podalshi sprobi Velikoyi Britaniyi provoditi politiku spilnih zasidan kerivnikiv usih troh teritorij Borneo ta vesti rozmovi pro federaciyu teritorij Pivnichnogo Borneo prizveli do she bilshogo nevdovolennya v Bruneyi Pislya spilnogo zasidannya kerivnikiv Saravaku Sabahu ta Bruneyu 23 kvitnya 1953 roku nizka gazet vijshli z tezami pro pidgotovku ob yednannya troh teritorij Natomist sultan Omar Ali Sajfuddin III zayaviv sho zhodne ob yednannya ne ye mozhlivim Uryad Bruneyu boyavsya potrapiti v zalezhnist vid Saravaku yakij she 120 rokiv do togo buv zalezhnim vid Bruneyu a takozh poniziti status krayini vid protektoratu do koloniyi Krim togo yak i v kontinentalnij Malayi sultan boyavsya zbilshennya vidsotku kitajciv ta nemusulman u krayini do togo zh potreba dilitisya dohodami z bidnimi regionami viklikala zaperechennya popri zavirennya britanskogo rezidenta Entoni Abella sho takoyi neobhidnosti ne bude Zvazhayuchi na zagrozu poglinannya sultan vistupiv z iniciativoyu stvorennya konstituciyi Rezident Entoni Abell pidtrimav ideyu oskilki spodivavsya vplinuti na proces napisannya zsunuti Brunej ubik konstitucijnoyi monarhiyi z vilnimi viborami pidvishiti rol rezidenta Ale u veresni 1959 roku bulo prijnyato konstituciyu Bruneyu za yakoyu praktichno vsya vlada nalezhala sultanu rol rezidenta nivelyuvalasya a jogo administrativni funkciyi peredavalisya golovnomu ministru malaj Mentri Besar yakij mav buti etnichnim malajcem Rezident yakij mav stati verhovnim komisarom na toj moment buv duzhe nezadovolenij takim hodom sultana tomu vsilyako zavazhav prijnyattyu konstituciyi Razom iz prijnyattyam konstituciyi britanska administraciya zazhadala perepidpisannya britansko brunejskogo dogovoru vid 1906 roku Novij dogovir 1959 roku peredbachav sho britanskij verhovnij komisar i nadali bude vidpovidati za zovnishnyu ta vijskovu politiku Bruneyu Brunejske povstannya Dokladnishe Brunejske povstannya U 1956 roci bulo stvoreno Narodnu partiyu Bruneyu na choli z Shejhom Azahari yakij vistupav za yaknajshvidshu nezalezhnist Bruneyu razom zi Saravakom ta Pivnichnim Borneo a takozh mav zv yazki z prezidentom Indoneziyi Sukarno U travni 1961 roku prem yer ministr Malajskoyi Federaciyi Abdul Rahman zaklikav ob yednatisya Malayi Singapuru Bruneyu Saravaku ta Pivnichnomu Borneo v yedinu derzhavu Sultan Bruneyu Omar Ali Sajfuddin III yakij buv proti ob yednannya z Saravakom ta Sabahom ale prihilno stavivsya do Malayi uzyav chas na vivchennya ciyeyi propoziciyi ale Narodna partiya ta Azahari vislovili rishuchij protest Yedinoyu mozhlivoyu umovoyu ob yednannya Azahari vvazhav stvorennya cilisnogo sub yekta federaciyi na pivnochi Borneo yakij bi mig opiratisya interesam yak kontinentalnih malajciv tak i kitajskoyi menshini Dlya cogo Narodna partiya stala spivpracyuvati z Ob yednanoyu narodnoyu partiyeyu Saravaku angl Sarawak United People s Party ta Ob yednanoyu kadazanskoyu organizaciyeyu Pivnichnogo Borneo angl United Kadazan Organisation of North Borneo 9 lipnya ci grupi zapochatkuvali Ob yednanij front Borneo U sichni 1962 roku Azahari buv uvedenij do Zakonodavchoyi Radi Bruneyu a v serpni togo zh roku vidbulisya pershi vibori do parlamentu 16 z 33 misc u yakomu vigrala Narodna partiya U grudni 1962 roku vistupom u Limbangu ta Seria pochalosya za zaklikom Narodnoyi partiyi Bruneyu Brunejske povstannya Povstannya bulo inspirovano ta pidtrimano Indoneziyeyu yaka opiralasya utvorennyu malajskoyi derzhavi Ale sultan Omar Ali Sajfuddin III ne pidtrimav zakolot ta za dopomogoyu britanskoyi armiyi pridushiv povstannya Vtim u 1963 roci sultan uhvaliv rishennya vidmovitisya vid priyednannya Bruneyu do Malajziyi Pidgotovka do nezalezhnosti Pislya povstannya diya Konstituciyi bula timchasovo prizupinena a britanci spriyali usunennyu zanadto samostijnogo sultana Omara Ali Sajfuddina III yakij pid tiskom zriksya prestolu 1967 roku na korist svogo sina Hassanala Bolkiaha Utim novij sultan viyavivsya she rishuchishim prihilnikom nezalezhnosti ta domigsya yiyi progoloshennya u 1984 roci Prodovzhuvalasya industrializaciya U 1972 1973 rokah zapracyuvav zavod zi skraplennya prirodnogo gazu v Lumuti mukim Liang u 30 km na shid vid Seria U listopadi 1977 roku Generalna asambleya OON zvernulasya do Velikoyi Britaniyi z vimogoyu dozvoliti politichnim bizhencyam povernutisya do Bruneyu ta provesti v krayini vilni vibori U sichni 1979 roci peremovini shodo nezalezhnosti zavershilisya pidpisannyam Dogovoru pro druzhbu ta spivpracyu mizh Bruneyem ta Velikoyu Britaniyeyu odnim z punktiv yakogo bulo progoloshennya nezalezhnosti Bruneyu za 5 rokiv Razom iz tim 1982 roku sultan zatverdiv Akt vnutrishnoyi bezpeki angl Internal Security Act yakij pogliblyuvav nadzvichajnij stan sho zberigavsya z 1962 roku dozvolyayuchi politichni areshti ta prignichennya politichnih diyachiv bez rishen sudu Nezalezhna derzhavaNezalezhnist formalno nastala 1 sichnya 1984 roku ale urochiste progoloshennya stalosya 23 lyutogo za prisutnosti oficijnih delegacij z 70 derzhav svitu Ostannya data j vidznachayetsya shorichno yak Nacionalnij den U krayini zalishivsya zagin iz 2000 en yaki ye veteranami britanskoyi armiyi ta zahishayut naftovi rodovisha i rodinu sultana Zdobuvshi nezalezhnist Brunej vstupiv do OON ASEAN 1984 Ruhu nepriyednannya 1992 Buli pidpisani dogovori zi Singapurom pro spivpracyu ta priv yazku kursu brunejskogo dolara do singapurskogo Pri progoloshenni nezalezhnosti Hassanal Bolkiah obicyav skasuvati nadzvichajnij stan provesti demokratichni vibori piti z posadi prem yer ministra ta ministriv Odnak do 2018 roku nichogo ne zminilosya 1985 roku bulo stvoreno prouryadovu en yaku zaboronili u 1988 roci dozvolivshi znovu obmezhenu aktivnist z 1995 roku 1991 roku buli posileni obmezhennya na virubku tropichnih lisiv a sami lisi pochali peretvoryuvati na zapovidni j turistichni teritoriyi Novi popravki do konstituciyi prijnyati 2004 roku lishe zakripili absolyutnu monarhiyu Zakonodavcha rada nini priznachayetsya lishe sultanom shob zbiratisya raz na rik u berezni ta shvalyuvati propoziciyu byudzhetu Sultan zakripiv za soboyu posadu prem yer ministra pryamoyu normoyu konstituciyi ZMI ta suspilstvo znahodyatsya pid totalnim kontrolem Z inshogo boku sultan namagayetsya inkorporuvati do upravlinnya krayini ne tilki vlasnu rodinu ale j osvichenih brunejciv Naselennya pidtrimuyetsya finansovimi vlivannyami bezkoshtovnoyu medicinoyu ta osvitoyu vidsutnistyu podatku na dohodi Derzhava ye znachnim pracedavcem Osnovnij pributok krayini vidobutok nafti j gazu sho viznachaye zalezhnist ekonomiki krayini vid vartosti cih resursiv Naprikinci 1990 h rokiv vidbulasya nizka skandaliv iz roztratoyu derzhavnogo majna bratom sultana j kolishnim ministrom finansiv Dzhefri yaki zakinchilisya sudovimi procesami Razom iz cim u krayini de oficijnoyu ideologiyeyu ye malajska islamska monarhiya malaj Malay Islam Beraja cerkva vvodit use bilshij naglyad za osobistim zhittyam gromadyan azh do kriminalnogo peresliduvannya svyatkuvannya Rizdva PrimitkiRozan Yunos The origins of the name Brunei Darussalam Brunei Times June 23 2007 4 bereznya 2016 u Wayback Machine nedostupne posilannya The Malaysian branch of The Royal Asiatic Society Arhiv originalu za 12 lipnya 2020 Procitovano 16 07 2018 Kurz Johannes L 2015 Two Early Ming Texts on Borneo Ming Studies 2014 70 60 72 doi 10 1179 0147037X14Z 00000000029 ISSN 0147 037X Kurz Johannes L 2013 Pre modern Chinese Sources in the National History of Brunei The Case of Poli Bijdragen tot de taal land en volkenkunde Journal of the Humanities and Social Sciences of Southeast Asia 169 2 3 213 243 doi 10 1163 22134379 12340030 ISSN 0006 2294 Druce Stephen 2016 The birth of Brunei Early polities of the northwest coast of Borneo and the origins of Brunei tenth to mid fourteenth centuries 7 lipnya 2018 u Wayback Machine V kn History Islam society and contemporary issues Publisher Routledge Editor Ooi Keat Gin angl Kurz Johannes L 2014 Boni in Chinese Sources from the Tenth to the Eighteenth Century International Journal of Asia Pacific Studies 10 1 2 32 doi 10 1163 22134379 12340030 ISSN 0006 2294 Sidhu 2009 ta s 242 Sidhu 2009 ta s 223 A Thousand Year Old Brunei Town at Limau Manis The Daily Brunei Resources December 14 2006 28 chervnya 2018 u Wayback Machine angl How old is Tanjung Nangka The Daily Brunei Resources November 26 2006 28 chervnya 2018 u Wayback Machine angl Citovano u Kurz 2016 Druce Stephen The 900 to 1300 CE Asian Trade Boom and the Rise and Decline of Commerce in Brunei 2020 angl Robert Nicholl European Sources for the History of the Sultanate of Brunei in the Sixteenth Century 1975 angl Saunders 2013 ta s 39 Sabine Baring Gould C A Bampfylde 1909 A History of Sarawak Under Its Two White Rajahs 1839 1908 H Sotheran amp Company s 42 angl Saunders 2013 ta s 51 52 Gin 2015 ta s 58 March 1990 The Houses of Lakandula Matanda and Soliman 1571 1898 Genealogy and Group Identity Philippine Quarterly of Culture and Society 18 1 JSTOR 29791998 Saunders 2013 ta s 51 Sidhu 2009 ta s 7 Saunders 2013 ta s 54 Saunders 2013 ta s 55 56 Saunders 2013 ta s 56 57 Larsen Ib 2012 The First Sultan of Sarawak and His Links to Brunei and the Sambas Dynasty 1599 1826 A Little known Pre Brooke History Journal of the Malaysian Branch of the Royal Asiatic Society 85 2 1 16 doi 10 1353 ras 2012 0006 ISSN 2180 4338 Sendou Ringgit A brush with royalty in Sambas The Borneo Post Seeds June 12 2016 nedostupne posilannya angl Saunders 2013 ta s 63 Greg Poulgrain 1998 The Genesis of Konfrontasi Malaysia Brunei Indonesia 1945 1965 C Hurst amp Co Publishers s 231 ISBN 978 1 85065 513 8 angl Brooketon Colliery The Geology and Hydrocarbon Resources of Negara Brunei Darussalam 1996 Revision 1 lipnya 2018 u Wayback Machine angl Rozan Yunos Before the oil it was coal The History of Brooketon Coalmine in Muara The Brunei Times 14th April 2007 1 lipnya 2018 u Wayback Machine angl Samuel Eliot Morison 2002 The Liberation of the Philippines Luzon Mindanao the Visayas 1944 1945 University of Illinois Press s 265 ISBN 978 0 252 07064 8 angl Haji Abu Bakar 2006 ta s 24 Haji Abu Bakar 2006 ta s 26 Haji Abu Bakar 2006 ta s 28 29 Haji Abu Bakar 2006 ta s 30 31 Haji Abu Bakar 2006 ta s 33 39 Brunei Revolt breaks out 8th of December 1962 22 grudnya 2015 u Wayback Machine angl Richard McDonough A Brief History Of The Brunei Revolt And The Indonesian Confrontation Imperial war museum 23 sichnya 2018 u Wayback Machine angl The Report Brunei Darussalam 2010 Oxford Business Group 2010 s 76 ISBN 978 1 907065 29 3 angl John S Bowman 5 veresnya 2000 Columbia Chronologies of Asian History and Culture Columbia University Press s 413 ISBN 978 0 231 50004 3 angl Talib N S 2009 Brunei Darussalam Royal absolutism and the modern state 26 serpnya 2018 u Wayback Machine World Affairs 15 2 118 Andy McSmith From palace to prison Sultan of Brunei s brother faces jail over 3bn court order The Independent Thursday 12 June 2008 14 kvitnya 2019 u Wayback Machine angl DzherelaJatswan S Sidhu 2009 Historical Dictionaries of Asia Oceania and the Middle East vid 2 Scarecrow Press s 390 ISBN 0810870789 Arhiv originalu za 5 lipnya 2018 Procitovano 21 listopada 2015 angl Graham Saunders 5 listopada 2013 A History of Brunei Routledge ISBN 978 1 136 87394 2 angl Haji Abu Bakar Nani Suryani 2006 PDF University of Leeds Arhiv originalu PDF za 3 listopada 2018 Procitovano 4 lipnya 2018 angl PosilannyaBrunei profile Timeline BBC 24 November 2014 5 listopada 2015 u Wayback Machine angl History of Ancient Brunei 11 bereznya 2016 u Wayback Machine angl Cya stattya nalezhit do dobrih statej ukrayinskoyi Vikipediyi

Дата публікації:
Топ